Цифрові засоби навчання
Класифікувати цифрові навчальні засоби складно через різноманітність їх складу, функціональних можливостей, способів подання інформації. У науці відсутня єдина класифікація засобів навчання, тому різні педагоги пропонують свої варіанти. Цифрові навчальні засоби можна розділити на знаково-графічні, демонстраційні, лабораторні, мультимедійні. Знаковографічні цифрові навчальні засоби застосовуються… Читати ще >
Цифрові засоби навчання (реферат, курсова, диплом, контрольна)
- Вступ
- Розділ 1. Теоретичні основи використання цифрових навчальних засобів на уроках іноземної мови на початковому етапі
- 1.1 Психологічні особливості використання цифрових навчальних засобів у молодшому шкільному віці
- 1.2 Призначення та застосування цифрових навчальних засобів
- 1.3 Застосування цифрових навчальних засобів — важлива дидактична умова якісної організації навчання
- Висновки до першого розділу
- Розділ 2. Досвід практичного використання цифрових засобів навчання на уроках іноземної мови
- 2.1 Особливості використання цифрових засобів навчання під час навчання іноземної мови
- 2.2 Аналіз застосування цифрових навчальних засобів на уроках іноземної мови
- Висновки до другого розділу
- Висновки
- Список використаних джерел
Вступ
Актуальність обраної теми не викликає сумніву, так як технічні засоби навчання нового покоління об'єднуючи в собі всі переваги сучасних мультимедійних та цифрових технологій, виводять процес навчання на якісно новий рівень. Засоби навчання — обов’язковий елемент оснащення освітнього процесу. Поряд з цілями, змістом, формами і методами навчання засоби навчання є одним з головних компонентів дидактичної системи. Головне завдання вчителя полягає в тому, щоб зробити предмет цікавим для дитини. Найбільший внесок у дослідження проблем застосування цифрових навчальних засобів внесли такі вчені, як Ю. Бабанський, Є. Белкін, У. Беспалько, І. Дрига, Г. Коджасапірова, І. Мархель, Л. Прессман, С. Шаповаленко, Н. Шахмаев та інші. Сучасне обладнання — це широкий спектр високоефективних цифрових навчальних засобів. Використання сучасних навчальних мультимедійних технологій потребує використання у школах сучасних цифрових засобів навчання, які дозволяють виконати такі завдання: закріплення, збагачення та поглиблення знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розширення загальноосвітнього кругозору учнів, формування в них наукового світогляду, вироблення вмінь і навичок самоосвіти; формування інтересів до різних галузей науки і техніки, виявлення і розвиток індивідуальних творчих здібностей та нахилів; збагачення педагогічного, технологічного інструментарію вчителів. Також, автоматизація процесів адміністрування, позбавляє від рутинної роботи; cприяє підвищенню методичної майстерності вчителів-предметників; появі нового електронного педагогічного інструментарію; використання електронних навчальних програм, тестів, вправ. Кожна школа мріє про те, щоб в її кабінетах були сучасні технічні засоби навчання. Мета дослідження — вивчення і характеристика цифрових навчальних засобів та технічного оснащення класів у загальноосвітньому навчальному закладі. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:
1. Обгрунтувати теоретичні основи використання цифрових засобів навчання на уроках іноземної мови;
2. Визначити призначення цифрових засобів навчання;
3. Дослідити особливості використання цифрових навчальних засобів під час навчання іноземної мови.4. Практично проаналізувати застосування цифрових навчальних засобів на уроках іноземної мови.
Об'єктом дослідження є цифрові навчальні засоби.
Предметом дослідження є застосування цифрових навчальних засобів на уроках іноземної мови. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань були використані такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психологічної, педагогічної та методичної літератури, що дало змогу виявити, узагальнити й систематизувати наукові матеріали з проблеми дослідження; моделювання навчальних ситуацій для створення умов ефективного використання засобів навчання на уроках іноземної мови.
Наукове значення роботи полягає в тому, що вперше на значно оновленому фактичному матеріалі, що включає результати новітніх досліджень, комплексно досліджено й показано у взаємозв'язку процеси застосування цифрових навчальних засобів на уроках іноземної мови.
Практичне значення. Матеріали та результати дослідження можуть використовуватись вчителями загальноосвітніх навчально-виховних закладів для вдосконалення процесу формування знань на уроках іноземної мови, студентами для написання наукових, курсових, дипломних робіт з цієї проблематики.
Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. (33 найменування). Загальна кількість сторінок ____.
