Адаптація студентів до умов навчання в Старобільському обласному медичному училищі

Адаптація студентів до умов навчання в Старобільському обласному медичному училищі

Як відомо, пусковим механізмом процесу адаптації людини є зміна його довкілля. Процес адаптації має місце тоді, коли звичайна, звична поведінка колишнього учня змінюється до нових умов і з’являються певні труднощі, які пов’язані саме з новими умовами.

Саме з певною новизною умов і стикається колишній школяр під час вступу до вищого навчального закладу.

Адаптація студентів — складне явище, пов’язане з перебудовою стереотипів поведінки, а часто і особистості. У деяких студентівпершокурсників цей процес має неблагонадійні наслідки, про що свідчить відсів студентів в перші семестри навчання. Часто за цим явищем стоїть недостатня гнучкість адаптаційних систем людини.

Адаптація студентів першого курсу розглядається як сукупність трьох аспектів, що відображають основні напрямки діяльності студентів:

— адаптація до умов навчальної діяльності (пристосування до нових форм викладання, контролю і засвоєння знань, до іншого режиму праці і відпочинку, самостійному способу життя тощо);

— адаптація до групи (включення в колектив однокурсників, засвоєння його правил, традицій);

— адаптація до майбутньої професії (засвоєння професійних знань, умінь і навичок, якостей майбутнього фахівця).

Основні завдання педагогічного управління процесом адаптації:

1.інформування студентів про труднощі адаптаційного періоду і способи їх подолання;

2.формування у студентів прагнення до оптимальної адаптації, перебудови поведінки, вдосконалення своєї особистості відповідно до нових вузівських вимог, тобто активізація самовиховання;

3.допомога студентам в організації самовиховання.

Однією з ефективних форм управління адаптаційним процесом є куратор.

Від куратора групи багато в чому залежить успішність адаптації першокурсників до нового соціального середовища, налагодження ділових і особистих контактів між членами групи. Успіх діяльності куратора групи 1-го курсу багато в чому залежить від чіткого осмислення і визначення основних напрямків, від оптимального вибору форм і методів виховання, що значно підвищують ефективність управління адаптаційним процесом першокурсників до навчального закладу.

Основними напрямками комплексної системи організаційно-педагогічних заходів, які дозволяють кураторові оптимізувати роботу і швидше досягти необхідних результатів, є:

*проведення роботи по ознайомленню студентів з особливостями навчально-виховного процесу у вузі, професійному орієнтуванню;

*ознайомлення куратора з соціально-демографічними характеристиками студентів, вивчення рис характеру, рівня знань і суспільної активності;

*вивчення і допомога у формуванні системи міжособистісних стосунків;

*розвиток у першокурсників організаторських умінь і навиків;

* надання допомоги у науковій організації праці студентів, залучення їх до участі та підготовки матеріалів на конференції, семінари тощо;

*надання допомоги студентам в організації самовиховання.

Основними завданнями куратора на початковому етапі формування професійних інтересів є:

— виявлення у студентів мотивів вступу в даній навчальний заклад, міри розуміння специфіки і характеру отримуваної професії;

— визначення міри свідомості вибору навчального закладу і професії, діагностика даних, які можуть і мають бути розвинені в процесі підготовки майбутніх фахівців.

Головну увагу кураторові необхідно приділити активному ознайомленню студентів з вимогами, що пред’являються професією до особистості майбутнього фахівця. Розвивати пізнавальний інтерес до наукових і професійних вимог через організацію пізнавальної діяльності студентів. Що можна назвати основною формою роботи куратора групи.

Автори багатьох досліджень показують, що у студентів є певна потреба до самоосвіти та самовиховання, але рівні цих потреб різні. Завдання куратора полягає в тому, щоб створити умови для її задоволення, сформувати спонукальні мотиви до самоосвіти у кожного студента, надати необхідну допомогу. Міра допомоги має бути строго визначена індивідуальними особливостями і можливостями студента.

