Аналіз рівня соціально-економічного розвитку Київської області

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Факультет менеджменту та маркетингу Кафедра менеджменту РЕФЕРАТ з дисципліни: «Регіональна економіка»

На тему: «Аналіз рівня соціально-економічного розвитку Київської області»

Виконала: Царюк Віта Анатоліївна Перевірив: Манаєнко Ірина Миколаївна Київ — 2015

ЗМІСТ

• ВСТУП
• РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
• 1.1 Економіко-географічне положення
• 1.2 Демографічна ситуація
• РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВА
• 2.1 Сучасний стан та розвиток промисловості
• 2.2 Стан та розвиток сільського господарства в області
• 2.3 Характеристика зовнішньоторговельних зв’язків та транскордонного співробітництва
• 2.4 Розвиток сфери транспортних та телекомунікаційних послуг
• РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ
• 3.1 Основні проблеми, що гальмують розвиток області
• 3.2 Стратегічні орієнтири розвитку
• ВИСНОВОК
• СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

Соціально-економічний розвиток займає ключове місце в розвитку економіки, оскільки її існування пов’язане зі станом продуктивних сил і територіальним поділом праці, а також ефективністю функціонування сфери виробництва. Соціально-економічний економіки країни з одного боку залежить від темпів модернізації та розвитку областей країни, а з іншого — сам виступає постачальником економічного зростання і процвітання областей і країни загалом.

Дослідження стану та розвитку Київської області є вкрай важливим, оскільки дана область має великі перспективи і займає в економіці України одне із провідних місць серед усіх інших.

Актуальність і значимість вивчення галузевої структури господарства та промисловості цієї області полягають в необхідності вивчення особливостей економічних, соціальних та екологічних проблем розвитку з метою їх вирішення.

Метою даного дослідження є вивчення, дослідження та характеристика природних, економічних та соціокультурних особливостей Київської області.

Об'єктом є дослідження рівня соціально-економічного розвитку Київської області.

Предметом є встановлення взаємозв'язків між природними умовами та економічною структурою господарювання.

Завданнями роботи є:

· надати оцінку розташування області та її спеціалізації;

· дослідження демографічної ситуації в області;

· охарактеризувати сучасний стан та розвиток промисловості;

· надати оцінку розвитку сільського господарства;

· дослідити зовнішньоекономічні зв’язки та транскордонне співробітництво з іншими країнами;

· висвітлити труднощі області, проблеми та шляхи їх вирішення;

· зробити загальні висновки.

Дослідження базується на аналізі соціально-економічної ситуації, що склалася за останні роки, прогнозах галузевого управління облдержадміністрації, державного комітету статистики та стратегії розвитку Київської області, які враховують стан розвитку провідних галузей господарства області, і містять перспективи підвищення фінансово економічного рівня підприємств, установ та організацій усіх форм власності, у тому числі спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Київської області, а також зовнішні та внутрішні чинники РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1.1 Економіко-географічне положення

Київська область, як адміністративно-територіальна одиниця в складі України, утворилась 27 лютого 1932 року, є одним з найбільших регіонів України, займає площу 28,1 тис. кв. км (без Києва), що становить 4,7% площі країни. За розмірами території Київська область займає 8 місце серед інших регіонів України.

Київщина є столичним регіоном, у центрі території якого знаходиться м. Київ — столиця України, потужний політичний, діловий, індустріальний, науково-технічний, транспортний та культурний центр країни, пов’язаний з областю тісними комерційними і соціальними зв’язками. В адміністративному відношенні область поділяється на 25 районів, 13 міст обласного значення, 13 міст районного значення, 30 селищ міського типу, 605 сільських рад та 1126 сільських населених пунктів подано на рис. 1.1 «Адміністративний поділ Київської обл.».

Місто Київ, де розміщуються основні органи управління області, адміністративно до складу області не входить. Ще однією особливістю області є наявність у її складі міста Славутич, яке територіально знаходиться у Чернігівській області.

