«Школа майбутнього» як модель творчої освітньої комунікації

«Життя кожної людини можна змінити за допомогою освіти»

(Пауло Фрейре) Сучасний світ дійшов до поворотного пункту своєї історії. Ми живемо в час перетворень, які змінюють спосіб життя, наше спілкування, мислення й бачення добробуту, реорганізують політику й економіку нового ХХІ століття.

Темпи світової глобалізації вимагають від людини не тільки певної суми знань, умінь та навичок, сформованих в дитячі та юнацькі роки, а й креативності, адаптивної гнучкості, адекватної самооцінки. Тож освіта сьогодні покликана займатися особливим духовним творенням — готувати нову людину — громадянина незалежної України, якому були б притаманні такі риси, як національна самоповага й патріотизм, гуманність і добропорядність, компетентність і волелюбність, який високо цінує ідеали демократії, свободи, справедливості.

У Національній доктрині розвитку освіти України зазначається, що саме розвиток освіти є стратегічним ресурсом подолання кризових процесів, покращення людського життя, утвердження національних інтересів, зміцнення авторитету, конкурентоспроможності української держави на міжнародній арені. У цьому та інших державних документах вперше за довгу історію освітянських реформ наголошується на: необхідності розвитку особистості як творця й проектувальника свого життя, освоєння учнями життєвих та соціальних компетентностей.

Суспільству потрібна не просто високорозвинена особистість, а особистість творча, яка може максимально реалізувати себе. Це усвідомлює сьогодні більшість українського суспільства — починаючи від молоді, учителів та батьків, бізнесменів, політиків — до найвищих ешелонів влади. То ж закономірно, що Президент України В. Ф. Янукович своїм Указом проголосив 2013 рік роком дитячої творчості.

Виховання особистості, яка могла б творчо й всебічно реалізувати себе в житті, у рамках традиційної організації навчально-виховного процесу в сучасних освітніх закладах у повній мірі здійснити неможливо. Звідси — активізація інноваційних процесів у всіх ланках освіти, розробка та впровадження авторських методик, альтернативних програм, відкриття навчальних закладів нового типу. На сучасному етапі розвитку українського суспільства, як невідкладна, постає потреба в створенні моделі нової сучасної школи. За вимог високої конкурентоспроможності нова школа повинна бути перш за все школою життєвого самовизначення, головні завдання якої - вчити дитину, як пізнавати себе, як визначити своє життєве кредо, мету життя; формувати навички аналізу та самоаналізу, планування та організації діяльності для досягнення визначених цілей. Нова школа покликана створити максимальні умови для виявлення та розвитку здібностей і талантів дитини, підвищення її креативного потенціалу. Мета такої школи — формувати «постекономічну» людину, якій треба буде більше в житті конструювати, аніж копіювати.

Новий тип загальноосвітнього закладу, на наше переконання, має уособлювати нову модель освітньої комунікації, здатної забезпечити розвиток творчої особистості для суспільства ХХІ століття, зреалізувати цивілізаційно-екологічну функцію освіти в умовах ескалації глобалізаційних процесів, що дасть змогу забезпечити виживання української держави в умовах загострення світових політико-економічних змагань, перешкодити перетворенню української нації на інтелектуально-біологічний матеріал для більш успішних світових гравців. Адже, як свідчить світовий досвід, країна не обов’язково повинна бути могутньою державою, щоб бути серед перших. Важливо передбачливо побудувати систему освіти.

Таким новим типом загальноосвітнього закладу може стати «Школа майбутнього» — проект, який з 2011 року реалізується на базі Тельманівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-багатопрофільний ліцей» в рамках Регіональної стратегії навчання впродовж усього життя під патронатом Президента України, якою передбачено створення в Донецькій області мережі зразкових сучасних шкіл із інноваційною моделлю освіти. Проект розроблено у відповідності до завдань, визначених Указом Президента від 30.09.2010 р. № 926/920 «Про засади щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні», Постановою Кабінету Міністрів України від 1.30.2007 р. № 1071 «Про затвердження Державної соціальної програми „Школи майбутнього“ на 2007;2010 роки», спільним проектом Міністерства освіти і науки України і Світового банку «Рівний доступ до якісної освіти».

