Олімпійські чемпіони незалежної України

Олімпійські чемпіони незалежної України Підготувала студентка групи 21 КТ Римар Ольга

2011 рік Олімпійські чемпіони незалежної україни У тому, що Україна домоглася відновлення своєї державності і стала самостійною, є, без сумніву, й вагома частка її великих спортсменів, які підносили авторитет Батьківщини у світі, і частка тих українців, котрих доля занесла за кордон.

В історії олімпізму 1992 рік прикметний тим, що востаннє одного й того самого року проводилися зимові й літні Олімпійські ігри. Та чи не більш знаменний він тим, що став першим роком нової історичної доби для всієї світової спільноти. По епохальних подіях кінця 80-х — початку 90-х років перестала існувати остання суперімперія світу СРСР, впала Берлінська стіна, ознаменувавши вимріяне об'єднанна двох німецьких держав. Відбулася оксамитова революція, відкривши безкровний шлях до демократичного майбутнього, до зближення країн і народів на основі пріоритету загальнолюдських цінностей, верховенства інтересів особистості.

Того пам’ятного року на олімпійську арену вийшла Об'єднана команда Співдружності Незалежних держав, створеної на теренах колишнього СРСР, а замість збірних НДР І ФРН — команда єдиної Німеччини.

Спочатку команди нових і відновлених команд з’явилися на льодово-снігових аренах ХVI зимових Олімпійських ігор у французькому Альбервілі, підтвердивши зростання популярності зимових видів спорту та Білих Олімпіад рекордною кількістю учасників та надзвичайно високими результатами.

Найпрестижнішу перемогу українському спортові приніс одесит Віктор Петренко — майстер фігурного катання. Під час його нагородження вперше в історії Олімпійських ігор було оголошено, що спортсмен репрезентує Україну, а Хуан Антоніо Самаранч потелефонував Президентові України Леонідові Кравчуку та привітав із блискучою та знаменною для українського спорту перемогою. В. Петренко перший із майстрів фігурного катання, підготовлених у колишньому СРСР, був ушанований золотою олімпійською нагородою.

Повторний дебют нових олімпійських персонажів відбувся на Іграх ХХV Олімпіади, що були проведені в Барселоні - столиці Каталонії. Перша прикметна ознака цих Ігор Олімпіади — проведення на батьківщині Президента МОК як вияв зрослого авторитету олімпійського руху.

У складі об'єднаної команди виступили 80 українських спортсменів, які взяли участь у змаганнях із 23 видів спорту. Становлячи тільки шосту частину комади, вони забезпечили майже п’яту частину її здобутків.

Першу й дуже пам’ятну перемогу приніс українському спорту луганський борець — легковаговик греко-римського стилю Олег Кучеренко. Саме під час його нагородження вперше за майже сторічну історію олімпізму було піднято синьо-жовтий прапор і виконано державний Гімн України.

Напрочуд яскравими були виступи українських гімнастів. Гідні провжувачі багатих традицій вітчизняної школи спортивної гімнастики складали половину чоловічої збірної та третину жіночої. Олімпійськими чемпіонами стали харків'яни Рустам Шаріпов та луганці Ігор Коробчинський і Григорій Місютін, причому срібний призер у гімнастичному багатоборстві Місютін лише на декілька сотих бала поступився головному тріумфатору олімпійського турніру Віталію Щербо.

За підсумками командних змагань титули олімпійських чемпіонів вибороли Тетяна Гуцу й Тетяна Лисенко. До того ж Гуцу перемогла в найпрестижнішому багатоборстві, ставши третьою абсолютною олімпійською чемпіонкою в історії української жіночої спортивної гімнастики та другою за іком володаркою найпочеснішого звання, поступившись лише Наді Команеч.

Тріумфально виступили на Іграх і представниці художньої гімнастики, вихованки Альбіни та Ірини Дерюгіних — киянки Олександра Тимошенко і Оксана Скалдіна.

У лютому 1994 року до невеличкого норвезького міста Ліллехаммера була звернена увага всього світу, адже тут проходили ХVII Олімпійські ігри. Вони виявилися успішними як в організаційному, так і спортивному аспектах, бо відбувалися в рік вікового ювілею новочасного олімпійського руху. Саме на цих Іграх Україна вперше була репрезентована самостійною командою, ставши однією із 67 держав-учасниць, представники яких виборювали 61 комплект олімпійських нагород у змаганнях із 12 видів спорту.

