Аналіз використання виробничої потужності підприємства

Зміст Вступ Розділ 1. Теоретичні засади формування і використання виробничої потужності підприємства

1.1 Суть і характеристика видів виробничої потужності підприємства

1.2 Класифікація факторів, що визначають зміну виробничої потужності підприємства

1.3 Система показників виробничої потужності виробництва

1.4 Методика аналізу виробничої потужності виробництва Розділ 2. Аналіз формування і використання виробничої потужності підприємства ПАТ «СіМЗ»

2.1 Запальна характеристика діяльності підприємства

2.2 Аналіз використання і формування виробничої потужності на підприємстві

2.3 Аналіз впливу факторів на рівень показників використання виробничої потужності

Розділ 3. Напрями удосконалення формування і використання виробничої потужность на підприєстві ПАТ «СіМЗ»

Висновки Список використаної літератури

Вступ Розвиток ринкових відносин в Україні зумовлює необхідність ефективної діяльності підприємств. Тому підприємствам для того, щоб вижити, необхідно правильно організувати діяльність та формування виробничої потужності.

Будучи основною ланкою народногосподарського комплексу, підприємство концентрує в собі всі ресурси виробництва. Тут розгортаються головні економічні процеси, створюється і примножується народне багатство, формується національний доход суспільства, забезпечується рішення економічних і соціальних задач, складаються виробничі і соціальні відносини. У зв’язку з цим об'єктивна оцінка виробничих можливостей підприємств, а також параметрів і характеристик виробничої потужності мають вирішальне значення для прийняття рішень.

В умовах ринкових відносин знизився рівень галузевого управління виробничими потужностями та державне регулювання розвитку галузей. Без цього, як свідчить досвід економічно розвинених країн, неможливе збалансоване функціонування економіки. Головним завданням розвитку економіки України на сучасному етапі є забезпечення сталого економічного зростання. Таким чином, вивчення виробничої потужності, спрямоване на пошук шляхів більш ефективного її використання, стає усе більш актуальним, а сама ця проблема набуває великого значення.

Саме тому тема роботи «Аналіз формування та використання виробничої потужності підприємства «є досить актуальною.

Метою дипломної роботи є дослідження джерел формування та шляхів використання виробничої потужності підприємства, вироблення практичних та методологічних рекомендацій щодо вдосконалення механізму використання виробничої потужності підприємства.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

— розглянути економічну сутність, склад і структура основних фондів та виробничої потужності підприємства;

— розкрити види та чинники формування виробничої потужності підприємства;

— визначити особливості розрахунку виробничої потужності підприємства;

— зробити оцінку основних виробничих фондів підприємства ТОВ «СіМЗ «;

— провести аналіз основних показників використання виробничої потужності підприємства ПАТ «СіМЗ»

— запропонувати шляхи підвищення ефективності використання виробничої потужності на підприємстві.

Предметом дослідження виступають економічні відносини, які склалися в процесі формування та використання виробничої потужності підприємства ПАТ «СіМЗ».

Об'єктом дослідження є джерела формування та шляхи використання виробничої потужності підприємства ПАТ «СіМЗ».

Розв’язанню найважливіших виробничих і соціально-економічних проблем підвищення ефективності використання виробничих фондів і виробничих потужностей промисловості приділяється постійна увага з боку наукових і практичних фахівців. Теоретичну основу дослідження питання формування та використання виробничої потужності підприємства склали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, таких як: Андреюк Н. В., Бланк І.О., Бойчик І.М., Лігоненко Л.О., Ушакова Н. М., Поддєрьогін А.М., Ізмайлова К.В., Лахтіонова Л.А., Шеремет А. Д. та інших, закони України.

В процесі дослідження використані традиційні способи та засоби економічного аналізу (табличного, порівняння, групування, графічний), обробка матеріалів з використанням персональних ЕОМ.

Розділ 1. Теоретичні засади формування і використання виробничої потужності підприємства

1.1 Суть і характеристика видів виробничої потужності підприємства Планування випуску продукції (для підприємств, що займаються її виготовленням) є головним розділом річного плану тому, що інші розділи забезпечують його реалізацію. План випуску та реалізації продукції розробляється в натуральному і вартісному виразі. Для підприємства, яке випускає кілька видів виробів, можна вимірювати випуск в умовних одиницях (за трудомісткістю, часом роботи устаткування).

Запланована виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпеченості виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Виробнича потужність підприємства — це максимально можливий випуск продукції необхідної якості в передбаченій номенклатурі за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятому режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці. Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску виробів, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, — є найважливішим моментом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

Вибуття потужності відбувається з наступних причин:

· знос та вибуття обладнання;

· збільшення трудомісткості виготовлення виробів;

· зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

· зменшення фонду робочого часу;

· закінчення терміну лізингу обладнання.

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

· натуральними;

· умовно-натуральними;

· у багатономенклатурних виробництвах — вартісним вимірником.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники — штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни, погонні метри й інші. Однак вони не дозволяють при визначенні потужності підприємства (ділянки, агрегату) порівнювати й аналізувати виробництво продукції за складністю і трудомісткістю виробів. Тому, з метою спрощення розрахунку виробничої потужності при ши­рокій номенклатурі виробів, що випускаються підприємством, продукція різних найменувань поєднується в групи за ознакою конструктивної, технологічної та іншої подібності Кожна така група приводиться за трудомісткістю до базового виробу-представника. тобто до умовно-натуральних показників. Виріб-представник може мати найбільшу питому вагу по кількості і трудомісткості (хоча це не обов’язково). Застосування умовно-натуральних показників дозволяє привести усі види однорідної продукції з різними характеристиками до одного виду, прийнятого за базу. Для цього використовуються перевідні коефіцієнти, що відбивають трудомісткість та складність продукції, що випускається.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Перспективна виробнича потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології й організації виробництва, закладені в плановому періоді.

