Впровадження інноваційних маркетингових заходів для підприємства на прикладі ПП «Віліс»

ЗМІСТ Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти інноваційного маркетингу

1.1 Різновиди та складові інноваційної діяльності підприємства

1.2 Характеристика різновидів інноваційного маркетингу Розділ 2. Дослідження конкурентного середовища ПП «Віліс»

2.1 Аналіз харчової та макаронної промисловості України

2.2 Дослідження взаємодії ПП «Віліс» з діловим оточенням

2.3 Аналіз ефективності маркетингової діяльності ПП «Віліс»

2.4 Фінансовий аналіз ПП «Віліс»

Розділ 3. Стратегія розвитку інноваційного маркетингу ПП «Віліс»

3.1 Розробка напрямів стратегічного розвитку підприємства

3.2 Характеристика запропонованих інноваційних заходів на ПП «Віліс»

3.3 Визначення економічної ефективності запропонованих інноваційних заходів для ПП «Віліс»

Висновки Список використаних джерел

Вступ Постійна зміна зовнішнього середовища стало атрибутом життєдіяльності організацій. Залежно від того, як організації реагують на постійні зміни, наскільки успішні пошуки персоналу нових шляхів і засобів завоювання та утримання споживачів, залежить їх майбутнє і планомірний розвиток. У ринкових умовах безперервне впровадження інновацій — єдиний спосіб підтримки високих темпів розвитку організацій і їх торгових марок.

Реалізація інноваційних стратегій тягне фундаментальні зміни в теорії та практиці маркетингу, в організаційних структурах, у маркетинговій орієнтації та філософії керівників організацій з продукту (послуги) на взаємини зі споживачами.

Трансформація економіки автоматично трансформує маркетингові підходи до взаємодії з споживачами, а саморозвиток маркетингу являє суцільний ланцюг маркетингових інновацій. Інновації впроваджуються в маркетингову інформаційну систему, в системи підтримки лояльності покупців, програми управління взаємовідносинами з споживачами, багаторівневу сегментацію, в розширення спектру продуктового асортименту, системи просування та розподілу, у перехід з маркетингу продукту на маркетинг взаємин.

В даний час приватні підприємці стоять перед необхідністю оновлення технологічної бази виробництва, поліпшення якості продукції, що випускається, розширення ринків збуту, в тому числі нарощування експортного потенціалу. Вирішення цих завдань неминуче включає проведення активної інноваційної політики і введення маркетингу на приватних підприєсмтвах.

У країнах з ринковою економікою маркетинг інновацій — не функціональна область менеджменту, а філософія мислення постійного вибудовування ефективних маркетингових відносин із суб'єктами ринку, з використанням для цього великого, постійно нарощуваного арсеналу інновацій в ланцюжках цінності продукту, послуги, відносин.

Питання управління інноваціями загалом та питання маркетингу інновацій на підприємствах зокрема досить змістовно висвітлені у зарубіжній та вітчизняній науковій літературі. Теоретичні проблеми взаємозалежності розвитку ринкової економіки і інновацій досліджувалися такими вченими, як А.І.Анчишкін, Л. Л. Антонюк, С. Боррас, І.М.Буднікевич, С. В. Валдайцев, С.Ю.Глазьєв, Г. А. Краюхин, Б. Лундвалл, Б. Санто, Б. Твісс, Н. А. Фролова, І.М.Школа, Й. Шумпетер, М.Хучек. Значний внесок у розробку теорії інновацій, їхнього впливу на вироблення маркетингової стратегії внесли І.Ансофф, В.П.Баранчеєв, Д.І.Баркан, О. А. Виноградов, Н. П. Гончарова, С. Д. Ильенкова, С.М.Ілляшенко, Ю. В. Каракай, В. Я. Кардаш, Ф. Котлер, Н. В. Куденко, К. С. Курочкин, Ж. Ламбен, Н. Н. Молчанов, А. Ф. Павленко, Є.Г.Панченко, А.І.Панжар, П. Г. Перерва, Є.В.Редзюк, Е.О.Уткін та інші вчені.

Об'єктом курсової роботи є ПП «Віліс «.

Основною метою діяльності підприємства є :

— забезпечення міста та навколишніх сіл своєю продукцією, а також проведення оптової та роздрібної торгівлі через власні торгові точки;

— виконання зобов’язань по поставках продукції у відповідності з укладеними договорами;

— освоєння та забезпечення випуску продукції котра користується попитом у населення, тощо.

Метою курсової роботи є впровадження інноваційних маркетингових заходів для підприємства на прикладі ПП «Віліс «.

Згідно поставленої мети, основними завданнями даної курсової роботи є:

— Охарактеризувати інноваційні види маркетингу

— навести загальну характеристика ПП «Віліс»;

— здійснити аналіз харчової та макаронної промисловості;

— проаналізувати взаємодію організації з діловим середовищем;

— здійснити маркетинговий аналіз;

— провести SWOT-аналіз ПП «Віліс»;

— зробити фінансовий аналіз ПП «Віліс»;

— розробити дерево рішень;

— охарактеризувати запропоновані маркетингові ідеї;

— порахувати ефективність маркетингових інноваційних заходів;

— зробити висновки і пропозиції щодо оптимізації діяльності ПП «Віліс»;

Для досягнення мети курсової роботи визначено її структуру, буде включати вступ, три розділи, висновки та список використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ІННОВАЦІЙНОГО МАРКЕТИНГУ

1.1 Різновиди та складові інноваційної діяльності підприємства

Інноваційна діяльність — процес, спрямований па реалізацію результатів завершених наукових досліджень і розробок або інших науково-технічних досягнень у повий або вдосконалений продукт, що реалізується на ринку, у новий або вдосконалений технологічний процес, що використовується у практичній діяльності, а також супутні наукові дослідження і розробки. Інноваційна діяльність розпочинається з виникнення науково-технічної ідеї і завершується розповсюдженням продукту.

