Фінансові результати на підприємстві

• Вступ
• 1. Виробничо-фінансова характеристика підприємства
• 2. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки доходів
• 2.1 Умови визнання доходу
• 2.2 Критерії оцінки доходу
• 2.3 Визнання доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів
• 2.4 Визнання доходу від надання послуг
• 2.5 Визнання доходу від цільового фінансування
• 2.6 Визнання доходу від використання активів іншими підприємствами
• 3. Класифікація доходів
• 3.1 Економічна сутність доходу
• 3.2 Класифікація доходів
• 4. Поняття фінансових результатів та порядок їх формування
• 4.1 Поняття фінансових результатів
• 4.2 Класифікація фінансових результатів
• 5. Бухгалтерський облік фінансових результатів
• 5.1 Характеристика рахунку 79 «Фінансові результати»
• 5.2 Методика визначення та облік чистого доходу від реалізації
• 5.3 Методика визначення та облік валового прибутку
• 5.4 Відображення даних про доходи та фінансові результати в облікових регістрах
• 6. Облік формування фінансових результатів діяльності
• 7. Облік використання прибутку підприємства
• 7.1 Управління прибутком
• 7.2 Облік використання прибутку підприємства
• 7.3 Аналіз використання (розподілу) прибутку СТОВ «Світоч»
• 8. Порядок відображення прибутків та збитків у звітності
• ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
• Вступ
• Сільськогосподарські підприємства є суб'єктами підприємницької діяльності. Їхні види визначаються за формами власності і формами господарювання. Функціонування сільськогосподарських підприємств різних форм власності регламентується Конституцією України, Земельним кодексом, а також Законом України «Про власність», «Про форми власності на землю», «Про підприємництво», «Про колективне сільськогосподарське підприємство», «Про підприємства в Україні», «Про господарські товариства», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про селянське (фермерське) господарство», «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві». Важливу роль у реформуванні сільськогосподарських підприємств відіграють Укази президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 3 грудня 1999 р. № 1529/99. Згідно з законодавством на підприємствах бухгалтерський облік здійснюється на приватних (приватно-орендних) засадах, в сільськогосподарських кооперативах, господарських товариствах, селянських (фермерських) господарствах. Всі сільськогосподарські підприємства незалежно від організаційно-правових форм і форм власності зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність у відповідні органи з наданням повної неупередженої інформації про фінансовий стан і діяльність підприємства.
• Бухгалтерський облік визначається як процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено ведення бухгалтерського та внутрішньогосподарського (управлінського) обліку. Об'єктами бухгалтерського (фінансового) обліку є:
• 1) активи підприємства (основні засоби, нематеріальні активи, капітальні інвестиції, довгоі короткострокові фінансові інвестиції, виробничі запаси, розрахунки з дебіторами, грошові кошти);
• 2) джерела власних засобів;
• 3) зобов’язання підприємства;
• 4) доходи підприємства за їхніми видами;
• 5) затрати підприємства за їх економічними елементами;
• 6) фінансові результати діяльності підприємства та їх розподіл.
• Об'єктами управлінського обліку є:
• 1) затрати підприємства за їх цільовим призначенням, їх групування за видами продукції, процесами, стадіями виробництва, центрами відповідальності, сферами діяльності, регіонами реалізації продукції;
• 2) доходи підприємства;
• 3) фінансові результати діяльності підприємства.
• Наведений перелік об'єктів фінансового та управлінського обліку вказує, що ці види обліку функціонують у взаємозв'язку і розмежувати їх практично неможливо. Внаслідок цього фінансовий та управлінський облік на сільськогосподарських підприємствах функціонували і функціонуватимуть як єдина система обліку.
• Поняття фінансових результатів діяльності трактується П (с)БО № 3 «Звіт про фінансові результати». Метою вірного визначення фінансових результатів є надання користувачам оприлюдненої повної неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Про актуальність тематики обліку доходів і фінансових результатів свідчить рівень її розгляду в наукових процесах. Серед видатних вчених, які здійснили вагомий внесок у розвиток тематики доходів і результатів діяльності в бухгалтерському обліку на різних історичних етапах, слід назвати Л. Флорі, Ф. Ескобара, Ф. Марчі, Д. Чербані, Ф. Беста, А. Гільбо, Е. Леоте, І.Ф.Шера, Г. Сімона, Є.Шмаленбаха, Л.І.Гамберга, Є.Є.Сіверса, О. М. Галогана, А. Л. Бикова, В. Г. Макарова, В.Р.Палія, Я. В. Соколова. Значний внесок також зробили українські вчені-професори О.С.Бородкін, Ф. Ф. Бутинець, А. М. Герасимович, Г. Г. Кірейцев, М. В. Кужельний, В.Г.Лінник, П.П.Нільчинов, В. В. Сопко, Ю.І.Осадчий, М. Г. Чумаченко.