У Ліллехамері виступили 37 українських спортсменів, взявши участь у змаганнях з 10 видів спорту. Унікальним досягненням стала перемога Оксани Баюл в одиночному фігурному катанні. ЇЇ золота олімпійська медаль першою засяяла під українським державним прапором. Бронзову нагороду виборола Валентина Цербе в біатлоні на дистанції 7,5 км.

Рік 1996 був ознаменований урочистою датою — 100-літтям від часу проведення перших Олімпійських ігор сучасності та черговими — ХХVI — Іграми олімпіади, що відбулися в американській Атланті. Тут вперше самостійними командами були представлені всі держави, що після розпаду СРСР утворилися на його території, а серед них і Україна. Олімпійська когорта українців якнайкраще засвідчила спортивний потенціал своєї Батьківщини. Виборовши 23 медалі, з-поміж яких 9 золотих, вона вийшла в десятку з-поміж майже 200 країн та ввела Україну до кола лідерів світового олімпійського спорту.

Олімпійськими чемпіонами стали видатні представники уславленої української школи спортивної гімнастики Лілія Підкопаєва (двічі - багатоборство та вільні вправи) та Рустам Шаріпов (вправи на брусах) й чудова легкоатлетка Інеса Кравець (потрійний стрибок), а також унікальний боксер Володимир Кличко (вагова категорія до 91 кг), самобутній майстер греко-римської боротьби В’ячеслав Олійник (вагова категорія до 90 кг), чарівна прима української та світової художньої гімнастики Катерина Серебрянська, гідний спадкоємець незгасної слави Леоніда Жаботинського важкоатлет-важковаговик Тимур Таймазов (вагова категорія до 108 кг), чудові представники української школи вітрильного спорту Євген Браславець та Ігор Матвієнко (клас «470»).

Ігри ХХVII Олімпіади, або Ігри — 2000 стали безпрецедентною світовою подією. Перші три місця в підсумковому неофіційному заліку грандіозних змагань посіли спортсмени США, Росії та Німеччини. Українські спортсмени за кількістю медалей — 23 (3 золоті, 10 срібних і 10 бронзових, 165 очок) здобули 13 місце.

Головною нашою героїнею Сіднейської Олімпіади стала яскрава зірка сучасного плавання харків'янка Яна Клочкова, яка виборола дві золоті медалі на дистанціях 200 і 400 м комплексного плавання (на довшій дистанції - зі світовим рекордом) та срібну нагороду на дистанції 800 м вільним стилем. Безумовно, вона стала однією із найвидатніших учасниць останніх Ігор тисячоліття та заслужила на визнання кращою українською спортсменкою десятиріччя та однією із кращих у ХХ сторіччі.

Золотим лауреатом олімпійського Сіднея став і видатний одеський майстер стендової стрільби Микола Мільчев, який переміг із максимально досяжним результатом — 150 зі 150 можливих та повторенням світового рекорду.

Світовим рекордом завершився й виступ у напівфінальній командній гонитві переслідування чудової четвірки наших велосипедистів — трековиків Олександра Симоненка, Сергія Матвєєва, Олександра Феденка та Сергія Чернявського (у фіналі вони вибороли срібні медалі, поступившись спортсменам Німеччини). То був результат багаторічної копіткої праці старшого тренера збірної України з велотреку Віктора Осадчого та його помічників і однодумців.

Видатний запорізький майстер плавання Денис Силантьєв поступився переможцеві тільки кількома митями.

Пречудово виступили на Іграх наші боксери, в активі яких дві срібні та три бронзові медалі. За кількістю здобутих олімпійських нагород вони випередили одну з найсильніших команд світу — команду боксерів США, зібравши такий щедрий урожай нагород, якого ніколи не збирали боксери СРСР.

Потішила другим загальнокомандним місцем і чоловіча збірна зі спортивної гімнастики, поступившись тільки китайській команді та випередивши найсильнішу протягом кількох років російську гімнастичну збірну на чолі з визначним гімнастом останнього десятиріччя, багаторазовим олімпійським чемпіоном Олексієм Немовим. Лідер нашої команди Олександр Береш був до того ж ушанований бронзовою медаллю за підсумками особистих змагань у гімнастичному багатоборстві.