Мета цього проекту — створення та апробація в сільському районі інноваційної моделі школи з високим технологічним рівнем, новітнім навчально-методичним та інформаційно-комунікаційним забезпеченням.

Тельманівський НВК став першою «Школою майбутнього» в Донецькому краї не випадково, адже розвиток творчого потенціалу особистості завжди був одним із пріоритетних напрямків діяльності педагогічного колективу, особливо активізувалась ця робота в роки незалежності України.

Проект «Тельманівський НВК — Школа майбутнього» передбачає реалізацію наступних завдань:

• § перегляд змісту освіти та форм його реалізації, впровадження інноваційних технологій навчання та виховання з урахуванням принципів мислення сучасної людини;
• § створення нової освітньої практики, що інтегрує процеси навчання, виховання й розвитку особистості, зміцнення зв’язків школи з дошкільними, позашкільними закладами як основою створення й розвитку єдиного освітнього комплексу;
• § активізація творчого потенціалу вчителів як запорука креативного росту їх вихованців; удосконалення професійної майстерності педагогів, популяризація їх здобутків;
• § підвищення рівня педагогічної культури та культури управління навчальним закладом;
• § поєднання всіх видів діяльності учнів, педагогів школи, вихователів дошкільного та позашкільних закладів із метою створення сприятливого середовища для особистісного зростання дитини, оптимальних умов для співробітництва й співтворчості;
• § функціонування шкільної комп’ютерної мережі з доступом до Інтернету.

Таким чином, місію Школи майбутнього вбачаємо у створенні та апробації взірцевої моделі творчої освітньої комунікації як системи безпосередніх чи опосередкованих зв’язків та взаємодії, що спрямована на реалізацію творчого потенціалу кожного її суб'єкта.

За цим проектом, реконструкції підлягають усі компоненти навчального закладу, також передбачається введення нових структурних елементів. У завершеному вигляді комплекс «Школа майбутнього» матиме наступну структуру.

Як бачимо, представлена структура являє собою єдиний освітній комплекс, окремі елементи якого тісно взаємозв'язані, що не тільки сприяє вирішенню одного з завдань, передбачених цим проектом, а й забезпечує реалізацію моделі творчої освітньої комунікації в цілому.

Робочий план реалізації проекту «Тельманівський НВК — Школа майбутнього» розраховано на період з 2011 по 2015 роки. Меньше ніж за рік було завершено будівництво й обладнання нового корпусу початкової школи, урочисте відкриття якої відбулося на початку жовтня 2012 року. У цій новозбудованій школі створені всі умови для навчання дітей за найсучаснішими освітніми технологіями. Тут є лінгафонний кабінет для вивчення іноземних мов, комп’ютерний клас (14+1); кожна класна кімната обладнана мультимедійною дошкою; комп’ютери вчителів з'єднані широкосмуговим доступом до мережі Інтернет. Створена матеріальна база дає змогу використовувати ІКТ практично на кожному занятті, навіть на уроках музики, фізкультури, образотворчого мистецтва. Звичайно ж, ще не всі плани реалізовано. Однак уже сьогодні можна стверджувати, що Школа майбутнього народилася й впевнено зміцнює свої позиції. Уже зараз вона являє собою цілісну освітньо-комунікаційну систему, запрограмовану на створення умов для саморозвитку, самоствердження, самореалізації особистості, коли дитина може проявити не лише інтелектуальну компетентність, але й компетентність соціальну.

Реалізація моделі творчої освітньої комунікації передбачає, що кожен суб'єкт такої системи є носієм активного, діяльного, творчого начала.

