Економічний аналіз

ПВНЗ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ Херсонська філія Кафедра фінансів та банківської справи

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Економічний аналіз»

Варіант 4

ВИКОНАЛА: студентка ІІІ курсу, 321 групи заочної форми навчання Салюк Олена Миколаївна ПЕРЕВІРИВ: к.е.н., доцент Kовтун В.А.

ХЕРСОН — 2010

ЗМІСТ ВСТУП

1. Роль і місце економічного аналізу у підвищенні ефективності господарювання в умовах формування ринкових відносин

2. Функції управління — критерії класифікації видів економічного аналізу ВИСНОВКИ ЗАДАЧІ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП Становлення ринкових відносин — одна із найважливіших і найскладніших проблем економіки незалежної України. Вона тісно пов’язана з недостатніми знаннями ринкових відносин, методів управління з метою забезпечення виживання і успішного функціонування підприємств в умовах господарського ризику, мінливого і часто невизначеного зовнішнього середовища. За цих умов зростає роль економічного аналізу як спеціального виду економічних досліджень, спрямованих на виявлення причинно-наслідкових зв’язків в економічних процесах з метою обґрунтування оптимальних управлінських рішень, пов’язаних з режимом стійкого функціонування підприємства. Його практичне значення визначається тим, що суб'єкти господарської діяльності мусять вписатися в ринкову систему, де важливу роль відіграють ціни, затрати, попит і пропозиція, конкуренція та ін. Тому вони повинні по-новому підходити до управління своєю діяльністю, адже дані економічного аналізу є визначальною інформацією для управління підприємством і прийняття оптимальних управлінських рішень.

Отже, прийняте управлінське рішення визначатиметься глибиною, якістю і своєчасністю проведеного аналізу, тобто чим він детальніший, тим раціональніше управлінське рішення. Цим визначається суть аналізу як функції управління, як одного із видів управлінської діяльності.

1. Роль і місце економічного аналізу у підвищенні ефективності господарювання в умовах формування ринкових відносин Розглядаючи роль економічного аналізу в господарській діяльності підприємства в ринкових умовах, насамперед необхідно відзначити, що аналіз — це комплекс системного дослідження господарської діяльності підприємств та об'єднань з метою підвищення ефективності й об'єктивності результатів оцінки. В системі управління можна виділити керуючу (суб'єкт управління) та керовану (об'єкт управління) систему. До керуючої системи відносять сукупність органів, засобів, прийомів управління. Керована система — господарська діяльність підприємства. В процесі управління економічний аналіз виконує роль зворотного зв’язку між керуючою та керованою системами. При прямому зв’язку економічний аналіз допомагає створити проект управлінського рішення, тобто створює параметри впливу на керовану систему, а при зворотному — дає оцінку ефективності управлінського рішення та доцільності його коригування.

Якщо облік і статистика надають інформацію, то економічний аналіз перетворює її в придатну форму для прийняття рішення.

Отже, економічний аналіз займає проміжне місце між інформаційним етапом і етапом прийняття рішень, впливаючи на якість прийнятих управлінських рішень.

Питання економічного аналізу відіграють важливу роль при оцінці ефективності господарської діяльності та пошуку шляхів її підвищення. Будь-яка підприємницька діяльність потребує постійного контролю за своїм розвитком, аналізу процесів, під дію яких потрапляє підприємство в сучасних умовах господарювання. Це передусім пов’язано зі зміною економічних умов, в яких працює підприємство, кон’юнктури ринку, податкового законодавства тощо.

Сьогодні проблемами ролі економічного аналізу займається велика кількість економістів — науковців, всі вони приділяють значну увагу теоретичному підходу до вирішення проблем, з якими може зіткнутися підприємство, здійснюють розробку методології економічного аналізу та її практичне втілення. Наприклад, розглядаються функціональні можливості тих чи інших програм з економічного аналізу Економічний аналіз необхідний на всіх етапах підприємницької діяльності: від задумів і формування підприємства до реалізації кожного етапу його функціонування, дотримуючись принципів послідовності проведення самого аналізу.

