Соціалізація учнів через ігрову діяльність

У процесі ігрової діяльності в учнів виробляється звичка зосереджуватися, самостійно думати, розвивати увагу. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються, до активної діяльності залучаються навіть найпасивніші учні.

А.С. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини… Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі…» Отже, гра, її організація — ключ до організації виховання. У грі формується низка особливостей особистості дитини. Гра — це своєрідна шкала підготовки до праці. У грі виробляється спритність, витримка, активність. Це шкала спілкування дитини. У грі найповніше виявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей. Гра — творчість, гра — праця. Ігри можна розділити на: схема 1.

Предметні ігри призначені для пізнання повних явищ і закономірностей, крім тих, що містять зв’язки та стосунки між людьми. Сюжетність гри характеризується тим, що охоплюються закономірності людської діяльності й спілкування. Вони поділяються на виробничі й тренінгові.

Виробничі ігри, в свою чергу, поділяються на імітаційні, рольові, ділові. Останні є синтезом двох попередніх, вони найскладніші. Для проведення ділових ігор потрібен певний досвід, який можна добути у навчальних іграх інших видів. Рольові ігри в свою чергу поділяються на симетричні й асиметричні. При симетричних рольових взаєминах учасники гри є носіями однієї соціальної ролі: брат — сестра, учень — учень, учитель — учитель. Асиметричні взаємини спостерігаються тоді, коли учасники спілкування різняться між собою соціальними ознаками: учень — учитель, учень — учень (якщо вони належать до різних вікових груп).

Рольові взаємини між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоцій. Залежно від конкретної дидактичної мети, нестандартного уроку, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або цілим класом. У рольових іграх виявляються особистість учня, його здібності та перспективи в на майбутнє. Діти полюбляють виступати в ролі предметів, понять. Рольова гра, ігрова ситуація на уроці - це надзвичайно цінний метод навчання, оскільки стимулює процес мислення і спонукає до творчості, допомагає учням розвивати та застосовувати на практиці мовленнєві вміння. Така методика підвищує інтерес до занять, а головне — робить навчання цікавим, змістовним і творчим. [7 .8].