Розробка технологічного ремонту стартерів і генераторів двигунів КаМАЗ-740. 
31на дільниці центральних ремонтних майстерень, річна програма 210 комплектів

Розробка технологічного ремонту стартерів і генераторів двигунів КаМАЗ-740.31 на дільниці центральних ремонтних майстерень, річна програма 210 комплектів

Вступ

електрообладнання генератор ремонт Суспільно-економічні зміни, що відбуваються в незалежній державі Україні, позначаються в на автомобільному транспорті. Практика показує, що за останні роки досягнуто збалансованості попиту і пропозицій транспортних послуг — рівноваги транспортного ринку. Таке становище зумовлено рядом обставин, головними з них є зниження попиту на транспортні послуги в цілому по країні, підтримування технічної готовності транспортних засобів на досить високому рівні, незважаючи на значне їх фізичне зношування, поява на транспортному ринку значної кількості приватних транспортних засобів.

Показником рівня пропозицій транспортних послуг є наявний транспортний потенціал і ефективність його використання. Аналіз транспортного балансу за останні роки показує, що постачання нових автомобілів становиться менш 7% від наявного парку, а цей показник значно нижчий нормативного, значення якого коливається в межах 12 — 15%.

На утримання автотранспортних засобів у технічному справному стані, що забезпечує ефективний транспортний процес, галузь здійснює великі ресурси і витрати. Економія паливних, енергетичних, матеріальних і сировинних ресурсів у процесі експлуатації автомобілів щільно залежить від їх технічного стану, рівня організації матеріально-технічного постачання і процесів перевезення, зберігання і нормування витрат експлуатаційних матеріалів та запасних частин на автотранспортних підприємствах.

В цих умовах стає актуальним створення на автотранспортних підприємствах дільниць ремонту. Дільниці ремонту вузлів та агрегатів обладнуються і пристроями, які дають змогу якісно ремонтувати агрегати і вузли при економії запчастин і матеріалів.

Тема дипломного проекту пов’язана з удосконаленням технології ремонту електрообладнання двигуна КаМАЗ-740. Від технологічного стану стартера та генератора залежить довговічність електрообладнання.

Відділення має можливість ремонтувати і регулювати стартери і генератори на високому рівні, так для цього є стенд Є-240. Стенд універсальний і дає надійні показники роботи електрообладнання.

По організації роботи — відділення ремонту стартерів і генераторів входить до дільниці ремонту електрообладнання. На дільниці проводять капітальний ремонт стартерів і генераторів з намоткою якорів і відновленням полюсних катушок. Відновлюють електропроводку, а також ремонт датчиків і приймачів систем сигналізації.

В відділені організована бригадна форма праць. Це дає змогу швидко опанувати технологічний процес ремонту і високу якість робіт.

Розроблена технологія ремонту відповідає вимогам техніки безпеки і охорони праці. Робочі місця в відділенні всі атестовані. Вони відповідають вимогам наукової організації праці та обладнані засобами механізації робіт.

1. Загальний розділ

1.1 Короткий огляд проекту

При експлуатації, технічному обслуговуванні, поточному ремонті і капітальному виникає необхідність в ремонті генераторів і стартерів. При сучасному стані ремонтного виробництва, дорогих запасних частинах, та здебільшого їх відсутність приводить до того, що АТН, АРЗ і майстернях організовуються дільниці по ремонту електрообладнання і в першу чергу стартерів і генераторів. Ремонт стартерів і генераторів полягає у визначенні стану деталей, катушок, полюсів та щіткових вузлів. Для вияснення технічного стану генератора та стартера підлягають розбиранню, а їх складові мийці і дефектуванню. Після дефектування деталі які мають граничні зноси та дефекти відновлюються до номінальних розмірів. Для перевірки стану стартерів і генераторів я пропоную використати стенд «Є240». Стенд дає змогу заміряти чистоту обертання ротора, напругу, струмове навантаження генератора та визначити на холостому ходу його загально-технічний стан і тягову характеристику стартера в режимі гальмування.

Для відновлення колекторів генератора і стартера використовуємо станок Р-105. Цей станок дає змогу фрезерувати міканіти між пластинами. Для намотки якоря генератора ми використовуємо станок 2348.