У ринкових умовах необхідність та ефективність економічного аналізу залежить від багатьох чинників. На діяльність підприємства впливає ряд чинників як зовнішнього, так і внутрішнього характеру, основними з яких є наступні. Зовнішні чинники — це забезпеченість виробничими ресурсами (матеріальними, трудовими, технологічними системами), політична стабільність, ефективність системи державного регулювання економічних процесів, наявність та ефективна реалізація відповідної національної програми тощо. Саме ці чинники сьогодні гальмують економічний прогрес в Україні, стримують ділову активність підприємств. Внутрішні чинники — це раціональність організаційно-управлінської структури підприємства, висока конкурентоспроможність технологій виробництва, високий рівень організації та культури виробництва, раціональна виробничо-збутова політика, ефективність виробничо-фінансового менеджменту та ін. [7, с. 59].

Вплив цих та інших чинників, а також оцінка тієї кризової ситуації, що сьогодні спостерігається в економіці України, потребують розробки ефективних антикризових заходів, що забезпечать не просто виживання підприємства, а його стійкий фінансово-економічний розвиток. Цей процес потребує проведення комплексного аналізу як економічних показників, так і окремих сфер і напрямів діяльності підприємства [7, с. 57]. Під час проведення економічного аналізу основну увагу необхідно приділяти пошуку резервів підвищення ефективності діяльності підприємства шляхом більш детального аналізу основних показників виробничої діяльності. В ситуації, що склалася сьогодні в Україні, роль економічного аналізу значно зростає, коли саме завдяки проведенню комплексного економічного аналізу вдається визначити причини кризи та розробити і обґрунтувати можливі шляхи виходу з неї. Криза економіки України потребує активної аналітичної роботи, бо саме економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Економічний аналіз сприяє бережливості, умілому витрачанню всіх видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат. Функціонування економіки підприємств у сучасних умовах неможливе без використання інформаційних технологій. Не викликає сумнівів необхідність використання комп’ютерних систем для підготовки бухгалтерських документів, розрахунку заробітної плати, податків, зборів і підготовки бухгалтерської звітності. Сучасний економічний аналіз дає можливість запроваджувати на підприємстві системи комп’ютерного аналізу основних показників діяльності підприємства, але недоліком є те, що в Україні така практика проведення економічного аналізу не знайшла широкого розповсюдження [1, с. 24]. Проведення автоматизованого аналізу передбачає широке використання для обробки первинної документації сучасної обчислювальної техніки, що дасть можливість за один раз без повторного звернення до первинного документа одержати всю необхідну для управління інформацію. Створення аналітичної системи має першорядне значення, оскільки безпосередньо впливає на ефективність управління всіма бізнес-процесами підприємства. Якість і обґрунтованість управлінських рішень у значній мірі залежать від достовірності, доступності й оперативності одержуваної інформації, а також від своєчасності і повноти її аналізу. Отже, економічний аналіз, який дає змогу правильно оцінити роботу підприємства і його підрозділів, виявити причини негараздів і наявні резерви, уможливлює значне поліпшення рівня всієї економічної роботи, робить її серйозним стимулом науково-технічного прогресу, підвищення ефективності виробництва. За цих умов аналіз забезпечує можливість об'єктивної оцінки економічних результатів діяльності трудових колективів, визначення їхнього місця в галузі, регіоні, а також визначення внеску кожного робітника в загальний економічний результат діяльності підприємства відповідно до кількості та якості його трудових затрат.

Автоматизація економічного аналізу дасть змогу підвищити ефективність управління, оскільки буде налагоджений оперативний зв’язок між головним центром управління і підрозділами підприємства[6, с. 2]. За ринкових реформ, коли на перший план виходять економічні методи управління, економічний аналіз набуває досить важливого значення: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки. Вітчизняна та зарубіжна практика свідчить про доцільність збереження та вдосконалення економічного аналізу. А в сьогоднішніх ринкових умовах можна говорити про перспективи його подальшого зростання, що проявляються не лише в зростанні необхідності проведення аналітичної роботи в господарській діяльності підприємства, а й в поступовому переході до автоматизації економічного аналізу.

2. Функції управління — критерії класифікації видів економічного аналізу Як аналітичні задачі у внутрішньому (управлінському) аналізі фігурують складніші об'єкти аналізу (наприклад, глибоке обгрунтування бізнес-планів, вивчення впливу структури витрат на виробництво на рентабельність підприємства, вплив на рентабельність оборотності оборотних коштів та амортизаційної політики, оптимальність з точки зору максимізації прибутку інвестиційних портфелів, вплив роботи окремих структурних підрозділів підприємства на загальні результати діяльності підприємства та їм подібні. Вимоги до кваліфікації економістів-аналітиків, які займаються таким аналізом, звичайно вищі, бо тут практично немає набору стандартних рекомендацій з техніки аналітичної роботи, а міра придатності результатів аналізу для використання керівництвом підприємства залежить насамперед від того, наскільки розвинене аналітичне мислення економістів, наскільки вони володіють загальними методами і прийомами аналізу.