Не можна не відзначити й срібло нашої жіночої збірної у стрільбі з лука, друге місце майстра греко-римської боротьби Давида Солдадзе, низку інших виступів українських спортсменів, які упевнюють у тому, що за вдумливої серйозної праці, зокрема й у розв’язанні тих проблем, які проявилися на Сіднейській Олімпіаді, можна з оптимізмом дивитися в олімпійське майбутнє нашої країни.

Українські олімпійські чемпіони Українці ставали олімпійськими чемпіонами, репрезентуючи Радянський Союз і незалежну Україну.

Найтитулованішою українською олімпійською чемпіонкою є херсонська гімнастка Лариса Латиніна. Вона завойовувала звання олімпійського чемпіона 9 разів і завоювала загалом 18 олімпійських медалей.

За часи незалежності українці першою українською олімпійською чемпіонкою стала Оксана Баюл. На літніх іграх перше звання олімпійського чемпіона виграв у 1996 році борець класичного стилю В’ячеслав Олійник.

Найбільше разів золоті медалі олімпіад в складі збірної України вигравала «золота рибка» Яна Клочкова. Вона ставала олімпійською чемпіонкою 4 рази.

Лариса Семенівна Латиніна (при народженні Дирій, нар. 27 грудня 1934, Херсоні) — дев’ятиразова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики, після Майкла Фелпса є володаркою найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Олімпійських ігор — 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). В 1966;77 роках Л. Латиніна (Дирій) була старшим тренером жіночої збірної команди СРСР. Лариса Дірій народилася в Херсоні й спочатку займалася балетом, але перейшла в спортивну гімнастику, коли балетмейстер виїхав з міста. Закінчивши в 1953 році школу, вона поступила в КПІ і продовжила тренуватися в спортивному товаристві «Буревісник».

На дебютному для себе чемпіонаті світу в Римі в 1954 році вона виграла золоту медаль командних змагань в складі збірної СРСР. На Олімпіаді 1956 року Лариса виграла абсолютну першість, золоті медалі в команді, золото у вільних вправах і опорному стрибку, срібло на брусах, бронзу в командних вправах з предметом (тепер такої дисципліни немає).

На Олімпіаді 1960 року в Римі Латиніна виграла абсолютну першість, золото в командній першості, вільних вправах, срібло на колоді і брусах, бронзу в опорному стрибку.

На токійській Олімпіаді 1964;го року вона не змогла виграти абсолютну першість, задовольнившись сріблом, проте виграла в команді і вільні вправи, та ще дві бронзові медалі.

Після завершення кар'єри в 1966 році вона була тренером збірної СРСР з гімнастики до 1977 року, відповідала за організацію змагань з гімнастики на московській Олімпіаді 1980 року.

Латиніна громадянка Росії, живе в місті Семенівське в Московській області.

В 1998 Латиніну включили до Міжнародної зали слави спортивної гімнастики[2].

Л. Латиніна (Дирій) — восьмикратна чемпіонка світу з гімнастики, учасниця трьох олімпійських ігор (1956, 1960, 1964), володарка 18 медалей: 9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових — рекорд олімпіад.

Рішенням сесії Херсонської міської ради XXIII скликання від 27 квітня 2000 року Ларисі Латиніній присвоєно звання «Почесний громадянин міста Херсона». 3]

Автор книг «Рівновага» (1975), «Гімнастика крізь роки» (1977). В останні роки Л. Латиніна (Дирій) — часта гостя на батьківщині — в Україні, з якою її пов’язують крім патріотичних почуттів, ділові й дружні взаємини.

Оксамна Сергімївна Баюмл (*16 листопада 1977, Дніпропетровськ) — українська спортсменка (фігурне катання). Перша й досі єдина олімпійська чемпіонка (XVII Олімпійські зимові ігри, Ліллегаммер, Норвегія, 1994) незалежної України в зимових видах спорту. Срібний призер чемпіонату Європи (1993), чемпіонка світу (1994). Живе в Україні. Навчалася в Одеському педагогічному інституті (1994).