1. Виробничо-фінансова характеристика підприємства

ТОВ «Світоч» — сільськогосподарське підприємство створене в 2004 р. Площа с/г угідь складає1110 га. Спеціалізацією підприємства являється виробництво продукції рослинництва. Із загальної площі під посівами в 2009 р. Було зайнято 665 га, що на 130 га менше ніж в 2008 р., і на 151 га більше 2007 р. Найбільшу питому вагу складає пшениця озима — 38%, ячмінь озимий — 29%, горох — 18%; в 2008 р. пшениці озимої - 43%, ячменю озимого — 21%, ячменю ярого — 13%, гороху — 14%. Слід відмітити, що урожайність 2009;го в порівнянні з 2008 роком не значно відрізняється, крім ячменю ярого (в 2009 р. — 29 ц/га, в 2008 р. — 55 ц/га, або менше на 47%), в 2009 р. урожайність кукурудзи на зерно склала 37.4 ц/га, що становить лише 34% відносно до 2008 р.

Валовий збір зернових і зернобобових за 2009 р. склав 25 362 ц., або 62.2% від 2008 р. та 166.8% від 2007 р., збільшення валового збору в 2009 р. проти 2007 р. склало 10 161 ц., проти 2008 р. — 15 406 ц.

Що стосується тваринництва, то в 2007 р. на підприємстві було ВРХ, від якого було отримано 415 ц. молока, в 2008;2009 рр. через збитковість ВРХ не було взагалі.

В статуті підприємства записано, що основною цілью діяльності підприємства являється отримання прибутку. На суму чистого прибутку значно впливає дохід від реалізації та собівартість продукції разом. Дохід від реалізації - це дохід отриманий від реалізації продукції за мінусом податків та відрахувань (ПДВ, акцизний збір, державне мито і т.п.). Проаналізувавши показники діяльності ТОВ «Світоч» за 2007;2009 рр. бачимо, що питома вага продукції рослинництва в прибутку від реалізації продукції складає 88%, в тому числі виробництво зернових та зернобобових — 30.3%, соняшника — 28%, ріпаку — 30%, пшениці - 6%, виробництво продукції тваринництва в структурі прибутку складає 11.8%, це приріст живої маси, та одержання приплоду. Валовий прибуток від реалізації продукції за 2009 р. склав 905 тис. грн., що на 456 тис. грн. менше 2008 р. В 2009 р. також бачимо зменшення собівартості реалізованої продукції на 529 тис. грн. або на 26% в порівнянні з 2008 р. В 2009 р. відбулось також зменшення чистого доходу на 985 тис. грн. або на 29% порівняно з 2008 р.

До витрат які не включаються в собівартість реалізованої продукції, а відносяться безпосередньо на фінансовий результат належать: адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати.

Адміністративні витрати в 2009 р. порівняно з 2008 р. скоротилися на 12 тис. грн. і склали 56 тис. грн. Таких показників досягнуто за рахунок оптимізації чисельності апарату управління, зменшення витрат на телефонні розмови, канцелярське приладдя, витрати на легковий автотранспорт і т.п.

В 2009 р. стаття Фінансові втрати також зменшилася на 24 тис. грн., або на 33% порівняно з 2008 р. і на 167 тис. грн. або 77% порівняно 2007 р., що позитивно відображається на фінансовому результаті: зменшення фінансових витрат прогнозоване, про це свідчить ряд 260 ф. № 1 «Баланс». Оборотні активи, збільшення яких із року в рік свідчить про те, що необхідність в позиковому капіталі скорочується, таким чином підприємство сплачує менше відсотків за користування кредитом.

Надзвичайні витрати — невідшкодовані втрати від надзвичайних подій. На підприємстві це втрати від списання посівів, які загинули внаслідок засухи. Їх сума в 2009 р. 81 тис. грн., що на 66 тис. грн. більше ніж в 2008 р., але на 34 тис. грн. менше ніж у 2007 р.

Чистий прибуток, розрахований, як алгебраїчна сума прибутку від звичайної діяльності та надзвичайних втрат в 2009 р. склав 527 тис. грн., що на 868 тис. грн. менше ніж в 2008 р. та на 500 тис. грн. більше ніж у 2007 р.

Як видно ж фінансових звітів ТОВ «Світоч», фінансовий стан підприємства за останні три роки з 2007 по 2009 покращився. Відбулось збільшення оборотних коштів з 889 тис. грн. в 2007 р. до 2009 р., при цьому кошти на поточному рахунку та касі підприємства склали 65 і 88 тис. грн. Власний капітал (ряд 380 ф.№ 1) виріс з 1094 тис. грн. до 2815 тис. грн. або в 2.6 рази. За аналізуючий період проведено придбання основних засобів в 2007 р. — 503 тис. грн. (ряд 290 ф. № 5), в 2008 р. 1130 тис. грн., 2009 р. — 49 тис. грн. на загальну суму 1682 тис. грн.

Інші економічні показники та показники діяльності підприємства розраховані на окремих листах у вигляді таблиць (додаток).

2. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки доходів

2.1 Умови визнання доходу

Загальні критерії визнання статей у фінансовій звітності - ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод і достовірна оцінка. Для визнання доходу необхідним є не тільки надходження активу або зменшення зобов’язання, але й фінансовий наслідок цих подій, тобто збільшення власного капіталу (окрім внесків учасників (власників). Отже, дохід визнається у момент збільшення активу або зменшення зобов’язань, які обумовлюють збільшення власного капіталу. Доходи відображаються в обліку та звітності згідно з принципами нарахування та відповідності доходів і витрат. Принцип нарахування передбачає відображення в обліку та фінансовій звітності доходів і витрат у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. Принцип нарахування повинен застосовуватися одночасно з принципом відповідності, згідно з яким витрати визнаються у Звіті про фінансові результати на основі прямого зв’язку між ними та отриманими доходами. Застосування принципів нарахування та відповідності під час визнання доходів як елементів фінансової звітності відбувається наступним чином (мал.1)

дохід фінансування бухгалтерський облік

Малюнок 1. Умови визнання доходів у фінансовій звітності

Дохід визнається за умови, що його оцінка може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу застосовуються окремо до кожної операції. Проте, для відображення сутності операцій за певних умов необхідно застосовувати критерії визнання до окремих елементів однієї операції, які підлягають оцінці. І навпаки, критерії визнання застосовуються до двох і більше операцій одночасно, якщо вони пов’язані таким чином, що сутність господарської операції не можна зрозуміти без розгляду декількох операцій у цілому. Не визнається дохід, якщо здійснюється облік продукцією (товарами, роботами, наданими послугами та іншими активами), які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу вартість. Не визнаються також доходами наступні надходження від інших осіб:

1) суми податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов’язкових платежів, які підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів;

2) суми надходжень за договорами комісій, агентським та іншим аналогічним договорам на користь комітету, принципала тощо;

3) суми попередньої сплати продукції (товарів, робіт, послуг);

4) суми авансу в рахунок оплати продукції (товарів, робіт, послуг);

5) суми завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договорам;

6) надходження, які належать іншим особам;

7) надходження від первинного розміщення цінних паперів.

Деякі із зазначених надходжень мають особливий порядок відображення в бухгалтерському обліку. Зокрема, це стосується ПДВ, акцизу та інших податків, які включаються до ціни продажу, а також надходжень за договорам комісії, агентським та іншими аналогічним договорам. Відповідно до вимог П (С)БО № 3 «Звіт про фінансові результати», до складу доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включається вся сума надходжень, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акцизу тощо). Таким чином, зазначені надходження повинні бути відображенні за кредитом рахунків з обліку доходів. Потім їх відповідна частина відображається записом за дебетом того самого рахунку або дебетом 704 «Вирахування з доходу». Інші надходження, які не визнаються доходом, відображаються в бухгалтерському обліку без застосування рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності»

2.2 Критерії оцінки доходу

У бухгалтерському обліку дохід відображається у сумі справедливої вартості отриманих активів або тих, які підлягають одержанню. Сума доходу, яка виникає в результаті господарської операції, як правило, визначається шляхом домовленості між підприємством і покупцем або користувачем активу. Вона оцінюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або тієї компенсації (грошових коштів або їх еквівалентів), яку може бути отримано з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки, яка надається підприємством.

При здійсненні оцінки доходу суттєвим є правильне тлумачення двох його різновидів: валового та чистого. Валовий дохід — це економічна вигода, яку підприємство одержало (або має одержати). Чистий дохід — це зменшений валовий дохід на економічні елементи, які визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які визначені законодавчо. До чистого доходу не включаються суми, які надходять від третьої особи, податок на додану вартість, акциз, мито, будь-які надані торговельні знижки. Оцінка доходу відбувається у наступному порядку:

1) дохід, який підлягає отриманню або вже отримані, виражається у сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню;

2) у випадку відстрочення платежу, внаслідок чого виникає різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою коштів або їх еквівалентів, які підлягають отриманню за продукцію (товари, роботи, послуги та інші активи), така різниця визнається доходом у вигляді відсотків;

3) за бартерними контрактами: за справедливою вартістю отриманих активів, робіт, послуг або тих, які підлягають отриманню, зменшеною або збільшеною відповідно на суму переданих або отриманих коштів та їх еквівалентів; якщо неможливо визначити справедливу вартість отриманих активів, робіт, послуг або таких, які підлягають отриманню, дохід визнається за справедливою вартістю переданих активів, робіт, послуг за даним бартерним контрактом.

2.3 Визнання доходу від реалізації продукції, товарів та інших активів

Різні види доходу від реалізації мають відповідні критерії визнання. Особливості визнання різних видів доходу від реалізації у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності зумовлені вимогами П (с)БО № 15 «Дохід». Дохід від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається у випадку наявності наступних умов:

1) підприємство передало покупцеві суттєві ризики та вигоди, пов’язані з правом власності на товар;

2) підприємство не бере подальшої участі у керівництві, пов’язаному з володінням та не здійснює ефективного контролю за реалізованими товарами;

3) сума доходу може бути достовірно оцінена;

4) доходи, які були або будуть отримані в зв’язку з операцією, можуть бути достовірно визначені;

5) ймовірне отримання підприємством економічних вигод, пов’язаних з операцією.

