Макроекономічна характеристика Греції

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра теоретичної та прикладної економіки Аналітична робота з дисципліни «Макроекономіка»

на тему: «Макроекономічна характеристика Греції»

Виконали:

студенти групи ОА-11

Слюта К.А.

Гуртова Н.О.

Перевірила:

старший викладач Гузь М.М.

Суми-2012

Вступ

Греція — індустріально-аграрна держава з середнім рівнем розвитку виробництва. Основні галузі промисловості: текстильна (домінує), хімічна, нафтохімічна, туризм, харчова та тютюнова, гірнича, паперова, цементна, металургійна. Розвиваються електротехніка, деякі види машинобудування, виробництво будматеріалів. Транспортт: автомобільний, залізничний розвинений слабко, морський, повітряний. Головні морські порти: Пірей, Салоніки, Елевсін, Волос. Греція має третій за кількістю суден торговий флот в світі. Функціонує 40 аеропортів, з них 22 міжнародних. Найбільший центр — аеропорт «Елефтеріос Венізелос» в Афінах — один з найсучасніших в Європі і в світі.

За даними Index of Economic Freedom, складеному The Heritage Foundation, США, станом на 2010 Греція займає 73-е місце в світі: ВВП — $ 330,0 млрд. Темп зростання ВВП — 2,9%%. ВВП на душу населення — $ 29 361. Прямі закордонні інвестиції - $ 6,6 млн.

Імпорт (машини і обладнання, нафта і нафтопродукти, мінеральна сировина, товари широкого споживання, продовольство) — $ 22,2 млрд (гл. обр. Італія — 15,6%; Німеччина — 15,5%; США — 11,1%; Франція — 8,3%). Експорт (сировина — боксити, нікель, марганець, сільгосппродукти — тютюн, текстиль, оливкова олія, овочі, фрукти, консервовані продукти, зернові) — $ 12,9 млрд (гл. обр. Німеччина — 25,5%; США — 15, 8%; Італія — 10,8%; Великобританія — 7,7%). У цілому близько 60% товарообігу Греції припадає на країни ЄС, 20% - на арабські країни.

Промисловий потенціал країни в основному сконцентрований в районі Афін і Салонік. Тут випускається у вартісному вираженні близько 50% промислової продукції країни. Сільськогосподарське виробництво найбільш розвинене в Македонії і окремих місцевостях Пелопоннесу. Менш процвітаючі області - Фессалія, західний Пелопоннес і Кріт (крім Іракліона). Бідні райони Греції - острови Егейського та Іонічного морів, Епір, Фракія і східний Пелопоннес, де переважає натуральне господарство, скотарство і кустарні промисли. У I кварталі цього року грецька економіка скоротилася на 6,5% в річному обчисленні. Економіка Греції вже п’ятий рік перебуває в рецесії. Про її жалюгідний стан красномовно свідчать і дані по зайнятості: рівень безробіття у країні, згідно з даними за травень 2012 р., досягнув рекордних 23,1%, а серед працездатної молоді безробіття становить майже 55%. З травня 2010 р. міжнародні кредитори Греції - країни єврозони і Міжнародний валютний фонд — відкрили Афінам дві кредитні лінії на загальну суму 240 млрд євро. Натомість Греція зобов’язалася провести масштабне скорочення держвитрат і реформувати економіку, проте реформи постійно гальмуються через відсутність національного політичного консенсусу. У результаті Греція ризикує не отримати наступний транш міжнародної допомоги, рішення по якому буде прийнято у вересні 2012 р.

Греція, яка має серйозні фінансові труднощі і з перемінним успіхом виконує умови програми міжнародної допомоги у 130 млрд євро, може залишитися без засобів до існування найближчими кількома тижнями, якщо не отримає нового траншу допомоги.

Нагадаємо, експерти міжнародного агентства Standard & Poor’s 7 серпня ц.р. знизили прогноз стану справ в економіці Греції зі «стабільного» на «негативний». У 50% випадків перегляд очікувань від кредитного рейтингу веде до зміни самого показника. На даний час стану справ у грецькій економіці S&P привласнює оцінку ССС. Цей рівень рейтингу називається «сміттєвим» — назва обумовлена тим, що боргові зобов’язання країн з показником ССС вважаються безнадійним товаром на ринку.

Греція належить до числа країн, які більше за інших постраждали від всесвітньої фінансової кризи. До теперішнього часу суверенний борг балканської країни перевищує 170% від її валового внутрішнього продукту (ВВП).

1. Ринок праці

Ринок праці - це частина економічної системи, її елемент і характеристика, в межах яких відбувається залучення праці як економічного ресурсу до сфери національного виробництва.

Ринок праці передбачає сукупність механізмів, які забезпечують координацію попиту і пропозиції праці, купівлю-продаж робочої сили, визначення її вартості, організацію оплати праці, соціальну опіку через підприємницькі структури.

