Складання енергетичних балансів за видами паливно-енергетичних ресурсів

Для організації цілеспрямованої діяльності підприємств з аналізу споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), виявлення резервів економії палива та енергії, розроблення і реалізації заходів щодо їх економії одним із найважливіших інструментів є паливно-енергетичні баланси (ПЕБ). Ці баланси — важливий документ комплексної характеристики енергетичного господарства промислового підприємства і показників використання ПЕР, що дозволяють виробити рекомендації щодо раціонального використання ПЕР і скласти план організаційно-технічних заходів з економії палива й енергії.

Робота зі складання ПЕБ направлена на вирішення таких основних задач:

планування енергозабезпечення підприємства;

оцінювання фактичного стану ефективності використання ПЕР на підприємстві, виявлення причин виникнення втрат ПЕР і визначення їх величини;

виявлення і оцінювання резервів ПЕР і розроблення заходів щодо зниження їх втрат;

визначення раціональних обсягів споживання ПЕР у виробничих процесах і установках;

вдосконалення методики нормування і розробки норм витрат ПЕР на виробництво продукції;

поліпшення режимів роботи технологічного й енергетичного обладнання;

• — отримання вихідної інформації для вирішення питань створення нового обладнання та удосконалення технологічних процесів для зниження енергетичних витрат;
• — оптимізація структури ПЕБ підприємства шляхом вибору оптимальних напрямків, способів і розмірів використання підведених і побічних ПЕР, вдосконалення внутрішнього виробничого господарського розрахунку і системи стимулювання економії ПЕР.

Методика побудови ПЕБ передбачає послідовність робіт (рис. 2.1), яка включає п’ять етапів.

Етап 1. Обстеження енергетичного господарства і вивчення виробничо-технологічного процесу підприємства з метою одержання вихідних даних для розробки ПЕБ.

Обстеження підприємства повинне проводитися за період, що охоплює весь цикл основних виробничих і сезонних змін у режимі роботи устаткування, тобто за календарний рік. Обстеження має бути комплексним, тобто повинні збиратися не тільки дані обліку і звітності, але й дані вимірювань параметрів технологічних процесів. Параметри технологічних процесів дозволяють установити фактичне завантаження устаткування, витрати ПЕР і пускові витрати.

Рисунок 2.1 — Послідовність складання паливно-енергетичних балансів.

Етап 2. На основі отриманої вихідної інформації складаються ПЕБ у робочих формах на підставі даних приладового обліку витрат і вироблення ПЕР (окремо за кожним видом ПЕР), а також за даними обліку їхніх параметрів. енергетичний баланс менеджмент окупність.

Під час складання ПЕБ у робочій формі важливим є розрахунок окремих складових балансу, які не можуть бути точно визначені на основі вимірювань (наприклад, втрати енергії в мережах), тому ці статті повинні визначатися розрахунковим методом. Розрахунковий метод також використовується для таких об'єктів ПЕБ, частка споживання ПЕР яких незначна порівняно з іншими об'єктами даної групи, які мають облік із застосуванням засобів вимірювальної техніки.

Під час складання фактичного ПЕБ мають місце так звані небаланси Ці небаланси в обов’язковому порядку повинні бути рознесені на всі витратні статті пропорційно їх питомій вазі у загальних витратах ПЕР або зазначатися в спеціальній статті «небаланс» .

Етап 3. Складання фактичних ПЕБ в аналітичній формі.

Для складання фактичних ПЕБ в аналітичній формі у першу чергу необхідно скласти ПЕБ окремих установок і цехів.

Етап 4. Аналізування фактичних ПЕБ в аналітичній формі, розроблення енергозберігаючих заходів і побудування нормалізованих ПЕБ з урахуванням цих заходів.

Необхідною умовою одержання достовірних результатів розрахунків потенціалу енергозбереження є забезпечення порівняння аналізованих ПЕБ. Це досягається шляхом складання нормалізованого і фактичного ПЕБ на той самий термін часу або обсяг робіт, випуску продукції однакового складу і якості.

Етап 5. Складання зведеного фактичного і нормалізованого ПЕБ підприємства в аналітичній формі.

Складання зведеного нормалізованого ПЕБ підприємства є завершальним етапом аналізу фактичного балансу підприємства. Аналогічно з фактичним ПЕБ підприємства, нормалізований баланс будується як сума взаємопов'язаних індивідуальних балансів окремих установок і процесів.

Форми фактичного і нормалізованого ПЕБ однакові, однак порядок їхнього складання різний. Складання нормалізованого ПЕБ завжди здійснюється «знизу-вгору». У першу чергу заповнюється стаття «корисне використання ПЕР». Величина нормативних втрат за кожною групою установок і процесів визначається як сума нормативних втрат окремих установок. Після визначення нормативних втрат в установках варто перейти до визначення нормативних втрат ПЕР під час їх розподілу. Їхня величина визначається, виходячи з нормативного коефіцієнта втрат під час розподілу.

На промислову підприємстві важливим є визначення фактичних ПЕБ енергоємних агрегатів, що дає можливість оцінювання показників ефективності їх роботи порівняно з відповідними паспортними показниками і можливість визначення місця, джерела і причин виникнення нераціональних втрат, а також зробити висновок про технічний стан агрегату, режим його завантаження і додержання умов технологічного процесу.

На основі енергетичного балансу можна вирішувати питання, пов’язані з потенціалом енергозбереження.

Приклад. Аналізування ПЕБ повинно здійснюватися у вигляді таблиць, діаграм та графіків.

ПЕБ у вигляді таблиць дає змогу здійснювати одночасне порівняння його складових як в іменованих одиницях, так і у відсотках. Приклад застосування таблиць під час аналізу ПЕБ наведено у табл. 2.1.

Таблиця 2.1 — Структура витрат на енергоресурси.

Графічне зображення ПЕБ у вигляді діаграм дозволяє здійснювати наочне відображення частки споживання ПЕР у відсотках. Залежно від поставленого завдання для аналізу ПЕБ можуть застосовуватися такі види діаграм:

• а) для порівняння частки споживання декількох енергоносіїв одним об'єктом за певний проміжок часу (або частки споживання одного виду енергоносія декількома об'єктами): кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні); односмугові діаграми (об'ємні та площинні); одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо;
• б) для порівняння частки споживання за призначенням (наприклад, на технологію, освітлення тощо) одного виду енергоносія окремими об'єктами або підприємством у цілому: балансові діаграми; кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні); односмугові діаграми (об'ємні та площинні); одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо;
• в) для порівняння частки споживання одного виду енергоносія окремими об'єктами або підприємством у цілому з урахуванням втрат енергоносія: балансові діаграми; кругові секторні діаграми (об'ємні та площинні); односмугові діаграми (об'ємні та площинні); одностовпчикові діаграми (об'ємні та площинні) тощо.

Приклади застосування діаграм під час аналізу ПЕБ зображені на рисунках 2.2−2.3.

ПЕБ у вигляді графіків дозволяє здійснювати наочне відображення динаміки споживання ПЕР. Приклад застосування графіків під час аналізу ПЕБ зображено на рисунку 2.4. Вихідні дані для побудови графіків енергоспоживання за рік представлені у табл. 2.2.

Рисунок 2.2 — Розподіл витрат на енергоресурси за рік (усього 518 323 грн.).

Рисунок 2.3 Баланс споживання електричної енергії за рік.

Таблиця 2.2 — Дані про споживання електроенергії об'єктом за рік.

Рисунок 2.4 — Динаміка річного споживання електроенергії об'єктом