Гіподинамія і її негативний вплив на зростаючий організм учнів

Одним із провідних механізмів, які формують загальні характерні особливості організму при відхилень у стані здоров’я, є знижена рухова активність. Вона може бути як у формі недостатності загальної суми активності, так і у вигляді обмеженості інтенсивних навантажень розвивального характеру. Знижена рухова активність, з одного боку, — наслідок відхилень у стані здоров’я, з іншого — фактор, що підтримує хворобливий стан, або самостійна причина хвороби [26].

Мала рухова активність послаблює всі функції організму і є загальною умовою для розвитку більшості захворювань; особливо негативно вона позначається на організмі, що росте. У дітей і підлітків в умовах їх зростання і розвитку вона призводить до відставання у фізичному розвитку, гіпоеволюції всіх органів і систем (серця, печінки та ін.) У хронічно хворих дітей та підлітків зустрічається недостатній розвиток серця: його обсягу, м’язової маси, клапанного апарату (крапельне серце). Недостатньо розвиваються центральні і периферичні судини. Стан організму, що перешкоджає широкої рухової активності, робить і негативний психологічний ефект. Підліток з ослабленою фізичною підготовкою обмежується в одній з головних форм спілкування між людьми і сфер виховання — у фізичній культурі. Тому у фізично ослаблених підлітків часто спостерігаються негативні властивості характеру й особистісні особливості. Низька рухова активність формує найбільш загальні особливості лікарсько-педагогічної характеристики учнів, а саме:

• 1. Відставання в біологічному розвитку, статевому дозріванні, фізичному та інтелектуальному розвитку. Воно буває виражено в тій чи іншій мірі залежно від ступеня загального зниження рухової активності і конкретної форми захворювання. Відставання психічного розвитку виявляється у скрутному освоєнні теоретичних предметів, слабкості уваги, пам’яті та ін.
• 2. Недостатній розвиток рухових якостей. При відхиленнях у стані здоров’я страждають усі фізичні якості, але в більшій мірі-витривалість до роботи великої інтенсивності. Іноді можуть не страждати швидкість і сила скорочення окремих м’язових груп при відставанні загальних швидкісних і силових якостей.
• 3. Зниження загальних адаптивних властивостей організму, висока схильність до захворювань. Це виражається головним чином у схильності до простудних захворювань і до загострення хронічно поточних хвороб.

При захворюваннях два і більше разів на рік організм слід вважати ослабленим. У таких школярів, як правило, є хронічно інфекційні осередки, які утворюються через ослаблення захисних сил.

• 4. Ослаблення загальної працездатності, виявляється, в низьких показниках навчальної діяльності. Учні швидко втомлюються під час занять. Зрив адаптаційних і компенсаторних механізмів ослабленого організму, що призводить до загострення захворювання, може відбутися як під впливом значних фізичних навантажень, так і розумових, емоційних. Перевантаження легко викликаються несприятливими факторами середовища та умов праці. Це створює особливо високі вимоги до організації праці та відпочинку, дотримання оптимальних гігієнічних умов. Крім того, потрібні додаткові кошти, що знімають стомлення, що відновлюють працездатність.
• 5. Порушення функціональних властивостей організму і його систем, що носять загальний характер. Одним з порушень такого роду є ослаблення функціонального стану центральної нервової системи. При гіподинамії підвищується збудливість, і стомлюваність під впливом різних дратівливих факторів, порушується здатність нервової системи регулювати вегетативні функції (обмінні процеси, дихання, діяльність серцево-судинної системи і т.д.) З цим пов’язана загальна стомлюваність, дратівливість, нестійкість настрою і загального самопочуття. Порушення регуляції вегетативних функцій є причиною підвищеної реакції всіх функціональних систем організму на фізичні навантаження, і в першу чергу серцево-судинної системи.

Іншим порушенням загального характеру є ослаблення функціонального стану серцево-судинної системи. Ряд захворювань безпосередньо зачіпає апарат кровообігу і саме серце.

Будь-яке захворювання, що супроводжується гіподинамією, призводить до ослаблення серцевого м’яза, зменшення мережі капілярів в тканинах і до інших змін, що обмежують функціональні можливості серцево-судинної системи. Ці зміни визначають нераціональну реакцію серцево-судинної системи на фізичні навантаження: надмірне почастішання пульсу або підвищення кров’яного тиску, довгий період відновлення та ін.

В умовах обмеженої рухової активності недостатньо розвиваються грудна клітка, що беруть участь у диханні, недостатня дифузія газів в легеневій тканині через погано розвинену капілярної мережі малого кола кровообігу і т.д. Це створює недостатність функції дихального апарату при виконанні фізичних вправ і схильність легеневої тканини, бронхіального дерева до запальних захворювань. Загальним проявом порушення функціональних властивостей організму є також розлади з боку травної системи.

• 6. Несприятливий стан опорно-рухового апарату. Загальна м’язова слабкість, гіпотонія і гіпотрофія призводять часто до порушення постави різного характеру, до зменшеної або надмірної рухливості суглобів, деформації стоп.
• 7. Несприятливі особливості особистості. Ослаблені учні часто відрізняються недостатнім спілкуванням, скритністю характеру, негативним ставленням до занять фізичною культурою. Вони представляють певні труднощі для педагога рядом особливостей характеру: невпевненістю в собі, боязкістю або, навпаки, примхливістю, агресивністю, вимогою підвищеної уваги до себе. Часто у таких учнів спостерігається підвищена емоційність, сексуальність [18].
• 8. Шкідливі звички. Відсутність прилучення до систематичних занять фізкультурою і спортом сприяють формуванню таких шкідливих звичок, як куріння, вживання алкогольних напоїв, наркотичних речовин і т.п. У ослаблених учнів помітно пристрасть до пасивного проведення часу, до занять, що не вимагає фізичних навантажень, але емоційно забарвленим (азартні ігри, просиджування біля телевізора, біля комп’ютера або у магнітофона і т.п.). Необхідно враховувати, що такі звички, як куріння, вживання алкоголю і наркотичних речовин сприяють виникненню функціональних змін різних органів і захворювань. При спробі відмовитися від куріння, вживання алкоголю і, тим більше, вживання наркотичних речовин з’являються суб'єктивні хворобливі відчуття й об'єктивні зміни в органах — запальні зміни в бронхах, шлунку, печінки та ін. Це робить необхідним використовувати у боротьбі зі шкідливими звичками не тільки педагогічні засоби, але і медичні [1].