Організація дозвілля в діяльності готельно-ресторанного господарства

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ В ПІДПРИЄМСТВАХ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

1.1 Поняття, суть та значення організації дозвілля

1.2 Зародження та розвиток комплексних форм дозвілля

1.3 Організація дозвілля на сучасному етапі

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА «ЛИБІДЬ»

2.1 Характеристика підрозділів, що організують дозвілля гостей на підприємстві готельного господарства «Либідь»

2.2. Технологія організації дозвілля гостей на підприємстві готельного господарства «Либідь»

РОЗДІЛ ІІІ. ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА «ЛИБІДЬ»

3.1 Покращення технології організації послуг дозвілля на підприємстві готельного господарства «Либідь»

3.2 Ефективність запропонованих методів покращення послуг послуг дозвілля на підприємстві готельного господарства «Либідь»

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Перспективи розвитку масового туризму в найближчий час вимагають швидкого розширення готельного господарства у всьому світі. Але міжнародне готельне господарство зайнято не лише будівництвом нових готелів. Багато старих підприємств піддаються повній модернізації та пристосуванню до сучасних вимог та останніх технічних досягнень. Окрім того, деякі більш дрібні готелі докладають максимум зусиль, щоб будь-якою ціною підняти рівень організації дозвілля та забезпечити високий рівень послуг.

Індустрія розваг виступає як самостійна, відносно уособлена ланка економічної системи, що приваблює вагомі матеріальні, фінансові, трудові ресурси. В цьому плані підприємства індустрії розваг характеризуються специфічними технологіями, системами управління, результатом діяльності, організацією праці персоналу.

Актуальність теми полягає в тому, що в умовах сучасного економічного ринку, століття жорсткої конкуренції підприємств готельного бізнесу важливим напрямком діяльності готелів є ефективна організація дозвілля. У ринковій економіці величезна роль належить індустрії туризму і гостинності. Ця галузь народного господарства покликана бути візитною карткою країни. Крім всього іншого ця галузь приносить великі прибутки і вносить істотний вклад у розвиток національної економіки. Розвиток галузі туризму і гостинності призведе врешті до того, що туристи з усіх країн світу, відвідуючи Україну, дадуть поштовх до розвитку й інших галузей народного господарства нашої країни.

Сфера дозвілля відіграє важливу роль у встановленні туристичного бізнесу, справі залучення людей до туризму, розширення культурного кругозору туристів. Але стан справ України у цій сфері туристичної діяльності не відповідає вимогам. Тому розгляд цієї теми і є актуальним.

Мета дослідження полягає у розгляді організації дозвільної діяльності підприємства готельного господарства на прикладі підприємства готельного господарства «Либідь».

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

— розглянути поняття, суть та значення організації дозвілля;

— простежити зародження та розвиток комплексних форм дозвілля;

— дослідити організацію дозвілля на сучасному етапі;

— здійснити характеристику підрозділів, що організовують дозвілля гостей на підприємстві готельного господарства «Либідь»;

— проаналізувати технологію організації дозвілля гостей на підприємстві готельного господарства «Либідь»;

— розробити пропозиції щодо удосконалення послуг підприємств дозвілля на підприємстві готельного господарства «Либідь».

Стрімкі темпи розвитку світового туризму за останнє десятиріччя призводить до того, що протягом кожних п’яти років відбувається збільшення приблизно в двічі кількості персоналу зайнятого в сфері світового туризму та готельного бізнесу, і в півтора рази — витрат населення на туристські поїздки по світу. Відповідно паралельно з туристичним бізнесом розвивається бізнес готельних послуг. Ця галузь нерозривно пов’язана з туризмом і підприємництвом. Індустрія гостинності також містить у собі і послуги підприємств суспільного харчування та послуг ігрових комплексів. Всі ці галузі народного господарства будь-якої країни дають величезну кількість робочих місць та приносять прибуток. В нашій країні до останніх днів індустрії гостинності, а саме організації дозвілля, приділяється не найпильніша увага з боку влади. Можна сказати, що ця галузь була розвинута недостатньо. Але з переходом країни на рейки ринкової економіки саме ця галузь почала бурхливо та стрімко зростати. В країні з’явилася величезна кількість туристичних агентств, бюро і компаній. Також з’явилася велика кількість знову відбудованих і відреставрованих готелів і мотелів, ресторанів та ігрових комплексів, казино.

Проте треба з’ясувати, що на сьогодні у нашій країні індустрія гостинності розвинута недостатньо. У нинішній ситуації мова йде про недостатню розвиненість мережі готелів або туристських комплексів для проживання туристів або відпочиваючих. Недостатньо розвинута також мережа готелів середнього класу.

Об'єктом дослідження курсової роботи є організація дозвільної діяльності на підприємстві готельного господарства «Либідь».

Предметом дослідження виступають теоретичні та практичні аспекти організації дозвілля в підприємствах готельного господарства.

В даній роботі ми спробуємо відбити нинішні проблеми галузі і надати пропозиції розвитку організації дозвілля в готельній індустрії нашої країни, незважаючи на недолік матеріалу і наукових узагальнень, а також систематизованих підручників з питань інфраструктури готельного бізнесу, організації туристської діяльності та її економічних аспектів.

Структурно курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОЗВІЛЛЯ В ПІДПРИЄМСТВАХ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА

1.1 Поняття, суть та значення організації дозвілля

організація дозвілля готельне господарство У сучасному суспільстві дозвілля є одним із видів соціально-культурної діяльності і відіграє значну роль у духовному, фізичному розвитку та удосконалюванні людини. Якщо ми звернемося до поняття «дозвілля», то зрозуміємо, що воно давно вже стало невід'ємною складовою частиною всіх народів, оскільки це природній стан будь-якого суспільства та будь-якої людини.

Якщо раніше розвиток держави визначався кількістю добутої нафти, вугілля, корисних копалин, то сьогодні розвиток держави визначається тим, скільки вона вкладає коштів в дозвілля. За всіх часів дозвілля збагачувало і збагачує сьогодні особистість, розширювало і розширює можливості самоствердження, забезпечувало і забезпечує рекреацію та подальший розвиток особистості.

Не дивлячись на величезну кількість невирішених проблем культури на сьогодні існує загальна тенденція винаходу і розвитку різноманітних нових видів дозвілля в готельних господарствах, основною задачею яких є створення умов для формування і задоволення культурних запитів та духовних потреб людей.

