Діловий туризм

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького Навчально-науковий інститут економіки і права Кафедра туризму і готельно-ресторанної справи КУРСОВА РОБОТА

ДІЛОВИЙ ТУРИЗМ з дисципліни «Географія туризму»

Виконала:

Студетка 2 курсу

Второва Тетяна Володимирівна Науковий керівник:

доцент кафедри туризму і готельно-ресторанної справи к. геогр. н., доцент В.І. Новикова

Черкаси — 2013

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичні аспекти розвитку ділового туризму
• 1.1 Суть поняття «діловий туризм» та його класифікація
• 1.2 Діловий туризм в системі класифікацій галузі
• 1.3 Історія розвитку ділового виду туризму
• Висновки до розділу 1
• Розділ 2. Аналіз ресурсів та умов розвитку ділового туризму в україні та світі
• 2.1 Аналіз рекреаційних ресурсів та інфраструктури ділового туризму в Україні
• 2.2 Аналіз рекреаційних ресурсів та інфраструктури ділового туризму Європи та світу
• Висновок до розділу 2
• Розділ 3. Загальні перспективи розвитку ділового туризму в Україні та світі
• 3.1 Тенденції розвитку ділового туризму в Україні
• 3.2 Загальні перспективи розвитку ділового туризму в світі
• 3.3 Проектування туру ділового туризму
• Висновок до розділу 3
• Висновки
• Список використаних джерел інформації
• Додатки

Вступ

З кожним роком ділові, культурні та наукові зв’язки між регіонами і країнами стають все більш тісними. Діловий туризм відіграє в цьому важливу роль. Розвиток національної економіки та інтеграція її у світовий ринок теж немислимі без розвитку сфери ділового туризму. Ділова комунікація, обмін технологіями та інформацією, пошук нових ринків, пошук партнерів для інвестицій і спільних проектів, просування компаній через PR-акції, навчання персоналу та впровадження корпоративної культури — все це діловий туризм. А ще, діловий туризм — це один з ресурсів інтеграції та розвитку компаній, через участь у виставках і конгресах, через бізнес-освіту.

Діловий туризм відіграє важливу роль у розвитку національної економіки — сприяє її інтеграції в світовий економічний ринок. Сучасний бізнес неможливий без активного обміну інформацією, без оволодіння новими технологіями, без підвищення кваліфікації на всіх рівнях ділової освіти, участі в міжнародних конгресах, семінарах, виставках і т.п. Все це входить в сферу ділового туризму. Завдяки цій галузі туризму відбувається приплив нових ідей в економіку, завойовуються нові ринки, тобто здійснюється прогрес.

З огляду на це, актуальність даної наукової теми обумовлена досить низьким ступенем розробленості теорії ділового туризму як специфічної галузі світового туризму.

Метою роботи є комплексне дослідження та аналіз рекреаційних ресурсів та умов розвитку ділового туризму в Україні та світі.

Для досягнення поставленої мети ставились такі завдання:

— визначити сутність поняття «діловий туризм» ;

— дослідити місце ділового туризму в системі класифікацій галузі;

— проаналізувати розвиток інфраструктури ділового туризму в Україні та світі;

тур діловий туризм україна

— спрогнозувати загальні перспективи розвитку ділового туризму в Україні та світі.

Методами дослідження для досягнення поставленої мети було обрано основні загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема системний аналіз при дослідженні інфраструктури ділового туризму; графічний метод при створенні графіків та таблиць; метод планових розрахунків та обґрунтувань; метод прогнозувань.

Об'єктом дослідження обрано діловий туризм як специфічну галузь світового туризму.

Предметом дослідження є інфраструктура та умови розвитку ділового туризму в Україні та світі.

Новизна нашого дослідження полягає в тому, що ми робимо спробу дослідити умови створення інфраструктури ділового туризму країн Європи та світу, спрогнозувати тенденції та загальні перспективи його розвитку для туризму, показуємо важливість даного виду, оскільки він є одним із найприбутковіших.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що воно дозволить показати і довести важливість ділового виду туризму для туристської галузі. Деякі матеріали дослідження можуть бути використані у вищих навчальних закладах при вивчені професійних дисциплін спеціалізації «Туризм» .

Стан вивчення проблеми. Розвитку ділового туризму присвячені наукові праці Федорченка В. К., Дьорової Т.А., Цибуха В.І., Худо В. В., Мальської М.П., Масляка П. О, Кузика С. П та ін. Водночас фундаментальні дослідження з проблем розвитку ділового туризму в Україні не здійснювалися. Проблеми розвитку туристичної сфери України, економічні засади здійснення туристичної діяльності, державне регулювання туристичної галузі були предметом наукових пошуків Безнесюка В. А., Агафонової Л.Г., Агафонової О. Є, Балабанова І. Т, Балабанова А.І., Роїної О.М. та ін.

Що ж до світових тенденцій, то проводяться різноманітні маркетингові дослідження попиту туристів. На основі даних результатів можна аналізувати сучасну ситуацію і прогнозувати тенденції розвитку ділового туризму в світі.

Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел з 20 найменувань та 16 додатків, рисунків і таблиць. Загальний обсяг роботи — ____ сторінок друкованого тексту.

Розділ 1. Теоретичні аспекти розвитку ділового туризму

1.1 Суть поняття «діловий туризм» та його класифікація

Поняття «діловий туризм» виникло недавно. У світі про нього заговорили як про прибутковий і самостійний вид туризму в 1970;1980;х роках. Нині він належить до найприбутковіших субгалузей туризму.

Під поняттям «діловий туризм» розуміють поїздки, пов’язані з виконанням фахових обов’язків з метою відвідування об'єктів, що належать фірмі або становлять для неї певний інтерес, називаючись «бізнес-поїздками» .

До сфери ділового туризму зараховують організацію різних конференцій, семінарів, симпозіумів, а також виставки, ярмарки, а дехто з дослідників — і «човниковий» туризм, який здійснюють дрібні оптові торговці задля закупок або продажу дрібних партій популярних товарів. Такі короткотермінові поїздки можуть відбуватися в середині країни або навіть за її межами. Поруч із поїздками на конгреси та виставки до ділового туризму фахівці відносять інтенсив-тури. Поняття «інтенсивний» (франц. intensify від лат. intenсіо — посилення) пояснюється як спонукальний, заохочувальний. У польській літературі його ще називають «мотиваційним». Під цим видом туризму розуміють поїздки у вигляді заохочень за досягнуті успіхи в роботі, започатковані у 60-х роках в США. Приблизно через 15−20 років вони стали популярними в Європі, а згодом — в азійських країнах. Заохочувальні тури нині вважають маркетинговими та менеджерськими інструментами для досягнення мети [9,148 с].

Особливістю ділового туризму є те, що це зазвичай дорогі поїздки, яким відповідають послуги найвищого класу і на яких впливає чинник сезонності.

За визначенням О. О. Бейдика «туризм діловий — це подорожі, метою яких є участь у конференціях, конгресах і, як правило, це подорожі спеціалізованих груп однорідного професійного складу (в основному за рахунок підприємства)», «туризм комерційний — вид туризму, що здійснюється громадянами до зарубіжних країн, у тому числі і до країн СНД, з метою отримання прибутку» .

Цікаво, що в англійській мові, який є міжнародною мовою не тільки бізнесу, але й туризму, термін tourism у сфері ділового туризму не застосовується. Для цього існує окреме поняття — business travel.

Діловий туризм є досить широким поняттям. У структурі цього виду туризму виділяють два сегменти — класичні ділові поїздки (КДП) і сегмент, назву якого утворює відома англомовна абревіатура MICE. Абревіатуру складають перші букви англійських слів: Meetings — М (зустрічі), Incentives — I (інсентив-заходи), Conventions — С (конференції), Exhibitions — Е (виставки).

Щодо КДП, то це «власне робота на виїзді» (відрядження з конкретними службовими цілями — реалізацією бізнес-функцій компаніями і фірмами) або поїздки для укладання нових контрактів в сфері бізнесу (свого роду «момент істини» у роботі суб'єктів бізнесу).

MICE-заходи, як правило, полягають в «обслуговуванні» власне бізнес-діяльності фірм (обмін досвідом, презентація товарів і послуг, підготовка майбутніх договорів тощо), тобто робота на перспективу, або здійснення допоміжних функцій (заохочення співробітників і т.п.).

Концепція поїздки в сфері MICE значно складніша, ніж концепція КДП. Для її розробки запрошуються спеціальні компанії-організатори. На відміну від КДП, розрахованої на невелике число учасників (її можна назвати індивідуальною), MICE-захід збирає, як правило, широке коло осіб.

Класифікація ділового туризму надзвичайно важлива для розвитку готельного господарства. Знання структури ділового сегмента клієнтів готелів дозволить найбільш точно виявити його потреби та зорієнтувати на нього готельні послуги.

Малюк Т.А. у діловому туризмі визначає такі види:

а) конгресовий (конгреси, конференції, семінари тощо);

б) комерційний;

в) аграрний;

г) промисловий (в розумінні відповідних галузей промисловості).