Загальновідомо, що успішність соціально-психологічної адаптації пов’язана з розвитком групи як колективу. Вже на першому році навчання група може пройти всі етапи розвитку, починаючи від дифузного стану до рівня колективу. Кожен куратор повинен вміти використовувати зручні і легкі в обробці методики діагности, що забезпечують глибоке і різноманітне проникнення у внутрішню структуру групи.

Крім того, для інтенсифікації адаптації студентів до умов нового проживання у новому соціумі важливе значення має інтенсивність дружніх зв’язків в групі.

Тому в цілях стимулювання процесів мікрогрупової диференціації необхідна організація колективних форм спільного дозвілля (виставки, театри, турпоходи тощо), що містить окрім всього іншого психологічні ігри і вправи, орієнтовані на створення сприятливого психологічного клімату в групі і духовний розвиток особистості.

Для реалізації роботи з вищезазначених напрямках куратор може скористатися наступними практичними матеріалами:

— Анкета «Життєві цілі» — результати анкетування дозволяють кураторові представити спрямованість особі кожного студента і групи в цілому (основні життєві цілі, міра розвиненості вольових рис характеру). Дана анкета може бути використана в процесі підготовки бесіди на тему «Подорож в своє минуле». Можливе колективне обговорення в групі результатів анкетування.

— Вправу «Образ майбутнього» доцільно проводити із студентами в цілях діагностики їх професійної орієнтації, розвитку навиків спрямованості до поставленої мети, усвідомлення власної мотивації діяльності і її стратегій.

— Методика діагностики міри задоволеності основних потреб — результати даної методики допоможуть кураторові визначити провідні потреби окремих студентів і групи в цілому; накреслити подальші заходи педагогічної взаємодії. Результати анкетування можуть бути обговорені у формі струм-шоу.

- Анкета «Що нам цікаво» — результати дадуть інформацію про мотиви навчання студентів і можуть обговорюватися на групових зборах, плануючи роботу на рік. Якщо студенти групи мають труднощі у вивченні окремих предметів, можна призначити консультантів з числа студентів, що мають вищій рівень знань, або залучити до роботи «консультантів» з числа студентів старших курсів. Куратор може порекомендувати додаткову літературу, гуртки, секції, студентські (наукові) суспільства тощо, де студенти можуть поглибити свої знання з предметів, що їх цікавлять, або до які «важко даються».

— Анкета для вивчення позанавчальних інтересів студентів — використання даних опитувальника дозволить кураторові визначити, що захоплює студентів, які особливості проведення ними вільного від занять часу.

Результати анкетування рекомендується використовувати в цілях підготовки бесіди «Світ твоїх захоплень», в процесі якої куратор може дати інформацію про гуртки, секції, клуби, молодіжні організації тощо, де студенти змогли б розвинути свої інтереси, придбати уміння, що їх цікавлять, і навички.

— Анкета «Ти і твоя сім'я» — допоможе куратору отримати первинні відомості про сім'ї студентів, а це в свою чергу, дозволить відразу виділити категорію осіб, що вимагають підвищеної педагогічної уваги (неповні сім'ї, неблагополучні сім'ї тощо). Куратор може використовувати дані анкетування для заповнення щоденника куратора і обговорення їх з соціальним педагогом, плануючи індивідуальну роботу з окремими студентами.

— Шкала самооцінки — дослідження самооцінки першокурсників.

адаптація студент куратор педагогічний

Вивчення емоційної напруги — кураторові необхідно інформувати викладачів про наявність в групі таких студентів, їх особливостях, запросити студентів для занять в тренінговій групі або кімнаті психологічного розвантаження під керівництвом психолога.

Анкета «Адаптірованность» — дозволяє куратору визначити відсоток адаптованих студентів в групі, проаналізувати свої методи роботи і на основі аналізу виробити нові підходи, або скоректувати вже застосовані.

Методика «Лідер» — допоможе виявити студентів, що володіють лідерськими якостями (наприклад, при обранні старости або студентського активу).