Для висвердлювання заломів в корпусі генератора і стартера, а також для відновлення отворів методом вкручуючих втулок використовуємо станок НЕ 12 А.

Для випресовки підшипників з кришок використовуємо настільний ручний прес 2280 та підставки.

Для намотки якорів їх підвергаємо пропитці в цапон-лакові на приладі для пропитки якорів генератора і стартера 6506−20.

Для виконання пофарбовочних робіт використовуємо прилад для фарбування виробів в електричному полу ІЄРЦ-4.

Розбирально-складальні роботи виконуємо на слюсарних верстатах які обладнані пристроями для кріплення стартерів і генераторів.

Після розбирання ми виконуємо мийні роботи на приладі для мийки керосином деталей електрообладнання.

Маршрутна технологія ремонту генератора і стартера буде складатися з таких операцій:

005 Мийка

010 Розбирання

015 Мийка деталей

020 Дефектування

025 Комплектування

030 Збирання

035 Випробовування

040 Фарбування

2. Технологічний розділ

2.1 Якість ремонту стартерів і генераторів та технічне оснащення виробництва

На сучасних авто експлуатаційних підприємствах створюються ремонтні дільниці. Ці дільниці повинні забезпечувати якісний ремонт автомобілів і одиниць. Технічні можливості сучасного технологічного обладнання дають змогу, при відповідній організації ремонтного виробництва, якісно ремонтувати автомобілі і двигуни. При організації ремонтних дільниць необхідно підходити до цього питання з економічних показників. Нове обладнання коштує дуже дорого, тому воно повинно грамотно експлуатуватися і давати якісні показники продукції, яка ремонтується.

Наша дільниця проектується для ремонту стартерів і генераторів КаМАЗ-740.

На автомобілях КаМАЗ-740 встановлений трифазний синхронний генератор перемінного струму 1727 з незалежним електромагнітним збудженням та стартер СТ142Б — герметичний, закріплений на картері маховика з лівої сторони двигуна, складається з електродвигуна, механізму привода та електромагнітного реле. Перелічені прилади входять до конструкції електрообладнання, який ми будемо ремонтувати.

Від якісного ремонту приладів залежить довговічність акумуляторної батареї та приладів електрообладнання.

2.2 Розрахунок режимів роботи і фондів часу

Проектуємо дільницю ремонту комплектів електроапаратури як преривне виробництво з 251 робочим днем в році, роботою в 1 зміну, коефіцієнт використовування робочого часу 0.80. Річна трудомісткість 9000 н.г.

Розрахуємо дійсний річний фонд часу роботи обладнання Ф_д.о год. за формулою

Ф_д.о = Ф_н.о по (1)

де Ф_д.о — при 1 змінній роботі - номінальний фонд часу = 2070 годин; Таб.5 (1)

по — коефіцієнт використання обладнання = 0.97 Таб.5 (1)

Ф_д.о = 2070 0.97 = 2007 год.

Номінальний річний фонд часу робітників для слюсарів ремонтників з гарними умовами праці - місця атестовані - при 41 робочій неділі приймаємо рівнем.

Ф_н.р = 2070 год.

Дійсний річній фонд часу визначаємо за формулою

Ф_д.р = Ф_н.р п р. г, де Ф_д.р — номінальний фонд робочого часу 2070 год.; п р. г — коефіцієнт використання робочого часу з завдання = 0.80 — 0.85.

Приймаємо 0.80.

Ф_д.р = 2070 0.80 = 1656 год.

2.3 Розрахунок кількості робітників дільниці

Розрахунок ведемо за формулою:

М_ав = Т _р / Ф_н.р роб. (1 стор. 32 форм № 9:10) (3)

М _пис = Т_р / Ф_у р, (4)

де Т_р — річна трудомісткість робіт;

Ф_н.р і Ф_д.р — номінальний і дійсний фонд часу

М_ав = 11 100 / 2070 = 5,3 раб.

Приймаємо 5 робітників

М_шт. = 11 100/1656 = 6,7

Приймаємо 7.

2.4 Розраховуємо кількість допоміжних робітників

Кількість допоміжних робітників визначаємо за формулою (1 ст. 33 (11)

М _доп = П¹М шт.,

де П¹ — відсоток допоміжних робітників

П = 0,25;

М шт. — штучна кількість робітників.