цифровий засіб навчання іноземний
Розділ 1. Теоретичні основи використання цифрових навчальних засобів на уроках іноземної мови на початковому етапі
1.1 Психологічні особливості використання цифрових навчальних засобів у молодшому шкільному віці
Успішність організації початкового ступеня навчання залежить від урахування психофізіологічних та психологічних особливостей учнів 11−12 років Як відмічають психологи, у підлітковому віці (з 10−11 до 15 років) починається період найбільш інтенсивного розвитку мислення дітей. Разом з тим діти 10−11 років зберігають у структурі мислення наочно-образні компоненти, характерні для молодших школярів. Поєднання наочно-образного мислення із зростаючою здатністю до абстрактного мислення, до узагальнені, і створює сприятливі умови для оволодіння іноземною мовою на початковому ступені. За словами вченого Г. Коджаспірова, цифрові навчальні засоби підвищують продуктивність навчально-виховного процесу в тому разі, якщо вчитель, вихователь добре уявляють і розуміють психологічні основи їх застосування. Цифрові навчальні засоби, на думку дослідниці Є. Смирнової, мають широкі можливості, які необхідно реалізовувати на основі врахування психологічних особливостей сприйняття в процесі навчання. З психології відомо, що зорові аналізатори володіють значно більш високою пропускною здатністю, ніж слухові. Око здатне сприймати мільйони біт в секунду; вухо — тільки десятки тисяч. Інформація, сприйнята візуально, за даними психологічних досліджень, більш осмислена, краще зберігається в пам’яті [21, 160 — 257]. Сьогодні, у процесі навчання основним джерелом інформації продовжують залишатися цифрові навчальні засоби. Тому вчителю треба розширювати арсенал зорових і зорово-слухових засобів подачі інформації. Отже, найбільш високу якість засвоєння досягається при безпосередньому поєднанні слова вчителя і пред’являється учням зображення в процесі навчання. А цифрові навчальні засоби як раз і дозволяють більш повно використовувати можливості зорових і слухових аналізаторів учнів. Це впливає, перш за все на початковий етап процесу засвоєння знань — відчуття і сприйняття. Сигнали, які сприймаються через органи почуттів, піддаються логічній обробці, потрапляють у сферу абстрактного мислення. У результаті чуттєві образи полягають у судженнях і умовиводах. Значить, більш повне використання зорових аналізаторів створює в цьому випадку основу для успішного перебігу наступного етапу процесу пізнання — осмислення. Крім того, при протіканні процесу осмислення застосування наочності (зокрема, образотворчої та словесної) впливає на формування і засвоєння понять, доказовість і обгрунтованість суджень і умовиводів, встановлення причинно-наслідкових зв’язків і т.д. пояснюється це тим, що аудіовізуальні посібники впливають на створення умов, необхідні для процесу мислення, що лежить в основі осмислення [23, 287]. Велику роль цифрові навчальні засоби відіграють в запам’ятовуванні як логічне завершення процесу знань, створюючи яскраві опорні моменти, допомагають закарбувати логічну нитку матеріалу, систематизувати вивчений матеріал. Особливо має враховуватися вчителем емоційний вплив цифрових навчальних засобів. Якщо йому важливо сконцентрувати увагу учнів на зміст пропонованого матеріалу, то сила їх емоційного впливу викликає інтерес і позитивний емоційний настрій на сприйняття. Надлишок емоційності ускладнює засвоєння і осмислення основного матеріалу. Якщо використовуваний матеріал повинен викликати певні почуття і переживання, вирішальним виявляється саме емоційний потенціал використовуваного. Колір, спосіб подання, чіткий і продуманий дикторський або учительський коментар значущі при сприйнятті будь-яких цифрових засобів навчання. У навчально-виховній взаємодії вихователя і вихованця однією з найактуальніших і найскладніших проблем є залучення і збереження дитячої уваги протягом всього уроку. Увага в молодшому шкільному віці мимовільна, що викликає новизна, незвичність, динамічність об'єкта, контрастність зображення, тобто ті якості інформації, які відтворюються за допомогою цифрових засобів навчання. Все це, разом узяте, впливає на глядача і, викликаючи мимовільну увагу учнів, сприяє мимовільному запам’ятовуванню матеріалу [28, 67]. Дослідниця В. Дубровіна виділяє наступні психологічні особливості уваги:
· зосередженість уваги — утримання уваги на одному об'єкті,
· стійкість уваги зберігається у дітей до 15−20 хв., а потім потрібне перемикання уваги, короткий відпочинок;
· обсяг уваги — кількість об'єктів, символів, які сприймаються одночасно з достатньою ясністю;
· розподіл уваги — одночасна увага до декількох об'єктів і одночасне повне їх сприйняття. У дітей воно якраз не дуже розвинене, тому часто в підготовці екранних посібників використовують принцип, коли об'єкт, що вивчається виділяється більше всього, що зображено на екрані, щоб посилити увагу саме до нього, тому що на загальному тлі учень втрачає багато його необхідних характеристик;
· Переключення уваги — переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Цифрові навчальні засоби дозволяють подавати інформацію в потрібній послідовності й у потрібних пропорціях, акцентуючи увагу на тих частинах об'єкта, які в даний момент є предметом обговорення. Таке організоване управління увагою школярів сприяє формуванню у них найважливішого загальнонавчальних умінь — уміння спостерігати [6, 464].
За словами науковця В. Карпова, цифрові навчальні засоби допомагають розвивати в учнів уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки, тому що можна в різних формах наочності дати характеристики досліджуваних об'єктів, довести до логічного кінця неправильні міркування учня, що є надзвичайно переконливим, але не завжди досягається словом вчителя. Педагог Д. Сметанін говорив, що практично і традиційні, і сучасні цифрові навчальні засоби володіють можливостями розвитку творчих здібностей учнів та засвоєння ними знань на високому рівні осмислення та інтерпретації. Цифрові навчальні засоби дозволяють широко використовувати різні посібники, в яких учні у процесі засвоєння інформації або її закріплення та узагальнення можуть що-небудь дописувати, домальовувати, заповнювати, а також виготовляти навчальні посібники самостійно і захищати їх на уроках.
Цифрові навчальні засоби володіють великим потенціалом формування позитивної мотивації навчання, зняття затиснення і ряду комплексів, що заважають дитині вчитися і не усуваються в прямому спілкуванні з педагогом [27, 223]. Отже, цифрові навчальні засоби мають широкі можливості, які необхідно реалізовувати на основі врахування психологічних особливостей сприйняття в процесі навчання.
1.2 Призначення та застосування цифрових навчальних засобів
Сучасна освіта вимагає зміни підходів до навчання. Перш за все, слід домогтися максимальної активізації і візуалізації навчання. Цьому сприяє застосування різних цифрових навчальних засобів, що дозволяють скоротити час викладення потрібної інформації і сучасні технології в освіті, що полегшують подачу матеріалу. Нові технології впливають на всі компоненти системи навчання: цілі, зміст, методи і організаційні форми навчання, засоби навчання, що дозволяє вирішувати складні і актуальні завдання педагогіки, а саме: розвиток інтелектуального, творчого потенціалу, аналітичного мислення та самостійності людини. Великі можливості містяться у використанні цифрових навчальних засобів під час навчання іноземної мови. Цифрова освіта, інтегрована в навчальні предмети збагачує навчальний процес новими формами, методами і прийомами роботи, що дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів. Працюючи над мультимедіа проектами, учні отримують досвід використання сучасних цифрових засобів, з одного боку, з іншого боку — набувають навички індивідуальної та колективної роботи. На думку вченого Р. Попова, сучасне обладнання — це широкий спектр високоефективних цифрових навчальних засобів. Окрім комп’ютерів, які дають можливість змоделювати багато процесів і тим самим дозволяє на практиці реалізувати знання учнів, це: цифрові проектори — для відображення комп’ютерної інформації та відео; проекційні екрани — різноманітних моделей; слайд — проектори; копі-дошки — для тиражування записаного на дошці; інтерактивні дошки, що дають можливість прямо на дошці змінювати демонстраційні електронні матеріали; документ-камери — настільні відеокамери для демонстрації об'єктів і слайдів за допомогою цифрового проектора [20, 235−248]; навіть найпростіший цифровий фотоапарат істотно полегшує учням отримання ілюстративних матеріалів для своїх робіт, дозволяє їм зафіксувати результати, а вчителеві - поповнити наявні бази цифрових зображень або створити нові. Всі цифрові навчальні засоби мають певні функції. Вони взаємодоповнюють один одного, а також виділення їх досить умовне. Дослідниця Г. Коджаспірова виділяє наступні функції:
- комунікативна, тобто функція передачі інформації.