Основа ділової поїздки — насичена програма зустрічей і заходів, які сплановані заздалегідь. Бізнес-тури організовується в поєднанні з культурною та екскурсійною програмою, яка цікава для конкретного клієнта. Зазвичай в стандартну (базову) програму ділової частини бізнес-туру входить оформлення візи, проживання, сніданки, трансфери.

Бізнес-туризм поєднує в собі відпочинок і роботу. Деякі туристські агентства складають і пропонують свої програми, таким чином, щоб клієнт і вирішив свої ділові питання, і повноцінно відпочив, що й робить його привабливим.

Міжнародна співпраця, організація конференцій, підписання контрактів, прийом делегацій з різних країн світу, проведення семінарів з тематики бізнесу, організація корпоративних заходів, проведення різноманітних конгрес-турів, відрядження звичайних співробітників і керівного складу є невід'ємною частиною діяльності будь компаній, що розвиває конгрес-туризм.

Найбільш динамічний сегмент ринку ділових подорожей — конгресно-виставковий туризм. У світі зростає інтерес до симпозіумів, конференцій, нарад, семінарів, а також виставок і ярмарок. Бізнесмени та вчені беруть участь у форумах, щоб отримати останню інформацію, побачитися з колегами і обмінятися з ними думками, провести переговори, відволіктися від звичної обстановки і залучитися до пропонованої культурної програми.

Аграрний діловий туризм визначається як професійні навчальні поїздки в різні країни світу із метою вивчення таких галузей аграрного сектору, як: тваринництво, рослинництво, цукровиробництво, птахівництво та інші.

Що ж до промислового туризму, то він є новим міждисциплінарним напрямом, що визначає необхідність проведення глобальних наукових досліджень, присвячених даній проблематиці.

Організація екскурсій на промислові підприємства — це нагода презентувати потужності та потенціал підприємства, якість продукції, переваги перед конкурентами. Такі візити можуть стати початком нових партнерських відносин і розширення клієнтської бази [4,221 с].

Специфіка ділового туризму проявляється у взаєминах між туристами і організаторами — професіоналами ділових поїздок, тобто, по суті, в алгоритмі створення продукту ділового туризму.

До нього включено шість груп учасників:

туристи;

постачальники туристських послуг (заклади розміщення та харчування, підприємства транспорту, об'єкти проведення заходів, розваг);

розпорядники зустрічей, які планують захід і вирішують організаційні питання: визначають цілі і зміст зустрічі, ведуть переговори, здійснюють фінансовий контроль, приймають рішення про непередбачені витрати. Ці функції можуть виконувати внутрішні департаменти будь-якої корпорації, незалежні спеціалізовані компанії або туристичні фірми. В останні роки на Заході, особливо в США і Канаді, спостерігається тенденція — залучати незалежних розпорядників або планувальників зустрічей (приватні компанії) для організації заходу. Багато відомих американських фірм змінили внутрішню структуру, відмовившись від внутрішньокорпоративних департаментів з планування ділових зустрічей;

менеджери напряму, або професійні організатори зустрічей, що організують прийом і обслуговування делегацій на місці;

професійні організатори MICE-заходів — спеціалізовані компанії з організації різного роду зустрічей (конгресів, виставок, конференцій), які формують пакет послуг постачальників і посередників — «конференц-пакет» і пропонують його діловому туристу (клієнту). Вони є центральною фігурою процесу створення продукту ділового туризму;

різного роду посередники, яким відводиться велика роль в організації ділового туризму. Посередницькі операції виконують класичні посередники в індустрії туризму (туроператори і турагенти) і спеціалізовані МІСЕ-посередники. До останніх відносяться дрібні посередники, що забезпечують технічну підтримку ділового заходу, а також підрядники: рекламні агентства, забудовники стендів на виставках та ін.

Отже, діловий туризм — це поїздки, пов’язані з виконанням фахових обов’язків з метою відвідування об'єктів, що належать фірмі або становлять для неї певний інтерес, називаючись «бізнес-поїздками». Він являє собою міжгалузевий комплекс, який об'єднує в собі різноманітні види економічної діяльності, що забезпечує можливість створення значного обсягу внутрішнього валового продукту. У діловому туризмі визначають такі види: конгресовий (конгреси, конференції, семінари тощо), комерційний, аграрний, промисловий. За свої небачено швидкі темпи зростання діловий туризм визнаний економічним феноменом ХХ ст.

1.2 Діловий туризм в системі класифікацій галузі

Туризм можна класифікувати за найрізноманітнішими показниками: за метою, засобами пересування, характером, термінами і тривалістю подорожі, засобами розміщення тощо. У класифікації туристичних подорожей і поділі їх на види вирішальне значення має їхня мета. Щоправда, мандруючи, турист ставить перед собою не одну мету. Втім, залежно від індивідуальних потреб, одна з них переважає.

Форми і види туризму залежать від низки чинників: наявності й тривалості вільного часу; віку, статі, стану здоров’я, рівня духовного розвитку, особистих смаків людей і їхнього матеріального добробуту; розмаїтості природних умов і сезонності; наявності певних засобів пересування.

Залежно від потреби, що спричиняє туристську подорож, розрізняють наступні види туризму (табл. 1.1):

Таблиця 1.1

Види туризму

З таблиці 1.1 видно, що останнім часом у світі з’явився ряд новітніх напрямів туризму, попит на які, невпинно зростає. Саме це дозволяє сучасним турфірмам розробляти популярні та вигідні тури [21,295 с].

Діловий туризм виник порівняно недавно. Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру були поїздки на міжнародні ярмарки і виставки. Кількість поїздок ділових людей збільшилася з розширенням комерційних ринків і поступовим ослабленням митних обмежень, а також завдяки збільшенню швидкості руху транспорту та зниженню транспортних витрат. Міжнародні виставки, ярмарки, аукціони, які відвідують мільйони туристів — досить прогресивна форма спілкування.

У структурі ділового туризму виділяють такі складові компоненти (рис. 1.1).

Рис. 1.1 Складові компоненти ділового туризму Ми бачимо, що залежно від мети подорожуючих проводяться відповідні заходи: політичні з'їзди, наукові форуми, конференції, семінари, комерційні ярмарки та ін.

Діловий туризм охоплює групи людей, об'єднаних єдиною метою або фаховими інтересами. Це можуть бути бізнесмени, інженери, лікарі, педагоги, спеціалісти сільського господарства, які здійснюють туристичні подорожі за спеціальними програмами і маршрутами. Поняття «діловий туризм», за сформованою у міжнародному туризмі практикою, охоплює широке коло поїздок:

— ділові поїздки співробітників підприємств для переговорів, участі у виробничих нарадах, презентаціях, збутова діяльність тощо;

— поїздки на конгреси, конференції, виставки, ярмарки, біржі;

— поїздки на спортивні змагання команд, гастролі;

— поїздки офіційних делегацій.

Це один із економічно найефективніших видів туризму в світі. Майже 50 відсотків доходів авіакомпаній, 60 відсотків доходів готелів складає обслуговування саме цієї категорії туристів.

Діловий туризм поряд зі схожістю з іншими видами туризму, має і ряд специфічних, характерних тільки йому, особливостей. Найголовніше це те, що метою даного виду туризму є в першу чергу певна комерційна діяльність: встановлення ділових контактів і зв’язків, відвідування та проведення конференцій, проведення переговорів з іншими компаніями. Також відмінною рисою є відсутність сезонності, характерної для інших видів туризму. Хоча певна сезонність і спостерігається, але вона пов’язана з періодичністю галузевих виставок і конференцій, а не з порами року і погодою.

Плануються бізнес-поїздки зазвичай набагато раніше, ніж звичайні тури. Це пов’язано з більшою складністю організації такої поїздки. Необхідно орієнтуватися в часі, спираючись на дату проведення конкретної виставки, бізнес-конференції чи симпозіуму. Вибрати готель, розташований якомога ближче до місця проведення заходу та організувати своєчасну доставку бізнес-туристів. А найголовніше і, мабуть, найскладніше — органічно вписати в напружений діловий графік цікаву і захоплюючу культурну програму. Адже цікаві екскурсії також невід'ємна частина бізнес-туру [7,425 с].

Набагато складніше завдання, коли виставок потрібної спрямованості декілька і проходять вони в різних місцях. Або треба не тільки відвідати виставку, а й бути присутнім ще на кількох конференціях.

Незважаючи на достатню складність організації ділової поїздки, туристичні компанії, що надають такі послуги, постійно розширюють і вдосконалюють спектр розважальних послуг, супутніх діловим зустрічам. Також останнім часом дуже розширилася географія ділових турів. Ділові семінари і виставки поряд з європейськими країнами: Німеччиною, Францією, Іспанією; організовують і країни Азії: Туреччина, Сінгапур, Китай, Індонезія, Таїланд (додаток А).