Організація туристського дозвілля, його насиченість, є механізмом здійснення соціально-культурної діяльності дозвілля та одним із ефективних способів пропаганди культурно-історичних цінностей. У зв’язку з цим актуальною стає проблема раціонального проведення та організації дозвілля.

Поняття «організація дозвілля» підприємств готельного господарства є узагальненим поняттям для різних форм підприємництва, які спеціалізуються на ринку послуг, пов’язаних з прийомом та обслуговуванням гостей. Можна сказати, що це індустрія гостинності, що складається з таких видів обслуговування, які спираються на принципи гостинності, що характеризуються щедрістю та дружелюбністю по відношенню до гостей.

Організація дозвілля готельних підприємств напряму залежить від його класу, чим вище клас готелю, тим ширший об'єкт послуг надають готелі, які розраховані на прийом гостей, що представляють вищі політичні управлінські кола, знаменитостей, добре забезпечених людей. Відповідно організація дозвілля в таких готелях відповідає найвищому рівню якості.

Середній рівень послуг — такі готелі розраховані на найбільший сегмент подорожуючих. Найчастіше вони мають від 150 до 200 номерів. В таких готелях рівень організації дозвілля середній, який забезпечує непоганий відпочинок та необхідний рівень задоволення потреб гостей.

Готелі із обмеженим рівнем послуг призначені для прийому осіб з невеликим статком. Нерідко такі готелі можна зустріти в невеличких селищах біля великих автострад. Організація дозвілля в таких готельних господарствах майже відсутня, основна задача і послуга — «надати дах над головою».

На сьогодні у всіх європейських готелях в роботі по організації дозвілля існує тісний зв’язок готельного підприємства із суспільним та культурним життям. Ця тенденція виникла із прагнення збільшити рентабельність підприємства шляхом включення в нього приміщень розважального характеру, що приносить великі прибутки.

Наприклад, в США майже кожен новий готель проектує банкетні зали для зборів та з'їздів. Американські архітектори оздоблюють такі зали великими рухомими стінками, які дозволяють утворювати невеликі приміщення в залежності від кількості учасників з'їзду.

Також в Європі існують приклади готелів з кінозалами, причому просторово пов’язуючим елементом є приміщення, в яких розташовані кафе та ресторани.

Організація дозвілля в готельних підприємств напряму пов’язана із характером запропонованих робіт та причин, через які гості обирають саме цей готель. Наприклад, більша частина клієнтів, які розміщуються в конгресовому готелі в центрі міста, так чи інакше пов’язана із проведенням конгресів, де вони можуть зустріти потрібних їм людей. Саме тому головною метою організації дозвілля даного готелю є забезпечення спілкування всіх, хто приймає участь в конгресі. Готель може мати повні додаткові рекреаційні можливості, але ресторани, банкетні зали та фойє залишаються головними приміщеннями, які створені з метою створити позитивні можливості для контактів для людей один з одним, тим самим створюючи у гостей загальне позитивне враження від готелю в цілому.

Перехід до ринкових відносин викликає необхідність постійного забезпечення змісту діяльності готельних установ, методів її здійснення та пошуку нових технологій організації дозвілля гостей.

Основне завдання готелю, як соціального інституту, полягає в розвитку соціальної активності і творчого потенціалу особистості, організації різноманітних форм дозвілля і відпочинку, створення умов повної самореалізації в сфері дозвілля.

Аналізуючи значення організації дозвілля готельних підприємств приходимо до висновку, що воно нерозривно пов’язане із загальним значенням туризму і навпаки.

Саме тому політичне значення організації дозвілля напряму залежить від політичного значення туризму і полягає у взаємному зближенні, обміні поглядами між жителями різних країн та континентів. Туризм (а також і ефективна та комфортна організація дозвілля готелів) може сприяти встановленню зв’язку між народами, закладаючи основи для мирної співпраці, та може бути одним із шляхів для зміцнення миру. В більшості випадків уявлення про певну країну, отримане з книг, радіо, кіно чи телебачення не відповідає дійсності. А так як іноземний туризм є найкращою формою пізнання певної країни та її жителів, отже на саму організацію дозвілля гостей в готельних господарствах покладена відповідальність по створенню позитивного враження від поїздки в ту чи іншу країну.

Виховне значення організації дозвілля готельних підприємств полягає в підвищенні свідомості гостей шляхом організації екскурсій, які отримають різноманітні райони країни та спостерігають за проявами суспільного життя. Знайомляться з досягненнями в області економіки та культури.

Культурне значення управління дозвілля гостей полягає в організації збагачення особистої культури шляхом знайомства з новими людьми, їх звичаями та досягненням в мистецтві, архітектурі, театральному житті, літературі, музиці, з історичними пам’ятками, а також в удосконаленні знань іноземних мов.

Суспільне значення організації дозвілля готельними підприємствами виражається в створені атмосфери доброзичливості, солідарності та взаємної поваги гостей, у вірному ставленні їх до місцевого населення і навпаки.

Біологічне значення ефективної роботи служб організації дозвілля полягає у відновленні фізичних сил і морального відпочинку, перебування в корисних кліматичних умовах. І як результат цього — гарне самопочуття та покращення здоров’я.

Особливо важливим для організації дозвілля є його економічне значення, тісно пов’язане з туризмом. Туризм не лише надає послуги, а й виступає в ролі споживача окремих елементів обслуговування. Саме в цій подвійній ролі і `н.`юючи`гра економічне значення туризму, яке непрямо впливає на інші області економічного життя, що може проявлятись в різних формах.

Ефективна організація дозвілля готелів внутрішнього туризму сприяє приїзду туристів з інших областей країни, що приводить до активізації економічно відсталих регіонів. Відбувається зростання капіталовкладень на будівництво шляхів сполучення та туристичних об'єктів. Будівництво нових шляхів, а також розширення і модернізація існуючих об'єктів, переважно готелів, викликає пожвавлення в інших галузях господарства.

Ефективна організація дозвілля готельних підприємств іноземного туризму приносить державі цінну валюту, стимулює зацікавленість в тих галузях господарства, які приймають участь в обслуговуванні іноземних туристів. Все це створює нові цінності, які сприяють зростанню національного доходу і як результат цього — підвищення життєвого рівня суспільства.

