Підвищення ефективності навчання на уроках біології та хімії шляхом ігрових методів, самостійної роботи та інтерактивних технологій

Реферат Підвищення ефективності навчання на уроках біології та хімії шляхом ігрових методів, самостійної роботи та інтерактивних технологій Харків 2012

Зміст

Вступ Розділ І. Інновації та традиції

Розділ ІІ. Особливості застосування інтерактивних та інноваційних методів та технологій на уроках біології та хімії

Висновки та пропозиції

Література

Вступ

Становлення української держави, її інтеграція у європейське та світове товариство, відмова від монополії на ідеологію, побудова громадянського суспільства передбачають орієнтацію на людину, пріоритет духовної культури. Виникає гостра потреба засвоєння гуманістичної культури з її ідеалами демократії та свободи особистості.

Не раз замислююсь і розмірковую над тим, якими хочу бачити своїх учнів. Прагну, щоб кожний учень став повноправним громадянином, готовим до всіх труднощів дорослого життя, щоб він не тільки виживав у цьому світі, а і став щасливим, жив повноцінним змістовним життям. Для цього потрібні не тільки знання, а знання, як інтегруватися, створювати та формувати унікальні ідеї, обговорювати різні точки зору та знаходити компроміс. Хочеться, щоб учні стали творчими особистостями вже сьогодні.

Чи під силу кожному стати творчою особистістю? Звідки бере початок могутня ріка творчості? Де ті життєтворчі джерела?

Необхідно перебудувати учбовий процес так, щоб у ньому велику кількість часу займало не пасивне сприйняття учбової інформації, а активна діяльність учнів. Завжди готова працювати з творчо активними учнями, які формуються як творчі особистості.

Такі учні для мене знахідка, вони дають можливість творити разом з ними, переорганізовувати уроки за інноваційними технологіями в сучасній школі. Прагну, щоб цей творчий потенціал кожного учня не загубити, щоб він ні на мить не уповільнювався. Як це не дивно, але якщо використовувати активні методи, то проблеми спілкування просто не існує. Навіть в обмежених умовах можна активізувати навчання, зробити його насиченим. Основною формою в організації навчально-виховного процесу залишається урок.

Головне завдання — щоб урок був цікавим і стимулював школярів до пізнання нового. Тільки на уроці можна виявити дітей, які виділяються, насамперед, підвищеним рівнем розумового розвитку. Навчання і виховання два боки єдиного процесу, а ефективний та якісний урок є першою сходинкою до всебічно розвинутої особистості.

Розділ І. Інновації та традиції

Не талановитих дітей не має. Завдання полягає в тому, щоб допомогти кожній дитині вчитися, засвоювати все загальнолюдське, пізнавати себе як людину, плекати почуття власної гідності, самоповаги, відчуття, що з нею рахуються, що вона потрібна, її цінують. Дати простір для творчості, кмітливості, самостійності, пізнавальної активності. Учні не бояться сказати своє слово, висловити свої думки, довіряти та не боятись бути висміяними чи покараними.

Випробувано наступні види колективної діяльності учнів:

— Парна робота, що носить односторонній характер (сильний учень допомагає відстаючому) або двосторонній характер (взаємодопомога, взаємоконтроль, взаємооцінювання);

— Групова робота в мікроколективах (гомогенні групи — однакові за успішністю; гетерогенні - різні за успішністю)

— Різновікові, для виконання деяких учбових справ тощо.

— Командні ігри.

За Фридманом Л. М. одним із принципів, за яким повинно бути побудовано учбовий процес, є принцип широкого використання колективних форм учбової роботи учнів в органічному єднанні з індивідуальною і фронтальною формами роботи. Другий принцип побудови учбового процесу є принцип особисто-рольової участі школярів у цьому процесі.

Основою для учителя та учня є учбова тема, яка вирішується і вивчається на протязі системи уроків. І відповідно ніякої загальної єдиної структури уроку не може бути і не повинно бути.

Згідно літературних джерел (Портнов М.Л. «Азбука школьного управления») існує три рівня засвоєння:

— Перший — запам’ятовування і відтворення матеріалу, який вивчили. Цей рівень сприяє накопиченню знань, фактичних відомостей. Без цього не може бути освіченої людини.