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною тому, що розрахована на постійну умовну номенклатуру і постійний режим роботи. За період проектування (1−2 роки), будівництва (2−5 років) і освоєння потужності (1−2 роки) значно змінюється номенкла­тура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства.

Діюча потужність підприємства (цеху, лінії, агрегату) відбиває його потенційну здатність виробити протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників:

· потужність на початок планового періоду (вхідна);

· потужність на кінець планового періоду (вихідна);

· середньорічна потужність.

При визначенні вхідної виробничої потужності враховуються:

· проведення заходів щодо ліквідації «вузьких місць» протягом планового року;

· збільшення кількості устаткування чи заміна його на більш продуктивне;

· перерозподіл робіт між окремими групами устаткування та між виробничими підрозділами;

· можливість збільшення змінності роботи устаткування чи ділянок, що лімітують випуск продукції.

Під «вузьким місцем» розуміють невідповідність потужностей окремих цехів, дільниць, груп устаткування потужностям відповідних підрозділів до встановленої потужності усього підприємства, цеху.

Вихідна потужність підприємства визначається з обліком:

· намічених при визначенні вхідної потужності заходів щодо ліквідації «вузьких місць»;

· запровадження в дію нових потужностей, у тому числі за рахунок розширення, реконструкції, модернізації, автоматизації, а також за рахунок здійснення заходів щодо підвищення ефективності виробництва.

Частина цих заходів випливає із стратегічного плану розвитку підприємства на рівні поточних завдань, а частина з них передбачається при розробці поточних планів, виходячи з умов функціонування, які змінилися, та організації виробництва.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі, тобто потужність на кінець розрахункового періоду (року) (Впвих, грн), обчислюється за формулою:

Впвих= Впвх + Впвв — Впвив (1.1)

де, Впвх — виробнича потужність на початок періоду, грн.;

Впвв — введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

Впвив — виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (Впсер.р) підприємства, цеху, обчислюється за формулою:

(1.2)

де, к — кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

1.2 Класифікація факторів, що визначають зміну виробничої потужності підприємства Від рівня матеріально-технічної бази підприємства, ступеня використання його виробничого потенціалу залежать усі кінцеві результати господарювання, зокрема обсяг випуску продукції, рівень її собівартості, прибуток, рентабельність, фінансовий стан і т. ін.

Якщо виробничі потужності підприємства використовують недостатньо повно, то це призводить до збільшення частки постійних витрат в їхній загальній сумі, зростання собівартості продукції і, як наслідок, зменшення прибутку. Тому в процесі аналізу необхідно встановити, які зміни відбулися у виробничих потужностях підприємства, наскільки повно їх використовують, і як це впливає на собівартість, прибуток, рентабельність, беззбитковий обсяг продажів, зону безпеки підприємства та інші показники.

Джерелами інформації для аналізу є «Баланс виробничої потужності», «Звіт про продукцію», «Звіт про витрати», «Звіт про прибутки і збитки» та інше.

Під виробничою потужністю підприємства розуміють максимально можливий випуск продукції при реально наявному обсязі виробничих ресурсів і досягнутому рівні техніки, технології та організації виробництва. Вона може виражатися в людино-годинах, машино-годинах або в обсязі випуску продукції в натуральному чи вартісному вираженні. Виробнича потужність підприємства не може бути постійною. Вона змінююється разом з удосконаленням техніки, технологій та організації виробництва і стратегій підприємства.

Ступінь використання виробничих потужностей характеризується такими показниками:

а) коефіцієнт використання потужності:

б) коефіцієнт інтенсивного завантаження потужності:

в) коефіцієнт екстенсивного завантаження потужності:

Фактичний або плановий фонд робочого часу Розрахунковий фонд робочого часу, прийнятий для визначення виробничої потужності

Вивчають динаміку цих показників" виконання плану їхнього рівня і причини їхньої зміни, такі як введення в дію нових і реконструйованих підприємств, технічне переоснащення виробництва, скорочення виробничих потужностей.

Фактори зміни величини можна встановити на основі звітного балансу виробничої потужності, який складають у натуральному і вартісному вираженні в зіставних цінах за видами продукції, які випускають у цілому по підприємству:

Яв =Пп + Яб + Яр + Яів + Яас — Яв, (1.3)

де Пк, Я — виробнича потужність відповідно на кінець і початок періоду;

Я б — збільшення потужності за рахунок будівництва нових і розширення діючих підприємств;

Яр — збільшення потужності за рахунок реконструкції діючих підприємств;

Яід — збільшення потужності за рахунок впровадження інноваційних заходів;

ДЯщ, — зміна потужності у зв’язку зі зміною асортименту продукції з різним рівнем трудомісткості;

Таблиця 1.1. Аналіз використання виробничої потужності підприємства

Яв — зменшення потужності у зв’язку з вибуттям машин, обладнання та інших ресурсів.

Дані табл. 1.1. показують, що за звітний період виробнича потужність підприємства за рахунок введення в дію нового цеху, реконструкції і введення намічених оргзаходів збільшилася на 20% (120 000:100 000 o 100). Однак рівень її використання значно знизився. Резерв виробничої потужності фактично у звітному році становить 16% (100 — 84). З метою нормального функціонування підприємства, усунення короткочасних збоїв у роботі планом передбачався резерв потужності 5%. Отже, створений виробничий потенціал використовують недостатньо повно. Причини — надпланові витрати часу на ремонт обладнання, надпланові цілоденні і внутрі-змінні простої обладнання у зв’язку з тим, що не було сировини, електроенергії, через недостатньо високий рівень організації виробництва і збуту продукції.

Для характеристики ступеня використання пасивної частини основних засобів розраховують показник виходу продукції на 1 м² виробничої площі, який певною мірою доповнює характеристику використання виробничих потужностей підприємства. Підвищення рівня цього показника сприяє збільшенню виробництва продукції і зниженню собівартості.