Важливе значення при визнанні доходу мають умови договору (контракту) продажу активу. Якщо умовами договору передбачено, що право власності на продукцію (товари, інші активи) переходить до покупця з моменту її доставки на склад, то відповідно всі ризики транспортування несе продавець, а тому відображення в бухгалтерському обліку доходу відбувається після підтвердження факту оприбуткування об'єкту продажу на склад покупця. Якщо умовами контракту передбачено, що право власності на продукцію (товари, інші активи) переходить до покупця з моменту їх завантаження на транспортні засоби, то відображення і бухгалтерському обліку доходу відбувається після підтвердження факту списання реалізованих активів зі складу продавця. Визнаний дохід від реалізації продукції (товарів, та інших активів) не корегується на величину сумнівної і безнадійної заборгованості. Сума такої заборгованості визнається витратами підприємства.

2.4 Визнання доходу від надання послуг

Дохід, пов’язаний з наданням послуг, визнається виходячи зі ступеня завершеності операцій з надання послуг на дату балансу та за наступних умов:

1) при невизначеному обсягу виконання (використовується метод рівномірного нарахування);

2) визначений обсяг виконання (метод поставного закінчення).

Розглянуті методи передбачають визнання доходу в тих звітних періодах, в яких надаються відповідні послуги. Визнання доходу за методом оцінки ступеня завершеності операцій здійснюється трьома способами:

1) вивчення виконаних робіт (коли сторони, вивчивши надані вже послуги, визначили ступінь їх готовності та оцінили їх конкретну суму);

2) визначення питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату, у загальному обсязі послуг, які повинні бути надані;

3) визначення питомої ваги витрат, понесених підприємством у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких витрат. Визнання доходу за методом рівномірного нарахування застосовується у випадках, якщо надання послуг полягає у виконанні необмеженої кількості дій (операцій) за певний період часу. Якщо дохід від надання послуг не може бути правильно визначений, то він відображається у розмірі визнаних витрат, які підлягають відшкодуванню. Якщо не існує ймовірності відшкодування вказаних витрат, то дохід не визнається, а витрати відносяться до витрат звітного періоду.

2.5 Визнання доходу від цільового фінансування

Дохід від цільового фінансування визнається лише в сумі витрат, пов’язаних з цим фінансуванням, у період їх виникнення. Не обов’язковим є навіть надходження «цільових» сум на рахунок підприємства. Для цього досить мати підтвердження, що таке фінансування буде отримано. Порядок визнання доходу у вигляді цільового фінансування:

1) цільове фінансування у вигляді компенсації збитків, коли їх підприємство вже має або термінової фінансової підтримки підприємства без майбутніх витрат, пов’язаних з цим фінансуванням визнається доходом того періоду, в якому виникла дебіторська заборгованість, пов’язана з цим фінансуванням. Не визнається доходом тог періоду, в якому не виникла дебіторська заборгованість, пов’язана з цим фінансуванням;

2) отримане цільове фінансування визнається доходом тих періодів, у яких було здійснено витрати, пов’язані з використанням умов цільового фінансування. Не визнається доходом тих періодів, у яких не було здійснено витрат, пов’язаних з використанням умов цільового фінансування;

3) цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (необоротних активів) пропорційно до сум нарахованої амортизації цих об'єктів. Не визнається доходом періоду, в якому немає корисного використання відповідних об'єктів інвестування (необоротних активів).

2.6 Визнання доходу від використання активів іншими підприємствами

Дохід, який виникає у результаті використання активів підприємства іншими підприємствами, визнається у вигляді відсотків, роялті та дивідендів.

Згідно П (с)БО № 15 «Дохід» проценти — плата за використання грошових коштів, їх еквівалентів або сум, що заборговані підприємству. Роялті - платежі за використання нематеріальних активів підприємства (патентів, торговельних марок, авторського права, програмних продуктів). Дивіденди — частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства. Дохід у вигляді відсотків визнається у тому звітному періоді, до якого він відноситься, виходячи з бази їх нарахування і строку користування відповідними активами. Відсотками також визнаються отримані від покупця кошти за надання відстрочки платежу, навіть у формі збільшення відпускної ціни. Дохід у вигляді роялті визнається на основі принципу нарахування та відповідності відповідно до економічного змісту відповідної угоди. Дохід у вигляді дивідендів визнається у періоді прийняття рішення про їх виплату.

3. Класифікація доходів

3.1 Економічна сутність доходу

Частину виробленої продукції (робіт, послуг) підприємства використовують для власних потреб. Інша частина реалізується на сторону. Кругообіг засобів на підприємстві завершується процесом продажу (або реалізацією), внаслідок якого господарюючий суб'єкт отримує виручку в грошовій формі. Остання авансується на відновлення процесу кругообігу засобів (придбання предметів праці, на оплату праці та на інші витрати наступного циклу виробництва), його безперервне повторення. При реалізації продукції підприємству відшкодовуються у грошовій формі витрачені засоби на її виробництво та збут. Як економічна категорія, дохід (виручка) є потоком грошових коштів та інших надходжень за певний період, отриманим від продажу продукції, товарів, робіт, послуг.

