Соціально-економічні фактори розвитку туризму в Білорусії

" Соціально-економічні фактори розвитку туризму в Білорусії"

ЗМІСТ

Вступ

1. Соціально-економічному фактори розвитку туризму

1.1 Класифікація соціально-економічних факторів, що впливають на розвиток туризму

1.2 Фактори, що генерують громадські потреби в туризмі

1.3 Факторів, що реалізують рекреаційні потреби в туризмі

висновок Використана література

ВСТУП

На сьогоднішній день туризм — це одна з найбільш привабливих і перспективних галузей економіки. У світі велика увага приділяється розвитку туризму. І це не випадково, так як ця галузь дуже високо доходна та швидко купляєма. За валютними надходженнями туризм в світі посідає третє місце. За прогнозними оцінками експертів СОТ *, туризм буде продовжувати динамічно розвиватися і в XXI столітті, стане двигуном світової економіки Дослідники у сфері туризму Хунцікер і Кранф в 1924 році дали таке визначення туризму: «Туризм є сукупністю умов і відносин економічних, соціальних, культурних, що відбуваються у зв’язку з переміщенням людей з місця постійного проживання, якщо це переміщення не викликано причинами, пов’язаними з пошуками постійного або тимчасового заробітку. «. Таке визначення є загальноприйнятим і в даний час Згідно з рішенням М. Фігоролли, з цього визначення випливає наступне, більш тісно пов’язане з економікою. «Туризм — це діяльність, яка передбачає переміщення осіб, пов’язане з витратою доходів, метою якого є використання пропозиції послуг з відпочинку та розваг підприємств, в які вкладено певні кошти для отримання прибутку.» Дане визначення вимагає уточнення, що слід вкладати в поняття «діяльність». Згідно ОКЕД * в РБ в економіці використовується угруповання господарюючих об'єктів відповідно до виконуваних ними видами господарської діяльності. В якості класифікаційної ознаки взята економічна діяльність та її види. Економічна діяльність є поєднання дій, що призводять до отримання певного набору продукції або послуг. Ґрунтуючись на такому підході, туризм являє собою вид економічної діяльності, що складається з ряду багатоаспектних процесів виробництва туристичного продукту (послуги), спрямованого на задоволення потреб споживача. Така концепція туризму узгоджується з рекомендаціями СОТ і логічно входить в економічні структури як сучасна виробнича комерційна діяльність, яка виробляє товари і послуги.

Індустрія туризму, як сфера господарської діяльності, є дуже складною системою, ступінь розвитку якої залежить від ступеня розвитку економіки країни в цілому, тому що відповідно до економічної теорії ні одна система не функціонує у вакуумі, а перебуває в сильно диференційованому економічному середовищі. До економічному середовищі, що виявляє істотний вплив на розвиток туризму як системи, належать такі складові:

1.державна;

2.політична;

3.міжнародне оточення;

4.економічна;

5.правова;

6.рекреаційна;

7.природна;

8.технологічна;

9.інфраструктура Розвиток туризму в різних регіонах / країнах з різними умовами соціально-економічного розвитку різному. Найбільший розвиток туризм отримав в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70 відсотків світового туристського ринку прибуттів. Близько 60 відсотків валютних надходжень від туризму. Приблизно 20 відсотків туристських прибуттів доводиться на Америку, менше 10 відсотків на Азію, Африку і Австралію На розвиток туризму, як і будь-якого іншого економічного виду діяльності, впливає цілий ряд факторів. Досвід систематизації даних факторів, запропонований В. С. Преображенським, В.І. Азаров, І.В. Зоріним дозволяє розділити їх на дві групи:

чинники, що генерують суспільні потреби в туризмі;

фактори, що реалізують рекреаційні потреби в туризмі

На розвиток туризму в республіці Білорусь також зробили і роблять вплив дані фактори.

Мета курсу: оцінити вплив соціально-економічних чинників на розвиток туризму в Республіці Білорусь, а саме простежити, які з соціально-економічних чинників справляють істотний вплив на дану сферу економічної діяльності в РБ.

1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ РОЗВИТКУ ТУРИЗМУ

Для того, щоб визначити ступінь впливу того чи іншого соціально-економічного чинника на розвиток туризму в РБ, необхідно мати хоча б наближене поняття про те, що кожен з них представляє. У цьому розділі представлена класифікація даних факторів, а також загальна характеристика класів факторів і коротка характеристика кожного з них. Тільки ознайомившись з кожним фактором детальніше, слід приступати до подальшого (основному) дослідженню.

1.1 Класифікація соціально-економічних факторів, що впливають на розвиток туризму

1.2 Фактори, що генерують громадські потреби в туризмі

Загальна характеристика: породжують попит на різноманітні форми відпочинку, визначають розвиток системи, циклів рекреаційної діяльності. Діє на макрорівні, визначаючи структуру рекреаційного господарства. Можуть бути територіально локалізовані, визначати територіальний поділ праці в сфері відпочинку і туризму, закріплювати рекреаційні функції за певними районами і місцевостями. Разом з тим носить і нелокалізуючий характер, впливаючи на рекреаційні господарства в цілому, на народногосподарському рівні, так як пов’язані з суспільно-економічними процесами функціонування всього народногосподарського комплексу У групі генеруючих факторів визначальну роль грають:

1. розвиток суспільного виробництва;

2. трудова діяльність;

3. потреба у відновленні працездатності та здоров’я.