Отже, ринком праці називається система відносин між роботодавцем і працездатним населенням з укладання трудових договорів (контрактів) щодо кількості, умов та оплати праці; між населенням і органами державного управління з забезпечення права здійснювати будь-яку економічну діяльність, захисту від дискримінації в сфері праці, допомоги і компенсацій при безробітті.

Ринок праці в Греції заснований на угодах між працедавцем і робітником. 54% працюючих в Греції трудяться неповний робочий день — про це заявляє грецька інспекція з праці, провівши перевірки в перші два місяці цього року.

Частина трудящих працює повний, восьмигодинний день, але оформлені тільки на чотиригодинну зайнятість, багато співробітників перейшли на скорочений оформлення під загрозою звільнень. Нагадаємо, що на даний момент в Греції рівень безробіття досяг 22%, а серед тих, кому немає 25 років — 46%.

Збільшився і відсоток працівників, не оформлених взагалі - тобто без будь-якої страховки — 33,3%.

Чисельність країни становить 10 760 136.

Таблиця 1.1 — Вікова структура Греції

Із таблиці 1.1 видно, що переважає населення віком 15−64 роки, а також видно, що жіноче населення переважає над чоловічим.

Для кращої наглядності побудуємо діаграму:

Рисунок 1.1-Вікова структура населення Греції, років Тобто, як видно з рисунку 3.1 працездатне населення Греції становить 7 120 237, з якого 3 565 845 становлять жінки, 3 554 392 становлять чоловіки.

Безробіття відповідає стану незайнятості працездатного населення та має негативні економічні і соціальні наслідки для усього населення регіону, де набуло розповсюдження.

Створення нових робочих місць вимагає інвестицій в дослідження і інфраструктури, ефективне регулювання законів, зміцнення конкурентоспроможності і підприємництва, сказав генеральний секретар Міністерства праці Dimostenis Daskalakis. Він підкреслив далі, що мета стратегії уряду полягає в тому, щоб до 2020 року отримали роботу 7 з 10 людей у віці 20 — 64 років, шляхом прийняття конкретних заходів і політики, із загальним бюджетом в 2,5 млрд. євро. Ключову роль в цій роботі, сказав пан Daskalakis, гратиме субсидії внесків на соціальне забезпечення, які виплачуються компаніями, щоб зберегти як і набір нових облич так і збереження існуючих працівників. Також пан Daskalakis зазначив що не зареєстровані роботи досягають 25% - 30% у Греції.

Покажемо дані по безробіттю в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2-Рівень безробіття в 2002;2012 рр.

Рівень безробіття у 2002 році становив 10,3% від робочої сили, в інших роках він коливається в межах 7,7−15%. Рівень безробіття в Греції в 2010 році становив 12,458%. Це робить Грецію № 21 у світовому рейтингу відповідно до рівня безробіття в 2010 році. Середній рівень безробіття в світі був 4,82%, у Греції на 7,64 більше. У 2009 році, рівень безробіття для Греції був 9,38%. Також помітно, що з роками рівень безробіття зростає.

Представимо дані у вигляді діаграми (рис. 1.2).

Рисунок 1.2 — Рівень безробіття в 2002;2012 рр.

Зайнятість — це діяльність громадян, пов’язана із задоволенням особистих і суспільних потреб, що не суперечить законодавству і, як правило, приносить заробіток (трудовий дохід).

Таблиця 3.3 — Рівень зайнятості в 2002;2012 рр.

Зайнятість в Греції коливається в межах від 4,176 до 4,556. Зайнятість в Греції в 2010 році була 4,389 мільйона.

Це робить Грецію № 16 у світовому рейтингу по зайнятості в 2010 році. Середнє значення зайнятості в світі було 4,48 млн., Греції мала показник на 0,09 менше, ніж в середньому.

Представимо дані у вигляді діаграми (рис. 1.3).

Рисунок 1.3 — Рівень зайнятості в 2002;2012рр.

2. Ринок товарів і послуг

ринок гроші праця товар греція

Розпочнемо аналіз ринку товарів і послуг з визначення показника ВВП.

Валовий внутрішній продукт — це сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів та послуг, вироблених за певний період, в основному за рік, на економічній території.

Таблиця 2.1 — ВВП Греції у поточних цінах, у доларах США

З даних таблиці 2.1 видно, що ВВП має тенденцію до зростання починаючи з 2002 року до 2008 року. Проте починаючи з 2009 року ВВП починає спадати, що спричинено в першу чергу світовою економічною кризою. Але у 2011 році показник ВВП уже трошки підвищився в порівнянні з 2009 та 2010 роками, хоча це підвищення і незначне. Валовий внутрішній продукт розраховано у поточних цінах, тобто на його величину впливає не лише зміна обсягів виробництва, а й рівень цін у поточному році.

Рисунок 2.1 — Обсяги ВВП Греції, млрд.дол.США

З рисунка 2.1 видно зміну обсягу ВВП Греції за роки до світової економічної кризи, в роки кризи та в після кризовий період.

Тепер представимо дані про темпи приросту ВВП Греції за ці ж роки (табл.2.2).

