Загальна характеристика запозиченої лексики
Граматичне освоєння запозичених слів полягає в набутті ними граматичних значень української мови, наприклад, відмінювання: manager — менеджер, менеджера; killer — кілер, кілерам; scanner — сканер, у сканері; дієвідмінювання — менеджерять, менеджерити; сканувати, сканують; додаванні українських афіксів: менеджеритися, антипіаритися тощо. В англійській мові граматичного роду немає, але за законами… Читати ще >
Загальна характеристика запозиченої лексики (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Щоб зрозуміти причину «масових» запозичень з інших мов, потрібно визначити способи освоєння цих слів. Характеризуючи соціально-економічну лексику, виділяються матеріальні запозичення, а також калькування. Так, слово менеджмент в українській мові є матеріальним запозиченням з англійської: українське слово відтворює не лише значення англійської management, а також її звучання й написання. Матеріальними запозиченнями є англізми мерчандайзинг (merchandising), офшор (off-shore), пірсинг (piercing) тощо.
Серед матеріальних запозичень розрізняють запозичення усні, які проходять «на слух» без урахування письмового образу слова в мові-джерелі, і запозичення з письмових текстів, чи з урахуванням письмового образу слова.
Запозичене слово може підлягати, з його більш повним засвоєнням, новим перетворенням, які знищують риси чужинності, воно «обростає» похідними словами й набуває певних семантичних змін. Ступінь трансформації (графічної, фонетичної, граматичної, семантичної) залежить від шляхів проникнення лексем в українську мову, від форми засвоєння.
Графічним освоєнням іншомовного слова вважають його написання засобами української графіки відповідно до правил українського правопису наприклад, англійське business передають українською як бізнес.
Під час фонетичного освоєння запозичених слів іншомовні фонеми передають близькими до них українськими, наприклад, фонему h передають як х (hall — хол) чи як г (hotel — готель, hospital — госпіталь) тощо.
Граматичне освоєння запозичених слів полягає в набутті ними граматичних значень української мови, наприклад, відмінювання: manager — менеджер, менеджера; killer — кілер, кілерам; scanner — сканер, у сканері; дієвідмінювання — менеджерять, менеджерити; сканувати, сканують; додаванні українських афіксів: менеджеритися, антипіаритися тощо.
Поширеним явищем є зміна частиномовного статусу слів іншомовного походження, наприклад, дієслова, які в англійській мові мали закінченняing, в українській мові набули категорію іменника: to tune (tuning) — тюнинг, to consult (consulting) — консалтинг, to monitor (monitoring) — моніторинг.
Запозичення слів — це активний процес. Українська мова не пасивно сприймає чужі слова, а певним чином перебудовує, переробляє їх, пристосовуючи до своїх внутрішніх закономірностей, включаючи до сітки власних системних відношень.
В англійській мові граматичного роду немає, але за законами української мови іменники, запозичені з англійської, одержують той чи інший рід, наприклад, фарма-маркет — чол. рід, картингіст — чол. рід, арт-бізнес — чол. рід, маркет-мейкер — чол. рід, герла — жін. рід).
У процесі переходу з іноземної мови до української слова іноді змінюють і своє лексичне значення. Так, англійське слово fly-lady — це скорочення від finaly love yourself — «нарешті покохай себе», але в українській мові флайледі означає «домогосподарка, у якої все до ладу». Спостерігаємо зміну семантики в англійській мові - це «жінка, яка себе любить», а в українській — «домогосподарка».
З кінця ХVІІІ століття склад інтернаціоналізмів поповнився термінами, які стосуються суспільно-політичного життя: meeting — мітинг, club — клуб, leader — лідер, interview — інтерв'ю, reporter — репортер; міжнародної торгівлі й організації виробництва: import — імпорт, export — експорт, trust — трест, cheque — чек; словами, що характеризують побут: comfort — комфорт, service — сервіс, toаst — тост тощо. Іноді запозичення замінюють уже наявні мовні одиниці, наприклад, англізми сленг, дисплей, мейкап витіснили французькі слова жаргон, екран, макіяж.