- управлінська, що передбачає підготовку учнів до виконання завдань та організацію їх виконання (відбір, систематизація, впорядкування інформації), отримання зворотного зв’язку в процесі сприйняття і засвоєння інформації та корекцію цих процесів.
- коумулятивна, тобто зберігання, документалізація і систематизація навчальної та навчально-методичної інформації. Це здійснюється через комплектування та створення фонота відеотек, накопичення, зберігання та передачу інформації за допомогою сучасних інформаційних технологій.
- науково-дослідна функція, пов’язана з перетворенням отриманої за допомогою технічних засобів навчання інформації учнями з дослідницькою метою і пошуком варіантів використання цифрових засобів навчання і виховання педагогами, моделюванням змісту і форм подачі інформації [12, 256−287]. Як вже згадувалося, існує широкий спектр цифрових навчальних засобів, що забезпечують подачу і сприйняття інформації, призначеної для зору. Використання цифрових технологій у навчанні іноземних мов, а саме комп’ютерів має переваги над традиційним навчанням. Застосування комп’ютерів на уроках іноземної мови значно підвищує інтенсивність навчального процесу, засвоюється значно більша кількість матеріалу, ніж при традиційному навчанні. Крім того, цей матеріал закріплюється міцніше. Якщо у вчителя в наявності є комп’ютер, то він (вона) можуть подавати різноманітну інформацію, яка супроводжується графікою (статичне зображення, малюнки, фотографії, схеми, таблиці, мультиплікація, динамічне зображення, відеофрагменти). Все частіше в навчальних закладах можна почути термін «Інтерактивна дошка» і навіть «Мультимедійна дошка». При цьому інтерактивна дошка у більшості випадків при поверховому ознайомленні з нею сприймається як деякий самодостатній пристрій, який з якоїсь причини підключений до комп’ютера й інколи — до мультимедійного проектора. Інтерактивна дошка (ІД) являє собою периферійний пристрій комп’ютера і виконує роль додаткового комп’ютерного монітора. ІД відрізняється від звичайного монітора поверхнею, яка чутлива до дотику та має великі розміри — для зручності в роботі з аудиторією. Інтерактивна дошка стала особливою середовищем, з якої вчитель може отримати дуже багато освітніх можливостей, будувати з її допомогою урок, реалізуючи необхідну тактику. Крім того, важливо щоб зберігався рівень креативності - щоб учень активно брав участь у роботі - всім цим вимогам відповідає інтерактивна дошка. Учитель, керуючи дошкою, може втілювати навчальний матеріал як деякі (заздалегідь підготовлені) ідеї, які учні в процесі зворотного зв’язку можуть модифікувати і виконувати у властивій їм формі [31,20 — 37]. Також доцільним є застосування на уроках презентацій Power Point з текстом по темі уроку і малюнками, які за допомогою Інтерактивної дошки видно усім учням класу, навіть з останніх парт. Діафільми за своїм дидактичним значенням набагато багатші кіно. Навчальні кінофільми є не тільки носієм інформації, але в поєднанні з зображенням впливають на інтелект людини, і на його почуття, що значно підвищує ефективність навчання. Навчальне телебачення — спосіб передачі на відстані навчальної зорової і звукової інформації через систему відкритих і замкнутих телевізійних систем. Навчальні телевізійні передачі - це передачі, створювані по темі навчальної програми і призначені для використання безпосередньо на уроці, а також при проведенні факультативних занять і позакласних заходів. Демонстрація по телебаченню іншомовного мовленнєвого образу здійснюється на основі драматизації діалогу, разового обміну репліками, запозиченими з природного спілкування чи художнього твору, окремо монологічного висловлювання, цільного комунікативного сюжету у вигляді інсценування розповіді або епізоду з повісті або роману, а також цільного драматургічного твору. Тут активною є роль диктора-викладача, який коментує висловлювання, вказуючи на їх мовні особливості. Аудіовізуальна програма управління засвоєнням іншомовних мовних образів (часткові або цілісні мовленнєві висловлювання — репліки) за своєю структурою нагадує машинні програми. Наприклад, на заняттях з англійської мови студентів дається вказівка ??поставити розділові питання до реплік. На екрані дві дійові особи — диктори А. і Б.
Диктор А. повідомляє: «Yesterday I visited our Art Gallery for the first time.» Диктор Б. реагує: «You enjoyed your visit there, didn’t you?» Потім диктор А. вимовляє ряд реплік, а диктор Б. реагує у формі розділових питань, при цьому звук відключається. У таких випадках учні отримують зорову підказку у вигляді двох взаємодіючих осіб, їх міміки і жестів [32, 45 — 60]. Вчена Н. Нестерова зазначила: «Дидактичні функції навчального фільму на уроці: джерело нових знань, засіб ілюстрації навчального матеріалу, узагальнення та систематизація знань, зорова або зорово-слухова опора для подальшої самостійної роботи учнів, допоміжний засіб при контролі знань.» Найбільший ефект викладання досягається при використанні в процесі навчання інформації, яку можна виводити на «великий екран» відео інформацію практично з будь-якого носія. На уроці мультимедійний проектор та відеокамера дозволять дуже ефектно «збільшити» зображення, чи готову презентацію фото, проектуючи їх на екран. Під час читання лекцій, доцільним є використання проектора, що дозволяє відобразити все, що відбувається на екрані комп’ютера на великому екрані. Таким чином, викладачі можуть читати лекції без малювання крейдою на дошці і помітно прискорити подачу матеріалу. Також викладачі можуть використовувати заздалегідь підготовлені в текстовому процесорі Microsoft Word документи, схеми і малюнки. Найпростіший цифровий фотоапарат істотно полегшує учням отримання ілюстративних матеріалів для своїх робіт, дозволяє їм зафіксувати результати, а вчителеві - поповнити наявні бази цифрових зображень або створити нові. Отже, сучасне обладнання — це широкий спектр високоефективних цифрових навчальних засобів, які дають можливість практиці реалізувати знання учнів, широкий спектр цифрових навчальних засобів, що забезпечують подачу і сприйняття інформації, призначеної для зору.