Вся продукція, отримана на підприємстві в результаті процесу виробництва, є валовою продукцією. Її вартість визначається суспільно необхідними витратами живої і уречевленої праці та складається з двох частин: вартості витрачених засобів виробництва, тобто перенесеної вартості, і вартості, створеної живою працею. Перша частина постійно відтворюється в натурально-речовій і вартісній формах, а тому вона не є доходом. Друга частина складається з вартості, знову створеної в процесі функціонування живої праці, і утворює валовий дохід. Таким чином, валовий дохід відображає знову створену в процесі виробництва вартість або вартість валової продукції без уречевленої праці. Важливе місце серед економічних категорій належить чистому доходу, який відображає вартість виробленого продукту для суспільства та визначається як різниця між вартістю продукту й витратами на його виробництво.

Дохід є надходженням економічних вигод, які виникають у результаті діяльності підприємства у вигляді виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), гонорарів, відсотків, дивідендів тощо. В бухгалтерському обліку дохід відображається у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників (власників).

3.2 Класифікація доходів

Відповідно до вимог П (с)БО № 15 «Дохід», доходи підприємства класифікуються зо різними ознаками. З метою визнання доходу та визначення його суми розрізняють дохід від:

1) реалізації продукції, товарів, інших активів, придбаних з метою продажу (окрім інвестування у цінні папери);

2) надання послуг, виконання робіт;

3) використання активів підприємства іншими фізичними та юридичними особами, результатом якого є отримання відсотків, дивідендів, роялті.

У бухгалтерському обліку для відображення у З віті про фінансові результати доходи класифікуються зо наступним групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи; надзвичайні доходи. Склад доходів, які відносяться до відповідної групи, встановлено П (с)БО № 3 «Звіт про фінансові результати». Так, у статті «Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» відображається загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів та непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Організації, основною діяльністю яких є торгівля цінними паперами, у цій статті відображають вартість за якою реалізовано цінні папери, та суми винагороди за виконання інших операцій, пов’язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів. У статті «Інші операційні доходи» відображаються суми інших доходів від операційної діяльності підприємства, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); дохід від операційної оренди активів; доход від операційних курсових різниць;відшкодування раніше списаних активів;дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій) тощо. У статті «Дохід від участі в капіталі» відображається дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. У статті «Інші фінансові доходи» показуються дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі капіталі). У статті «Інші доходи» показується доход від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів; доход від не операційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства. У статті «Надзвичайні доходи» відображаються відшкодування збитків від надзвичайних подій, інші надзвичайні доходи.

Також суттєвою ознакою класифікації є вид діяльності, від якої отримано дохід. Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, або операції які її забезпечують чи виникають внаслідок здійснення такої діяльності. Прикладом звичайної діяльності може бути виробництво та реалізація продукції, розрахунки з постачальниками, замовниками, працівниками, банківськими установами, податковими органами, тощо. До звичайної діяльності відносяться також списання знецінених запасів, курсові різниці, економічні санкції за господарськими договорами, за порушення податкового законодавства та інші операції, які забезпечують цю діяльність. Звичайна діяльність поділяється на операційну та не операційну (фінансову й інвестиційну). Операційна діяльність — це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Основна діяльність — це здійснення операцій пов’язаних із виробництвом, або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), що є визначальною метою створення підприємства та забезпечує основну частку його доходу.

Доходи, пов’язані з основною діяльністю, розрізняють за функціями: виробництво, управління, збут. Інвестиційна діяльність — це операції придбання і реалізації тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів. Фінансова діяльність — це діяльність, яка призводить до зміни розміру та складу власного й позикового капіталу підприємства. Надзвичайна діяльність — це подія або операція, яка чітко відрізняється від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вона буде повторюватися періодично або в кожному наступному звітному періоді. До надзвичайних подій відносяться: стихійне лихо, пожежа, техногенні аварії тощо. Одночасно слід зазначити, що одні і ті ж події можуть бути надзвичайними для одного підприємства та звичайні для іншого. Наприклад, дохід від покриття втрат від стихійного лиха буде розглядатися як надзвичайний для підприємства, яке їх одержало, та буде звичайними витратами для страховою компанією, яка здійснює страхування від таких випадків.