— Другий — використання знань на практиці, вміння користуватися знаннями в схожих обставинах, за зразком тощо.

— Третій — використання знань в нестандартних обставинах. Це творчий підхід вирішення задач, трансформації знань, їх комбінація, самостійна оцінка явищ та фактів.

В цілому тільки на уроці здійснюється вироблення всіх трьох рівні засвоєння. Урок має визначену мету, завдання єдині вимоги. Головна вимога до уроку — це досягнення мети, засвоєння вивченого матеріалу.

Урок — це педагогічний здобуток, який відрізняється цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком частин, єдиною логікою, розгорнутою діяльністю вчителя та учнів.

Виклад навчального матеріалу повинен бути варіативним за своєю структурою. Більше ставити проблем і шукати шляхи їх розкриття, доказові рішення. Створюються умови для природного життя дитини, зосередження, бажання пізнавати оточуючий світ, самостійно шукати істину, знання. Коли дитині цікаво, вона прагне виявити кмітливість, швидкість реакції.

Для кожного предмету співвідношення інноваційного та традиційного можуть бути різні.

Навчальний процес в сучасних умовах реформування системи освіти вимагає постійного вдосконалення. Це обумовлено, перш за все, зміною пріоритетів та соціальних цінностей: інтеграційні процеси усе більше усвідомлюються як засіб досягнення такого рівня якості освіти, який в найбільшій мірі відповідає задоволенню потреб людини та розвитку її духовного багатства.

Успішність досягнення мети залежить не тільки від змісту освіти, але і від того, як засвоюється навчальний матеріал: індивідуально або колективно, в авторитарних чи гуманістичних умовах, опираючись на увагу, сприйняття, пам’ять або на весь особистісний потенціал людини, за допомогою репродуктивних або активних методів навчання.

Хімія та біологія можуть стати дуже цікавими, якщо збудувати процес навчання правильно, з урахуванням індивідуальних особливостей сприйняття матеріалу.

Ефективність навчання знаходиться в прямій залежності від рівня активності учнів, тому одна з основних задач — не лише надання учням суми знань, але й розвиток пізнавальних інтересів, творчого підходу до справи, прагнення до самостійного поповнення знань, уміння застосовувати їх в практичній діяльності.

У педагогіці існує багато методів навчання. Виділимо деякі з них:

Пасивні методи: де учні виступають в ролі «об'єкту» навчання, які повинні засвоїти і відтворити матеріал, який передається їм вчитель — джерелом знань. Основні методи це лекція, читання, опитування.

Схема 1 (пасивний метод)

Активні методи: де ті, що навчаються є «суб'єктом» навчання, виконують творчі завдання, вступають в діалог з викладачем. Основні методи це творчі завдання, питання від учня до вчителя, і від вчителя до учня.

Схема 2 (активний метод)

Інтерактивні методи: От англ. (inter — «між»; act — «дія») таким чином дослівний переклад позначає інтерактивні методи — методи, що дозволяють вчиться взаємодіяти між собою; а інтерактивне навчання — навчання побудоване на взаємодії тих, хто навчає і навчається, включаючи педагога. Ці методи передбачають колективне навчання в співпраці, причому і той, хто навчається і педагог є суб'єктами навчального процесу. Педагог частіше виступає лише в ролі організатора процесу навчання, лідера групи, творця умов для ініціативи учнів. Під час інтерактивного навчання учні активно спілкуються, сперечаються, не погоджуються з співрозмовником. Відбувається забезпечення демократичного, рівноправного партнерства між педагогом і учнями і серед учнівського колективу.

Схема 3 (інтерактивний метод) Застосування в навчальному процесі інтерактивних технологій дозволяє вести обговорення в групах, практикувати і відпрацьовувати уміння і навички на заняттях і в реальному житті. І це не випадково, оскільки інтерактивні методи задіють не тільки свідомість учня, його почуття, а також волю, тобто включають в процес навчання «цілісну людину» .