Розвиток готельного господарства потрібен кожній державі. Потреба розвитку економічного життя, промисловості та торгівлі, технічного прогресу, науки, художнього життя створює необхідність подорожей з метою встановлення контактів, організації культурних та спортивних заходів, з'їздів, конференцій і т.п. Все це ускладнюється, якщо не вистачає готелів. Відсутність відповідної кількості готелів паралізує сучасне життя. Розвиток готельних підприємств сприяє пожвавленню місцевості, зростанню грошового обігу, що в свою чергу посилює економічні регіони країни.

Таким чином на сьогодні існую необхідність удосконалювання діяльності культурно-дозвільного центру по організації дозвілля підприємств готельних господарств. Ця тенденція повинна йти активно в усіх напрямках удосконалювання господарського механізму, розробки концепцій установ культури в нових умовах. Підходах до моделі і професії організатора дозвілля гостей, змісту діяльності, планування і керування установ сфери дозвілля. Отже, сучасний етап розвитку культурно-дозвільної установи, характеризується переходом від критики існуючого положення до конструктивних рішень.

1.2 Зародження та розвиток комплексних форм дозвілля

Розглянемо розвиток дозвільних програм ще за часів античності. Повсякденне життя стародавнього грека епохи класичної культури мало безліч принад. Найкраще його можна розглянути на прикладі афінян.

Прокидався афінянин удосвіта й молитвою вітав схід сонця, потім пригощався кубком вина і шматочком хліба, і виходив з дому. Багато хто з громадян сумлінно виконував державні обов’язки і половину дня проводили на народних зборах, судах та установах. Слухали ораторів, яким належала значна роль у житті полісу. Опівдні, який називався в Афінах «часом, коли ринок повний», громадянин ішов на базар, щоб щось купити на обід. На ринок ходили тільки чоловіки, жінки рідко траплялися на вулицях Афін. Відпочивши після обіду, афінянин ішов до гімназії або палестри.

Не менше ніж духовний розвиток людини для древніх греків був важливий і фізичний розвиток та ораторій, і сперечалися на різноманітні теми, а й займались тренуванням.

Гімназії були майже в кожному грецькому місці, а в деяких їх було і по декілька. Є багато відомостей про такі гімназії Афін як: Академія, Лікей, Кінострат, які були одночасно і великими науковими центрами. Зрозуміло, що сама велика сімпозія розміщувалась там, де проводилися головні спортивні змагання еллінів — в Олімпії.

Як будівля багатофункціональна, призначена і для фізичних вправ, і для відпочинку, і для занять науками, сімпозія повинна була розміщатись в просторій будівлі з великою кількістю приміщень. Спочатку в палестрі, а потім в гімназії до якого увійшла палестра, були тільки роздягальня, зал, де спортсмени намащувались маслом; ще одна кімната, де вони натирались піском — все це було необхідним косметичним масажем, який полегшував здійснення тих чи інших вправ під час змагань; потім інша кімната, де висіли шкіряні мішки з піском і де майбутні чемпіони тренували свою силу і відпрацьовували удари перед кулачними боями. Самим великим помешканням був ефібріон, призначений для гімнастичних вправ та ігор молоді. Були при палестрі і кімнати відпочинку — екседри з лавами і стільцями. Там втомлені спортсмени мали змогу перевести дух. І там же виступали і сперечались філософи і оратори. Окремі зали і кімнати були відділені одна від одної бортиками: одні з них були криті, а інші відкриті, ними користувались в залежності від сезону і погоди. Накінець, при гімназіях були також спортивні майданчики: для ігор в м’яч — сферістеріони, для бігу — дром.

Створювачі палестр та гімназій також думали про гігієну спортсменів — так виникли бані з холодною та гарячою водою, парні з обладнанням для підігріву води. Тут учасникам тренувань і змагань надавали можливість відмити тіло від масла, піску та пилу.

Бані були важливим елементом. Окремих від гімназій бань в Греції було мало: тут можна було змити з себе грязюку, освіжити тіло після довгої дороги або, як в гімназіях, очистити себе від масла, піску та пилу. В деяких грецьких містах були і громадські бані, доступні для всіх за невелику платню, тому що користувались ними загалом бідні люди, які не могли приймати ванну в себе вдома.

Адже, вільний час греків був заповнений різними спортивними вправами та іграми. Перше місце серед них займала гра в м’яч, хоч вона не виходила за межі учнівського майданчика в гімназії і досягла високого рівня змагань — «агона». Гра в м’яч служила цілям загальної фізичної підготовки людини і не отримала свого достойного місця в переліку таких класичних видів змагань, як біг, стрибки, кидання спису або диску, боротьба — те, чим славились древні олімпійські ігри. Тим паче в м’яч грали під наглядом тренера — сферисифіка, підкоряючись спеціальним правилам. М’ячі виготовлялись з шерсті або з пір'я, обшивали шкірою, легкі м’ячі заповнювали повітрям: ними часто грали діти; важкі м’ячі заповнювали піском.

Вечір в афінянина закінчувався дружньою вечіркою — симпозіумом. Були тут тільки чоловіки, а з жінок приходила тільки флейтистка, яка супроводжувала бесіди музикою. Гості пили, розводячи вино — дар бога Діоніса, співали, іноді перед ними виступав мім або танцюристка, і присутні насолоджувались цим видовищем, гравці також знали настільні ігри. Однією з найбільш поширених була коттаб, в якій гравець повинен був спеціальним способом вилити залишки вина із чаші. Форми ігор були різноманітні, все залежало від уміння їх придумувати. Окрім того греки знали і гру, близьку до шахів або шашок — пенею. Свій початок вона бере з глибокої давнини, так як в неї грали вже герої Гомера. Граючи в неї, греки переставляли кості або камінчики на спеціально підготовленій дошці, але про правила цієї гри ніхто не знає.

Із симпозіуму поверталися з настанням темряви, коли зачинялися ворота Афін. На вулицях вартували скіфські лучники. Повернувшись додому, афінянин лягав спати, щоб з ранку все побачити знову.

В 800 році до н.е. Греція стає країною із розмаїттям прекрасних громадських споруд, руїни яких ще й зараз захоплюють нас. Виникають і розвиваються ліричні поезія, трагедія, комедія, натурфілософія.

