Туристичні ресурси Волинської області

З М І С Т

• Вступ 3
• Розділ 1. Динаміка розвитку туристичного ринку Волинської області 5
• 1.1. Характеристика туристичної інфраструктури

  Волинської області 5

• 1.2. Динаміка розвитку туристичної галузі

  Волинської області 12

• 1.3. Розвиток «зеленого» туризму на Волині 20
• Розділ 2. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю

  інших держав 22

• 2.1. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні

  " Буг" за участю структур ЄС 22

• 2.2. Діючі програми спільного туристичного розвитку в

  рамках єврорегіону «Буг» (Україна — Республіка Польща) 28

• 2.3. Проблеми та перспективи транснаціонального

  співробітництва Волинської області та Республіки Польщі

  в туристичній галузі 33

• Висновки 42
• Список використаної літератури 46
• Додатки

Вступ

Актуальність теми. Волинь — край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявністю природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі.

Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дикоростучими ягодами та грибами, лікувальні торф’яні грязі, джерельні мінеральні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, мисливського, сільського та інших видів туризму. Але дана галузь на Волині лише починає розвиватися. Їй всього 5 років (з 2002 р.). Тому дослідження сучасних тенденцій розвитку туристичної галузі Волині та її туристичних ресурсів є актуальним для нас.

Об'єктом дослідження є туристичні ресурси Волинської області.

Предметом дослідження виступає процес активізації розвитку туристичної галузі та напрями подолання проблем в ній.

Мета курсової роботи: узагальнити знання про туристичні ресурси Волинської області, проблеми та шляхи їх мінімізації в туристичній галузі.

Поставлена мета досягається шляхом виконання таких завдань:

1) дослідити:

— розвідані рекреаційно-туристичні ресурси Волинської області;

— динаміку розвитку туристичної галузі в останні роки, структуру туристів, напрямки туризму;

2) розглянути проблеми в транскордонному співробітництві Україна — Республіка Польща в галузі розвитку туристичних шляхів;

3) вказати напрямки мінімізації проблем в транскордонному співробітництві та поради щодо удосконалення роботи туристичної галузі Волинської області.

Слід виділити, що досліджень на цю тему є багато, так як вона актуальна для Волині, але вони не є глибокими і дослідженими до кінця. Можливо, вся справа в тому, що туристична галузь Волині розвивається щороку. Позитивні зміни відбуваються постійно, що унеможливлює детальну зупинку на певних досягненнях, а спонукає до визначення пріоритетів в тій чи іншій програмі. Все-таки, теоретико-методологічна база нашого дослідження існує. Це праці Л. М. Черчик та В.І. Павлова, Б. Клімчука, аналіз Т. Лоботоцької, статті Снохацької .

В роботі були використані такі методи дослідження: аналіз, історичний опис, проектування та економіко-екологічне прогнозування, статистичний.

Мета і завдання зумовили формування такої структури курсової роботи: вступ, два розділи, які розкривають проблематику теми, висновки, список використаної літератури та додатки.

Розділ 1. Динаміка розвитку туристичного ринку Волинської області

1.1. Характеристика туристичної інфраструктури Волинської області

Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси.

В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться об'єкти особливо цінні, до 2-ї - об'єкти, що мають значний інтерес для туристів, інші віднесені до 3-ї категорії (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Розподіл екскурсійних об'єктів Волинської області за категоріями вагомості

Коротко охарактеризуємо найбільш значні об'єкти цієї групи. Розміщення культурно-історичних пам’яток відображено на рис. 1 (див. Додаток А).

Найцікавішим туристичним об'єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник «Старе місто». На його території знаходяться найцікавіші архітектурні пам’ятки. Перш за все, це Луцький замок (Любарта), якій складається з 3 веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. В'їздна вежа має чотирикутну в плані форму, всередині - дві спіральні сходові клітки, що виводять на оглядовий майданчик. Стирова вежа — п’ятиярусна, увінчена аттиком, прямокутна у плані цегляна споруда. Владича вежа — єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між В'їздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960;1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею. В центрі замку розкопані рештки церкви Іоанна Богослова. На залишках стін споруди виявлено багато графіті давньоруського часу. Верхній замок відігравав значну роль в адміністративному і суспільному житті міста, особливо в часи, коли Луцьк був столицею окремого князівства, а пізніше адміністративним центром всієї Західної Волині. Нижній замок менш відомий і погано зберігся. Тепер можна побачити тільки залишки кладки стін, ознаки рову і одну з восьми башт — Чарторійських.

На Замковій площі розміщується комплекс монастиря єзуїтів, який складається з колишніх будинку колегіуму, житлових і службових будівель монастиря, костелу Святого Петра і Павла (1606−1610р). Розкопані і реставруються підземні споруди костелу, які вже відкриті туристам. На стінах стелі, збереглися залишки розписів підземного костелу, численні поховання, камери для утримання в’язнів, колодязь. Навпроти знаходиться дзвіниця.

Костел і монастир тринітаріїв — пам’ятка архітектури початку 18 ст. До нього примикає будинок монастиря з внутрішнім двором.

Монастир ширіток (1829−1864 pp.) — двоповерховий будинок з двосхилим дахом, п’ятигранним ризалітом з північного боку та чотиригранним — з північно-західного боку. Північну стіну східної половини корпусу підпирають контрфорси. Стіни цієї частини оздоблені пілетрами. Будинок з'єднаний аркою з дзвіницею.

Домініканський монастир мав багату бібліотеку, цінні твори живопису. При ньому діяли школа, шпиталь, друкарня. Будинок монастиря, що зберігся, — триповерховий і прямокутний в плані. Фасади оздоблені спареними лопатками, портали мають обрамлення, які завершуються 8 волютами або лучковими синдикатами, В монастирі бригідок — пам’ятці 17 ст., розташоване музичне училище. Зараз будинок позбавлений декору, головний фасад має вікна з пекулярним заушенням. На зображеннях 19 ст. споруда мала 2 поверхи, багатий барочний декор на головному фасаді - 3 прямокутних вікна, 2 ніші і вхід, поруч — двоярусна дзвіниця, муровану огорожу. Біля нинішньої огорожі монастиря знаходилась Дмитрівська церква, залишки її фундаментів розкопувались у 1961 році. З протилежного боку монастиря в тихому місці на березі річки 1985 року споруджено лаконічний, гармонуючий з оточенням пам’ятний напис. «На цьому місці розстріляні учасники луцького антифашистського підпілля».