Таблиця 2.2 — Темп приросту ВВП Греції, %

Представимо дані табл.2.2 у вигляді графіка, для того, щоб більш наочно представити даний показник (рис. 2.2).

Рисунок 2.2 — Темп приросту ВВП Греції, %

З табл.2.2 та рис. 2.2 видно, що темп приросту ВВП Греції до 2006 року, хоча і з коливаннями, проте все-таки був додатнім. Проте починаючи з 2007 року темп приросту ВВП Греції починає спадати. За останній 2011 рік даний показник вже досягнув -6%, що є дуже негативним явищем в економіці країни. Адже ми бачимо, що ВВП країни не зростає, а постійно скорочується в останні роки.

В таблиці 2.3 показано темпи росту об'єму промислового виробництва в Греції за певні роки.

Таблиця 2.3 — Темп росту об'єму пром. виробництва у Греції,%

Дані таблиці 2.3 представимо у вигляді графіку (рис. 2.3).

Рисунок 2.3 — Темп росту пром. виробництва у %

З табл.2.3 та рис. 2.3 ми бачимо, що темп росту промислового виробництва Греції був досить таки стабільним до 2008 року, проте у 2009 році спостерігається різкий спад промислового виробництва Греції, що знову ж таки пов’язано зі світовою економічною кризою. У 2010 році промислове виробництво зростає, проте у 2011 році досягає приблизно ж такого спаду як і в 2009 році. Тобто ми бачимо негативні стрибкоподібні цифри даного показника в останні роки, що не можна назвати позитивним явищем.

Таблиця 2.4 — ВВП на душу населення, тис.дол.США

Дані цієї таблиці 2.4 показують, що ВВП на душу населення помірно зростає до 2009 року, проте починаючи з 2009 року ми бачимо зниження ВВП на душу населення. Представимо це у вигляді графіка (рис. 2.4).

Рисунок 2.4 — ВВП на душу населення, тис.дол.США

Дослідимо розподіл ВВП по розподілу по галузях економіки Греції (рис. 2.5).

Рисунок 2.5 — Розподіл ВВП по галузях економіки

З рис. 2.5 ми бачимо, що найбільша частина ВВП Греції припадає на невиробничу сферу — послуги.

Проаналізуємо інфляцію в Греції. Дані про рівень інфляції у % у Греції представлені у табл.2.5.

Таблиця 2.5 — Інфляція у Греції, %

Представимо дані таблиці 2.5 у вигляді графіка для кращого розуміння даних показників (рис. 2.6).

Рисунок 2.6 — Інфляція у Греції, %

Дані показники інфляції показують, що саме у 2009 році ми маємо зменшення інфляції, адже саме для спаду ц виробництві характерний низький рівень інфляції. Також ми бачимо, що така ж сама тенденція до спаду рівня інфляції спостерігається у 2011 році, що також характеризує спад у виробництві.

Отже, дослідивши ринок товарів та послуг Греції ми побачили, що в роки світової економічної кризи спостерігався спад у виробництві, а також, як альтернатива, низький темп інфляції. В останні роки ситуація на ринку товарів та послуг дещо кращає, проте загальна картина досить таки невтішна[4].

3. Ринок грошей

Грошова одиниця Греції - євро.

Євро дорівнює 100 центам. У обороті банкноти номіналом в 5, 10, 20, 50, 100, 200 і 500 євро, а також монети номіналом в 1, 2, 5, 10, 20 і 50 центів.

Готівкову валюту можна обмінювати тільки в банках або обмінних пунктах (стягується податок у 1−2% від обмінюваної суми), а також у спеціальних секціях поштових відділень. Кількість банкоматів досить велика. Готелі, великі туристичні центри і супермаркети приймають кредитні картки основних міжнародних платіжних систем, часто з нарахуванням комісійних 3−5% за банківську операцію. Дорожні чеки обмінюють у банках і представництвах відповідних компаній, але комісія при їх обміні досить висока.

Банк Греції бере участь у розробці єдиної грошово-кредитної політики в зоні євро та реалізує його в Греції у відповідності з рекомендаціями та інструкціями Європейського центрального банку (ЄЦБ). Банк проводить операції грошової політики, яка забезпечує ліквідність внутрішніх кредитних організацій (основних і довгострокових операцій з рефінансування).

Банк Греції, у відповідності зі статтями 2 і 55C свого Статуту, збирає всю необхідну статистичну інформацію, яка дозволить йому виконувати свої обов’язки і дотримуватися своїх зобов’язань щодо надання даних Європейського Центрального Банку згідно зі статтею 5 Статут Європейської системи центральних банків.

Банк Греції, будучи відповідальним за забезпечення прозорості банківських операцій, заклав у Законі вимоги до розкриття інформації для роздрібних клієнтів щодо умов, які регулюють надання банківських послуг. У відповідності з цими правилами та з метою забезпечення повної інформації для клієнтів, на сайті Банку Греції наводяться порівняльні таблиці з інформацією про деякі дані, запропоновані кредитними організаціями (житлові і споживчі кредити процентні ставки, ставки за депозитами, кредитні витрати і комісії / збори, що стягуються на інші банківські операції).