Від 1994 року (відразу по Зимовій олімпіаді в Ліллегаммері) — працювала у США за контрактом у Лас-Вегасі. Залишивши спорт, займалась бізнесом (спортивний одяг).

У 2005 році повернулася в професіональний спорт. Оксана не поривала із фігурним катанням, зокрема брала участь у низці комерційних льдових шоу — в США та Європі (у німецькому Оберстдорфі).

Закордонний період життя Оксана Баюл залишалась громадянкою України.

Опублікувала кілька книг про свій спортивний шлях і своє життя.

У 2010 році Оксана Баюл повернулася в Україну, де має за мету відкрити дитячу школу фігурного катання світового зразку.

Нині є студенткою Інституту фізичного виховання й спорту Національного педінституту ім. Драгоманова (м. Київ).

Є незаміжною (2010).

Спортивні досягнення Спеціалізація — одиночне фігурне катання. Виступала за спортивне товариство профспілок «Україна» (Одеса, Дніпропетровськ). Тренери — Антоніна Товстик, Станіслав Коритек, Галина Змієвська, Валентин Ніколаєв.

Чемпіонка 17-х зимових Олімпійських ігор (Ліллегаммер, 1994).

Чемпіонка України (1992, 1993).

Срібна призерка чемпіонатів Європи (1993, 1994).

Чемпіонка світу (1993).

Переможниця міжнародних змагань «Скейт Америка» (1993, США) та «Кубок Націй» (1993, Німеччина).

Звання та нагороди

1994 — заслужений майстер спорту України.

1994 — орден «За заслуги» третього ступеня.

В’ячеслав Миколайович Олійник (*27 квітня 1966, Маріуполь) — український борець, олімпійський чемпіон. Заслужений майстер спорту України (1994).

Золоту олімпійську медаль В’ячеслав Олійник здобув на Олімпіаді 1996 року в Атланті.

Мешкає в Маріуполі, працює головним тренером клубу «Азовмаш».

В 1996 році нагороджений орденом «За мужність».

Ямна Олексамндрівна Клочкомва (*7 серпня 1982, Сімферополь) — українська плавчиня, яка виграла 5 олімпійських медалей, серед яких 4 золоті.

Свої золоті медалі Яна виграла на Літніх Олімпійських іграх 2000 та 2004 років у комплексному плаванні на дистанціях 200 та 400 метрів; срібну медаль вона отримала на іграх 2000 року у плаванні вільним стилем на дистанції 800 метрів.

Спортсменка тренувалася в Ніни та Олександра Кожухів.

У березні 2009 року на спеціально скликаній прес-конференції Яна Клочкова оголосила про закінчення любительської спортивної кар'єри.

Олімпійська чемпіонка Чемпіонка світу (50 м)

2001, Фукуока: 400 м вільний стиль400 м комплекс Чемпіонка світу (25 м)

1999, Гонконґ: 400 м комплекс

2000, Афіни: 200 м комплекс

2000, Афіни: 400 м комплекс

2002, Москва: 400 м вільний стиль200 м комплекс

1999, Стамбул: 400 м комплекс

2000, Гельсінкі: 400 м вільний стиль

2000, Гельсінкі: 200 м комплексіонка Європи (25 м)

1999, Лісабон: 400 м вільний стиль

1999, Лісабон: 800 м вільний стиль

1999, Лісабон: 200 м комплекс

1999, Лісабон: 400 м комплекс

2000, Валенсія: 200 м комплекс

2000, Валенсія: 400 м комплекс

2001, Антверпен: 200 м комплекс

2002, Різа: 200 м комплекс

2002, Різа: 400 м комплекс Державні нагороди України Герой України (з врученям ордена «Золота Зірка») (2004) — за виняткові спортивні досягнення на Олімпійських іграх, виявлені мужність, самовідданість і волю до перемоги, піднесення спортивного авторитету України в світі

Орден «За заслуги» III ступеня (2002)

Орден княгині Ольги I ступеня (2000), III ступеня (1999)

Олімпійські чемпіони незалежної України

XVI ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ 1992 АЛЬБЕРВІЛЬ

1. ЖИТНИК ОЛЕКСІЙ — хокей

2. ПЕТРЕНКО ВІКТОР — фігурне катання (один.)

