Мультимедійні системи навчання

" Мультимедійні системи навчання"

мультимедійний початковий школа діалог

Вступ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства мультимедійні системи є не просто необхідними, але й звичними засобами навчання. Підґрунтям впровадження мультимедійних технологій до освітнього простору є властивість мультимедіа — гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття школярами навчального матеріалу стає можливим залучити школярів до процесу пізнання як суб'єктів навчальної діяльності. Разом з тим, впровадження мультимедійних систем у практику початкового навчання й досі залишається на дискутивно-експериментальному рівні.

У сучасних науково-педагогічних джерелах акцентується увага на високому потенціалі мультимедійних ресурсів (Н. Савченко, О. Шликова та ін.). Зокрема, у роботах Ю. Казакова, Л. Шевченко розкрито педагогічні умови застосування медіаосвіти у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Окремі аспекти використання інформаційних технологій у практиці початкового навчання досліджувались в працях О. Суховірського, В. Шакотько, О. Шиман та ін. Крім того, на сьогодні набуто певний практичний досвід використання мультимедіа у початковій ланці навчання (Ю. Громова, І. Мураль, Л. Югова та ін.), який свідчить про значний інтерес педагогів-практиків до пошуку шляхів ефективного використання мультимедіа.

Впровадження мультимедійних систем у освіту піднімає навчання на якісно новий рівень за рахунок використання в мультимедіа-ресурсах різних способів подання інформації (високоякісна графіка й анімація, відеоі звуковий супровід текстів). Це зумовлює необхідність подальшого розвитку розроблених теоретичних положень щодо використання інформаційно-комунікаційних технологій у практиці початкової школи. Тому у нашому дослідженні ми розкриємо види мультимедійних систем та обґрунтуємо доцільність використання мультимедіа у початковій ланці освіти.

Сутність і зміст поняття «мультимедіа»

Реформування освіти в Україні передбачає її перебудову з метою впровадження в освітню практику педагогічних технологій, які створили б максимально сприятливі умови для розвитку та саморозвитку особистості, виявлення й активного використання її індивідуальних особливостей у навчальній діяльності. На нашу думку, таке складне завдання можна розв’язати шляхом застосування інноваційних технологій навчання, серед яких важливе місце займають мультимедійні технології. Як показало дослідження, поняття «мультимедіа» є складним і багатогранним, що посідає важливе місце у процесі інформатизації освіти. Для переконливості наших тверджень наведемо декілька визначень цього терміну.

У загальноприйнятому визначенні «мультимедіа» — це спеціальна інтерактивна технологія, яка за допомогою технічних і програмних засобів забезпечує роботу з комп’ютерною графікою, текстом, мовленнєвим супроводом, високоякісним звуком, статичними зображеннями й відео. Водночас, мультимедіа — це «окремий вид комп’ютерної технології, який об'єднує в собі традиційну статичну візуальну інформацію (текст, графіку), так і динамічну — мовлення, музику, відеофрагменти, анімацію» [2, с. 16 ].

Таким чином, мультимедіа є «новою інформаційною технологією, що охоплює сукупність методів, прийомів, способів продукування, оброблення, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні компакт-дисків (CD — ROM). Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіота відеоінформацію, анімацію, 3D-графіку» [8, с. 19].

Дослідження феномену застосування «мультимедіа» в освіті багатоаспектне: роль мультимедіа як засобу підвищення ефективності навчання в загальноосвітній школі вивчали І. Гиркін, Т. Носенко, Н. Суртаєва. Низку педагогічних досліджень присвячено розробленню методичних основ проектування, створення та застосування мультимедійних навчальних програм і мультимедійних навчальних комплексів (О. Гокунь, М. Жалдак, Б. Машбиць, О. Пометун, М. Цвєткова).

Підґрунтям для впровадження мультимедійних технологій в освітній простір є властивість мультимедіа — гармонійне інтегрування різних видів інформації. За рахунок інтенсифікації сприйняття школярами навчального матеріалу стає можливим залучити учнів до процесу пізнання як суб'єктів навчальної діяльності. Крім того, мультимедійний матеріал надзвичайно корисний під час з’ясування навчального матеріалу, який не можна унаочнити за допомогою інших посібників або їх застосування дає значно менший навчальний ефект. За допомогою мультимедійних засобів можна доповнити і поглибити знання, що їх дістали учні на підставі інших джерел, перейти від одиничного до загального, від окремих прикладів до формування понять.

