Вступ. 
Художня праця як засіб естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку

Актуальність дослідження. У процесі становлення особистості з найдавніших часів особливе значення мало естетичне виховання. Здатність відчувати, сприймати, розуміти, усвідомлювати і творити прекрасне — це ті специфічні прояви духовного життя людини, що свідчать про її внутрішнє багатство.

Естетичне ставлення людини до світу формується і розвивається протягом всього її життя. Разом з тим не всі періоди в житті рівноцінні для естетичного розвитку. Багато письменників, педагогів, діячів культури (К.Д. Ушинський, Л. М. Толстой, В. О. Сухомлинський, Д. Б. Кабалевський, Б. Неменський та інші) констатують особливе значення що до цього віку. Особливості дітей цього старшого дошкільного віку найбільш сприяють формуванню в них естетичної культури.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е. Водовозової, П. Каптерева, С. Лисенкової, С. Русової, Е. Михеєвої, К. Ушинського.

Філософсько-естетичні аспекти цієї проблеми розглядаються в наукових працях Ю. Борева, І. Гончарова, М. Киященка, В. Ядова.

Психологічні основи естетичного виховання розкрили Б. Ананьєв, Л. Божович, Л. Виготський, І. Кон, Б. Теплов та інші.

Видатні вчені, естети і педагоги Ю. Борев, О. Буров, В. Вансаалов, Л. Волович, І. Долецька, М. Каган, Л. Коган, В. Розумний, В. Скатерщиков, Є. Квятковський, М. Лайзеров, А. Макаренко, О. Семашко, В. Сухомлинський, В. Шестакова, зробили значний внесок у розробку теорії естетичного виховання. Насамперед вони визначили основні поняття, на які потрібно спиратися при побудові системи естетичного виховання.

Важливі питання теорії і методики естетичного виховання підростаючого покоління висвітлюються в працях Л. Коваль, В. Передерій, Ю. Фохт-Бабушкіна, Т. Цвілих, Г. Шевченко, А. Щербо та інших.

За останні роки опубліковано багато праць, в яких вирішуються питання значення творчості та пізнавальної діяльності в естетичному вихованні дітей старшого дошкільного віку; розкриваються механізми творчості; закономірності взаємозв'язку творчої діяльності з відтвореною дійсністю; сформульовані основні принципи формування творчої особистості (Ф. Говорун, Б. Коротяєв, В. Лєвін, В. Моляко, Ю. Петров, П. Підкасистий, Я. Пономарьов, В. Романець, В. Цапок).

Значний внесок у розв’язання проблеми розвитку естетичної культури зробили зарубіжні і вітчизняні вчені М. Аріарський, Д. Генкін, Г. Єскіна, Г. Загадарчук, В. Кірсанов, О. Миронюк, І. Петрова, Ф. Соломонік, котрі розглядають процес естетичного виховання як цілеспрямоване формування якостей всебічно розвиненої особистості, що дає можливість їй сприймати природні та соціальні реалії, діяти та творити відповідно до загальнолюдських ідеалів гармонії та краси.

Естетичне виховання спрямоване на формування здатності сприймати дитиною прекрасне у навколишньому середовищі і мистецтві, на розвиток естетичних почуттів, суджень, смаків, умінь, творчих здібностей, потреби брати участь у створенні прекрасного в житті і художній творчості.

В процесі здійснення естетичного виховання розв’язуються такі завдання: систематично розвивати естетичне сприйняття, естетичні почуття і уявлення дітей, їхні художньо-творчі здібності, формувати основи естетичного смаку.

Художня праця дітей виконує завдання естетичного виховання. Вона є джерелом насолоди для дітей.

Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та експериментальній апробації елементів системи роботи щодо формування естетичного смаку засобами художньої праці.

Об'єкт дослідження: естетичне виховання дітей старшого дошкільного віку.

Предмет дослідження: художня праця як засіб естетичного виховання дітей старшого дошкільного віку.

Завдання дослідження:

• 1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з даної проблеми.
• 2. Розробити елементи системи роботи щодо організації естетичного смаку у дітей старшого дошкільного віку.
• 3. Розробити методичні рекомендації.

База проведення дослідження: ДНЗ № 800 м. Києва Структура роботи: вступ, два розділи, висновки, використана література.