Загальні характеристика соціальної профілактики як технології соціальної роботи в школі: основні суб'єкти, цілі, завдання

Профілактика — термін, що означає комплекс різного роду заходів, спрямованих на попередження будь-якого явища та усунення факторів ризику. Такі підходи багато чого запозичили з сфери охорони здоров’я та її початкової системи класифікації профілактики хвороб. Ця класифікація висуває три рівня профілактичних заходів або програм: первинний, вторинний і третинний. Первинна профілактика — профілактика до початку розлади і знижує частотність всіх типів розладів, а так само комплекс заходів, спрямованих на запобігання негативного впливу біологічних і соціально-психологічних факторів, що впливають на формування відхиляється. Наприклад, вирішення проблеми зайнятості дозвілля підлітків силами установ системи шкільної та позашкільної освіти тощо Вторинна профілактика, комплекс медичних, соціально-психологічних, юридичних та інших заходів, спрямованих на роботу з особами, які мають девіантну та асоціальна поведінка. Основними завданнями вторинної профілактики є: недопущення здійснення підлітком більш важкого правопорушення;

надання своєчасної соціально-психологічної підтримки підлітка, що перебуває в складній життєвій ситуації, завдяки ранньому виявленню патології, скорочує тривалість і полегшує перебіг вже виникаючих розладів.

Третинна профілактика — це комплекс заходів соціально-психологічного і юридичного характеру, що мають мету запобігання вчинення повторного злочину підлітком, які вийшли з місць позбавлення волі, яку іноді називають реабілітацією, знижує заподіяну розладом збиток і запобігає рецидивам. Прикладом заходів даного рівня може служити система патронатного супроводу неповнолітніх, що вийшли з місць позбавлення волі, надання їм допомоги в питаннях забезпечення житлом, працевлаштуванні, психологічного консультування т.д.

Метою соціальної профілактики з підлітками — правопорушниками в загальноосвітній школі, є створення передумов для формування законослухняного, високоморальної поведінки неповнолітніх підлітків. Формами практичної діяльності даних суб'єктів щодо попередження підліткових правопорушень є: обмін інформацією, спільний аналіз стану правопорушень, а також спільне планування і здійснення узгоджених профілактичних заходів. Соціальна робота в рамках профілактики правопорушень неповнолітніх покликана посилити вплив одних і зменшити вплив інших факторів, а деякі постаратися взагалі виключити з процесу соціалізації підлітків. [25].

Отже проаналізувавши технологію соціальної профілактики можна зробити наступні висновки: метою профілактики є створення передумов для формування законослухняного, високоморальної поведінки неповнолітніх підлітків. Вся робота фахівця соціальної роботи вибудувана за певною технологією. Соціальна ж технологія існує лише в рамках соціуму і її суть — побудова людських відносин в будь-якій його сфері. Соціальна технологія поділяється на базові і приватні, де базові - спрямовані на гармонію індивідуального, особистого і суспільного; на розвиток творчих здібностей та активності, а приватні — спрямовані на соціальний конструювання, врегулювання відносин і операцій, оптимізацію соціальної взаємодії на різних рівнях. Соціальна технологія повинна враховувати всі об'єктивні і суб'єктивні умови і спроектувати оптимальний розвиток соціального процесу. Профілактика як технологія є невід'ємним елементом у соціальній роботі з підлітками — правопорушниками в загальноосвітній школі.