Суть інноваційної діяльності полягає в її напрямах:

— управління процесами створення нових знань;

— управління творчим потенціалом тих, хто створює нові знання;

— управління освоєнням та розповсюдженням (дифузією) нововведень;

— управління соціальними та психологічними аспектами нововведень.

Інноваційна діяльність як система має такі властивості: взаємозв'язок і взаємодія всіх елементів, цілісність, узгодженість і синхронність у часі, узгодженість із завданнями і цілями організації, адаптивність, гнучкість до змін середовища, автономність управлінської структури, функцій управління, багатофункціональність і багатоаспектність, оновлюваність.

Інноваційний процес — цілеспрямована діяльність щодо перетворення наукового знання в інновацію та дифузію останньої, тобто свідомий послідовний ланцюг подій, спрямований на отримання інноватором визначеного виду ефекту за допомогою задоволення існуючих або нових потреб. Це не просто відтворення новинок, а свідома, планомірна діяльність для ефективного втілення знань.

Інноваційний процес можна уявляти по-різному. У найширшому контексті початковою стадією здійснення інноваційного процесу можна вважати проміжок часу від визначення (усвідомлення) необхідності реалізації інновації до створення робочої версії інноваційного проекту. Середня стадія триває від розробки кінцевого варіанта технічного обґрунтування й бізнес-плану інноваційного проекту до його практичної реалізації па підприємстві як експериментального зразка. Завершальна стадія — це реалізація трансферу інновацій та їх подальше поширення в економіці країни й поза її межами.

У спрощеному варіанті інвестиційний процес складається з таких основних етапів:

— зародження ідеї інновації;

— обґрунтування необхідності інноваційної зміни;

— оцінка ефективності інновації;

— розробка та технічна реалізація інноваційної ідеї;

— реалізація інновації в системі;

— просування інновації на ринку.

Організаційно-матеріальним підґрунтям інвестиційного процесу с організаційно-виробнича, науково-дослідна і дослідно-конструкторська структури, спрямовані па реалізацію інноваційної діяльності.

До основних видів нововведень па підприємстві можна віднести інновації продукції, технологічних процесів, персоналу та управлінської діяльності.

Інновації продукції можна розглядати з погляду:

— нового використання вже відомого продукту;

— зміни зовнішнього вигляду вже відомого продукту;

— фундаментальної зміни вже відомого продукту (поліпшення певних характеристик, підвищення якості, зниження витрат виробництва внаслідок використання нових матеріалів або нових технологічних засобів);

— винаходу радикально нового продукту.

Відтак, кожний новий продукт може характеризуватися:

— наявністю нових технічних рішень, їх значущістю (науково-технічний аспект);

— впливом на ринок, тобто ринковою новизною (маркетинговий аспект).

Якщо нова модель продукту краща від наявної за техніко-економічними характеристиками (за рахунок застосування нових наукових рекомендацій, винаходів і технічних рішень) і витрати на її освоєння невеликі, а ринкова новизна у продукті відсутня, то його впровадження навряд чи забезпечить прибуток виробнику. Водночас ринкової новизни продукту можна досягнути і без науково-технічних рішень — завдяки змінам у зовнішньому вигляді, розмірі, формах.

Управління повинно бути орієнтовано в ринкових умовах на вдосконалення технології. Технологія (грец. tесhпе — мистецтво, майстерність, вміння, і логія — сукупність прийомів і засобів одержання, обробки, переробки сировини, матеріалів або продукції, які здійснюються у різних галузях). Це ще й наукова дисципліна, що розробляє й удосконалює ці способи та прийоми.

До складу технології належать технологічний процес, технічний контроль, інструкції з виконання технічного процесу, правила, вимоги, карти, графіки тощо.

З погляду інноваційного менеджменту, йдеться про технологію виробництва, торгівлі, налагодження джерел постачання, збуту, підрахунку та обліку, складання документів, інформаційного забезпечення, відбору персоналу, ухвалення і реалізації управлінських рішень тощо.

Технологія повинна бути ефективною і конкурентоспроможною з позиції витрат. Управління технологією було б значно легшим, якби можна було б не враховувати витрати.

Основу інноваційної політики на виробничих підприємствах різних галузей становлять саме інновації продукту. Вони є вирішальними з погляду призначення підприємства — забезпечувати певні потреби суспільства. Але необхідно враховувати при цьому зв’язок з іншими видами інноваційної діяльності, адже продуктові інновації сприяють нововведенням технологічним, персоналу та управлінської діяльності. Останні, відтак, забезпечують успішну та ефективну реалізацію продуктових інновацій.

Внутрішньоорганізаційний шлях технічних нововведень представлено у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Внутрішньоорганізаційний шлях нововведення па підприємстві

Визначальною рисою сучасного інноваційного процесу є промислове використання результатів прикладних наукових досліджень, тобто інтеграція науки і виробництва. Це створює умови для застосування досягнень науково-технічного прогресу та розвитку господарських організацій. При цьому конкурентний потенціал підприємств підвищується, задовольняються нові потреби споживачів, зростає попит на інноваційні розробки.