Отже, діловий туризм виник порівняно недавно. Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру були поїздки на міжнародні ярмарки і виставки. Поряд зі схожістю з іншими видами туризму, він має і ряд специфічних, характерних тільки йому, особливостей. Найголовніше це те, що метою даного виду туризму є в першу чергу певна комерційна діяльність: встановлення ділових контактів і зв’язків, відвідування та проведення конференцій, проведення переговорів з іншими компаніями. Також відмінною рисою є відсутність сезонності, характерної для інших видів туризму.

1.3 Історія розвитку ділового виду туризму

Індустрія туризму є досить молодою галуззю бізнесу, але насправді люди займалися туризмом із найдавніших часів: подорожі з метою торгівлі, завоювань, оздоровлення, поширення релігійних учень, пізнавальні мандрівки та екскурсії, виїзди за місто міських жителів і поїздки в місті сільських тощо урізноманітнювали життя віддавна.

Передумови розвитку туризму сягають далекої давнини. 3000 років д н. е. стародавні єгиптяни вже плавали річкою Ніл, перевозячи величезні брили, з яких будували піраміди. Ранні фінікійці плавали Середземним морем до берегів сучасних Сирії та Лівану, щоб розмістити там свої колоні та розвивати торгівлю [20,130 с].

Один з експертів Всесвітньої туристичної організації Джафар Джафарі у своїй праці «Феноменологія туризму» зазначає, що люди подорожували завжди.

Залежно від мотивації подорожей, способу подорожування і розвитку транспортних засобів, кількості мандрівників й охоплення туризмом різних верств суспільства історичний шлях розвитку туризму можна поділити на чотири етапи:

1) до 1841 р. — початковий етап;

2) з 1841 р. до 1914 р. — етап становлення туризму як галузі;

3) з 1914 р. до 1945 р. — етап формування індустрії туризму;

4) з 1945 р. до наших днів — монополізація туристичної індустрії.

Діловий туризм здається тільки входить у наше розуміння, але якщо розібратися, має дуже глибоку історію. Якщо міркувати глобально, то його історія починається з тих пір, коли люди винайшовши засоби пересування стали залишати свої житла з метою торгівлі один з одним. Коли вони на конях чи кораблях відправлялися торгувати в чужоземні і заморські країни. Коли вирушили в дорогу перші каравани і відкрилися перші торгові шляхи.

Вся подальша історія людства, якщо не брати до уваги численні безглузді війни, пов’язана з діловим туризмом. Варто лише згадати Великий Шовковий шлях. А такі відомі в історії особистості як Марко Поло, Васко да Гама, Христофор Колумб і багато інших. Історії їх найбільших відкриттів пов’язані з пошуком нових торгових шляхів. По суті, кажучи сучасною мовою, вони здійснювали ділові поїздки.

Історія ділового туризму так тісно пов’язана з історією розвитку людства тому, що торгівля в більшості випадків і була тим двигуном, який і вів наш розвиток вперед.

Перші відомості, що дійшли до нас — це відомості про торговельні відносини у народів стародавнього Сходу, які датуються третім тисячоліттям до Різдва Христового. Перший цар із сумерійської династії почав торговельні відносини з Північчю і Півднем. Вавилонські килими і фарбовані матерії, кераміка і зброя наповнювали давньосхідні каравани, що йшли до Індії, Вірменії, Аравії, Персії, Мідії. Назад каравани поверталися із золотом, металом і дорогоцінними каменями. По суті вавилонські купці і були першими діловими туристами Давнього Сходу.

У стародавній Фінікії розвивалася переважно морська торгівля. Фінікійські купці вантажили свої судна лісом, плодами і металом і відправлялися морем до Індії, Аравії, Палестини, Єгипту, Греції. Звідти везли вино, шерсть, зерно, олію. Ось вам і початок морського ділового туризму.

У стародавніх персів торгівля набула ще більшого розмаху через введення в побут грошей і будівництва доріг. Ділові відносини персів хоч і наближено, але вже нагадували сучасні. Тобто і діловий туризм вже набував цивілізованих (зрозумілих нам) обрисів.

Навіть казку про Синдбада-мореплавця з «Тисяча й однієї ночі» можна розглядати як історію про арабський діловий туризм. Сам Синдбад був ні ким іншим як купцем, і його подорожі можна трактувати сучасною мовою як ділові поїздки.

У стародавній Русі також був досить розвинений діловий туризм. Одним зі знаменитих був торговий шлях «із варяг у греки», що з'єднував Чорне і Балтійське море [20,135 с].

Незважаючи на розвиток напрямів, розширення цілей і будівництво спеціальних об'єктів для відпочинку, лікування, розваг, паломництва, туризм ще не набув комерційної спрямованості. Комерційні заходи окремих осіб чи установ, що допомагають провести вільний час, зробити релігійні процедури чи підлікуватися, залишаються розрізненими, організацією таких походів практично ніхто не займається. Туризм існує, але галуззю цілеспрямованої комерційної діяльності ще не є.

Наступний період суспільного життя серйозно позначився на становленні туризму. Розвиток і збільшення міст, поглиблення процесу спеціалізації праці, зростання взаємозалежності міста і села впливають на стан та еволюцію туризму. Зростає кількість людей, які мають бажання і можливість займатися туризмом. Збільшується потік міських жителів, які хочуть провести свій вільний час за містом. Ярмарки приваблюють жителів навколишніх місць і торговців із далеких і ближніх міст і сіл, в такій формі розвиваючи діловий туризм.

В епоху Відродження бурхливо розвивалися не лише найрізноманітніші галузі промисловості, сільського господарства, культури й освіти, а й різні напрями туризму. Поглиблюються ділові та культурні зв’язки між країнами, дедалі більше людей залучаються в туристичні поїздки, екскурсії, походи. Помітно зростає кількість осіб, що звертаються до туризму з навчальними цілями: одні з них — майбутні учні - шукають кваліфікованих фахівців і вчителів, інші - вчителі - переселяються, не знайшовши учнів у рідних краях.

" Подорожі на навчання" в XVI ст. частішають із появою престижних університетів.

На становлення туризму як галузі починають впливати фактори, пов’язані з розвитком невиробничої сфери, інфраструктури та сфери послуг. У першій чверті ХVШ ст. в Англії були зроблені величезні капіталовкладення в розбудову судноплавної річкової мережі, що розширило її до 1160 миль, зробивши значну частину країни доступною для водних перевезень. У Франції в другій половині ХVШ ст. відбувалося масове будівництво доріг і до початку XIX ст. налічувалось близько 40 тис. км сухопутних доріг, 8 тис. км судноплавних річок і 1000 км каналів [20,145 с].

Дорожнє будівництво і поява нових видів транспорту уможливили поїздки у досить віддалені регіони. Поява регулярного руху пасажирського транспорту, мережі підприємств харчування і засобів розміщення позбавили мандрівників багатьох труднощів, які сторіччями були пов’язані з подорожами.

Це лише крапля з історії формування ділових відносин, а в нашому розумінні ділового туризму, в стародавньому світі. Але і вона показує наскільки старовинний цей вид подорожей.

Отже, діловий туризм має дуже глибоку історію. Вона так тісно пов’язана з історією розвитку людства тому, що торгівля в більшості випадків і була тим двигуном, який і вів наш розвиток вперед. Перші відомості, що дійшли до нас — це відомості про торговельні відносини у народів стародавнього Сходу, які датуються третім тисячоліттям до Різдва Христового.

Висновки до розділу 1

Отже, в результаті проведеного дослідження теоретичних основ ділового туризму можна зробити наступні висновки.

Під поняттям «діловий туризм» розуміють поїздки, пов’язані з виконанням фахових обов’язків з метою відвідування об'єктів, що належать фірмі або становлять для неї певний інтерес, називаючись «бізнес-поїздками». Він являє собою міжгалузевий комплекс, який об'єднує в собі різноманітні види економічної діяльності, що забезпечує можливість створення значного обсягу внутрішнього валового продукту. У діловому туризмі визначають такі види: конгресовий (конгреси, конференції, семінари тощо), комерційний, аграрний, промисловий. За свої небачено швидкі темпи зростання діловий туризм визнаний економічним феноменом ХХ ст.

Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру були поїздки на міжнародні ярмарки і виставки. Поряд зі схожістю з іншими видами туризму, він має і ряд специфічних, характерних тільки йому, особливостей. Найголовніше це те, що метою даного виду туризму є в першу чергу певна комерційна діяльність: встановлення ділових контактів і зв’язків, відвідування та проведення конференцій, проведення переговорів з іншими компаніями. Також відмінною рисою є відсутність сезонності, характерної для інших видів туризму.

Діловий туризм має дуже глибоку історію. Вона так тісно пов’язана з історією розвитку людства тому, що торгівля в більшості випадків і була тим двигуном, який і вів наш розвиток вперед. Перші відомості, що дійшли до нас — це відомості про торговельні відносини у народів стародавнього Сходу, які датуються третім тисячоліттям до Різдва Христового.

Розділ 2. Аналіз ресурсів та умов розвитку ділового туризму в україні та світі

2.1 Аналіз рекреаційних ресурсів та інфраструктури ділового туризму в Україні

Діловий туризм в Україні лише починає розвиватися. Все більше українських фірм займаються цією справою. Організація ділових поїздок, які відбуваються з обов’язковою розважальною програмою, є доволі складною справою.