4. Поняття фінансових результатів та порядок їх формування

4.1 Поняття фінансових результатів

Поняття фінансових результатів діяльності трактується в П (с)БО № 3 «Звіт про фінансові результати». Прибуток — сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати. Збитки — перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання яких здійснені ці витрати. Величина доходів безпосередньо впливає на рівень прибутку. В економічній теорії в різні періоди розвитку країни категорія прибутку була об'єктом особливого вивчення. Однак до теперішнього часу в економічній літературі не існує єдності у позиції щодо сутності даної категорії, її походження і функції. Прибуток як економічна категорія відображає кінцеву грошову оцінку виробничої та фінансової діяльності та є найважливішим показником фінансових результатів підприємницьких структур, їх фінансового стану. Прибуток інформує про необхідність заходів щодо зменшення собівартості продукції, нарощування обсягів виробництва й реалізації, розширення асортименту товарів, доцільність змін у ціновій політиці. Прибуток є визначальним критерієм ефективності господарювання. У ринкових умовах розрізняють прибуток, зароблений «на ініціативі», прибуток, отриманий за сприятливих умов, прибуток, вилучення якого можливе завдяки визнанню громадськими інститутами, серед яких важливу роль відіграють органи державної влади (допустимий прибуток). Жодна з вищеописаних ситуацій у чистому вигляді в економічній діяльності не зустрічається, у переважній більшості випадків прибуток одночасно є отриманим, заробленим і допустимим. Прибуток є рушійною силою ринкової економіки, джерелом економічного та соціального розвитку підприємства та державу критерієм ефективності діяльності. У сучасній науці поняття «прибуток» має різне значення. Він може визначитися як доходи, отриманні підприємством, задоволення, яке одержить споживач, зиск (вигода), принесений країні в наслідок проведення того або іншого заходу. У всі випадках мова йде про прибуток підприємства, споживача, суспільства. Не залежно від існування різних точок зору, в основі поняття прибутку завжди була ідея, що він є «дечим», що міститься у виручці від продажу. Отже, прибуток — це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Він визначається як перевищення суми доходів над сумою витрат які були понесені для отримання цих доходів.

Визначення фінансового результату полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою в бухгалтерському обліку передбачається послідовне зіставлення доходів і витрат. Згідно з принципом висвітлення у фінансовій звітності повинна наводитися інформація про доходи та фінансові результати, здатна впливати на управлінські рішення. Інформація узагальнюється в єдиній грошовій одиниці, що забезпечується завдяки дії принципу єдиного грошового вимірника. Для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, які булі понесенні для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності у момент їх виникнення, незалежно від дати надходження грошових коштів. У цьому полягає сутність принципу нарахування та відповідності доходів і витрат.

4.2 Класифікація фінансових результатів

У бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної і надзвичайної діяльності та включає:

1) чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

2) валовий прибуток (збиток);

3) фінансові результати від операційної діяльності;

4) фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

5) фінансові результати від звичайної діяльності;

6) фінансові результати від надзвичайної діяльності;

7) чистий прибуток (збиток).

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків. Наступним кроком до визначення чистого прибутку (збитку) є визначення валового прибутку (збитку), який розраховується як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг). Валовий прибуток визначається лише за результатами роботи основної діяльності підприємства. В ньому не знайшли відображення адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати (собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги та витрати від знецінення запасів, втрати від операційних курсових різниць, визнані санкції, а також всі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства). До валового прибутку не включені також суми інших доходів від операційної діяльності підприємства (дохід від курсових різниць, відшкодування раніше списаних активів, дохід від реалізації оборотних активів тощо). Тому поряд з визначенням валового прибутку від основної діяльності є показник — фінансовий результат від операційної діяльності. Він розраховується як алгебраїчна сума валового прибутку та іншого операційного доходу за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут, та інших операційних витрат. Якщо фінансові результати операційної діяльності об'єднати з фінансовими результатами інвестиційної та фінансової діяльності, то можна визначити фінансові результати від звичайної діяльності підприємства до оподаткування прибутку. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від основної діяльності, фінансових та інших витрат. Податок на прибуток визначається згідно з П (с)БО № 17 «Податок на прибуток». Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку. Збиток від звичайної діяльності дорівнює збитку від звичайної діяльності до оподаткування. Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій). Чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків з надзвичайного прибутку.

5. Бухгалтерський облік фінансових результатів

5.1 Характеристика рахунку 79 «Фінансові результати»

Узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій здійснюється на рахунку 70 «Фінансові результати». Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Бухгалтерський облік фінансових результатів ведеться за видами діяльності, для яких відкриваються відповідні субрахунки:

1) 791 «Результат операційної діяльності» визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «.Інший операційний дохід»), за дебетом — сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»);

2) 792 «Результат фінансових операцій» — визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. Зо кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, зо дебетом — списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі» .

3) 793 «Результат іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання сум в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом — списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати» .

4) 794 «Результат надзвичайних подій» — визначаються прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом — списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати». Аналітичний облік фінансових результатів ведеться за їх характером, видами продукції, товарів, робіт, послуг та іншими напрямами, визначеними підприємством самостійно. Первинними документами при відображенні накопичення фінансових результатів різних видів діяльності та віднесення до складу нерозподіленого прибутку (збитку) є довідки та розрахунки бухгалтерії.

