Фрактальне представлення наукового пізнання в загальнодержавній науковій системі України

Постановка проблеми та зв’язок її з важливими науковими завданнями. Невід'ємній основі розвитку наукового пізнання та навчально-виховного процесу сприяє наукова школа (НШ), яку очолює науковий керівник. Незважаючи на важливу ключову роль наукової школи, слід констатувати факт формального невизнання її на державному рівні, оскільки відсутність єдиної реєстрації, узаконення наукових відносин між науковим керівником та аспірантами-вихованцями все це понижує її авторитетність. Слабкий контроль та застарілі методи не вирішують, а навпаки примножують проблеми при підготовці наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (НК НПК) в аспірантурі [1, 2] та ад’юнктурі для потреб Збройних Сил [3].

Для вирішення даної проблеми потрібно кардинально змінити філософію та ідеологію, оновлення існуючої парадигми та в повній мірі реалізовувати концептуальні погляди, які окресленої в офіційних нормативно-правових державних документах країни (Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ столітті, Укази Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні», Державні національні програми «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті»).

Вирішити ряд часткових завдань сприятиме, головним чином, у дослідженні шляхом представлення уявлення про важливість ролі наукових шкіл при підготовці НК та НПК для різних галузей народного господарства та фрактальності наукового пізнання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій за проблемою. Необхідність створення НШ, як первинних наукових осередків, диктується часом. НШ, як вид особливого колективу, відповідає розробленій А. С. Макаренком теорії поетапного формування колективу [4 с. 67, 5 с. 345]. Розуміючи важливість визнання НШ, керівництво більшості вищих навчальних закладів (ВНЗ) України розробили та затвердили власні «Положення про наукові школи», наприклад [6].

Такі провідні аспекти проблеми, як характерні риси НШ та її життєвий цикл, вплив ідейного лідера на її еволюцію, її функції та вплив на процес розвитку науки, мають широкий міждисциплінарний характер, а тому досліджуються спільними зусиллями наукознавців, філософів, соціологів, фізиків, економістів та представників інших галузей суспільних наук. Цій тематиці приділяється багато уваги як у роботах вітчизняних, так і зарубіжних дослідників: М. Ярошевський, Г. Штейнер, В. Гасилов, Е. Мірский, О. Огурцов, С. Хайтун, Н. Родний, Д. Гузевич, О. Мирська, Г. Добров, Д. Зербіно, Ю. Храмов, Л. Воробйова та ін.

Разом з тим, багато аспектів цієї наукової проблеми залишається недостатньо розкритими та обґрунтованими. Потребують подальшого дослідження і теоретико-методологічні засади феномену НШ, як елемент фрактального представлення наукового пізнання в загальнодержавній системі наукового пізнання.

Автор [7] акцентує увагу на тому, що від розвитку та цілеспрямованої наукової роботи в рамках наукових шкіл значною мірою залежить науковий імідж університету і якість підготовки студентів, аспірантів. Акцентовано на двох шляхах формування наукової школи: еволюційній і комерційній.

Перспективи науки завжди визначаються перспективами провідних НШ. Будь-які наукові проблеми вимагають об'єднання зусиль вчених, утворення колективів вчених. В цих умовах надмірно зростає значення НШ — визначає автор дослідження [8].

В роботі [9] авторами розглянуто перспективну систему підготовки експертів (офіційних опонентів), які гармонійно б доповнювали створену систему підготовки ПН та НПК за новим принципом на основі синергетичного підходу.

Формулювання цілей статті. Метою статі є висвітлення основного результату дисертаційного дослідження в частині, що стосується розширення уявлення про наукове пізнання дійсності на основі розробки фрактального пізнання.

Результат дослідження. Підготовка НП НПК здійснюється в аспірантурі (ад'юнктурі) та докторантурі. В межах одного вищого навчального закладу систему слід і будемо розглядати, як фрактал загальнонаціональної системи підготовки НК НПК. Таке уявлення є не повним про методологію наукового пізнання науковим суспільством реальної наукової картини світу. На законодавчому рівні дана модель фрактального уявлення чітко визначила права та обов’язки кожного з учасників цієї фрактальної системи. Поза увагою лишилися керівники наукової школи, які є безпосередніми учасниками навчально-виховного процесу такої фрактальної системи підготовки НК НПК [10]. Роль керівника НШ є ключовою і це не викликає сумніву. На рис. 1 представлено фрагмент фрактальної системи підготовки НК НПК із зазначенням місця наукового керівника та НШ. Наукова школа — неформальний творчий колектив дослідників різних поколінь, об'єднаних загальною програмою і стилем дослідницької роботи, які діють під керівництвом визнаного лідера [11]. Це об'єднання однодумців, що розробляє життєво важливі для суспільства проблеми під керівництвом відомого в певній галузі дослідника, має значні теоретичні і практичні результати своєї діяльності, визнані у наукових колах і сфері виробництва.