З табл. 1.1. видно, що обсяг виробництва на аналізованому підприємстві у звітному році зріс на 4800 тис. грн., у тому числі за рахунок збільшення:

— виробничої площі підприємства:

АВП = (5400 — 5000) 0,9 o 21,33 = +7680 тис. грн;

— частки площі цехів у загальній виробничій площі:

АВП = 5400 (0,91 — 0,90) o 21,33 = +1150 тис. грн;

— випуску продукції на 1 м² площі цехів:

ЛВЯ = 5400 0,91 (20,513 — 21,333) = - 4030 тис. грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що підприємство недостатньо повно використовує не лише активну, а й пасивну частину основних засобів. Неповне використання виробничої потужності призводить до зниження обсягу випуску продукції, зростання її собівартості, оскільки на одиницю продукції припадає більше постійних витрат Таблиця 1.2. Дані для аналізу використання виробничої площі підприємства

Після цього детальніше вивчають використання окремих видів машин і обладнання.

1.3 Система показників виробничої потужності виробництва Найоб'єктивнішу аналітичну інформацію про рівень використання виробничих потужностей дає система показників, яка розділяється на три групи:

1) показники, які характеризують рівень освоєння проектної та використання середньорічної виробничої потужності підприємства;

2) показники, які характеризують використання устаткування в часі та в потужності (коефіцієнти екстенсивної та інтенсивної завантаженості);

3) показники використання устаткування та площ у вартісних і натуральних вимірниках.

Показники першої групи:

· коефіцієнт освоєння проектної потужності (Кп), який характеризує рівень використання введеної в дію нової потужності з метою досягнення стабільного випуску продукції не нижче передбаченого проектом. Цей коефіцієнт розраховують за формулою

(1.3)

де Вп — випуск продукції, передбаченої проектом у відповідних вимірниках; Пп — проектна потужність у таких самих вимірниках.

Цей коефіцієнт свідчить про рівень освоєння проектних потужностей нормативного строку;

· коефіцієнт використання середньорічної виробничої потужності (Кв), який характеризує рівень використання діючої виробничої потужності, обчислюють так:

(1.4)

де, В — фактичний або плановий річний випуск товарної продукції; Псер — середньорічна виробнича потужність у таких самих вимірниках, що й випуск продукції.

За значенням Кв можна встановити рівень використання й наявності резервів виробничої потужності, а також ступінь напруженості планового завдання на поточний рік.

Показники другої групи:

· коефіцієнт екстенсивного навантаження (Ке) визначають за формулою

(1.5)

де Фф — час фактичної роботи устаткування (у зміну, добу, місяць, рік); Фп — плановий (максимально можливий) фонд часу роботи устаткування за той самий період;

до екстенсивних показників використання устаткування належить також коефіцієнт змінності його роботи (Kзм):

(1.6)

де Км.-зм — загальна кількість відпрацьованих машино-змін за добу; РМ — кількість встановленого устаткування (діючого та недіючого).

Більш точним методом розрахунку коефіцієнта змінності може бути розрахунок за такими даними: коефіцієнта використання календарного фонду часу й максимальної змінності роботи устаткування, яка дорівнює трьом за восьмигодинної тривалості зміни. Наприклад, за коефіцієнта використання календарного фонду 0,6 коефіцієнт змінності роботи устаткування дорівнюватиме 1,8 (3? 0,6);

коефіцієнт інтенсивного завантаження (Кі) визначають за формулою:

(1.7)

де Вф — фактичний обсяг випуску продукції за одиницю часу;

Вн — технічна (паспортна) норма продуктивності устаткування за одиницю часу.

Наприклад, якщо на устаткуванні виробляється за час 20 одиниць продукції за нормативної продуктивності 25 виробів, то коефіцієнт інтенсивного завантаження дорівнюватиме 0,8 (20: 25).

Для устаткування, яке має електропривід, Кі визначають за даними про витрати електроенергії (такий показник називають коефіцієнтом використання устаткування за потужністю):

(1.8)

де W — витрати електроенергії по даному виду устаткування за конкретний період, кВт/год; tм — машинний час роботи за той же період, год; Nw — потужність встановленого електроприводу на цьому устаткуванні, кВт/год.

Коефіцієнт використання устаткування за потужністю застосовують у багатономенклатурному виробництві, де неможливо розрахувати нормативну продуктивність;

· інтегральний коефіцієнт завантаження (Кінт) устаткування дає сумарну характеристику рівня використання устаткування як за продуктивністю, так і за часом, і визначається так:

Кінт = Ке Кі; (1.9)

— для перевірки відповідності між потужностями основних цехів, дільниць, допоміжних цехів або дільниць розраховують коефіцієнт сумісності (Кс) за формулою:

Кс= П1/П2 Nу (1.10)

де, П1, П2 — потужність цехів або дільниць, між якими обчислюють коефіцієнт сумісності (у прийнятих одиницях вимірюються — шт. тощо); Nу — питомі витрати продукції першого цеху (дільниці) для виробництва продукції другого цеху (дільниці).

Показник третьої групи:

— фондовіддача (Фв), яка характеризує випуск продукції на 1 грн середньої вартості виробничих фондів:

Фв = ТПр/Ф (1.11)

де, ТПр — річний обсяг товарної продукції підприємства, тис. грн.; Ф — середньорічна балансова вартість основних виробничих фондів, тис. грн;

— для оцінювання рівня використання виробничих потужностей складальних, ливарних та інших цехів використовують показник, який характеризує випуск продукції з 1 м² площі (Вs):

Вs = ТП/Sз (1.12)

Аналіз наведених показників дає змогу отримати інформацію про рівень використання й наявність резервів виробничих потужностей підприємства, його підрозділів і розробити заходи щодо поліпшення їх використання.

Основними способами підвищення ефективності використання виробничих потужностей є:

1) технічне вдосконалення устаткування й механізмів;

2) використання прогресивних технологічних процесів;

3) збільшення часу роботи устаткування (підвищення коефіцієнта змінності, скорочення простоювання);

4) застосування прогресивних форм організації виробництва тощо.