Покровська церква привертає увагу стриманою урочистістю форм, гармонійним співвідношенням невеликих об'ємів — характерними ознаками давньоруської майстерності. Сучасний вигляд церква отримала теля «останньої перебудови у 1873 році. Тоді була змінена форма даху, попереду добудована дзвіниця. У Покровській церкві знаходилась відома ікона Волинської Божої матері. На площі, напроти Покровської церкви, знаходиться кілька старих будинків кінця XVIII — початку XIX століття.

Особливу культурно-історичну місію виконувала Христовоздвиженська церква (17 ст.) Біля церкви знаходиться комплекс Луцького братства, членами якого були видатні церковні та громадські діячі України: Петро Могила, Ісаак и Борискевич Єлизавета Гулевичівна, Данило Братковський. Тут була заснована перша в Луцьку друкарня. Христовоздвиженську церкву відзначають як перехідну від дерев’яного зодчества до кам’яного. В її архітектурі поєднані традиції трьох стилів: давньоруського, народного, ренесансного (оформлення фасадів).

Євангелістська кірха, збудована в кінці минулого століття на руїнах костелу кармелітів, завершує композиційну вісь древнього міста і збудована в псевдоготичному стилі. Вхід має перспективний портал стрільчатого профілю завершується крутим фронтоном. Витонченості споруд, надають вишукані стрільчаті вікна.

В старому місті привертає увагу ще одна споруда 17 ст. — синагога з великим молитовним залом і чотириповерховою вежею у південно-західній частині. На протилежній від входу стіні знаходився вівтар у вигляді шафи, в якому зберігалися записані на пергаментних сувоях десять святих законів.

Дуже цінні пам’ятки збереглись у місті Володимирі-Волинському. Успенський собор — унікальний пам’ятник періоду Київської Русі - споруджений в 1152—1160 роках. За величиною він — одна з найбільших споруд ХІІ ст. За архітектурним стилем собор належить до південної групи пам’ятників Давньої Русі (візантійської) і має близьку аналогію з київськими храмами ХІ-ХІІ ст. Храм своєрідний, не має критих галерей, окремих веж зі сходами, багатих мозаїчних картин. Велика увага звернена на простоту і якість внутрішнього і зовнішнього вигляду. В плані Успенський собор — прямокутна споруда без будь-яких добудов, з трьома напівкруглими виступами зі східного боку. Стіни оздоблені стрункими цегляними півколонами, акуратним фризом. Завершується храм шоломоподібним куполом простої лаконічної форми. Струнка і велична сувора будівля собору знаходиться на широкому пагорбі. Вона добре продивляється майже з усіх околиць міста. Як і більшість храмів, побудованих у столицях удільних князівств, Успенський собор став усипальницею Волинських князів. Тут похований Мстислав Ізяслович і один із видатних діячів об'єднаного Галицько-Волинського князівства Роман Мстиславович.

Біля Успенського собору знаходиться Єпископський палац. Феодальним власником його була Володимирська єпископська кафедра, яка володіла містами і селами.

Василівська церква-ротонда (кругла в плані будівля) — досить рідкісний тип храму, витончена творчість геніального майстра, яка не має собі аналогій у світовій архітектурі. У плані це майже кругла — 8-ми пелюсткова форма, що складається з поєднання відтінків дуг. Хоч церква невелика, за традицією стародавньої архітектури Галичини і Волині вона має два портали: один із них оздоблений кам’яним різбленням, другий — західний — простіший. Колись церква була увінчена шоломоподібною покрівлею.

Святогорський монастир в селі Зимне Володимир-Волинського району є одним з небагатьох відносно добре збережених до ваших днів монастирських комплексів оборонного типу. Зимненський монастир — найдавніший з усіх монастирів Волині. За його древність говорить те, що в цьому селі збереглась помонастирська церква однакової кладки з стінами Володимирської кафедри — кафедрального собору, спорудженого самим князем Володимиром відразу після прийняття християнства. В 15-ти метрах на захід від головного храму розмістився із семи кімнат терем святого Володимира, в якому він жив, коли перебував в зимовий період року на молінні в монастирі. Від того, що в зимовий період князь Володимир перебував в монастирі, місцевість почали називати Зимно. В 1945 році князь Федір Чорторийський на місці ранньої культової споруди збудував високу Успенську церкву, яка після кількох пізніших перебудов збереглася до наших днів. Вся монастирська територія огороджена високим муром з бійницями, який увінчаний шістьма спостережними вежами. Одна з них відведена під дзвіницю.

Нижче Успенської церкви, на терасі, розмістилася ще одна церква — нижня старовинна Троїцька церква, побудована в XV ст. Від неї відкривається вхід у печери, які були сховищем під час ворожих набігів. Вони нагадують довгий і розгалужений лабіринт, стіни і стелі якого викладені цеглою. Перші дослідження дають підстави стверджувати, що ці твори відносяться до того періоду, коли тільки започаткувалось християнство на Волині. На їх стінах зустрічалися написи, хто похований в нішах. Основна святиня Свято-Троїцької церкви — древній чудотворний Зимненський образ Пресвятої Богоматері, якою Константинополь-ський патріарх благословив грецьку царівну Анну на брак з великим князем Володимиром Святославовичем, а той заповів її Свято-Троїцькій церкві. В даний час комплекс Святогорського монастиря реставрується і заселяється монахами.

В Берестечку зберігся монастирський комплекс тринітаріїв з дівочим монастирем і костелом (1765 р). Костел збудований в стилі барокко, поряд з ним — дзвіниця 13 століття. В костелі планується створити органний зал. В центрі міста височить Свято-Троїцька церква. В 90-х роках її реставрували. На околицях в 1901 році історик В. Антонович віднайшов групу давніх рукотворних курганів — до 40 насипів.

