Методологічні підходи в управлінні логістичними системами на торговому підприємстві
Слід зазначити, що більшість торговельних підприємств не мають в своїй внутрішній інфраструктурі деяких елементів, наприклад: власного складу та засобів механізації транспортного парку, тому підприємства починають взаємодіяти з іншими організаціями, які можуть надати всі необхідні послуги в обслуговуванні логістичних процесів і операцій, наявність яких економічно не вигідно для торговельного… Читати ще >
Методологічні підходи в управлінні логістичними системами на торговому підприємстві (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Слід вімітити, розглядавши логістичну систему за трьома типовими визначеннями [76, с. 207]:
- 1. Як комплекс процесів і явищ, а також зв’язків між ними, що існує об'єктивно, незалежно від суб'єкта управління. Виділяються елементи системи, що вивчаються, визначаються, які з характеристик є істотними, виділяється система з середовища, тобто, як мінімум, визначаються входи і виходи, а як максимум, піддається аналізу її структура, виявляється механізм функціонування і, виходячи з цього, вплив на систему в широкому напрямі. Тут логістична система виступає як об'єкт дослідження і об'єкт управління.
- 2. Як інститут, спосіб дослідження. Фахівець з логістики розробляє логістичну систему як деяке абстрактне відображення реальних об'єктів. У цьому трактуванні логістична система подібна до поняття моделі.
- 3. Як компроміс між двома першими групами. Логістична система є штучно створюваним комплексом елементів (наприклад, команд, технічних засобів, наукових теорій), призначеним для вирішення складного економічного завдання. Отже, фахівець з логістики не тільки виділяє з середовища систему, але і синтезує її.
Логістична система є реальним об'єктом і одночасно абстрактним відображенням зв’язків дійсності.
Погоджуючись з вищенаведеними визначеннями логістичної системи, пропонуємо власне: «логістична система — сукупність логістичних підсистем, що пов’язані між собою внутрішньо виробничими зв’язками впорядкованими відповідно до правил та процедур підприємства або їх об'єднання в межах визначеної території, які функціонують задля досягнення єдиної логістичної мети підприємства або їх об'єднання».
Найбільш відомими апробованими логістичними моделями систем даного типу є MRP I, MRP II, TMS, WMS. Як вже було зазначено раніше, «штовхаючі» (виштовхуючі) системи знайшли своє застосування не тільки в сфері виробництва (виробничій логістиці), але й у сфері обігу як на стадії здійснення закупівель, так і на стадії реалізації готової продукції [45, с. 123].
Відомо, що у процесі матеріально-технічного забезпечення «штовхаюча» система є системою управління запасами впродовж всього логістичного ланцюга, у якому рішення про поповнення запасів у складській системі на всіх рівнях приймається централізовано. Під час реалізації готової продукції «штовхаюча» система проявляється як стратегія збуту, спрямована на випереджаюче щодо попиту формування товарних запасів в оптових і роздрібних торгових підприємствах.
При цьому, як правило, другий варіант організації логістичних процесів на виробництві ґрунтується на принципово іншому способі управління матеріальним потоком. Він називається «тягнучою» системою і є системою організації виробництва, у якій деталі і напівфабрикати подаються на наступну технологічну операцію з попередньої в міру необхідності.
Отже, тут центральна система управління не втручається в обмін матеріальними потоками між різними ділянками підприємства, не встановлює для них поточних виробничих завдань. Виробнича програма окремої технологічної ланки визначається розміром замовлення наступної ланки [59, с. 67]. Можна стверджувати, що сновною функцією центра управління є постановка завдання перед кінцевою ланкою виробничого технологічного ланцюга.
Як результат, перевагою «тягнучих» (витягуючих) систем є те, що вони не вимагають загальної компютерізації виробництва. У той же час вони передбачають високу дисципліну і дотримання всіх параметрів постачань, а також підвищену відповідальність персоналу всіх рівнів, особливо виконавців. Це пояснюється тим, що централізоване регулювання виробничих процесів обмежене.
Варто відмітити, що основними цілями «тягнучих» (витягуючих) систем є:
- — запобігання поширенню зростаючих коливань попиту або обсягу продукції від наступного процесу до попереднього;
- — зведення до мінімуму коливання параметрів запасів між технологічними операціями;
- — максимальне спрощення управління запасами в процесі виробництва шляхом його децентралізації, підвищення рівня оперативного цехового управління.
Слід зазначити, що до «тягнучих» логістичних систем належать системи MRP, MRPII, TMS.