У початковій школі запроваджуються інтерактивні дошки SМАRТ Воагd, які надають учителям широкі можливості під час заняття поєднувати як традиційні, так і новітні освітні інформаційно-комунікаційні технології, використовуючи мультимедійні засоби. За їх допомогою значні можливості комп’ютерів та Інтернету стають легкодоступними під час уроку, а тактильне управління дає змогу легко й швидко віднайти і показати необхідну інформацію, зробити графічні та текстові коментарі до теми тощо. «Використовуючи мультимедійні засоби під час уроку, вчитель може самостійно перебудовувати сам процес викладення матеріалу, вносити корективи, додаткові коментарі, використовувати ілюстрації» [1, с. 21].

Програмне забезпечення інтерактивної дошки SМАRТ Воагd дає змогу фіксувати інформацію в процесі демонстрації, записувати звук, послідовність дій користувачів дошки, зміни в демонстраційних матеріалах, анотувати їх та відтворювати збережену інформацію. Надалі вчитель може проаналізувати процес роботи на уроках або використати запис для створення нового навчального матеріалу. За способом подання інформації із застосуванням інтерактивної дошки та залежно від мети уроку наочні матеріали можна систематизувати відповідно за схемою, поданою на рис. 2.1.

Як бачимо зі схеми, інформацію можна подавати на інтерактивній дошці за допомогою наочних матеріалів. Зручність її подання передбачає дотримання умов постійної активної взаємодії вчителя й учнів із широким залученням традиційних методів навчання. Навчальний елемент у формі слайда, презентації чи відеосюжету не є самостійним джерелом інформації для учнів. Зображення на ньому та зміст не можуть бути повністю засвоєні без пояснень та активної взаємодії вчителя й учня. Педагог виконує роль організатора процесу навчання, лідера групи.

Ефективність впливу мультимедіа на навчання молодших школярів багато в чому залежить від ступеня і рівня ілюстративності усного матеріалу. Візуальна насиченість навчального матеріалу робить його яскравим, переконливим і сприяє інтенсифікації процесу його засвоєння. «Комп'ютерна презентація дозволяє акцентувати увагу школяра на важливій інформації і створювати наочні ефектні образи у вигляді графічних композицій, схем» [8, с. 17]. Системне застосування засобів мультимедіа можливе впродовж вивчення навчальної теми, коли на кожному з уроків використовуються лише окремі їхні елементи або їхні сполучення або повністю.

Отже, можемо виокремити низку особливостей мультимедіа, які сприяють удосконаленню навчального процесу на уроках у початковій школі, а саме:

ѕ «інформаційна насиченість ресурсу (одночасне гармонійне інтегрування різних видів інформації - високоякісної графічної, звукової, фотоі відеоінформації);

ѕ органічне поєднання навчальної та ігрової складових мультимедіа;

ѕ інтерактивність програмних засобів (тобто управління поданою інформацією);

ѕ наявність зручних засобів навігації з мультимедіа продукту;

ѕ фіксація особистих досягнень школярів у процесі роботи" [8, с. 55].

Застосування мультимедійних засобів під час навчання учнів у початковій школі вимагає врахування низки чинників, які охоплюють:

ѕ особливості психофізіологічного розвитку та навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів;

ѕ дидактичний потенціал мультимедійних технологій, орієнтованих на початкову школу;

ѕ особливості застосування мультимедіа на різних уроках у початковій школі;

ѕ вимоги до впровадження мультимедіа у навчально-виховний процес початкової школи.

Мультимедійні засоби навчання, що використовуються у навчальному процесі першого класу, мають відповідати системі психологічних, дидактичних та методичних вимог, до яких належать:

ѕ «адаптивність до індивідуальних можливостей учнів;

ѕ інтерактивність навчання;

ѕ реалізація можливостей комп’ютерної візуалізації навчальної інформації;

ѕ розвиток інтелектуального потенціалу учнів;

ѕ системність подання навчального матеріалу;

ѕ надання учневі можливості виконання різноманітних контролюючих тренувальних дій" [8, с. 55].

Аналіз праць, спрямованих на дослідження сутності та змісту поняття «мультимедіа», дозволяє встановити, що її застосування допомагає активніше й ефективніше засвоювати нову інформацію, стимулює розвиток пізнавальних інтересів учнів. Швидкий доступ до інформації змушує першокласників міркувати, створювати нові ідеї, висловлювати власні думки, обмінюватися міркуваннями.

Таким чином, поняття «мультимедіа» нами тлумачиться як окремий вид комп’ютерної технології, що об'єднує традиційну статичну візуальну інформацію (текст, графіку) і динамічну — мовлення, музику, відеофрагменти, анімацію; як засіб навчання у початковій школі.