1.4 Методика аналізу виробничої потужності виробництва Методика розрахунку виробничої потужності підприємства залежить від типу виробництва.

Для одиничного та дрібносерійного виробництва розрахунок виконується так:

Для розрахунку виробничої потужності масового виробництва можна застосувати наступну формулу:

(1.13)

де, ВППод— виробнича потужність одиничного або дрібносерійного виробництва;

ПЦ — площа цеху;

ФЧРд—дійсний фонд часу роботи;

ПВ — площа виробу;

ТЦ — тривалість циклу збирання виробу.

Виробнича потужність для серійного виробництва розраховується так:

(1.14)

де, ВППс — виробнича потужність серійного виробництва;

Кс — кількість стендів.

(1.15)

де ВППм — виробнича потужність масового виробництва;

Тп.л — такт потокової лінії (час збирання одного виробу на потоковій лінії).

В балансах виробничої потужності кінцевим розрахунком с величина виробничої потужності на початок періоду, яка розраховується виходячи з величини виробничої потужності на початок планового періоду 3 урахуванням вводу и вибуття потужностей:

(1.16)

де ВППвих — вихідне потужність підприємства;

ВППвх — вхідна потужність підприємства;

ВППот.з— збільшення потужності протягом розрахункового періоду, що відбулося завдяки здійсненню організаційно-технічних заходів;

ВППр.п — нарощування потужності завдяки проведенню реконструкції або розширення підприємства;

ВППп.а — збільшення або зменшення потужності, яке відбулося через зміни у номенклатурі та асортименті виробленої продукції;

ВППвиб — зменшення потужності, що відбулося через вибуття обладнання, яке фізично та морально застаріло.

Важливим показником, що застосовується при аналізі роботи підприємства є середньорічна виробнича потужність, яка обчислюються за такою формулою:

(1.17)

де ВППс/р — середньорічна виробнича потужність;

ВППвив — виведена за плановий період виробнича потужність;

Мк — кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю протягом року.

Слід зауважити, що від рівня використання виробничої потужності підприємства (максимально можливого обсягу випуску продукції при встановленій величині виробничих фондів та організації виробничого процесу) залежить обсяг випуску продукції:

(1.18)

де ВПП — виробнича потужність підприємства;

Квик — коефіцієнт використання виробничої потужності.

Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції, за показниками потужності провідних цехів основного виробництва, в свою чергу потужність провідних цехів — за показниками потужності провідних дільниць, а потужність останніх за даними пропускної здатності провідного обладнання.

Отже, розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На основі максимальної виробничої потужності плануються обсяги випуску продукції складаються баланси потужностей, визначаються обсяги необхідних капіталовкладень.

Розділ 2. Аналіз формування і використання виробничої потужності підприємства ПАТ «СіМЗ»

2.1 Загальна характеристика діяльності підприємства Статут підприємства зареєстрований розпорядженням Сімферопольського міського голови від 22 листопада 2000

Юридична та фактична адреса підприємства:

Україна, АР Крим, м. Сімферополь

Вул. Генерала Васильєва, 27-А

Форма власності - колективна.

ПАТ «Сімферопольський моторний завод» належить до галузі машинобудування і підпорядковується Міністерству економіки Ради Міністрів АРК.

Зараз територія підприємства становить 8,5 га. Виробнича площа підприємства становить 7154 м 2. Основна нерухомість — це адміністративна будівля, основний цех, склади, кілька незначних будівель (для харчової станція, водо-насосна станція).

Усі виробничі процеси зосереджені в основному цеху, який умовно розділений на ділянки. Очевидний надлишок вільної території та площ в адміністративному будинку та цеху представляє широкі можливості для розширення існуючих виробничих процесів, і навіть організації нових.

З 2000 року, коли відбулися різкі зміни в основному бізнесі і в цілому на підприємстві, Компанія довела, що вона наполегливо орієнтована на успіх, що наочно підтверджується динамікою продажів підприємства. Почавши з відносно обмеженого портфеля продукції, підприємство поступово вводило їх нові види, які характеризувалися ускладнюється технологією, яка застосовувалася при виробництві.

З 2000 року підприємство є абсолютно самостійним у плануванні діяльності та прийнятті рішень всіх рівнів і незалежним від будь-яких не було державних відомств. Оскільки розмір організації відносно невеликий, вона може бути досить сприйнятлива до пропозицій щодо поліпшення і, оскільки вона володіє гнучкістю, результати проведених заходів будуть більш видимими.

Незважаючи на досить сильні позитивні риси, такі як упевнена ринкова орієнтація, гнучкість, спрямованість персоналу і керівництва на результат і успіх, професіоналізм персоналу, що поєднує досвід зі здатністю сприймати нововведення і т. д., підприємство має деякі проблемні «зони», які видно при першому наближенні. Тут необхідно відзначити наступні аспекти:

1. Управлінські функції чітко не визначені, вони занадто сконцентровані, що призводить до крайньої перевантаженості управління поточними питаннями й до низького рівня делегування повноважень середньому рівню управління;

2. У компанії немає політики управління персоналом, яка б базувалася на стратегічних потребах організації.

3. В даний час у компанії немає структурного маркетингового підрозділу; хоч певні маркетингові функції і виконуються різними працівниками, ця робота не має систематичного характеру і не є провідною в організації;

4. Значна невикористовувана площа, виробнича інфраструктура;

5. Відсутність системного підходу в фінансово-економічному плануванні, у складанні звітності;

6. Не розроблена система основних фінансово-економічних показників для управлінських інформаційних потоків.

ПАТ «Сімферопольський моторний завод» не має повноцінної, що відповідає вимогам менеджменту системи управлінського обліку. Зокрема, відсутнє визначення стратегічного завдання підприємства та її подальше опис через систему контрольних фінансово-економічних показників. Ці показники виступали б індикаторами поточного стану виконання стратегічного завдання.

