Використання комп'ютера для розвитку мовленнєвої діяльності молодших школярів

Зміст

Вступ Розділ 1. Особливості розвитку мовленнєвої діяльності на уроках української мови в початкових класах

1.1 Розвиток мовлення молодших школярів як педагогічна проблема

1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера для розвитку зв’язного мовлення

1.3 Опис прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів для уроків розвитку мовлення

Розділ 2. Конспекти уроків з розвитку зв’язного мовлення молодших школярів

2.1 Тема: Написання твору «Прихід весни» (3 клас)

2.2 Тема: Твір за зоровою опорою та уявою. «Кольори осені» (4 клас)

2.3 Тема: Кличе птахів сонечко в рідний край.

Практичне зіставлення тексту-розповіді та тексту-опису. (2 клас).

Інтегрований урок розвитку мовлення Список використаної літератури Висновки

Вступ

В сучасних умовах розвитку шкільноїх освіти все більшої ваги набирає використання в процесі навчання та виховання НІТ (нових інформаційних технологій).

Таке використання ще недостатньо вивчене, особливо у початковій школі, але є певні напрацювання в цьому напрямку, якими ми і хотіли поділитись, розкриваючи тему:

«Використання прикладного програмного забезпечення для розвитку мовлення учнів початкової школи (на прикладі уроків української мови)».

На нашу думку, є безліч програм різноманітного спрямування, що можуть бути використані вчителем для розвитку мовленнєвих якостей учнів початкової школи: від найпростіших, до найскладніших та багатофункціональних. Справа лише у можливостях вчителя використати ці програми: а саме професійних якостей та умінь працювати з ними. Також великого значення набувають можливості комп’ютерної техніки, що є у наявності та самих потреб її використання.

Об'єктом роботи є ППЗ, яке може використати вчитель для розвитку зв’язного мовлення учнів 1−4 класів.

Мета курсової роботи — описати використання ППЗ в роботі вчителя (на уроках української мови).

Предмет — використання комп’ютера для розвитку зв’язного мовлення учнів.

Розділ 1. Особливості розвитку мовленнєвої діяльності на уроках української мови в початкових класах

1.1 Розвиток мовлення молодших школярів як педагогічна проблема

У роботі з розвитку мовлення учнів повинна бути певна система, від того залежатиме її успіх і наслідки.

У системі роботи з розвитку усної і письмової мови велике значення має послідовність навчання: спочатку учні аналізують і засвоюють зразки різних творів, потім ведеться робота за аналогією цих зразків і, нарешті, самостійна творчість учнів.

У роботі з розвитку мовлення учнів особливе значення має аналіз і засвоєння зразків, що їх дає вчитель. Не досить пояснити, розказати учням, як робити, треба показати відповідний зразок, проаналізувати його, домогтись засвоєння дітьми.

Так, у 1 класі вчитель не лише вимагає від учнів відповідати на запитання повною відповіддю, а сам дає приклад повної відповіді, вимагаючи від учня сказати так, як сказав тільки що він. На цих зразках учні поступово навчаться самі давати відповіді не одним словом, а повним реченням.

Так само, навчаючи учнів складати план, учитель спочатку сам дає зразок плану переказу чи твору, розбирає цей план з учнями, пояснює, чому саме так краще скласти той чи інший пункт. Після кількаразового колективного складання плану учні зрозуміють, як підходити до визначення пунктів, навчаться самі складати план переказу, твору.

Коли ми вчимо учнів складати перекази чи твори, необхідно також кілька разів дати учням зразки переказу чи твору, розібрати разом з учнями, наскільки цей переказ чи твір відповідає заголовкові, планові, за яким він складений; учитель на зразках окремих речень з даного переказу чи твору учить дітей складати речення стисло, але чітко, ясно, правильно з граматичного боку. В результаті такої роботи учні зрозуміють ті вимоги, що їх ставить учитель перед ними до складання переказу чи твору, самі поступово навчаться викладати свої думки в усній і письмовій формі.

Робота над розвитком мовлення учнів проводиться у певній послідовності. На заняттях з усної мови учні підготовляються до складнішої роботи — до письмового викладу своїх думок.

Звичайно, це не означає, що спочатку повинна проводитись тільки робота з усної мови учнів, а потім, колись пізніше, працювати над письмовою мовою, але в щоденній роботі треба завжди йти від усного мовлення до писемного. Лише достатня робота з усної мови учнів дасть можливість домогтися доброякісної письмової мови. Послідовність мусить бути забезпечена і в спеціальних видах роботи з розвитку мовлення, в роботі над переказом і твором.

