Загальна характеристика дисертації
Практичне значення дослідження, положень та висновків, полягає у можливості використання його матеріалів для вивчення важливих науково-теоретичних завдань, для підготовки узагальнюючих і спеціальних праць з новітнього періоду всесвітньої історії, історії Росії, історії південних слов’ян та міжнародних відносин у Європі. Вони можуть залучатися до учбового процесу в середніх і вищих навчальних… Читати ще >
Загальна характеристика дисертації (реферат, курсова, диплом, контрольна)
балканський політика дипломатичний росія Структура дисертації зумовлена її метою та дослідницькими завданнями. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку джерел та літератури (17 сторінок, 205 позиції). Загальний обсяг дослідження 190 сторінок.
Вступ. Актуальність дослідження. На початку ХХ ст. балканські кризи були всеохоплюючими і впливали на міжнародні відносини і політику великих держав Європи. Росія була активним учасником процесів, що відбувалися на Балканах, її політика впливала на хід і розв’язання балканських конфліктів, на створення військово-політичного блоку балканських держав та на його зовнішньополітичну орієнтацію.
Актуальність теми визначається недостатньою дослідженістю окремих аспектів історії боротьби держав на Балканах на початку ХХ ст., а також відсутністю у вітчизняній історіографії дослідження балканської політики Росії того часу, особливо стосовно міжнародних криз, пов’язаних з балканськими країнами та посиленням їх національно-визвольного руху.
Актуальність дослідження посилюється тим, що регіональні конфлікти і в сучасному світі є надзвичайно гострими, впливають як на розвиток окремих регіонів так і на розвиток світу в цілому. Боротьба за сфери впливу на стратегічно важливі (через своє географічне становище) країни з порушеннями норм діючого міжнародного права відбувається і дотепер. Без глибокого і всебічного вивчення проблем та історичних реалій досліджуваного періоду неможливо зрозуміти сучасної російської політики щодо балканських держав, та гострих конфліктних ситуацій, які виникають на Балканах на сучасному етапі і суттєво впливають на європейські міжнародні відносини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі нової та новітньої історії зарубіжних країн у рамках науково-дослідної теми «Історія формування і розвитку української держави» (державний реєстраційний номер 01 БФ 046−01), що включена до тематичного плану Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Об'єктом дослідження є балканська політика Російської імперії, а також її зміни протягом визначеного періоду.
Предметом дисертаційного дослідження є сукупність проблем, пов’язаних з політикою Росії на Балканах, її боротьбою за виключний вплив у південнослов'янських країнах та вплив на міжнародні відносини в регіоні на початку ХХ ст.; причини змін та етапи розвитку нової російської політики стосовно балканських держав; дипломатична діяльність російського уряду під час регіональних конфліктів, його прагнення задовольнити російські зовнішньополітичні інтереси та підвищити престиж держави на світовій арені.
Метою дослідження є аналіз ключових аспектів балканської політики Росії 1908;1913 рр. та визначення її впливу на вирішення регіональних конфліктів та долю південнослов'янських народів.
У зв’язку з цим завданням дисертації є:
- — з'ясувати стан дослідження проблеми та ступінь її джерельного забезпечення;
- — розкрити позиції політичного керівництва Росії, дослідити його програми та діяльність стосовно балканських країн у 1908;1913 р., спрямовані на забезпечення власних інтересів, відновлення та закріплення свого впливу в регіоні, зокрема вирішення завдання зміни статусу чорноморських проток;
- — простежити вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на балканську політику царського уряду;
- — окреслити роль Росії у розв’язанні Боснійської кризи 1908;1909 рр., її політику під час та після кризи, вплив наслідків кризи на подальшу боротьбу російської дипломатії за вирішення своїх зовнішньополітичних завдань;
- — дослідити ставлення зовнішньополітичного відомства Росії, до утворення Балканського союзу, а також прагнення втримати цей союз орієнтованим на Росію;
- — висвітлити зовнішню політику Російської імперії напередодні та під час Балканських воєн, та виявити вплив їх наслідків на міжнародну ситуацію в Європі напередодні Першої світової війни.
Хронологічні рамки даного дослідження обумовлені його тематичною спрямованістю і охоплюють період з 1908 по 1913 р., коли починається переорієнтація зовнішньополітичних пріоритетів російської зовнішньої політики з Далекого Сходу на Європу і Близький Схід. Такий поворот зовнішньополітичного курсу Російської імперії пов’язаний з поразкою в російсько-японській війні. Основна увага приділяється діям російської дипломатії напередодні та під час Боснійської кризи, у період після неї до закінчення Балканських воєн 1912;1913 рр., оскільки ці конфлікти безпосередньо пов’язані між собою і призвели до змін у російській зовнішній політиці.
Наукова новизна роботи. У дисертації вперше в сучасній українській історіографії узагальнено і проаналізовано розвиток політики Російської імперії на початку ХХ ст. стосовно Балканського питання, балканських криз в системі міжнародних відносин. У роботі здійснено аналіз з позицій сучасного історичного мислення до висвітлення як російської зовнішньої політики, так і політики великих держав Європи, їх боротьби за вплив на Балканах, місця і ролі в цій політиці південного слов’янства. Уперше серед репрезентацій вітчизняного наукового пошуку узагальнюється і конкретизується роль Балканських криз 1908;1913 рр. та їх впливу на формування нового курсу зовнішньої політики Росії та нової розстановки сил на міжнародній арені.
Вперше у вітчизняній історіографії розкрито міжнародну ситуацію під час досліджуваного періоду, у руслі російської зовнішньої політики, а також внутрішню обстановку в самій Російській імперії, визначено ті фактори, які впливали на дипломатичні дії царського уряду. Зроблені в дисертації висновки розширюють межі науково-теоретичних уявлень про процес формування балканської політики Росії у досліджуваний період. Визначено, що російська зовнішньополітична діяльність насправді була направлена на створення регіональних балканських криз (особливо на початку досліджуваного періоду), з метою усунення більш сильних конкурентів та повного перетворення Балканських країн на сферу виключно російського впливу.
Методологічну основу дисертаційного дослідження складають принципи історизму та об'єктивності. У роботі застосовані конкретні методи наукових досліджень: проблемно-хоронологічний, комплексного аналізу і альтернативності. Вони тісно поєднуються з методом політологічного аналізу ситуації на міжнародній арені.
Практичне значення дослідження, положень та висновків, полягає у можливості використання його матеріалів для вивчення важливих науково-теоретичних завдань, для підготовки узагальнюючих і спеціальних праць з новітнього періоду всесвітньої історії, історії Росії, історії південних слов’ян та міжнародних відносин у Європі. Вони можуть залучатися до учбового процесу в середніх і вищих навчальних закладах.
Результати та частина матеріалів дисетації оприлюднені на архівознавчих читаннях у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка «Особові архівні фонди: актуальні проблеми дослідження та використання» (Київ, грудень 2002 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Молодь, освіта, наука, культура і національна свідомість» (Київ, березень 2003 р.).
Основний зміст дисертаційного дослідження відображений у провідних наукових фахових виданнях і в тезах виступів на наукових конференціях загальним обсягом 2,5 друкованих аркуші.