М _доп = 425/100=1 роб.

Таблиця 1 — розподіл робітників по розрядах виконання роботи

2.5 Розрахунок середнього розряду ведемо за формулою

(6)

= (12+23+14+15+16)/7 = 23/7 = 3,2

Кількість інженерно-технічних працівників розраховується в процентному відношенні до кількості робітників дільниці… у відсотковому відношенні рівному 10%. Кількість службовців дорівнює 5%. Розрахунок даної категорії співробітників розраховувати немає сенсу, так як дільниця ремонту генераторів і стартерів входить до цеху ремонту електрообладнання.

Кількість і склад професій робітників приймаємо наступний:

М_я = 6 М_ш = 6 М_доп = 1

М_ітр = 1 М_слу = 1 М_топ = 1

Таблиця 2 — склад робітників дільниці

2.6 Розрахунок площі відділення по ремонту стартерів і генераторів

Виробничу площу, Х_об, м², відділення визначаємо за формулою

Х_об = Т_р / Ф_до п_об,

де Т_р — трудомісткість робіт річна — 11 100 год.,

Ф_до — дійсний фонд обладнання — 1656 год.

N_об — коефіцієнт використання обладнання — 0.97

Х_об = 11 100 / 16 560,97 = 6,5 м²

Приймаємо 6 одиниць Кількість робочих місць ручної роботи визначаємо за формулою:

Х_р.р = Т_р / Ф_є.ртпп

де Ф_є.р — дійсний фонд часу робочого місця,

Ф_є.р = 2070 (19 табл.)

М — численність робочих одночасно працюючих на дальньому обладнанні; м = 1;.

Н — коефіцієнт використання робочого місця по часу,

Н = 0,80;

— коефіцієнт, враховуючий міру нерівномірності потреби в обладнанні,

= 1,2−1,4

п — кількість змін, п = 1,

Для дальньої дільниці:

Х_р.р = (11 100/207010,801)1,2 = 5,1

Приймаємо 5

Так як визначного розрахунку шляхом обладнання на місці ручної роботи недостатньо для якісного виконання операцій згідно прийнятої технології, розрахунок площі відділення розраховуємо через площу обладнання.

Складемо таблицю технологічного обладнання.

Таблиця 3 — Перелік обладнання

= 12,65 м²

Приймаємо 13 м²

Площа відділення, м², визначається за формулою:

(9)

де К_о — коефіцієнт щільності розташування обладнання з урахуванням зон і проходів у відділення; К_о = 3,5,

S = 3,5 — 17=5,5 м²

Приймаємо площу 60 м².

2.7 Планувальне рішення споруд

Приймаймо маг колон 6 м, параметри відділення 610, загальна площа S = 60 м², розмір колон 500 500, товщина стін 500 мм, перегородок 380 мм, висота до несучих конструкцій — 3500 мм, розмір дверних пройомів складає - 2400 мм і по висоті 2400 мм, розміри вікон 40 002 000.

2.8 Розрахунок витрат напруги та освітлювальної електроенергії

Р_цет = 8,29 кВт (табл. 3)

Активна напруга

Р_а = п_е Р_стан

де п_е — коефіцієнт попиту, враховуючий натиск і одночасність роботи електроспоживачів витрати в сітці і електродвигуні.

N_е = 0,4 — 0,6

Р_а = 8,29 — 0,4 = 3,3 кВт Річні витрати силової напруги визначаємо за формулою:

W_мл = Ф_д.о Р_а п_об,

де Ф_д.о — дійсний фонд обладнання, Ф_д.о = 2070;

Р_а — активна напруга = 3,3 кВт;

п_об. — коефіцієнт завантаження обладнання, п_об. = 0,3… 0,8

Приймаємо 0,5

W_мл = 3,320 700,5 = 3415 кВт Середні річні витрати освітлювальної електроенергії

(12)

де L — удільна напруга освітлювального навантаження, Вт/м², L = 25 — 30 Вт/м²

Приймаємо 25 Вт/м²;

F — площа відділення, F = 60 м²;

Т_о — число годин освітлювального навантаження на рік;

Т_о = 1100 год при однозмінній роботі;

К_e — коефіцієнт попиту, К_e — 0,2.