Також на підприємстві відсутній системний підхід у плануванні виробничої і фінансово-економічної діяльності, а саме підготовка звітних форм по руху сировини, матеріалів, готової продукції та незавершеного виробництва, собівартості планової і фактичної виробів, що випускаються. Затратні і доходні центри не виділені, це призводить до ведення бухгалтерського обліку не для потреб керівництва підприємства, а для контролюючих державних органів.

2.2 Аналіз використання і формування виробничої потужності на підприємстві

Таблиця 2.1. Основні фінансово-економічні показники ПАТ «СіМЗ» за 2012;2013 рр.

Аналізуючи основні показники діяльності ПАТ «СіМЗ», необхідно відзначити, що виручка від реалізації скорочується (в порівнянні з 2011 р, де чистий дохід становив 16 357 тис грн, в 2012 він склав 15 575 тис грн, що говорить про скорочення чистого виторгу на 4,8% в сумі 781,9 тис грн, у 2013 р виручка склала 13 213,5 тис грн, що у порівнянні з 2004 р склало скорочення в розмірі 2361,6 тис грн, на 10,4%. Темпи скорочення в 2013 р (84, 4%) у порівнянні з темпами 2012 р (95,2%) збільшилися на 10,6%, що може бути викликано падінням попиту на реалізовану продукцію, появою на ринку більш дешевої і якісної конкурентної продукції, підвищенням податкових ставок і ін Собівартість реалізованої продукції протягом двох років також скоротилася з 13 888,6 тис грн в 2011 г до 10 251,4 тис грн, що склало у загальному зниження на 3637,2 тис грн. У 2012 р собівартість реалізованої продукції склала 12 943 тис грн, що склало 93,2% у порівнянні з 2011 р. У 2013 р собівартість скоротилася з 12 943 тис грн до 10 251,4 тис грн, що склало відхилення у розмірі 2691,6 тис грн (20,8%). Таке скорочення може бути викликано зниженням виробничої собівартості, пов’язаної зі зміною загальновиробничих та наднормативних витрат, а також зі збільшенням обсягу незавершеного виробництва на кінець звітного періоду, оскільки собівартість реалізованої продукції розраховується як незавершене виробництво на початок періоду плюс витрати на виробництво за вирахуванням незавершеного виробництва на кінець періоду. Валовий прибуток в розрізі аналізу 2011;2013 рр. збільшується. У 2003 р вона становить 2468,4 тис грн, у 2012 р збільшується на 163,7 тис грн і становить 2632,1 тис грн, що становить 6,6% приросту. У 2013 р. у порівнянні з 2012 р валовий прибуток склав 2962,1 тис грн, що склало 112,5%. Оскільки валовий прибуток знаходиться як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізації, то її збільшення викликано відповідним перевищенням чистого доходу звітного періоду над собівартістю реалізації.

Рентабельність продажів за аналізовані періоди зросла, складаючи в 2011 р — 15,09, у 2012 р — 16,9, у 2013 р — 22,42. Приріст показника рентабельності становив у 2012 р у порівнянні з 2011 р 12%, в 2013 р. у порівнянні з 2012 р — 32,7%. Даний показник є відносним і знаходиться як відношення валового прибутку до виручки від реалізації. Оскільки за досліджувані періоди валовий прибуток зріс з 2468,4 тис грн в 2011 г до 2962,1 тис грн в 2013 г, а виручка від реалізації скоротилася з 16 357 тис грн в 2011 г до 13 213,5 тис грн в 2013 г, то це вплинуло на збільшення шуканого показника рентабельності.

Коефіцієнт зносу розраховується як відношення суми нарахованого зносу (рядок 032 Форми 1) до первісної вартості основних засобів на певну дату (рядок 031 Форми 1). Підвищення коефіцієнта зносу (у 2011 р він становив 50%, в 2012 зріс до 51%, а в 2013 р — до 52%) говорить про старіння устаткування, але необхідно зазначити, що даний показник має середнє значення в відповідно до загальноприйнятих нормативів.

Чистий прибуток (збиток) знаходиться як різниця між фінансовим результатом від звичайної діяльності до оподаткування і податком на прибуток від звичайної діяльності. У 2011 р даний показник становив 31,5 тис грн, у 2012 р підприємство понесло збиток у сумі 95,9 тис грн, що говорить про перевищення суми витрат над доходами, а в 2013 р отримало прибуток у сумі 380,8 тис грн. Даний показник є в нашому випадку досить стрибкоподібним, що може бути пов’язано з об'єктивними сторонами економічної діяльності (освоєння нових ринків збуту, наприклад, і швидкий їх захоплення).

Оборотність в днях є важливим економічним показником, що характеризує середній час одного обороту або за скільки днів оновлюється середня величина (наприклад, запаси, основні засоби). Аналізуючи дані по оборотності в днях запасів, ми бачимо, що вона зросла. У 2011 р вона становила 85,59 днів, у 2012 р збільшилася на 8,37 тис грн і склала 93,96 днів, а в 2005 р досягла 122,8 днів (на 28,84 дня). Підприємству вигідно прискорення оборотності, оскільки воно призводить до тимчасового освоєння коштів, які підприємство може витрачати на свої потреби. У даному випадку оборотність сповільнюється, кількість днів обороту збільшується, що є негативним фактом.

Оборотність дебіторської заборгованості в 2011 р становила 30,65 днів, у 2012 р зросла до 36,61 дня (відхилення склало 5,96 днів), а в 2013 р досягла 50,5 днів (відхилення в кількості 13,89 днів). Чим більше оборотність дебіторської заборгованості, тим гірше для підприємства, оскільки збільшується обсяг кредиту, наданого покупцям. Факт негативний.