1.3 Застосування цифрових навчальних засобів — важлива дидактична умова якісної організації навчання
Упровадження цифрових навчальних засобів в навчально-виховний процес, що багатьма дослідниками визначається як технологічна революція в освіті, почалося з розробки перших програм аудіовізуального навчання у 1930;х рр. у США. У вітчизняній школі ці засоби з’являються в 1940;х рр. Із середини 1950;х рр., намічається технологічний підхід до їх використання, теоретичною базою якого стає ідея пpoгpaмованого навчання. У 1970;ті рр., підсилюється теоретична розробка використання цифрових засобів в навчальному процесі й з’являються такі новітні засоби: відеомагнітофони, карусельний кадропроектор, поліекран, електронна дошка тощо. У 1980;ті рр., стали створюватися дисплейні класи, збільшилася кількість і якість педагогічних програмних засобів, з’явилися системи інтерактивного відео задля освітніх цілей. У 1990;ті рр., в освітніх установах використовується мультимедійна апаратура. Мультимедіа розуміється як сучасна комп’ютерна технологія, що дозволяє об'єднати в комп’ютерній системі текст, звук, відео зображення, графічні зображення й анімацію. Використання віртуальної реальності (інтегративної технології утворення, за допомогою сукупності програмних засобів і різноманітних технічних пристроїв, ілюзії реальності того, що відбувається в комп’ютерному середовищі й активній участі в ній користувача) у педагогічному процесі породжує ефект присутності, а це робить можливим змінити всю систему навчання й виховання. Виникає можливість багато інформаційних матеріалів передавати тому, кого навчають, через його безпосереднє зіткнення з досліджуваними об'єктами і явищами, моделювати виховні ситуації, у яких вихованцеві треба буде приймати якісь рішення та діяти відповідно до обставин [19, 178]. Звідси стає очевидним, що дидактичні можливості цифрових навчальних засобів зростають в міру розвитку їх техніко-цифрового та програмно-методичного рівня. Цифрові навчальні засоби є невід'ємним компонентом практично будь-якої сучасної методичної системи. Їх упровадження, на думку дослідниці Г. Коджаспірової і К. Петрова, сприяє:
· індивідуалізації навчально-виховного процесу з урахуванням рівня підготовленості, здатностей, індивідуально-типологічних особливостей засвоєння матеріалу, інтересів і потреб учнів;
· зміні характеру пізнавальної діяльності учнів у бік її більшої ефективності;
· посиленню міждисциплінарних зв’язків у навчанні, комплексному вивченню явищ і подій;
· підвищенню гнучкості, мобільності навчального процесу, його постійному й динамічному відновленню;
· зміні форм і методів організації поза навчальною життєдіяльністю вихованців та організації їхнього дозвілля [12, 256−287].
Класифікувати цифрові навчальні засоби складно через різноманітність їх складу, функціональних можливостей, способів подання інформації. У науці відсутня єдина класифікація засобів навчання, тому різні педагоги пропонують свої варіанти. Цифрові навчальні засоби можна розділити на знаково-графічні, демонстраційні, лабораторні, мультимедійні. Знаковографічні цифрові навчальні засоби застосовуються для передачі інформації про зовнішній вигляд об'єктів вивчення, про їхні конструктивні особливості з поясненнями в текстово-графічній формі, а також у формі відстеження (наочні стенди, візуальна й аудіовізуальна апаратура). Демонстраційні цифрові навчальні засоби дозволяють продемонструвати роботу (функціонування) пристрою, тобто вони виконані у вигляді діючих технічних об'єктів, що сприяють більшій наочності для спостереження за технічними процесами (діючі моделі тощо.). Мультимедійні цифрові навчальні засоби дозволяють задіяти максимальну кількість каналів сприйняття інформації за рахунок передачі інформації в мультимедійній формі за допомогою комп’ютерів і оргтехніки, тим самим істотно підвищити ефективність навчання [6; 14; 15] Необхідність застосування цифрових навчальних засобів, котрі в якості аудіовізуальних засобів можуть впливати на різні органи почуття, безсумнівна. Вона зумовлена й значним ускладненням об'єктів навчання — неможливо продемонструвати складний технічний пристрій, мікросхему або технологічний процес тільки вербальними засобами та за допомогою крейди й дошки. Цифрові навчальні засоби дозволяють вийти за рамки навчальної аудиторії; зробити видимим те, що неможливо побачити неозброєним оком, імітувати будь-які ситуації. Багато сучасних цифрових засобів аж до персональних комп’ютерів стали або стали звичними в повсякденному побуті багатьох людей. Застосування цифрових засобів інтенсифікує передачу інформації, значно розширює ілюстративний матеріал, створює проблемні ситуації й організує пошукову діяльність учнів, підсилює емоційність навчання, формує навчальну мотивацію тих, кого навчають, індивідуалізує й диференціює навчальний процес. З використанням цифрових засобів відкривається безліч нових можливостей проведення позаурочної роботи та дозвілля дітей. Упровадження новітніх технологій у навчально-виховний процес приводить до корінної зміни характеру діяльності педагога — вона в значній мірі наближається до професійної діяльності дослідника, програміста, організатора, консультанта [7, 128]. Цифрові навчальні засоби підвищують ефективність і продуктивність навчально-виховного процесу тільки в тому випадку, якщо вони методично грамотно застосовуються, тобто вчитель, вихователь добре собі