Сукупність наукових шкіл в одній аспірантурі та докторантурі можна розглядати як вже міждисциплінарну аспірантуру. Зустрічі цих наукових колективів слід розглядати, як міждисциплінарну призму реалізуюча на основі експертної системи [12].

З урахуванням цього в дослідженні ми отримуємо узагальнену фрактальну систему підготовки НК НПК в рамках загальної структурі системи освіти в Україні з урахуванням місця, та безумовно ключової ролі наукової школи [13]. Оскільки підготовка НК НПК в аспірантурі (ад'юнктурі), докторантурі здійснюється за науковими напрямами [14, 15], то представимо у вигляді фракталів вищого порядку (рис. 2).

Представлення в такому вигляді аспірантури та НШ дає нам повне уявлення про фрагмент наукової картини світу в частині, що стосується наукового пізнання вченими реальної дійсності шляхом наукового дослідження (рис. 3).

Рис. 1. Фрагмент фрактальної системи підготовки НК НПК

Рис. 2. Фрактальне представлення наукових напрямів та спеціальностей

Рис. 3. Фрагмент фрактального повного уявлення про фрагмент наукової картини світу в частині, що стосується наукового пізнання вченими реальної дійсності шляхом наукового дослідження

Опускаючись нижче до сукупності фрактальних систем підготовки НК НПК, ми отримаємо методологічну фрагментальну модель наукового пізнання наукової картини світу в межах загальнодержавної на етапі підготовки НП НПК (дисертаційного дослідження), науковому пошуку в процесі професійної трудової діяльності (рис. 4).

Отже, ця модель є і інформаційним каналом збагачення наукової картини світу у фракталі держави. Слід зазначити, що представлена фрактальна модель збагачує в рамках загальнодержавної фрактальноі моделі не всіма знаннями світове суспільство, а, отже, і загальну наукову картину світу. Обмеженим до вільного поширення нових знань є нові знання, що отримані по військовим наукам, а також ті, що, згідно до зводу [16], відносяться до державної таємниці.

Таким чином, представлена модель акумулює знання, що становлять державну таємницю на фрактальному державному рівні та не сприяє взаємодії з іншими державами. Особливим аспектом є розгляд інформаційного каналу. До інформаційного каналу належать такі обов’язкові елементи, як апробація наукових результатів на регіональних та міжнародних наукових заходах. Експериментальні дослідження можливості організації та проведення подібних міжнародних заходів, які передбачаються для військової компоненти, представлено в роботі [17, 18].

Рис. 4. Фрактальне представлення наукових напрямів та спеціальностей

Побудова такої наочної фрагментальної моделі представлення наукового пізнання дає повне уявлення про існуючий фронт перекриття наукових досліджень, які проводяться в аспірантурах (ад'юнктурах) докторантурах при ВНЗ та наукових установах (НУ). Це одночасно сприятиме цілеспрямованому зосередженню відкривань аспірантур (ад'юнктур) докторантур при ВНЗ та НУ за рідкими спеціальностями та обґрунтованому відмовленню за перенасиченими спеціальностями.

Висновки і перспективи подальших досліджень у даному напрямку. Таким чином, резюмуючи, можна зробити наступні висновки:

розглянуто систему підготовки НК НПК у фрактальному уявленні та доповнено її безпосередньою складовою — науковою школою;

запропонована фрагментальна модель представлення наукового пізнання дає повне уявлення про існуючий фронт перекриття наукових досліджень, які проводяться в аспірантурах (ад'юнктурах) докторантурах при ВНЗ та НУ;

головною новизною є подальший розвиток інституту аспірантури;

потрібно чітко визначити порядок відносин в науковій школі;

створення єдиного загальнодержавного реєстру НШ України сприятиме підвищенню значимості наукових шкіл [7, 8, 10, 13, 19].

Перспективи подальших досліджень націлені на розвиток системи формування нових знань.

Ключовим елементом має стати підготовка НК НПК на основі міждисциплінарної науково-педагогічній компетенції, яка гармонійно знаходить вже відображення в навчально-виховному процесі та освіті крізь все життя.

Література

науковий школа аспірантура педагогічний.