Кредиторська заборгованість у 2012 р зросла на 0,2 (з 1,68 днів до 1,88 днів), а в 2013 р на 2,14 дня (з 1,88 днів до 4,02 днів). Кредиторська заборгованість відбиває середній термін повернення боргів підприємства, у нас він зріс за досліджувані періоди. Скорочення коефіцієнта в свою чергу в нашому випадку говорить про зростання покупок у кредит.

Починаючи аналіз використання виробничих потужностей, необхідно перш за все проаналізувати динаміку руху виробничих потужностей:

Таблиця 2.2. Динаміку руху виробничих потужностей

Таким чином, з таблиці видно, що виробничі потужності зростають, базисний темп зростання зріс з 101,84% в 2012 р до 107,75% в 2013 р. Ланцюгові темпи продовжують рости (зі 101,84% до 105,8%). Приріст становить згідно ланцюговим показниками відповідно 1,84% і 5,8%. Це говорить про збільшення обсягу виробничих потужностей на 1,84% і на 5,8% відповідно в 2012 р і в 2013 р. Середньорічний темп динаміки становить 3,27%, середньорічний темп приросту — 1,04.

Проаналізуємо рух виробничих потужностей, зробивши розрахунок вихідний і середньорічної потужності.

Таблиця 2.3. Таблиця складових вихідний потужності за 2004, 2005 рр., тис грн.

Вихідна потужність у 2012 р склала: ПМвих = 25 185,91 + 516,4 + 3128,6 + 68,3 + 12,5 — 11 742,5 = 27 169,21 тис грн Даний показник менший вхідний виробничої потужності на 16,7 тис грн, що говорить про скорочення виробничих потужностей за аналізований період. У 2013 р вихідна виробнича потужність: 27 169,21 + 511,3 + 4108,4 + 77,8 + 14,4 — 714,6 = 31 166,51 тис грн.

У даному періоді вихідна виробнича потужність більше вхідний (на 3997,3 тис грн), що свідчить про збільшення використовуваних виробничих потужностей за рахунок різних впливів.

Розглянемо вплив відхилень методом балансової ув’язки, прийнявши 2012 р за план, а 2013 р — за факт:

Таблиця 2.3 Вплив факторів на зміну вихідних виробничих потужностей.

Абсолютне відхилення аналізованої величини виробничої потужності становить +3997,3. Розглянемо вплив чинників: Зміна вхідний потужності на початок періоду з 25 185,91 тис грн до 27 169,21 тис грн призвело до збільшення вихідний виробничої потужності на 1983,3 тис грн, що є позитивним фактом.

Зниження розміру введеної потужності в результаті будівництва з 516,4 тис грн в 2012 г до 511,3 тис грн в 2013 р призвело до скорочення вихідної потужності на 5,1 тис грн, що також є негативним фактом. Збільшення приросту потужності внаслідок реконструкції підприємства з 3128,6 тис грн до 4108,4 тис грн призвело до збільшення вихідний потужності на 979,8 тис грн, факт позитивний.

Збільшення потужності в результаті технічного переозброєння та інших заходів з 68,3 тис грн в 2012 р до 77,8 тис грн в 2013 р призвело до збільшення вихідний потужності на 9,5 тис грн, що зробило позитивний вплив. Збільшення потужності внаслідок зміни номенклатури (трудомісткості) продукції з 12,5 тис грн до 14,4 тис грн призвело до збільшення вихідний потужності на 1,9 тис грн, факт позитивний.

Скорочення вибувають потужностей з 1742,5 тис грн до 714,6 тис грн призвело до збільшення вихідний потужності на 1027,9 тис грн, що є позитивним фактом.

Підсумовуючи всі відхилення по перерахованих вище факторів, виходимо на загальне відхилення: 1983,3 — 5,1 + 979,8 + 9,5 + 1,9 — 1027,9 = 3997,3 тис грн.

Отже, баланс складено вірно. Проаналізуємо середньорічні потужності ПАТ «СіМЗ» згідно балансовими даними, наведеними в Таб. 2.4.

Таблиця 2.4 Розрахунок середньорічних потужностей ПАТ «СіМЗ»

Розрахуємо розмір середньорічної потужності:

У 2012 р: 25 185,91 + (3128,6 * 8 + 516,4 * 7 + 68,3 * 4 + 12,5 * 1) / 12 — (1742,5 * 9) / 12 = 26 289,81 тис грн.

У 2013 р: 27 169,21 + (4108,4 * 9 + 511,3 * 5 + 14,4 * 4 + 77,8 * 3) / 12 — (714,6 * 6) / 12 = 27 815,61 тис грн.

Порівнюючи показники 20 012 р і 2013 р видно, що середньорічна потужність ПАТ «СіМЗ» зросла з 26 289,81 тис грн до 27 815,61 тис грн. що склало 1525,8 тис грн.

Таким чином, підприємство матиме в своєму розпорядженні в середньому за 2013 р потужністю на 1525,8 тис грн більше, ніж у попередньому 2012

Розрахуємо коефіцієнт використання виробничих потужностей, що є одним з найважливіших показників:

У 2012 р: До _І.М = 20 073,4 / 25 185,91 = 0,79

У 2013 р: До _І.М = 18 439,9 / 27 169,21 = 0,68

Коефіцієнт використання більше 0,5 говорить про позитивному факті, оскільки виробничі потужності використовуються більш, ніж на 50%. Однак, негативним є те, що спостерігається зниження коефіцієнта використання потужностей в 2013 р на 0,11 (з 0,79 до 0,68). Необхідно переглянути виробничу програму, збільшити завантаження потужностей, задіяти їх у більшому обсязі.

Розрахуємо коефіцієнт інтенсивного завантаження (До _інт):

У 2012 р: До _інт = 20 073,4 / 360:25 185,91 / 360 = 55,76 / 69,92 = 0,79

У 2013 р: До _інт = 18 439,9 / 360:31 166,51 / 360 = 51,22 / 69,03 = 0,59

Коефіцієнт інтенсивного завантаження також знизився в 2013 р до 0,59 з 0,79 у 2012 р, що говорить про скорочення використання виробничої потужності в розрізі денного випуску продукції відносно до виробничої потужності.