= 256 011 030,2/1000 = 330 кВт

2.9 Розрахунок потрібного стиснутого повітря

Q_ст = (1,25…2,5)

V_дел п_ел К_е

де V_дел — кількість повітря, яке споживається одиницею обладнання за хвилину м³/хв. (19) табл. 3.8

Приймаємо 1,25;

п_сп — кількість однойменних споживачів стиснутого повітря — 0,015;

К_е — коефіцієнт попиту, К_е = 0,2.

Q_ст = 1,250,0150,2 = 0,004 м/хв Річні витрати стиснутого повітря

Q_річ = Q_стФ_д.о 60

Q_річ = 20 700,00460 = 496 м

2.10 Розрахунок потреби у воді

Визначити витрати води на майні машини за зміну де N_u — число машин, N_u = 1;

п — число використання мийки впродовж дня, п = 2…5.

Приймаємо 4

g — витрати води на один комплект стартера і генератора, g = 15.

Q_в = 1415/1000 = 0,06 м Витрати води за рік розраховуємо за формулою

Q_рв = Q_в N_р.з,

де Q_в — витрати води за зміну,

N_р.з — кількість змін за рік, N_р.з = 251.

Q_рв = 0,6 251 = 15 м Середньодобові витрати одного працюючого (з урахуванням використання душових)

Q_n.n = 90,7Р/t 1100

де Q_n.n — витрати води на побутові потреби, м³;

g — норма витрати води на одного робітника, м³;

р — кількість робітників, р = 7;

t₃ — проводження зміни, t₃ = 8 год.

Q_n.n = 40,77/81 000

Річний розрахунок води на побутові потреби розраховуємо за формулою:

Q_p= Q_n.nФ_д.рП_зм, (18)

де Q_n.n — витрати води на побутові потреби на робітника, м³,

Ф_д.р — дійсний фонд робітника за рік, год,

Ф_д.р = 1759 год.,

П_зм — кількість змін, П_зм = 1

Q_p = 0,1 417 591= 2,46 м Сумарні річні витрати води:

= 2,46 + 15 = 13,46 м

2.11 Технологія ремонту комплектів електрообладнання КаМАЗ — 740.31

Відділення ремонту входить до складу цеху ремонту електрообладнання. При розбиранні двигунів стартери і генераторі складаються у спеціальні сортовики і подаються на дільницю ремонту.

Технологічний процес розбирання стартера наступний:

— відвернути гайки на кришці реле й корпусі стартера та знати перемичку між вивідним болтом тягового реле й обмотки збудження;

— відвернути чотири гайки на кришці зі сторони колектора, кріплячи траверсу;

— відігнути замкові шайби;

— відвернути чотири болти і зняти кришку зі сторони колектора;

— відвернути гвинти, кріплящі виводи обмотки і щітки к траверзі й зняти щітки;

— відвернути два-гвинта на регулюючому фланці і знати вісь ричага;

— відвернути чотири гвинта зі сторони кришки привода й зняти реле разом із якорем;

— відігнути замкові майби і відвернути п’ять болтів;

— зняти кришку зі сторони привода, котра знімається разом з ричагом і приводом;

— зняти упорну шайбу;

— зняти із корпусу якір стартера.

Технологічний процес розбирання генератора наступний:

— відвернути болти кріплящі щіткодержачі в кришці і зняти щіткодержач;

— відвернути гвинти кріплення кришки шарикопідшипника і стяжні гвинти кріплення кришки генератора;

— зняти кришку зі сторони контактних кілець разом зі стартером;

— від'єднати фазні виводи обмотки стартера від виводів випрямляючого блока і відділити статора;

— відвернути гайку кріплення шківа;

— зняти вентилятор, видалити з канавки сегменту шлонку шківа і зняти упорну втулку;

— кришку зі сторона привода зняти разом з шарикопідшипником з допомогою спеціального знімача;

— зняти з вала шариковий підшипник;

— з кришки зі столони контактних кілець зняти випрямляючий блок;

— зняті деталі скласти в сортовик і помити.

Проектувати згідно вимог технічних умов деталі стартера і генератора. Скомплектувати деталі і кріплення стартера і зібрати стартер згідно технічних умов.

Скомплектувати деталі і кріплення генератора і зібрати генератор згідно технічних умов.