інноваційний маркетинг захід стратегічний

1.2 Характеристика різновидів інноваційного маркетингу Маркетинг інновацій — вид маркетингу спрямований на пошук нових сфер і способів використання потенціалу підприємства, розробку на цій основі нових товарів та технологій їх просування на ринку з метою задоволення потреб і запитів споживачів більш ефективним ніж конкуренти способом, отримання за рахунок цього прибутку та забезпечення умов тривалого виживання і розвитку на ринку.

Маркетинг інновацій слід розглядати:

— як концепцію ринкової діяльності підприємства (філософію бізнесу), коли зміни розглядаються як джерело доходу;

— як аналітичний процес, що передбачає виявлення ринкових можливостей інноваційного розвитку;

— як засіб активного впливу на споживачів та цільовий ринок у цілому, що пов’язаний з виведенням та просуванням інновації на ринок;

— як функцію інноваційного менеджменту, спрямовану на виявлення можливих напрямків інноваційної діяльності, їх матеріалізацію і комерціалізацію. При цьому можна одночасно розглядати інноваційний менеджмент як функцію маркетингу інновацій, спрямовану на втілення досягнень науки і техніки у нові товари здатні задовольнити потреби і запити споживачів та забезпечити товаровиробнику (продавцю) прибуток;

— як засіб (ринковий інструментарій) орієнтації окремих господарюючих суб'єктів, а разом з тим і національної економіки у цілому на інноваційний розвиток.

У будь-якому випадку, маркетинг інновацій є запорукою успіху підприємств-інноваторів, оскільки дозволяє виявляти і контролювати фактори, які визначають умови тривалого виживання і розвитку (на основі інновацій) на ринку.

Узагальнення поглядів на маркетинг інновацій дає підстави стверджувати, що його слід розглядати на двох рівнях:

— стратегічному, який пов’язаний з аналізом стратегічних ринкових позицій підприємства і визначенням основних напрямків його інноваційного розвитку;

— оперативному, який пов’язаний з розробкою і реалізацією заходів комплексу маркетингу інновацій на визначених товарних ринках чи їх сегментах.

Існують такі види інноваційного маркетингу:

1. Трейд-маркетинг;

2. Терористичний маркетинг;

3. Партизанський маркетинг;

4. Сенсорний маркетинг;

5. Крос-маркетинг;

6. Провокаційний маркетинг;

7. Вірусний маркетинг;

8. Bluetooth-маректинг;

9. Event-маркетинг;

10. Трейд-маректинг;

11. Аромамаркетинг;

12. Мобільний маркетинг.

Далі охарактеризуємо кожний з видів маркетингу детальніше.

Трейд-маркетинг. З шаблонними POS-рішеннями в торговому просторі виділитися складно, тому що їх використовують усі. Що сьогодні дійсно продає, так це інновації. Вони є кінцевим результатом креативності людини, його фантазії, інтелектуальної та творчої діяльності. Результат інновацій (підвищення ефективності процесів) цілком традиційний і зрозумілий, він оцінюється швидко. Але спосіб досягнення цього результату повинен бути нестандартний, тоді і буде ефект.

Вітрина — безперечно одне з найважливіших засобів позиціонування бренду на ринку, це потужний інструмент, що формує у споживача уявлення про асортиментному ряді та якість товарів. Грамотне оформлення вітрини привертає покупців і формує імідж елітної або масової продукції. Для вирішення цих питань сьогодні існує безліч технологій: світлові короби, об'ємні логотипи і букви, інсталяції, слайди, вінілові аплікації, широкоформатний друк на банерах або самоклейкій плівці. До цікавого прийому можна віднести використання канапе — рекламних світлових панелей для вітрин, які повсюдно застосовується в європейських супермаркетах.

POS-матеріали, що привертають увагу споживачів і містять інформаційні дані, належать до числа основних інструментів трейд-маркетингу. Революцією в цій сфері сьогодні стали діодні технології. Компактні, здатні міняти колір, довговічні діоди інтегруються в POS в якості точкових світильників, фонового підсвічування, динамічних світлових ефектів. Такі діоди можуть змінювати колір, загорятися, гаснути. Встановлені у величезні лайтбокси або в крихітні некхенгер («нашийники» для пляшок), вони роблять помітним логотип рекламованої компанії. Рекламні конструкції типу «Магазин в магазині» (Shop-in-Shop), оснащені діодами. Щоб залучити покупця до певних торгових марках, для брендів виготовляється повний комплекс обладнання, що включає системи викладки продукції, касову зону, стійки, прилавки, а також іскристі POS-матеріали.

Терористичний маркетинг. Завдання терористичного маркетингу полягає в тому, щоб створити передумови для того, щоб вона самостійно необдумано купила певний товар. У першу чергу слід привернути увагу до сегменту ринку, в який планується входження: потрібно позначити проблему, створити навколо неї ажіотаж, можливо, навіть легку паніку, наприклад: «А ви знаєте, що у воді, яку ми п'ємо, міститься велика кількість шкідливих речовин? «При грамотному проведенні «терористичної атаки» цього зазвичай досить, щоб викликати суспільний резонанс. Люди схильні ділитися своїми проблемами, тому «новина» швидко розлетиться в соціальних мережах, буде обговорюватися в блогах, в телевізійних ток-шоу і т.д.

