Інституційний аналіз економічного проекту

Реферат на тему:

Інституційний аналіз економічного проекту.

1. 1.Мета, завдання та методи інституційного аналізу.

Інституційний аналіз має на меті дати оцінку можливості здійснення проекту в існуючому політичному, економічному та правовому полі, впливу зовнішнього середовиша на процес реалізації проекту, а також здатності організації власне реалізувати проект.

Інституційний аналіз передбачає вирішення таких завдань:

• -.характеристика політичних та економічних факторів, що впливають на проект;

• -.оцінка найважливіших законів та нормативних актів, що безпосередньо пов" язані з проектом;

• -.визначення оптимальної форми організації виконання проекту;

• -.вибір організаційної структури підприємства, що створюється або реорганізується для виконання проекту;

• -.принципи комплектування та навчання персоналу для виконання проекту;

• -.оцінка слабких і сильних сторін організації проекту, людських ресурсів фірми, кваліфікації, управлінських та адміністративних можливостей всіх учасників проекту.

Основними методами інституційного аналізу є наступні:

• -.збирання та опрацювання опублікованих даних про середовище проекту та можливості організації;

• -.бесіди із зовнішніми експертами та співробітниками організації;

• -.анкетне опитування зовнішніх експертів і співробітників організації.

Методика інституційного аналізу заснована на розглянутих вище способах вивчення впливу середовища на проект та аналізу діяльності організації в минулому і планів на майбутнє. Опрацювання даних вимагає знання методів макроекономіки та статистики, а вміння вести бесіду й проводити анкетне опитування — обізнаність з методами соціології та психології при цьому аналітик завжди повинен мати нормативну модель сприятливого середовища і правильної організації, відхилення від якої дає йому змогу відхилити проект, прийняти із застереженням про усунення недоліків або прийняти беззастережно. Якщо аналітик виконує роль розробника проекту, він має дотримуватися своєї нормативної моделі і рекомендувати її своїм партнерам.

1. 2.Зовнішні фактори, що впливають на організацію проекту.

Зовніші фактори — це, як правило, неконтрольовані сили, що впливають на рішення менеджерів та їх дії і, врешті - решт, на внутрішню структуру і процеси в організації.Менеджери мають відповісти на питання, хто і що іззовні впливатиме на успіх проекту.

Основними зовнішніми факторами є політико-правові та економічні.

Політико-правові фактори Політико-правові фактори — це обмеження в процесі прийняття рішень, котрі є результатом правових та управлінських рамок, в яких фірма повинна або збирається здійснити проект. Ці рамки накладають на фірму обов" язки захисту споживачів і довколишнього середовища, виконання антимонопольного законодавства, сплати податків, встановлення мінімального рівня заробітної плати і т.п.Державні нормативні акти, включно закони і підзаконні адміністративні акти, мають обмежувальний характер і відповідно істотно звужують рамки проекту. З іншого боку, нормативні акти можуть сприяти реалізації проектів у результаті пільг щодо оподаткування, державних субсидій, дотацій, пільгових кредитів.Найяскравіший приклад — проект реконструкції «АвкоЗАЗу» із залученням інвестицій корейської корпорації ДЕУ, стосовно якого було прийнято спеціяльний закон.

Усі пректи розвитку як у державному, так і в приватному секторах зазнають великого впливу урядової макроекономічної політики, а також нормативних актів, що уособлюють цю політику. Крім того, на проект також впливають політичні преференції більшості парламенту, президенського оточення та лідерів політичних партій. Якщо організації змушені розтрачувати свої сили і ресурси на боротьбу з негативним впливом політичним рішень, то вони не спроможуться ефективно будувати свою роботу на тривалу перспективу.

Політичні умови мають велике значення, особливо в довгостроковій перспективі.Зміни курсу політичного керівництва або навіть зміна чиновників на міністерському рівні можуть істотно вплинути на долю проекту, а також на працездатність і моральний стан персоналу проекту.

Аналіз політичних умов і політичний прогноз є неодмінним компонентом інституційного аналізу. Протягом 19 992−1997;х р. в Україні відбувалися значні зміни прем" єрміністрів, керівників міністерств і відомств. Політика держави небула стабільною. Співвідношення сил у Верховній Рвді змінювалося. Цу мало вплив буквально на всі проекти: від великих — в галузі машинобудування і нафтопереробки, до дрібних — в агропереробці й торгівлі.Дії владних структур завжди загрожують підприємцям збитками. Останнім часом широкого застосування набула теорія раціональних очікувань, яка дає нам змогу відповісти на питання, як підприємцеві враховувати в своїй діяльності можливі дії державних органів у галузі оподаткування, фінансової політики, регулювання і т.п.

Аналіз правових факторів у рамках інституційного аналізу відіграє важливу роль. Знання правового середовища і вміння до нього пристосуватися дає змогу уникнути зайвих витрат. Розробник проекту повинен завжди стежити за змінами правового середовища і навіть уміти прогнозувати ці зміни.Основними компонентами правового інвестиційногосередовища є режим інвестування, податкове оточення, валютний режим та режим зовнішньої торгівлі.Правове середовище в Україні досить мінливе і потребує спеціального вивчення перед розробкою проекту.