2.12 Розрахунок норм часу на розбирання стартера

Час для розбирання стартера складає Т_шт. = 2:00 год. Час для розбирання генератора складає Т_шт. = 1:00 год. Технічний процес розбирання стартера.

Маршрутна карта розбирання стартера.

Виконуємо вимоги техніки безпеки.

При нормуванні операцій складання використовуємо такі формули

Т_шт. = Т_гол + Т _доп + Т _дод (20)

005 Відвернути гайки на кришці реле й корпусі стартера

Т_гол = Т₁ п К_т,

де Т₁ — час на механічне відкручування 1 болта чи гайки;

п — кількість болтів, гайок;

К_т — коефіцієнт механізації робіт, К_т = 0,8 — 0,95,

Приймаємо — 0,85

Т₁ — 0,3 хв.

N — 4.

Т _гол = 0,340,85 = 1,02 хв.

Т_доп. = 5% від Т_гол.,

Т_доп. = 0,051 хв.,

Т_дод. = 3% від Т_гол.,

Т_дод. = 0,03 хв.,

Т_шт. = Т_гол. + Т_доп. + Т _дод.,

Т_шт. = 1,2 + 0,051 + 0,03 = 1,1 хв.

010 Відвернути чотири гайки на кришці зі сторони колектора кріплящі траверсу.

Таблиця 4 — Розрахунок норм часу

Т_гол. = Т₁пК_т,

де Т₁ — час на механічне відкручування 1 болта чи гайки;

п — кількість болтів гайок;

К_т — коефіцієнт механізації робіт;

К_т = 0,85

N = 4

Т₁ — 0,3 хв.

Тгол. = 0,340,85 = 1,2 хв.

Т_доп. = 5% від Т_гол.,

Т_доп. = 0,051 хв.,

Т_дод. = 3% від Т_гол.,

Т_дод. = 0,03 хв.,

Т_шт. = Т_гол. + Т_доп + Т_дод.,

Т_шт.= 1,2 + 0,051 + 0,03 = 1,1 хв.

015 Відігнути замкові шайби

Т_гол. = 0,5 хв.,

Т_доп. = 5% від Т_гол.,

Т_доп. = 0,025 хв.,

Т_дод. = 3% від Т_гол.,

Т_дод. = 0,015 хв.,

Т_шт. = Т_гол. + Т_доп. + Т_дод

Т_шт. = 0,5 + 0,025 + 0,015 = 0,54 хв.

020 Відвернути чотири болта і зняти кришку зі сторони колектора.

Т_гол. = Т₁пК_т,

де Т₁ — час на механічне відкручування 1 болта чи гайки;

п — кількість болтів гайок;

К_т — коефіцієнт механізації робіт;

К_т = 0,85

N = 4

Т₁ = 0,3 хв.

Т_гол. = 0,340,85 = 1,02 хв.

Т_доп. = 5% від Т_гол.,

Т_доп. = 0,051 хв.,

Т_дод. = 3% від Т_гол.,

Т_дод. = 0,03 хв.,

Т_шт. = Т_гол. + Т_доп + Т_дод.,

Т_шт. = 1,2 + 0,051 + 0,03 = 1,1 хв.

025 Відвернути гвинти, кріплящі виводи обмотки і щитки до триверзи й зняти щитки

Т_гол. = 1,02 хв.,

Т_доп. = 0,051 хв.,

Т_дод. = 0,03 хв.,

Т_шт. = 1,1 хв.,

030 Відвернути два гвинта на регулюючому фланці і зняти вісь ричага

Т_гол. = 1,51 хв.,

Т_доп. = 0,025 хв.,

Т_дод. = 0,15 хв.,

Т_шт. = 0,55 хв.,

035 Відвернути чотири гвинта зі сторони кришки привода й зняти реле разом із якорем