уявляють і розуміють психологічні основи їхнього застосування [13; 26, 390]. Ефективність використання цифрових засобів навчання дослідники Г. Коджаспірова та К. Петров визначають трьома взаємозалежними аспектами її забезпечення: технічним, методичним та організаційним. «Технічне забезпечення являє собою адаптацію, удосконалення і розробку цифрових засобів, що використовуються задля передачі інформації учням, зворотного зв’язку від учнів до викладача, контролю знань, організації самостійних занять, обробки та документування інформації. Але навіть надсучасні цифрові засоби не забезпечать необхідного ефекту, якщо вони будуть використовуватися невміло, без необхідної методичної підготовки й розробки дидактичних матеріалів, з порушенням ергономічних і психолого-педагогічних вимог, з необґрунтованим розширенням галузей їх застосування, тобто методично неграмотно. Організаційне забезпечення цифровими навчальними засобами в освітніх установах має велике значення — їх обслуговування й підтримка в робочому стані, модернізація й своєчасна заміна встаткування» [22, 176]. Однак «за будь-якого ступеня технізації навчального процесу провідна й вирішальна роль належить викладачеві, а засоби навчання, навіть у найсучасніших варіантах, завжди будуть лише його помічником. Найвищий рівень технізації навчально-виховного процесу не замінить позитивного впливу особистості викладача на навчання й виховання особистісних якостей учнів» (Г.М. Коджаспірова, К.В. Петров) [12, 256−287]. Про це ж пише й науковець М. Колкер — «незважаючи на широку область застосування й розмаїтість функцій, які виконують цифрові навчальні засоби, вони не можуть замінити викладача. Він завжди буде центральною фігурою педагогічного процесу. Цифрові навчальні засоби призначені для розширння можливостей вчителя. Вони — один із засобів навчання, педагогічний інструмент у руках викладача, яким він мусить уміти користуватися, спираючись на вихідні положення, що лежать в основі їх застосування» [13, 135]. Автор визначає такі особливості використання допоміжних засобів навчання:
· застосування цифрових засобів навчання має бути мотивованим та методично обґрунтованим; використанням будь якого засобу навчання можна вважати доцільним лише тоді, коли не може бути досягнута однакова педагогічна ефективність за допомогою інших, більш доступних навчальних засобів;
· у кожному конкретному випадку має бути визначена мета застосування: мета застосування може бути як загального характеру (інформаційно-пізнавальна або психолого-педагогічна), так і дидактична (найближчі дидактичні цілі навчання); функціональна визначеність вимагає чіткого виявлення функцій, що можуть виконувати цифрові навчальні засоби в тому або іншому випадку;
· цифрові навчальні засоби повинні вписуватися в систему побудови навчального заняття, тому необхідно врахувати їх вплив на його структуру, методику викладання навчального матеріалу тощо.; варто чітко визначити їх місце на занятті, продумати можливість органічного включення в діяльність як викладача, так і учнів;
· епізодичне використання цифрових навчальних засобів, як правило, не дає потрібного результату, тому має бути розроблена цілісна система їхнього застосування [13, 134−136].
Таким чином, цифрові засоби навчання є невід'ємним і значним компонентом сучасної методичної системи й, відповідно, є одним із найважливіших елементів навчально-педагогічного процесу. Використання цифрових засобів навчання відкриває безліч нових можливостей, значно розширює ілюстративний матеріал, створює проблемні ситуації й організує пошукову діяльність учнів, підсилює емоційність навчання, формує навчальну мотивацію тих, кого навчають, індивідуалізує й диференціює навчальний процес.
Висновки до першого розділу
У початкових класах застосування різноманітних засобів навчання має на меті збагачення й розширення безпосереднього чуттєвого досвіду учнів, розвиток спостережливості, пізнання конкретних властивостей предметів під час практичної діяльності, створення умов для переходу до абстрактного мислення, опори для самостійного навчання й систематизації навчального матеріалу. Удосконалення учбово-матеріальної бази загальноосвітньої школи — одна з головних умов підвищення рівня навчально-виховного процесу. Навчальне устаткування стало невід'ємною частиною уроку, так робота з ним для учнів — це джерело нових знань, і засіб для засвоєння, узагальнення, повторення вивченого матеріалу. Щоб підвищити рівень засвоєння матеріалу на уроках ІМ необхідно використовувати цифрові засоби навчання. У наш час застосування цифрових навчальних засобів міцно увійшло в школи. Це не тільки сучасні цифрові засоби, але і нові форми і методи викладання, новий підхід до процесу навчання. Застосування в освіті комп’ютерів та інших цифрових технологій робить істотний вплив на зміст, методи і організацію навчального процесу з викладання ІМ. Впровадження та застосування цифрових навчальних засобів в навчальний процес в середній школі - важлива дидактична умова формування особистісних якостей учнів. Це дозволяє вчителю отримати ефективний інструмент педагогічної праці, що підсилює реалізацію її функцій, дозволяє підготувати учнів до майбутнього навчання у вищих навчальних закладах, сформувати в учнів високі морально-вольові та ділові якості. А кожному учню, шляхом активізації інтересу до навчання, одержати необхідну підготовку до моменту випуску зі школи.