Відображення в бухгалтерському обліку фінансових результатів оформляється кореспонденцією рахунків:

5.2 Методика визначення та облік чистого доходу від реалізації

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з валового доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відповідних податків, зборів, знижок тощо. У звіті про фінансові результати він відображається у рядку з аналогічною назвою. Порядок визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у бухгалтерському обліку є наступним:

1) сума загального доходу (виручки) від реалізації продукції товарів, робіт або послуг, тобто без вирахування наданих знижок, повернення проданих товарів і податків з продажу, який відповідає критеріям визнання доходу, буде відображатися записом:

Відображено дохід від реалізації Д-т 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», К-т 70 «Доходи від реалізації» .

2) На зменшення валового доходу послідовно списуються нараховані податки, платежі:

а) суму податку на додану вартість, включену до складу доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг):

Нараховано ПДВ на виручку згідно з чинним законодавством Д-т 70 «Доходи від реалізації», К-т «Розрахунки за податками й платежами» ;

б) акцизний збір, врахований у складі доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) для платників акцизного збору:

Нараховано акцизний збір згідно з чинним законодавством Д-т 70 «Доходи від реалізації», К-т 64 «Розрахунки за податками й платежами». Інші суми, які зменшують валовий дохід, відображаються:

1) у вільному рядку Звіту про фінансові результати (інші збори або податки з обороту);

2) у статті «Інші вирахування з доходу (надані знижки, повернення товарів та інші суми, які підлягають вирахуванню з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Після здійснення наведених записів на субрахунок 791 «Результат операційної діяльності» списується сума чистого доходу від реалізації продукції. У бухгалтерському обліку вона буде відображатися наступним чином:

Віднесено чистий дохід від реалізації на фінансовий результат Д-т 70 «доходи від реалізації», К-т 791 «Результат операційної діяльності» .

5.3 Методика визначення та облік валового прибутку

Валовий прибуток (збиток) — це різниця між чистим доходом від продажу (реалізації) готової продукції і собівартістю реалізованої продукції. Для визначення валового прибутку потрібно насамперед визначити та відобразити в обліку собівартість реалізованої готової продукції, товарів, наданих послуг, виконаних робіт. Для цього в бухгалтерському обліку здійснюється наступний запис:

Списано на фінансові результати собівартість реалізованої продукції Д-т 791 «Результат операційної діяльності», К-т 90 «Собівартість реалізованої готової продукції» .

5.4 Відображення даних про доходи та фінансові результати в облікових регістрах

Для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної, фінансової, надзвичайної діяльності підприємства (за кредитом рахунків 70, 71, 72, 63, 74, 75, 76) та фінансові результати підприємства від звичайної діяльності й надзвичайних подій (за кредитом рахунку79) призначено журнал-ордер № 11. На підставі первинних документів, дані про доходи та фінансові результати діяльності відображаються в облікових регістрах, які потім використовуються для заповнення Головної книги та фінансової звітності. Документи з обліку доходів і фінансових результатів:

1) журнал-ордер № 11;

2) головна книга;

3) Звіт про фінансові результати;

4) Допоміжні книги з обліку доходів і фінансових результатів;

5) Оборотні відомості за аналітичними рахунками доходів і фінансових результатів.

Записи для заповнення журнала-ордера № 11 здійснюються на підставі первинних документів і зведених відомостей про доходи та фінансові результати діяльності.