• 1. Козубцов И. Н., Козубцова Л. С. Проблема подготовки молодых научно-педагогических кадров в аспирантуре. Научно-технический журнал «Новые технологии в образовании». — Воронеж. Мастеринг, 2009. — № 5. — С. 86 — 88. — ISSN 1815−6835.
• 2. Козубцов І.М. Проблема підготовки в аспірантурі майбутніх науково-педагогічних кадрів // III Международная научная конференция «Современные достижения в науке и образовании» 16−23 сентября 2009 г., Тель Авив (Израиль) — Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2009. — С. 192−194. (укр., рус., англ.). — ISBN 978−966−330−070−2.
• 3. Козубцов И. Н., Козубцова Л. С. Проблема подготовки молодых научно-педагогических кадров для высших военных учебных заведений в адъюнктуре. // Становление и развитие военной педагогики в России; материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 85-летию со дня рождения выдающегося военного педагога и психолога Барабанщикова А. В. (г. Пенза 7 — 9 октября 2009 г.). — Пенза. Пензенский государственный педагогический университет им. В. Г. Белинского, Военный университет Министерства обороны РФ, 2009. — С. 182−185.
• 4. Подласый И. П. Новый курс: Учебник для студ. пед. вузов. В 2 кн. — М.: Гуманыт. изд. центр ВЛАДОС, 1999. — Кн. 2: Процесс воспитания. — 256 с. — ISBN 5−691−174−4.
• 5. Военная педагогика: Учебник для вузов. Под ред. О. Ю. Ефремова. — СПб.: Питер, 2008. — 640 с.: ил. — (Серия «Учебник для вузов»). — ISBN 978−5-388−127−6.
• 6. Положення про наукові школи Національного університету кораблебудування. [Електронний ресурс]. Інформація. Національний університет кораблебудування. — Режим доступу URL: http://www.nuos.edu.ua/polozhennya-pro-naukov%D1%96-shkoli.
• 7. Конвісер І. Наукові школи: стан і перспективи [Електронний ресурс]. Офіційний сайт Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна». Розділ Наукові школи. — Режим доступу URL: http://www.vmurol.com.ua/index.php.
• 8. Криворученко В. К. Научные школы — эффективный путь проведения диссертационного исследования [Електронний ресурс]. Информационный гуманитарный портал «Знание. Понимание. Умение». — Режим доступу URL: http://www.zpu-journal.ru/asp/scientific_schools/2007/Krivoruchenko/.
• 9. Козубцов И. Н., Радченко Н. Н., Заика Ю. Л. Система подготовки экспертов (официальных оппонентов) научной и научно-технической деятельности // Актуальные вопросы современной психологии и педагогики [Текст]: Сборник докладов VII-й Международной научной конференции (Липецк, 24 декабря 2011 г.). / Отв. ред. А. В. Горбенко. — Липецк: Издательский центр «Гравис», 2011. — 192 с.
• 10. Сипченко В.І. Наукова школа кандидата педагогічних наук, професора Сипченка Валерія Івановича «Гуманізація навчально-виховного процесу» [Електронний ресурс] // Гуманізація навчально-виховного процесу. Випуск L. — Слов'янськ — 2010 С. 8.-11. — Режим доступу URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gnvp/2010₅₀/2.pdf.
• 11. Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: підручник / В. М. Шейко, Н. М. Кушнаренко. — 6-те вид., переробл. і доповн. — К.: Знання, 2008. — 310 с. — ISBN 978−966−346−463−3.
• 12. Мараховський Л. Ф. Козубцов І.М. Міждисциплінарна призма на основі експертної системи // VІІ Международная научная конференция Современные достижения в науке и образовании. Конференция посвящена 50-летию Хмельницкого национального университета (25 августа -1 сентября 2012 г Опатия (Хорватия) — Хмельницкий: Хмельницкий национальный университет, 2012. (укр., рус., англ.). — ISBN 978−966−330−070−2.
• 13. Вернадский В. И. Труды по истории науки в России. М., 1988. — С. 65.
• 14. Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 березня 1999 р. № 309.
• 15. Інструкція про організацію підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів у Збройних Силах України Наказ Міністра оборони України та Міністра освіти і науки України від 30 червня 2000 р. № 194/265 (зміни згідно Наказу Міністра оборони України та Міністра освіти і науки України № 662/771 від 14.11.2006 р.).
• 16. Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю Служба безпеки України; Наказ, Звід від 12.08.2005 № 440 Офіційний вісник України від 13.04.2001 — 2001 р., № 13, стор. 274, стаття 580, код акту 18 244/2001 [Електронний ресурс] Верховна Рада України — Законодавство України — Режим доступу URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0264−01/print1329929797848945.
• 17. Козубцов И. Н. Структурно-логический алгоритм дистанционно-очной организации секционных заседаний в высших учебных заведениях международных научных мероприятий объединенных единой научной эгидой [Электронный ресурс] // Междисциплинарные исследования в науке и образовании. — 2012. — № 1 Sp. — Режим доступа URL: www.es.rae.ru/mino/157−459.
• 18. Козубцов И. Н. Законодательная философия обоснования организации междисциплинарных Интернет онлайновых семинаров в военных высших учебных заведениях Украины // IX Международная научная конференция «Наука и образование» (г. Белово, 29−30 марта 2012 г.). Белово.: ФГБОУ ВПО «Кемеровский государственный университет» Беловский институт (филиал) КемГУ, 2012. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу URL: http://conference.kemsu.ru/GetDocsFile?id=45 085&table=papers_file&type=0&conn=confDB.
• 19. Енциклопедія «Українські наукові школи» [Електронний ресурс] Енциклопедія — Режим доступу URL: http://schools-ua.at.ua/.