XXV ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ 1992 БАРСЕЛОНА

1. БЕБЕШКО СЕРГІЙ — гандбол

2. БРИЗГІНА ОЛЬГА — легка атлетика (біг ест.4×400м)

3. ГАВРИЛОВ ЮРІЙ — гандбол

4. ГУТЦАЙТ ВАДИМ — фехтування (шабля ком.)

5. ГУЦУ ТЕТЯНА — спортивна гімнастика (2 ком., абс.перш.)

6. ДЖИГАЛОВА ЛЮДМИЛА — легка атлетика (біг ест.4×400м)

7. ЖИРКО ОЛЕНА — баскетбол

8. КОРОБЧИНСЬКИЙ ІГОР — спортивна гімнастика (ком.)

9. КУЧЕРЕНКО ОЛЕГ — греко-римська боротьба (48кг)

10. ЛИСЕНКО ТЕТЯНА — спортивна гімнастика (ком.)

11. МІСЮТІН ГРИГОРІЙ — спортивна гімнастика (ком.)

12. ПОГОСОВ ГЕОРГІЙ — фехтування (ком.)

13. ТИМОШЕНКО ОЛЕКСАНДРА — художня гімнастика

14. ТКАЧЕНКО МАРИНА — баскетбол

15. ШАРІПОВ РУСТАМ — спортивна гімнастика (ком.)

XVII ЗИМОВІ ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ 1994 ЛІЛЛЕХАММЕР

1. БАЮЛ ОКСАНА — фігурне катання (один.)

XXVI ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ 1996 АТЛАНТА

1. БРАСЛАВЕЦЬ ЄВГЕН — вітрильний спорт (клас"470″)

2. КЛИЧКО ВОЛОДИМИР — бокс (більше 91кг)

3. КРАВЕЦЬ ІНЕСА — легка атлетика (потрійний стрибок)

4. МАТВІЄНКО ІГОР — вітрильний спорт (клас"470″)

5. ОЛІЙНИК В’ЯЧЕСЛАВ — греко-римська боротьба (90кг)

6. ПОДКОПАЄВА ЛІЛІЯ — спортивна гімнастика (2 абс.перш., вільні вправи)

7. СЕРЕБРЯНСЬКА КАТЕРИНА — художня гімнастика

8. ТАЙМАЗОВ ТИМУР — важка атлетика (до 100кг)

9. ШАРІПОВ РУСТАМ — спортивна гімнастика (впр. на брусах)

XXVII ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ 2000 СІДНЕЙ

1. КЛОЧКОВА ЯНА — плавання (2 — 200 м і 400 м компл. плав.)

2. МІЛЬЧЕВ МИКОЛА — стрільба стендова

XXVIII ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ 2004 АФІНИ

1. БІЛОНОГ ЮРІЙ — легка атлетика (штовхання ядра)

2. ГОНЧАРОВ ВАЛЕРІЙ — спортивна гімнастика (впр. на брусах)

3. КЛОЧКОВА ЯНА — плавання (2 — 200 м і 400 м компл. плав.)

4. КОСТЕВИЧ ОЛЕНА — стрільба стендова (пневмат. пістолет)

5. МЕРЛЕНІ ІРІНІ - боротьба вільна (48кг)

6. НІКІТІН ЮРІЙ — стрибки на батуті

7. СКАКУН НАТАЛІЯ — важка атлетика (до 63кг)

8. ТЕДЕЄВ ЕЛЬБРУС — боротьба вільна (66кг) олімпіада чемпіон український спортивний Питання

1. В якому році востаннє проводились зимові й літні Олімпійські ігри ?

2. Коли перестала існувати остання суперімперія світу СРСР?

3. Хто приніс найпрестижнішу перемогу українському спортові ?

4. Скільки українських спортсменів виступали у складі об'єднаної команди ?

5. Хто за підсумками командних змагань вибороли титули олімпійських чемпіонів ?

6. Що сталося у лютому 1994 року?

7. Скільки виступи українських спортсменів у Ліллехамері?

8. Що відбулося у 1996 році?

9. Назвіть українських олімпійських чемпіонів.

10. Головною нашою героїнею Сіднейської Олімпіади хто стала?