Провідним суб'єктом цієї системи є учитель, професійна, в тому числі, й комунікативна діяльність якого спрямована на виконання соціального замовлення — становлення творчої, гармонійно розвиненої особистості. Цього він може досягти, усвідомлюючи унікальність і неповторність людини як індивідуальності, враховуючи динамічність змін, що відбуваються з нею, розуміючи складність і неоднозначність процесу розвитку. Ефективність Школи майбутнього забезпечується зміною пріоритетів у діяльності вчителя: від пояснювально-ілюстративного методу трансляції готового навчального змісту, від просвітительства учнів педагог має перейти до нових особистісно зорієнтованих методів, у яких посилено творчо-діяльнісний компонент. Саме тому, на одній із перших педагогічних рад Школи майбутнього, присвяченій темі «Учитель — комунікативний лідер», йшлося про такого вчителя, який не підкреслює свого лідерства, а утверджує пріоритети діалогу-пізнання, діалогу-спілкування. Спільними зусиллями було визначено, якими комунікативними якостями повинен володіти вчитель, щоб виховати людину з позитивним мисленням, оптиміста, добре підготовленого до життєвих випробувань, який упевнено дивиться вперед. У результаті народився плакат-опорна схема самовдосконалення «Комунікативні якості учителя», на якому перелічені наступні комунікативні маркери:

уважність, урівноваженість, лагідність, почуття такту, терплячість, емоційність, комунікабельність, справедливість, оптимізм, мобільність, доброзичливість, інтерес до людей, скромність, вимогливість до себе, організованість, володіння собою, толерантність.

Наш педагогічний колектив свідомий того, что методична робота повинна сприймається не як обтяжливе навантаження, а як цілісна динамічна система, що сприяє безперервному розвиткові творчої особистості вчителя-професіонала, вчителя-фасилітатора.

Таким чином, науково-методична робота спрямована, зокрема, на реалізацію наступних завдань:

• — розвиток та поглиблення уявлення про педагогічну діяльність як рефлексивне керування діяльністю учня на основі гуманно-особистісної орієнтації педагогічного процесу;
• — розвиток потреби аналізувати психолого-педагогічні теоретичні джерела та педагогічну періодику як основу для вироблення власної думки, власної професійної позиції;
• — формування активної творчої позиції, спонукання до науково-дослідницької та експериментальної, проектної роботи, вивчення та впровадження нових освітніх технологій;
• — сприяння опануванню механізмів використання особистісного потенціалу для вирішення завдань навчання й виховання; розвиткові уміння проектувати процес особистого професійно-творчого зростання та саморозвитку;
• — удосконалення вмінь активізувати пізнавальну діяльність учнів, підвищувати мотивацію навчання, керуючись девізом учителя ХХІ століття: «Три головні шкільні дисципліни — це наука, як учитися, наука про мислення, а також наука про те, як стати самостійним менеджером власного майбутнього — не вивчаються як окремі предмети, — ці дисципліни органічно вплетені у весь навчально-виховний процес!»

Реалізація цих завдань здійснюється через систему заходів, серед яких варто назвати наступні:

• * робота постійно діючого семінару «Створення умов для творчого зростання кожного вчителя»;
• * організація діяльності шкільної асоціації «Творчий учитель»;
• * проведення методичних декад «Шляхи удосконалення форм і методів педагогічної діяльності»;
• * розгляд та обговорення авторських програм вчителів школи з навчальних факультативів та курсів за вибором;
• * збагачення банку даних про перспективи нововведень та інновацій в межах предметних кафедр;
• * забезпечення умов для участі педагогів школи у фахових конкурсах різного рівня.

Асоціація «Творчий учитель» включає об'єднання за предметним спрямуванням під загальним гаслом: «Творчість — це наша сутність, це наша життєва енергія, це наш шлях до вершин майстерності». Наприклад, творча група вчителів початкових класів у 2012;2013 навчальному році активно працювала над практичним використанням інформаційно-комунікаційних технологій у процесі викладання предметів початкової школи. Це стало можливим завдяки реалізації першої черги проекту «Школа майбутнього — побудові нового сучасного корпусу для початкової школи, про що вже йшлося вище.