Наступний стратегічний крок — відкрита візуалізація проблеми. Забруднена вода негативно відбивається на здоров'ї підростаючого покоління і нації в цілому, викликає захворювання печінки і нирок. Хоча ці факти не були секретом і раніше, проведені підготовчі заходи стануть нагнітати ситуацію. Вийде, що споживачі самі усвідомили наявність проблеми, самі переконали себе в її серйозності і вже готові до пошуку виходу з ситуації, що склалася.

Саме в цьому і полягають методи терористичного маркетингу.

Партизанський маркетинг — концепція маркетингу, яка спрямована на пошук фірмою або підприємцем своєї маркетингової ніші, відмовою від відкритого конкурування зі своїми потужними конкурентами у «чистому полі», концентрації зусиль на відокремлених ділянках «фронту» та використанні нетрадиційних але ефективних способів реклами та просування своїх товарів та послуг. Також, партизанському маркетингу властиві гнучкість та мобільність. Іноді партизанський маркетинг називають «малобюджетним», чи «маловитратним». Малобюджетність та маловитратність — це важливі наслідки застосування концепції «партизанського маркетингу», але таке визначення не розкриває суті усієї концепцій, тобто визначення «партизанського маркетингу» як цілком «малобюджетного» не є точним.

Сенсорний маркетинг — тип маркетингу, основним завданням якого є вплив на почуття покупців, на їх емоційний стан з метою збільшення продажів.

Пряме звернення реалізується через аромамаркетингові прийоми — аромапідпис, ароматизацію приміщення, ароматизацію безпосередньо продукції; а також тактильно-маркетингові прийоми — текстурування і фактурування упаковок і малої поліграфії, фірмової промо-продукції, створення і підтримка температурного режиму в торговому залі або офісі і режиму вологості і інші.

Непряме звернення реалізується через візуальні і аудіальні образи в рекламі - засноване на властивості психіки трансформувати усічені образи в цілісні, доповнювати отримувану інформацію на основі досвіду. (Приклад: показуючи щось пухнасте в ролику і супроводжуючи м’яким «пухнастим» звуковим оформленням, ми змушуємо глядача дуже реалістично уявити собі дотикове відчуття дотику до пухнастого предмету.)

Впливаючи на домінуючі канали сприйняття, можна підкріплювати асоціації та образи, якщо враховано непряме звернення до сенсорних каналах.

Крос-маркетинг — відносно нова технологія, що дозволяє залучати споживачів по декількох напрямках одночасно. Суть методу полягає в наступному: дві або більше компанії організують спільну акцію з просування своєї продукції. При цьому рекламовані товари або послуги є супутніми і як би доповнюють один одного. Наприклад, магазин спорттоварів і фітнес-клуб об'єднуються в одній акції, обмінюючись рекламою, даруючи подарунки від компаньйона, випустивши спільну дисконтну карту, дійсну в обох закладах. Або магазин квітів пропонує для своїх клієнтів не тільки гарно оформлені букети, а й подарункові набори цукерок, шоколад або знижку на покупку торта в сусідній кондитерської, попередньо домовившись з нею про взаємовигідну співпрацю .

Однак крос-маркетинг приносить відмінні результати тоді, коли дії всіх учасників обдумані і злагоджено. При використанні крос-маркетингу партнерам необхідно домовитися про умови проведення акції, знайти взаєморозуміння, обговорити всі можливі нюанси, обговорити способи реклами, обсяги фінансування, спільне інформування і т.д.

Провокаційний маркетинг. Цей метод заснований на абсолютній новизні кожного проекту. РМ не дає готових рішень, він працює таємно, впливає на підсвідомість, інтригує й втягує в емоційну гру, призиває споживача самостійно шукати зашифрований зміст рекламного повідомлення. РМ провокує створення суперечливих думок, породжує хвилю слухів. РМ — набагато більше економічний, чим традиційна реклама, спосіб розкручування бренда. У провокаційному маркетингу немає й не може бути стандартних механік. Але, з певною часткою умовності, можна говорити про такі вже сформовані та апробовані прийоми РМ, як: city teaser, sexvertising, wom technology, scandal strategy, life placement, ambient media, flash mob, viral marketing.

Вірусний маркетинг — методичні принципи, що базуються на заохоченні індивідів до передачі маркетингового повідомлення іншим особам, утворюючи потенціал для експоненційного зростання впливу даного повідомлення. Як і віруси, подібні техніки використовують будь-яку сприятливу можливість для збільшення числа переданих повідомлень.

Bluetooth-маркетинг — спосіб реалізації маркетингових комунікацій з використанням технології Bluetooth в безпосередній близькості від цільової аудиторії.

Маркетинг подій (англ. Event marketing) — просування товарів (послуг, брендів) на ринок за рахунок створення та проведення спеціальних заходів. Спектр та формат спеціальних заходів є безмежним і неосяжним: від класичної прес-конференції - до род-шоу, від професійних семінарів та тренінгів — до масових концертів і національних фестивалів, від корпоративних свят — до міжнародних виставок. Головна перевага будь-якої спеціальної події - встановлення безпосереднього контакту між клієнтом (продуктом, брендом) та аудиторією, створення між ними емоційного зв’язку.