Як зовнішній, так і внутрішній фінансово-економічний аналіз диференціюються за призначенням результатів на поточний (ретроспективний) аналіз, оперативний аналіз і перспективний аналіз.

Поточний фінансово-економічний аналіз здійснюється після закінчення звітного періоду (місяць, квартал, рік); як основні завдання поточного (або ретроспективного, бо вивчається діяльність підприємства за час, що минув) аналізу виступають: об'єктивна оцінка результатів фінансово-господарської діяльності, виявлення невикористаних резервів, недоліків у роботі, їх винуватців, накреслення шляхів мобілізації виявлених резервів. Такий аналіз є одним із засобів стратегічного управління діяльністю підприємства. Для методики поточного аналізу найхарактернішим прийомом є порівняння досягнутих результатів з плановими параметрами і виявлення факторів, що спричинили відхилення від них. Необхідно підкреслити, що саме поточний аналіз в аналітичній практиці є провідним, найповнішим і що він, з одного боку, використовує, вбирає в себе матеріали оперативного аналізу, а з другого боку, виступає базою перспективного аналізу.

Перспективний аналіз базується на вивченні різноманітних явищ у сфері фінансово-економічної діяльності з метою прогнозування на майбутнє. Використовується як база для прогнозування обсягів реалізації продукції, витрат на її виробництво, рентабельності, вибору варіантів інвестування фінансових ресурсів. Особливість перспективного фінансово-економічного аналізу — використання даних про роботу підприємства за минулий (досить тривалий) час, але під кутом зору майбутньої діяльності цього підприємства.

Перспективний і ретроспективний аналізи тісно зв’язані між собою. Без ретроспективного аналізу неможливо зробити перспективний. Аналіз результатів праці за минулі роки дозволяє вивчити тенденції, закономірності, виявити невикористані можливості, передовий досвід і т.д., що має важливе значення при обгрунтуванні рівня економічних показників на перспективу. Уміння бачити перспективу дає саме ретроспективний аналіз. Він є основою перспективного аналізу.

У свою чергу від глибини і якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного аналізу. Якщо планові показники недостатньо обгрунтовані і реальні, то подальший аналіз виконання плану взагалі втрачає сенс і вимагає попередньої оцінки обгрунтованості планових показників.

Ретроспективний аналіз у свою чергу ділиться на оперативний і підсумковий (результативний). Оперативний (ситуативний) аналіз проводиться відразу після здійснення господарських операцій або зміни ситуації за короткі відрізки часу (зміну, добу, декаду і т.д.). Мета його — оперативно виявляти недоліки і впливати на господарські процеси. Ринкова економіка характеризується динамічністю ситуації як виробничій, комерційній, фінансовій діяльності підприємства, так і його зовнішнього середовища. У цих умовах оперативного (ситуативний) аналізу набуває особливе значення.

Оперативний аналіз здійснюється повсякденно, він наближений за часом до моменту здійснення певних економічних процесів, що відбуваються в ході фінансово-господарської діяльності підприємства, виступає знаряддям оперативного управління нею. Особливістю проведення оперативного аналізу є використання не звітної, а оперативної інформації — первісних бухгалтерських та інших документів, матеріалів контролю, спостереження, рапортів, нарядів тощо. З цією особливістю пов’язана відносна наближеність результатів аналізу, що, втім, не знижує їх цінності як бази для прийняття оперативних рішень з метою підвищення якості роботи підприємства.

Підсумковий (завершальний) аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно і всесторонньо за звітними даними за відповідний період. Цим забезпечується повніша оцінка діяльності підприємства по використанню наявних возможностей1.

Підсумковий і оперативний аналізи взаємозв'язані і доповнюють один одного. Вони дають можливість керівництву підприємства не тільки оперативно ліквідовувати недоліки в процесі виробництва, але і комплексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди часу, розробляти заходи, направлені на зростання ефективності виробництва.

Таким чином, запропонована класифікація видів економічного аналізу внесе гармонійність у процедурну сторону методології та методики економічного аналізу, забезпечить ефективність організації та функціонування аналітичної підсистеми в умовах використання нових технологій прийняття управлінських рішень.