Слово «інтерактивне» складається з двох слів «інтер» та «активне», що означає: «взаємно», «обопільно», «вкупі», «спільно», «між» .

Друга частина слова — «активне», означає: «рухливе», «діяльне», «жваве», «енергійне» .

Так що, «інтерактивне навчання» — це технології навчання, які дають можливість та сприяють учням спільно, взаємно, обопільно та вкупі, жваво, енергійно й рухливо займатися під час навчального процесу.

Інтерактивні методи навчання дають позитивний ефект при вивченні дисциплін, бо дають можливість працювати учням в парах, мікрогрупах або малих групах, маніпулювати предметним матеріалом шляхом спостережень, дослідів та випробувань різних можливостей для розв’язання поставленої задачі чи проблеми, це навчання, яке дає можливість учням опрацьовувати навчальний матеріал розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору.

Організація інтерактивного навчання передбачає використання методів, які створюють ситуацію пошуку, сумніву, ризику, успіху, аналізу та самооцінки своїх дій.

Упевнена, що від нововведень традиційні методи будуть мати більший успіх. Працювати не за шаблоном, формуватись як творча, соціально-активна особистість, створювати загальносуспільні цінності та ідеали — це велика праця над собою.

Розділ ІІ. Особливості застосування інтерактивних та інноваційних методів та технологій на уроках біології та хімії

Актуальність проблеми полягає в тому, що у сучасному вимогливому та швидкозмінному соціально-економічному середовищі рівень освіти значною мірою залежатиме від результативності запровадження технологій навчання, що ґрунтуються на нових методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають діяльнісний підхід до навчання.

Вкупі з інтерактивними методами, підвищує засвоєння матеріалу та зацікавленість учнів, вдале застосування міжпредметних зв’язків.

Міжпредметні зв’язки допомагають учням зрозуміти процеси, що відбуваються в навколишньому світі. Використання міжпредметних зв’язків хімії(біології) з іншими дисциплінами необхідно також для формування системного мислення студентів. Міжпредметні зв’язки створюють основу для формування наукового світогляду і всебічного розвитку особистості. Важливо правильно визначити час і місце включення міжпредметного матеріалу у зміст заняття.

Слід зазначити, що не завжди учні співставляють відомості про зовнішній світ, отримані на одному уроці, з інформацією про ті ж об'єкти на інших уроках. Досить часто вони не пов’язують воєдино і розрізнені факти, що демонструються в рамках одного предмета.

Для розв’язання цих завдань застосовується інтерактивна технологія, що здійснюється через міжпредметні зв’язки або інтегровані уроки. Методика використання міжпредметних зв’язків передбачає залучення на уроки з одного предмету понять, образів, уявлень з інших предметів.

Досить цікавим є привнесення в сучасний урок біології чи хімії літературних уривків, загадок або віршів, оскільки це надає матеріалу, що вивчається, особливу привабливість і викликає творчий інтерес учнів. Використання ж різноманітних літературних жанрів у вивченні нового матеріалу розвиває логічне мислення учнів, а також сприяє їх евристичній діяльності на уроці.

Для організації успішної навчальної діяльності учнів можна практикувати систему запитань, які ставить учитель учневі або учні один одному, вибрати девіз або епіграф уроку, що зосереджує увагу на основному, інсценізувати явище чи подію за сюжетом з підручника, використати вірш або уривок, скласти оповідання про елементи і їхні сполуки, пригадати ситуації з кінофільмів, телепередач чи рекламних роликів.

Наприклад: Тема. Сенсорні системи смаку й нюху.

— На етапі вивчення нового матеріалу:

Розповідь про гоголівського майора Ковальова, який мав замість носа «место совершенно гладкое, как будто только-что выпеченный блин». Він говорив: «Боже мой! За что такое несчастье? Будь я без руки или без ноги — все же лучше, будь я без ушей — однако же сноснее, но без носа человек — черт знает что: птица не птица, гражданин не гражданин, просто возьми и вышвырни в окошко!»

— На етапі узагальнення знань: метод «Оцінити факти» .