Рельєф області сприятливий для розвитку сільськогосподарського виробництва і транспортної інфраструктури. Річка Дніпро з утвореними на ній Київським та Канівським водосховищами ділить територію області на дві частини: правобережну і лівобережну, які мають особливості рельєфу. На півночі переважають низовинні рівнини Поліської низовини.

Рис. 1.1 Адміністративний поділ Київської обл.

Південно-західна і центральна частини лежать на Придніпровській височині (максимальна висота 273 метри). Східна, лівобережна територія області, розташована в межах Придніпровської низовини.

Природно-кліматичні умови області оптимальні для життя людини і господарської діяльності. Київщина розташована на межі двох природних зон: північна частина розташована в зоні Полісся, південь області лежить у лісостеповій зоні.

Ґрунтовий покрив області досить різноманітний. Найпоширенішими серед них є чорноземи, площа яких становить близько 50% площі орних земель регіону. Ступінь розораності території області перевищує 60%. Загальна площа лісового фонду області становить майже 746 тис. гектарів. Рівень лісистості по території області нерівномірний і коливається від 2,0% в зоні Лісостепу до 53,8% в зоні Полісся.

Водний потенціал області дозволяє забезпечувати водними ресурсами всі галузі економіки регіону, які у процесі свого виробництва використовують поверхневі і підземні води; стимулює подальший розвиток рибогосподарських підприємств і туристично-рекреаційної сфери. Корисні копалини Київщини — це переважно матеріали що використовуються в будівництві: граніти, гнейси, каолін, глина, піски. Є поклади торфу і джерела мінеральних вод.

1.2 Демографічна ситуація

Чисельність наявного населення Київської області з 1995 року до 2011 року зменшилася з 1 млн. 911,6 тис. осіб до 1 млн. 717,7 тис. осіб. Починаючи з 2012 року чисельність населення області почала зростати і станом на 1 жовтня 2015 року становить 1 млн 725 тис. 972 особи. У міських поселеннях переважно за рахунок міграції відбувається процес зростання чисельності населення, який призводить до його збільшення в цілому по області.

Разом з тим через природне скорочення відбувається процес депопуляції сільського населення.

За національним складом населення області є фактично моноетнічним — 92,5% складають українці, 6% - росіяни, решта етносів — менше 1% (за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року). У структурі населення Київської області 53,8% (923 тис. осіб) складають жінки і 46,2% (793,3 тис. осіб) — чоловіки.

Вікова структура визначає і демографічне навантаження. Станом на 1 січня 2014 року на 1000 осіб у віці 16 — 59 років припадало 252 особи у віці 0 -15 років та 242 особи у віці 65 років і старше. Двадцять п’ять районів області чітко поділяються на п’ять груп [1]:

· шість центральних, навколо Києва, які є густонаселені, де на чверті території сконцентровано майже половина населення області, з рівнем урбанізації 64,5%;

· чотири східні та три західні, переважно урбанізовані, з рівнем урбанізації 50% та 60% відповідно;

· вісім південних районів та Білоцерківський район переважно з сільським населенням, зі щільністю близько 38 осіб на 1 кв. км;

· два північних райони, малозаселені, з низькими ступенем урбанізації - 31% та щільністю населення — 7,4 особи на 1 кв. км.

Щодо міграційного руху населення у Київській області, то слід дослідити динаміку змін, що відбулися за період січень-вересень 2013;2015 років (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Динаміка міграційного руху населення в Київській області за період січень-вересень 2013;2015 років, осіб, [5]

Наглядно міграційні процеси зображено на рис. 1.2.

Рис. 1.2. Динаміка міграційних потоків населення Київської області за період січень-вересень 2013;2015 рр., [5]

З таблиці 1.1 (рис. 1.2) видно, що динаміка міграційного руху населення області практично не змінюється, що характеризує поведінку населення — триматися свого місця проживання. Також слід враховувати факт наближеності населених пунктів до столиці країни, що є зручним для мешканців області.