% ставка по кредитам та депозитам постійно змінюється. На графіках (рис. 3.1−3.2) показані зміни середньої % ставки по кредитах та депозитах в Греції з 2010 до 2012 рр.

Рисунок 3.1 — Середня відсоткова ставка по депозитах

Рисунок 3.2 — Середня відсоткова ставка по кредитах

У 2010 році середня процентна ставка по кредитам збільшилися, за винятком ставки по споживчих кредитах без певної зрілості, яка дещо знизилася. Середня процентна ставка за депозитами домогосподарств з узгодженими термінами погашення до 1 року також збільшилася, а інші ставки за депозитами залишаються в основному незмінними.

Зокрема, середня процентна ставка по депозитах овернайт від домашніх господарств та нефінансових корпорацій становив 0,47% і 0,34% відповідно, у жовтні 2010 року. Середня процентна ставка за депозитами домогосподарств з узгодженим терміном погашення до 1 року збільшилася на 7 базисних пунктів до 3,68%.

Що стосується процентних ставок за кредитами, середня процентна ставка за споживчими кредитами без визначеного строку погашення (категорія, яка включає в себе заборгованість по кредитній карті, відкриті кредитні рахунки, і дебетові залишки на поточних рахунках) незначно знизилася на 4 базисних пункти до 14,29%. Середня процентна ставка за корпоративними кредитами без визначеного строку погашення та відповідні ставки по кредитах для індивідуальних підприємців суттєво збільшилася в жовтні 2010 року на 11 і 22 базисних пунктів відповідно 6,56% і 9,43%. Середні процентні ставки за корпоративними кредитами з певним строком погашення з плаваючою ставкою збільшилася на 10 базисних пунктів до 5,96% для кредитів до 1 млн. євро і на 4 базисних пункти до 5,32% за кредитами вище 1 млн. євро. Середня процентна ставка за житловими кредитами з плаваючою ставкою збільшилася на 18 базисних пунктів до 3,72%[7].

У грудні 2011 року загальна середня процентна ставка по нових депозитах збільшилися, у той час як відповідна ставка за новими кредитами знизилися (див. таблицю 3.1).

Зокрема, в грудні 2011 року середня процентна ставка за депозитами овернайт від населення залишилася незмінною на рівні 0,48% в той час як відповідна ставка за депозитами нефінансових корпорацій збільшилися на 5 базисних пунктів до 0,48%. Середня процентна ставка за депозитами домогосподарств з узгодженим терміном погашення до 1 року, додатково збільшена на 26 базисних пунктів до 4,88%. У результаті всіх цих подій, в цілому середня процентна ставка за всіма нових депозитах збільшилася на 13 базисних пунктів до 2,81%.

У разі позик, середня процентна ставка за споживчими кредитами без визначеного строку погашення (категорія, яка включає в себе заборгованість по кредитній карті, відкритої кредитів рахунки і дебетові залишки на поточних рахунках) залишилася практично незмінною, в грудні 2011 року, на 15,22%. Навпаки, середня процентна ставка за споживчими кредитами з певним строком погашення з плаваючою ставкою або з початковим періодом фіксації до одного року значно знизилася на 81 базисних пунктів до 8,49% в грудні 2011 року, в порівнянні з 9,30% в попередній місяць.

Середня процентна ставка за корпоративними кредитами без визначеного строку погашення знизилася на 3 базисних пункти до 7,90%, а відповідна ставка по кредитах для індивідуальних підприємців скоротилася на 4 базисних пункти до 10,46%. Середня процентна ставка за корпоративними кредитами з певним строком погашення з плаваючою ставкою або з початковим періодом фіксації до одного року збільшилася на 10 базисних пунктів до 7,81% для кредитів до EUR 250.000, на 6 базисних пунктів до 6,89% для кредитів вище EUR 250.000 і до 1 млн. євро, і на 51 базисних пунктів до 6,64% по кредитах вище 1 млн. євро. Нарешті, середня процентна ставка за житловими кредитами з плаваючою ставкою або з початковим періодом фіксації до одного року зменшилася на 30 базисних пунктів до 4,18%. В результаті, загальна середня процентна ставка за всіма новими кредитами знизилися в грудні 2011 року на 9 базисних пунктів до 6,81%.

У грудні 2011 року загальна середня процентна ставка по заборгованості всіх депозитів збільшилася, у той час як відповідний показник всіх кредитів знизився (див. таблицю 3.2).

В результаті, загальна відсоткова ставка за всіма вкладами (у тому числі депозити овернайт) збільшилася на 3 базисних пункти до 2,59%, у той час як відповідна ставка по всіх кредитах знизилася на 4 базисних пункти до 6,34%[6].

Таблиця 3.1 — Середні процентні ставки по нових євро-депозитах і кредитах.