1. В історичній мініатюрі В. Пікуля «Запашна симфонія життя» є такий цікавий епізод: до молодої дівчини залицялися двоє суперників — співак та парфюмер. На концерт свого суперника парфюмер приніс великий кошик фіалок і поставив на кришку рояля. Співак з ганьбою втікає, бо не може взяти ні однієї високої ноти. Виявляється, парфюмер добре знав, що запах фіалок здатний руйнувати гармонію голосових звязок.

2. Число помилок програміста знижується на 20%, коли він вдихає запах лаванди, на 33% - від запаху жасмину, на 54% - від запаху лимону. Встановлено, що запахи лаванди і розмарину діють заспокійливо і знімають стресовий стан, а запахи лимону і евкаліпту збуджують і підвищують продуктивність праці.

Тема. Слухова сенсорна система.

— На етапі мотивації навчально-пізнавальної діяльності:

Розповідь — казка про лебедя і бобра: крилатий красень лебідь пишався і хвалився перед підсліпкуватим бобром своїми зіркими очима. А бобер запитав: «чи не знає лебідь, що там хлюпнуло за третім поворотом річки. Але не побачив лебідь нічого тривожного.» Цим прикладом пояснюється, що мати добрий слух — це те ж саме, що мати добрий зір.

Проведення інтегрованих уроків створює умови для використання в обговоренні навчальної теми різноманітних завдань, що сприяють розвитку інтересу учнів до предмета.

Інтегровані уроки дають змогу підвищити рівень знань учнів, розвивають творчу фантазію, збагачують їхню мову, підвищують ерудицію, виховують культуру, смак.

Так, для узагальнення знань з органічної і неорганічно хімії доцільним є проведення інтегрованого уроку «Хімія. Колір. Психологія), метою якого є:

­ Вивчення кольору з погляду хімії і психологічного впливу;

­ Створення умов для актуалізації в структурі знань наукових фактів, понять, законів, теорій;

­ Сприяння усвідомленню учнями соціальної, практичної й особистісної значущості пропонованого навчального матеріалу.

Інноваційні технології навчання, нетрадиційний підхід до навчання створюють в учнів можливість займати не просто активну, але ініціативну позицію в навчальному процесі, не просто «засвоювати» запропонований вчителем матеріал, але пізнавати світ, вступаючи з ним в активний діалог, самому шукати відповіді та не зупинятися на знайденому як на остаточній істині.

Класифікація інтерактивних технологій

У своїй роботі я прагну використовувати активні і інтерактивні методи на різних етапах заняття: під час вивчення нового матеріалу, закріплення, формування вмінь та навичок. Вчитель повинен виступати лише як керівник розумової діяльності учнів, спрямовуючи її, допомагати, послуговуючись фактами, дійти певних висновків. Залучаючи учнів до діяльності, я скеровую їх на пізнання світу і себе в ньому і, дозуючи допомогу, реалізовую важливий принцип виховання: «Допоможи мені, щоб я зробив це сам» .

Наприклад: Тема. Безумовні та умовні рефлекси. Інстинкти.

· Етап мотивації навчальної діяльності.

Проблемні запитання і проблемні досліди:

— Ми всі часто бачимо невпинну роботу бджіл та мурах. Чому ж вони продовжують будувати свої стільники не звертаючи уваги на те, що їхні соти зруйнували?

— Чому відбувається колінний рефлекс, коли легко ударити неврологічним молоточком по сухожилку 4-голового м’яза розгинача стегна, розташованого під колінною чашечкою?

— Чому ноги розгинаються в гомілковому суглобі, гомілка відхиляється назад, коли нахилитися не згинаючи ніг? (Завдяки цьому підтримується рівновага. Що демонструє цей дослід? Головний мозок регулює роботу центрів спинного мозку).

— Що доводять ці досліди? (У людини є безумовні рефлекси, які здійснюються за допомогою ЦНС).

· Етап вивчення нового матеріалу.

Рефлекси відділів мозку:

— рефлекси довгастого мозку:

а) ковтання неможливе, якщо задня стінка глотки не подразнюється.