Т_гол. = 1,02 хв.,

Т_доп. = 0,051 хв.,

Т_дод. = 0,03 хв.,

Т_шт. = 1,1 хв.,

040 Відігнути замкові шайби і відвернути п’ять болтів

Т_гол. = 1,8 хв.,

Т_доп. = 0,09 хв.,

Т_дод. = 0,054 хв.,

Т_шт. = 1,9 хв.,

045 Зняти кришку зі сторони привода, котра знімається разом з ричагом і приводом

Т_гол. = 2 хв.,

Т_доп. = 0,1 хв.,

Т_дод. = 0,06 хв.,

Т_шт. =2,16 хв.,

050 Зняти упорну шайбу

Т_гол. = 1,5 хв.,

Т_доп. = 0,075 хв.,

Т_дод. = 0,045 хв.,

Т_шт. = 1,62 хв.,

055 Дістати із корпуса якір стартера

Т_гол. = 1,2 хв.,

Т_доп. = 0,06 хв.,

Т_дод. = 0,036 хв.,

Т_шт. = 1,3 хв.,

3. Конструкторський розділ

Для виконання технічних умов на ремонт стартерів і генераторів та забезпечення якісного виконання цих робіт в дипломному проекті пропонуємо використати стенд «Є240». Цей стенд встановлюється у відділенні стаціонарно, має випрямлювач струму селеновий і відповідає вимогам техніки безпеки при роботі на ньому. Стенд багатофункціональний і на ньому можна перевірити любі прилади електрообладнання і проводку.

Для перевірки стартера використовуємо наступні операції:

— Натиснув кнопку 25 «Пуск» вимірюємо частоту обертання якоря стартера та знімаємо показники амперметра. Частота обертання на холостому ході повинна бути 5500…6500 об/хв., струм холостого ходу при навантаженні 24В — не більше 130А. Тривалість холостого ходу — не більше 10 с.

— Великий потребуючий струм та понижена частота обертання вказують на несправність як електричної, так і механічної частини, (міжвіткове замикання якорю, перехиб якорю, знос підшипників, відсутність змазки).

— Якщо якір не повертається., а потребуючий струм допустимий, то причина несправності - замкнення на масу в обмотці збудження.

— Якщо якір не повертається, а потребуючий струм дорівнює 0, то це свідчить про обрив в цепі стартера.

— Якщо якір обертається з малою частотою і струм набагато менш допустимого, то причиною може бути підвищений опір цепі стартера із-зі часткового загублення контакту в тяговому реле.

Для випробовування стартера в режимі гальмування гальмівний пристрій регулюють так. щоб шестерня стартера вільно входила в зціплення з зубчастим колесом стенда по модулю повинно підходити модулю т. Для СТ-142Бт=3.75.

— Для виміру гальмівного моменту на валу стартера перемикач 20 для т=3.75. Встановлюють в положення 3×11, перемикач 16 для гальмівного моменту 50 н-м — в положення 2, а перемикач 22 — в положення 1000А.

— При натисненні на кнопку «Пуск» шестерня стартера повинна ввійти в зачеплення з зубчастим колесом гальмівного пристрою. Потім повільно натискаємо на рукоятку гальмівного пристрою до зростання сили струму до 800 А, спостерігаючи за гальмівним моментом.

Значення моменту повинно бути не менш 50 нм. Тривалість праці в режимі гальмування — не більше 10 с. Якщо стартер не розвиває потрібного обертаємого моменту, то необхідно перевірити обмотку збуджування на міжвіткове замкнення.

Для перевірки генератора виконуємо наступні операції:

— Натискаємо кнопку «Пуск»

— Потім на 1.2 с. натискаємо кнопку принаджувального збудження і повільно збільшуємо частоту обертання генератора до появи в ньому номінального навантаження, після цього знімаємо показники тахометра.

При 125±10° С, номінальна напруга 28 В і струмі навантаження 10 А, частота обертання повинна бути не більше 1550 об/хв.

— Потім збільшуємо частоту обертання до 2100 об/хв., і струм навантаження генератора перемикачем 30 і реостатом 5 до значення 20 А струм, щоб напруга не перевищувала 28 В.

— Якщо значні розходження показників тахометра і даних технічний характеристики слід перевірити обмотку статора на симетричність фаз.

— Для цього встановлюємо перемикач 13 в положення 5 та під'єднуємо 2 провідника з комплекту приладів до розйому 15, а потім почергово до виводів А, В, С обмотки статора. Виміри здійснюємо при струмі 20 А.

Якщо напруга між фазами однакова, це значить, що обмотка стартера справна, а несправність слід шукати в обмотці збудження.

4. Організаційний розділ

4.1 Виробнича санітарія

Робота слюсаря по ремонту електрообладнання відноситься до роботи середньої важкості II категорії.