Таблиця 3.2 — Середні процентні ставки по заборгованості, виражених в євро депозитами і кредитами

У жовтні 2012 року загальна середня процентна ставка по нових депозитах збільшилися, у той час як відповідна ставка за новими кредитами практично не змінилася (див. таблицю 3.3). В результаті спред між кредитами та депозитами зменшилася на 5 базисних пунктів до 2,97 процентного пункту.

Зокрема, в жовтні 2012 року середня процентна ставка за депозитами овернайт від домашніх господарств залишилася майже без змін на рівні 0,47%, в той час як відповідна ставка за депозитами нефінансових корпорацій знизилася на 4 базисних пункти до 0,41%. Середня процентна ставка за депозитами домогосподарств з узгодженим терміном погашення до 1 року, збільшилася на 4 базисних пункти до 4,64%. У цілому середня процентна ставка на всі нові депозити виросли на 4 базисних пункти до 2,79%.

У разі позик, середня процентна ставка за споживчими кредитами без визначеного строку погашення (категорія, яка включає в себе заборгованість по кредитній карті, відкритої кредитів рахунки і дебетові залишки на поточних рахунках) практично не змінилася в жовтні 2012 року, на 14,80%. Середня процентна ставка за споживчими кредитами з певним строком погашення з плаваючою ставкою або початкового періоду фіксації до одного року значно збільшилася на 29 базисних пунктів до 8,04%, у жовтні 2012 року, з 7,75% у попередньому місяці.

Середня процентна ставка за корпоративними кредитами без визначеного строку погашення зменшилася на 5 базисних пунктів до 7,49%, у той час як відповідна ставка по кредитах для індивідуальних підприємців залишилися майже без змін на рівні 10,08%. Середня процентна ставка за корпоративними кредитами з певним строком погашення з плаваючою ставкою або з початкового періоду фіксації швидкості до одного року збільшилася на 6 базисних пунктів до 7,50% для кредитів до EUR 250.000, в той час як за кредитами вище EUR 250.000 і вище до 1 млн. євро знизився на 11 базисних пунктів до 6,26%, а за кредитами вище 1 млн. євро вона збільшилася на 24 базисних пунктів до 5,70%. Нарешті, середня процентна ставка за житловими кредитами з плаваючою ставкою або з початкового періоду фіксації до одного року знизилася на 13 базисних пунктів до 2,88%. У результаті вищевказаних подій середня процентна ставка за всіма новими кредитами для домашніх господарств і корпорацій практично не змінилася, в жовтні 2012 року, на 5,76%.

У жовтні 2012 року загальна середня процентна ставка по заборгованості всіх депозитів практично не змінилася, в той час як відповідна ставка по всіх кредитах знизилася. В результаті різниця між кредитами та депозитами знизилася на 6 базисних пунктів до 2,99 процентних пункти (див. таблицю 3.4)[5].

Таблиця 3.3 — Середні процентні ставки по нових євро-депозитах і кредитах.

Таблиця 3.4 — Середні процентні ставки по заборгованості, виражених євро депозитами і кредитами.

Так як Греція приєдналася до зони євро, її резервні активи, відповідно до визначення ЄЦБ, становлять лише монетарне золото, його резервної позиції з МВФ, його спеціальні права запозичення.

Таким чином, її резервні активи не включають в себе претензії в євро валюті на жителів, які не проживають в країнах євро-зони, претензії в іноземній валюті та в євро на мешканців інших країн зони євро, і Банк Греції бере участь в капіталі та резервних активах ЄЦБ.

4. Інвестиційний ринок

У сучасних умовах світове господарство являє собою глобальну систему, що поєднує національні економіки, здатні діяти як єдине ціле. Особливо складним механізмом світової економічної системи виступає міжнародний інвестиційний ринок, на якому відбувається формування та перерозподіл фінансових ресурсів між різними країнами.

Міжнародний інвестиційний ринок — це регулятор сукупності економічних відносин, що виникають між продавцем інвестиційних ресурсів та їхнім покупцем, — резидентами різних країн. Він відрізняється від інших ринків специфічним характером свого товару, яким виступають міжнародні інвестиції[8].

Греція, як відомо, досить сильно втратила свої позиції на світовому ринку у зв’язку зі світовою фінансовою кризою. Звичайно ж, цей вплив не міг не позначитися на розвитку інвестиційного ринку у країні. Тому в даному розділі ми розглянемо та проаналізуємо ринок інвестицій у Греції за роки до світової економічної кризи, в роки піку світової економічної кризи та після економічної кризи. На рисунку 4.1 представлено обсяги валових та чистих інвестицій у Грецію за 2003;2010 роки.

Рисунок 4.1 — Валові за чисті інвестиції в Греції

На рисунку 4.1 ми бачимо, що незважаючи на важку економічну кризу, з якою Греція стикається, показники країни в залученні іноземних інвестицій у 2010 році було задовільним в порівнянні з попереднім роком. Приплив капіталу в країну в 2010 році склав 4 млрд. євро, в той час як чистий приплив перевищив 1,6 млрд. євро.