Івент-маркетинг стає усе більш популярним, і все більше компаній удаються до організації заходів, реалізовуючи свою маркетингову стратегію. Це один з дієвих інструментів формування позитивного ставлення до компанії або її продукту.

Головна перевага будь-якої спеціальної події - встановлення безпосереднього контакту між клієнтом (продуктом, брендом) та аудиторією, створення між ними емоційного зв’язку. Додайте сюди тривалість контакту та створення комплексу емоційних переживань, безпосередньо пов’язаних з брендомпродуктом — на виході отримуємо встановлення зв’язку між брендом та аудиторією.

Трейд-маркетинг (торговий маркетинг, trade-маркетинг) — один з напрямків маркетингу. Трейд-маркетинг — це комплекс знань і дій, спрямованих на збільшення попиту на рівні оптової та роздрібної торгівлі, тобто маркетингові комунікації та інші заходи здійснюються безпосередньо в місцях продажу і мережах дистрибюції.

Аромамаркетинг — напрям маркетингу, що грунтується на використанні різних запахів і ароматів з метою стимулювання продажів, просування товару на ринку і сприятливого впливу на покупця. Маркетингові дослідження показують, що наявність приємних ароматів змушує покупців проводити в магазинах на 15−20% довше, ніж зазвичай, що, відповідно, позитивно позначається на рівні продажів. Аромадизайн — вид професійної діяльності, що виник на стику дизайну інтер'єрів, професійної ароматерапії і маркетингу; являє собою цілий комплекс заходів, що створює спеціальну ароматичну атмосферу, стимулюючу ті чи інші емоції людини .

Мобільний маркетинг — це ширше, аніж SMS-маркетинг поняття, яке означає процес поширення маркетингової інформації на мобільні телефони абонентів-споживачів не лише через текстові повідомлення (SMS), але і інші мобільні технології та, як правило, отримання від них зворотної реакції. У інструментарій мобільного маркетингу входять: короткі текстові повідомлення (SMS), мобільні сайти та програми (mobile apps), голосове автоматичне меню доступне у тоновому режимі IVR (Interactive Voice Response), мультимедійні (фото, звук, відео) повідомлення MMS (Multimedia Message Service), локальний (до 10м) радіозв'язок між комунікаційними засобами (телефонами, ноутбуками і т.п.) Bluetooth.

Ми бачимо, що всі ці види маркетингу є досить цікавими і кожен з них пропонує щось нове та цікаве для різного роду підприємств. Кожен з них несе свою новизну та є цікавим для прогресивних підприємств, які хочуть принести в свою компанію щось нове та цікаве.

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КОНКУРЕНТНОГО СЕРЕДОВИЩА ПП «ВІЛІС»

2.1 Аналіз харчової та макаронної промисловості України

Продукція харчової промисловості, починаючи з середини 90-их років минулого століття, займає вагоме місце в платіжному балансі нашої держави. Так, у структурі експорту товарів харчової промисловості і сільського господарства частка продукції АПК, починаючи з 1996 року, становила біля 17%, що свідчить про немаловажливу роль продукції даного підкомплексу. Проте постійний спад виробництва продукції харчової промисловості, який розпочався на початку 90 — х років минулого століття і триває до нинішнього періоду, дає підстави вести мову про затяжний характер депресивно-кризового стану розвитку даної підгалузі промисловості.

Свідченням даних тверджень є представлені показники про виробництво продукції харчової промисловості за 2009 — 2011 роки (табл. 2.1),.

Таблиця 2.1

Динаміка виробництва основних видів продукції харчової промисловості в Україні в 2009;2011 роках

Як видно з даних таблиці 2.1, простежується негативна тенденція спаду виробництва майже всіх видів продукції харчової промисловості в державі. Зокрема, найвищий рівень зниження обсягів виробництва прослідковується відносно таких видів продукції харчової промисловості: свинини мороженої (на — 47,2%), яловичини і телятини мороженої (на — 38,8%), яловичини і телятини свіжої чи охолодженої (на — 31,3%), спредів і сумішей вершкових (на — 21,3%), борошна (на — 13,1%), виробів хлібобулочних (на — 8,6%), масла вершкового (на — 6,2%), молока обробленого рідкого (на — 0, 9%). Разом з тим, по деяких видах продуктів харчування мало місце незначне зростання виробництва у підприємствах вище згадуваної галузі. Дане зростання обсягів виробництва стосується відповідно таких видів продукції, як свинини мороженої (+ 4,5%), м’яса і харчових субпродуктів свійської птиці і мороженої відповідно (+ 10,8 і + 20,5%), цукру білого (+ 14,9%) та олії соняшникової рафінованої (+ 62,3%).

Високий рівень збільшення обсягів виробництва олії соняшникової пояснюється зростанням рівня експорту даного виду продукції. На зовнішньому ринку Україна утримує стійкі конкурентні позиції серед країн-виробників олійних культур щодо збуту даного виду продукту на світовій арені. Проте збільшення розмірів посівних площ щодо вирощування даної культури спричинює виснаження земельних угідь, що тривалий період унеможливлює ефективне використання посівних площ після збору урожаю соняшника.