Розділ 2. Досвід практичного використання цифрових засобів навчання на уроках іноземної мови
2.1 Особливості використання цифрових засобів навчання під час навчання іноземної мови
Методика навчання іноземних мов досліджує цілі і зміст, закономірності, засоби, прийоми, методи і системи навчання, а також вивчає процеси навчання і виховання на матеріалі іноземної мови. Методи і прийоми роботи з цифровими навчальними засобами відповідають загальним вимогам методики навчання іноземним мовам і є її складовою частиною. Використання цифрових навчальних засобів широко застосовуються протягом багатьох років, підпорядковане загальним цілям і змісту процесу навчання іноземної мови, який будується на основі загальної теорії навчання, що враховує психологічні закономірності мислення до пам’яті. Після проходження педагогічної практики у школі, було зроблено висновок, що при навчанні іноземної мови потрібно досить багато допоміжних матеріалів для організації навчально-виховного процесу, як на уроці, так і в позаурочний час. Ці матеріали можуть бути зв’язані з використанням цифрових навчальних засобів, а можуть і не вимагати їх. До допоміжних матеріалів, що не вимагають апаратури відносяться: картинки, предмети, іграшки, таблиці, роздатковий матеріал у вигляді ілюстрованих і неілюстрованої карток із завданнями, які враховують і не враховують індивідуальні особливості учнів. До допоміжних матеріалів, які вимагають технічної оснащеності, відносяться відеоматеріали, фотоматеріали, діафільми, діапозитиви, кінофрагменти. Однак особливу увагу хотілося б приділити сучасним засобам навчання, таким як комп’ютер, проектор та Інтерактивна Дошка. Проаналізувавши досвід роботи вчителів, ми зробили висновок, що одним з цифрових засобів, що постійно розвивається і удосконалюється, який широко використовуються під час навчання іноземної мови, є інтерактивна дошка. Слово «інтерактивна дошка» вже нікого сьогодні не здивує, тому що 100% педагогів знають, про що йде мова: вони не тільки споглядали її, а й спостерігали, як вона працює. Інтерактивні дошки визнані високоефективним аудиторним, діалоговим та цифровим засобом навчання і широко використовуються в 75 країнах світу [33, 105]. Користуючись интерактивною дошкою під час проведення власних уроків я зробила наступні висновки. Призначення інтерактивної дошки:
· підвищення ефективності навчального процесу;
· надання можливості для взаємодії й обговорення в класі;
· розробка цікавих і захоплюючих занять завдяки різноманітному й динамічному використанню ресурсу;
· розвиток мотивації;
· вирішення навчальних задач усіх типів;
· забезпечення роботи з цілим класом або групою дітей;
· активізація зорового сприйняття матеріалу;
· розвиток просторової уяви;
· модернізація методів і форм навчання.
Форми інтерактивного супроводу:
· презентації;
· відеофільми;
· тестові завдання;
· інтерактивні вправи;
· демонстрації лабораторних робіт;
· інтерактивне моделювання процесів тощо;
Переваги для викладачів:
· дозволяє викладачам пояснювати новий матеріал із центра класу;
· заохочує імпровізацію й гнучкість, дозволяючи викладачам малювати й робити записи поверх будь-яких додатків і веб-ресурсів;
· дозволяє викладачам зберігати й роздруковувати зображення на дошці, включаючи будь-які записи, зроблені під час заняття, не затрачаючи при цьому багато часу й сил і спрощуючи перевірку засвоєного матеріалу;
· дозволяє викладачам ділитися матеріалами один з одним і знову використати їх;
· зручна при роботі у великій аудиторії;
· надихає викладачів на пошук нових підходів до навчання, стимулює професійний ріст.
Переваги для учнів:
· робить заняття цікавими й розвиває мотивацію;
· надає більше можливостей для участі в колективній роботі, розвитку особистих і соціальних навичок;
· звільняє від необхідності записувати завдяки можливості зберігати й друкувати все, що з’являється на дошці;
· учні починають розуміти більше складні ідеї в результаті більше ясної, ефективної й динамічної подачі матеріалу;
· дозволяє використати різні стилі навчання, викладачі можуть звертатися до всіляких ресурсів, пристосовуючись до певних потреб;
· учні починають працювати більш творчо й стають упевненими в собі;
· учням не потрібна клавіатура, щоб працювати із цим устаткуванням, у такий спосіб підвищується залученість учнів початкових класів або дітей з обмеженими можливостями.
Фактори ефективного використання:
· забезпечення доступу до інтерактивної дошки, щоб викладачі могли набратися досвіду;
· використання дошки не тільки викладачами, але й учнями;
· надання викладачеві часу на підготовку до заняття;
· тимчасові витрати викладача для того, щоб стати впевненим користувачем і підібрати ресурси для заняття;
· обмін ідеями й ресурсами між викладачами;
· розташування дошки в класі таким чином, щоб не заважало сонячне світло й ніщо не перебувало між проектором і дошкою;
· високий рівень надійності й технічної підтримки, щоб звести до мінімуму можливі проблеми.
Деякі вчителі відмовляються від роботи з інтерактивною дошкою мотивуючи це можливістю її пошкодити. Узагальнимо основні причини негативного ставлення до інтерактивних дошок:
· вік педагогічних працівників;
· відповідальність за пошкодження дошки;
· не вміння працювати на комп’ютері;
· не вміння поєднувати новітні цифрові технології із стандартними вимогами до уроку;
· мотивація вчителя-предметника тощо.
Аналізуючи роботу вчителів, які систематично використовують інтерактивну дошку на уроках було встановлено, що вік педагогічних працівників (рис. 1.1.) на освоєння новітніх технологій впливає. Наприклад, вчителі віком до 50 років, володіють інтерактивною дошкою і застосовують готові пакети прикладних програм на високому професійному рівні. Вони не відчувають страху перед дошкою, хоча володіють комп’ютером на початковому рівні, але вдало поєднують новітні технології у повсякденній педагогічній роботі вчителя-предметника, а інтерактивну дошку використовують як найкращий сучасний наочний засіб. А деякі вчителі старші за 50 років не вміють користуватися сучасними цифровими технологіями і не можуть поєднувати новітні цифрові технології із стандартними вимогами до уроку.
(рис. 1.1.)
Зрозуміло, щоб використовувати інтерактивну дошку або мультимедійну систему необхідно володіти комп’ютером, хоча б на рівні користувача. Тому самими активними в опануванні новими технологіями виявилися молоді вчителі віком до 30 років. Цифрові навчальні засоби підвищують ефективність і продуктивність навчально-виховного процесу тільки в тому випадку, якщо вони методично грамотно застосовуються, тобто вчитель, вихователь добре собі уявляють і розуміють психологічні основи їхнього застосування. Неправильне використання технічних засобів навчання виникає, насамперед, через незнання або зневагу психологічними особливостями їхнього застосування. Тому можна виділити такі типові педагогічні помилки, що знижують ефективність застосування цифровими засобами навчання:
· недостатня методична підготовленість учителя;
· неправильне визначення дидактичної ролі й місця цифрових засобів на уроках, невідповідність їх можливостям та дидактичної значимості;
· безплановість, випадковість їх застосування;
· перевантаженість уроку демонстрацією, перетворення його в зорову, літературно-музичну композицію.