Ділова людина, особливо іноземний бізнесмен, хотіла б поселитися в Україні не просто в першокласному готелі, а у спеціалізованому бізнес-готелі, обов’язковою складовою якого є диверсифікований бізнес-центр, що має надавати безліч ділових послуг з обов’язковою розважально — ознайомлювальною програмою.

Сучасний період розвитку України, все більша зацікавленість нашою державою з боку ділових людей з усього світу зумовлює те, що за визначальної ролі Києва в міжнародних і національних економічних зв’язках невпинно зростає роль інших міст, у першу чергу обласних центрів. При цьому головним гальмом розвитку ділового туризму є відсутність належного готельного господарства.

Будь-який сучасний готель має об'єднувати в єдиний комплекс бізнес-центр, центр дозвілля, підприємства сфери послуг і торгівлі. Все це має закладатися ще на стадії проектування будівництва чи перебудови готельної мережі. Для ділових людей велике значення мають телекомунікаційні послуги. Фактично нині жоден з готелів України не має повністю адекватного сучасним вимогам телекомунікаційного комплексу. В Україні недостатня, у порівнянні з провідними країнами у розвитку туризму, кількість готельних підприємств (рис. 2.1):

Рис. 2.1 Порівняльна характеристика кількості готелів України з іншими країнами Європи

Нинішня тенденція в організації конференцій, симпозіумів, конгресів, семінарів тощо уже не орієнтується на глобальні відкриття чи навіть отримання нової інформації. Ділові люди, що працюють у різних сферах, зокрема і в науці, чекають від ділових поїздок не тільки укладення нових вигідних контрактів, а й підвищення творчої активності в результаті зміни обстановки і набуття нових незабутніх вражень про країну перебування, які можуть бути забезпечені лише національною специфікою. Чим більш вона диверсифікована, тим краще [9,150 с].

Діловий туризм в Україні має розвиватися на ґрунті особливої української національної специфіки, на усвідомленому рівні відтворення національного середовища, певному колориті й атмосфері. За таких умов нудна і виснажлива поїздка перетвориться на свято, здатне реально підвищити працездатність і творчу активність. Головне тут для країни, що приймає, є приязне ставлення ділових людей до України і бажання відвідати її ще раз. На жаль, нинішні умови ділового туризму в Україні такого бажання в багатьох випадках не викликають.

Діловий туризм як окремий напрямок пропонують дуже небагато туристичних компаній. Турфірми орієнтуються в першу чергу на запити споживачів. Вони можуть надати діловий тур або організувати колективний виїзд в рамках напряму «індивідуальний туризм», але як окремий вид туристичних послуг просувати діловий туризм невигідно.

Великий дефіцит у нашій країні і відповідних кадрів організації ділового туризму. Необхідна підготовка висококваліфікованих працівників відділів конференц-сервісу готелів, які були б здатні на відповідному рівні обслуговувати не лише форуми, конференції, семінари, конгреси, презентації тощо, а й організовувати корпоративні заходи культурно-розважального напряму, тобто «дні компанії», свята, вечірки, поїздки містом тощо.

Крім забезпечення гостей ділових форумів сучасною оргтехнікою, виходом в Інтернет, оперативною поліграфією, мобільною фуршетною групою, слід організувати можливість здійснення фінансових розрахунків, бізнесу.3 цією метою в номері такого клієнта має бути створений своєрідний міні-офіс.

В Україні діловий туризм перебуває в зародковому стані. Однак входження нашої держави до дедалі більшої кількості міжнародних організацій, проведення тут європейських і світових форумів, спортивних змагань і чемпіонатів швидко змінять ситуацію на краще [5,231 с].

Необхідність організації та обслуговування як корпоративних поїздок, так і численних заходів у сфері ділового туризму послужили причиною створення потужної індустрії послуг. Інфраструктура ділового туризму включає виставкові та конгресні центри, бізнес-готелі, бізнес-авіацію, платіжні системи, сучасні технології, завдяки яким ділова людина незалежно від свого місцезнаходження здатна тримати руку на пульсі свого бізнесу.

Прикладами таких виставкових центрів в Україні є «КиївЕкспоПлаза» та «ЕкспоцентрУкраїни» (додаток Б).

Сучасний виставковий і конгрес-центр України «КиївЕкспоПлаза» (додаток В) був відкритий в 2003 році і позиціонує себе як виставковий центр, який самостійно не проводить виставки, а надає комфортні умови для організаторів ділових і корпоративних заходів (табл. 2.1). Тут щороку проходить понад 100 національних та міжнародних виставок, багато з яких сертифіковані UFI, а також більше 700 конференцій і корпоративних заходів. Щорічно у виставках беруть участь більше 8000 компаній (у тому числі понад 2000 іноземних) з 50 країн світу. Виставки відвідують більше 600 тисяч чоловік. Багато заходів, які проходять в «КиївЕкспоПлазі» є візитною карткою не тільки України, але і Східноєвропейського регіону в цілому.

Таблиця 2.1

Технічні характеристики виставкового центру

У виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» створені всі належні умови для отриманні цілого ряду комплексних послуг, необхідних для підготовки та проектування виставок як організаторам, так і кожному експоненту (додаток В).

Національний комплекс «Експоцентр України» (рис. 2.2) (у минулому ВДНГ) — єдина державна виставкова установа України — організатор міжнародних та національних виставок і ярмарків, потужний демонстраційний центр досягнень України в економічній, науковій, виробничій, гуманітарній та інших галузях. Виставковий центр діє з 1958 року. Він є членом Світової Асоціації Виставкової Індустрії (UFI), Виставкової федерації України (ВФУ). Експоцентр України — організатор найпрестижніших заходів загальнодержавного рівня, що підтримуються Урядом України, галузевими міністерствами і асоціаціями.

Рис. 2.2 Національний комплекс «Експоцентр України»

Експоцентр України має унікальні можливості виставкового центру та багаторічний досвід організації виставок міжнародного рівня як в Україні, так і за кордоном.

З 2000 року Експоцентр України є організатором колективних експозицій українських підприємств у міжнародних виставках-ярмарках: «Пекінський тиждень високих технологій», «Пекін-Ессен-зварювання» (Китай); «Багатогалузевий ярмарок в Салоніках» (Греція), «В'єтнамський міжнародний промисловий ярмарок» (В'єтнам), Ганноверський Ярмарок «Ганновер-Мессе», «Зелений тиждень-2006» (м. Берлін, Німеччина).

Національний комплекс «Експоцентр України» був Генеральним розпорядником української експозиції у Всесвітній виставці «Експо-2005» (Японія).

У 2007;2009 рр. організовував участь українських підприємств на міжнародних виставках у Білорусі, Ірані, Сирії та Російській Федерації.

Експоцентр має досвід проведення національних виставок іноземних держав на власній території, зокрема: Єгипту, Ірану, Італії, Кореї, Росії, Сирії.

На виконання рішень Міжурядової Українсько-Сирійської комісії з питань торгівельно-економічного та технічного співробітництва Національний комплекс «Експоцентр України» два роки поспіль організовував колективну експозицію українських підприємств та програму презентацій соціально-економічного розвитку України на Міжнародній Дамаській виставці (Сирійська Арабська Республіка).

Щороку на виставкових площах Експоцентру України проводиться близько 80 виставкових заходів, з яких половина — міжнародні та національні спеціалізовані виставки, решта — виставково-конгресні, ділові, корпоративні, спортивні, святкові заходи.

У виставках щорічно беруть участь експоненти з 20 країн світу.

Самостійно Експоцентр України щороку організовує 20 спеціалізованих виставок, з яких 10 — міжнародні. Найбільш знані міжнародні виставки Експоцентру: «ПОЛІГРАФІЯ», ПРОМИСЛОВИЙ ТИЖДЕНЬ, «ГРИБЕКСПО, «ОВОЧІ ТА ФРУКТИ УКРАЇНИ». Щорічно виставкові заходи Експоцентру відвідують близько 1 мільйона чоловік.

Отже, діловий туризм в Україні лише починає розвиватися. Все більше українських фірм займаються цією справою. Організація ділових поїздок, які відбуваються з обов’язковою розважальною програмою, є доволі складною справою. Необхідність організації та обслуговування як корпоративних поїздок, так і численних заходів у сфері ділового туризму послужили причиною створення потужної індустрії послуг. Інфраструктура ділового туризму включає виставкові та конгресні центри, бізнес-готелі, бізнес-авіацію, платіжні системи, сучасні технології, завдяки яким ділова людина незалежно від свого місцезнаходження здатна тримати руку на пульсі свого бізнесу.

2.2 Аналіз рекреаційних ресурсів та інфраструктури ділового туризму Європи та світу

У світі щорічно відбувається близько 100 млн. бізнес-поїздок. На даний момент «пальму першості» за кількістю відвідувань бізнес-туристів зі всього світу тримає Європа. Найбільшою популярністю користуються ділові поїздки бізнесменів, тури на різноманітні конференції, конгреси, виставки. Найбільші країни-постачальники туристів (рис. 2.3).