Показники динаміки (темпи росту) виробничих потужностей обчислюються по відношенню до попереднього року, плановим даними. Процес оновлення виробничих потужностей характеризують розміри абсолютного приросту потужностей, коефіцієнти приросту, оновлення, вибуття та ін, що розраховуються на основі балансу потужності за формулами:

Індекс зростання виробничої потужності:

У 2012 р: До ₁ = 27 169,21 / 25 185,91 = 1,08

У 2013 р: До ₁ = 31 166,51 / 27 169,21 = 1,15

Таким чином, оскільки коефіцієнт більше 1, з цього випливає, що спостерігається зростання обсягів виробничих потужностей. У 2013 р даний коефіцієнт трохи вище, ніж у 2012 р, що говорить про збільшення індексу зростання виробничої потужності.

Коефіцієнт оновлення виробничих потужностей:

У 2012 р: К ₂ = 3725,8 / 25 185,91 = 0,15

У 2013 р: К ₂ = 4711,9 / 31 166,51 = 0,17

Розглядаючи даний коефіцієнт, видно, що частка вводяться виробничих потужностей має непоганий питома вага. До того ж у 2013 р коефіцієнт дещо підвищився, це говорить про збільшення поновлення обсягу виробничих потужностей в порівнянні з попереднім роком.

Коефіцієнт інтенсивності оновлення:

У 2012 р: К ₃ = 1742,5 / 3725,8 = 0,47

У 2013 р: К ₃ = 714,6 / 4711,9 = 0,15

У 2013 р інтенсивність відновлення знизилася в порівнянні з попереднім роком, кажучи про різке скорочення темпів вибуття.

Якщо темпи росту основних фондів і виробничих потужностей набагато менше темпів їх вибуття, то це веде до «старіння» використовуваних потужностей. У нашому прикладі темпи зростання виробничих потужностей згідно з розрахунками перевищують темпи їх вибуття (у 2012 р відповідно 1,08 і 0,47, а в 2013 р — 1,15 і 0,15), що говорить про тенденції оновлення.

Коефіцієнт стабільності виробничих потужностей, що характеризує потужність, що зберігається для подальшого використання, дорівнює:

У 2012 р: К = (25 185,91 — 1742,5) / 25 185,91 = 0,94

У 2013 р: К = (31 166,51 — 714,6) / 31 166,51 = 0,98

Коефіцієнт стабільності зріс в 2005 р на 0,04, що пов’язано зі скороченням вибувають потужностей.

Коефіцієнт вибуття виробничих потужностей:

У 2012 р: 1742,5 / 25 185,91 = 0,07

У 2013 р: 4714,6711,9 / 27 169,21 = 0,03

Коефіцієнт вибуття у 2013 р. у порівнянні з 2012 р знизився на 0,04, що пов’язано зі скороченням вибувають виробничих потужностей.

2.3 Аналіз впливу факторів на рівень показників використання виробничої потужності

Класифікація факторів, що впливають на величину виробничої потужності підприємства, побудована за ознакою їхньої деталізації. Особливістю цих факторів є те, що для здійснення заходів, обумовлених ними, потрібні капітальні вкладення.

На величину виробничої потужності впливають такі фактори: 1. Технічні фактори: — Кількісний склад основних фондів і їх структура; - Якісний склад основних фондів; - Ступінь механізації та автоматизації технологічних процесів; - Якість вихідної сировини. 2. Організаційні фактори: — Ступінь спеціалізації, концентрації, кооперування виробництва; - Рівень організації виробництва, праці та управління. 3. Економічні чинники: — Форми оплати праці і стимулювання працівників. 4. Соціальні фактори: — Кваліфікаційний рівень працівників, їх професіоналізм;

— Загальноосвітній рівень підготовки.

Інакше виглядають фактори, що впливають на використання виробничих потужностей. Вони охоплюють заходи, пов’язані з використанням резервів, що мають організаційний характер, і не вимагають великих капітальних вкладень в основне виробництво. За змістом ці фактори можна розділити на соціально-економічні та організаційно-технічні, а за місцем виникнення — на зовнішні і внутрішні.

Основне своє прояв ці фактори знаходять у поліпшенні використання встановленої або прийнятої величини виробничої потужності, а також у співвідношенні часу роботи та часу втрат засобів праці, тобто охоплюють область їх функціонування.

Основними факторами, що впливають на рівень використання обладнання, є вдосконалення організації обслуговування виробництва, підвищення якості та організації планування виробництва, технічного розвитку підприємств і технологічного планування завантаження обладнання, більш широке впровадження в практику виробництва сучасних прогресивних форм організації праці, вдосконалення матеріального стимулювання поліпшення використання обладнання, вдосконалення структури парку обладнання шляхом раціонального розподілу виділеного підприємству і перерозподіл недовантаженою, підвищення коефіцієнта змінності роботи устаткування, скорочення часу простоїв обладнання в ремонтах.

В узагальненому вигляді класифікація обох видів представлена в Таб.2.5.

Таблиця 2.5.Класифікація факторів, що впливають на виробничу потужність та її використання

Класифікація обох видів факторів являє собою теоретичний аналіз кількісних і якісних факторів підвищення ефективності використання виробничих потужностей. Результативність аналітичної оцінки багато в чому залежить від обгрунтування системи показників, за допомогою яких можна визначити рівень інтенсивності використання виробничих потужностей.

При цьому важливе значення має розробка методів розрахунку показників, а також способів визначення нормативних значень кожного з показників. Система показників — взаємопов'язана сукупність показників, за допомогою якої забезпечуються комплексна кількісна оцінка стану і виявлення резервів поліпшення інтенсивного використання виробничих потужностей.