Рівень товарності є показником, який характеризує реалізацію продукції в торговій мережі підприємств. Вироблена продукція харчової промисловості формує пропозицію основних життєво-необхідних продуктів харчування, а рівень товарності на внутрішньому ринку забезпечує споживчий попит населення. Аналіз динаміки продажу основних видів продукції представлений нами в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Динаміка продажу основних продовольчих товарів через торгову мережу підприємств в Україні у 2009 — 2011 роках

В результаті проведеного аналізу даних таблиці 2.2 бачимо, що спад рівня продажу продовольчих товарів стосується таких видів продукції, як цукру (-19,1%), масла вершкового (-13,9%), борошна, виробів хлібобулочних та макаронів (-13,5%), картоплі (-7,9%), виробів кондитерських (-6,9%), сирів сичужних, плавлених та кисломолочних (-5,6%), м’яса та продуктів м’ясних (на -0,2%). Разом з тим, в результаті появи великотоварних агропромислових підприємницьких структур — холдингів, спостерігаємо збільшення обсягів реалізації в торговій мережі підприємств торгівлі яєць (+1,8%), олії рослинної (+19,6%), овочів та плодів (+20,5%), ягід та горіхів (+40,1%).

Позитивні тенденції щодо збільшення обсягів реалізації продукції підприємствами торгівлі є результатом зростання частки виробництва агропродовольчої продукції в агрохолдингах і поступове зменшення частки товарного виробництва в домогосподарствах сільського населення.

Сьогодні в Україні більше половини загального виробництва макаронних виробів припадає на п’ять найбільших підприємств. ВАТ «Київська макаронна фабрика» (ТМ «КМФ») займає 14% ринку, ЗАТ «Хмельницька макаронна фабрика» і ВАТ «Чернігівська макаронна фабрика» (ТМ «Тая») — 10,0% і 11,0% відповідно, (управляюча компанія обох фабрик — ТзОВ «Українські макарони»), ВАТ «Сімферопольська макаронна фабрика» (ТМ «Макарові справи») — 10% ринку і ЗАТ «Донецька макаронна фабрика» (ТМ «Коза-чок») — 9,0% ринку. Решту 56% ринку виробництва макаронних виробів покривають дрібніші підприємства.

Кількість великих і середніх виробників макаронних виробів в Україні за 2009;2011 рр. збільшилася всього на 1,0%. Кількість дрібних виробників у 2009 р. збільшилася на 4%, порівняно з 2009 р., а у 2011 р. зменшилася на 3,0% і у структурі українського ринку макаронних виробів становила 13,0%.

З 2004 по 2010 рр. виробництво всіх видів макаронних виробів збільшилося від 172 до 184 тис. т, тобто на 12 тис. т, або в 1,07 рази (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3

Динаміка виробництва макаронних виробів в Україні у 2004;2011 рр., тис.т.

Найбільше макаронних виробів в Україні за період, що аналізується, було вироблено у 2008р. — 217 тис. т, найменше — у 2005 р. — 167 тис. т, що пояснюється нестабільністю на ринку зерна і борошна. У 2006;2008 рр. виробництво макаронних виробів зменшилося до 206, 216 і 217 тис. т і було забезпечено стабілізацією закупівельних цін на борошно, модернізацією технологічних ліній, запуском нових потужностей. Згідно з офіційною статистикою, у 2011 р. спостерігалася тенденція до скорочення виробництва макаронних виробів. У січні-жовтні 2011 р., порівняно з січнем-жовтнем 2010 р., випуск макаронних виробів в Україні скоротився на 2,7%. За даними 2011 р., макаронний ринок знизився на 20% через істотне зниження купівельної спроможності населення.

У розрахунку на одну особу, виробництво макаронних виробів в Україні з 2004 по 2010 рр. змінювалося незначно і коливалося в межах 2,2−2,4 кг за рік. Учасники ринку макаронних виробів в Україні стверджують, що ця галузь приносить невисокий прибуток протягом останніх п’яти років — всього 4,0%. На українському ринку макаронних виробів до кризи спостерігалося стійке збільшення імпортної продукції - переважно італійської і російської. Близько 60−65% ємності українського ринку макаронних виробів займала вітчизняна продукція, а решта 30−35% приходилася на імпорт. За період 2007;2010 рр. імпорт макаронних виробів зменшився з 17,5 до 13,8 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або у 1,27 рази. У 2010 р., порівняно з 2009 р., частка імпортної продукції скоротилася на 32% - до 13,8 тис. т (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4

Імпорт та експорт макаронних виробів в Україні у 2007;2011 рр., тис. т

Макаронні вироби в Україну поступають переважно з Росії та Італії. За даними 2010 р. з Росії надійшло 9,8 тис. т, а з Італії - 2,6 тис. т макаронних виробів. За січень-жовтень 2011 р. імпорт макаронних виробів в Україну становив 13,6 тис. т. Оператори ринку зазначають, що у 2011 р. спостерігався вихід на український ринок нових зарубіжних торгових марок. Так, якщо у 2010 р. асортимент імпортної макаронної продукції обмежувався 10−15-ма найменуваннями, то у 2011 р. їхня кількість зросла до 50 найменувань.

Як видно з даних, наведених у таблиці 2.1.4, українські підприємства за останні роки нарощують щорічно експорт макаронних виробів. З 2007 по 2010 рр. обсяги експорту макаронних виробів збільшилися з 11,9 до 15,6 тис. т, тобто на 3,7 тис. т, або в 1,31 рази. За січень-жовтень 2011 р. експорт макаронних виробів становив 10,0 тис. т. Найбільше макаронних виробів Україна експортує у Молдову і Польщу. Варто зазначити, що в Україні у 2006;2009 рр. переважав імпорт макаронних виробів, а у 2010 р. — експорт.