Рис. 2.3 Країни-постачальники клієнтів для ділового виду туризму

За кількістю прибутків і за витратами на діловий туризм перше місце у світі посідає Європа. Щоправда, за темпами зростання ділового туризму вона поступово відстає від інших туристичних макрорегіонів світу.

Серед країн Європи, що найбільш активно приймають бізнес-туристів, можна виділити Німеччину, Великобританію, Францію, Нідерланди, Італію, Швецію, Швейцарію та Бельгію (рис. 2.4).

Рис. 2.4 Країни Європи, що найбільш активно приймають бізнес-туристів

Конгресно-виставковий туризм як сегмент ділового туризму в сучасних умовах вирізняється найбільшою динамічністю. У світі зростає інтерес до симпозіумів, конференцій, нарад, семінарів, де поєднуються інтереси вчених і бізнесменів, зацікавлених в отриманні найновіших ідей та їх впровадженні у практику господарювання.

Значними центрами конгресно-виставкової діяльності є Амстердам, Барселона, Брюссель, Відень, Женева, Копенгаген, Лондон, Мадрид, Париж, Страсбург, Вашингтон, Токіо. Популярний у всьому світі курорт Давос (Швейцарія), де щорічно відбуваються форуми з актуальних питань розвитку світової економіки.

Крім Європи, в плані популярності напрямків серед ділових поїздок також варто виділити США, країни Азії та Африки [14,300 с].

Стосовно бізнесменів нашої країни (як, втім, і всіх країн СНД) можна сміливо стверджувати, що Європа зараз поступається місцем «південному напрямку» — перш за все, Єгипту і Туреччині. У першу чергу, це пов’язано зі спрощеним візовим режимом в'їзду (віза по прибуттю замість проблематичного «Шенгену»), відносною дешевизною перельоту (за рахунок так званих «чартерних» рейсів), якісним і повноцінним сервісом (all-inclusive замість включених сніданків для Європи) і наявністю всього необхідного для супутнього відпочинку (насамперед, морського узбережжя). Також слід додати, що в цих країнах часто проводяться симпозіуми, конференції і зльоти представників великих компаній. Якщо ж брати ділові переговори і виставки, то Туреччина і Єгипет тут не можуть посперечатися з Європою, Азією і США.

Сьогодні бізнес-тури пропонують практично в усі куточки нашої планети. Але серед всього цього різноманіття, можна виділити напрямки, які користуються особливою популярністю у наших громадян — Туреччина, Єгипет, Європа.

Заслуговують на особливу увагу спеціалізовані туристичні виставки та біржі. Лише в Європі щорічно організовують понад 200 міжнародних туристичних виставок і бірж. Найвідоміша Міжнародна туристична біржа (International Tourismus Bоrse, ІТВ) у Берліні. Популярністю на берлінській біржі користується міжнародний конкурс туристичних фільмів.

Особливе місце у ділових зустрічах посідає Міжнародна туристична виставка-біржа ФІТЮР (FITUR), яка відбувається щорічно наприкінці січня — на початку лютого у Мадриді. Ця виставка інформує туристичний бізнес про перерозподіл туристичних потоків, розвиток нових центрів туризму в новому туристичному сезоні.

Не менш популярна Міжнародна туристична біржа у Мілані (Італія), розміщена в одному з найбільших виставкових комплексів Європи у міланській «Фіері». Тут щорічно рекламують різноманітні тематичні програми, нові проекти туристичного продукту, презентують нові технології у туризмі та ін.

Також незмінно користуються популярністю конкретні виставки, на які цілеспрямовано їдуть вітчизняні підприємці (табл. 2.2):

Таблиця 2.2

Спеціалізовані виставки

У всіх розвинених країнах існують асоціації ділового туризму, спеціалізовані видання, учбові центри, проводяться виставки цієї сфери бізнесу. Наприклад, Американська Асоціація ділового туризму «SITE» (Society of Insentive and Travel Executives), об`єднує авіакомпанії, готелі, круїзні лінії, учбові установи, конгресні центри, консалтингові і страхові компанії, фірми-туроператори інсентив-турів, транспортні компанії. Основні напрями роботи «SITE» — це маркетингова підтримка своїх членів, узагальнення і розповсюдження досвіду, видання спеціалізованої літератури.

Останніми десятиріччями на ринку бізнес-туризму все більшого значення набувають країни Центрально-Східної Європи. Це трапилося у першій половині 90-х років XX ст. після розпаду так званої соціалістичної системи, контрольованої колишнім Радянським Союзом.

Отже, у світі щорічно відбувається близько 100 млн. бізнес-поїздок. На даний момент «пальму першості» за кількістю відвідувань бізнес-туристів зі всього світу тримає Європа. Серед країн Європи, що найбільш активно приймають бізнес-туристів, можна виділити Німеччину, Великобританію, Францію, Нідерланди, Італію, Швецію, Швейцарію та Бельгію.

Висновок до розділу 2

Діловий туризм в Україні лише починає розвиватися. Все більше українських фірм займаються цією справою. Організація ділових поїздок, які відбуваються з обов’язковою розважальною програмою, є доволі складною справою. Необхідність організації та обслуговування як корпоративних поїздок, так і численних заходів у сфері ділового туризму послужили причиною створення потужної індустрії послуг. Інфраструктура ділового туризму включає виставкові та конгресні центри, бізнес-готелі, бізнес-авіацію, платіжні системи, сучасні технології, завдяки яким ділова людина незалежно від свого місцезнаходження здатна тримати руку на пульсі свого бізнесу.

У світі щорічно відбувається близько 100 млн. бізнес-поїздок. На даний момент «пальму першості» за кількістю відвідувань бізнес-туристів зі всього світу тримає Європа. Серед країн Європи, що найбільш активно приймають бізнес-туристів, можна виділити Німеччину, Великобританію, Францію, Нідерланди, Італію, Швецію, Швейцарію та Бельгію.

Для проведення заходів бізнес-туризм потребує потужної інфраструктурної бази, яка є досить розвинена у світі, зокрема в Європі, що ж до України, то вона потребує значних капіталовкладень для будівництва сучасних ділових комплексів і покращення вже збудованих.

Розділ 3. Загальні перспективи розвитку ділового туризму в Україні та світі

3.1 Тенденції розвитку ділового туризму в Україні

Світовий туризм у XX — на початку XXI ст. набув надзвичайно стрімкого розвитку. ООН, Всесвітня туристська організація і ЮНЕСКО визначили XXI ст. століттям туризму. На міжнародному та державному рівнях відбулося переосмислення значення туризму в освітньому, культурологічному, соціально-економічному, політичному житті народів як важливої умови взаємного ознайомлення громадян різних країн з досягненнями світової цивілізації, скарбами духовної та матеріальної культури. В усьому світі прискореними темпами розвивається діловий туризм, оскільки він є найбільш прибутковим і має величезне значення для приймаючої країни з економічної точки зору.

Щорічно в світі здійснюється більше 100 млн. бізнес-турів. Частка ділового туризму в світі, за оцінками експертів ВТО, становить майже 20 відсотків, а 50 відсотків доходів авіакомпаній та 60 відсотків доходів готелів складає обслуговування туристів саме цієї категорії [6,250 с].

Принципово нова політична, економічна й соціальна ситуація, що склалася в Україні, її вихід як самостійного суб'єкта на міжнародну туристичну арену потребує системного державного підходу до організації саме ділового туризму в нашій державі. Виникає нагальна необхідність модернізації засобів розміщення для ділових відвідувачів України, залучення уваги українських та іноземних туристів до можливостей ділового туризму в нашій державі, розвитку його міжнародної концепції та потужної сучасної ділової інфраструктури в Україні. Все це буде сприяти розвиткові не тільки внутрішнього, а й в'їзного ділового туризму та поступового перетворення України на туристичну державу світового рівня.

В Україні діловий туризм виник порівняно недавно. На ринку цей сектор турбізнесу став по-справжньому розвиватися лише в 90-х роках. Організація ділових поїздок — дуже складна справа. Проте вже чимало українських фірм займаються саме цим бізнесом. Зростає їхній професіоналізм, напрацьовується досвід. Цей факт разом із зростанням міжнародних контактів українських бізнесменів дає надію на повноцінний розвиток ділового туризму в Україні вже в недалекому майбутньому.