Світ Муз, Німф, менад — це світ пісень і танців.

Очевидно пісні не були в сфері культурного обряду, вони були в сфері повсякденної праці `н.`юючи`гр, `н.`юючи`г, ремісника. Пісня була ритмом для працюючої людини і сама керувала цим ритмом. Цю пісню могли співати люди, які крутили важкі жернова млинів, або витягували відра з річок або колодязя, чи переносила важкі вантажі - скрізь було чутно ритм трудової діяльності.

Від народних трудових пісень залишились лише окремі невеликі фрагменти, адже їх не розглядали як літературу, яка повинна переписуватись і передаватись нащадкам на табличках або на папірусі.

Свята врожаю, свята різних ремесел також супроводжувались веселими обходами всіх найближчих домів, причому молодь і діти співали те, що потрібно було в тому чи іншому випадку, просячи у людей за це подарунки.

Не чужими грекам були і пісні пов’язані із життям: «катабавкалексис» — колискова для дітей; «гікменей» — весільна пісня, якою подружжя проводили до їх майбутнього домашнього вогнища; «`н.`юючи» — пісня, яку співали біля дверей шлюбного покою подружжя; «олофірм» — плач біля постілі помираючого; «іален» — погребальна пісня; пісні, які виконувались під час пиру, симпозіуму, відомі нам в літературній фермі.

Зі струнних інструментів була вдома і знаменита ліра. Міфологічна традиція приписує її винахід богу Гермесу, який натягнув на панцир черепахи струни, зроблені із нутрощів тварин. Спочатку греки і самі виготовляли ліри із панцерів черепах, але з часом в хід пішли дерево і бронза. Поряд з цим існувало декілька різновидів арфи, наприклад, трьох кутовий `н.`ю, запозичений греками із Фрігії або із Сербії.

Не легким важливим і серйозним ділом, ніж музика і пісні, був для древніх греків танець. Танець будувався на строгому дотриманні ритму. Засобами танцю представляли різні події, розігрували сцени з життя, поклавши тим самим початок пантоміми. Кожен танець був присвячений кому-небудь із безсмертних жителів Олімпу і показував той світ, на який Бог розповсюджував своє заступництво. Велику роль мав танець і в культурі Діоніса. З культом Діоніса було пов’язане виникнення всіх трьох видів грецьких вистав: трагедії, комедії і гумористичної драми.

Танцюристу належить бути у всіх відношеннях неповторним, тобто кожний його рух повинен бути ритмічним, красивим згідно із самим собою.

В Vст. До н.е. коли в Афінах триєдина хорея — музика, пісні і танці - поєднавшись з епічною поезією, породили театр. З цих древніх театральних вистав, які створили один із основних первнів програми священного бога Діоніса, веде свою родословну сучасна драматургія.

Спочатку майданчик для виступів — орхестра, робили і прямокутним, круглим або еліпсоїдним, в залежності від місцевих звичаїв. В кінці кінців орхестра взяла круглу форму, а в центрі майданчика робили вівтар Діоніса. Розміщували `н.`юючи у підніжжя пагорба так, щоб відвідувачі могли зайняти місця на його схилі і добре бачити все що відбувалося на сцені.

Три первинні оркестри для хору, сцена з проскеніоном для акторів і «теотрон» для відвідувачів — стали початковими елементами античного і сучасного театру. В Афінах вхід до театру був безкоштовним, тим паче, що цей рід занять був частиною культового свята, який об'єднував усіх. Тільки жінки і молодь не допускалися, як правило, на комедії із моральних принципів, адже автори дозволяли собі таке, чого жінки, сестри, сини і дочки афінян не повинні були бачити і чути.

Святкових днів в Афінах, як і в інших грецьких містах, було багато. Було ще свято на честь Аскленія: головні торжества проходили в Епірі кожні п’ять років. Весною справляли Дельфінарії на честь Аполонна і тим самим відкривали сезон морської навігації.

Окрім загально грецьких, древні елліни багато місцевих ігор присвячували Аполлону або іншим богам. З часом великого розмаху досягли місцеві ігри і в деяких містах за межами Греції - можна згадати «олімпійські ігри», що проводились в багатій Антіохії.

Вільним часом у римлян користувались по різному. Люди з освітою, з високими духовними інтересами присвячували себе науці або літературі, не враховуючи це справами, а розглядали скоріш як дозвілля, як «відпочинок душі». Вибір занять був широким: суперечки, полювання, бесіди і відвідування різноманітних розваг. Розваг було багато, і кожен міг знайти те, що йому було по душі: театр, бої гладіаторів, гонки на колісницях, виступи акробатів. Інколи йшли просто подивитись на яку-небудь екзотичну тварину. Одні шукали тиші та спокою, інші - шумних розваг. Одні виїжджали на відпочинок із міста в селище, а інших приваблювали прикраси великих міст.

Поїздки за місто потребували цілого дня, а то і декілька днів. Як тільки з’являвся вільний час римляни вдало ним користувались, щоб розслабитись і відпочити. Такий час можна було присвятити грі в м’яч, до якої римляни вдавались ще жвавіше ніж греки. Грали і дорослі, і молоді.

Головним спортивним майданчиком Вічного міста, яким всі могли користуватись, було Нарсове поле, а також коміцій, тобто місце на Форумі, де проходили народні зібрання. Спортивні майданчики були і при термах, а землевласники створювали їх у себе в маєтках. Будівель, типу палестри або гімназій, Рим не знав. До деякої міри їх заміняли терми, які давали своїм відвідувачам набагато більше зручностей і задоволення. Дякуючи цьому терми стали з часом місцем зустрічі римського модного світу.

Терми призначались не тільки для купання, при них були спортивні майданчики, кімнати відпочинку — типу грецьких екседр, а потім з’явились навіть буфети і бібліотеки. Але римські терми були по-перше місцем приємних купань, відпочинку і спілкування, а не фізичної підготовки майбутніх воїнів, спортивними майданчиками та `н.