В Україні фактичне споживання макаронних виробів становить 5,5−6,0 кг на одну особу на рік за рекомендованої норми 5,0−5,5 кг. Перевищення споживання макаронних виробів є свідченням незбалансованості харчування населення, яке намагається забезпечити власні енергетичні потреби за рахунок економічно доступніших продуктів.

За результатами анкетного опитування, проведеного компанією TBS «Україна», щоденно макаронні вироби споживає 34,5% населення у віці від 16 до 65 років, від двох до шести разів на тиждень — 31,7% населення, і взагалі їх не споживає 4,7% населення. Експерти ринку відзначають в останні роки стрімке зростання і активізацію попиту та продаж макаронних виробів швидкого приготування, зокрема локшини.

Щодо ціни на макаронні вироби, оператори ринку вважають, що порівняно з іншими продуктами харчування, для них характерні значні цінові коливання. Виробники стверджують, що ціни на макаронні вироби підвищуються тільки тоді, коли зростає собівартість виробництва. У 2010 р. зростання ціни на борошно не було, ціни на електроенергію не піднімалися, і ціна на макаронні вироби була стабільною. На початку 2011 р. спостерігалося підвищення ціни на вермішель.

Учасники ринку макаронних виробів в Україні вважають, що на перспективу ситуація на ринку макаронних виробів залишиться досить стабільною. Основними задачами для українських виробників макаронних виробів є вирішення питань щодо імпортних мит, розроблення національних стандартів, посилення боротьби з контрабандним ввезенням макаронних виробів і включення макаронних виробів в асортимент закупки товарів у Держрезерв.

2.2 Дослідження взаємодії ПП «Віліс» з діловим оточенням

Мікросередовище (ділове оточення) — безпосереднє оточення організації, тобто фактори, від яких залежить діяльність підприємства і які вона частково або повністю може контролювати.

Це оточення формують такі суб'єкти середовища, які безпосередньо зв’язані чи безпосередньо впливають на діяльність даного конкретного підприємства. При цьому важливо підкреслити, що й підприємство, в свою чергу, може безпосередньо впливати на них.

Мікросередовище створюють покупці, постачальники, конкуренти, ділові партнери, а також регулюючі служби і такі організації, як адміністративні органи, ділові об'єднання й асоціації, профспілки та інші.

Особливе значення під час аналізу безпосереднього оточення організації має аналіз найближчих конкурентів і можливих їхніх дій. Конкуренти — це такі фірми, які змагаються з цією фірмою за отримання переваги у покупців при продажі своєї продукції на ринку однотипних товарів. У багатьох випадках саме конкуренти визначають, яку продукцію і за якою ціною може продати ця фірма. Дії конкурентів безпосередньо впливають на ринкову поведінку і виживання підприємства, шляхи і способи зміни нею свого потенціалу.

Основними конкурентами ПП «Віліс» є: ТОВ «Крафт» (смт. Квасилів), ТОВ «Атлас» (м. Рівне), ТОВ «Рівненські макаронні вироби» (м. Рівне), ТМ «Хуторок», ПП «Городок» (Рівненська область), ТМ «Чемпіон», ТМ «ТАЯ», Київська макаронна фабрика, ТМ «Чумак» та ін.

Розглянемо конкурентів трішки детальніше в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5

Недоліком діяльності більшості конкурентів є відсутність розширеної номенклатури товару. Тобто, в основному, через невисоку потужність виробництва даних фірм, вони працюють на утримання своїх постійних клієнтів, більшість не має змоги розширювати дану базу, або ж збільшувати свої потужності. Перевагами ПП «Віліс» перед конкурентами є наявність постійних постачальників сировини та висока якість продукції за низькими цінами, а також естетичний вигляд продукції, і, порівняно, високі обсяги виробництва.

Постачальники — це фірми і фізичні особи, що забезпечують цю фірму усіма видами ресурсів, необхідними для здійснення її виробничо-комерційної діяльності. При цьому в першу чергу йдеться про постачальників матеріальних ресурсів, використовуваних безпосередньо для виробництва товарів і послуг. Проте важливу роль грають також постачальники устаткування, енергії, фінансових і трудових ресурсів, які, з одного боку, впливають на фірму, а з іншого, — самі схильні до її дії залежно від того, чи являється вона при придбанні цих ресурсів моно-, олігоабо поліпсоністом. Апарат управління повинен вирішувати, які ресурси виробляти самим і які купувати. При цьому слід враховувати якість і надійність поставки, гарантії, ціни, умови кредиту. Сила впливу постачальників є досить високою, оскільки, завдяки зміни ціни чи якості продукції, що постачається, можна змінити прибутковість галузі.

Основними постачальниками ПП «Віліс» є: ПАТ «Рівне-Борошно», ДП «Луцьке КХП № 2», ПАТ «АЕС Рівнеобленерго», ПАТ «Рівнегаз» та багато інших, деякі з них ми представимо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Споживачі (клієнти) — фізичні або юридичні особи, які споживають продукцію суб'єктів підприємництва. Вони можуть бути потенційними (здатними купити певний товар) або безпосередніми (бажають і мають змогу придбати певний товар). Споживачі відіграють подвійну роль у впливі на стан підприємства. З одного боку, вони визначають необхідність його існування, а з іншого — задають конкурентні показники для підприємства: рівень цін та якості продукції. Необхідність задоволення цих вимог призводить до зіткнення інтересів та можливостей фірми в боротьбі за споживача.