На такому уроці, по суті, відсутня навчально-виховна робота вчителя, порушуються елементарні дидактичні вимоги, переважає пасивне сприйняття навчальної інформації учнями, нераціонально витрачається навчальний час. У ході дослідження було розроблено систему впровадження цифрових навчальних засобів та комп’ютерних технологій у навчальний процес, що передбачає реалізацію таких етапів:
1. Виявлення у викладача бажання та здатності до застосування цифрових засобів навчання та комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес.
2. Вивчення вчителем як аналогових, так і цифрових (цифрових аудіовізуальних і комп’ютерних) навчальних засобів. При цьому необхідно не тільки знайомити педагога з цифровими засобами навчання та методикою їх використання на заняттях, але й активно давати різноманітні практичні завдання за їхнім застосуванням. Інакше кажучи, навчання учителів методиці використання цифрових засобів має бути розширене і виходити за рамки існуючого спеціалізованого курсу, реалізуватися в рамках вивчення інших напрямків їхньої підготовки та перепідготовки вчителя.
3. Побудова системи навчання викладачів та вчителів оволодінню не тільки цифровою технікою, але й комп’ютерними програмами і технологіями створення навчальних комп’ютерних (мультимедійних) продуктів.
4. Конкретизація змісту освіти щодо спрямованості на формування високих інтелектуальних та морально-вольових якостей учнів, способу його передачі змісту та організації його засвоєння.
5. Застосування методів і засобів формування, самоконтролю та самооцінки набуття учнями знань, умінь.
6. Аналіз отриманих результатів (у випадку негативних результатів — пошук способів їхнього усунення).
7. Подальший розвиток підготовки та перепідготовки вчителя щодо застосування цифрових засобів навчання та новітніх технологій у навчальному процесі, їх вдосконалення.
Таким чином, цифрові навчальні засоби підвищують ефективність і продуктивність навчально-виховного процесу тільки в тому випадку, якщо вони методично грамотно застосовуються, тобто вчитель, вихователь добре собі уявляють і розуміють психологічні основи їхнього застосування.
2.2 Аналіз застосування цифрових навчальних засобів на уроках іноземної мови
Створення штучного іншомовного середовища в процесі навчання іноземних мов — один із важливих проблемних питань сучасної методики. З них у першу чергу пов’язана реалізація масового навчання двом з чотирьох основних видів мовленнєвої діяльності: аудіювання та говорінню (умовно-комунікативному або комунікативному). Для досягнення цієї мети використовуються цифрові засоби навчання. Сучасний етап розвитку техніки характеризується переходом до створення багатофункціональних навчальних комплексів і автоматизованих навчальних систем. Під час проведення уроків мною були використані наступні цифрові засоби навчання:
· комп’ютер, через який різноманітна інформація подавалася учням, яка супроводжувалася графікою;
· інтерактивна дошка, за допомогою якої був проведений урок, який повністю супроводжувався графічними зображеннями та малюнками за тематикою уроку;
· проектор, який підвищує рівень наочності в роботі вчителя, а також дав можливість представляти учням результати роботи всьому класу.
· фотоапарат, який дав можливість безпосередньо включити в навчальний процес інформаційні образи навколишнього світу.
· відео засоби, які забезпечили ефективне комунікативне середовище для виховної роботи та масового заходу.
Практичне використання в навчально-виховному процесі цифрових навчальних засобів передбачає створення спеціальної програми, яка включає комплекс підготовчих та організаційних заходів, що дозволяють реконструювати, перекодувати, відцифрувати зміст навчальних дисциплін, подаючи його у візуальній формі за допомогою сучасної мультимедійної апаратури. Тому ми розробили програму застосування цифрових засобів навчання, яка має чотири етапи її реалізації.
І етап - підготовчий. На підготовчому етапі проводиться навчання роботі із мультимедійною технікою, комп’ютерними програмами, які призначені для проведення презентації, створення схем, слайдів, запису відеофільмів на цифрові носії тощо.
ІІ етап - організаційний. Основними завданнями вчителя на організаційному етапі є: забезпечення мультимедійних кабінетів кабінетів з необхідною мультимедійною апаратурою; апробація сучасних технічних засобів навчання, цифрових засобів, навчальних фільмів під час проведення уроків ІМ.
ІІІ етап - етап реалізаційний. На реалізаційному етапі в навчальний процес впроваджується система цифрових засобів навчання під час викладання навчальних дисциплін.
ІV етап - підсумковий. Підсумковий етап застосування в навчальному процесі цифрових засобів навчання передбачає узагальнення набутого позитивного досвіду в період її практичної реалізації, визначення проблем, перспектив та форм подальшого вдосконалення навчального процесу і забезпечення потреб вчителів іноземної мови у необхідних засобах навчання. Під час педагогічної практики було проведено 20 уроків з іноземних мов (15 з англійської та 5 з китайської), а також, під час викладання, було проведено ряд спостережень та експеримент щодо впровадження цифрових засобів навчання під час викладання ІМ, та були зроблені певні висновки. Основний педагогічний експеримент проходив у гімназії «Оболонь» м. Києва, тривав три тижні. У дослідженні брало участь 20 чоловік, з них 12 хлопців і 8 дівчат у віці від 11 до 13 років. Учасниками експерименту були учні шостих класів, у яких англійська мова — перша іноземна мова, китайська — друга іноземна мова. Дослідження проводилося з метою визначення необхідності викладання уроків ІМ за допомогою цифрових технологій. Після закінчення проходження практики, мною була розроблена анкета, та було проведене анкетування серед учнів у яких я викладала англійську та китайську мову протягом всієї виробничої практики, тобто серед учнів 4-А та 4-Б класу. Анкета повинна була підвести інформативний підсумок мого експерименту. Після аналізу результатів котрі були отримані, ми виявили, що раніше урок англійської мови у дітей відбувався без застосування цифрових технологій. Понад 90% учнів вважають що цифрові технології підвищують інтерес до заняття англійською мовою.60% опитуваних відповіли, що їх викладач зміг би так само викладати уроки за допомогою цифрових засобів навчання.80% хочуть щоб урок ІМ в них проходив за такою схемою. Майже всі учні відповіли, що застосування цифрових засобів навчання допомогло їм краще засвоїти матеріал нового уроку, а більше половини учнів відповіли, що використовуючи цифрові технології їм було набагато цікавіше готувати домашнє завдання.