ВИСНОВКИ Розглянуте вище дає підстави зробити висновок: економічний аналіз вивчає господарську діяльність підприємств і об'єднань з метою оцінювання її результатів і виявлення наявних резервів. Отже, предмет економічного аналізу — господарська діяльність підприємств і об'єднань у всій її багатогранності вираження у системі економічних показників, а також в інших джерелах інформації.

Таке визначення предмета економічного аналізу, напевно, найповніше і най адекватніше його змістові, але воно не є єдиним.

Оцінюючи господарську діяльність підприємств (об'єднань), економічний аналіз, на відміну від інших економічних дисциплін, має на меті виявити умови, за яких вона здійснювалась, та їх вплив на результати цієї діяльності. Через це його об'єктами є всі сторони діяльності, а також інші процеси, пов’язані з нею, і стан засобів підприємства. Конкретні об'єкти і зміст економічного аналізу залежить від досліджуваних питань, глибини вивчення резервів економічний аналіз оборотний

ПРКТИЧНІ ЗАВДАННЯ Задача № 1

Розрахувати показники економічної ефективності використання основних та оборотних засобів та охарактеризувати їх економічну сутність коли відомі такі дані, тис. грн. :

Вартість валової продукції (ВВП), тис. грн. =7623;

Виручка від реалізації продукції (ВРП), тис. грн. = 9025;

Чистий прибуток (П), тис. грн. = -652;

Вартість основних фондів (ОФ), тис. грн. = 23 412;

Вартість оборотних засобів (ОбЗ) тис. грн. = 8837;

Розв’язок:

1. визначимо фондовіддачу за формулою:

ВВП/ОФ = 7623/23 412 = 0,325грн.

Економічна суть: на 1 гривню основних фондів (ОФ) підприємство виробило ВП на суму 0,325 грн. (або = 32 коп.).

2.Зворотній показник фондовіддачі фондомісткість. Фондомісткість рівняється:

ОФ/ВВП =23 412 /7623 = 3,07,

або якщо фондовіддача рівняється 0,325 коп., тоді фондомісткість

1/ 0,325 = 3,07.

Для виробництва валової продукції у розмірі 1 грн. підприємство мало у розпорядженні 3,03 коп.

3.Матеріаловіддача:

Матеріаловіддача рівняється ВРП/ОбЗ = 9025/8837 = 1,02.

Економічна суть — на 1 гривню затрачений ОбЗ реалізовано продукції на суму 1,02 грн.

4.Зворотній показник який характеризує:

ОбЗ/ВРП=8837/9025=0,97;

Матеріалоємність характеризує скільки необхідно оборотних засобів для реалізації продукції вартістю 0,97грн.

Норма прибутку (фондорентабельность, рентабельність капіталу, рентабельність активів).

Норма прибутку:

(П/ ОФ+ОбЗ)*100% = (-652/23 412+8837)*100%= -2,02%;

тоді віднімаємо додаток на прибуток 25%.

На 1 гривню активів (майна засобів капіталу, основних та оборотних засобів) підприємство отримало збиток у розмірі -2,02 копійки.

Задача № 2

Методом ланцюгових підставок виявити вплив факторів на валове виробництво продукції коли відомі такі дані по факту та плану :

Таблиця № 1

Розв’язок:

1)Відхилення рівняється факт — план;

ВВП (у)план. = * ** = 3 171 480;

ВВП (у)факт. = * ** = 3 725 468,8;

Відхилення = 3 725 468,8 — 3 171 480 = 553 988,8.

Підприємство справилося з даними плановими завданнями і був перевиконаний ВВП на суму 553 988,8 грн.

Перевиконання обсягу виробництва продукції було зумовлене в основному: за рахунок продуктивності праці за годину, а також зменшення кількості працівників.

2)Проведемо аналіз зміни ВВП продукції методом ланцюгових підстановок.

Таблиця № 2

В цьому сам метод ланцюгового відхилення ще називають виключення.

Перевірка розрахунку впливу факторів метод ланцюгових підстановок свідчить, що модель є адекватною так як зміни ВВП (в порівнянні з плановими завданнями) дорівнюють сумі зміни впливу кожного фактору.

На зміну ВВП закладені фактори моделей (; ;;) вплинули так:

— від чисельності ВВП зменшилось на 118 560 грн.;

— від кількості відпрацьованих днів ВВП зменшилося на 70 452 грн.;

— від кількості відпрацьованих годин ВВП збільшилось на 156 972 грн.;

— від зміни годиної продуктивності праці збільшилось на 586 028,8 грн.