На місці Берестечківської битви споруджено храм-пам'ятник «Козацькі могили», в якому поховані рештки героїв, що полягли в бою. Над гробницею-саркофагом піднялась 40-а метрова Георгіївська церква. На цей пагорб перенесли з села Острів Михайлівську церкву, яку з'єднали з Георгіївською підземним переходом. До 340-річчя битви відкрили монументальну скульптурну композицію, що символізує велич та героїзм козацтва та України. З 1991 року на місці Берестечківської битви засновано національний історико-меморіальний заповідник.

Дзвіниця в с. Олика Ківерцівського району також є унікальною пам’яткою архітектури. У 30-х роках XVII століття, щоб збільшити оборонну здатність Олики, жителі обнесли містечко валом висотою 7 м, а для в'їзду в місто побудували ворота. Від фортифікаційних споруд лишились тільки стіни з баштами і Луцькими воротами, Петропавловський костьол. Архітектурні прикраси і техніка будівництва свідчать про те, що тут працювала та ж бригада луцьких майстрів, яка споруджувала Хресто-Воздвиженську Братську церкву і синагогу з баштою в Луцьку.

Шедевром волинської архітектури XV століття є Стрітенська кам’яна церква, побудована в 1784 році. Вона стоїть на території старого містечка, недалеко від Луцьких воріт. Церква є класичним прикладом центричних споруд.

У 1554−1564 роках в Олиці був споруджений великий оборонний замок, перебудований в VIII столітті за новою бастіонною системою. Це триповерхова квадратна споруда, яка має 360 кімнат. Замок був обнесений валом і кам’яними стінами з чотирма бастіонами по кутках.

В с. Піддубці Ківерцівського району стоїть 14-купольна культова споруда, побудована у 1745 році. В плані - це хрестовий храм з однією великою баштою. Легкість форм, органічний зв’язок з ландшафтом і урочистість — все це вирізняє церкву серед інших храмів Волині, робить її цікавою пам’яткою мистецтва стилю барокко.

В с. Забороль проживав поміщик Олізар, де до сьогоднішнього часу зберігся його будинок. В цьому будинку під час поїздки до Варшави з князем Меншиковим в 1707 році затримався Петро І, тому що Луцьк був знищений пожежею. В 1950 році на будинку, де він перебував, встановлена меморіальна дошка. Пізніше на його місці спорудили феодальний замок з кам’яними стінами та ровом, що заповнювався водою.

Затурці подарували світові таку велику людину, як Вячеслав Липинський. Тут він похований, лише зараз могила В. Липинського впорядкована, а садиба, що була повністю зруйнована, реставрується.

На околиці Жидичина збереглися залишки поселення, городище 10−13 ст., Жидичинський монастир, куди їздив молитися галицько-волинський князь Данило (1227р.) і де жив син Богдана Хмельницького — Юрій.

В селі Рокині створено Міжгосподарський народний музей історії сільського господарства Волині. Його численні експонати розповідають про виникнення і розвиток землеробства і тваринництва на Волині, починаючи від первіснообщинного ладу і до сьогоднішніх днів. Експозиція під відкритим небом відтворює пам’ятки дерев’яного будівництва: господарські будівлі, житлові будинки, об'єкти позасадибного будівництва (вітряки, криниці, корчми).

Славу селу Колодяжне принесла сім'я Косачів. Тут чимало років жила Олена Пчілка, пройшло дитинство української поетеси Лесі Українки. Колодяжне відвідав Іван Франко, родина М.Лисенка. В 1938 році прогресивна громадськість Західної України порушила питання про викуп Лесиного «білого будиночка», його ремонт і збереження. У травні 1941 року відкрито музей Лесі Українки, відреставровано будівлі. В центрі села, біля музею, на території колишньої садиби Косачів, споруджено пам’ятник Лесі Українці [11, 18−25].

Отже, у Волинській області є значна кількість цікавих пізнавальних об'єктів історії, культури, мистецтва. Більшість з них є екскурсійними які включені, або можуть бути включеними в програму туристичних маршрутів.

1.2. Динаміка розвитку туристичної галузі Волинської області

Мережа санаторно-курортних і відпочинкових закладів області нараховує понад 70 установ. Багато з них має свої особливості щодо відпочинку і лікування. Так, наприклад, пансіонат «Шацькі озера» знаходиться на березі найбільшого в Україні мальовничого озера Світязь — блакитної перлини Полісся, санаторій «Лісова пісня» розташований на березі озера Пісочне серед соснового лісу, води яких багаті на вміст срібла та гліцерину. Гордістю санаторію «Пролісок» , що в селі Грем’яче Ківерцівського району, є джерело цілющої мінеральної води. Проте, більшість закладів відпочинку, баз туризму збудовані ще у 60−70 роки і чекають на зарубіжні і вітчизняні інвестиції для реконструкції та модернізації.

На території області створено 90 зон тривалого відпочинку, загальною площею 259,44 га.

В області розроблено два великі інвестиційні проекти. Перший проект — «Розвиток туристично-рекреаційної га-лузі Шацького національного парку» (Додаток Б, № 1) [1, 28−29], передбачає обсяг інвестицій 5 млн. доларів США. Згідно проекту будуть створені умови для комфортного відпочинку і оздоровлення громадян України, Російської Федерації, Польщі, Білорусі, інших зарубіжних країн на території Шацького національ-ного парку, що володіє однією з найбільших озерних груп Європи.

Другий проект — «Інвестування будівництва рекре-аційного комплексу і окремих територій на озері Світязь» (Додаток Б, № 2) [1,30]. Необхідний обсяг інвестицій — 3,8 млн. доларів США. Планується будівництво кемпінгів, мотелів, пунктів прокату, вузлів таксофонічного і телеграфного зв’язку, аптек тощо.

Основні статистичні показники туристичної галузі області за 2005 рік свідчать про продовження росту активності туристичної діяльності, початок якого прийшовся на 2002 рік. Спільними зусиллями обласної державної адміністрації та туристичних підприємств різних форм власності досягнуто певної стабілізації розвитку туризму. Відбувся певний злам у виборі пріоритетів.

Так, сумарна кількість туристів та екскурсантів зросла на 5,3%. Послугами туристичних підприємств області скорис-талося 96 487 осіб.