Економічні фактори Число інституційних проблем різко зростає, якщо політика уряду серйозно змінює економічні умови здійснення проекту. Необгрунтований курс обміну валют або торговельної політики може не тільки вплинути на фінансові доходи, а й здати спричинитися до неефективного відволікання сил, скажімо, на подоланні бюрократичних перепон в експортно — імпортних операціях.Державна політика цін або податкова політика при неправильному тлумаченні ринкових сигналів може ввести менеджерів в оману.

Особливо наочним є вплив державної цінової та бюджетної політики на економічну і фінансову діяльність у рамках проекту. Водночас цей вплив відвертає увагу від функцій розвитку нових інститутів і підриває стимули, моральний стан і можливості менеджменту в самих організаційних структурах. Оцінка діяльності менеджерів у співробітників проекту обмежується, оскільки вину за незадовільну роботу організації завжди можна покласти на економічну ситуацію, яка заважає організації виконати завдання, що стоять перед нею.

Економічне середовище проекту характеризується такими основними компонентами:

а).структура внутрішнього валового продукту;

б).рівень інфляції;

в).бюджетний дефіцит;

г).вартість кредитів.

Внутрішній валовий продукт (ВВП) відображає ринкову цінність усіх кінцевих благ, вироблених у країні протягом року. Статистика ВВП, згідно з системою національних рахунків, ведеться в Україні з 1990р. Аналіз структури ВВП дає змогу зробити висновок про макроекономічний клімат країни та загальні інвестиційні потреби.

Рівень інфляції залежить від кількох факторів: темпів приросту грошової маси, темпи зміни швидкості обігу грошової маси і темпів зміни обсягів виробництва. Рівні інфляції визначаються експертним шляхом у рамках макроекономічного аналізу.Розрахунки рівнів інфляції є неодмінною умовою аналізу економічного середовища проекту.

Бюджетний дефіцит є фактором зростання грошової маси в обігу. Нормальним вважається рівень дефіциту консолідованого державного бюджету, який не перевищує 4% від ВВП. Якщо планується більший дефіцит, це неминуче спричиниться до грошової емісії та інфляції.

Вартість кредитів та умови надання позик аналізуються, щоб обрати кредитну політику фірми. Вони характеризуються такими показниками:

1). процент річних за короткостроковими кредитами на термін до 12 місяців у гривнях і US доларах (українських та іноземних банків);

2). процент річних за довгостроковими кредитами на термін понад 12 місяців у гривнях і US доларах ((українських та іноземних банків).

Важливим показником середовища є облікова ставка (ставка рефінансування) Національного банку. Вона характеризує вартість кредитів Нацбанку комерційним банкам. Зниження або підвищення ставки рефінансування впливає на вартість кредитів комерційних банків.

Оцінка ступеня впливу зовнішніх факторів Для виміру ступеня впливу зовнішніх факторів використовуються евристичні підходи, засновані на експерних оцінках. При цьому прирівнюються окремі фактори за ступенем мінливості та складності.

Співвідношення між ступенем мінливості та ступенем складності факторів, що впливають на проект.

Досить привабливий шлях вивчення зовнішніх факторів полягає у складанні шахової таблиці співвідношень між ступенем мінливості по горизонталі і ступенем складності по вертикалі, як це показано на схемі. Далі необхідно поділити їх по вісях і одержимо чотири квадрати, які відображають усі чотири можливі комбінації з двох вимірів.Оцінка «1» означає, що проект має найвищу привабливість з погляду інституційного аналізу за зовнішніми факторами, «2» — можуть виникнуим труднощі, «3» — труднощів не багато, але все може змінитися, «4» — привабливість проекту мінімальна.

1. 4.Внутрішнє середовище проекту.

Аналіз внутрішнього середовища проекту грунтується на основних принципах правильної організації, за допомогою яких можна зробити висновок про здатність організації реалізувати проект. Якщо цих принципів дотримано, здатність визнається досить високою.

У рамках виконання проекту спільна робота окремих співробітників, які усвідомлюють небхідність об" єднання зусиль, буде найбільш ефективною лише при чіткому розумінні кожним з них своєї ролі в колективних зусиллях. Створені і підтримання системи ролей є адміністративною функцією організаційної діяльності. Це передбачає цілі, які надаються до перевірки, чітке визначення основних обов" язків чи сфер діяльності, певну свободу дій або повноважень з тим, щоб індивід, який виступає в даній ролі, знав, що особисто він може зробити для одержання бажаних результатів.