Щоб в цьому переконатися, зробіть декілька ковтальних рухів. Коли в роті слини не залишиться, рефлексу ковтання не буде;

б) доторкніться до брів, вій, внутрішнього та зовнішнього краю ока.

Що спостерігається?

в) зробити декілька швидких та глибоких вдихів та видихів.

Чому після них дихання зупиняється?

— рефлекси середнього мозку:

а) візьміть олівець, помістіть його на відстані 20 см від очей товариша і запропонуйте йому зафіксувати на цьому предметі погляд. При наближенні олівця до очей — вони зводяться до носа. Поясніть це.

б) попросіть піддослідного прийняти нестійке положення, поставивши ліву ногу перед правою так, щоб ступні утворили одну пряму лінію. Очі піддослідний повинен закрити. Легенько підштовхніть його.

Що спостерігається?

Чому він відставляє ногу вбік, або балансує?

в) вчитель стукає олівцем по столу — спостерігається орієнтувальний рефлекс. Якщо несподівано покласти руку на плече учня, який відвернувся, ефект такий же.

— рефлекси мозочка:

а) закрийте очі і простягніть руку з витягнутим вказівним пальцем вперед. Потім доторкніться кінчиком пальця до носа. В цьому русі бере участь 30 мязів. Поясніть узгодженість роботи цих м’язів.

— рефлекси проміжного мозку:

а) визначити, який рефлекс цього відділу можна спостерігати при виконані наказу «Стій!» Вчитель пропонує встати, а потім дає наказ. Учні опиняться в різних позах. Як можна назвати його? Що відбувається зм’язами протилежної дії в суглобах?

" Мозковий штурм"  — це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень шляхом вільного висловлювання думок цих учасників. Шляхом «мозкового штурму» всього за декілька хвилин можна отримати десятки ідей.

Серед інноваційних педагогічних засобів і методів, що забезпечують індивідуалізацію навчання, особливе місце займає проектування як основний вид навчальної діяльності, тобто метод проектів.

Проект — це учнівська самодіяльність, конкретна практична творча справа, поетапний рух до мети, прийнятої й усвідомленої учнем. Проектна технологія принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв’язку між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня.

Найбільш перспективними видами проектної діяльності з огляду на її потенційні психолого-педагогічні можливості є колективні міжпредметні проекти, які виступають не лише як інтегруючий і систематизуючий фактор сучасної освіти, а й забезпечують максимальне її наближення до реальних потреб життя, творчої самореалізації.

У практиці навчання проектна діяльність реалізується через:

· Урок чи практичне заняття;

· Позаурочну діяльність (предметна діяльність)

· Науково-практичну діяльність учнів (захист рефератів).

Наприклад: Віртуальна екскурсія " В гостях у казки"

Мета : Прививати інтерес до хімії серед учнів молодших класів. Розвивати практичні навички серед старшокласників.

Обладнання: магніт, сірка, залізо, хлоридна кислота, амоній, солі міді, спиртівка, колба, магнієвий порошок, розчин силікатного клею, солі нікелю.

Хід заходу

Вчитель: Всі діти полюбляють казки. Спочатку з цікавістю слухають, що читають їм мами, потім розглядають малюнки в книжках, а потім читають самі і весь час намагаються уявити, що робили, я себе вели герої. Як казкові події могли б виглядати у житті. Ми зробимо маленьку віртуальну екскурсію у казку, а допомагатимуть мені в цьому мої юні помічники: (діти старших класів). Вони не чарівники, вони тільки навчаються бути ними.

Учень: Всі читали казку Шарля Перо «Попелюшка» і пам’ятаєте, що їдучи на бал, зла мачуха задала Попелюшці додаткову роботу — перебрати і розділити по зернятку суміш із мішка. Як це могло б виглядати.

Дослід: розділення магнітом суміші сірки та заліза.

Вчитель: Ви знаєте казку про Аладіна. Хто ще герой цієї казки? Звісно джин. Зараз ми спробуємо покликати до нас цього героя.

Дослід: амоній додається до колби в якій хлоридна кислота.