Структура потоків за видами туризму суттєво не змінилася. Частка внутрішніх туристичних потоків залишилася незмін-ною — 89,6%. В міжнародному туризмі відбувся перерозподіл потоків на користь в'їзного туризму: його частка зросла на 2,8%. З одного боку, збільшується кількість іноземців, які ба-жають пізнати наш край, з другого — зменшується виїзд волинян на відпочинок за кордон і утримується попит на подорожі Україною.

Протягом 2005 року Україною подорожувало 54 596 турис-тів. Темп приросту показника становить 0,4%.

У сфері внутрішнього туризму працював 41 суб'єкт госпо-дарювання. Найвищі результати мають обласне закрите акціо-нерне товариство по туризму і екскурсіях «Волиньтурист», його дочірнє підприємство «Луцьке бюро подорожей та екс-курсій», підприємець Л. П. Марчук, Центр туризму, спорту та екскурсій управління освіти і науки облдержадміністрації, товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньздравсервіс», обласне відділення Дитячого фонду України. Сумарна кількість їх показників складає 91,3% від загальної кількості внутрішніх туристів.

Через туристичні підприємства області Україну відвідало 2479 іноземців. Потік в'їзного туризму зріс на 16%. Із загальної кількості іноземців 937 приїздили з метою рекреації та відпо-чинку, 340 — в особистих, 834 — в службових справах, 362−3 ме-тою оздоровлення, 6 — на полювання.

Головним ринком для області є країни далекого зарубіжжя, їх частка становить 56,1% всіх іноземних гостей, які відвідали наш край з метою туризму.

Загалом з цих країн прибуло 1390 туристів. З країн СНД — 948 туристів, Балтики — 94 особи, Америки — 28 осіб, Азії - 19.

Найпотужнішим є туристичний потік з Польщі, Білорусі, Німеччини, Росії, Швеції, Вірменії, Латвії.

Організацію в'їзного туризму провадило 8 суб'єктів турис-тичної діяльності.

Потік туристів з Волині за кордон знизився на 7,2%. За ме-жами України відпочивало 3870 волинян.

Найпривабливішими країнами для відпочинку є країни да-лекого зарубіжжя. їх частка становить 85,7% всіх туристів, що виїжджали на відпочинок за кордон. Загалом в цих країнах побувало 3320 мешканців Волині. В країни СНД з метою ту-ризму виїхало 294 особи, Африки -199 осіб, Балтії - 57 осіб [9, 8] (мал. 2, див. Додаток А) [3,162].

Найбільшою популярністю користувався відпочинок в Польщі, Туреччині, Угорщині, Білорусі, Болгарії, Єгипті.

Організацію зарубіжних турів провадило 33 суб'єкти ту-ристичної діяльності.

Спостерігається збільшення чисельності туристів, яких приваблює відпочинок на Волині. Так, протягом 2003 року в області побувало 40 815 туристів, що на 4048 осіб (11%) більше, ніж у 2002 році. З них: 38 927 — громадяни України, 1888 — іноземці. Українські туристи перебувають на Волині в середньому 3 доби. Іноземні - півтори.

Найпривабливішими закладами розміщення є готелі. Про-тягом минулого року в них зупинялося 22 974 туристи. З них, 21 129 — громадяни України, 1845 — іноземці. Не в повній мірі реалізовуються можливості санаторіїв, баз відпочинку, приват-ного сектору області.

Співвідношення в'їзних та виїзних туристичних потоків, які проходять через туристичні підприємства області, має наступну динаміку: виїзд до Словаччини, Італії, Іспанії, Литви, Франції, Польщі, Угорщини, Болгарії значно перевищує в'їзд туристів з цих країн. В той же час, потік туристів з Фінляндії, Російської Федерації, Німеччини, Білорусі перевищує попит волинян на подорожі у їх напрямку.

З року в рік збільшується кількість екскурсантів. Так, якщо в 1998 році учасниками екскурсій стало 14 800 осіб, в 2002 році - 30 928 осіб, то в 2005 році цей показник зріс ще на 15%. Сумарна кількість екскурсантів становить 35 542 особи.

Основний контингент екскурсантів — діти, підлітки. В минулорічних показниках екскурсійної діяльності їх частка складає 89,1%. Пізнавальними екскурсіями охоплено 31 680 школярів, в той час як за відповідний період минулого року — 28 134.

Послуги екскурсійного обслуговування надає 21 суб'єкт туристичної діяльності.

Загальний обсяг послуг, наданих суб'єктами туристичної діяльності, склав 10 305,1 тис. грн., що на 46,5% більше показ-ника 2004 року. Зареєстровано зростання обсягів міжнарод-ного туризму: в'їзного — майже в 4 рази, виїзного — на 26%, внутрішнього туризму і екскурсійної діяльності - на 46,5%. За 2005 рік вони складають: по в'їзному туризму — 681,0 тис. грн., виїзному — 1006,5 тис. грн., внутрішньому і екскурсійній діяльності - 8617,5 тис. грн. [9, 14] (мал. 3, див. Додаток А) [3,163].

Найвищі показники в обласного закритого акціонерного товариства по туризму і екскурсіях «Волиньтурист» (4789,0 тис. грн.), товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-здравсервіс» (1690,5 тис. грн.), дочірнього підприємства «Лу-цьке бюро подорожей та екскурсій» обласного закритого акціо-нерного товариства «Волиньтурист» (611,0 тис. грн.), товариств з обмеженою відповідальністю «Західкурортсервіс» (540,2 тис. грн.), «Каскад-Продакшн» ЛТД (536,8 тис. грн.), «Манолія» (312,3 тис. грн.), підприємця Л. П. Марчука (301,9 тис. грн.). В показниках галузі їх частка складає 85,2%.

Валютні надходження від надання туристичних послуг нерезидентам України забезпечили 2 підприємства області: то-вариство з обмеженою відповідальністю, курортна торгово-виробнича фірма «Західкурортсервіс» (95,58 тис. доларів США) і обласне державне лісогосподарське об'єднання «Волиньліс» (7,8 тис. доларів США). Сумарна кількість валютних надходжень у 9 разів перевищує показник 2004 року і складає 130,4 тис. доларів США [9,15]. Абсолютний ріст показника валютних надходжень більший, ніж у 9 разів (мал. 4, див. Додаток А) [3, 163].