Потім було побудовано велику кількість інших терм — розкішних, комфортабельних, які дозволяли відвідувачам проводити час із користю, особливо з тих пір, як при термах були відкриті бібліотеки — це те місце, де римляни проводили більшу частину всього свого відпочинку. Часті купання в термах вважались в Римі «хорошим тоном», адже там збирався весь модний світ. Люди спілкувались, зав’язували і підтримували знайомства. Приходили і любителі спортивних змагань і ігор, інтелектуали, світські люди, поети, які шукали слухачів, і просто зацікавлені. Там зустрічались і старі люди, які прийшли відпочити, провідати давніх знайомих і поговорити на серйозні теми.

Але окрім купання улюбленим видом відпочинку римлян було мисливство на диких тварин і птахів. У римлян були різні забави, ігри, в які вони могли грати як дома, так і в гостях, на банкетах. До ігор невинних, які не визнавали небезпечного азарту, відносились загадки. Як би то не було, римляни продовжували захоплюватись азартними іграми, втрачаючи при цьому гроші.

Не було достатку в Римі та інших містах, в трактирах і пивних, де можна було посидіти і поговорити за вином, інколи навіть підігрітим. Трактири підрозділялись на різні категорії: в будівлях низького розряду були лави, вбудовані в стіни. Будівлі такого роду утримували вільновідпущеники, які наживали цим шляхом багато грошей. Трактири, пивні, харчевні були відкриті з ранку і майже до ранку наступного дня. Якраз в таких трактирах і пивних існували особливі кімнати для азартних ігор. В епоху імперії власті неодноразово намагались знищити ці місця.

Слід підкреслити прагматичний характер усього римського мистецтва, метою якого було зміцнення існуючого ладу. В стародавньому Римі здійснювалися програми засобів масового впливу, вони коштували дорого, однак інформаційний ефект був величезний.

Принцип «Хліба і видовищ», характерний для способу життя Стародавнього Риму, мав світоглядацьке і ніс аудиторії морально — політичну інформацію. Видовища переслідували певну мету — дати думкам напрям на користь існуючого режиму. Це досягалося пишнотою і розкішшю урочистостей, видовищ та будівель, що впливали на уяву і фантазію народних мас.

Таким чином, на прикладі древньої Греції і Риму ми бачимо, як давно виникло таке поняття як «дозвілля» і яке важливе місце займає воно в житті людей. Адже дозвілля це те, що так необхідно в нашому житті для того, щоб розслабитись, зняти стресові і фізичні навантаження. Існує багато способів відпочинку, які так чи інакше повинні використовуватись для укріплення як фізичної так і духовної сили. Адже не дарма в народі існує прислів'я: «В здоровому тілі - здоровий дух». І прикладом цього виступає древня Греція і Рим.

1.3 Організація дозвілля на сучасному етапі

Новий час відзначається тим, що з’являються такі форми дозвілля, які залишаються актуальними і цікавими до сьогодні.

Клуби. По-перше, виникають і розвиваються саме в Новий час клуби — громадські організації, що добровільно об'єднують групи людей із метою спілкування, пов’язаного з різноманітними інтересами, а також для відпочинку і розваг.

Ще з кінця 18 сторіччя стали виникати клубні форми проведення вільного часу дворян. Своєю задачею вони ставили організацію відпочинку, спілкування і розваг представників дворянських кіл. Початок 19 сторіччя — час розвитку салонів, гуртків, товариств різноманітної спрямованості (музичних, літературних, спортивних). Були пошуки більш камерних форм дозвільної діяльності, одержали поширення аристократичні клуби і кружки по інтересах різноманітних напрямків: художніх, літературних, музичні, аматорів балету та `н. Стали популярні види спортивних занять, що потребують великих витрат і спеціально обладнаних площадок, що в свою чергу, потребувало об'єднання засобів — великий теніс та кінний спорт. Активно розвивалися клуби в офіцерському середовищі.

До початку ХХ сторіччя в організаційному і фінансовому відношенні активно беруть участь у столичних клубах дворяни та купці, породжуючи таку нову форму дозвілля, як спільні обіди в дорогих ресторанах. Самим численним є міщанство (ремісники, дрібні торговці, дрібні домовласники), у їхньому середовищі спостерігався такий зв’язок роботи з домашнім побутом і дозвіллям, тому що більшість працювали вдома і у виробництві брала участь вся сім'я. Засоби дозвілля в міщан були дуже різноманітні. Це і багатолюдні «вечірки» для зав’язування знайомств з іграми, що супроводжувались поцілунками, фантомами, танцями і т.д.

У заможних міщанських сім'ях для молоді влаштовували домашні вечори. Найбільш освічена молодь нерідко влаштовувала домашні спектаклі, спільні читання.

Найпоширенішим видом дозвілля жінок-міщанок було рукоділля, нерідко рукодільна робота сполучалася з бесідою — так звані «роботні поседілки». Заможні ж чоловіки проводили час у клубах, трактирах, чайних, присвячуючи цей час грі в карти, більярду, лото та `н. Популярністю усіх користувався кінематограф, у глядачевій залі можна було побачити студентів і жандармів, офіцерів і крусисток, інтелігентів і робочих, прикажчиків, торговців, дам, модисток, чиновників і т.д. Балагани замінилися стаціонарними кінотеатрами. Кіно входило в повсякденний побут.

Початок ХХ сторіччя було відзначено розширенням мережі утворювальних закладів у сфері дозвілля (недільні і вечірні школи, курси і кружки, народні університети), що могли відвідувати міщани і робітники фабрик і заводів. У цьому середовищі стали з’являтися самодіяльні «товариства самоосвіти робітників»: проводилися лекції, влаштовувалися спектаклі, екскурсії, створювалися творчі драматичні і хорові колективи. В 20-ті роки стала активно розвиватися художня самодіяльність, кружки створювалися у військових частинах, клубах, народних будинках.

Внаслідок війни, культурно-масові заклади скоротилися, особливо у віддалених місцевостях від великих міст.

Війна завдала величезний збиток закладам культури, кількість клубів скоротилася. В міру звільнення території відновлялися і заклади культури. У 70-х роках у середовищі молоді почалося прямування на створення молодіжних клубів, розвивалося аматорське прямування (клуби по інтересах).

Молодіжна дискотека. Перші дискотеки виникнули в 50-х роках у Франції, у 60-х — в США і Великобританії, і вони стали формою дозвілля молоді. У 20-ті роки грамофон поступився місцем компактному патефону. В 30-х роках фахівець із добору і комплектування платівок став називатися диск-жокеєм.