Рекреаційні потреби формуються в залежності від соціально-економічних умов життя в країні і є ключовим чинником розвитку туризму.

Розвиток суспільного виробництва і трудова діяльність: ці два фактори тісно пов’язані один з одним. Зростання рекреаційних потреб і розвиток туризму визначаються також і розвитком матеріального виробництва. Розвиток нових технологій і автоматизація виробництва ведуть до корінного перетворення життєдіяльності, зниження фізичних навантажень. Розширення виробництва передбачає зайнятість все більшої кількості працездатного населення у виробничій сфері.

Сучасна діяльність при обмеженій рухової активності людини супроводжується надмірним емоційним напруженням. Все це вимагає інтенсивного відновлення сил, яке може бути реалізовано в процесі активного відпочинку туризму.

Потреба у відновленні працездатності та здоров’я: зниження фізичної активності в процесі трудової діяльності посилюється незбалансованим харчуванням, коли надмірне споживання їжі поєднується з недостатньою фізичною активністю людини і надходження калорій перевищує витрати. У цілому гіподинамія і переїдання поглиблюються шкідливими звичками суспільства споживання (алкоголізм, тютюнопаління та ін) Ці причини призводять до скорочення тривалості життя, висуваючи рекреаційну діяльність в якості необхідної умови життєдіяльності.

Урбанізація: формує специфічний міський спосіб життя, веде до утворення великих міст і агломерацій. Урбанізація внесла значний внесок у поліпшення матеріальних і культурних умов життя населення, перетворила структуру життєдіяльності. Разом з тим процес урбанізації призводить до зміни природних умов життя, ізолює людину від природного оточення, змінює кліматичні, атмосферні та інші природні процеси, що в ряді випадків негативно впливає на здоров’я людини. Висока щільність населення, велика кількість інформації, висока частота міжособистісних контактів, значні транспортні переміщення є причинами так званого стресу

1.3 Факторів, що реалізують рекреаційні потреби в туризмі

Загальна характеристика: сприяють залученню широких мас населення в різноманітні форми туризму; пов’язані з природними і культурно-історичними ресурсами туризму, а також соціально-економічними умовами життя населення До групи реалізують факторів динамічного розвитку туризму, сприяють широкій участі населення в різноманітних формах активного відпочинку і туристських подорожей входять:

1. зростання матеріального і культурно-освітнього рівня життя;

2. зростання фонду вільного часу;

3. розвиток транспорту і комунікацій;

4. розширення сфери обслуговування;

5. розширення фонду рекреаційних територій РІСТ МАТЕРІАЛЬНОГО І КУЛЬТУРНО-ОСВІТНЬОГО РІВНЯ.

Матеріально-економічні умови людей, що проживають в РБ, найтіснішим чином пов’язані з рівнем розвитку туризму, а саме з таким фактором як зростання / зменшення доходів населення визначають структуру туристського потоку.

За відповідними статистичними даними, а також, керуючись досвідом практики на туристичному підприємстві, я зробила висновок, що саме цей фактор є визначальним у розвитку туризму в РБ. На жаль, не кожен громадянин РБ на даний момент може дозволити собі відпочинок за кордоном хоча б один раз на рік. Це робить білоруські курорти більш конкурентоспроможними, в порівнянні з закордонним, не дивлячись на те, що вони пропонують вузький спектр послуг і більш низький рівень комфортності. Тим не менш, виїзний туризм в РБ користується великою популярністю (див. діаграми про структуру туристського потоку). Причин цього досить багато:

1.більш сприятливі для відпочинку кліматичні умови,

2.висока якість обслуговування,

3.широкий спектр послуг,

4.пізнавальні цілі,

5.якісно оздоровлення (морська вода, гарячі джерела, бруду, тощо).

Високий рівень розвитку суспільства безперервно пов’язаний з рівнем освіченості і високої духовної культурою населення. У РБ рівень освіти досить високий, але складні соціально-економічні умови не дозволяють більшості населення задовольнити свої рекреаційні потреби. Розвитку туризму сприяє зростання культурно-освітнього рівня життя. За даними досліджень, з підвищенням рівня освіти зменшується частка осіб, які проводять відпочинок будинку РОЗВИТОК ФОНДУ ВІЛЬНОГО ЧАСУ.

Вільний час є однією з умов життя діяльності, сприяючи реалізації рекреаційних потреб і розвитку туризму. Вільний час — це частина неробочого часу, в рамках якого відбувається відновлення і розвиток фізичних, інтелектуальних і духовних сил людини. вільний час у соціально-економічній та географічній літературі цю частину прийнято називати рекреаційним часом. Сучасна діяльність людини при обмеженій рухової активності супроводжується надмірним емоційним напруженням, щоб відновити сили потрібно неодмінно відпочити. Більшість людей проводять свої відпустки (вихідні та святкові дні), виїжджаючи за місто, в іншу країну.