У вигляді податків та інших обов’язкових платежів до бюд-жету сплачено 1221,3 тис. грн., що на 11,2% більше, ніжу 2004 році.

Найвагоміший приріст платежів до бюджету забезпечили обласне закрите акціонерне товариство по туризму і екскурсіях «Волиньтурист» (962 тис. грн.), його дочірнє підприємство «Луцьке бюро подорожей та екскурсій» (65 тис. грн.), товарист-ва з обмеженою відповідальністю «Волиньздравсервіс» (52,1 тис. грн.), «Манолія» (16,6 тис. грн.), «Західкурортсервіс» (15,7 тис. грн.), «Каскад-Продакшн» ЛТД (15,4 тис. грн.), «Супутник-Волинь» ЛТД (13,0 тис. грн.). В показниках галузі частка цих підприємств складає 93,3% [9,16].

Однак, незважаючи на помітні позитивні зрушення, ре-альні передумови розвитку туризму в області реалізовуються далеко не повною мірою. Тим самим область втрачає значні кошти, а також тисячі потенційних робочих місць.

Одна з причин цієї проблеми полягає в тому, що більшість суб'єктів туристичної діяльності отримували ліцензії лише для того, щоб торгувати візами. Саме тому з 60 суб'єктів туристич-ної діяльності, що працювали в області протягом 2005 року, з показниками звітувало лише 49. Отож існує диспропорція між результатами діяльності однакових за можливостями і умо-вами роботи суб'єктів туристичної діяльності. Одні підпри-ємства, маючи штат із трьох працівників, охоплюють турис-тичними послугами тисячі осіб, інші - лише десятки, більше того, завдають матеріальних та моральних збитків громадянам і компрометують нашу державу.

Потреби подальшого розвитку туризму вимагають інших підходів, інших пріоритетів. Необхідно створювати сучасний конкурентоспроможний туристичний продукт, організувати ефективну систему його просування на внутрішньому та між-народному ринках, працювати над розбудовою інфраструк-тури туризму, забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів і надходження інвестицій.

Великі надії покладаються на нову редакцію Закону Украї-ни «Про туризм», який вступив в дію з 1 січня 2004 року. Його положення спрямовані на професіоналізацію туристичної га-лузі. Розраховується, що ліцензію тепер одержуватимуть ви-нятково ті, хто справді займається туризмом серйозно.

Станом на 1 травня 2007 року ліцензії на право здійснення туроператорської діяльності отримали 8 підприємств області: обласне закрите акціонерне товариство по туризму і екскурсіях «Волиньтурист», агентство по міжнародному туризму «Інтурист-Луцьк», товариства з обмеженою відповідальністю «Крок-Тур» ЛТД, «Гейзер», курортна торгово-виробнича фірма «Західкурортсервіс», «Компанія Мега Трейд», дочірні підпри-ємства «Ольвія-Тур» товариства з обмеженою відповідальніс-тю «Ольвія-Стар» ЛТД, «Емуна», товариство з обмеженою від-повідальністю «Аякси і К» [9,16].

Сьогодні немає ідеологічного тиску і обмежень у тематиці екскурсій. Перед екскурсійною справою відкриваються нові горизонти. Потрібно розширити тематичний спектр екскур-сій, розробити нові маршрути, що зможуть ефективно по-працювати на ідеологію державотворення, зростання націо-нальної свідомості громадян, економічну розбудову України. Однак, в області немає достатнього професійного потенціалу для розгортання масової екскурсійної роботи серед населення і туристів. Контроль за роботою екскурсоводів не проводиться. Асортимент тематичних екскурсій вкрай незначний, якщо по-рівнювати з кількістю наявних на Волині і територіях сусідніх областей історичних, архітектурних пам’яток. До того ж техно-логічна документація більшості екскурсій не відповідає дію-чим державним стандартам та змінам, що сталися в су-спільстві.

Зважаючи на те, що розробка кожної нової екскурсії вима-гає багатомісячних зусиль професіоналів для вивчення і нако-пичення екскурсійних матеріалів, виявлення та висвітлення нових екскурсійних об'єктів, розробки маршрутів і текстів екс-курсій, рецензування методичних документів, проведення пробних екскурсій, їх подальшого вдосконалення, реклами і реалізації туристичного продукту споживачам, назріла потреба утворення екскурсійно-методичного центру з необ-хідною структурою методичних служб, методичних секцій екскурсоводів. Необхідні документи щодо утворення комуна-льного підприємства «Волинський обласний екскурсійно-ме-тодичний центр» підготовлені і подані на розгляд обласній раді. Сподіваємось, що депутати підтримають пропозицію об-ласної державної адміністрації і ми через 2−3 місяці розпочне-мо підготовку екскурсоводів, гідів-перекладачів та інших фа-хівців туристичного супроводу.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про туризм», Державною програмою розвитку туризму на 2002;2010 роки, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 червня 2003 року № 3890-р «Про затвердження заходів щодо розвитку іноземного і внутрішнього туризму» рекламно-інформаційна діяльність визначена одним із основних напря-мів державної політики в галузі туризму і ми активно працює-мо в цьому напрямку.

В 2004 році ініційовано і проведено відбірковий ре-гіональний тур V Міжнародного фестивалю туристичних фільмів «Вітер мандрів» і рекламний тур для представників засобів масової інформації України. Завдяки цим акціям акту-альні проблеми туристичної сфери Волині піднімалися на сторінках центральних видань і в обласній пресі. Підготовлено фільм і 2 іміджеві телесюжети про туристичні можливості області. Крім того, об'єднаний стенд області братиме участь у трьох міжнародних виставках і Першій виставці-ярмарку з сільського туризму «Українське село запрошує» .

Забезпечено участь делегацій області в роботі двох міжна-родних семінарів Всесвітньої туристичної організації «Сільсь-кий туризм: рекомендації щодо розвитку» (м.Яремча), «Якість та конкурентоспроможність систем освіти і навчання у сфері туризму» (м. Київ), в НІ професійному форумі готельєрів та рестораторів «Індустрія гостинності» та першій міжнародній конференції і виставці «Hospitality Invest» (м. Київ), у Всеукра-їнському форумі працівників туристичної та курортно-рекреа-ційної галузі (м. Київ).