Вчитель: Пригадайте, як Аладін вперше зустрівся з царівною Будур? Він дивився на неї і говорив з нею, за що сторожа повинна була його наказати. Вона кинулась на Аладіна… Але тут маграбінець, піднявшись на лікті, кинув порошок із мішечка і вигукнув: «О порошок, відніми у них пам’ять на цілих півгодини». Якщо б маграбінець скористався нашим порошком, який ефект був би в цьому випадку?

Дослід: горіння магнієвого порошку в полум'ї горілки.

Учень: Народна мудрість говорить: «Не має диму без вогню». Найбільш вогненний персонаж славянських казок — Змій Горинич. У відомій казці вогнедихаючому злому чудовиську протистоїть Кирило Кожум’яка. Ми багато раз бачили полум’я, але може у казкового дракону воно було не зовсім звичайним, а наприклад, зеленим.

Дослід: полум’я + солі міді

Учень: Ще один персонаж народних казок — Баба Яга. В казці яка так і називається, говориться про бідну дівчинку, яку зла мачуха відправила до Баби Яги за голкою з нитками. Дівчинці загрожувала смертельна небезпека, але вона втекла. «Баба Яга пустилась наздоганяти. Дівчина приложила вухо до землі і почула, що Баба Яга близько, бросила гребінець: зробився ліс такий густий страшний». Ми можемо також спробувати виростити ліс.

Дослід: розчин силікатного клею + солі нікелю.

Учень : Ще одна дуже кольорова казка — «Червоненька квіточка». Ми можемо згадати її зміст, але як уявити її, у нас є тільки біленька квіточка. Чари в казці - справа звичайна. Нехай і наша квіточка стане червоною.

Дослід: біла квітка + амоній або силікатний клей.

Вчитель : Ми сьогодні згадали чудові, відомі вам мудрі казки. Вони вчать добру і справедливості, чесності, взаємодопомоги.

Освітню ж рефлексію учнів можна відстежити, скориставшись однією з творчих форм рефлексії - сінквейном.

Сінквей — це вірш, який вимагає синтезу інформації і матеріалу в коротких висловах. Він складається з п’яти рядків.

Наприклад: Вуглеводи Оксигеновмісні, органічні.

Живлять, одягають, захищають.

Природно утворюються методом фотосинтезу.

Полісахариди.

Ігрові технології навчання. Технології ігрового навчання — це така організація навчального процесу, під час якої навчання здійснюється у процесі включення учня в навчальну гру (ігрове моделювання явищ, «проживання» ситуації).

Навчальні ігри мають за мету, окрім засвоєння навчального матеріалу, вмінь і навичок, ще й надання учневі можливості самовизначитися, розвивати творчі здібності, сприяють емоційному сприйманню змісту навчання.

Види ігор:

* навчальні, тренувальні, узагальнюючі;

* пізнавальні, виховні, розвиваючі;

* репродуктивні, продуктивні, творчі.

Наприклад: Тема. Слухова сенсорна система на етапі актуалізації опорних знань використання Вікторини — гри:

— чому рогівка заломлює промені вдвічі сильніше, ніж кришталик (тому, що її заломлююча сила незмінна, а кришталик змінює кривизну завдяки війковим м’язам, а на це потрібен час);

— яку частину ока порівнюють з діафрагмою фотоапарату; - чи бачили б ми, якби наші очі сприймали інфрачервоні промені (ні, світло Сонця зникло б для нас через власне випромінювання;

— яким би був наш зір, якби на сітківці були лише палички чи колбочки;

— чому у кішки виблискують очі, а у людини ні (у людини перший шар сітківки має фусцин, який не відбиває променів, а у кішки є «дзеркальце «для кращого поглинання світла вночі);

— людину з гострим зором порівнюють з орлом (у цих птахів колбочки мають діаметр у 10−15 разів менший, ніж у людини);

— чи можна по окулярах, які знаходяться на людині визначити, вона страждає на короткозорість чи далекозорість (по зовнішньому вигляді лінз:опуклі чи ввігнуті).

У навчальному процесі можливо і бажано також використання інформаційних технологій.

Використання інформаційних технологій на уроках хімії та біології дозволяють інтенсифікувати діяльність вчителя, підвищити якість навчання предмету, відобразити суттєві сторони хімічних та біологічних об'єктів, втілив в життя принцип наочності.

Застосування засобів мультимедіа вирішує проблему пошуку інших форм наглядності: представлення хімічного експерименту і інтерпретації його даних, коли безпечна постановка дослідів в умовах начального закладу неможлива; життєдіяльності біологічних об'єктів, що неможливо побачити неозброєним оком тощо.

Мультимедійні засоби навчання є універсальними, оскільки можуть бути використані на різних етапах заняття.

Метою застосування відео матеріалів та інших мультимедійних засобів є ліквідація прогалин у наочності викладання.

інтерактивний навчання мультимедіа ігровий

Висновки та пропозиції

У педагогічній інтерпретації інновація означає нововведення, що поліпшує хід і результати навчально-виховного процесу.

Нове у педагогіці - це не лише ідеї, підходи, методи, технології, які у таких поєднаннях ще не висувались або ще не використовувались, а й той комплекс елементів чи окремі елементи педагогічного процесу, які несуть у собі прогресивне начало, що дає змогу в ході зміни умов і ситуацій ефективно розв’язувати завдання виховання та освіти.

Широке використання активних методів навчання безсумнівно буде сприяти ефективному вирішенню головної проблеми навчальння — підвищення якості знань учнів, підвищення ефективності навчання на уроках біології та хімії. Важливо, щоб вчитель умів обирати такі методи і форми роботи, які відповідають меті навчальної дисципліни.

Розвиток педагогічної науки пропонує учителям і учням нові форми комунікації, нові підходи до розв’язання абстрактних і конкретних завдань, перетворюючи вчителя з авторитарного транслятора готових ідей на координатора інтелектуального і творчого потенціалу учня. Майбутнє за системою навчання, що вкладалася б у схему учень — технологія — вчитель, за якої учитель перетворюється на педагога-методолога, технолога, а учень стає активним учасником процесу навчання Таким чином, використання на заняттях хімії та біології міжпредметних зв’язків, інтерактивних методів навчання, інформаційних та ігрових технологій, в тому числі технологій мультимедіа, сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, підвищує якість засвоєння навчального матеріалу, полегшують виконання рутинних, технічних, нетворчих операцій, пов’язаних із дослідженням різних процесів і явищ або їх моделей, розкривають широкі можливості щодо істотного зменшення навантаження під час навчально-пізнавальної діяльності.

Література

1. Азаров Ю. П. Искуство воспитывать — М.:Просвещение, 1985

2. Бабанский Ю. К., Поташник М. М. Оптимизация педагогического процеса (в вопросах и ответах) — К.: Радянська школа, 1984

3. Барна М. М. організація роботи з обдарованими школярами — Т.:Мандрівець, 1996

4. Богданова О. К. Сучасні форми і методи викладання біології в школі. — Х.: Вид. група «Основа», 2003. — 80 с.

5. Васьков Ю. В. Наукові основи сучасного аналізу уроку — Х.: Ранок, 2002. — 176 с.

6. Григорович О. В. Робота з обдарованими учнями. Хімічні турніри. — Х.: Вид. група «Основа», 2006. — 176 с.

7. Десятниченко Н. Моделі сучасних уроків//Завуч. — 2002. — № 35. — С.5

8. Задорожний К. М. Навчальні ігри на уроках біології. — Х.: Вид. група «Основа», 2006. — 224 с.

9. Олійник В.М. Новітні технології в організації навчальної практики та екскурсій з біології. — Х.: Вид. група «Основа», 2004. — 144с.

10. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. — К.: АСК, 2004. — 192с.

11. Різванов А.К. Хімічний експеримент у школі: Методичний посібник. — Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2002. — 128с.

12. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. — Х.: Основа, 2003. — 78с.

13. Сомин Л. Е. Увлекательная химия. Пособие для учителей. — М.: Просвищение, 1978. — 176 с.

14. Суворова Г. Ф. Обучение в малокомплектной сельськой школе: 5−9 класса — М.: Просвещение — 1990