Актуальність створення інфраструктури ділового туризму в нашій державі випливає з того, що вона буде значно сприяти всебічному розвитку міст зокрема і держави загалом. Сьогодні багато вітчизняних готелів в своїй рекламі стверджують, що вони здатні надати всі послуги, необхідні діловим туристам. Проте часто ці послуги зводяться до їх надання в невеличкому приміщенні, що іменується бізнес-центром, де черговий секретар виконує мінімум необхідних послуг для бізнес-мандрівників. Насправді ж бізнес-центр — це організація, що надає цілий набір ділових послуг. Абсолютно очевидно, що роль бізнес-центрів і бізнес-готелів в діловій інфраструктурі України, попит на офісні приміщення і ділові послуги високої категорії постійно збільшуватимуться. Тому вкрай важливо в перспективах розвитку враховувати принципи створення сучасної туристської інфраструктури, важливі і актуальні концепції для формування єдиного інформаційного простору. Для побудови комплексних систем управління бізнес-центрами і бізнес-готелями необхідно на державному рівні обговорити шляхи, засоби і методи підвищення інвестиційної привабливості проектів будівництва бізнес-комплексів і бізнес-готелів.

Сьогодні існує нагальна необхідність модернізації засобів розміщення для ділових відвідувачів України. За висновками дослідження міжнародних ділових організацій столиця і інші місця України виявляються далеко не на висоті за якістю ділової інфраструктури [3,100 с].

Менше 20 відсотків українських готелів сьогодні відповідають вимогам світових стандартів за рівнем комфорту. Створення готелів, здатних приймати ділових туристів, уявляється нині особливо актуальним. У вирішенні цієї задачі велику роль повинна грати Держтурадміністрація та регіональні управління по туризму. В даному випадку необхідно вести мову як про іноземних туристів, так і про діяльність фірм щодо організації поїздок українських бізнес-туристів до інших країн світу.

Сьогодні в Києві серед трьохсот туристичних компаній діловим туризмом займаються двадцять. Вони оперативно надають бізнес-туристам різноманітні послуги, починаючи із зустрічі в аеропорту, транспортування по місту, бронювання місць в готелях, оренди конференц-залів, офісного обладнання, організації харчування, культурного та спортивного дозвілля і закінчуючи придбанням авіаквитків у зворотний бік. В даний час відповідати потребам ділових туристів в Україні прагнуть не лише туристичні компанії, готелі, але й авіакомпанії - поліпшення розкладу авіарейсів допомагає діловим туристам оптимальним чином збудувати свій графік, скориставшись, наприклад, нічним перельотом. Розвиток світових новітніх технологій в електроніці та супутникового зв’язку вже сьогодні вимагає від організаторів національного конгресового туризму проводити в Україні ділові конференції з використанням сучасних інноваційних технологій: за допомогою комп’ютера надсилати бізнес-туристам запрошення на конференції та конгреси, знайомити їх з програмою, надавати можливість слідкувати за виступами і, навіть, брати участь в обговоренні питань та голосувати дистанційно.

За даними Держтурадміністрації, з метою ділового та бізнес-туризму Україну відвідали у 2000 р.634 тис. туристів; у 2002 р. — 669 тис.; у 2003 році - 766 тис. Виходячи з тенденцій міжнародного ділового туризму, актуальності і перспективності даної галузі, в Україні у 2005 році була створена Міжнародна асоціація ділового туризму й торгівлі, яка покликана об'єднати фірми й організації, що працюють у даній сфері.

Міжнародна асоціація ділового туризму й торгівлі покликана вирішити наступні пріоритетні завдання:

— привернення уваги українського та іноземного туриста до можливостей ділового туризму в Україні;

— розвиток міжнародної концепції ділового туризму в Україні;

— розвиток потужної сучасної ділової інфраструктури в Україні;

— надання консалтингової, маркетингової і юридичної допомоги;

— створення мережі регіональних центрів ділового туризму.

З метою підвищення ефективності туристської галузі України, підвищення іміджу і авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, залучення до світового інформаційного простору розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва. Серед них — розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності, організація міжнародних і регіональних туристських салонів, ярмарків, бірж в Україні, зокрема в основних туристських ділових центрах: Міжнародного туристського салону «Україна» в Києві (рис. 3.1), Міжнародного туристського ярмарку «Крим. Курорти. Туризм» в Ялті, Міжнародного туристського салону в Харкові.

Міжнародного туристського ярмарку-виставки «Чорноморська Одіссея. Туризм. Відпочинок. Здоров’я» в Одесі, Міжнародної туристської виставки «ТурЕкспо» у Львові, Міжнародного туристського ярмарку «Турконтакт» в Ужгороді; забезпечення планомірної та систематичної участі українських туристських підприємств у провідних зарубіжних міжнародних виставках: «ITB» у Берліні, «WTM» у Лондоні, «Fitur» у Мадриді, «MITT» у Москві, «EXPO» у Ганновері та ін.

Україна на ринку ділового туризму ще розвивається, однак вже зроблено кроки щодо укріплення своїх позицій. Наприклад, створено Асоціацію Ділового туризму України (ВТА Ukraine), що дає організаціям-учасникам необмежений доступ до постачальників послуг у всьому світі, організує професійне навчання, здійснює рекламну підтримку українських організацій на світовому ринку, співпрацює з зарубіжними професійними об'єднаннями, а також з економічними та дипломатичними місіями іноземних держав в Україні, сприяє привабленню інвестицій для розвитку вітчизняного ділового туризму. Всі ці процеси дають можливість сподіватись на виведення України на більш високу ланку у сфері ділового туризму серед країн Європи [8,254 с].

Отже, з метою підвищення ефективності туристської галузі України, підвищення іміджу і авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва. Серед них — розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності, організація міжнародних і регіональних туристських салонів, ярмарків, бірж в Україні, зокрема в основних туристських ділових центрах. Також, оскільки діловий туризм є найприбутковішим видом своєї галузі, Україна потребує покращення інфраструктури проведення заходів, розміщення та відпочинку туристів.

3.2 Загальні перспективи розвитку ділового туризму в світі

Глобалізація світової економіки і пов’язана з цим процесом інтенсифікація ділових, наукових і культурних зв’язків перетворили діловий туризм в одну з провідних галузей світового господарства, що дозволило визнати його економічним феноменом ХХ ст.

Очікується, що і в новому столітті його роль буде зростати. На думку зарубіжних експертів, до 2020 року кількість міжнародних ділових поїздок зросте в три рази — з 564 млн. до 1, 6 млрд. на рік. При цьому оборот даного сектора збільшиться в 5 разів — з 400 млрд. доларів США до 2,0 трлн. А за відомостями американської організації «Круглий стіл ділового туризму», збільшення обороту в цій сфері на один мільярд доларів приводить до створення 100 тис. нових робочих місць.

Варто відзначити, що щоденні витрати на ділову поїздку бізнесмена в середньому в три рази перевищують витрати звичайного туриста. І при цьому, як показують маркетингові дослідження, на відміну від інших видів турпоїздок в періоди будь-яких економічних спадів і криз сфера ділового туризму страждає найменше, а часом навіть збільшує свої обсяги.

Найбільш динамічно у Європі розвивається конгресно-виставковий туризм. З 60 млн. ділових поїздок в європейському регіоні на конгресно-виставкові заходи припадає близько 16−20 млн. Щорічно в світі проводиться понад 8 тис. конгресів, виставок, конференцій та симпозіумів, у тому числі понад 3 тис. — в Європі, переважно в Західній. До роботи виставок, як правило, приурочується проведення семінарів і конгресів, тому семінари, виставки та конгреси важко жорстко розмежувати. Лідерами за організацією різноманітних виставок та прийому ділових туристів є Франція, Великобританія і Німеччина. У Європі вони стабільно утримують «пальму першості», а в світі поступаються лише США. Високий рівень розвитку економіки, її диверсифікованість, а також галузева кон’юнктура зумовили перетворення цих країн у світові центри конгресно-виставкового туризму.

Міжнародна Рада з туризму і подорожей (WTTC) віднесла Росію, США, Китай, Японію, Німеччину, Великобританію, Францію, Іспанію, Італію, Канаду до десятки Топ-країн, де до 2017р. попит на туризм і поїздки в силу підвищення економічних показників буде рости особливо помітно.

Для розвитку ділового туризму у всіх країнах стимулюючими факторами є науково-технічний прогрес, стабільна економіка, інтенсивний розвиток транспорту, мережі Інтернет, тобто засобів зв’язку та інформації. Стабільна політична обстановка, підвищення добробуту населення, рівень розвитку інтелекту і грамотності населення, розвиток готельного сервісу і індустрії розваг, розширюють географію туризму і збільшують масовість індустрії [16, 201 с].

Фахівцями діловий туризм розглядається як система у вигляді чотирикутника, вершинами якого є наступні підсистеми:

— компанії-замовники (що спрямовують своїх робітників у ділові подорожі);

— компанії-постачальники окремого виду послуг (авіакомпанії, готелі, бюро з Оренди автомобілів, страхові фірми);

— компанії-постачальники повного комплексу послуг в сфері ділових подорожей (туроператори);

— організації і фірми індустрії МІСЕ (Мeetings / Incentives / Conferences / Exibitions).

В останнє десятиріччя середньорічні темпи збільшення об'ємів ділового туризму в Європі та світі досягли 9%, тоді як туризму в цілому — 5%. І за прогнозами спеціалістів кількість бізнес-подорожей у найближчі роки буде збільшуватись. Згідно з даними ЮНВТО щорічний ріст долі ділового туризму у світі складає 1,6%, що говорить по збільшення важливості розвитку даного виду туризму.