Результатом цієї роботи стало раціональне використання інформаційно-комп'ютерної бази, яка сприяла підвищенню пізнавальної активності молодших школярів, розвитку стійких пізнавальних інтересів у них, мотивації до вивчення азів комп’ютера; також був створений електронний пакет документів, до якого були включені поурочні розробки, додатки у вигляді презентацій та тестів, посібники, створені вчителями школи на основі власного досвіду («Тельманознавство»). Випуск методичного бюлетеня «Мультимедійний урок» та обговорення ефективності впровадження та використання комп’ютерів у навчально-виховному процесі підсумувало роботу творчого об'єднання вчителів початкових класів, які дійшли висновку, що їхня група має певні здобутки: систематизовані вимоги до комп’ютерних програм, які застосовуються в початковій школі; конкретизована методика використання комп’ютерної техніки на уроках рідної мови, математики, предметів художньо-естетичного циклу; разом із учителями іноземної мови розроблена програма використання ІКТ на уроках іноземної мови, чітко окреслені санітарно-гігієнічні вимоги до роботи з комп’ютером та введено в практику систему здоров’язберігаючих технологій.

Самовіддана творча робота педагогів Тельманівського НВК є давньою традицією. Навчально-виховний процес у нашій школі здійснюють 40 учителів, серед них мають звання: «Відмінник освіти» — 6 педагогів; «Старший учитель» — 11; «Вчитель-методист» — 7; «Спеціаліст вищої категорії» — 26; «Спеціаліст І категорії» — 6; «Спеціаліст ІІ категорії» — 4. У школі розроблена Модель творчого вчителя, на яку педагогічний колектив орієнтуються у своєму саморозвитку й самовдосконаленні.

Основні маркери моделі творчого вчителя є: високий професіоналізм, прагнення до інноваційної діяльності, постійне самовдосконалення, рефлексія власної педагогічної діяльності, високий ступінь розвитку, здатність передбачати результати, загальнокультурна компетентність; здатність до співпраці.

У творчого вчителя — творчі учні, про що свідчить і досвід нашого навчально-виховного комплексу. Як уже зазначалося, сучасна школа вимагає переосмислення підходів до виховання, оновлення змісту, форм і методів впливу на особистість учня через його самореалізацію в різних видах діяльності. Педагоги переконані: основою, на якій ґрунтується зміст виховного процесу, є культура в різних її проявах — культура знань, культура творчої діяльності, культура здоров’я, культура почуттів і спілкування, культура самовизначення. Саме культура повинна допомогти всім суб'єктам освітньої комунікації: учителям, батькам, учням, представникам громадських організацій — забезпечити гармонічне спілкування між собою, створити комфортне виховне середовище, що ґрунтується на демократичних засадах і співтворчості.

Основною формою реалізації програми вдосконалення виховної системи в Школі майбутнього є комплексно-цільові проекти, що функціонують на основі гуманістичного підходу до педагогічного процесу, за якого основний акцент робиться на формування позитивної «Я-концепції» учня.

Серед таких проектів слід відзначити наступні:

«Вихованість»

Мета і основні завдання: забезпечення умов для індивідуального розвитку, урахування особистих досягнень учнів, стимулювання їхньої творчої активності, найбільш повної самореалізації в різних видах позаурочної діяльності, реалізація їх нахилів та інтересів через багатовекторне виховне середовище школи.

«Творча обдарованість»

Мета проекту: виявлення та розвиток інтелектуально здібних та творчо обдарованих дітей.

Основні завдання проекту:

об'єднати зусилля педагогічного колективу школи, БДЮТ, дошкільного закладу та сім'ї для створення оптимальних умов, які б сприяли розвитку та творчої реалізації обдарованих дітей і молоді;

залучення до роботи з обдарованою молоддю висококваліфікованих педагогічних та науково-педагогічних працівників.

«Творимо красу»

Мета і основні завдання: розвивати художні здібності, естетичні смаки, образне мислення учнів; виховувати в дітях любов до краси.

«Дошкілля»

Мета проекту: забезпечення цілісного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних і фізичних особливостей, культурних потреб, формування у неї моральних норм; набуття життєвого соціального досвіду.

Основні завдання проекту:

створення умов цілісного розвитку дітей дошкільного віку в дошкільному навчальному закладі з урахуванням їх психічного та фізичного розвитку;

забезпечення реалізації Базового компонента дошкільної освіти як державного стандарту, програм виховання та розвитку дітей раннього й дошкільного віку.