В середині 40-х з’явився музичний стиль «диско» (сьогодні - «техно»), головна особливість якого складається насамперед у спец ефектах, можливих тільки при сучасному звукозаписі. Друга особливість «диско» — його танцювальність. Дискотеки і «диско» в 70-х давали можливість відпочити і поспілкуватися, давали людям можливість творчого самовираження. З’явившись на початку 70-х, дискотеки набули популярності завдяки загальній любові до танців і стали засобом протесту проти обридлих форм дозвілля — лекцій, концертів, кружків. Завдяки дискотеці народилися такі напрямки молодіжної субкультури, як металісти, панк. З середини 80-х з’явилися курси диск-жокеїв (зараз їх наживають Ді-джеями). Самим масовим різновидом дискотеки донині залишається танцювальна. Друга по популярності до 90-х років була тематична `н.`юючи`грама, що зараз втратила свою силу. Частіше тематична дискотека змінювалася вечорами знайомств.

Великі шоу-дискотеки являють собою чергування дискотечної програми в записі із виступами артистів, танцювальної групи. Зараз такі дискотеки практикуються в багатьох містах до сезонних свят. Головною фігурою в такій дискотеці стає головний, що бере на себе основну роль спілкування з глядачем, представлення артистів між номерами. Часто головний імпровізує по ходу програми, особливо у випадку виникнення непередбачених ситуацій (вихід на сцену нетверезої людини, бійка, технічні заминки із музикою).

Гуртки в культурно-дозвільних закладах. Після війни з’являються кружки за інтересами.

Гурток — творче об'єднання людей, що мають спільність інтересів у сфері творчості, основною діяльністю якого є оволодіння визначеними навичками і застосування їх в житті. Займатися в кружок учасники приходять на добровільній основі, обираючи собі заняття по душі. Зараз більшість із них працює за принципом студії або ансамблю.

Гуртки художньої самодіяльності: танцювальний, театральний, вокальний, ляльковий, кружок гри на гітарі та `н.

Гуртки художньої творчості: декоративно-прикладного мистецтва, образотворчого мистецтва, м’якої іграшки та `н.

Гуртки технічної творчості: технічне моделювання, моделювання одягу та `н.

Гуртки відрізняються свободою спілкування і доступністю матеріалу.

Камерні форми організації дозвілля: салон, вітальня. Салони з’явилися ще в 18 сторіччі, як одна з форм «гостювання». Салон — це не місце, це вечір зустрічі, на якому головною була хазяйка (рідше — хазяїн). Відвідувачів часто зв’язувала не стільки спільність інтересів, скільки факт знайомства або родинного із хазяйкою.

Салони того часу можна характеризувати як літературно-художній або політичний кружок для вузького кола осіб, що збираються в приватному будинку. Салони і вітальні - були поширеною формою дозвільної діяльності. Для їхньої обстановки характерне створення атмосфери домашнього затишку — відповідні меблі, рослинність, музичні інструменти, часто програма салону або вітальні супроводжується спільним чаюванням, іноді танцями.

Салони можуть бути театральні, музичні, художні, літературні. На таких вечорах у затишній «домашній» обстановці учасники обмінюються інформацією про спектаклі, концерти, поезію і прозу, художні твори. Часто салон будується за формою як вечір-спогад про минулі епохи, допомагає учасникам заходу зануритися в їхню атмосферу. Це могли бути костюмовані вечори та ін.

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ПОСЛУГ ДОЗВІЛЛЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА «ЛИБІДЬ»

2.1 Характеристика підрозділів, що організують дозвілля гостей на підприємстві готельного господарства «Либідь»

Готель «Либідь» відповідає міжнародним стандартам марки. Готелеві привласнений статус 3 зірок.

Відмінний сервіс, надійна служба безпеки і прийнятних цін зроблять прибування в Готельному комплексі максимально приємним. У готелі виробляється система розрахунку по кредитних картках Visa, Master Card, American Express, Diners Club.

На території готелю існує безкоштовна автостоянка, яка цілодобово охороняється. Готель оснащено 200 прекрасно оснащеними номерами (включаючи номера люкс) із супутниковим телебаченням, кондиціонером, міні-баром, радіо, телефоном із прямим виходом на міжнародний зв’язок, мається можливість для підключення комп’ютера в номері.

Номери поділяються на:

— одномісний з великим ліжком (96 номерів);

— двомісний (50 номерів);

— 2-х кімнатний люкс (4 номера);

— 3-х кімнатний люкс (2 номера);

— 4-х кімнатний люкс (2 номера).

А також номери поділяються на:

ь для курців;

ь некурців.

По статусу номери поділяються на:

ь вільні / невільні;

ь чисті / брудні;

ь недоступні з технічних причин / без сервісного обслуговування.

Готель бере участь у програмі «Forget something». Якщо гість забув наступні приладдя: зубну щітку, зубну пасту, вату, гребінець, нитку з голкою, бритвений набір, пилочку, мило, шапочку для душу — все це на його прохання йому надасть співробітник Служби прийому і розміщення.

Постійно йде робота з поліпшення якості номерного фонду. На ціни на номерний фонд готелю «Либідь» існує опублікований тариф.

Інформаційні системи, що існують у готелі, об'єднують різноманітні її служби. Отже, існує певна формальна структура або внутрішня організація, що з однієї сторони координує зусилля працівників для досягнення мети і місії організації і з іншої сторони дозволяє використовувати досягнення науково-технічного прогресу для скорочення часу на виконання різного роду операцій.

Організаційна структура готелю відображена повноваженнями та обов’язками, що покладені на кожного її працівника.

Структура підрозділів, які здійснюють керуванням організацією дозвілля підприємств готельного господарства — лінійно-функціональна. На чолі всього комплексу стоїть керуючий. Він займається координацією роботи менеджерів різних підрозділів. Також він представляє готель на різних конференціях і семінарах.

У безпосередньому підпорядкуванні в Генерального менеджера (1-й рівень) знаходяться менеджери / директори відділів (2-й рівень). Менеджерам відділів підкоряються заступники (3-й рівень). На 4-му рівні - старші зміни. На 5-му — рядові співробітники.

Генеральний директор є посередником між власниками підприємства й управлінським персоналом з одного боку та гостями з іншого. Принципово ця функція може бути охарактеризована як функція перекладу загальних постановочних завдань, обумовлених власниками, у конкретні управлінські рішення.