В 2006 році делегація області у складі представників санаторію «Пролісок», ВАТ «ГотельУкраїна», приватного під-приємства «Олест», товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньздравсервіс», підприємств обласного закритого акціо-нерного товариства по туризму і екскурсіях «Волиньтурист», Луцького бюро подорожей та екскурсій, готелів «Світязь», «Лі-сова пісня», пансіонату «Шацькі озера» брала участь у X юві-лейній Міжнародній туристичній виставці «Україна — Подоро-жі та Туризм» — UITT — 2006 в м. Києві. Наразі проводиться під-готовка до участі області у Другій виставці-ярмарку з сільсько-го туризму «Українське село запрошує», яка відбудеться 21−23 травня.

Великою презентацією краю стане рекламний тур для представників провідних та спеціалізованих засобів масової інформації України, вітчизняних туристичних компаній, який відбудеться з 6 по 9 травня 2007 року. Мета проекту — популя-ризація туристичного потенціалу Камінь-Каширського, Ківер-цівського, Маневицького, Ратнівського, Старовижівського ра-йонів області. Проведення прес-туру відповідатиме потребам соціально-економічного розвитку області, сприятиме органі-зації туристичної діяльності на відповідних територіях, підви-щить економічну ефективність роботи туристичного комп-лексу області [11,95−98].

Отже, туристична галузь Волинської області має неабиякі перспективи для розвитку.

1.3. Розвиток «зеленого» туризму на Волині

Зелений туризм — це відпочинок туристів (зауважмо — з усіх куточків земної кулі!) серед незайманої природи, в місцях, багатих історичним минулим. Агрооселі, в яких зупиняються туристи, суттєво відрізняються від готелів тим, що між господарями і відпочиваючими відбувається живе спілкування, налагоджуються дружні стосунки, панує сімейна атмосфера.

Зародження зеленого туризму в Ківерцівському районі відбулося завдяки обласному громадському об'єднанню «Волинські перспективи», яке з 1 січня 2004 року розпочало роботу із втілення проекту «Зменшення жіночого безробіття в Ківерцівському районі Волинської області» (цей проект діє у рамках проекту «Європейська комісія» і був розрахований лише на один рік, продовжений до 2010 року).

Сьогодні в Жидичині і Кульчині діє 8 агроосель (у районі - 20), господарі яких готові приймати відвідувачів. В кожній з них нині може перебувати одночасно 2−3 особи (згодом їх кількість зросте до 10). Вартість послуг (проживання і харчування) — від 10 до 15 грн. за добу. Крім того, господарі агроосель можуть надавати й інші послуги за додаткову оплату: екскурсії, виступи фольклорних колективів. Журналісти мали змогу побачити один із фольклорних колективів — колектив села Холоневичі, представив «Холоневицькі брикси». Брикси — від слова «брикати»: Жінки примушують чоловіків до жіночої роботи й виконувати різноманітні свої забаганки. Так би мовити — збиткуються від душі. Розповідають, що іще за часів Петра І існувала традиція, коли раз у рік чоловіки і жінки мінялися ролями. Холоневичі - єдине село на Волині, де збережено цю традицію. Звичайно, лише у фольклорній постановці, хоча самі жінки стверджують, що їх чоловікам доводиться потакати їхнім забаганкам щодня.

Нещодавно господині агроосель побували в повіті Бяла Подвязка Люблінського воєводства Республіки Польща. Ця поїздка стала для них уроком, як потрібно залучати і приймати гостей. Тепер господині чекають поляків до себе у гості.

Як зазначила начальник відділу з питань туризму облдержадміністрації Тамара Лохотроцька, очолюваний нею відділ працює над нормативно-правовою базою, що регулюватиме зелений туризм на Волині. 18 лютого 2006 року було підписано новий Закон «Про внесення змін до «Закону про туризм», у якому сільський зелений туризм внесено до переліку туристичних послуг.

Господині агроосель Ківерцівського району їздять на Всеукраїнські виставки-ярмарки сільського туризму «Українське село запрошує» .

Ківерцівський район — не єдиний, у якому відбуватиметься розвиток зеленого туризму. В майбутньому передбачено тренінги в Рожищенському, Горохівському та інших районах області [4; 10; 12].

Отже, «зелений» туризм э однією з провідних ланок туризму Волині і він має найбільші перспективи і найбільші проблеми розвитку.

Розділ 2. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю інших держав

2.1. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні «Буг» за участю структур ЄС

Співпраця України і Польщі у сучасних політико-економічних умовах набуває нового змісту. Реалізації потенційних соціально-економічних можливостей Волинської області у контексті транскордонного співробітництва сприяє її прикордонне положення. Істотним мостом, який сполучає Європейський Союз з країнами Центрально-Східної Європи, є поглиблення співпраці у туристсько-рекреаційній сфері.

Проблематика є особливо актуальною для України в цілому та прикордонної Волинської області зокрема у зв’язку зі вступом Польщі до ЄС. Активізація прикордонного туризму в українсько-польсько-білоруському транскордонному об'єднанні єврорегіон «Буг» є стратегічним орієнтиром соціально-економічного розвитку Волинської області, що є українською регіональною частиною вищеназваного єврорегіону. Тому розробка наукових засад щодо модернізації туристсько-рекреаційної галузі Волинської області в рамках єврорегіону «Буг» має важливе теоретичне і практичне значення.

Аналіз останніх досліджень, публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми. Питанням розвитку та оптимізації туристської сфери українсько-польського пограниччя присвячено праці як вітчизняних, так і зарубіжних учених-економістів та економ-географів. Зокрема, ця проблематика є колом наукових інтересів таких вітчизняних учених, як М.І.Долішній, В.К. Євдокименко, О. Д. Король, В.С. Кравців, праці яких присвячені Карпатському рекреаційному комплексу, рекреаційній політиці в Карпатському регіоні, принципам її формування, шляхам реалізації, регіональному менеджменту в туризмі, а також перспективам українсько-польського співробіт-ництва в контексті інтеграції Польщі до ЄС. В.І. Павлов, Л. М. Черчик дослідили рекреаційний комплекс Волині як складової частини єврорегіону «Буг», а також трансформаційних процесів у туристській сфері.

Розв’язання окресленої наукової проблематики започатковане також у публікаціях польських учених. Так, одним із невикористаних шансів щодо розвитку туризму в єврорегіоні «Буг» К. Жихонь вважає унікальну культурну спадщину українського і польського народів [5,215]. Туристська інфра-структура як вирішальний чинник для розвитку туризму в єврорегіоні «Буг» є предметом наукових досліджень таких польських учених, як А. Василевський, А. Костровіцкий, Л. Павловський, С Радван, Г. Раковський, М. Солтис, Т. Хмілевський та інших, роботи яких мають для нас важливе практичне значення в аспекті вивчення досвіду Республіки Польща щодо реформування туристської сфери польської частини транскордонного регіону й удосконалення туристської інфраструктури як необхідної передумови розвитку прикордонного туризму [5,216].

Вступ Республіки Польща до ЄС створює ширші можливості для залучення фінансової підтримки з боку Європейської комісії. Прикордонна Волинська область бере участь у таких програмах та проектах, як INTERREG, PHARE СВС, TACIS СВС, що реалізуються за участю структур ЄС, із кінця 90-х років.

Активізація міжнародного співробітництва Волинської області в рамках єврорегіону «Буг» на проектному рівні створює сприятливі передумови для впровадження інструментів нової політики сусідства в рамках програми прикордонного співробітництва INTERREG III A/TACIS СВС на зовнішньому східному кордоні ЄС. З огляду на транскордонний характер цих проектів участь у них прикордонної Волинської області є важливою, про що свідчить накопичений досвід вдало реалізованих проектів за участю структур ЄС.

Пробудженню туристської активності у межах єврорегіону «Буг» сприяють реалізовані в області туристські малі проекти за фінансової підтримки програми PHARE. Одним із них є проект 2003 р. під назвою " Проведення семінарів-тренінгів із питань започаткування сільського зеленого туризму у Волинській області" . Проектом передбачалося, поширення інформації про сільський туризм серед жителів регіону та ознайомлення бажаючих із досвідом організації цього виду підприємницької діяльності у Польщі.

З цією метою група волинян здійснила навчальну поїздку до м. Біла Підляска (Республіка Польща). За результатами поїздки було знято відеофільм «Зелений туризм за Бугом. Примиримося», який демонструвався на каналі Волинського державного телебачення. Завдяки розповсюдженню інформації, проведенню тренінгів і круглих столі місцевого населення до цього виду бізнесу значно зріс. Уже на кінець 2003 р. у кількох районах області було започатковано діяльність приватних, переважно сімейних фірм, які надають комплекс необхідних туристських послуг.

Напрацювання цього малого проекту використані для подальшого розширення транскордонної туристської співпраці. Зокрема, на його основі підготовлено спільний проект " Розвиток агротуризму в єврорегіоні «Буг» , який був фінансово підтриманий програмою PHARE та реалізовувався польською стороною в партнерстві з громадським об'єднанням «Волинські перспективи». У травні 2004 р. 25 волинян отримали можливість ознайомитися з практикою ведення агротуризму в Люблінському воєводстві. Рекламна інформація про агросадиби Волині була розміщена на веб-сторінці польського партнера.

Крім того, у 2004 р. громадське об'єднання «Волинські перспективи» почало реалізацію самостійного проекту, націленого на зменшення рівня жіночого безробіття в сільських районах Волині, де ця проблема є особливо гострою. Грант на його реалізацію надало Представництво Європейської Комісії в Україні. Основним елементом проекту є професійна підготовка безробітних жінок із метою їх подальшого працевлаштування. На даний час більше 50 жінок пройшли навчання з питань започаткування власної справи у сфері сільського й екологічного туризму. При громадському об'єднанні «Волинські перспективи» функціонує Інформаційний центр підтримки та розвитку сільського зеленого туризму у Волинській області. На сьогодні облаштовано 22 туристські агрооселі.

Розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяє українсько-польсько-білоруський проект " Траса «Євротрикутник приязні: Люблін — Луцьк — Брест» , фінансований програмою PHARE з фондів малих проектів ЄС, реалізація якого на Волині розпочалася з січня 2004 р Основна мета проекту — опрацювання спільної концепції розвитку туризму в єврорегіоні «Буг» .

У ході реалізації іншого туристського проекту програми PHARE з фондів малих проектів ЄС " Створення Бюро обслуговування туристського руху в культурно-розважальному осередку м. Звєжинець" здійснено урочисте відкриття новоствореного пункту туристської інформації у м. Звєжинець (Республіка Польща), опрацьовано концепцію його облаштування за участю українських і польських спеціалістів.

Екологічний туризм є важливою ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону «Буг», що тісно пов’язана з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Тому розвитку прикордонної співпраці у туристській галузі сприяють також українсько-польсько-білоруські екологічні проекти. Прикладом цього є проект у рамках програми ТАСІЗ ЄС " Сприяння політиці постійного розвитку і захисту навколишнього середовища в контексті транскордонної співпраці між Україною та Польщею, СВС ENACT«, реалізований в області за період листопад 2002 р. — травень 2004 р. Його учасники — Волинська обласна рада, адміністрація Люблінського воєводства, провінція Лотарингія (Франція) та міжнародний водний центр «НАНСІ» (Франція). Було вжито спільних заходів для вирішення таких завдань: розробка узгодженої політики регіонального захисту довкілля; вироблення плану спільних дій для здійснення контролю за екологічним станом басейну р. Буг; покращення якості питної води, що постачається споживачам; створення карти навколишнього середовища і заснування обсерваторії останнього.

Завдяки проекту завершено підготовку дослідження з питань регіональної політики та стратегій у галузі охорони навколишнього середовища. У підсумковому документі висвітлено аспекти забезпечення населення партнерських регіонів (Волинської області й Люблінського воєводства) якісним довкіллям, збереження природних багатств для наступних поколінь, удосконалення економічної діяльності.

Здійснено порівняльний аналіз законодавства у сфері охорони навколишнього середовища і менеджменту водних ресурсів в Україні, Польщі та Франції, тобто у державах, регіони яких були партнерами проекту. За сприяння експертів із Міжнародного водного центру «НАНСГ (Франція) розроблено пропозиції щодо поліпшення якості питної води, яка подається жителям міст Волині та Люблінського воєводства Республіки Польща.

Ключовою сферою співробітництва в рамках єврорегіону «Буг» залишаються питання, пов’язані з охороною навколишнього природного середовища на прикордонних територіях. Прикладом цього є реалізація екологічної програми " Чистий Буг" , що покликана вирішити актуальні проблеми охорони і відновлення цієї річки, яка протікає по територіях трьох сусідніх держав — Польщі, України та Білорусі. В її рамках передбачається проведення екологічного моніторингу, будівництво і реконструкція очисних споруд стічних вод, які є основними джерелами забруднення р. Буг, інші природоохоронні заходи, що допоможе оздоровити екологічний стан прикордонних регіонів.

Для гармонізації узгодженого управління міжнародними річковими басейнами (р. Прип’ять) через запровадження європейських норм та правил, із метою розробки і впровадження програми транскордонного моніторингу якості води екосистеми басейну р. Прип’ять, обміну інформацією, постачання обладнання й підвищення інформованості з проблем р. Прип’ять у Волинській області з 2002 р. реалізується проект " Спільне управління річковими басейнами. Управління басейном р. Прип’ять" .

З метою обміну досвідом із транскордонного моніторинг та басейнових принципів управління водними ресурсами організовано навчальну поїздку в польське місто Люблін у воєводський інспекторат з охорони навколишнього середовища [3, 112−115].

Забезпечено фаховою літературою з правил ведення моніторингу, міжнародних стандартів з якості вод, визначення вмісту важких металів у поверхневих водоймах. У результаті роботи експедицій силами і коштами проекту обладнано стаціонарні гідрометричні пости на р. Прип’ять у районі Вижівського водозабору, апробовано новий мікрокомп'ютерний витратомір води, що дає можливість оперативно і точно визначати обсяги води, які скидаються вниз по р. Прип’ять.

Крім того, в рамках проекту готується до видання довідник по р. Прип’ять, який розрахований на широкого читача і рекомендується до практичного використання для роботи господарським та управлінським працівникам.

У рамках проекту «Створення транскордонної стратегії запобігання паводкам у басейні р. Західний Буг» , що розпочав реалізацію у Волинській області з 2004 p., створено робочу групу, до складу якої ввійшли фахівці з прикордонних регіонів України, Польщі та Білорусі. На даний час іде збір й опрацювання необхідної інформації, погодження структури і змісту стратегічного документа [6, 12−14].

Отже, прикордонна Волинська область уже досягла значних позитивних результатів у цьому плані, підтримуючи тісні контакти із суміжними регіонами Республіки Польща у рамках єврорегіону «Буг». Реалізація спільних туристських проектів у рамках єврорегіону «Буг» за участю структур ЄС є важливим напрямом транскордонної співпраці, що реалізується у площині європейської інтеграції за спільними правилами й однаковими умовами відкритого ринку туристських послуг.

Проте залишається коло невирішених питань, які стосуються саме транскордонної співпраці у галузі туризму Волинської області як української регіональної частини єврорегіону «Буг». Тому даної ми розглянемо сукупність туристичних проблем та можливі шляхи їх оптимізації та усунення в подальшій співпраці.

2.2. Діючі програми спільного туристичного розвитку в рамках єврорегіону «Буг» (Україна — Республіка Польща)

Про природничу цінність єврорегіону «Буг» в аспекті розвитку екотуризму свідчить наявність створених на його території чотирьох природних парків, які мають статус національних:

- Шацький національний природний парк (ШНПП), створений у 1983 р. на площі 32,8 тис. га (з 1999 р. площу парку збільшено майже до 4,9 тис. га) в українській частині єврорегіону на території 22-х Шацьких озер з метою збереження унікального озерного комплексу льодовиково-карстового генезису;

- Біловезька пуща площею 87,6 тис. га на польсько-білоруському кордоні, що є єдиною пущею в Європі, яка зберегла свій первісний вигляд із кількома тисячами унікальних видів тварин і рослин;

- Поліський парк народовий площею 9,6 тис. га в польській частині єврорегіону «Буг». Простягнувся на південний захід Європи в зоні тундри та лісотундри;

- Розточанський парк народовий площею 7,9 тис. га, створений у 1974 р. на території Польщі, з унікальними краєвидами плоских і горбистих рівнин, які простягаються на 300 м над рівня моря, а також стрімких схилів долин.

Найбільш високий рівень розвитку екотуризму в єврорегіоні «Буг» характерний для Поліського і Розточанського парків народових.

Поліський парк. Першу пропозицію щодо утворення народового парку на Люблінському Поліссі запропонував Владислав Шафер у 1933 р. у рамках концепції Державної ради охорони природи. Після Другої світової війни цю ідею підтримав Домінік Фіялковський (1960, 1963), розробивши спочатку проект Витицького, а пізніше Західнополіського парку народового. Про необхідність охорони природних ландшафтів Ленчинсько-Влодавського Поозер’я з метою розвитку на території останніх екотуризму стверджував у своїх працях Тадеуш Хмілевський (1986, 1988). Багаторічна робота науковців увінчалася створенням 1.05.1990 р. Поліського парку народового (ППН) у рамках проекту Тадеуша Хмілевського (1989, 1991) [6, 20−21].

До території парку ввійшли 4 утворені протягом 1966;1982 pp. торфовищні та водноторфовищні резервати природи з оточуючими їх лісовими масивами. Д. Фіялковський (1960) окреслив цю територію як «мініатюру європейської тундри й лісотундри». У ППН налічується понад 1466 видів рослин, особливо унікальними є лісові масиви, які відзначаються рідкісним породним складом. Багатство флори і фауни дає підставу говорити про ППН як про одну із найцінніших пам’яток садово-паркового мистецтва єврорегіону «Буг» (мал. 5, див. Додаток А) [16, 272].

Територію парку поділено на 3 зони та 6 охоронних районів. У межах ППН функціонують служби резерватів, дидактично-туристична і наукова служби. З березня 1993 р. функціонує Наукова рада ППН [16, 272].