Приплив іноземних інвестицій, які відображають реальну продуктивність країни в залучення інвестицій, збільшився в 2010 році на 4,96%. Чистий приплив іноземних капіталів протягом того ж року знизився на 5,82%.

Приплив прямих іноземних інвестицій в Грецію впав в 2009 та 2010 роках, але все ж залишився вищим, ніж у 2003;2005 роках, незважаючи на деякі коливання.

У 2010 році співвідношення іноземних інвестицій у виробничо-орієнтовані ділянки, на створення та збільшення статутних капіталів (2124,5 млн. євро) та сум, інвестованих в сфери злиттів і поглинань (413 млн. євро) значно покращилось.

Приплив капіталу в формі кредитів, які склали в 2010 році до 1725 млн. євро, вказує на довіру іноземних інвесторів для інвестицій в Греції, а також про їх готовність виділити кошти в країну для майбутніх доходів і зростань.

Різниця між загальним і чистим припливом прямих іноземних інвестицій в Грецію в 2010 році пов’язана насамперед з погашенням кредитів материнським компаніям, а також розширенням капіталу дочірних компаній в Південно-Східній Європі, в якій підкреслюється роль країни в якості інвестицій для регіону на Балканах[9].

На рисунку 4.2 показано чистий приплив прямих іноземних інвестицій у Грецію у відсотках до ВВП. Ми бачимо, що найбільший приплив спостерігається в 2005 році та 2007 роках. Найменший приплив прямих іноземних інвестицій у відсотках до ВВП спостерігається у 2009 році, тобто саме тоді, коли набрала обертів світова економічна криза. Проте на графіку також видно, що в 2010 році, в порівнянні з 2009 роком, чистий приплив іноземних інвестицій вже достатньо зростає.

Рисунок 4.2 — Чистий приплив прямих іноземних інвестицій у Греції у % до ВВП

Далі на рисунку 4.3 зображено чистий відтік прямих іноземних інвестицій в Грецію у % до ВВП. Відразу помітна різниця у чистому припливі та відтоку інвестицій у Грецію у 2009 році - відтоки капіталу є значно вищими. Це в першу чергу пов’язано було з тим, що була світова економічна криза, економіка країни йшла на спад, а тому багато інвесторів просто вилучали свої капітали. Проте якщо порівняти приплив та відтік у 2010 році, то ми бачимо дуже незначну різницю.

Рисунок 4.3 — Чистий відтік прямих іноземних інвестицій у Греції у % до ВВП

Багато аналітиків говорять, що Греція стала дуже привабливою країною для інвестицій. Пов’язано це в першу чергу з світовою економічною кризою, адже саме після неї на ринку нерухомості з’явилась маса субсидій та пільг, які направлені на заохочення іноземного капіталу[10].

На рисунку 4.4 показано приплив прямих іноземних інвестицій за країнами походження за період 2003;2010 років в млн. євро. Інвестиційна діяльність в Греції бере початок перш за все з компаній на найважливіших ринках, таких як ЄС. Незважаючи на значний потенціал, участь США у вкладенні капіталу залишається низькою. Проте великі перспективи існують у найближчому майбутньому для залучення прямих іноземних інвестицій з Росії і Східної Європи, на Близькому Сході, з арабських країн та Азії, зокрема Китаю, який в основному зацікавлений у вкладенні у енергетику, телекомунікації, туризм, транспорт та логістику[11].

Рисунок 4.4 — Всього приплив прямих іноземних інвестицій за країнами походження капіталу за період 2003;2010 років (в млн. євро)

Існує «три кити», на яких тримається структура підтримки інвестицій в Греції, а саме, Закон про заохочення інвестицій, Національна стратегічна програма розвитку за період 2007;2013 рр. та Державно-приватна співпраця.

Грецький закон про заохочення інвестицій регулює умови прямого інвестування в Грецію і надає заохочувальні стимули, як для місцевих, так і для закордонних інвесторів. Пропоновані умови є одними з найбільш привабливих в ЄС.

Дія закону про заохочення інвестицій поширюється на первинний, вторинний та третинний сектори економіки і охоплює широку сферу підприємницької діяльності. До інвестиційних проектів застосовуються такі види пільг: безоплатні грошові дотації і лізингову субсидії, грошові дотації на покриття витрат на зарплату персоналу, робочі місця якого були створені даною інвестиціє, або ж звільнення від сплати податку на суму інвестицій, розмір якого може досягати 60%.

Національна стратегічна програма розвитку (НСПР) 2007;2013 рр. є наступним етапом успішного завершення третьої Програми підтримки співтовариства. Бюджет, виділений на реалізацію державних проектів в Греції складає 31,9 млрд. євро. Фінансова участь в програмі представників приватного сектору оцінюється в 7,5 млрд. євро, загальна сума бюджету програми становить 34,9 млрд. євро.

Структура Державно-приватного співробітництва передбачає співробітництво між організаціями державного та приватного сектору з ціллю фінансування, створення, введення та використання проектів по розвитку інфраструктури і надання послуг.