1. Мультимедійні системи навчання Новітні розробки в навчанні із застосуванням комп’ютерних технологій і методів у сукупності називають мультимедіа. Арсенал мультимедіа-технологій складає анімаційну графіку, відеофільми, звук, інтерактивні можливості, використання віддаленого доступу і зовнішніх ресурсів, роботу з базами даних тощо. Різноманітні інформаційні компоненти, які знаходяться під керуванням однієї чи декількох спеціальних програм, називаються мультимедійною системою.

Під поняттям «мультимедійна система» ми розуміємо мультимедійний, як правило, головний пристрій, що здатний передавати, одержувати і перетворювати інформацію, як відеота аудіо сигнали. Мультимедійні системи мають унікальну можливість надавати величезну кількість корисної і цікавої інформації в максимально зручній і доступній формі. Саме завдяки цьому вони знаходять все більш широке застосування в моделюванні навчального процесу.

Метою застосування мультимедійних систем навчання у практиці початкової школи є ліквідація прогалин у наочності під час викладання різних навчальних предметів. Основні принципами застосування мультимедійних систем є:

ѕ ілюстративність (надають педагогу можливість ілюструвати урок, але не розкриваючи зміст теми замість учителя);

ѕ фрагментарність (надають можливість дозовано викладати матеріал, залежно від швидкості сприйняття учнями);

ѕ методична інваріантність (відеофрагменти можна використовувати на розсуд учителя на різних етапах уроку, переслідуючи різні методичні цілі);

ѕ лаконічність (викладення більшої кількості інформації за короткий час, але ефективніше; таким чином заощаджується дорогоцінний час уроку);

ѕ евристичність (подання нового матеріалу настільки зрозуміло, щоб нові знання виявились доступними для свідомого засвоєння учнем).

До основних мультимедійних систем, що активно почали використовуватися в сучасних школах (в тому числі у початковій школі) України варто віднести мультимедійні дошки, мультимедійні проектори та системи для вивчення іноземних мов на основі комплексів типу лінгафонних кабінетів.

Мультимедійні проектори (інша назва комп’ютерні проектори або відеопроектори) — призначеня для проектування зображення з комп’ютера, відео або DVD програвача, телевізора, відеокамери на екран. Практично всі проектори мають вмонтовані засоби відтворення звуку. Поява мультимедійних проекторів внесла революційні зміни у відтворення статичних, а особливо динамічних зображень в умовах навчальних приміщень. Жоден зі раніше створених типів технічних засобів не міг забезпечити таку якість і, що головне, такий розмір динамічного зображення. Для демонстрації з кіноапаратів потрібно було сильно затемнювати приміщення. При цьому зображення було порівняно невеликим, заважав шум кіноапарата. Іншим засобом відтворення рухомих зображень були телевізори великих розмірів, їх можна було під'єднувати до комп’ютерів. Але переглядати зображення можна було лише з відстані в кілька метрів. Тобто, організувати перегляд відео фільму згідно з санітарними нормами у звичайній класній кімнаті було неможливо.

Основними властивостями мультимедійних проекторів є інтенсивність світлового потоку, кількість точок (пік селів) зображення і максимальний розмір зображення, що може відтворити проектор та контрастність. Сучасні проектори для приміщень, розміри яких співставні з розмірами класних кімнат випромінюють світловий потік у 2500- 3000 лк, відтворюють 1280 на 768 точок зображення з розміром по діагоналі - від 1,5 до 2,5 метра, контрастність — 3000:1 і більше. Як правило мультимедійні проектори оснащуються пультами, для дистанційного управління їх роботою.

Мультимедійні або електронні (сенсорні) дошки використовуються при проведенні навчальних занять, ділових семінарів, презентацій, конференцій. При роботі з цим пристроєм зображення з комп’ютера з допомогою мультимедійного проектора проектується на поверхню спеціальної дошки. Ця дошка поєднує в собі три пристрої: екран для відображення даних різного виду, звичайну маркерну дошку і сенсорний монітор.

При роботі з електронною дошкою користувач (учитель, учень) може робити помітки в зображенні, що проектується на поверхню дошки, малювати схеми, зберігати внесені зміни у файлах, управляти роботою програм та інше. Головна перевага дошки в порівнянні з використанням мультимедійного проектора зі звичайним екраном — можливість здійснювати управління зображенням безпосередньо біля дошки. Принцип дії електронних дошок базується на відслідковування зміни положення руки користувача або спеціального маркера. В Україні більш розповсюдженими є електронні дошки канадської фірми Smart, що базуються на резистивній (сенсорній) технології. Комп’ютерно-лінгафонні засоби є наступним етапом у розвитку лінгафонних засобів навчання, які призначені для комп’ютеризації частково або повністю процесу вивчення іноземних мов. Необхідність заміни застарівших типів лінгафонного обладнання на комп’ютеризоване зумовлена наявністю значної кількості різноманітних комп’ютерних програм вивчення іноземних мов, а також тими перевагами використання комп’ютера в навчанні про які говорилося вище. Комп’ютерно-лінгафонні комплекси поставляються з відповідним програмним забезпеченням, яке призначене для організації індивідуально орієнтованого навчання учнів, відпрацювання монологічного і діалогічного мовлення, запису мовлення учнів для подальшого аналізу вчителем, для використання в процесі навчання бази аудіо та відеозаписів з відповідних тем. Ось перелік основних властивостей використання комп’ютерно-лінгафонного комплексу SANAKO Lab 250:

ѕ пряме передавання зображення з екрану монітора комп’ютера вчителя на екран монітора будь-якого учнівського комп’ютера;

ѕ база даних для зберігання навчального матеріалу в різних файлових форматах;

ѕ трансляція на учнівські місця відеозаписів, аудіо записів, документів, слайдів презентацій тощо;

ѕ засоби для допомоги учням у закріпленні і самоконтролі навчальних досягнень;

ѕ поділ студентів на довільні групи для проведення діалогів тощо.

Як правило, передбачається підключення цих комплексів до глобальної мережі, що надає широкі можливості усного (наприклад за допомогою безкоштовної програми Skype) і письмового спілкування з носіями мови, використання електронних бібліотек тощо[4].

Висновки

Відповідно до різноманітних навчальних завдань, змісту та мети мультимедійні системи навчання можуть бути використані як під час пояснення з елементами поточного повторення, так і під час окремих уроків повторення як наочна опора, посібник до самостійної роботи або ілюстрація до повторення чи як засіб повторення, узагальнення та систематизації знань. Відповідно до цього змінюється місце мультимедійної інформації на уроці та методичні прийоми її застосування.

Водночас варто пам’ятати про те, що програмні засоби навчального призначення мають відповідати й вимогам педагогічної доцільності, і виправданості їх застосування. Тобто програмний засіб (мультимедійну систему) доцільно наповнювати таким змістом, який найбільш ефективно може бути засвоєний тільки за допомогою комп’ютера, і використовувати лише тоді, коли це дає незаперечний педагогічний ефект.

Таким чином, у рамках узагальнення та повторення матеріалу мультимедійні системи можуть охоплювати матеріал кількох уроків і використовуватися вже не як джерело знань, а як основна або додаткова ілюстрація до повторення чи засіб відтворення та систематизації вже здобутих знань.

Отже, застосування мультимедійних систем навчання надає уроку специфічну новизну, яка за своїм змістом і формою викладення має можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також подати його в незвичному аспекті, викликати в учнів нові образи, деталізувати нечітко сформовані уявлення, поглибити здобуті знання.

Список використаних джерел

1.SMART BOARD: застосування у навчальному процесі: методичні рекомендації / Упоряд. В. О. Абрамов, Г. Ф. Бонч-Бруєвич. — К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2006. — 52 с.

2.Використання інтерактивних методів та мультимедійних засобів у підготовці педагога: збірник наукових праць / За наук. ред. В. М. Федорчук. — Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2003. — 208 с.

3.Воронина В. В., Кокурина В. В., Зуева Е. В. Использование современных информационных технологий на уроках в начальной школе [Электронный ресурс] / Режим доступа: http://pedsovet.org/forum/index.php?act=Attach&type=post&id=109. — Заголовок с экрана

4.Годвин-Джонс Р. Возникающие технологии [Электронный ресурс] /

5.Молокова А. В. Комплексный подход к информатизации начальной школы / А. В. Молокова //Начальная школа. — 2005. — № 1, — С.119−123.

6.Морзе Н. В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій / Н. В. Морзе. — К.: Видавнича група BHV, 2006. — 389 с.

7.Мультимедійні системи [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://g23.lviv.ua/ua/multymediini-systemy. — Заголовок з екрану

8.Носенко Т. І. Інтерактивні технології навчання: навч. посібн. / Т. І. Носенко. — К.: КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2010. — 110 с.

Режим доступа: http://www.fln.vcu.edu/gj.html. — Заголовок с экрана

9.Стратегія реформування освіти в Україні: рекомендації з освітньої політики. — К.: Вид-во «К.І.С.», 2003. — С. 25−26.

10.Тыщенко О. Б. Дидактические условия применения компьютерных технологий в обучении: автореф. дис. на соискание науч. степени кандидата пед. наук: спец. 13.00.01 «Общая педагогика, история педагогики и образования» / О. Б. Тыщенко — М., 2003. — 19 с.

11.Шиман О. І. Формування основ інформаційної культури майбутніх учителів початкової школи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук: спец 13.00.02 «Теорія і методика навчання і виховання» / О. І. Шиман — К., 2005. — 20 с.