Як дослідження показали, у сфері обігу широко застосовуються як штовхаючі системи, так і тягнучі. На стадії закупівель вони утворюють системи управління матеріальними потоками з децентралізованим процесом прийняття рішень про поповнення запасів. Під час реалізації готової продукції «тягнуча» (витягуюча) система є стратегією збуту, спрямованою на випереджальне щодо формування товарних запасів стимулювання попиту на продукцію в оптовій і роздрібній торговій ланці.
Доцільно зауважити, що заготівельна логістика досліджує і транспортні витрати. При цьому приймається до уваги не тільки дальність перевезень, а й вид транспорту, швидкість доставки, партійність вантажів, спосіб їх пакування. Значні витрати виникають на виробничих задачах за рахунок зведення до мінімуму обсягу запасів. Вже відомо, що виконання ефективного управління закупівельними, транспортними та складськими задачами здійснюються за допомогою логістичних концепцій, таких як MRP, MRPII, TMS, WMS [53, с. 469].
Таблиця 1.3.
Порівняльна таблиця систем управління логістичними процесами.
Вид системи. | Характеристика. | Переваги. | Недоліки. |
MRP — система, побудована навколо планування потреби в матеріалах, яка включає планові функції. | Комплектується перелік матеріалів, необхідних для виготовлення певної кількості продукції відповідно до прогнозу ринкової кон’юктури. |
| · Складність дотримання точності інформаційного забезпечення на вході процессу. |
MRP II — метод ефективного планування всіх ресурсів виробничого підприємства. Дозволяє здійснювати виробниче та логістичне планування. | Використовуються для планування і прогнозування попиту, збуту закупівель. Вдосконалена версія інтегрованої мікрологістичної ситеми MRP. | · Здатна передбачити ситуацію, що підприємство в майбутньому, і вибрати кращий варіант дій; | · Нечіткість та недостатня деталізація в інформованості призводить до порушень автоматизації процесів. |
TMS — система, яка забезпечує комплексну автоматизацію управління транспортними перевезеннями. | Система управління транспортом, котра забезпечує розрахунок вартості перевезення різними видами транспорту. | За запитом менеджера миттєво видати інформацію про те, де знаходиться вантаж, які терміни його доставки. | Довготривалий термін моделювання, оптимізації та вартість сценарного аналізу. |
WMSце програмно-апаратна система управління складом, яка забезпечує комплексну автоматизацію управління складськими та логістичними процесами. | Система автоматизованого управління складом, яка дозволяє в режимі реального часу керувати всіма технологічними операціями на складі. |
|
|
Проаналізувавши логістичні процеси та їх функції з точки зору практичного застосування на торговельному підприємстві, з’ясовано що вибір ефективної стратегії, як результат, налаштування функціонального логістичного процесу, залежить від напрямку діяльності підприємства, його економіко-технічних основ та матеріально-технічного забезпечення[41, c.30].
На нашу думку, ефективність налаштованого складського процесу залежить від виконання встановлених вимог опираючись на порівняльну характеристику, котра наведена в табл. 1.3. Порівнявши існуючі системи управління транспортної логістики, зроблено висновок, що зазвичай використовується унімодальний тип перевезення, який сприятливо впливає на оптимізацію заготівельного ланцюга. Загальні проблеми формування систем управління логістичними процесами сконцентровані на розташування елементів інфраструктури.
Як відомо, головною метою кожного торговельного підприємства є забезпечення доставки потрібних товарів у належне місце в потрібний час і з мінімальними витратами. На жаль, логістична система неспроможна одночасно забезпечити максимальний сервіс для клієнтів та скорочення до мінімуму витрат на розподіл товару. Максимальний сервіс передбачає зберігання великих товарно;
матеріальних запасів, бездоганну систему транспортування та наявність багатьох складів, а все це сприяє зростанню витрат на розподіл. Можна зробити висновок, що для зменшення витрат необхідні:
раціональна система транспортування, зберігання незначних товарно-матеріальних запасів та наявність невеликої кількості складів.
При надходженні продукції на склад відбувається процедура розвантаження за допомогою електрокара. Після цього звіряють наявну кількість продукції із зазначеною в накладній.
Слід зазначити, що більшість торговельних підприємств не мають в своїй внутрішній інфраструктурі деяких елементів, наприклад: власного складу та засобів механізації транспортного парку, тому підприємства починають взаємодіяти з іншими організаціями, які можуть надати всі необхідні послуги в обслуговуванні логістичних процесів і операцій, наявність яких економічно не вигідно для торговельного підприємства.