Рецензування, підготовка до проведення та проведення захисту письмової роботи

РЕФЕРАТ На тему:

Рецензування, підготовка до проведення та проведення захисту письмової роботи.

1. Рецензування письмової роботи Відгуки та рецензії наукового керівника, консультанта та рецензента про письмову роботу, їх виступи на захисті письмової роботи є необхідним елементом її творчого та критичного обговорення, гарантом виконання встановлених вимог та об'єктивності оцінки.

У відзивах (рецензіях) відзначається актуальність обраної теми, ступінь обґрунтованості наукових положень, сформульованих висновків і ре­комендацій, їхня достовірність, повнота і новизна, надаються рекомендації щодо їх використання, а також робиться висновок про відповідність пись­мової роботи встановленим вимогам, вказується на її зв’язок з державними чи галузевими науковими програмами, пріоритетними напрямками розвитку науки тощо.

Об'єктивність оцінки обґрунтованості основних положень роботи, їх достовірності, новизни та значущості залежить від повноти висвітлення позитивних і негативних сторін роботи, зокрема, аналізу ключових проблем, висновків і тверджень, шляхів використання результатів, завершеності змісту та якості оформлення дослідження.

Відзив наукового керівника роботи пишеться в довільній формі із за­значенням:

• *•рівня підготовки курсанта за даною навчальною дисципліною або до наукової діяльності чи виконання професійних функцій за спеціалізацією;

• *•ступеня самостійності у виконанні роботи;

• *•новизни поставлених наукових, навчальних та практичних питань, оригінальності шляхів їх вирішення;

• *•вміння використовувати нормативно-правові акти, наукову та навчально-методичну літературу;

• *•ступені повноти і якості розробки теми;

• *•логічності, послідовності, аргументованості, літературної грамотності викладання матеріалу;

• *•відповідності вимогам державного стандарту освіти;

• *•можливості практичного застосування висновків, рекомендацій роботи;

• *•висновку про відповідність вимогам та оцінки роботи за чотирибальною системою: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно» .

Для оцінки рівня наукової та практичної значущості результатів, розробок і рекомендацій, викладених у письмовій роботі, використовують рецензії установ та органів кримінально-виконавчої служби, органів державної влади, гро­мадських об'єднань.

У рецензії, крім тих питань, які тотожні питанням змісту відзиву, звертається увага на визначення актуальності проблеми для практики діяльності установ і органів кримінально-виконавчої служби, врахування вимог відповідних керівних до­кументів, висновки, пропозиції та рекомендації, можливості їх практичного застосування.

Якщо встановлено суттєві порушення вимог до підготовки та офор­млення письмових робіт (запозичення чужих праць без посилань, невідпо­відність змісту письмової роботи обраній темі письмової роботи спеціаліза­ції, чи спеціальності підготовки), у відзиві чи рецензії мають бути вказані конкретні причини, через які письмова робота не рекомендується до захисту.

Відзив (рецензія) не повинен складатися з короткого формального висновку про те, що письмова робота відповідає встановленим вимогам, або мати невизначений характер і містити формулювання, подібні до «значний науковий інтерес», «суттєвий внесок», «крок до вирішення проблеми» тощо.

Відзиви (рецензії) особисто підписуються їх авторами, за необхідністю офіційно засвідчуються.

Копії письмових відзивів (рецензій) видають курсантам не пізніше, ніж за десять днів до захисту письмової роботи.

Під час виступу на захисті письмової роботи, як правило, оголошується повний текст відзиву (рецензії).

2. Підготовка до захисну Завершена письмова робота разом з відзивом керівника і рецензента подається на циклову комісію, а в подальшому, в залежності від виду письмової роботи, у Державну кваліфікаційну чи екзаменаційну комісію разом з довідкою відділення про виконання курсантом навчального плану, оцінками з теоретичних дисциплін, курсових робіт, навчальної практики, а також іншими матеріалами, які характеризують наукову та практичну цін­ність роботи (друковані статті з теми дослідження, тези наукових доповідей, акти впровадження результатів роботи в практику та ін.).

Після завершення роботи готується доповідь на захист, яка не повинна перевищувати за часом 12−15 хвилин і в якій висвітлюється:

• обґрунтування актуальності теми письмової роботи;

• *•мета, завдання, об'єкт, предмет, проблема та гіпотеза дослідження;

• *•методологія та результати дослідження;

•елементи новизни в теоретичних положеннях та в практичних рекомендаціях;

•труднощі, з якими довелося зіткнутися в процесі письмової роботи, які положення, гіпотези не знайшли підтвердження;

•відповіді на основні зауваження наукового керівника та рецензента.

На захист можуть готуватися на великих аркушах паперу власні схеми, таблиці, діаграми, графіки тощо.

3. Орієнтовний порядок проведення захисту письмової роботи Захист розпочинається, як правило, доповіддю курсанта, яка може читатися з написаного тексту, але краще — розповідатися.

Після доповіді курсантові задаються питання членами комісії і присутніми. Запитання можуть бути надані за темою роботи, а можуть бути значно ширші від теми роботи, оскільки захист має своєю метою виявити не лише знання з теми дослідження, але й рівень загальної підготовки курсанта з навчальної дисципліни або випускника з обраної спеціальності.

Після відповіді на всі питання головою комісії зачитується відзив про роботу та рецензія на неї.

Члени комісії чи присутні у виступах висловлюють свою думку щодо письмової роботи та рівня підготовки курсанта.

На всі зауваження, що викладені у відгуках та рецензіях, виступах під час захисту роботи, курсант зобов’язаний дати вичерпні відповіді. Хід за­хисту фіксується в протоколі засідання комісії.

Оцінка виставляється на закритому засіданні комісії й оголошується її головою курсанту і всім присутнім на відкритому засіданні.

Кращі роботи можуть бути рекомендовані на конкурси і виставки, на конференції, а також до друку в курсантських збірниках. Захищені курсові роботи зберігаються на циклі 2 роки, бакалаврські роботи — 5 років.