Споживачами макаронних виробів ТМ «Віліс» є фізичні особи. Особливої популярності макаронні вироби ПП «Віліс» набули серед споживачів із середнім та низьким рівнем доходів, через поєднання низької ціни та достатньо високої якості товару. Так як підприємство не має власних роздрібних точок торгівлі, то основними споживачами продукції вважаються суб'єкти господарської діяльності, що є посередниками, які займаються подальшим продажем даної продукції. Споживачами іншої групи товарів, повидла яблучного та ароматизованого, в основному, є суб'єкти господарської діяльності та фізичні особи, що використовують повидло як сировину. Наприклад, хлібопекарні, кондитерські фабрики, приватні підприємці, тощо.

Характеристика профілю покупців ПП «Віліс» проведена в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Характеристики профілю покупців ПП «Віліс»

Отже, ми проаналізували ділове оточення ПП «Віліс» і бачимо, що аналіз конкурентів, постачальників та споживачів є дуже важливим для будь якої організації, адже він дає зрозуміти, яке місце підприємство займає на ринку.

2.3 Аналіз ефективності маркетингової діяльності ПП «Віліс» SWOT-аналіз ПП «Віліс»

Проаналізувавши зовнішнє середовище ПП «Віліс», було визначено всі його переваги та недоліки, які можна узагальнити за допомогою SWOT-аналізу діяльності підприємства.

SWOT-аналіз — це процес встановлення зв’язків між найхарактернішими для підприємства можливостями, загрозами, сильними сторонами (перевагами), слабкостями, результати якого в подальшому можуть бути використані для формулювання і вибору стратегій підприємства. Він проводиться з метою дослідження підприємства як господарюючої системи у певному ринковому середовищі. SWOT-аналіз — це своєрідний інструмент; він не містить остаточної інформації для прийняття управлінських рішень, але дає змогу впорядкувати процес обмірковування всієї наявної інформації з використанням власних думок та оцінок. SWOT-аналіз дає змогу формувати загальний перелік стратегій підприємства з урахуванням їхніх особливостей — адаптації до середовища або формування впливу на нього. Широке застосування та розвиток SWOT-аналізу пояснюються тим, що стратегічне управління пов’язане з великими обсягами інформації, яку потрібно збирати, обробляти, аналізувати, використовувати, а відтак виникає потреба пошуку, розробки та застосування методів організації такої роботи.

На перетинах окремих складових груп факторів формуються поля, для яких характерні певні сполучення, що їх треба враховувати надалі в ході розробки стратегій певного типу: поле СіМ — передбачає розробку стратегій підтримки та розвитку сильних сторін підприємства щодо реалізації можливостей зовнішнього середовища; поле СіЗ — орієнтує стратегію на боротьбу із загрозами за допомогою використання внутрішніх резервів; поле СлМ — спрямовує дії підприємства на використання можливостей для подолання слабких сторін його внутрішнього потенціалу; поле СлЗ — передбачає розробку такої стратегії, яка б дала змогу підприємству не тільки зміцнити свій потенціал, а й відвернути можливі загрози у зовнішньому середовищі. З огляду на це існує нагальна потреба розробки стратегій як подолання загроз, так і усунення слабкості підприємства, що завжди є важким завданням.

Таблиця 2.8

SWOT-аналіз діяльності ПП «Віліс»

Аналіз беззбиткової роботи підприємства Точка беззбитковості - це точка, при якій прибуток дорівнює нулю, тобто відсутній і прибуток, і збиток. Для того, щоб не було збитків підприємству і, щоб воно мало точку беззбитковості, необхідно правильно розрахувати вартість продукції, спланувати витрати на виробництво тощо.

Аналіз беззбитковості є однією з найважливіших характеристик взаємозв'язку затрат, обсягу виробництва і прибутку. Такий аналіз можливий при системі обліку змінних затрат, основою якої є поділ затрат на постійні та змінні.

Для аналізу точки беззбитковості ПП «Віліс» побудуємо таблицю 2.9, в якій відобразимо дані про витрати та доходи підприємства.

Таблиця 2.9

Визначення точки беззбитковості

Для того, щоб ПП «Віліс» отримувало прибуток йому необхідно виготовити продукції на суму, що перевищує 3829 тис. грн.

Знайдемо точку беззбитковості графічним способом, відклавши на графіку 2.1 прямі постійних, змінних та загальних витрат й пряму виручки від реалізації.

Рис. 2.1. Точка беззбитковості ПП «Віліс»

2.4 Фінансовий аналіз ПП «Віліс»

Прибуток підприємства є одним з основних показників оцінки розвитку підприємства та виступає стратегічною метою підприємства, реалізація якої є обов’язковою для забезпечення нормальних умов його функціонування. Досягнення цільового прибутку означає для підприємства його достатність для вирішення виробничих та соціальних задач, забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності, конкурентоздатності на ринку.

Аналіз прибутку і рентабельності є важливим етапом оцінки господарсько-фінансової діяльності підприємства. Задачами аналізу прибутку є вивчення виконання плану прибутку; оцінка динаміки прибутку та рентабельності; визначення факторів, що впливають на розмір та зміну прибутку (рівня рентабельності); пошук резервів росту прибутку та рентабельності в майбутньому періоді.