Висновки до другого розділу
Власний досвід застосування цифрових навчальних засобів в навчальному процесі, дозволяє прийти до висновку, що викладання іноземної мови з використанням цифрових навчальних засобів та засобів наочності сприятиме підвищенню педагогічної майстерності викладачів, яка є одним з основних критеріїв, що визначає якість підготовки фахівців. Вииконання запропонованих у програмі заходів сприятиме високоефективному, організованому, що відповідає сучасним освітянським стандартам, рівню викладання навчальних дисциплін, який неможливий без системного використання цифрових навчальних засобів. Ми рекомендуємо вчителям, студентам на педагогічній практиці при проведенні уроків іноземної мови намагатися ширше застосовувати відеоматеріали та інші цифрові навчальні засоби з метою підвищення ефективності навчання, розширення словникового запасу і розвитку уваги учнів, і для того, щоб урізноманітнити урок.
Висновки
Отже, в нашій роботі ми розглянули, як цифрові засоби навчання впливають на результативність засвоєння іноземної мови в молодшому шкільному віці. У результаті проведеної роботи ми прийшли до висновків про те, що основні проблеми, вчитель вирішує при організації уроку з використанням цифрових засобів навчання. Цифрові засоби навчання міцно увійшли в навчально-виховний процес, стали сьогоднішнім днем школи. І ясно, що точний і ретельний контроль за такими уроками буде сприяти поліпшенню якості уроків навчання та підвищення кваліфікації вчителя. При цьому урок з використанням цифрових засобів навчання неминуче впливає на наступні уроки на цю тему, від його якості залежить стійкість знань — адже урок з технічними засобами навчання найбільш насичений і в навчально-інформаційному, і в емоційному плані.
Раціональне застосування цифрових засобів дозволяє:
1) заповнювати відсутність природного іншомовного середовища на всіх етапах навчання;
2) повніше реалізувати важливий дидактичний принцип наочності;
3) здійснювати навчання з урахуванням індивідуальних особливостей кожного учня;
4) створювати і забезпечувати прискорене формування та розвиток навичок самоконтролю;
5) виконувати багато активних видів вправ з усіма учнями одночасно. У роботі ми розкрили суть такого поняття, як цифрові засоби навчання, а також виявили якості сформованості навичок аудіювання, техніки читання, сприймання нової інформації і розумових процесів (пам'ять, мислення, увага). Для практичного підтвердження теоретичних висновків ми використовували експеримент, метою якого було встановлення впливу цифрових засобів навчання на результативність засвоєння іноземної мови молодшими школярами. Наш експеримент складався з констатуючої і формуючої серій, для проведення яких були відібрані спеціальні методики і вправи. Дослідницька робота була проведена в гімназії «Оболонь» м. Киева.
Нами була висунута гіпотеза: якщо на уроках іноземної мови систематично використовувати цифрові засоби навчання, то результативність засвоєння даної мови стане вище. Таким чином, враховуючи фактори, ми можемо зробити висновки про те, що дана гіпотеза підтвердилася, і наша діяльність сприяла вирішенню проблем. Отже, необхідність широкого впровадження технічних засобів у навчання іноземним мовам обумовлена тим, що їх застосування розкриває великі можливості для реалізації одного з найважливіших дидактичних принципів — принципу наочності.
Список використаних джерел
1. Бім І.Л., Кам’янецька Н.П., Миролюбов А. А. та ін. Про викладання іноземних мов на сучасному етапі // Іноземні мови в школі. — 1995. № 3 — 6−11 с.
2. Верісокін Ю.І. Відеофільм як засіб підвищення мотивації школярів під час навчання іноземної мови // Кам’янецька Н.П. Іноземні мови в школі. — 2003. — № 5 — 50 с.
3. Верісокін Ю.І. Навчальний кіно на уроках англійської мови // Кам’янецька Н.П. Іноземні мови в школі. — 2000. — № 5 — 23−36 с.
4. Волондіна Л. А. Контроль на уроках англійської мови в молодших класах // Кам’янецька Н.П. Іноземні мови в школі. — 2004. — 187 с.
5. Гальскова Н. Д. Сучасна методика навчання іноземних мов: Посібник для вчителя. — 2-е вид., І доп. — М.: аркто, 2003. — 192 с.
6. Дубровіна І.В., Данилова Є. Є., Прихожан А. М. Психологія. — М.: Академія, 1999. — 464 с.
7. Вивчаємо англійську мову граючи.5−6 класи / авт. — упоряд. І.В. Голишкіна, З.О. Єфанова. — Волгоград: Учителю, 2007. — 128 с.
8. Іжогіна Т.І., Бертники С. А. Чарівна англійська. — М.: Фенікс, 2003.
9. Карло Коллоді Пригоди Піноккіо. — М.: Рольф, Айріс-прес, 1988. — 144 с., Іл. — (Англійською клуб).13−14 с.
10. Карпов П. В., Романин В. А. Технічні засоби навчання: Навчальний посібник для студентів пед. ін-тів та учнів пед. уч-щ. — М.: Просвещение, 1989. — 271 с.
11. Коджаспірова Г. М., Маслико Е. А., Бабинська П. К., Будько А. Ф. Настільна книга викладача іноземної мови. — 2000.
12. Коджаспірова Г. М., Петров К. В. Технічні засоби навчання і методика їх використання: Навчальний посібник. — М.: Видавничий центр «Академія», 2001. — 256−287 с.
13. Колкер Я. М., Устинова Є.С., Енашева Т. М. Практична методика навчання іноземної мови. — М., 2001. — 133−140 с.