Проекти Державно-приватного співробітництва більше не ратифікуються в парламенті. Всі проекти схвалюються, розглядаються і координуються спеціальними міжміністерськими комітетами по Державно-приватному співробітництву, підтримуються Секретаріатом Міністерства національної економіки. Ці проекти діляться на 2 групи:

1. Проекти, вартість яких напряму повертається державою,

2. Проекти, вартість яких повертається кінцевими користувачами[12].

Отже, як ми бачимо, ситуація, яка склалася в Греції в попередні роки та на даний момент, є досить нестабільною. Греція ввійшла в економічну кризу і ще й досій не може вийти з неї. Багато економістів та аналітиків прогнозують Греції різну долю. Проте, якщо розглядати інвестиційний ринок Греції, то можна сказати, що довіра інвесторів, на даний момент, стала вищою. Звичайно, рівень інвестицій, в порівнянні з до кризовими роками, зменшився, але все-таки в порівнянні з 2009 роком він підвищився. Греція створила ряд законів, які стимулюють інвестування в країну, надаючи інвесторам ряд пільг та заохочень. Сподіватимемось, що це законодавство стимулюватиме капіталовкладень в розвиток Греції, що в майбутньому поверне їй минулий щабель в економіці світу.

5. Зовнішньоекономічна діяльність

Зовнішня політика Греції, як правило, узгоджена з її партнерами по Європейському Союзу. Греція підтримує повноцінні дипломатичні, політичні, економічні відносини зі своїми сусідами Південно-Східної Європи, і розглядає себе як лідера євроатлантичного інтеграційного процесу в регіоні. Греція має багато зовнішньоекономічних зв’язків з багатьма країнами. Серед основних напрямків здійснення зовнішньої політики Греції можна виділити:

1. Вирішення спірного питання у грецько-македонських відносинах щодо назви Республіки Македонія (КЮРМ);

2. Відносини з Туреччиною;

3. Кіпрське питання;

4. Співробітництво в рамках міжнародних організацій;

5. Розвиток економічної, енергетичної та культурної дипломатії Греції;

6. Поглиблення відносин із стратегічними партнерами: ЄС (Німеччина, Франція), США, РФ, а також з Японією;

7. Зміцнення позицій Греції на Балканах, у Східному Середземномор'ї та регіоні Чорного моря;

8. Розвиток відносин з країнами, що динамічно розвиваються: Бразилія, Індія, ПАР, Китай, Ізраїль та арабські країни[14].

Експорт — це продаж товарів суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарі в через митний кордон. В таблиці 5.1 представлені дані щодо обсягу експорту Греції за останні роки в млрд. доларів США.

Таблиця 5.1 — Об'єм експорту Греції, млрд.дол.США

Якщо представити експорт Греції за допомогою графіка, то він матиме такий вигляд (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 — Обсяг експорту Греції, млрд.дол.США З табл.5.1 та рис. 5.1 ми бачимо, що Греція мала падіння експорту у 2004 році, проте потім до 2009 року обсяг експорту Греції починає стрімко зростати. У 2008 році обсяг експорту Греції досягає свого піку, проте під час світової економічної кризи обсяг експорту різко знижується. Причини тут достатньо таки зрозумілі, адже світова економічна криза не могла не вплинути на обсяги експорту. Проте ми бачимо, що протягом останніх років Греція починає експортувати більше, що є позитивним явищем в економіці країни.

Тепер розглянемо показники імпорту Греції за останні роки (табл.5.2).

Таблиця 5.2 — Об'єм імпорту Греції, млрд.дол.США

Дані показники представимо у вигляді графіку для наглядності (рис. 5.2).

Рисунок 5.2 — Обсяг імпорту Греції, млрд.дол.США Ми бачимо, що обсяги імпорту Греції протягом даних років є досить таки нестабільними. Найменше значення обсягу імпорту країни спостерігається у 2002 році, показник становить 31,4 млрд.дол.США. найбільше значення імпорту країни спостерігається у 2008 році. Потім уже в наступні роки, як видно з рис. 5.2, відбувається різкий спад показника імпорту товарів у Грецію. В останні роки імпорт Греції майже не змінюється.

Важливим показником функціонування країни є розмір державного боргу. Як відомо, Греція зараз переживає не найкращі часи. Досить багато країн надавали Греції кошти для підтримання функціонування країни. Показники обсягу державного боргу Греції у % до ВВП представлено в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3 — Державний борг Греції у % до ВВП

Представимо дані у вигляді графіка (рис. 5.3).

Рисунок 5.3 — Державний борг Греції у % до ВВП Ми бачимо, що світова економічна криза досить таки підірвала економіку Греції. До початку світової економічної кризи розмір державного боргу країни був досить таки невисоким, проте починаючи з 2009 року розмір його починає стрімко збільшуватись з кожним роком. Тобто ми бачимо, що країна для підтримання життєздатності економіки постійно бере державні кредити. У 2011 році обсяг державного боргу сягнув 165,4% від ВВП країни, що є дуже негативним явищем.