«Позашкілля».

Мета проекту: забезпечення вільного творчого, інтелектуального, духовного розвитку дітей та учнівської молоді через гуртки та студії БДЮТ.

Основні завдання проекту:

удосконалення системи виховної роботи, впровадження нових технологій організації виховного процесу в позаурочній та позашкільній діяльності учнів, спрямованих на розвиток особистості дитини, виховання патріота України;

сприяння збільшенню кількості гуртків, творчих об'єднань, клубів для дітей та учнівської молоді за основними напрямами позашкільної освіти (художньо-естетичний, гуманітарний, науково-технічний, дослідницько-експериментальний, еколого-натуралістичний, туристсько-краєзнавчий, фізкультурно-оздоровчий, військово-патріотичний, соціально-реабілітаційний). «Здоров'я».

Мета і основні завдання: створення цілісної системи формування позитивної мотивації дотримання здорового способу життя.

Як свідчить наш досвід, визначальним суб'єктом освітньо-комунікаційної системи, тим, що забезпечує її динамізм, еволюцію і креативний характер, є УЧЕНЬ. Показовим у цьому сенсі можна вважати твердження канадського дослідника Дона Тапскотта: «Я переконаний, що найреволюційніша сила — це самі учні. Росте нове покоління, яке до неймовірного здатне змінити світ. Дайте учням ті засоби, які їм потрібні, і вони стануть для вас першими порадниками, як зробити школу ефективною та актуальною».

Основними засобами, які потрібні УЧНЕВІ для знаходження себе й свого життєвого шляху, незаперечно, є система різнобічної діяльності, яку пропонує Школа майбутнього, а також можливість використовувати потенціал цифрової комунікації.

Усе найважливіше дитина засвоює через діяльність. Тож у школі мають бути забезпечені всі можливості для такого навчання, адже саме воно матеріалізує основні напрямки особистісного росту, а саме: прийняття себе і віра в себе, довіра до власної природи; гнучкість, динамічність, здатність змінюватися, «бути в процесі», творча адаптивність, спроможність вирішувати життєві проблеми.

Орієнтиром у цьому шкільному життєвому процесі слугує Модель випускника школи, спільно вироблена учнями й учителями, в якій матеріалізується той ідеал людини, який є мотиваційним стимулом вдосконалення всієї системи комунікації, всіх її суб'єктів. Ця модель включає:

активне сприйняття дійсності і здатність добре орієнтуватись в ній; високий рівень морального розвитку (совість, гідність, гуманізм); сформованість особистісних рис громадянина України (самосвідомість, відповідальність, активність, патріотизм); сформована потреба в самовдосконаленні, творчій діяльності, звичка до нормативної поведінки, розвиток емоційної сфери, сформовані етичні потреби; здатність до глибокого розуміння життя, його адекватної оцінки; сформована потреба в збереженні особистого здоров’я; здатність брати на себе відповідальність.

Включення в життєтворчу, життєстверджуючу діяльність — щоденна постійна потреба учня, вона не тільки не зникає після уроків, на канікулах, а, навпаки, динамізується, демонструє свій всеосяжний характер. Не боятися цього процесу, не стримувати, не намагатися втиснути його у видимі рамки, а йти за ним і поперед нього, бачачи, «вгадуючи», передбачаючи, завжди поруч і разом, з розумінням, співчуттям і співпереживанням, з підказкою та допомогою, радістю та захопленням — це те, чого навчили учні своїх учителів, те, що з вдячністю прийняли педагоги. І цей життєвий урок не закінчується, бо приносить нові плани, породжує нові ідеї. Саме так виникло взаємне прагнення Школи на цілий рік, яке має повністю зреалізуватися в Школі майбутнього на основі тих традицій, які вже сформовані в Тельманівському НВК.

Один із кроків для її реалізації - щорічні навчально-польові збори. З 2008 року навчальна практика для учнів 7,8,10 класів проводиться біля водоймища Мокра Каранка, що розташоване за чотири кілометри від смт. Тельманове, у формі навчально-польового виходу. Така форма сприяє наближенню змісту навчальних предметів до реального життя, що надзвичайно мотивує й активізує учня; забезпечує його потребу в спілкуванні, у повноцінному й змістовному відпочинку та оздоровленні.