Організаційна діяльність — це процес згрупування різних видів діяльності, небхідних для досягнення поставлених цілей, підпорядковування кожної групи керуючому (менеджеру), наділеному необхідними для керівництва даною групою повноваженнями, та забезпечення вертикальної і горизонтальної координації в структурі підприємства. Організаційна структура повинна забезпечити:

• -.розподіл обов" язків, щоб кожен знав, хто і що робить і за одержання яких результатів відповідає;

• -.усунення перешкод для норомальної діяльності, які виникають через нечітке визначення кола обов" язків;

• -.створення комунікаційної мережі для забезпечення процесу прийняття рішень, які відповідають цілям підприємства.

Узгодження цілей проекту та цілей організації.

Цілі організації засновані на таких принципах.

Принцип єдності мети. Структура організації є ефективною, якщо вона допомагає кожному внести свій вклад у досягнення цілей підприємства.

Застосування принципу єдності мети передбачає наявність чітко сформульованих цілей підприємства.Якцо метою є одержання прибутку протягом певного періоду часу, то організаційна структура, яка сприяє досягненню цього, відповідає принципу єдності цілей.Хоч би якими були основні чи похідні цілі, структура організації та її діяльність повинні оцінюватися за їх ефективністю в досягненні цих цілей.

Принцип ефективності. Організація є ефективною якщо її побудовано таким чином, щоб сприяти досягненню цілей підприємства з мінімальними небажаними наслідками або витратами.

Принцип ефективності включає в себе показники фінансових і матеріальних витрат, а також такі поняття, як індивідуальне і групове задоволення. Ефективна організаційна структура для співробітника — це така структура яка не допускає втрат чи помилок і забезпечує задоволення від роботи, має чіткі лінії підпорядкованості й розподілу відповідальності, дає змогу брати участь у вирішенні проблем, додає впевненості в майбутньому, надає певного статусу й можливості для службового росту, забезпечує престижний рівень заробітної плати.

Вибір бажаного критерію ефективності може спричинити певні труднощі.Так, один менеджер визначає ефективність розмірами прибутку, другийконкурентноспроможністю і престижем у діловому світі, третій — низькою плинністю кадрів. Утім, хоч би якими критеріями вимірювалась ефективність, цей принцип лежить в основі будь — якої організаційної структури.

Оцінка рівня та діапазони управління Тим часом, як основною причиною організаційної діяльності є прагнення зробити співпрацю людей ефективною, причина багатоступеневості організації полягає в обмеженості діапазону управління.Наявність організаційних рівнів викликана тим, що існує кількісна межа числа співробітників, діяльність котрих менеджер може належним чином контролювати. Кожна організація повинна визначити, яку кількість підлеглих може мати кервник.

Принцип діапазону управління. Для кожної управлінської посади існує граничне число співробітників, яким спроможна ефективно керувати одна людина.

Французький вчений Грайкунас 1933р. Виразив принцип діапазону управління у вигляді математичної формули, яка виходить з того, що складність управління зростає в геометричній прогресії із зростанням числа підлеглих.За його теорією, існує три види посадових зв" язків «підлеглий — керівник» :

1). прямий одиничний зв" язок;

2). прямий груповий зв" язок;

3).перехресний зв" язок.

Прямий одиничний зв" язок прямо і особисто зв" язує керівника з його безпосередніми підлеглими.Так, якщо у, А є троє підлеглих — Б, В і Г, то маємо три прямі одиничні зв" язки.

Прямий груповий посадовий зв" язок існує між керівником і кожною можливою комбінацією підлеглих. Так, керівник може працювати з одним з підлеглих у присутності іншого, з усіма підлеглими відразу і т.д. Якщо у, А троє підлеглих, то всі посадові зв" язки включають зв" язок Б з В, Б з Г, В з Б, В з Г, В з Г, Г з Б, Б з В і Г, В з Б і Г, Г з Б і В.

Перехресні посадові зв" язки виникають, коли підлеглі працюють одтн з одним. Для Б, В і Г існує шість перехресних зв" язків: Б-В, Б-Г, В-Г, В-Б, Г-Б, Г — В.

На основі аналізу цих зв" яків Грайкунас вивів свою формулу, яка має такий вигляд:

D = n{2 n-1 +(n-1)},.

Де D — можлива кількість посадових зв" язків, n — кількість підлеглих.

Результати, одержані за допомогою формули Грайкунасу, містяться в таблиці.

Можливе число посадових зв" язків при різній кількості підлеглих.

При кількості посадових зв" язків, що перевищує 1000, група стає некерованою. Тому кількість підлеглих у одного начальника не повинна перевищувати 7 .

Структурний поділ організації.

Обмеженість числа підлеглих, якими можна безпосередньо керувати, зумовлює необхідність структурного поділу організації. Згрупування видів діяльності й працівників у структурні підрозділи дає можливість необмеженого розширення організації. Структурні підрозділи розрізняються залежно від використовуваних для угрупування видів діяльності базових схем, основні з котрих наведено нижче.

Під функцією підприємства розуміється те, чим воно займається.Основними функціями виробничого підприємства, базову схему для якого наведено нижче, є виробництво, збут і фінансування, торговельного — закупівля, продаж і фінансування, транспортного — експлуатація, рух, фінансування і т.д.

Президент