Пожвавлення зв’язків між країнами СНД також призводить до збільшення кількості подорожей з діловими цілями.

Середня вартість пакету послуг на одного бізнес-подорожуючого з метою участі в семінарі або конференції оцінюється в 1200—1500 $, при цьому 55% прибутку забезпечується організацією екскурсійних програм і банкетів. Це дає можливість оцінити прибутковість даного виду туризму для його організаторів.

Територіальний розподіл бізнес-подорожей характеризується крайньою нерівномірністю, але більша частина туристів зі службовими цілями спрямована в Європу. В структурі ділових подорожей на європейському континенті превалюють відрядження бізнесменів, конгресні тури, подорожі на виставки і ярмарки, інсентив-тури для співробітників.

Європа займає перше місце в світі за кількістю прибуттів та витрат на діловий туризм, проте поступово втрачає свої лідируючі позиції на цьому сегменті туристичного ринку. За темпами росту ділового туризму вона відстає від інших регіонів світу. При цьому розрив між ними збільшується.

Середня тривалість ділової подорожі у країни на іншому континенті складає 12−13 днів, в середині регіону — 5−6 днів, по своїй країні - 3−4 дні.

На ринку ділового туризму помітну роль відіграють країни Центральної і Східної Європи. В першій половині 1990 — х рр. цей сегмент туристського ринку розвивався особливо динамічно у постсоціалістичному просторі. В 1995 році доля бізнес-подорожей в регіон була найвищою у світі - близько 30%. На сьогоднішній день ейфорія у відносинах з заходом поступилась рівним діловим контактам, однак ЮНВТО прогнозує посилення привабливості Центральної і Східної Європи як ринка ділового туризму в перших десятиріччях ХХІ ст.

Соціально-економічний розвиток туристичних субрегіонів Центральної та Південної Америки супроводжується зміцненням торгових зв’язків між багатьма країнами Латинської Америки, а також з іншими країнами зовнішнього світу. Це означає, що зростають потоки ділових туристів, збільшується кількість прибуттів зі службовою метою у Бразилію, Аргентину, Парагвай, Гватемалу, Коста-Рику й інші Латиноамериканські країни Центральної та Південної Америки.

Зростає кількість службових поїздок, у тому числі в азійські країни Східного субрегіону — Японію, Китай, Сінгапур, Тайвань, Південну Корею. На стан бізнес-поїздок показово впливає геополітичне становище країни. Якщо, наприклад, у Сянгані (Гонконзі) їхня кількість у першій половині 90-х років зросла вдвічі й перевищувала 3 млн. осіб щорічно, то ця тенденція була перервана 1997 р., коли Сянган перейшов під юрисдикцію Китаю. Кількість туристичних прибуттів із службовою метою різко зменшилася, що відбилося на прибулих, а відтак — на рівні завантаження готелів.

Не менш трагічний вплив фінансово-економічних криз на стан розвитку ділового туризму. Так, нова індустріальна країна другої хвилі (Індонезія) на середину 1990;х років вирізнялася у Південно-Східному субрегіоні високими темпами прибуттів ділових туристів, і це тривало до періоду фінансової кризи кінця 90-х років. Унаслідок цього відбулося падіння курсу національної валюти. Масові безпорядки, загроза голодного бунту спричинили згортання ділових зв’язків, що, в кінцевому підсумку, вплинуло на подальший відтік із країни ділових туристів.

Високими темпами зростання ділового туризму вирізняються країни Африки — Марокко, Південно-Африканска Республіка, на Близькому Сході - Саудівська Аравія, Ізраїль, Йорданія.

Діловий туризм дуже багатогранний. Частину його обсягу складають корпоративні поїздки (так званий corporate travel) — як індивідуальні ділові поїздки, так і для участі в заходах, що проводяться промисловими і торговими корпораціями. Сюди ж відносяться і інсентив-тури — поїздки, пов’язані з участю в з'їздах, конференціях, семінарах під егідою політичних, економічних, наукових, культурних, релігійних та інших організацій, складають близько 16% ринку ділового туризму. І, нарешті, 11% обсягу ділового туризму займають поїздки з метою відвідування торгово-промислових виставок, ярмарків та участі в їх роботі.

Отже, сьогодні діловий туризм відноситься до розряду найбільш видатних феноменів ХХІ ст. і є основним сегментом ринку гостинності. Згідно із прогнозами Всесвітньої туристської організації, у найближчі десять років у світі очікується справжній бум бізнес-туризму. Кількість ділових поїздок зросте приблизно в 3 рази, при цьому доходи від ділового туризму збільшаться приблизно в 5 разів. Сучасний туризм із діловою метою стає найбільш перспективним видом туризму в силу своєї позасезонності, прогностичності, орієнтації на клієнта з високим рівнем доходу.

3.3 Проектування туру ділового туризму

Діловий туризм у світі та Україні користується все більшою популярністю та розвивається швидкими темпами. Саме тепер, коли люди бізнесу найбільше цінують свій час, індустрія MICE стає незамінною.

Пропонуємо новий тур ділового туризму, розроблений для бізнесменів, які працюють в туристичній галузі. Прикладом такого туру може бути team-building — командозгуртовуючі виїзди-тренінги — спеціальні виїзні програми, з професійними психологами та тренерами з метою виявлення та усунення комунікативних «проблемних зон» компанії.

Стандартний конференц-пакет включає: транспортування, розміщення в готелі, харчування за програмою, трансфери за програмою, оренда конференц-залу, кава-брейки, устаткування для конференц-залу, послуги перекладачів, вечірні заходи, екскурсійна програма, страхування, візові послуги.

Team-building — в перекладі з англійської означає «командоутворення», тобто це система методів виховання командного духу та формування корпоративної культури колективу.

Запорука успіху в бізнесі - команда професіоналів, що здатна за короткий час вирішити поставлене перед нею завдання. За системою «Тeam-building» Ви зможете допомогти новим співробітникам успішно знайти спільну мову з колективом, підвищити рівень довіри співробітників між собою, виявити прихований потенціал працівників та залагодити конфлікти, що виникли в процесі роботи. Кваліфіковані спеціалісти не просто запропонують Вам відпочити, а проведуть комплексні ігри-тренінги для формування корпоративного духу.

Програма туру

" Team-building"

Кількість днів: 3 дні / 2 ночі

Група: працівники підприємства

Транспорт: комбінований (автобус, потяг)

Черкаси — Тернопіль — Яремче (Івано-Франківська обл.)

День 1

08: 00 — Приїзд потягом до Тернополя

08: 00 — 09: 00 — Відпочинок. Сніданок в ресторані

09: 00 — 12: 30 — Виїзд автобусом до Яремче (Івано-Франківська обл.)

База відпочинку «Карпати»

12: 30 — 13: 00 — Поселення

13: 00 — 13: 30 — Обід

13: 30 — 19: 00 — Тренінг: семінар курується професійним тренером та проходить у два етапи з перервою на coffee-break, перший етап — теоретичний (при необхідності - знайомство), визначення цілі, поставлення мети та завдань, обговорення проблемних та бажаних тем у колективі. Другий етап — виконання практичних завдань, інсценізація, рольові ігри, підведення підсумків

19: 00 — 19: 30 — Вечеря. Під час вечері можливе винагородження співробітників дипломами чи сувенірами, на згадку про укріплення командного духу, що ї є головною ціллю таких виїздів

19: 30 — Вільний час

День 2

09: 30 — 10: 00 — Сніданок

10: 00 — 13: 00 — Проведення team-building змагання, яке стає продовженням семінару у більш екстремальній площині, дають змогу закріпити усе обговорене та інсценоване живими враженнями та підкріпити дух команди.

Командам дається завдання, виконати яке вони можуть за допомогою поступового вирішення поставлених задач в ході гри. Найдружніша з команд, долаючи усі перепони першою приходить на місце де лежить скарб і знаходить відповідь на загадку. Протягом гри команди фотографують та знімають на відео — після чого всі дружньо діляться досвідом.

13: 00 — 13: 30 — Обід

13: 30 — 19: 00 — Продовження проведення team-building змагання

19: 00 — 19: 30 — Вечеря

19: 30 — Культурно-розважальна програма

День 3

09: 30 — 10: 00 — Сніданок

10: 00 — 10: 30 — Нагородження співробітників дипломами чи сувенірами, на згадку про укріплення командного духу

10: 30 — 13: 30 — Виселення. Від'їзд до Тернополя

13: 30 — 14: 00 — Обід

14: 00 — 14: 56 — Від'їзд потягом до Черкас

Для досягнення бажаного результату важлива правильна постановка цілей та підбір індивідуальної програми з урахуванням психологічних особливостей колективу. Для цього тренери та HR спеціалісти попередньо вивчають атмосферу та рівень внутрішніх комунікативних зв’язків персоналу у компанії. Як результат Ви отримуєте: успішну адаптацію нових працівників, підвищення рівня довіри та співпраці у колективі, формування корпоративного духу.