Процес узагальнення, поглиблення знань тісно поєднується з набуттям комунікативної, соціальної, соціокультурної, стратегічної компетенцій, формуючи установку на комплексну осмислено-дієву соціалізацію, в якій просто не «вистачає» місця наркотикам, пияцтву, безвідповідальності, лінощам, байдужості й самотності.

Результативність навчально-польового виходу забезпечується ретельною підготовкою, і сам її процес не просто відкритий для школяра, — учень є активним його учасником, і від нього залежить бездоганне функціонування системи. І це ще один урок, який засвоюється без моралізаторського тиску, а з радістю, вивільненням молодечого запалу, розумінням спільної відповідальності. Саме так особистість дитини отримує життєві сили, відчуває свою значущість, своє центральне становище, набуває впевненості й відчуття захищеності.

Одним із показників ефективності роботи з розвитку творчого потенціалу школярів є результативність участі в різноманітних олімпіадах, змаганнях та турнірах.

За останні два роки наші діти неодноразово виходили переможцями та призерами районних, обласних, всеукраїнських олімпіад.

В 2012 році 27. нашіх учнів стали переможцями ІІ (районного) етапу всеукраїнських предметних олімпіад, 9 з них отримали запрошення на ІІІ (обласний) тур, де вибороли два третіх місця. Команда «Компас» учнів нашої школи в третій раз виборола диплом І ступеня у Всеукраїнський Інтернет-олімпіаді «Відкрита природнича демонстрація».

Незважаючи на особливості роботи в сільському регіоні, наші діти зуміли стати переможцями й призерами всеукраїнських, обласних і міжнародних змагань. З 2011 року маємо: чемпіонів області з футболу; 5 чемпіонів області та 3 чемпіони України з вільної боротьби; Команда юнаків школи — переможець обласної військово-спортивної гри «Майбутній воїн». Наша особлива гордість — чемпіон світу з боротьби самбо Сергій Подоляк, та срібний призер чемпіонату світу з гирьового спорту Роман Пасічка.

Виходячи з характеристики основних суб'єктів педагогічної комунікації, можливо представити освітньо-комунікаційну систему розвитку творчої особистості у вигляді наступної сфери.

На наше переконання, саме така освітньо-комунікаційна сфера забезпечує функціонування системи розвитку творчої особистості в навчальному закладі, виводячи школу на нові перспективні рубежі, перетворюючи її в справжню Школу майбутнього.

Сьогодні Тельманівський НВК як Школа майбутнього — це :

• — позитивне мотиваційне середовище, яке долає небажання вчитися;
• — навчальний заклад, де вчаться всі - і учні, і вчителі, і директор, і ті, хто є її активними і щирими провідниками: батьки, колишні випускники, представники громадськості, органів влади;
• — школа, яка всю свою діяльність спрямовує на реалізацію основної освітньої функції - цивілізаційно-екологічної, — вивільняючи й нарощуючи творчий потенціал учня й вчителя на зміцнення та процвітання української нації, українського народу в умовах цивілізаційних викликів;
• — школа, що стоїть на міцному фундаменті набутого досвіду і разом із тим сповнена готовності до подальших змін задля виконання великої місії - творити людину для майбутнього;
• — система рівної творчої комунікації, де відносини всіх суб'єктів опосередковані однією спільною метою і спільною участю в діяльності; де комунікативне лідерство учителя не демонструється на загал, а зримо, емоційно, переконливо постає його віра в можливості учня;
• — школа, де вчать визначати мету й досягати результату.

«Школа майбутнього» завтра — це потужний навчально-виховний комплекс, який об'єднає в собі центр суспільного життя, цілодобовий осередок навчання та поширення знань для свого регіону, найкраще місце розваг та зміцнення здоров’я, ресурсний інформаційний центр, сфера об'єднання зусиль громадян, школи і бізнесу, які спільно окреслюватимуть траєкторію руху вперед.