Також на генеральному директор лежить вирішення величезної кількості завдань, наприклад, прийняття орієнтованих на обраний сегмент ринку рішень, спрямованих на задоволення потреб клієнтів в сфері організації дозвілля.

Щодня призначається Черговий менеджер. Ним може бути менеджер (заступник менеджера) будь-якого відділу. У цей день він відповідає за стабільне функціонування всього готелю, вирішує всі спірні питання, розглядає скарги гостей. За ним залишається право діяти на сій розсуд у ситуаціях, що вимагають негайного реагування.

У готелі працюють 113 постійних співробітників, з якими укладені договори. Також є персонал, з яким укладені договори про взаємне надання послуг (наприклад, масажистки, піаністи і т.д.).

Готель дотримується політики залучення молодих фахівців. Необхідні вимоги при цьому — досвід роботи. Хоча багато співробітників мають (або незабаром будуть мати) вищу освіту, ця освіта не завжди за профілем, і іноді не має ніякого відношення до діяльності готелю.

Підрозділи готелю можуть бути орієнтовані на виробництво продукції, наприклад, кухня або пральня, надання послуг, наприклад, ресторан або служба покоївок, або на інформаційне обслуговування, наприклад, служба портьє, служба бронювання і т.п.

Підрозділ харчування «Либідь». Це найбільш численний підрозділ. До нього відносяться офіціанти, адміністратори залу, кухарі, бармени та служба обслуговування в номерах. Офіціанти працюють у ресторані, банкетному залі, а також під час вечірок на відкритому повітрі. Даний підрозділ посередньо відноситься до організації дозвілля гостей, а саме у випадку організації вечірок, конференцій і т.п.

Обслуговування в номерах безпосередньо відноситься до підрозділу харчування. Офіціанти за замовленням клієнта доставляються до нього в номер блюда і напої.

Особливістю готелів є можливість здійснення замовлення на поповнення вмісту міні-бару через телевізор. Це досить нова і зручна система. Вона дозволяє як направляти замовлення на склад напоїв, так і вести рахунок клієнта. Інформація вводиться в систему через пульт дистанційного керування телевізором.

Розташовані на території комплексу бари пропонують прохолодні та алкогольні напої і легкі закуски. Бари, що знаходяться на відкритому повітрі звичайно працюють у вихідні дні, але не виключена їхня робота під час різних презентацій, концертів та вечірок, що безпосередньо відноситься до організації дозвілля готелів.

Служба прийому і розміщення готелю «Либідь». Служба прийому і розміщення — один з головних підрозділів готелю, знаходяться у вестибюлі, на першому поверсі, що здійснює реєстрацію гостей, які приїжджають, розподіл номерного фонду, виписку і розрахунки з клієнтами, прийом телефонних дзвінків, з'єднання з номерами гостей, передача різного роду інформації і багато чого іншого.

Служба прийому і розміщення звичайно відповідає за інформаційне обслуговування, координацію і контроль над всією сукупністю послуг, наданих готелем.

Всі функціональні служби готелю поділяються на центри прибутку і допоміжні. По визначенню центри прибутку продають послуги гостям і відвідувачам, приносячи прибуток. Допоміжні центри самі по собі прибуток не приносять, але забезпечуються роботу перших.

Іншим критерієм класифікації підрозділів служить їхня взаємодія з гостями: пряма або непряма. Але навіть якщо персонал не спілкується прямо з гостями, наприклад, не приймає замовлення, не реєструє гостей при в'їзді і т.п., проте ними надаються послуги по прибиранню кімнат, ремонту устаткування і виправленню помилок у рахунку клієнта.

В готелі «Либідь» організацією дозвілля гостей керує загальний «культурний центр», в який входять: бізнес-центр, сервіс-служба та спортивно-оздоровчий центр.

Кожен відвідувач готелю також може відпочити і підтримати форму в спортивно оздоровчому центрі, де до послуг гостей готелю:

ь тренажерний зал;

ь фінська сауна;

ь солярій;

ь басейн;

ь масажний кабінет.

Окрім цього в наявності готелю — стоматологічний кабінет, який надає послуги лікування та протезування зубів.

Деякі види послуг (наприклад, користування сауною, басейном, тренажерним залом) для постійних клієнтів готелю — безкоштовні.

Спортивний відділ організовує для гостей готелю:

ь боулінг;

ь літні види спорту (велосипед);

ь зимові види спорту (ковзани, лижі, снігоходи, підлідну риболовлю).

Сервіс-служба готелю надає безкоштовний шатл (маршрутне таксі) до / з центра міста. При заявці `н.`юючи готель надає безкоштовний транспорт за маршрутом Аеропорт Жуляни (1,2) — готель — Аеропорт Жуляни (1,2). Також готель надає послуги таксі і прокат автомобілів без водія.

Сервіс-служба організовує для гостей готелю:

— екскурсії (по церквах та історичних пам’ятках Києва) і відвідування музеїв;

— відвідування концертів, театрів, опери;

— творчі виставки в музеях;

— бронювання місць в ресторанах, клубах, театрах та кінотеатрах міста;

— моделювання букетів та доставку квітів.

Для гостей найбільший інтерес представляють програми дозвілля рекреаційного характеру, що дозволяють зняти втому, стрес, нервову напругу, забути всі повсякденні турботи. І тому в культурному центрі все частіше стали проводитися концертні програми, по закінченню яких глядачів у чекає розважальна танцювальна програма.

Також сервіс-службою готелю «Либідь» організовується дозвілля дитячих груп, а саме:

— відвідування зоопарку;

— організація походу в цирк, лугопарк;

— відвідування планетарію;

— організація дитячих екскурсій по місту та області.

Бізнес-центр готелю «Либідь» обладнаний практично всією необхідною оргтехнікою. Він пропонує всі види секретарських робіт: комп’ютерні і друковані послуги, доступ до мережі Інтернет, факсимільний зв’язок.

Сьогодні в час інформації, комп’ютерів і комп’ютерних мереж, найсучаснішої апаратури, зростає інтерес до «індустріальних» видів дозвільних ігор, пов’язаних з використанням ігрових автоматів та комп’ютерів. Саме тому культурний центр враховуючи цю ініціативу організував два комп’ютерні зали, де гостям готелю «Либідь» пропонуються такі послуги:

ь користування офісним програмним забезпеченням;

ь мережеві конференції;

ь пошук інформації в Інтернет;

ь електронна пошта та `н.