6. Облік формування фінансових результатів діяльності

В усіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є чистий прибуток, для визначення якого в бухг обліку передбачається послідовні порівняння всіх доходів і витрат звітного періоду. Кінцевий фінансовий результат підприємства визначається як різниця між різними видами доходів і прибутків, які обліковуються за кредитом рахунку 79 «Фінансові результати», і відповідно, витратами й збитками, які обліковуються за дебетом даного рахунку. Рахунок 79 «Фінансові результати» кореспондує за дебетом з кредитом рахунків: 90, 92, 93, 94, 96, 98, 99, 44. підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами», субрахунки рахунка 79 дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція» та інших рахунків класу 2 «Запаси», а також з кредитом рахунків класу 1 «Необоротні активи» та класу 3 «Кошти, розрахунки та інші активи», а також з рахунками: 80, 81, 82, 83, 84, 85. за кредитом кореспондує з дебетом рахунків: 44, 70, 71, 72, 73, 74, 75. Процес реалізації сільськогосподарської продукції, товарів, робіт і послуг, як уже зазначалося, відображають на кількох балансових рахунках: 90 «Собівартість реалізації», 93 «Витрати на збут», 70 «Доходи від реалізації». Зіставлення чистих доходів від реалізації, які відображені на рахунку 70, та собівартості реалізованої продукції дає змогу визначити валовий фінансовий результат, який показується окремою статтею в Звіті про фінансові результати. Списання витрат на збут на підставі бухгалтерської довідки відображають по кредиту рахунка 93 «Витрати на збут» і дебету рахунка 79 «Фінансові результати». Для узагальнення інформації про інші доходи та інші витрати від операційної діяльності підприємства, крім доходу від реалізації продукції призначено рахунки 71 «Інший операційний дохід» і 94 «Інші витрати операційної діяльності». Співставлення інших доходів та інших витрат свідчить про їх економічну тотожність, яка дозволяє визначити фінансовий результат майже за всіма позиціями операційної діяльності підприємства. Для обліку доходів і витрат фінансової діяльності передбачені рахунки 72 «Дохід від участі в капіталі», 73 «Інші фінансові доходи», 95 «Фінансові витрати», 96 «втрати від участі в капіталі». Склад доходів і витрат від фінансової діяльності перш за все характерний для акціонерних підприємств, а для переважної більшості сільськогосподарських підприємств коло доходів і витрат від фінансової діяльності досить обмежене. Кореспонденція складається такого типу: Віднесено доходи від участі в капіталі, одержані за звітний рік, до фінансових результатів Д-т 72, К-т 792. для обліку доходів і витрат, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства призначені рахунки 74 «Інші доходи» і 97 «Інші витрати». Для обліку доходів і витрат, які виникають у результаті надзвичайної діяльності застосовуються рахунки 75 «Надзвичайні доходи» і 99 «Надзвичайні витрати». На рахунку 98 «Податок на прибуток» ведеться облік належної за даними бухгалтерського обліку суми податку на прибуток від звичайної діяльності та надзвичайних подій. За дебетом рахунка відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом — включення до фінансових результатів на рахунку 79. Кореспонденція рахунків складається такого типу: Віднесено на фінансові результати дохід від надзвичайних ситуацій Д-т 75, К-т 794; Списано надзвичайні витрати на фінансові результати Д-т 794, К-т 99. Отже, узагальнивши витрати (в бухгалтерському обліку рахунки класу 9 «Витрати діяльності» кредитуються з дебетом рахунку 79) і доходи (в бухгалтерському обліку рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» дебетують з кредитом рахунку 79) по рахунку 79 «Фінансові результати» виводиться сальдо, яке в залежності від переважаючого впливу доходів або витрат може бути кредитовим (прибуток) чи дебетовим (збиток). Синтетичний облік по витратних рахунках ведеться в журналі-ордері № 15, по доходних рахунках — в журналі-ордері № 11, а також в Головній книзі.

7. Облік використання прибутку підприємства

7.1 Управління прибутком

Розмір і характер прибутків і збитків за кожен період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи. Значна роль прибутку в розвитку підприємства та забезпеченні інтересів його власників і персоналу визначає необхідність ефективного та безперервного управління ним.

Управління прибутком є процесом розробки та прийняття управління рішень з усіма основними аспектами його формування, розподілу та використання. Основним завданням управління прибутком є забезпечення оптимізації його розподілу як у звітному, так і в майбутніх періодах. Розподіл прибутку повинен забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави та персоналу підприємства.

Побудова системи управління прибутком потребує формування систематизованого переліку об'єктів управління. До них відносяться: управління формуванням прибутку та управління розподілом і використанням прибутку. Система управління повинна бути органічно інтегрована із загальною системою управління підприємством, так як прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності підприємства прямо або опосередковано впливає на рівень прибутку.

Управління прибутком передбачає наявність комплексної системи дій для забезпечення розробки взаємопов'язаних управлінських рішень. Джерелами даних для управління доходами та результатами діяльності є записи на аналітичних рахунках, які відкриваються до рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності». Підготовка будь-якого управлінського рішення щодо формування, розподілу та використання прибутку повинна враховувати альтернативні можливості.

За наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен базуватися на системі критеріїв, які визначають політику управління прибутком підприємства.

7.2 Облік використання прибутку підприємства

Якщо кредитовий оборот рахунку «Фінансові результати» більше за дебетовий, то підприємство на суму різниці отримує нерозподілений прибуток звітного періоду. Якщо дебетовий оборот по рахунку 79 «Фінансові результати» більше кредитового обороту даного рахунку, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж отримало доходу, то підприємство на суму різниці має непокритий збиток. Нерозподілений прибуток — це сума чистого прибутку, отриманого за певний період, який підлягає розподілу. У момент виникнення весь чистий прибуток за звітний період може бути визначений як нерозподілений. Для обліку нерозподіленого прибутку або непокритих збитків передбачено пасивний рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Кредитове сальдо рахунку 44 означає наявність нерозподіленого прибутку, а дебетове сальдо — непокритого збитку. Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» має такі субрахунки:

441 «Прибуток нерозподілений» ;

442 «Непокриті збитки» ;

443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» .

На субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений» відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку. На субрахунку 442 «Непокриті збитки» відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового, чи додаткового капіталу тощо. На субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків. Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до П (с)БО № 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» відображається кореспонденцією рахунка 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об'єктів класів 1−6.

Із закриттям рахунку 79 «Фінансові результати» на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» при підготовці річної фінансової звітності та покриттям за рахунок нерозподіленого прибутку звітного періоду (або минулих років) збитків звітного періоду (або минулих років) тісно пов’язане поняття реформації балансу. Сальдо рахунку 79 «Фінансові результати» після реформації балансу буде нульовим. Для відображення розглянутих операцій у бухгалтерському обліку здійснюються наступні записи: