Розробка конспектів уроків, проведених під час переддипломної практики

Конспект № 1

Тема:Як дерева зустрічають весну?

Мета:ознайомити учнів, а весняними явищами в житті рослин; встановити зв’язки між цими явищами і погодою навесні; розвивати спостережливість, пам’ять; виховувати любов до природи рідного краю.

Тип уроку: комбінований Обладнання: муз. фізхвилинка, таблиця.

Хід уроку:

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

• 1)Усне опитування:
  • -Розкажіть казку про весну.
  • -Який весняний місяць вам подобається найбільше?
  • -Які символи для кожного весняного місяця ви придумали?
• 2)Хвилинка синоптика
• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 14 лютого.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи? Молодці!

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

— Чи змінилась погода з настанням весни? Послухайте уважно вірш.

Слухання вірша «Веснянка».

Цвірінь, цвірінь,

їде теплинь

На іменини трав.

Готуй човни, а сани кинь,

Бо сніг водою став.

І ще готуй ріллю м’яку.

Сівалки і зерно,

Щоб у дзвінкому колоску

Примножилось воно.

• — Який настрій у пас викликав цей вірш?
• — Чому ви радієте?
• — Які зміни відбуваються у природі з настанням весни?

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

— Сьогодні ви дізнаєтеся про весняні явища в житті рослин і на які 3 періоди поділяється весна.

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Розповідь вчителя.
• -А ви знаєте, що 23 березня-це день весняного рівнодення (табл.)Тривалість дня і ночі становить по 12 годин, тому тривалість дня збільшується, а ночі - зменшується. А також весна в нас поділяється на 3 періоди, хто знає на які?(підручник с.101)
• 2. Робота за підручникам (с 102−103)
• — Пригадайте! У якому стані перебувають рослини взимку?
• — Про що розповіла Синьокрила Сойка?
• — Розкажіть за фотографіями на с. 102 календар весняного життя дерев та кущів.
• -Який же ми можемо зробити підсумок?(Сокорух, розвиток бруньок, розпускання листків, цвітіння — це весняні явища в житті рослин.)
• — Що запитала Синьокрила Сойка?
• — Що відбувається з бруньками?
• — Доведіть, що змінюється забарвлення стовбурів дерев.
• — Чому з кінця березня настають тяжкі, смутні часи для берізок?
• — Розгляньте фотографії на с. 103.
• — Як виглядають гілочки бузку в березні, квітні та травні?
• —Які зміни відбуваються в життя каштана, яблуні і черемхи впродовж весни?

VI.Фізкультхнилинка.

VII.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

• 1. Гра «Обери»
• —Виберіть і підкресліть явища, характерні для рослин навесні. Поясніть їх.

На деревах немає листя. Розпустилися бруньки. Льодохід. Цвітуть квіти. Обпадає листя. Яскравіше світить сонце. З’явилися комахи. Листопад. Тане сніг. З’явилися бруньки на деревах.

2. Телеграма з лісу Ми — перша зелень, і за це нас усі ламають. Ми навіть боїмося розпускатися першими в лісі. А що хорошого? Все одно зламають. Допоможіть нам!

Ваші вірні друзі: Верба, Черемха, Лісовий бузок.

• — Яку відповідь ти надішлеш на цю телеграму?
• — Можливо, ти надаси допомогу деревам лісу? Яку?
• 3. Тестування

Що змінюється в житті рослин навесні?

• а) Бубнявіння бруньок;
• б) листопад;
• в) розпускання листя;
• г) цвітіння;
• д) поява плодів.

VIII. Підсумок уроку.

• — Як весняна погода впливає на рослини?
• —Чому так говорять: «Навесні закінчується зимовий спокій у рослин»?
• —Що відбувається з рослинами навесні?

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С.101−103.

— Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний настрій.

Конспект № 2.

Тема:Які трав’янисті рослини першими зацвітають навесні?

Мета:навчати учнів розпізнавати першоцвіти; розвивати спостережливість; виховувати бережливе ставлення і любов до природи.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання:таблиця, муз. фізхвилинка.

Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

• 1. Усне опитування.
• — Назвіть ознаки, які спостерігаються у рослин з настанням весни.
• — Розкажіть про свої спостереження за рослинами навесні:
  • * коли з’явилися перші листки на деревах і кущах;
  • * коли зацвіли плодові дерева і кущі у вашій місцевості.
• — Як змінюється настрій людей навесні? Розкажіть про свій весняний настрій.
• 2. Хвилинка синоптика.
• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 18 лютого.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

Слухання вірша.

ВЕСНА, ВЕСНА! РАДІЙТЕ, ДІТКИ…

Весна, весна! Радійте, дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки, летіть із клітки, —

З кімнати, з хати у садки.

А там, в садочках, — сонце, співи.

В траві фіалки зацвіли…

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.

—Про які перші весняні квіти говориться у вірші?Які ви знаєте інші ранньоквітучі весняні квіти?

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

— Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які весняні рослини занесені до Червоної книги України.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Робота за підручником (с 104−105)
• — Пригадайте! Які рослини першими зацвітають у вашому краї?
• — Розгляньте фотографії на с. 104. Трав’янисті рослини, що квітують до розпускання листків на березі та черемсі, належать до ранньоквітучих.

Це підсніжники, проліска дволиста, шафрани — крокуси, зірочки маленькі, ряст.

• — Коли розпочинається пора цвітіння багаторічних трав’янистих рослин? Яка із весняних рослин відважиться зацвісти першою?
• — З-під зимової «ковдри» виглядають сніжно-білі квітки. Це підсніжники. У них витончена форма і медовий ніжний аромат. Підсніжники — дуже гарні. Тому дедалі менше стає їх у наглих лісах. Люди зривають їх цілими оберемками на продаж. Підсніжники занесені до Червоної книги України. Вони знаходяться під державною охороною.

А що це? У весняному лісі два неба: одне під ногами, а друге — над головою! Це розквітла тендітна синьо-блакитна проліска дволиста.

У березні з’являються з-під снігу фіолетові і жовті квіти шафрану — крокусу. Крокуси теж занесено до Червоної книги України. У лісах зазеленіли листочки, а між ними виблискують золотаві квіточки зірочок маленьких. Важко уявити весняний ліс без буяння пурпурового, рожевого, бузкового, білого рясту.

Продовжують квітковий весняний бал пізньоквітучі рослини.

Трав’янисті рослини, що зацвіли після розпускання листків на березі та черемсі належать до пізньоквітучих рослин.

Це анемона дібровна, сан, фіалка, конвалія травнева, горицвіт весняний, півонія тонколиста, дикорослі тюльпани.

Суцільним білосніжним мереживам квіток анемони дібровної вкриваються ліси. Анемона — провісниця вітрів — так перекладається «її назва. Зацвітають лілові пухнасті дзвіночки еону. Сон-траву внесли до Червоної книги України. Буяють у цю пору пшінка весняна, першоцвіт, фіалка запашна, медунка. Згодом настає час для цвітіння конвалії травневої. У степах з’являються сліпучо-жовті квітки горицвіту весняного та пурпурові великі квітки півонії тонколистої та дикорослі тюльпани. Горицвіт, півонія та тюльпани занесені до Червоної книги України.

— Розгляньте фотографії. Які з цих рослин зростають у вашому краї?

Гра «Хто більше?».

— Хто знає більше назв весняних рослин? Хто пригадає більше загадок та віршів про рослини?

Фотозагадка.

• — Упізнайте весняну рослину. (Півонія, сон, підсніжних)
• — Милуйтеся весняними рослинами, але не зривайте їх для букетів!

V.Фізкультхвилинка.

VI.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

• 1. Проект «Не зривай першоцвітів»
• — У сірому після зими лісі першоцвіти милують око своєю красою. Люди часто їх зривають, складаючи великі букети. Вони виривають рослини з корінням. Зірвані рослини вже не дадуть плодів і насіння. Первоцвітів стає дедалі менше, особливо у лісах біля великих міст. Не можна допустити знищення цих чудових квітів!

Підготуйте інформацію про першоцвіти. Які першоцвіти зростають у вашій місцевості? Коли вони зацвітають? Що ви можете запропонувати для збереження цих рослин?

Для допитливих.

Чому рослину мати-й-мачуха так дивно назвали? А ось чому: нижня частина її листка біла, вкрита ніжними пухнастими волосинками. На дотик вона здається м’якою й теплою, це мати. Верхня частина листка рослини — жорстка й холодна, це мачуха. От і назвали рослинку: мати-й-мачуха.

Чому кропива жалиться? Листки і стебла кропиви вкриті великою кількістю жалких волосків. Вони містять їдку рідину. Коли ми торкаємося листка, волосок проколює шкіру. Верхня частина волоска відламується, і в ранку потрапляє їдка рідина. Вона й завдає неприємних опіків.

• -Який ми можемо зробити висновок? Перші ознаки весни у живій природі — весняний рух соків, цвітіння дерев і кущів, поява перших квітів — підсніжників, пролісків, мати-й-мачухи.
• 2. Інсценізація
• — Квіти дарують нам насолоду, а також позитивні почуття. Які? (Радості, спокою, краси, загадковості, гарного настрою, любові, життя, ніжності, цікавості, свіжості, тепла)
• — Але квіти теж хочуть сказати нам про свої почуття. Учні виступають у ролі квітів.

Підсніжники. Ми з’являємося найпершими, коли ще лежить сніг.

Нас уважають сміливими і сильними. Але тільки-но ми зацвітаємо — нас зривають. Нам сумно. Через те ми потрапили до Червоної книги України. Але від цього нас не стало більше. Ось чому ми не радіємо!

Надія лише на тебе, друже!

Проліски

Іще сніг не зійшов із землі, А ми вже визираємо. Весняне сонечка вітаємо. Синім цвітом зацвітаємо. Якщо рідну природу ти знаєш, То одразу нас ти впізнаєш.

— Ми — проліски. Нас теж стає все менше і менше. Нам сумно. Надія лише на тебе, друже!

Сон-трава

Ллється зранку навкруги Знов мелодія весни — То у лісі жива Гарна квітка сон-трава.

— Через красу та лікувальні властивості нас нещадно винищують, А як хочеться, щоб збереглися назавжди наші чудові фіолетово-лілові килими!

Надія лише на тебе, друже!

Ряст

Вітерець зиму розтряс. І в лісочку на горбочку виріс ряст, синій ряст.

— Я дуже ніжний, швидко в’яну, тому не рвіть мене. А крім того, мої квіти дуже люблять бджоли, та і людям я приношу користь: з моїх бульб виготовляють цінні ліки.

Надія лише на тебе, друже!

Конвалія

Ми квіточки ніжні, Тендітні, білосніжні. Послухай, як срібно Дзвенить наш голосок: «Не треба, не треба Зривати квіток!».

— Надія лише на тебе, друже!

VII.Підсумок уроку.

• — Які квіти приносять весну?
• — Чому їх називають першоцвітами?
• — Які квіти розквітають у кінці весни, в травні? (Конвалії, кульбаби, фіалки.)
• — Багато хто збирає навесні букети весняних рослин. Чи добре це? (Ні)
• — Чому не слід рвати квіти?
• — Які квіти занесені до Червоної книги?

VIII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 104−105.Створити плакат на захист перших весняних квітів.

Конспект № 3.

Тема:Чому кажуть, що весняний день рік годує?

Мета: встановити зв’язки між працею і поведінкою людей при настанні весняної погоди і змінах у навколишній природі; розвивати увагу, спостережливість; виховувати працьовитість.

Тип уроку: комбінований Обладнання: таблиця, наглядність, муз. фізхвилинка.

Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

• 1. Презентація плакатів про захист перших весняних квітів.
• 2. Хвилинка синоптика.
• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 25 лютого.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Слухання вірша Грім озвався на зорі,-;

то не грім, а трактори.

Трактори ідуть в поля:

їх заждалася земля.

• — Про що розповідається у вірші?
• — Які роботи проводяться на полях, городах, у садах навесні?(табл.)

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

—Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про весняні роботи на полях, городах і на садах.

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Робота за підручником (с 106−107)
• -Розгляньте фотографії на с. 106. Пригадайте!Які рослини належать до овочевих, польових і фруктово-ягідних культур?

Робота в групі(в зошитах).

• —Засадіть город, поле і сад відповідними культурами та сплануйте послідовність весняних робіт на них. Чия ділянка виявиться найкращою? Для допомоги прочитайте підказки Синьокрилої Сойки.
• —Поясніть зміст приказок:
• -Весна ледачого не любить.
• -Весною не посієш — восени не збереш, взимку заплачеш.
• — Від чого залежать строки посіву навесні?
• —Чому першими сіють ранні зернові — овес, ячмінь? Які культури висівають пізніше? Які рослини теплолюбні?
• — Розгляньте фотографії на с. 106. Садити фруктово-ягідні культури потрібно, як тільки зійде сніг. Особливо це стосується малини, смородини, порічок та аґрусу.
• — Запам'ятайте народні прикмети:
• -Сніг глибокий — урожай добрий.
• -З'явилися сережки на осиці-пора сіяти буряки й моркву.
• -Перша зелень на березах — час садити картоплю.
• —Найкращий урожай огірків буде, якщо висіяти їх тоді, коли починають цвісти бузок і жовта акація.
• —Поясніть прислів'я:
• — Весна ледачого не любить.
• — Весняний день рік годує.

VI.Фізкультхвилинка.

VII. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ Гра «Збери прислів'я».

Весняний день будеш мати зерна гору.

Посієш вчасно рік годує.

Посій у пору вродить рясно.

Весняний… (день) цілий… (рік) годує.

Хто спить… (весною), плаче… (зимою).

Що… (посієш), то і збереш.

VIII.Підсумок уроку.

• — Яким чином звільнення від снігу полів відбилося на праці людини? (Люди починають виорювати ґрунт, удобрювати його.)
• — Які ж роботи навесні проводять у полі? (Потрібно поле зорати і засіяти.)
• — Які роботи навесні проводять на городах? (На городі треба приготувати грядки і посіяти лук, моркву, буряк. А на клумбах посадити красиві квіти.)
• — Що роблять з приходом весни в саду? (У саду дерева обкопати, сухі сучки і гілки підрізати, посадити нові дерева і кущі, побілити стовбури.)
• — Навіщо білять стовбури дерев?

IX.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

• — Запропонуйте свій власний проект проведення весняно-польових робіт у городі чи на дачі.
• — Чи доводилося вам чи вашим родичам вирощувати зелену цибулю на підвіконні? Поділіться досвідом. Як це зробити краще?

Конспект № 4.

Тема:Коли з’являються навесні комахи?

Мета:ознайомити учнів з поведінкою комах навесні; розвивати вміння спостерігати, порівнювати; виховувати бережливе ставлення до комах.

Тип уроку: комбінований Обладнання: таблиця, наглядність, муз. фізхвилинка.

Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

— Запропонуйте свій власний проект проведення весняно-польових робіт у городі чи на дачі. Поділіться досвідом вирощування зеленої цибулі на підвіконні.

Хвилинка синоптика.

• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 28 лютого.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

• — Запропонуйте свій власний проект проведення весняно-польових робіт у городі чи на дачі. Поділіться досвідом вирощування зеленої цибулі на підвіконні.
• — Які ознаки весни ви спостерігали протягом тижня?
• — Які явища відбуваються навесні у природі?
• — Підкресліть, які зміни в природі відбулися за останній тиждень.
• * Збільшення тривалості дня.
• * Значне потепління.
• * Раннє цвітіння трав’янистих рослин.
• * Пробудження звірів від зимового сну.
• * Приліт птахів.
• * Танення снігу.
• — Яку ознаку весни ви б ще назвали? (Поява комах)

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

—Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, як зміни в неживій природі впливають на стан комах.

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Робота за підручником (с 108−109)
• —Пригадайте! На які періоди поділяють весну?
• —Хто маже найдокладніше познайомити тебе із життям комах?
• —Розгляньте фотографії метеликів на с. 108.
• —Коли на деревах ще не розпустилися листочки, а подекуди ще лежить сніг, ржо можна побачити деяких метеликів. Пертими з’являються яскраво-коричневі кропив’янки. Кропив’янками їх називають тому, що їх личинки (гусінь) можуть їсти пекучі листки кропиви. Днів через десять прокидаються лимонниці та красені-метелики — денне павичеве око. Цікаво, що самець і самочка у лимонниць забарвлені по-різному. Кропив’янки, лимонниці й денне павичеве око перезимовують у вигляді дорослих метеликів. Зате, переважна більшість інших метеликів зимують у вигляді яєць, личинок або лялечок.
• —Поміркуйте, які почуття викликає у вас поява навесні перших метеликів. Роздивіться і розкажіть, кого із комах, зображених на фотографіях, потрібно оберігати? Чому?
• —Майже водночас, а появою метеликів пасічники виставляють вулики із зимівників на пасіку. Працелюбні бджоли роблять свої перші вильоти.

Рано навесні пробуджуються невгамовні мурахи. І відразу розпочинають ремонт свого мурашника.

— Десь беруться мухи і комарі, гріються на осонні жуки.

Як тільки на деревах з’явиться листя, де не візьметься ціла навала гусені та різноманітних дорослих ненажерливих комах. Особливо дошкуляють рослинам попелиці.

Секрет Сонечка Семикрапочки: «Ми, комахи-сонечка, приносимо велику користі рослинам — знищуємо попелиць. Тому нас потрібно оберігати!».

• —Розгляньте фотографії на с. 109. Відгадайте загадки. Яка це тварина?
• * Самого ледь видно, а пісню чути. (Комар)
• * Лазить над нами догори ногами, завжди мандрує, все покуштує. (Муха)
• * Жовте тільце в чорну смужку, жалить боляче ця мушка. (Оса)
• —Навесні відбувається масове розмноження комах та збільшення їх чисельності.

Фотозагадка.

• — Упізнайте комаху.
• — Перевірте прикмету.

Мурашки перед ясною погодою старанно працюють і рухаються швидше, ніж звичайно.

— Який ми зробимо підсумок?Поява комах навесні — це весняне явище у живій природі.

VI.Фізкультхвилинка.

VII.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

• 1. Робота над загадками
• — Летить — виє,

сяде — риє. (Жук).

— Довкола нас п'ється, а в руки не дається. (Муха.).

— Летить дід — сів на цвіт, волосинки розгортає,.

солоденького шукає, (Джміль).

— У травні місяці з’явився не рак.

Не риба, не звір, не птах, не людина.

Ніс довгий, голос тонкий.

Летить-кричить, сяде мовчить. (Комар).

— У лісі біля пня біготня і метушня:

Народ робочий весь день клопоче. (Мурахи).

— Тільки лялечка проснеться -;

Враз у шати одягнеться.

Погляду не відірвати -;

Здатна всіх зачарувати. (Метелик).

• 2. Гра «Підкресли потрібне»
• -Підкресліть природні явища характерні для весни.
• -з`явилися бруньки на деревах;
• -ведмідь спить у берлозі;
• -білка запасає їжу;
• -з`явилися комахи;
• -тане сніг;
• -мороз;
• -жарко;
• -льодохід;
• -листопад;
• -опадає листя;
• -йдуть дощі;
• -метуть заметілі;
• -яскравіше світить сонце;
• -дзюрчать струмки;
• -сонце світить, а не гріє;
• -прохолодно;
• -земля верита снігом.

VI.Підсумок уроку.

• — Які комахи з’являються навесні?
• — Де ми можемо побачити комах?

VII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С.108−109.

— Складіть розповідь про комаху, яка прокинулася першою навесні.

Конспект № 5.

Тема:Як змінюється навесні життя риб?

Мета:уточнити знання учнів про життя риб навесні; розвивати вміння знаходити взаємозв'язки в природі; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання:таблиця, муз. фізхвилинка, наглядність, додаток.

Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Перевірка домашнього завдання.

• — Як зміни в природі навесні впливають на життя комах?
• — Які метелики мешкають у вашій місцевості? За якими ознаками ви їх упізнаєте?
• — Чи доводилося вам спостерігати за поведінкою джмелів, мурашок навесні? Розкажіть про свої спостереження.
• — Розкажіть про комаху, яка прокинулася першою навесні.

III.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

— Сьогодні ви дізнаєтеся, що навесні у риб відбувається нерест — період розмноження.

IV.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Робота за підручником (с 110−111)
• — Пригадайте! Як зимують риби?
• — Що розказав про весняне життя риб Карасик Золотенко?
• — Що таке нерест? Де для риби затишні місця для відкладання ікри? Чому саме там? Хто такі сазани? (Дикі коропи)
• — Що ви дізналися про сазана, річкового окуня, сома?
• — Доведіть, що у багатьох риб під час нересту значно змінюється зовнішній вигляд.
• — Які риби першими йдуть на нерест? Чи піклуються риби про своє майбутнє потомство?
• — Що ви дізналися про сома?
• — Як поводяться мальки наших річкових риб?
• — Які небезпеки на них чекають? (Пересихання або забруднення водойм і численні хижаки.)
• — Чи можна рибалити під час нересту? Які будуть наслідки, якщо виловлювати рибу в цей час?
• — Нерест — особливий період у житті риб, від нього залежить чисельність риби у наших водоймах! Під час нересту вилов риби заборонений!

Це знак заборони: червоне коло, у якому намальована риба на гачку, коло перекреслене червоною смугою.

— Секрет Карасика Золотенка: «У наших водоймах поруч можуть жити карась золотий та карась срібний. Однак чисельність карася золотого дуже швидко скорочується, його занесли до Червоної книги України».

V.Фізкультхвилинка.

VI.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1. Робота над загадкою Що тут казати — хижа вкрай, У неї апетит найкращий.

Карасику, ти не дрімай, А то потрапиш в її пащу. (Щука).

• 2. Гра «Хто знає більше назв риб?»
• 3. Фотозагадка «Упізнай рибу» Окунь, щука, короп.

VII.Підсумок уроку.

• — Як змінюється навесні життя риб?
• — Чому нерест — особливо важливий для життя риб?
• — Чому під час нересту вилов риби заборонено?

VIII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С.110−111.

— Підготуйте запитання та відповіді для телегри «Найрозумніший» про життя риб навесні.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ Гра «Відгадай загадку — покажи відгадку».

На дошці — картинки із зображенням різних риб.

Учитель загадує загадку, учні відгадують її, показують на дошці потрібну картинку.

Хоч малий, та силу має -;

З рук миттєво висковзає!

Схожий зовні на змію, Має чималу сім'ю. (В'юн) Взимку ловиться і влітку Вудкою або у сітку.

А коли злякається -;

В мулі заховається. (Карась).

Ляже й спить на глибині.

З шаром мулу на спині.

Тільки вуса повертає,.

Що навколо — все він знає (Сом) Живе пана у морі синім, Та не тюлень це і не морж.

Я підкажу нам, — це рибина.

Ну, а звуть цю рибу… (йорж).

Щоб рибину цю піймати, Слід її нагодувати.

Наварити бараболі.

І гороху, що у полі.

Кого ж спіймав Сергійко наш?

Це, напевно, риба… (лящ).

Конспект № 6.

Тема:Коли повертаються із вирію перелітні птахи?

Мета:уточнити знання учнів про розмаїття перелітних птахів; розвивати вміння знаходити взаємозв'язки в природі; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи, до птахів.

Тип уроку: комбінований Обладнання: таблиця, муз. фізхвилинка, наглядність Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

— Які запитання ви підготували для телегри «Найрозумніший» про життя риб навесні?

Хвилинка синоптика.

• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 4 березня.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Робота за репродукцією картини О. Саврасова «Граки прилетіли».

• —Подивіться на репродукцію картини Олексія Саврасова «Граки прилетіли». Що ви бачите на картині? (Ми бачимо село з невеликою церквою, дерев’яними будиночками, з березами, що не розпустилися. Прилетіли перші вісники весни — граки.)
• — Скажіть, чи подобається вам картина? Що саме подобається?
• —За якими ознаками можна сказати, що на картині зображена рання весна?

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

— Птахи повертаються із зимівель. Ти ось сьогодні ви дізнаєтеся про повернення із вирію перелітних птахів і їхнє весняне життя.

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Робота за підручникам (с 112−113)
• — Розгляньте фотографії на с. 112. Пригадайте! Які птахи належать до перелітних, осілих та зимуючих?
• —Що розповіла Синьокрила Сойка про те, як птахи весну зустрічають? Яка пташка першою повідомляє про наближення весни ще посеред зими?
• — На кінець зими особливу активність виявляють граки та сірі ворони — ґави. Вони відновлюють старі й будують нові гнізда, готуючись весну-красну зустрічати.
• — Які птахи одними я пертих повертаються із теплих країв на батьківщину?
• — Що ви дізналися про білих плисок?
• — Запам'ятайте приказку!
• * Плиска біла своїм довгим хвостом кригу розбила.
• — Які птахи прилітають у березні?
• — Як тільки зазеленіють листочки на древах, у сади повертаються горихвістки, їх із інтими птахами сплутати важко: лоб у них білий, горло чорне, а хвіст і нижній бік тіла — червоно-оранжеві.
• — Які птахи прилітають у кінці квітня?
• — Чому не всі птахи прилітають водночас?
• — Що роблять птахи, коли повернуться додому ія вирію?
• — Чому самці прилітають навесні раніше за самок?
• — Як показують себе самці?

Гра «Аукціон. Хто знає більше назв птахів?».

Робота в парі

• — Чому плиска, зяблик і горихвістка отримали такі назви?
• — Вивчіть примовлянку до пташок навесні.

Пташок викликаю, а теплого краю:

Летіть, соловейки, на нашу земельку

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки!

VI.Фізкультхвилинка.

VII.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

1. Пташина вікторина Учитель читає опис птаха. Учні впізнають і розповідають про його поведінку навесні.

¦Кожен заслухається співом цього малесенького сіренького співця. (Соловей).

¦ Стукіт цього строкатого птаха ми можемо чути цілий рік. (Дятел).

¦Високо піднімаються ці невеличкі сіренькі пташки в прозоре блакитне небо і заливаються там чудовим співом. (Жайворонок).

¦Цей птах з приходом весни летить до лісу. (Синичка).

¦ Птах, який першим прилітає на батьківщину з вирію, вісник весни. (Грак).

¦Птахи, що селяться у своїх минулорічних квартирах. (Шпаки, ластівки).

• 2. Тестування
• 1) Хто з цих птахів прилітає раніше?
• а) Ластівка;
• б) шпак.
• 2) Яка з цих пташок не має свого гнізда?
• а) Ластівка;
• б) лелека;
• в) зозуля.

VIII.Підсумок уроку.

• — Як змінюється життя птахів, а приходом весни? (Повертаються в рідні краї перелітні птахи. Птахи будують або ремонтують гнізда, відкладають яйця, виводять пташенят.)
• —Чому стали можливі такі зміни в житті птахів7 (Стало більше корму. Багато птахів живляться комахами, а з приходом тепла комахи вибираються зі своїх укриттів).

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С.112−113.Скласти розповідь про весняне життя птахів.Дізнайтеся, які птахи першими повертаються у ваш рідний край. Що потрібно підготувати для їхньої зустрічі?

Конспект № 7.

Тема:Як змінюється навесні життя звірів?

Мета:ознайомити дітей зі змінами, що відбуваються в житті звірів навесні; простежити зв’язки живої і неживої природи; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до її мешканців.

Тип уроку: комбінований Обладнання: таблиця, муз. фізхвилинка Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

• — Як ви захищаєте птахів? Як про них турбуйтеся?
• —Розкажіть про весняне життя птахів. Які птахи першими повертаються у ваш рідний край.
• —Що потрібно підготувати для їхньої зустрічі?

Хвилинка синоптика.

• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 4 березня.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Слухання вірша ВСЕ ПРОКИДАЄТЬСЯ ПОВОЛІ.

Все прокидається поволі,.

зі сну зимового встає.

Радіє гай, радіє поле, земля поталу воду п'є.

Скресає і щезає крига, бурульки падают з дахів,.

і вітерець прозорокрилий додому підганя птахів.

А в лісі на галяві теплій поміж ялинок запашних уперше спалахнув метелик -;

тендітний вогничок весни.

• — Що змінилося в природі з приходом весни?
• — Чи відбуваються зміни в житті звірів з настанням весни?
• — Що ви знаєте про це?

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

• 1. Робота за підручником (с 114−115)
• — Пригадайте! Які звірі ведуть активний спосіб життя, а які взимку сплять.
• — Що розповів їжачок Хитрячок про весняні турботи звірів?
• —Доведіть, що весна небезпечна пора. Як звірі рятуються від весняної повені?
• — Доведіть, що у звірів настає час для переодягання — весняного линяння.
• — Розгляньте фото горностая у зимовому та у весняному хутрі на с. 114. Горностай — дуже рідкісна тварина, він занесений до Червоної книги України.

Доведіть, що навесні у звірів з’являється потомство: у білки — … (білченята), у вовка — … (йойчр.нята), у куниці — … (куниченята), у бобрів — … (бобренята).

• —Розкажіть, як звірі навчають своїх дитинчат.
• —Звірята вчаться все примічати: відрізняти їстівні та отруйні рослини, дізнаватися, хто друг, а хто — ворог. А головне — запам’ятовувати, що і як роблять батьки, та у всьому їх наслідувати. У «лісовій школі» всі звірята — поросята, вовченята, лисенята, білченята й інші — намагаються бути тільки «відмінниками «. Бо ті, хто погано вчиться, першими потрапляють у пазурі хижаків. Тому поросята, а неабиякою старанністю повторюють кожну дію своєї мами-вчительки.

Зображувальний ряд: дика свиня і її симпатичні смугасті поросятка.

Пам’ятка друга природи

Якщо хтось випадково в лісі натрапить на звірят, не намагайтеся забрати їх із лісу. Знайте — їх мама поблизу і пильнує за ними.

Гра «Хто знає більше звірів?»

Підсумок. Зміна хутра, пробудження від зимової сплячки, народження малят — весняні явища у житті звірів.

V.Фізкультхвилинка.

VI.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

• — Що нового ви дізналися про народження і перті дні життя звірів?
• — Яким народжується їжаченя?
• — Чому білці не холодно в дуплі?

VII.Підсумок уроку.

• — Що нового ви дізналися про життя тварин навесні?
• — Поставте одне одному запитання за темою уроку.
• — Як зустрічають весну звірі? (Прокидаються від зимового сну ведмеді, борсуки, їжаки. У багатьох тварин народжуються дитинчата. Звірі линяють.)
• — Чому у тварин навесні відбувається линька?
• — Чому дитинчата народжуються навесні?

VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Складіть ланцюг живлення у весняному лісі. Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором) у весняній «лісовій школі».

Конспект № 8.

Тема:Як треба поводитися серед природи навесні?

Мета:розповісти учням, як треба поводитися серед природи навесні; розвивати мислення, допитливість; виховувати екологічну культуру.

Тип уроку: комбінований Обладнання: таблиця, наочність, муз. фізхвилинка Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬГО ЗАВДАННЯ Які зміни н житті знірін спостерігаються нанесні?

• — Як свійські тварини доглядають за своїми дитинчатами?
• —Чому навесні пробуджуються ведмідь, їжак?

Хвилинка синоптика.

• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 14 березня.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

• — Складіть ланцюг живлення у весняному лісі.
• —Складіть розповідь про навчання якогось звіра (за вибором) у весняній «лісовій школі».
• — Поміркуйте, чому говорять: «Травень і червень місяці тиші»?

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

—Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся про правила поведінки серед природи навесні.

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Робота за підручникам (с 116−117)
• —Пригадайте! Як потрібно поводитися серед природи, щоб не нашкодити рослинам і тваринам?
• —Які рослини розквітають упродовж весни? Чому не можна виривати їх для букетів?
• —Як іще люди знищують рослини в лісі?
• — Запам'ятайте! Не ходіть по лісу навмання. Йдіть лише по дорозі чи по стежці.
• —Розгляньте знаки заборони (с. 117). Що вони означають? (Не можна зривати квіти для букетів, витоптувати рослини, чіпати гнізда, забирати звірят, брати до лісу собаку.)
• — Чому не можна близько підходити до гнізд пташок?
• — Чому ніколи не можна доторкатися до гнізда?
• — Чому не можна забирати додому пташенят, які випали із гнізда?
• —Чому не можна брати із собою п ліс навесні та на початку літа собаку?
• — Відгадайте загадку.
• *Біла кора, тоненькі вітки, Із стовбура сік тече. Що то є, діти? (Береза навесні)

Пам’ятка друга природи Правила збирання березового соку.

• * Не можна збирати сік з молодих дерев;
• * отвір у стовбурі необхідно обладнати жолобком, по якому стікатиме сік;
• * після закінчення збору березового соку отвір обов’язково потрібно заліпити (глиною, пластиліном).

VI.Фізкультхвилинка.

VII.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

• 1. Робота в групах
• —Як же нам слід поводитися навесні в лісі? Учитель підсумовує відповіді учнів.
• —Травень і червень — місяці тиші. Не лякай тварин, не підходь близько до гнізд, не бери пташенят до рук, бо птахи покинуть гнізда.

Не поспішай підбирати в лісі пташенят, їжаченят та малят інших тварин.

Можливо, десь недалеко причаїлися їхні батьки і чекають, коли ти підеш.

Якщо в тебе є собака, не бери його з собою в ліс навесні і на початку літа, бо він може впіймати пташеня чи безпомічне звірятко.

Учні обговорюють у групах правила і виготовляють листівки чи знаки. Після цього проводиться презентація робіт.

• 2. Аналіз ситуацій
• —Чому не можна брати їжаків з лісу? (Для їжака ліс — рідний будинок, їжак поїдає шкідників лісу, отруйних комах. У неволі, в куточках природи їжаки більше схильні до різних хвороб і потім стають їх переносниками.)
• —Уявіть, що ви знайшли в лісі дитинча тварини. Воно здалося вам бідним, покинутим і ви взяли його додому. Через рік тваринка підросла, вам набридло її тримати, і ви вирішили її випустити на волю.
• —Що очікує на тваринку в лісі? (Вона загине, оскільки не навчена ані добувати їжу, ані рятуватися від ворогів.)
• —Яких помилок ви припустилися, узявши тваринку додому? (Не можна брати дитинчат додому, а якщо вже забрали, то годуйте до кінця життя або віддайте до зоопарку.)
• -Який ми з вами зробимо висновок? Природа — наш будинок, і порядок у ньому, здебільшого залежить від людини.
• 3. Тестування
• 1) Ви побачили пташенят, що випали з гнізда. Як ви вчините?
• а) Спробую покласти пташенят в гніздо.
• б) Пройду повз них і не заважатиму птахам.
• в) Заберу пташенят додому і доглядатиму за ними.
• 2) Чому особливо навесні і на початку літа не можна галасувати в лісі і розпалювати вогнища?
• а) Вас оштрафують за неправильну поведінку.
• б)Галас, запах диму лякають лісових мешканців, примушують птахів кидати гнізда, тварин шукати затишні місця.

VIII.Підсумок уроку.

— Чому навесні тварин охороняють особливо ретельно? (Вони зайняті піклуванням про потjмства.).

IX.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ С. 116−117.Складіть пам’ятку про поведінку серед природи навесні.

До правил намалюйте екологічну листівку або екологічні знаки.

Конспект № 9.

Тема:Чим займаються люди в місті та селі навесні?

Мета:встановити зв’язки між працею людей у місті І в селі при настанні весни І змінах у навколишній природі; розвивати увагу, спостережливість; виховувати працьовитість.

Тип уроку: комбінований Обладнання: таблиця, наглядність, муз. фізхвилинка.

Хід уроку:

I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ Презентація екологічних листівок чи знаків. Групування їх відповідно до правил і порівняння із ними.

• -Відкрийте свої зошити, запишіть число, сьогодні 21 березня.
• -Яка сьогодні температура повітря?Хто сьогодні молодець, що подивився на термометр?
• -Сьогодні є опади?
• -Який стан неба?
• -А хто знає тиск?
• -Які явища відбувалися у неживій природі, коли ви йшли до школи?

III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.

—Розкажіть правила поведінки серед природи у весняну пору.

IV.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ.

—Сьогодні на уроці ви дізнаєтеся, які радості і турботи приносить весна людям у місті та селі.

V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

• 1. Робота за підручникам (с 118−119)
• —ПригадайтеІ Як люди восени та взимку піклувалися про чистоту вулиць рідного міста чи села?
• —Розгляньте репродукції картин у художній галереї Матінки Природи (с. 118). Що зобразили художники? Коли це відбувається?
• —Які роботи потрібно проводити, щоб ваше рідне місто чи село причепурилося навесні? (Дорослі білять дерева. Обрізають дерева в парках, підстригають кущі, прибирають територію навколо будинків.)

Робота в парі.

• —Складіть розповідь про те, як учні дбають про чистоту і порядок на шкільному подвір'ї. (Садять дерева і кущі; висаджують розсаду квіткових рослин, сіють на клумбі насіння квіткових рослин.)
• —Які рослини цвітуть на клумбах у парках та садах навесні? (Братики, тюльпани, нарциси, півонія, бузок)
• —Синьокрила Сойка поцікавилася: «Як передбачити погоду навесні?».
• * У березні

На поверхні криги, що вкриває річки та озера, завилася вода — скоро настане тепло.

* У квітні.

Бджоли рано вилетіли із вуликів — ознака ранньої і дружної весни.

* У травні.

У травні два холоди: коли черемха цвіте та коли дуб розпускається.

Пам’ятка друга природи Не забудьте допомогти дорослим посіяти навесні айстри, чорнобривці, майори та інші рослини, насіння яких назбирали восени.

VI.Фіікультхвилинка.

VII.УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ.

• 1. Розповідь учителя про народні прикмети
• — Добре допомагають хліборобам народні прикмети. За ними визначають час проведення польових робіт. З’явилися підсніжники — пора орати. Зацвіла осика — сій моркву, черемха — висаджуй картоплю. Розпустилося листя на березі — пора сіяти овес, підросла трава — час гречки, зацвіла біла акація — висаджуй розсаду помідорів.

У народі є такі прислів'я: «Усяк Еремій про себе розумій: коли сіяти, коли жати, коли в скирти метати», «Всяке сім'я знає свій час». Як ви їх розумієте? (Від того, коли люди проведуть сівбу, залежить урожай рослин, скільки буде зібрано хліба, овочів.).

• — У прислів'ях, приказках, прикметах відбито зв’язок між весняними явищами у дерев і традиційними сільськими роботами.
• * Час орати, коли грім гримить, ліс в листя одягається, жайворонок заспівав, а водяні жаби кумкати починають.
• * У берези рушив сік — земля відтанула.
• * Зацвіла верба — ґрунт достиг, час у поле виїжджати.
• * Пшеницю сій, коли черемха зацвітає.
• *Вільха зацвіла — сій гречку.
• *Ячмінь сіють, поки цвіте калина.
• *Зацвіла осика — час сіяти буряк і моркву.
• *Почала порошити вільха — час вулики виставляти.
• * Зазеленіла березачас картоплю саджати.
• *Зацвіла яблуня — час сморчки збирати, розсаджувати огірки, помідори, капусту.
• 2. Гра «Закінчи речення»

На городі сіють… (моркву, буряки, огірки).

На полі сіють зерно… (жито, пшеницю, соняшник).

На квітнику висівають… (чорнобривці, айстри, ромашки).

У садку саджають… (яблуні, груші).

VIII.Підсумок уроку.

—Порівняйте заняття людей у місті та селі навесні.

IX.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

• — Дізнайтеся, які народні прикмети про погоду знають ваші рідні. Чи завжди справджуються ці прикмети? Чому?
• — Виростіть разом із дорослим розсаду чорнобривців, майорів. Коли настане тепло, висадіть рослини у ґрунт.