Необхідно також правильно розв’язувати питання взаємозв'язку між такими видами роботи з розвитку мовлення, як переказ і твір.

Деякі вчителі вважають переказ простішим видом роботи, ніж складання твору, а тому спочатку працюють лише над переказом, відносячи роботу над складанням твору на пізніше. Така однобічність тільки шкодить в роботі над розвитком мовлення учнів.

З перших днів навчання дитини в школі треба в однаковій мірі працювати як над переказом, так і над твором.

Вже в роботі з 1 класом учитель привчає дітей переказувати прочитану чи розказану вчителем казочку, оповідання і поряд з переказом діти розповідають про бачене ними, про розваги і події в їхньому житті. Так само і в наступних класах учні працюють паралельно над переказом прочитаного і складанням творів на різні теми за малюнком і з власного досвіду.

У заняттях з розвитку мовлення треба забезпечити різноманітні види роботи.

Програмні вимоги з розвитку мовлення учнів початкових класів викладено в розділах «Читання і розвиток мови» та «Граматика і правопис. Розвиток мови». Це говорить про те, що розвиток мовлення учнів не може проводитись у відриві від читання і граматики та правопису, а мусить бути в тісному зв’язку з ними. Крім того, така побудова програми з мови дає можливість ширше використовувати різні види роботи з розвитку мовлення як на читанні, так і на уроках граматики та правопису.

Уроки читання сприяють збагаченню словника учнів, тому у зв’язку з пояснювальним читанням широко проводиться словникова робота. Учні не тільки засвоюють нові слова, що їм зустрічаються при читанні, вони вчаться належно використовувати набутий словник у своїй мові, вчаться правильно будувати речення, вживати нові та й всі інші слова відповідно до змісту висловлюваної думки. При переказі прочитаного учні набувають навичок зв’язної мови, вчаться складати план прочитаного і переказувати за цим планом, розповідати про випадки в житті за аналогією з прочитаним.

Робота над правильністю будови речень визначається системою роботи з граматики. Саме граматика дає правила зв’язку слів у реченні, вживання правильних граматичних форм, поширення, ускладнення речень, вживання речень з різною інтонацією. Отже, програма з граматики визначає собою і систему роботи з розвитку мовлення.

Робота над розвитком мовлення учнів повинна проводитись на уроках з різних предметів і в усій позакласній роботі. Так, при розборі задачі чи прикладу на уроці математики треба вимагати від учня повноти, чіткості пояснення, точності вислову, правильності математичного мислення.

Під час відповіді учнів на уроках природознавства треба вчити дітей правильно вживати певні наукові терміни, вимагати точності, образності викладу, уміння узагальнювати явища, поняття.

На уроках читання художнього матеріалу, на дитячих ранках учні збагачують свою мову образними виразами, вчаться користуватись емоційною, образною мовою. Необхідно тільки, щоб учитель зумів використати всі ці багаті можливості, ставив завжди до учнів певні вимоги, допомагав учням розвивати правильну літературну мову.

Приступаючи до роботи в певному класі, вчитель насамперед повинен добре усвідомити всю систему з розвитку мовлення учнів, продумати глибоко послідовність і різноманітність цієї роботи, скласти конкретний план роботи з усіх видів розвитку мовлення учнів і щоденно домагатись здійснення цього плану.

1.2 Психолого-педагогічні аспекти використання комп’ютера для розвитку зв’язного мовлення

Одним з найпоширеніших видів вправ, що сприяють розвитку мовлення й мислення учнів, є переказ. У 1−4 класах учитель навчає дітей мистецтву переказу. Для цього навчання варто застосовувати всі можливості та засоби, які є в арсеналі вчителя. Одним з них сміливо можна назвати комп’ютер.

Саме засоби мультимедіа на даному етапі в змозі реально пожвавити процес переказування учнями почутого або побаченого, внести довгоочікуване розмаїття у види переказу, варіативність підготовки до нього підвищити рівень мовленнєвого розвитку дітей. Назвемо основні вимоги до переказу, який має використовуватись в початковій школі:

ь У переказі повинно звучати живе мовлення учня, а не завчений зразок.

ь Дитина повинна використовувати лексику, мовленнєві звороти й окремі синтаксичні конструкції зразка.

ь У тексті, який складає учень, повинен зберігатися стиль зразка.

ь Має бути дотримана послідовність оригіналу, причинно-наслідкові залежності, передані всі основні факти і описи.

ь У переказі повинні відображатися почуття дитини через виразність його мовлення.

За характером відтворення учнями сприйнятого матеріалу перекази бувають детальні, стислі, вибіркові, творчі. Вони різняться між собою своїми навчально-виховними завданнями, а також методикою проведення.

Методика роботи над переказом включає такі компоненти:

1. Читання тексту учнями (вчителем).

2. Бесіда за змістом прочитаного (прослуханого).

3. Лексико-семантична робота.

4. Повторне читання тексту; поділ його на частини.

5. Складання плану; переказ за планом.

6. Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням.

7. Орфографічна підготовка до написання переказу.

8. Написання переказу.

9. Перевірка написаного.

Розглядом умов та можливостей використання комп’ютера під час проведення навчальних переказів у початкових класах буде встановлення зв’язків застосування ПК з вищенаведеними компонентами.

Читання тексту учнями (вчителем). На уроці вчителеві дуже важко сконцентруватися на інтонаційному читанні тексту. Цьому є свої причини (неуважність, розмови учнів, постійне переключення до класу тощо). Виходом із цієї ситуації може стати запис голосу вчителя на комп’ютер і подальше відтворення на уроці. В даному випадку відкриваються нові можливості для вчителя, адже той в момент прослуховування учнями тексту постійно слідкує за реакцією дітей і, якщо потрібно, вчасно відповідає на неї (наприклад, зупиняє прослуховування і відповідає на поставлені запитання до тексту). При цьому на належному рівні зберігається інтонація та інші засоби виразності вчителя.

Бесіда за змістом прочитаного (прослуханого). З допомогою комп’ютера (а саме виготовленої на ньому наочності) можна підкреслити ті чи інші ситуації у тексті, щоб пивернути увагу дітей до окремих моментів.

Лексико-семантична робота (або робота над формуванням активного словника учня) може з успіхом відбуватись безпосередньо за комп’ютером, коли діти самостійно добирають або спостерігають за добором синонімів до слів (наприклад використовуючи словник у WORD).

Повторне читання тексту; поділ його на частини. Такий вид роботи можна забезпечити за допомогою презентації, де учні окрім прослуховування будуть наочно бачити на екрані комп’ютера весь зміст тексту у малюнках. Аналогічно вчитель може виділити певні речення на екрані, щоб діти змогли краще запам’ятати їх.

Складання плану; переказ за планом. Тут аналогічно до бесіди за змістом прочитаного можна використати малюнки, щоб учень ще раз звернув увагу на певних моментах, сформував у пам’яті належні причинно-наслідкові зв’язки. Даний засіб буде особливо потрібним у 1−2 класах, адже цим дітям особливо важко пригадати текст абстрактно без наочно-образних вставок.

Робота над словником, образотворчими засобами, над реченням. Тут робота з комп’ютером може здійснюватись аналогічно до роботи над формуванням активного словника учня. І в цьому випадку комп’ютер надзвичайно допоможе дітям саме 6−7 річного віку.

Орфографічна підготовка до написання переказу (або робота над правописом). Комп’ютером в даному випадку можна ефективно унаочнити абстраговані правила.

Окрім звичайних переказів у початковій школі на уроках розвитку зв’язного мовлення використовуються стислі перекази. Вони проводяться з метою навчити дітей коротко, лаконічно передавати зміст значного за обсягом тексту. Це вимагає від учня вміння глибоко вдумуватися у зміст твору, визначити найбільш важливий матеріал, щоб відібрати з усього змісту найголовніше, найсуттєвіше, випускаючи малозначущі факти, події, другорядні епізоди.

Учням молодших класів не відразу вдається відшукати в тексті головне, випустити другорядне, сформулювати думку своїми словами. Тому стислий переказ вимагає тренування, вміння розуміти суть прочитаного чи баченого. Отже, шлях до стислого переказу лежить через усвідомлення змісту твору.

Знову ж таки велику допомогу в цьому може принести унаочненя за допомогою комп’ютера (ті ж самі малюнки, презентації тощо).

У стислому переказі мовленнєва задача більш складна, ніж у детальному.

Методика роботи над стислим переказом передбачає таку послідовність дій:

Читання тексту учнями (мовчки і вголос).

Бесіда за змістом прочитаного (5−6 запитань).

Робота над мовними засобами: над словами, образотворчими засобами, окремими реченнями.

Стисле, в кількох реченнях, висловлення змісту тексту (про що йдеться в тексті взагалі, чим починався текст, чим завершився текст).

Детальний переказ одного-двох фрагментів (для порівняння) із стислою передачею цих же частин.

Складання плану.

Стислий переказ фрагментів за пунктами плану.

Самостійне складання тексту переказу і його запис.

Самоперевірка. Завершення роботи.

Використання комп’ютера на стислому переказі у початковій школі може збігатись за аналогією із використанням на звичайному переказі, адже цей урок повністю збігається за методикою роботи з попереднім. Так само можна застосовувати комп’ютер і на вибірковому переказі.

Всі види переказів (детальний, стислий, вибірковий) можуть передбачати виконання додаткового творчого завдання. Найбільш поширеними завданнями виступають перекази зі зміною особи відповідача, від особи одного з персонажів, з творчими доповненнями, змінами тощо. Продумування методичної системи застосування ПК для роботи з творчими завданнями на переказі може докорінно покращити уроки з розвитку зв’язного мовлення у початкових класах.

Отже, використання комп’ютера на уроках з розвитку зв’язного мовлення може виконати такі основні задачі:

Збільшення активного словника учня.

Покращення вміня будувати речення, тексти.

Використовувати наукову, художню, ділову лексику.

1.3 Опис прикладного програмного забезпечення для розробки дидактичних засобів для уроків розвитку мовлення

На нашу думку, є безліч програм різноманітного спрямування, що можуть бути використані вчителем для розвитку мовленнєвих якостей учнів початкової школи: від найпростіших, до найскладніших та багатофункціональних. Справа лише у можливостях вчителя використати ці програми: а саме професійних якостей та умінь працювати з ними. Також великого значення набувають можливості комп’ютерної техніки, що є у наявності та самих потреб її використання.

Приводимо опис можливостей декількох програм (як простіших, так і більш функціональних), які можна застосувати на уроках для розвитку зв’язного мовлення учнів 1−4 класів.

Програвач Windows Media

Перші версії розглянутої програми мали назву Универсальный проигрыватель (у Windows 95). Надалі програма програвача еволюціонувала разом з розвитком Windows.

Вікно програвача.

Запускається Програвач Windows Media через головне меню: Программы — Стандартные — Развлечения — Проигрыватель Windows Media. Можливий також автоматичний запуск відразу після встановлення компакт-диска або після подвійного клацання по позначці файла, якщо відповідний тип мультимедійних файлів записаний у реєстрі за програвачем Windows Media.

Для вікон, що відкрилися, можна вибрати одне із відображень: звичайне, стиснуте або скорочене.

У верхній частині програвача розташоване меню (опції Файл, Вид, Воспроизведение, Избранное, Переход, Справка), під ним — смуга навігації (кнопки Назад і Вперед для відкриття попередніх файлів і кнопки «События Веба»). Центральну частину вікна займає зона відображення, у якій виводиться картинка при відтворенні відео або заставки при програванні аудіо запису. Нижче розміщена панель з елементами керування, а ще нижче — зона даних, у якій може міститись інформація про мультимедійний файл: назва кліпу, ім'я автора тощо. Упродовж нижньої межі вікна розташований рядок стану.

Для керування процесом відтворення в нижній частині вікна програвача на панелі розташовані кнопки: Воспроизведение, Пристановить, Остановить, Назад, Перемотка, Быстро вперед, Вперед, Просмотр каждого клипа в списке воспроизведения. Над кнопками — індикатор-повзунок, що вказує на поточну позицію в мультимедійному файлі. У правому куті панелі розміщується повзунковий регулятор гучності.

Вибір файла, що програється, здійснюється командою Файл — Открыть. Для керування відтворенням можна користуватися не тільки кнопками, а й командою меню Воспроизведение.

Наведемо деякі можливості, що роблять комфортним процес відтворення аудіоі відео файлів:

· регулювання гучності;

· зміна розмірів вікна;

· повно екранний режим;

· циклічне відтворення;

· перегляд частин шоу;

· папка Избранное;

· відображення поточної інформації.

Дана програма знадобиться вчителю та учям, як для прослуховування музики, так і для проглядання фільмів, мультиплікації. Таким застосуванням можна розробити наступні завдання:

проглядання кінофільмів (фрагментів) з подальшим обговоренням в класі;

проглядання мультфільмів (фрагментів) із попередньою установкою (наприклад, звернути увагу у мультфільмі на певний фрагмент);

прослуховування музики та звукових файлів (з подальшим обговоренням).

Аналогічне використання може бути направлене і на інтеграцію уроків української мови з уроками музики чи мистецтва.

Блокнот

Донедавна обробкою текстів займалися в основному професіонали: друкарки, видавці, працівники друкарень. Тепер завдяки поширенню персональних комп’ютерів підготовка тексту стала доступною практично кожній людині, що має навички користувача ПК. Для роботи з текстами створено відповідне програмне забезпечення: текстові редактори, текстові процесори, видавничі системи.

Текстові процесори і видавничі системи — це досить складні додатки. А от Блокнот — це така програма, яка завжди під рукою, оскільки вона встановлюється на комп’ютер водночас з операційною системою Windows. Зазначимо, що до текстових редакторів належать також вбудований редактор Norton Commander і редактор, що входить до складу MS-DOS.

Текстовий редактор — це програма або модуль, вбудований в іншу програму, яка служить для введення, змінювання та зберігання символьного тексту. Ним можуть користуватися і учні.

Графічний редактор Paint

Графічний редактор — це прикладна програма, призначена для створення і обробки графічних зображень на комп’ютері.

Paint — це растровий редактор, що створює зображення у вигляді набору пік селів. Малюнки, створені редактором Paint, називають растровими, або точковими. Редактор Paint дозволяє виконувати за допомогою миші чорно-білі і кольорові малюнки. Інструментами редактора можна створювати контури і виконувати заливання кольором, малювати прямі і криві лінії, імітувати малювання олівцем і пензлем, вирізати, копіювати і вставляти різні фрагменти зображення тощо.

Запуск програми Paint здійснюється натисканням на кнопку Пуск на панелі задач і вибором команди Программы — Стандартне — Paint. Після запуску відкривається вікно програми.

Вікно редактора Paint містить елементи, звичайні для вікон Windows-додатків: заголовок, кнопки керування вікном, рядок меню, робочу ділянку, смуги прокручування, рядок статусу і обрамлення. Крім того, у вікні Paint розміщені елементи, властиві саме графічним редакторам, — панель інструментів і палітра.

Панель інструментів у лівій частині вікна містить 16 кнопок-піктограм: Карандаш, Кисть, Ластик, Заливка, Выбор цветов тощо.

Інший характерний елемент вікна Paint — палітра — розміщений у нижній частині екрана. Зліва на панелі палітри є два квадратики, що перекриваються, з яких верхній пофарбований в основний колір, а нижній — у фоновий колір. Основний колір використовується для зафарбовування ліній, меж об'єктів і тексту, фоновий — при заливанні об'єктів із замкнутими межами і фону напису.

Графічний редактор Paint може бути використаний для роботи з точковими малюнками, що збережені як файли з розширеннями jpg, gif або bmp. За допомогою Paint можна, наприклад, переглянути зображення з компакт-диска, сканований малюнок, малюнок, отриманий з Інтернету.

Щоб завантажити графічний файл у редактор, потрібно виконати команду Файл — Открыть. У наступному діалоговому вікні треба перейти на потрібний диск і відкрити папку з файлом. Потім виділити файл і натиснути кнопку Открыть.

Графічний редактор Paint виконує наступні функції:

ь створення зображень:

· малювання ліній;

· використання пензля, розпилювача і гумки);

ь створення тексту;

ь робота з малюнками:

· зміна масштабу малюнка і виведення сітки;

· зміна розміру малюнка;

· зберігання малюнка;

ь друкування зображення.

Paint — можна використовувати як самому вчителю для створення зображень, які він не може відшукати іншим шляхом, так і для малювання учнів.

Текстовий процесор — це програма, що дозволяє вводити, редагувати і форматувати текст, вставляючи малюнки і таблиці, перевіряти правопис, складати зміст, виконувати перенос слів та багато інших складних операцій.

Популярними текстовими процесорами є Лексикон, WordPerfekt, а також додаток Word, який входить до комплекту програм Microsoft Office. Проміжною є програма WordPad.

Текстові процесори є, як правило, могутніми програмами для створення невеликих текстових документів. Однак вини не досить досконалі, щоб використовувати їх у підготовці до друку книг, газет або журналів. Для цього застосовуються інші програми, так звані видавничі системи.

Сучасна видавнича система — це програма, яка виконує функції всього електронного видавництва, але працювати можна лише на одному настільному комп’ютері. Тому така програма називається Desktoр publishing, або настільна видавнича система.

Якщо на комп’ютері встановлено пакет Microsoft Office, то Word можна запустити будь-яким із стандартних способів, передбачених у Windovs. Слід зазначити, що можливий запуск власне програми Word або запуск Word з подальшим автоматичним відкриттям документа. Завантажити власне програму Word можна, натиснувши кнопку Пуск і обравши опцію меню Программы — Microsoft Word. Буде відкрито вікно Word з порожнім аркушем документа, який за умовчанням називається Документ 1.

Варіанти запуску Word з подальшим відкриттям документа можливі завдяки тому, що в системі Windows для кожного зареєстрованого типу файлів існує відповідний додаток, який його відкриває.

Під час роботи в редакторі Word перед користувачем розташовано екранне зображення аркуша документа в обрамленні елементів керування: панелей, кнопок, написів тощо.

У верхній частині вікна міститься заголовок, який включає назву документа й ім'я програми (Microsoft Word). Праворуч від заголовка — стандартна група з трьох кнопок керування вікном (, або , — відповідно Свернуть, Развернуть або Восстановить, Закрыть). Ліворуч від заголовка ми можемо побачити піктограму додатка Word, — якщо клацнути по ній, то потрапите до системного меню, яке керує розмірами і розташуванням вікна. Під заголовком вікна розміщено меню, яке складається з опцій: Файл, Правка, Вид, Вставка, Формат, Сервис, Таблица, Окно, Справка. Зміст кожної опції стане зрозумілим під час використання програми.

Нижче смуги меню розміщені панелі інструментів Стандартная і Форматирование. Панелі інструментів забезпечують швидкий доступ до команд, які часто використовуються.

Центральну і найбільшу за площею частину вікна займає робоча ділянка документа. Для переміщення по документу служать смуги прокручування. Вони розміщені по межах робочої ділянки: справа (прокручування по вертикалі) і знизу (прокручування по горизонталі).

Вчитель може вставляти у Word малюнки, щоб потім роздрукувати їх для учнів, а може навчати дітей прямо з комп’ютера, використовуючи для цього весь арсенал функцій цієї програми: всавляння таблиць, діаграм, звуку та ін. у текст, використання гіперссилок тощо.

Розділ 2. Конспекти уроків з розвитку зв’язного мовлення молодших школярів

2.1 Тема: Написання твору «Прихід весни» (3 клас)

Мета. Вчити висловлювати свої думки в логічній послідовності, збагачувати активний словник учнів. Розвивати творчі здібності, спостережливість.

Виховувати любов до природи, вміння відчувати красу рідного слова.

Хід уроку

1. Ознайомлення з темою і метою уроку.

В центрі на дошці написана тема «Прихід весни».

— У нас сьогодні дуже цікава робота. Ми будемо вчитись писати твір про весну. Що означає - написати твір? Це значить — творити, працювати творчо, висловлювати свої думки, передавати почуття, мрії, надії, захоплення, стан вашої душі. А весна пробуджує від сну, вносить у природу красу, чарівність.

Звукозапис вірша (використовуємо WORD).

Весна в усі шпаринки рветься,

Зчорніли клаптики снігів.

Веселе сонечко сміється,

І вийшла річка з берегів.

Не взнати стежечку знайому —

Там первоцвіт рясний зацвів.

Вертаються пташки додому,

До рідних місць, садів, лісів…

І пахощі приємні ллються,

Змінилося довкіль усе!

Струмочки весело сміються

Весна іде! Красу несе!

(Н. Красоткіна)

2. Творча робота.

— А для того, щоб написати твір про весну, треба підібрати такі слова, які допоможуть нам розповісти про цю чарівну пору року. Погляньте у віконечко, подумайте і назвіть дібрані слова.

(Діти називають такі слова-іменники: сонце, небо, хмарки, тепло, струмочки, земля, квіти, трава, дерева, птахи).

— Правильно, діти. Першим ви назвали сонце, бо від його тепла все оживає, починає рости та розвиватися. А якого кольору слово СОНЦЕ?

(Це слово тепле, воно оранжеве).

Використовуємо відповідні малюнки

— Розмалюйте малюночки, використовуючи можливості вашого комп’ютера (використовуємо графічний редактор).

Використання схеми, розробленої на комп’ютері.

3. Лексична робота: збагачення й активізація словника учнів.

— Ось ми з вами написали кольорові слова весни. Бо ж небо волошкове, а хмарки біленькі, тепло — слово жовте, день світлий, а ніч — слово чорне, струмочки голубі і сірі, трава — зелена, пташки — чорні, сірі або строкаті, а квіти різнокольорові. Тепер нам необхідно до кожного іменника підібрати прикметники, які характеризують весну. Розгляньте малюнки, і подумайте, які прикметники ви підберете, щоб змалювати словами цю чарівну пору року.

Добір прикметників (завдання на картках, друкуємо у WORD)

СОНЦЕ (яке?) —, усміхнене, яскраве, привітне, тепле, оранжеве…

НЕБО (яке?) — високе, синє, безмежне, дивовижне, ясне, бездонне…

ХМАРКИ (які?) — білі, легкі, химерні…

ТЕПЛО (яке?) — щире, лагідне, добре, привітне…

ДЕНЬ (який?) — довший, світлий, сонячний…

НІЧ (яка?) — тиха, тепла, зоряна, місячна, коротка…

СТРУМОЧКИ (які?) — ніжні, тендітні, несміливі, жовті, білі…

ДЕРЕВА (які?) — світлі, весняні…

ТРАВА (яка?) — росяна, зелена, ніжна, гостренька, духмяна…

ПТАХИ (які?) — перелітні, співучі…

— Діти, ви підібрали дуже гарні прикметники про весну. Нам ще треба дібрати дієслова і записати їх.

Добір дієслів (аналогічно)

СОНЦЕ (що зробило?) — викотилось, піднялося, зійшло, сховалося…

ХМАРКИ (що зробили?) — з’явились, випливли, розбіглись…

ТЕПЛО (що зробило?) -розлилось, огорнуло, оповило, пригорнуло…

СТРУМОЧКИ (що зробили?) — задзюрчали, потекли, заспівали…

КВІТИ (що зробили?) — проглянули, зацвіли, вигулькнули, засміялись…

ТРАВА (що зробила?) — пробилась, вистромилась, потяглась…

ДЕРЕВА (що зробили?) — прокинулись, почали зеленіти…

ПТАХИ (що зробили?) — повернулись, заспівали, взялись до роботи…

4. Робота із словником.

5. Складання речень.

— Ось ми і підійшли до написання твору про весну. Зараз ми спробуємо скласти речення про цю цікаву пору року з тих слів, що записали.

Діти складають речення із записаних слів, спочатку усно. Потім, використовуючи дібрані слова і речення, пишуть твори на аркушах паперу, щоб можна було замінити слово чи речення іншими, більш прийнятими та влучними.

6. Робота над планом.

7. Складання твору учнями.

7. Творча робота (колективне складання вірша за римами та закінченями. Використовуємо презентацію, яку заповняє по-ходу роздумів класу сам вчитель).

8. Підсумок уроку.

Учні читають свої твори.

9. Домашнє завдання.

— Прочитати свої твори друзям.

2.2 Тема: Твір за зоровою опорою та уявою. «Кольори осені» (4 клас)

Мета. Навчати учнів на основі спостережень та аналізу побаченого створювати твори; збагачувати мовлення школярів, словниковий запас. Розвивати уяву, мислення, пам’ять. Сприяти вихованню любові до рідної землі, всього живого, формувати бережливе ставлення до природи.

Хід уроку

I. Організація класу до уроку.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

— Діти, яка пора року надворі? (Осінь)

— А що змінилось у природі? (Листя пожовкло, велетні-дерева стоять у задумі, день став коротшим)

— А як поводяться звірі, люди? (Готуються до зими)

— А чи любите ви осінь? За що ви її любите?

III. Повідомлення теми і мети уроку.

— Сьогодні, діти, ми будемо складати з вами твір «Кольори осені». Ви вже ці кольори передавали на малюнках, а тепер це треба буде зробити словесно. Спробуємо створити «Кольорову осінь».

IV. Підготовка до написання твору.

1. Вступна бесіда.

2. Робота над добором слів

Використовуємо можливості текстового редактора, а саме: добір синонімів до слова.

3. Малювання осінньої картини у графічному редакторі.

Фізкультхвилинка «Мандрівка в ліс».

4) Складання плану.

5) Відтворення тексту за планом.

V. Написання твору учнями.

1) Самостійна робота.

2) Слухання учнів, редагування, оцінювання.

VI. Підсумок уроку.

— Чи сподобався вам урок?

— Що ми навчилися? (Змальовувати красу осінніх дерев словами та у комп’ютері).

— Чи сподобались вам ваші твори?

— Дітки, щоб милуватися красою осінньої природи з року в рік, потрібно берегти природу, поважати її працю.

VII. Домашнє завдання.

2.3 Тема: Кличе птахів сонечко в рідний край. Практичне зіставлення тексту-розповіді та тексту-опису. (2 клас). Інтегрований урок розвитку мовлення

Мета. Поглибити вміння складати тексти-розповіді та тексти-описи. Виробляти навички творчої роботи. Розвивати зв’язне мовлення учнів, уміння порівнювати, зіставляти, аналізувати, робити певні висновки.

Виховувати любов до рідного краю, природи. Вчити передавати влучним словом те, що вражає уяву.

Хід уроку

1. Вступне слово вчителя.

2. Поетична хвилина.

1. Аудіювання.

Принесло нам сонечко

Знов тепло

І ласкаві промені

Розлшо.

З трав і квітів виткано

Килими.

На лужку погралося

Із дітьми.

І співає весело

Поле й гай.

Кличе птахів сонечко

В рідний край.

2. Перевірка сприйняття:

— Яких птахів кличе сонечко в рідний край?

— Якими частинами мови виражені слова в останньому реченні? Слова цього речення я взяла за тему нашого уроку. Запишіть їх.

3. Узагальнення.

— Сонечко дуже любить своїх братів і сестричок і посилає їх разом із своїми промінчиками на землю, часто воно грається-тішиться з братиком Вітром. Ось і сьогодні до нас від Сонечка прилинув теплий весняний Вітер, приніс ось цю вісточку. Про неї ви прочитаєте у казці В. Сухомлинського «Клен зітхнув». Читайте уважно, бо у вісточці Вітрила йдеться про пташку, про яку ми сьогодні будемо говорити, складати розповідь.

3. Слухання казки «Клен зітхнув».

Використовуємо звуковий додаток у WORD.

Старий клен цілу зиму спав. Скрізь сон чув завивання хуртовини й тривожний крик чорного ворона. Холодний вітер гойдав його віти, нагинав їх. Та ось одного сонячного ранку відчув клен, ніби до нього доторкнулося щось тепле і лагідне.

Прокинувся. А то до нього прилинув теплий весняний Вітер.

Годі спати, — зашепотів теплий весняний Вітер. Прокидайся! Весна наближається.

Де ж вона — весна? — питає Клен.

Ластівки на крилах несуть, каже теплий Вітер.

Я прилетів із далекого краю, від теплого моря. Весна йде полями, заквітчалась квітами. А ластівки на крилах несуть барвисті стрічки. Клен зітхнув, розправив плечі. Зазеленіли бруньки. Бо йде красуня-весна.

4. Бесіда.

5. Каліграфічна хвилинка.

— Отже, сьогодні ми поговоримо про ластівку. Запишіть речення: На весні сонячні промені ластівкою летять до землі. Як ви розумієте зміст цього речення? (Швидко летять).

6. Складання усної розповіді за планом та малюнками (використовуємо презентацію).

Фізкультхвилинка.

— Ластівочко сизокрила, звідкіля ти прилетіла?

- Прилетіла я порану із-за моря-океану.

- Що ти діткам принесла?

- Сонця, ласки і тепла.

(Діти розповідають, імітуючи рухами сказане).

7. Робота з таблицею-опорою «Види текстів». Усне складання тексту-опису.

Використовуємо таблицю, розроблену на комп’ютері.

8. Запис тексту-опису в зошиті.

9. Читання текстів-описів.

10. Складання казочки про ластівку (за малюнками).

Використовуємо PAINT.

Речення

Ластівка весело щебетала, бо лоскотав її сонячний промінчик. Ластівки принесли на своїх крилах ключик від сонця. Птахи своїм щебетанням радісно вітають сонечко. Радісно і привітно щебетала пташечка під вікном. Ластівка радісно сповістила: «Я прилетіла! Красуня-весна настала!»

Виділити зразки казок, складені учнями.

11. Колективне обговорення.

12. Підсумок уроку. (Співають пісню під супровід мелодії, у музичному редакторі).

13. Домашнє завдання.

Висновки

Використання комп’ютера для розвитку зв’язного мовлення учнів на уроках рідної мови в початковій школі забезпечить наступні позитивні моменти з психологічного та педагогічного боків:

покращення сприймання матеріалу дітьми;

збільшення обсягів матеріалу, який учні запам’ятовують;

унаочнення матеріалу;

збільшення активного словника учнів;

покращення вміня будувати речення, тексти, використовувати наукову, художню, ділову лексику.

На нашу думку таке використання загалом є можливим та позитивним для дітей 6−10 річного віку.

Список використаної літератури

Наумчук М.М., Лушпинська Л. П. Словник-довідник основних термінів з української мови та методики її викладання в початковій школі. — Тернопіль — Астон — 2003 р. — 246 с.

Наумчук М. М. Сучасний урок української мови у початковій школі. — Тернопіль — Астон — 2003 р. — 542 с.

Основи інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Машбиць Б.І., Гокунь О. О., Жалдак М.І. та ін. За ред. Машбиця Ю.І. / Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. — К.: ІЗМН, 1997. — 264 с.

Методика викладання української мови / за ред. Дорошенка. — К, 1994 р.

Гальперин П.Я., Марютина Т. М., Мєшкова Т. А. Внимание школьника — М., 1987.

Гребенев И.В. Методичні проблеми комп’ютеризації навчання в школі. //Педагогіка — 1994. — № 5.

Дрига, Рах. Технические средства обучения в общеобразовательной школе. — М., 1985.