Енерговитрати складають до 290Вт.

Відповідно до ГОСТ 12.1.005−88 параметри мікроклімату робочої зони наведені в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 — Параметри мікроклімату робочої зони

Граничне — допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони наведені в табл. 4.2

Таблиця 4.2 Допустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони

З метою оздоровленню повітряного середовища приміщення для ремонту стартерів і генераторів обладнані загально обмінною і місцеве проточною і витяжною вентиляцією.

Місцево приточна вентиляція подає свіже повітря у необхідному об'ємі при заданій температурі і швидкості на робочі місця чи дільниці для того, щоб забезпечити на них більш сприятливі умови повітряної середи по зрівнянню з іншою частиною виробничих приміщень. Місцево витяжна для того, щоб попередити їх розповсюдження по виробничому приміщенню і засмічуванню великих об'ємів повітря.

На підприємствах, у залежності від виробничих умов, застосовують різні місцеві всмоктувачі. Розтруб стаціонарного без щитового відсмоктувача має кут розкриття 60°, що забезпечує рівномірну швидкість усмоктування по всьому пере стені.

Витяжні пристрої захищені від атмосферних опадів.

Освітлення. У відділенні ремонту електрообладнання застосовують системи штучного, природного І комбінованого освітлення. Природне освітлення — необхідна умова нормальної роботи органів зору. Ультрафіолетове освітлення, що міститься в природному світлі, робить оздоровлюючий ефект на організм, що підтримує працездатність робітника, тому всі приміщення мають природне освітлювання: бокове — через вікна, верхнє - через ліхтар і прорізи, комбіноване — через вікна і ліхтарі.

Для підтримки природного освітлення необхідно стежити за чистотою стекол і станом внутрішнього фарбування стін, стель, устаткування. В приміщеннях з незначним виділенням колоти, пилу і диму стекла необхідно мити не менш як 2 рази на рік, а внутрішню окраску робити не менш 1 разу в 2−3 роки.

Приміщення і робочі місця обладнані штучним освітленням, достатнім для безпечного виконання робіт, перебування й пересування людей.

Відповідно до СНиП 11−4-79 норми освітлення на робочих місцях наведені в таблиці 4.3

Таблиця 4.3 — Норми освітлення на робочих місцях

Освітлювальні прилади ділять на дві групи: ближньої дії - світильники, далекої дії - прожектори. Світильники місцевого і загального освітлення, підвищені нижче 2,5 м від підлоги повинні мати напругу не більш 42 В.

У системі штучного освітлення використовують лампи накалювання (місцеве освітлювання) і газо роздільні лампи (загальне освітлення).

Найбільш раціональними є газорозрядні люмінесцентні лампи, у яких світловий потік пульсує з частотою струму в освітлювальній мережі. При струмах промислової частоти (50Гц) пульсація світла сприймається органами зору, може виникнути стробоскопічні ефекти. При цьому обертові деталі сприймаються як нерухомі. Це сполучено з небезпекою травматизму і вимагає нормування якісних характеристик освітлювання.

Шум і вібрація. Припустимі рівні звукового тиску на робочих місцях слюсарів по ремонту електрообладнання відповідно вимогам СН 3223−85 дорівнюють 80дБ.

Зниження рівня шуму досягається: гучні вузли машин (наприклад зубчастих і ланцюгових передач) або в цілому працюючи агрегати огороджені звукоізолюючими кожухами Для глушіння шуму, що виникає при переміщенні повітря й інших газів, наприклад при роботі пневматичного інструмента, компресорів, вентиляційних систем та ін., застосовані глушники шуму.

Великою нестачею ручних механізованих інструментів є вібрація, що виникає в наслідок незрівноваженості деталей.

4.2 Техніка безпеки

В відділені працюють слюсарі по ремонту електрообладнання II категорії важкості. Для забезпечення безпеки слюсаря при проведенні розбирально — збиральних робіт повинні дотримуватись поступних правил:

— при роботі у верстата тиски повинні бути надійно закріпленні;

— джерело світла повинно давати зосереджений сніп світла на все робоче місце, напруга 220 В;

— працювати справним інструментом і пристроями.

Довгі верстати для деяких робітників розділяють сітчастими перегородками на висоту до 0,75 м. Відділення кожного робочого місця верстата обладнане сіткою, яка охороняє слюсаря від випадкового попадання інструментом.