РОЗВИТОК ТРАНСПОРТУ ТА КОМУНІКАЦІЙ.

Матеріальною основою розвитку і розширення туристського руху є транспорт. Специфічна риса транспортних зв’язків — їх інтеграційний характер. Оскільки вони об'єднують окремі країни і регіони в єдине ціле. Для туризму особливо важливим є забезпечення зв’язків між місцевими, національними та міжнародними засобами пересуваннями, щоб туристське пересування не мало розривів транспортних сполучень.

Розвиток транспорту в туризмі відбувається в наступних напрямках: розвиток його матеріально-технічної бази; вдосконалення організації та управління системи транспортного обслуговування.

РОЗШИРЕННЯ СФЕРИ ОБСЛУГОВУВАННЯ.

Розширення сфери обслуговування веде до збільшення організованого і в'їзного туризму. Розвиток сфери обслуговування в РБ проблемно, внаслідок низьких доходів населення. Більш якісні платні послуги коштують відповідно не мало. Отже, на даний момент якість надання платних послуг досить не високий.

Незважаючи на це, сфера обслуговування розширилася (ресторани, установи швидкого харчування, сауни, лазні, оздоровчі та спортивні комплекси, розважальні заклади тощо).

ВИСНОВОК

У ході роботи було визначено коло соціально-економічних чинників, що впливають на розвиток туризму в РБ. Кожен з чинник був описаний. Внаслідок проведеного дослідження, яке зробили вчені-статистики, були зроблені наступні висновки:

1) фактором, що робить максимальний вплив на розвиток туризму в РБ (з 1990 по 2001 роки) є розвиток транспорту і комунікацій (збільшення кількості автомобілів). Дійсно, кількість автомобілів помітно зросла. Автомобіль є найвірнішим засобом пересування, що використовуються як для поїздок всередині країни, так і для виїзду за кордон.

2) фактором, що робить мінімальний вплив, — трудова діяльність (а саме к-ть людей, що знаходяться в працездатному віці). На жаль, в даний момент вищевказаний чинник не має практично ніякого значення, так як рівень середньої заробітної плати досить низький. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що не кожен громадянин РБ може дозволити собі комфортно відпочити в межах власної країни, не кажучи про виїзд за кордон. Отже, даний фактор не є настільки істотним для розвитку туризму в нашій країні.

3) виявлено чинники, які негативно вплинули на розвиток туризму: розвиток суспільного виробництва, потреба у відновленні працездатності та здоров’я, зростання матеріального і культурно-освітнього рівня (а саме показники по доходу на душу населення, кількості випускників ВУЗів).

Вітчизняна промисловість розвивається, на жаль, повільними темпами (у силу багатьох причин і насамперед перехідного стану економіки). Кількість людей, зайнятих у промисловості зменшується. Заробітна плата у працівників не підвищилася до виразно-стабільного рівня.

Студентам та випускникам середніх спеціальних навчальних закладів також важко оплатити собі якісні рекреаційні заходи внаслідок того, що:

1) багато хто з числа студентів навчаються на платному відділенні, а ті, кому вдалося вступити на безкоштовне отримують невелику стипендії, 2) у студентів в РБ немає можливості знайти тимчасову вакансію для стабільного приробітку, 3) бюджет навчальних закладів занадто малий, для того щоб відправляти учнів на стажування за кордоном.

Відновлення працездатності та здоров’я, як виявилося, також не є позитивним чинником для розвитку туризму в РБ. До цих пір більшість білорусів воліють проводити відпустки і вихідні на дачі (знову ж через низького рівня заробітних плат).

4) виявлено фактори, що зробили позитивний вплив на розвиток туризму: урбанізація, зростання матеріального рівня (а саме за ВВП на душу населення), розвиток транспорту і комунікацій, розширення сфери обслуговування.

На завершення слід зробити висновок, ч то не всі фактори, зазначені фахівцями в галузі туризму В. С. Преображенським, В.І. Азаров, І.В. Зоріним надають на туризм позитивний вплив. Причиною, судячи з усього, є нестабільний перехідний характер економіки в РБ. На стику отжіванія старої системи, адміністративно-командної, і побудови нової, ринкової, туризм, як і будь-яка інша сфера економічної діяльності, розвивався дуже не легко, однак прогрес в його розвитку на сьогоднішній день, (в порівнянні з 1990 роком) намітився величезний. Поступово, разом зі стабілізацією економічного становища в РБ, для туризму відкриватимуться все нові і нові перспективи, перетворюючи цю сферу діяльності в злагоджено функціонуючий механізм, службовець як народу (охорона здоров’я, культурно-пізнавальні цілі), так і державі (одна із стабільних і великих статей доходу).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. З. М. Горбильова Економіка туризму, Мн. — БГЕУ, 2002.

2. Статистичний щорічник, Мн. — Видавництво МФС, 2001.

3. А. Б. Здоров Економіка туризму

4. Г. Ф. Шаповал Історія туризму, МН. — РІВШ БДУ, 2002.