Розділ 2. Облік виробничих запасів компанії «Виставка96»

Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів

Бухгалтерський облік виробничих запасів регулює широке коло нормативних документів.

Нормативно-правові акти, що регулюють питання обліку виробничих запасів:

· Господарський кодекс України № 436-IV від 16.01.2003 р. (зі змінами і доповненнями) Визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб`єктами господарювання, а також між цими суб`єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

· Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003 р. (зі змінами і доповненнями) Регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

· Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV (зі змінами і доповненнями) Визначає правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності в Україні.

· Закон України «Про оподаткування прибутку підприємства» від 22.05.97 р. № 238/97-ВР (зі змінами і доповненнями) Визначається порядок нарахування податку на прибуток, визначається база оподаткування, базові ставки оподаткування, пільги, порядок розрахунку амортизаційних відрахувань.

· Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.97 р. (зі змінами і доповненнями).

Визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

· Інструкція щодо застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань та господарських операцій підприємств та організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.99 р. № 291 (зі змінами і доповненнями) Встановлює значення та порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку. Інструкція про застосування Плану рахунків направлена на забезпечення однаковості відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках та субрахунках.

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. Наказом Мінфіну від 31.03.99 р. № 87(зі змінами і доповненнями) Визначається методологія обліку запасів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ).

· Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи», затв. Наказом Мінфіну від 18.11.05 р. № 790.

Визначається методологія обліку біологічних активів, порядок розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Норми цього положення застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами усіх форм власності (крім бюджетних установ) Бухгалтерський облік і звітність в Україні здійснюються з дотриманням єдиних методологічних принципів, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», прийнятих Положень (стандартів) бухгалтерського обліку, національного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, законодавчих і нормативних активів з урахуванням специфіки діяльності підприємств.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» .

Відповідно до зазначеного Положення під запасами розуміють активи, які:

• · утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
• · знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
• · утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Виробничі запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначена.

Структуру П (С)БО 9 «Запаси» представлено в таблиці 2.1.

Загальні положення дають визначення таких термінів як запаси, чиста вартість реалізації запасів. В стандарті дається класифікація запасів, на які розповсюджуються норми П (С)БО 9 «Запаси». В стандарті обумовлено визнання та первісна оцінка запасів, оцінка вибуття запасів, оцінка запасів на дату складання балансу. Окремим розділом визначено розкриття інформації про запаси в примітках до фінансової звітності.

Таблиця 2.1.

Структура П (С)БО 9 «Запаси» .

У результаті дослідження встановлено, що в умовах різного тлумачення сутності окремих господарських операцій фінансовим і податковим обліком застосування окремих можливостей, наданих національними положеннями (стандартами) щодо організації та методики обліку запасів на підприємствах не має достатньої ефективності. Наприклад, у фінансовому обліку вартість вибуття запасів унаслідок неможливості визнання їх активами відображається у витратах підприємства, а у податковому обліку — не впливає на об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», до первісної вартості запасів, окрім вартості придбання, включаються окремі елементи, що потребують розподілу, наприклад: вартість витрат на заготівлю, вантажно-розвантажувальні роботи, вартість транспортування запасів до місця їх використання (ТЗВ) та інші витрати, які пов’язані з придбанням запасів та доведенням їх до стану, придатного для використання у запланованих цілях.

Особливості бухгалтерського обліку запасів стосовно формування їх первісної вартості полягають в тому, що протягом звітного місяця Т3 В можуть обліковуватися за одним з наступних варіанті.

• · У складі первісної вартості кожної одиниці запасів;
• · На окремому субрахунку до рахунку обліку запасів. В даному випадку, в кінці звітного місяця здійснюватиметься розподіл ТЗВ що припадають на запаси, що вибули.

Необхідно зазначити, що розподіл ТЗВ здійснюються з розрахунку вартості одиниці запасів, а не з розрахунку їх кількості. На нашу думку більш економічно обґрунтованим була б можливість самостійного вибору підприємством бази розподілу вартість запасів або їх кількість. Оскільки вартість запасів не завжди є прямо пропорційним показником щодо розміру одиниці запасів, а, наприклад, транспорті виграти, як правило, залежать від розміру ваги перевезеного багажу.

Чиста вартість реалізації визначається як очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Таким чином, запаси повинні відображатися в балансі підприємства за вартістю, яка в подальшому реально втілиться в економічні вигоди (тобто у збільшення грошових коштів та їх еквівалентів).

На порядок відображення запасів в балансі підприємства впливають причини необхідності визначення чистої реалізаційної вартості окремих видів запасів.

• · Запаси, обліковою вартістю яких є ціна реалізації (до таких запасів відносяться товари, які знаходяться в роздрібній торговій мережі), можуть переоцінюватись в зв’язку з такими причинами, як зменшення ціни їх реалізації, псування, та інші випадки втрати первинно очікуваних економічних вигод;
• · Запаси, обліковою вартістю яких є первинна вартість, можуть переоцінюватися виключно у наступних випадках: псування, устаріння та інших випадках втрати первинно очікуваних економічних вигод, оскільки зміна цін реалізації на такі запаси матиме вплив на фінансові результати при їх реалізації, а не на дату складання балансу.

Чиста реалізаційна вартість визначається по кожній одиниці запасів шляхом вирахування з очікуваної ціни продажу очікуваних витрат на завершення виробництва та збут. До зазначених витрат відносяться такі витрати, які, як передбачається підприємством, необхідно понести для зберігання оцінюваних запасів, завершення виробничого циклу, якщо запаси відпущенні у виробництво, витрати па доставку запасів до покупців та ін.

У випадку якщо чиста реалізаційна вартість раніше уцінених в зв’язку із зменшенням можливої ціни реалізації товарів облік яких ведеться за пінами продажу, збільшується, то на суму збільшення чистої реалізаційної вартості але не більше суми попереднього зменшення, сторнується запис про попереднє зменшення вартості товарів тобто, здійснюється їх дооцінка, але не більше попередньої уцінки. Таким чином, підприємства зобов’язані вести окремий облік сум попередніх уцінок запасів (поза системою бухгалтерського обліку), що значно ускладнює роботу бухгалтерського апарату.