Отже, підсумовуючи зовнішньоекономічні показники функціонування Греції за останні роки, можна сказати, що вони є досить таки невтішними. Ми бачимо, що обсяг експортованих товарів Греції є досить незначним, проте високого значення в цей час досягає показник державного боргу країни[4].

Тепер розглянемо економічні відносини між Україною та Грецією. Загалом торговельно-економічні відносини між Україною та Грецькою Республікою розвиваються динамічно та в цілому відповідають інтересам обох країн. Греція залишається одним з найважливіших зовнішньоекономічних партнерів України в регіоні Південних Балкан та Східного Середземномор’я.

Протягом 2004;2008 рр. товарообіг між Україною та Грецією зріс майже на 180%, та становив 709 млн.дол.США у 2008 р. У 2009 р. відзначалось зменшення обсягів взаємної торгівлі між Україною та Грецькою Республікою, що в першу чергу, обумовлюється наслідками світової економічної кризи. В той же час, згідно даних української статистики за підсумками 2010 р. спостерігалося певне збільшення обсягу двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та Грецію, зокрема, на 27% у порівнянні з 2009 р. до 372 млн.дол.США. Показники зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Грецією представлені в табл.5.4.

Таблиця 5.4 — Показники зовнішньої торгівлі товарами між Україною та Грецією за даними Держкомстату України, млн дол. США

Український експорт в основному представлений наступними товарами: чорні метали, енергетичні матеріали, зернові культури, насіння і плоди олійних рослин, жири та олії тваринного або рослинного походження, деревина та вироби з неї, електричні машини та устаткування, добрива, продукція хімічної промисловості, їстівні плоди, горіхи тощо.

В структурі імпорту з Греції до України найбільші обсяги посідають наступні товарні позиції: продукти рослинного походження, продукція хімічної промисловості, неблагородні метали та вироби, машини та устаткування, пластмаси і каучук, деревина та вироби з неї, фармацевтична продукція, тютюн, продукти переробки овочів, плодів тощо.

Важливою складовою торговельно-економічних відносин України та Греції є діяльність українсько-грецької Міжурядової спільної Робочої Групи з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва (МСРГ). Українсько-грецька МСРГ створена і діє на підставі Угоди між Урядом України та Урядом Грецької Республіки від 1 вересня 1994 року. Загалом було проведено 5 спільних засідань МСРГ. Останнє 5-е засідання було проведено 13 липня 2011 р. у м. Афіни. Наразі опрацьовується з грецькою стороною питання щодо визначення термінів проведення в Афінах чергового шостого засідання МСРГ.

7 жовтня 2011 р. в рамках візиту Президента України до Греції було проведено українсько-грецький бізнес-форум «Співпраця України та Греції в умовах світової економічної кризи: практичні можливості та перспективи співробітництва». На форумі були присутні більше 250 представників ділових кіл двох країн. Після пленарного засідання були проведені двосторонні зустрічі, в ході яких українські та грецькі бізнесмени встановили прямі контакти та домовились про подальшу співпрацю в таких галузях, як експорт-імпорт сільськогосподарської продукції та добрив, виробництво будівельних матеріалів, банківсько-фінансова, транспорт, туризм, медицина тощо[13].

Список літератури

1. http://ru.worldstat.info/Asia/Greece

2. http://www.economywatch.com/economic-statistics/Greece/Unemployment_Rate_Percentage_of_Labour_Force/

3. http://www.economywatch.com/economic-statistics/Greece/Employment/

4. http://www.ereport.ru/stat.php?razdel=country&count=greece

5. http://www.bankofgreece.gr/Pages/en/Bank/News/PressReleases/DispItem.aspx?Item_ID=4109&List_ID=1af869f3−57fb-4de6-b9ae-bdfd83c66c95&Filter_by=DT

6. http://www.bankofgreece.gr/Pages/en/Bank/News/PressReleases/DispItem.aspx?Item_ID=3843&List_ID=1af869f3−57fb-4de6-b9ae-bdfd83c66c95&Filter_by=DT

7. http://www.bankofgreece.gr/Pages/en/Bank/News/PressReleases/DispItem.aspx?Item_ID=4109&List_ID=1af869f3−57fb-4de6-b9ae-bdfd83c66c95&Filter_by=DT

8. http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2006;1/doc/5/02.pdf

9. http://www.greeklawdigest.gr/greece-at-a-glance/useful-insights-of-the-greek-economic-environment/foreign-direct-investment

10. http://www.tradingeconomics.com/greece/foreign-direct-investment-net-outflows-percent-of-gdp-wb-data.html

11. Криза грецької економіки на сучасному етапі http://economist.lacruax.com/kriza-greckoyi-ekonomiki-na-suchasnom-etapi/

12. http://www.investingreece.gov.gr/files/publications/Investment_Overview/IiG_RU_Investment_Overview_2009.pdf

13. http://greece.mfa.gov.ua/ua/ukraine-gr/trade

14. http://ukrexport.gov.ua/ukr/torg_econ_vidn/gre/4002.html