3) На основі даних таблиці № 1 проведемо факторний аналіз методом абсолютних різниць:

І. Загальні зміни вартості ВВП (грн.)

?ВВП = ?ВВПф — ?ВВПпл = 3 725 468,8 — 3 171 480 = 553 988,8;

В тому числі за рахунок наступних чинників:

— за рахунок зміни кількості працівників, особи — ?ВВПк зменшилось на 118 560 грн.

?ВВПк = (Кф — Кпл)*Дпл*Гпл *ППпл = - 118 560 грн.

— за рахунок зменшення на 6 відпрацьованих днів одним працівником за рік — ?ВВПд зменшилось на -70 452 грн.

?ВВПд =(Дф — Дпл)*Кф*Гпл *ППпл = -70 452 грн.

— за рахунок зменшення на 15 хвилин тривалості робочої зміни, ВВП збільшилось на 156 972 грн.

?ВВП т=(Гф — Гпл) * Кф * Дф * ППпл = 156 972 грн.;

— за рахунок збільшення на 2,8 грн. продуктивності праці за годину, ?ВВП збільшилось на 586 028,8 грн.

? ВВП пп = (ППф-ППпл) *Кф * Дф * Гф = 553 988,8грн.

Загальна зміна ВВП становила 553 988,8 грн., в тому числі:

— за рахунок зменшення чисельності працівників на 4 особи;

— за рахунок зменшення на 6 відпрацьованих днів одним працівником за рік;

— за рахунок зменшення на 15 хвилин тривалості робочої зміни;

— за рахунок збільшення на 2,8 грн. продуктивності праці за годину.

Перевірка даних розрахунків свідчить про вірність розрахунку впливу кожного фактору на зміну ВВП.

?ВВП = ?ВВПк +?ВВПд + ?ВВП т + ?ВВПпп =553 988,8 грн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бражникова, О. Д. Оцінка програмних засобів автоматизації планування і економічного аналізу на сільськогосподарських підприємствах [Текст] / О. Д. Бражникова, А. М. Д’яков // Економіка сільського господарства Росії. — 2006. — № 10. — С. 24.

2. Захарченко, В. І. Економічний аналіз процесів ринкової трансформації багатостадійних промислово-територіальних систем [Текст] / В. І. Захарченко // Актуальні проблеми економіки. -2004. — № 6. — С. 3−11.

3. Мних, Є. В. Економічний аналіз [Текст]: підручник / Є. В. Мних. — Вид. 2-ге, перероб. та доп. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 472 с.

4. Мних, Є. В. Сучасний економічний аналіз: питання методології та організації [Текст] / Є. В. Мних // Бухгалтерський облік та аудит. — 2006. — № 1. — С. 55−61.

5. Попович, П. Я. Економічний аналіз суб'єктів господарювання [Текст]: підручник / П. Я. Попович. — Тернопіль: Економічна думка, 2004. — 416 с.

6. Трещевский, Ю. И. Применение кибернетической модели анализа и проектирования организационных изменений в системах бизнеса [Текст] / Ю. И. Трещевский, М. Б. Табачникова // Економический анализ: теория и практика. — 2006. — № 15(72). — С.2. 7. Цигилик, І. І. Економічний аналіз — основний чинник підвищення ефективності підприємницької діяльності [Текст] / І. І. Цигилик // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — № 7. — С. 90−96.

8. Шешукова, Т. Г. Многомерный анализ даных: теория и практика [Текст] / Т. Г. Шешукова, М. Л. Буторіна // Економический анализ: теория и практика. — 2006. — № 18 (75). — С. 8. 9. Економічний аналіз. Навчальний посібник / В. М. Серединська, О. М. Загородна, Р. В. Федорович. — Тернопіль: Видавництво Астон, 2010. — 624 с.

10. Кислиця О. Я., Мягких І.М. Економічний аналіз: Курс лекцій. — К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003. — 171 с. — Бібліогр.: С. 167 — 169.

11. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. — К.: КНЕУ, 2001. — 387 с.

12. Каракоз И. И., Самборский В. И. Теория экономического анализа. К.:

Вища школа, 1989. — 255 с. 13. Економічний аналіз: Підручник/ С. З. Мошенський, О.В.Олійник.- 2-ге вид., доп. і перероб.- Житомир: Рута, 2007. 704с

14. Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. -;

Вид. 2-ге, перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2003. — 556 с.