Окрім цього готель «Либідь» надає послуги салону краси «Valery Style» (авторські стрижки, ексклюзивне фарбування, вечірні і весільні зачіски, манікюрно-педікюрні послуги), а також організовує дозвілля в казино «Golden Palace Weekend» (до послуг гостей також більярдні кімнати), пральні і хімчистки та пункту обміну валют.

Конференц-виставкова діяльність є одним з основних напрямків організації дозвілля відвідувачів готелю «Либідь». Проведення заходів на площах готелю забезпечує завантаження готелю і значно збільшує товарообіг ресторанів. Від кількості заходів, їхнього характеру і масштабності в чималій мірі залежить як благополуччя, так і престиж готелю. Основними заходами є виставки, конференції, конгреси, семінари, ділові зустрічі, презентації українських і закордонних фірм, шоу-покази і т.п.

Для готелю важливою є участь у профільних міжнародних виставках, симпозіумах і семінарах і т.п. Активно залучається середні ланка для участі у виставках, оскільки безпосередньо вони працюють із клієнтами і володіють певною інформацією для проведення переговорів на одержання замовлень. Крім того, розширюються контакти з організаціями, що займаються конференц-бізнесом.

Сучасні конференц-бали («Шевченко», «Пушкін», «Толстой», «Гоголь», «Іван Кочерга» та `н.) місткістю від 20 до 400 чоловік, оснащені установкою синхронного перекладу, для проведення прес-конференцій, симпозіумів і нарад. При необхідності можна замовити будь-яке додаткове технічне устаткування.

У гостей готелю є багатий вибір місць де вони можуть скоштувати блюда європейської кухні і відпочити в затишній атмосфері двох ресторанів готелю («Роза вітрів», «Распутін») і банкетних залів. Особливою гордістю готелю можна назвати намети на свіжому повітрі, що функціонують влітку, де гості готелю можуть самі приготувати шашлик. Особливим успіхом це користується в іноземних гостей.

Безпосередньо до ресторану примикає Зимовий сад, що служить як його додатковий зал. Його планування може змінюватися залежно від побажань клієнтів. Банкетний зал призначений для проведення банкетів і фуршетів. Одна він може служити і як конференц-зал.

Культурний центр має більш високий у порівняння з іншими готельними установами міста рівень матеріально-технічного забезпечення. Центр організовує для гостей танцювальні вечори та дискотеки за допомогою сучасної світлової та звукової і відеоапаратури (сканери, міні-сканери, димо-машини, музичні центри, Сд-фендер), а також з використанням комп’ютерів, з їхньою допомогою записуються музичні концерти, озвучуються заходи, виготовляються кольорові міні-афіші і запрошення.

Окрім цього на замовлення клієнтів готель надає послуги в сфері виготовлення копій звукозаписів фонограм концертів і спектаклів та демонстрації фільмів. Щотижня демонструються фільми як для дітей, так і для дорослих (Гарі Потер, Володар кілець, Мулен Руж).

Культурний центр також організовує для гостей клубні зустрічі - це основний напрямок у життєдіяльності всіх клубних установ, побудований на спілкуванні.

Бухгалтерія готелю «Либідь». Бухгалтерія документально оформляє господарські операції в готельному підприємстві: постачання, придбання товарів, сировини, матеріалів, розрахункові операції з постачальниками, транспортними організаціями, бюджетом, складає калькуляцію продукції, проводить інвентаризацію, нараховує заробітну плату і податки, веде звітність підприємства.

Відділ маркетингу і зв’язків із громадськістю готелю «Либідь». Цей відділ є найбільш тіньовим підрозділом готелю. Хоча для багатьох, знайомство з готелем починається саме з нього. Основна мета відділу маркетингу полягає в продажі продукції і послуг готелю. В цьому плані маркетологи працюють у тісному співробітництві з адміністративною службою і конференц-менеджерами. Відділ маркетингу являє собою певний аналітичний центр, що акумулює різного роду інформацію і на її основі будує стратегії продажів.

Таким чином підводячи підсумки можемо сказати, що головними підрозділами, які відповідають за організацію дозвілля в готелі «Либідь «є Культурний центр та його відділи: бізнес-служба, сервіс-служба та спортивно-оздоровчий комплекс.

2.2. Технологія організації дозвілля гостей в готелі «Либідь »

Культурно-дозвільний центр тільки тоді залучає людей, викликає у них прагнення бути присутнім на програмах, коли розважальні заходи цікаві, привабливі та доступні. Кожна готельна установа покликана стати для людини улюбленим місцем відпочинку, зустрічей із друзями чи знайомими, розумного проведення свого дозвілля.

Прикладом також готельної установи є готель «Либідь». Права та обов’язки керівництва визначаються, виходячи з потреб задоволення бажань клієнтів через наявні можливості і ресурси. Оперативні рішення, обумовлені необхідністю задоволення потреб клієнтів, спираються на суворо зафіксовану управлінську ієрархію. Відповідальність за прийняття загальних управлінських рішень лежить на вищій ланці керування. Підрозділи організації дозвілля є функціональними ланками, кожна з яких використовує свою специфічну технологію, але всі разом вони мають загальну мету — задоволення потреб клієнтів.

Якість надання послуг є критерієм для оцінки функціонування всієї готельної інфраструктури. Гість зупиниться в готелі другий раз або прорекламує свій позитивний досвід комусь ще тільки у випадку, якщо його проживання було приємним, відповідно технологія організації дозвілля повинна бути ефективною та якісною.

Технологія організації дозвілля є відображення філософії, політики і стратегії розвитку готельного підприємства. В готелі «Либідь» вона відповідає інтересам декількох цільових груп підприємства:

— клієнтури;

— акціонерів;

— керування;

— персоналу.

Іншими словами, вона відбиває чекання гостя, філософію керування і мету роботи персоналу.

Стандарти організації дозвілля — не просто рівень сервісу, це певна політика, яка виявляється у ставленні до гостя та його потреб, але головний її зміст концентрується у внутрішній організації роботи готелю, її персоналу, взаємовідносинах її служб між собою і гостями готелю «Либідь».