Такий вид ділової подорожі є досить популярним, оскільки від того, наскільки вміє правильно працювати разом команда будь-якої організації залежить її успіх. Особливістю туру є те, що він розроблений для працівників туристичної галузі і сприятиме посиленню командного духу та збільшення власного досвіду, тобто теоретичні знання можна буде перевірити на практиці.

Висновок до розділу 3

З метою підвищення ефективності туристської галузі України, підвищення іміджу і авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва. Серед них — розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності, організація міжнародних і регіональних туристських салонів, ярмарків, бірж в Україні, зокрема в основних туристських ділових центрах. Також, оскільки діловий туризм є найприбутковішим видом своєї галузі, Україна потребує покращення інфраструктури проведення заходів, розміщення та відпочинку туристів.

Сьогодні діловий туризм відноситься до розряду найбільш видатних феноменів ХХІ ст. і є основним сегментом ринку гостинності. Згідно із прогнозами Всесвітньої туристської організації, у найближчі десять років у світі очікується справжній бум бізнес-туризму. Кількість ділових поїздок зросте приблизно в 3 рази, при цьому доходи від ділового туризму збільшаться приблизно в 5 разів. Сучасний туризм із діловою метою стає найбільш перспективним видом туризму в силу своєї позасезонності, прогностичності, орієнтації на клієнта з високим рівнем доходу.

Висновки

Діловий туризм грає найважливішу роль в розвитку національної економіки будь-якої країни, активно сприяючи її інтеграції в світовий ринок. Високі темпи його розвитку визначають, в першу чергу, глобалізація світової економіки і «стирання кордонів». Бізнесмени все частіше шукають і знаходять ділових партнерів за кордоном. Але, відправляючись в подібну подорож, вони хочуть не просто побувати на виставці, семінарі, конференції - вони їдуть за новими можливостями для свого бізнесу.

Отже, в результаті проведеного дослідження теоретичних основ ділового туризму можна зробити наступні висновки.

Діловий туризм — це поїздки, пов’язані з виконанням фахових обов’язків з метою відвідування об'єктів, що належать фірмі або становлять для неї певний інтерес, називаючись «бізнес-поїздками». Він являє собою міжгалузевий комплекс, який об'єднує в собі різноманітні види економічної діяльності, що забезпечує можливість створення значного обсягу внутрішнього валового продукту. У діловому туризмі визначають такі види: конгресовий (конгреси, конференції, семінари тощо), комерційний, аграрний, промисловий. За свої небачено швидкі темпи зростання діловий туризм визнаний економічним феноменом ХХ ст.

Першими організованими туристичними подорожами пізнавально-ділового характеру були поїздки на міжнародні ярмарки і виставки. Поряд зі схожістю з іншими видами туризму, він має і ряд специфічних, характерних тільки йому, особливостей. Найголовніше це те, що метою даного виду туризму є в першу чергу певна комерційна діяльність: встановлення ділових контактів і зв’язків, відвідування та проведення конференцій, проведення переговорів з іншими компаніями. Також відмінною рисою є відсутність сезонності, характерної для інших видів туризму.

Діловий туризм має дуже глибоку історію. Вона так тісно пов’язана з історією розвитку людства тому, що торгівля в більшості випадків і була тим двигуном, який і вів наш розвиток вперед. Перші відомості, що дійшли до нас — це відомості про торговельні відносини у народів стародавнього Сходу, які датуються третім тисячоліттям до Різдва Христового.

В Україна бізнес-туризм лише починає розвиватися. Все більше українських фірм займаються цією справою. Організація ділових поїздок, які відбуваються з обов’язковою розважальною програмою, є доволі складною справою. Необхідність організації та обслуговування як корпоративних поїздок, так і численних заходів у сфері ділового туризму послужили причиною створення потужної індустрії послуг. Інфраструктура ділового туризму включає виставкові та конгресні центри, бізнес-готелі, бізнес-авіацію, платіжні системи, сучасні технології, завдяки яким ділова людина незалежно від свого місцезнаходження здатна тримати руку на пульсі свого бізнесу.

У світі щорічно відбувається близько 100 млн. бізнес-поїздок. На даний момент «пальму першості» за кількістю відвідувань бізнес-туристів зі всього світу тримає Європа. Серед країн Європи, що найбільш активно приймають бізнес-туристів, можна виділити Німеччину, Великобританію, Францію, Нідерланди, Італію, Швецію, Швейцарію та Бельгію.

Для проведення заходів бізнес-туризм потребує потужної інфраструктурної бази, яка є досить розвинена у світі, зокрема в Європі, що ж до України, то вона потребує значних капіталовкладень для будівництва сучасних ділових комплексів і покращення вже збудованих.

З метою підвищення ефективності туристської галузі України, підвищення іміджу і авторитету нашої держави в туристському співтоваристві, розроблено заходи щодо розширення міжнародного туристського співробітництва. Серед них — розвиток інформаційно-рекламної та виставкової діяльності, організація міжнародних і регіональних туристських салонів, ярмарків, бірж в Україні, зокрема в основних туристських ділових центрах. Також, оскільки діловий туризм є найприбутковішим видом своєї галузі, Україна потребує покращення інфраструктури проведення заходів, розміщення та відпочинку туристів.

Сьогодні діловий туризм відноситься до розряду найбільш видатних феноменів ХХІ ст. і є основним сегментом ринку гостинності. Згідно із прогнозами Всесвітньої туристської організації, у найближчі десять років у світі очікується справжній бум бізнес-туризму. Кількість ділових поїздок зросте приблизно в 3 рази, при цьому доходи від ділового туризму збільшаться приблизно в 5 разів. Сучасний туризм із діловою метою стає найбільш перспективним видом туризму в силу своєї позасезонності, прогностичності, орієнтації на клієнта з високим рівнем доходу.

Список використаних джерел інформації

1. Андренко Б. В. Загальна характеристика, особливості організації і проведення комерційних ділових заходів // науково-технічний збірник. — № 85. — ХНАМГ, 2008. — С.58

2. Діловий туризм [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://vseoturizme.com/uk/delovoy-turizm/74-razvitije.html.

3. Гергуль А.І. Туристично-краєзнавчі дослідження: зб. наук. статей. // Вип.6. — К.: 2000. — С.124

4. Ильина Е. Н. Туроперейтинг: организация деятельности. / Е. Н. Ильина. — М.: Финанси і статистика, 2001. — 256 с.

5. Кузик С. П. Географія туризму: навчальний посібник / С. П. Кузик. — К.: Знання, 2011. — 271 с.

6. Мальська М. П. Основи туристичного бізнесу: навчальний посібник / М. П. Мальська, В. В. Худо, В.І. Цибух. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 272 с.

7. Мальська М. П. Міжнародний туризм і сфера послуг: підруч. / М. П. Мальська, Н. В. Антонюк, Н. М. Ганич. — К.: Знання, 2008. — 661 с.

8. Мальська М. П., В. В. Цибух Основи туристичного бізнесу: навч. посіб. / М. П. Мальська, В. В. Худо, В.І. Цибух. — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 272 с.

9. Масляк П. О. Рекреаційна географія: навч. посіб. / П. О. Масляк. — К.: Знання, 2008. — 343 с.

10. Національний комплекс «Експоцентр України» (ВДНГ) [Електронний

11. ресурс]. — Режим доступу: http://www.expocenter.com.ua/ua/about_expocenter/expocenter_segodnya/.

12. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний

13. ресурс]. — Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/.

14. Офіційний сайт Державного агентства з туризму і курортів [Електронний

15. ресурс]. — Режим доступу: www.tourism.gov.ua.

16. Петрова І.В. Дозвілля в зарубіжних країнах: підручник. / І.В. Петрова. — К.: Кондор, 2008 — 408 с.

17. Перспективи розвитку ділового туризму в країнах Європи [Електронний

18. ресурс]. — Режим доступу: http://www.lit. convdocs.org/docs/722/index-2772.html? page=7.

19. Пузаков Е. П. Международный туристический бизнес / Е. П. Пузаков, В. А. Честикова. — М.: Экспертное бюро, 1997. — 228 с.

20. Роїна О. М. Туристична діяльність. Нормативна база/ О.М. Роїна. — К.: КНТ, 2005. — С.8

21. Специфіка Ділового Туризму [Електронний

22. ресурс]. — Режим доступу: http://ukrarticles. pp.ua/turizm/9080-specifika-delovogo-turizma.html.

23. Тім-білдінг [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://trident. travel/mice/tim-bilding/.

24. Федорченко В. К. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. / В. К. Федорченко. Т. А. Дьорова. — К.: Вища шк., 2002. — 141 с.

25. Шляхта М. В. Нові тенденції в галузі туризму // Актуальні проб. природ. та гуман. наук у дослід. молод. вчен. «Родзинка». — 2013. — № 15. — С.295−297.

Додаток А

Країни-організаторів ділових виставок та семінарів Рис. А.1 Країни-організатори ділових семінарів і виставок в Європі

Рис. А.2 Країни-організатори ділових семінарів і виставок в Азії