Розділ 3. Напрями удосконалення формування і використання виробничої потужність на підприємстві ПАТ «СіМЗ»

Розглядаючи внутрішньовиробничі резерви поліпшення використання діючих виробничих потужностей, треба відзначити, що вони поділяються на екстенсивні та інтенсивні.

До екстенсивних відносяться резерви збільшення корисного часу роботи обладнання в межах режимного фонду. Вони включають усунення внутрізмінних і цілоденних простоїв обладнання, а також скорочення тривалості планових ремонтів. Група інтенсивних резервів включає в себе заходи по більш повному завантаженні устаткування за одиницю часу, підвищення кваліфікації робітників і на цій основі більш повне використання продуктивності машин, збільшення випуску придатної продукції і т. п.

Збільшення виробничої потужності можливо за рахунок:

— Введення в дію нових і розширення діючих цехів;

— Реконструкції;

— Технічного переозброєння виробництва;

— Організаційно-технічних заходів, з них:

— Збільшення годин роботи обладнання;

— Зміна номенклатури продукції або зменшення трудомісткості;

— Використання технологічного обладнання на умовах лізингу з поверненням в терміни, встановлені лізинговою угодою.

Проведемо порівняльний аналіз руху потужностей для виявлення факторів зниження потужностей шляхом ланцюгової підстановки і виявимо резерви. Для цього за плановий період приймемо 2012 р, а за звітний — 2013 р.

ПМвих план = 25 185,91 + 516,4 + 3128,6 + 68,3 + 12,5 — 11 742,5 = 27 169,21

ПМвих '= 27 169,21 + 516,4 + 3128,6 + 68,3 + 12,5 — 1742,5 = 29 152,51

ПМвих''= 27 169,21 + 511,3 + 3128,6 + 68,3 + 12,5 — 1742,5 = 29 147,41

ПМвих'''= 27 169,21 + 511,3 + 4108,4 + 68,3 + 12,5 — 1742,5 = 30 127,21

ПМвих''''= 27 169,21 + 511,3 + 4108,4 + 77,8 + 12,5 — 1742,5 = 30 136,71

ПМвих''''' = 27 169,21 + 511,3 + 4108,4 + 77,8 + 14,4 — 1742,5 = 30 138,61

ПМвих факт = 27 169,21 + 511,3 + 4108,4 + 77,8 + 14,4 — 714,6 = 31 166,51.

Абсолютне відхилення склало 3997,3 тис грн.

Зміна вхідний потужності на початок періоду з 25 185,91 тис грн до 27 169,21 тис грн призвело до збільшення вихідний виробничої потужності на 1983,3 тис грн, що є позитивним фактом.

Зниження розміру введеної потужності в результаті будівництва з 516,4 тис грн в 2004 г до 511,3 тис грн в 2005 р призвело до скорочення вихідної потужності на 5,1 тис грн, що також є негативним фактом.

Збільшення приросту потужності внаслідок реконструкції підприємства з 3128,6 тис грн до 4108,4 тис грн призвело до збільшення вихідний потужності на 979,8 тис грн, факт позитивний.

Збільшення потужності в результаті технічного переозброєння та інших заходів з 68,3 тис грн в 2012 г до 77,8 тис грн в 2013 р призвело до збільшення вихідний потужності на 9,5 тис грн, що зробило позитивний вплив.

Збільшення потужності внаслідок зміни номенклатури (трудомісткості) продукції з 12,5 тис грн до 14,4 тис грн призвело до збільшення вихідний потужності на 1,9 тис грн, факт позитивний.

Скорочення вибувають потужностей з 1742,5 тис грн до 714,6 тис грн призвело до збільшення вихідний потужності на 1027,9 тис грн, що є позитивним фактом.

Підсумовуючи всі відхилення по перерахованих вище факторів, виходимо на загальне відхилення:

1983,3 — 5,1 + 979,8 + 9,5 + 1,9 — 1027,9 = 3997,3 тис грн.

Таким чином, можна зробити висновок, що в порівнянні з 2012 р, в якому вихідна потужність становила 27 169,21 тис грн, у 2013 р її розмір склав 31 166,51 тис грн, що склало загальне відхилення 3997,3 тис грн, і основними факторами, які вплинули на розмір відхилення, з’явилися збільшення виробничої потужності на початок періоду (вхідний): 1983,3 тис грн, зниження вводять експлуатацію в результаті будівництва: -5,1 тис грн, збільшення приросту потужності за рахунок технічного переозброєння: 979,8 тис грн.

Позитивне вплив збільшення потужності внаслідок реконструкції (+9,5 тис грн) і в незначній мірі збільшення вводяться потужностей внаслідок зміни номенклатури на 1,9 тис грн, а також за рахунок зниження вибуття потужностей у 2013 р на 1027,9 тис грн. У даному випадку резервами є можливе збільшення вводять експлуатацію в результаті будівництва (він становить 5,1 тис грн), всі інші резерви в даному випадку вже задіяні.

фінансовий виробничий потужність

Висновки В ході курсової роботи були розглянуті та проаналізовані економічна ситуація, а також більш докладно — використання виробничих потужностей ПАТ «СіМЗ». Перш за все, розглядається економічна сутність виробничої потужності.

Виробнича потужність підприємства (цеху або виробничої ділянки) характеризується максимальною кількістю продукції відповідної якості та асортименту, що може бути зроблено їм в одиницю часу при повному використанні основних виробничих фондів в оптимальних умовах їх експлуатації.

Аналізуючи виробничі потужності, метою аналізу є рішення наступних завдань: оцінка кількісних змін, які характеризують виробничу потужність та використання обладнання, оцінка виконання плану нарощування виробничих потужностей, виявлення фактичних причин змін потужностей за величиною і за рівнем використання, виявлення структурних змін в потужностях, порушень спряженості взаємопов'язаних виробництв, в тому числі основного і допоміжного виробництва, виявлення ступеня недовикористання і недозавантаження потужностей та причини, оцінка обгрунтованості планового виробництва продукції за показниками використання виробничих потужностей.