При виконанні слюсарних робіт користуються спеціальними інструментами у т.н. динамотричними ключами.

Для винятку травмування електричним струмом використовують переносні лампи з захисними сітками і зі зниженою, безпечною напругою 36 В. При роботі з лампою в сухому помешканні зі статевим покриттям, що не проводить струм використовуємо напругу до 36 В. При роботі з електродріллю необхідно перевірити заземлення корпуса. Провід при переміщенні не повинен натягуватись.

При напрузі вище 36 В працювати з електроінструментом дозволяють тільки з заземленим корпусом у гумових рукавичках на ізольованій підлозі.

На електродвигуни, світильники, інші електричні машини, апарати та обладнання, нанесені знаки, що вказують їх ступень захисту.

4.3 Пожежна безпека

Приміщення ремонту небезпечні в пожежному відношенні, тому їх розташовують ізольовано від стоянки автомобілів. В цих приміщеннях необхідно ретельно проводити прибирання після закінчення робіт кожної зміни.

У приміщеннях для ремонту забороняється:

— Користуватись відкритим вогнем, палити, користуватись паяльними лампами;

— Мити деталі бензином і паливом;

— Тримати в цехах легкозаймисті і горючі речовини в кількості, перевищуючих змінну потребу.

Для гасіння пожежі застосовуюсь: воду, крім неї використовують пісок, різні піни, порошки.

Водою неможна гасити нафтопродукти, електроустаткування, карбіди. Пісок і інші види ґрунту є універсальним засобом гасіння невеликих вогнищ. Одним з основних засобів гасіння пожежі є вогнегасник. Використовують такі вогнегасники: вуглекислотні ВВ-2, ВВ-5, ВВ-8, пересувні вуглекислотні ВВ-80 і порошкові ВП-1, ВП-5, ВП-10, ВП-100.

Порошковий вогнегасник ВП-5 призначений для гасіння пожеж легкозаймистих і горючих рідин і газів, розчинників і інших згораємих матеріалів.

Приміщення для ремонту забезпечується порошковими й вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 1 вогнегасник на 50 м² площі, але не менш 2-х на кожне приміщення. Крім цього встановлюють ящик з піском об'ємом 0.5м² по одному на 100 м² і не менш одного на приміщення.

4.4 Охорона навколишнього середовища

Для зменшення шкідливого впливу підприємства на навколишнє середовище передбачені наступні природоохоронні заходи.

Навколо підприємства улаштована санітарно-захисна зона шириною 50 м.

Ця зона зелена й упоряджена. Зелені насадження збагачують повітря киснем, поглинають вуглекислий газ, шум, очищають повітря від пилюки і регулюють мікроклімат.

Викид шкідливих речовин в атмосферу не перевищує ПДК відповідно до ГОСТ 17.2.3.02−73. На підприємстві передбачене попереднє очищення вентиляційних і технологічних викидів із наступним розпорошенням в атмосфері.

Повітря з фарбувального відділення очищають у гідро фільтрах, ефективність яких складає 0,99 для аерозолів 0,3 для пар.

Повітря від шліфувальних верстатів очищають від абразивної пилюки за допомогою циклонів. У них пилюка очищається під дією відцентрованих сил і тканинах фільтрів. Ефективність очищення в залежності від конструкції складає 0,6 — 0,99. Для очищення повітря від зварювального аерозолю використовують мокрі пиловловлювачі (баротери), ефективність — 0,95.

Література

1. Клебанов Б. В. проектування виробничих дільниць авторемонтних підприємств м. Транспорт, 1975;

2. Карташов В. П. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий — м.: Транспорт, 1987;

3. Положение о техническом обслуживании и ремонте подвижного состава автотранспорта. — м.: Транспорт, 1986;

4. Салов А. И. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта, — м.: Транспорт, 1985;

5. Кочан Є.И, Хайкии В. А. Охрана труда на предприятиях автомобильного транспорта, — м.: Транспорт, 1984;

6. Гурвіч И.С. Експлуатація та ремонт дорожних машин й оборудования — м.: Транспорт, 1989;

7. Котов И. С. Дипломное проектирование в автодорожных техникумах, — м.: Транспорт, 1981.