РОЗДІЛ 2. СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСТВА

2.1 Сучасний стан та розвиток промисловості

Протягом останніх років у промисловому виробництві області спостерігається тенденція щодо зростання його обсягів. Провідними галузями промисловості області є машинобудування, металообробка, харчова, електроенергетична, легка, хімічна і нафтохімічна, деревообробна, целюлозно-паперова, а також виробництво будівельних матеріалів. Промисловий комплекс базується на потужній електроенергетиці (Київські ГЕС і ГАЕС, Трипільська ТЕС), а також газі (газопроводи з Харківщини і частково з Росії).

Підприємства машинобудівного комплексу спеціалізуються на виробництві і ремонті машин для сільського господарства, зокрема, тваринництва і кормовиробництва, хімічного устаткування, екскаваторів, меліоративної техніки, устаткування для харчової промисловості, побутової та іншої техніки. Найважливішими серед них є ВАТ «Борекс» (Бородянський район), що виробляє екскаватори; АТ «Кранобудівна фірма „Стріла“» (м. Бровари), яке випускає крани на автомобільному ходу; ВАТ «Ірпіньмаш» — виробляє сільськогосподарську техніку та запасні частини до неї; ВАТ «Електронагрівач» (м. Фастів) — випускає трубчаті електронагрівачі.

Загальнодержавне значення має казенний завод порошкової металургії (м. Бровари).

Підприємства хімічного та нафтохімічного комплексу знаходяться у м. Біла Церква — ЗАТ «СП"Росава» (автомобільні шини), ВАТ завод «Гумовотехнічних виробів» та у м. Бровари — ЗАТ «Завод «Пластмас».

Діє потужний лісопромисловий комплекс. Він представлений виробництвом картону (одне з найбільших у Європі підприємств, що працює на вторинній сировині, — ВАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» у м. Обухів), меблів (м. Бровари, м. Біла Церква, м. Ірпінь, смт. Клавдієво-Тарасове Бородянського району, с. Комарівка Макарівського району, смт. Коцюбинське, м. Фастів).

Харчова промисловість представлена 16 цукровими заводами, з них найбільші - Яготинський, Миронівський, Рокитнянський, Саливонківський; 24 молокопереробними і маслоробними заводами; м’ясопереробними підприємствами у м. Біла Церква, Києво-Святошинському, Вишгородському та Броварському районах.

Легка промисловість області представлена текстильно-суконними підприємствами (м. Богуслав, м. Березань), швейними (м. Переяслав-Хмельницький, м. Боярка, м. Фастів, м. Сквира), трикотажними (м. Біла Церква, м. Бровари, м. Сквира), шкіряно-взуттєвими (м. Біла Церква, м. Васильків, смт. Баришівка).

2.2 Стан та розвиток сільського господарства в області

Київська область у 2012 році зайняла провідну позицію у виробництві валової продукції сільського господарства з часткою у 6,6% від загального виробництва (у 2014 — 2 місце з часткою 5,8 відсотка). У 2012 році вперше за 22 роки область перевищила рівень виробництва валової продукції у порівнянні з 1990 роком на 4,5 відсотка.

Станом на 2014 рік валова продукція сільського господарства Київська область отримала 15 874,3 млн. грн., однак порівняно з 2013 роком зростання валової продукції незначне всього на 887,9 млн. грн. Динаміка валової продукції сільського господарства Київської області з 2010;2014 років представлена на рис. 2.1.

З рис. 2.1 видно, що відбувається поступове збільшення валової продукції с/г, однак прогнози щодо 2015 року не оптимістичні, загалом прогнозують зменшення валової продукції на 8−10%.

Рис. 2.1. Динаміка валової продукції сільського господарства в Київській області

За рівнем продуктивності праці в сільськогосподарських підприємствах Київська область входить в десятку найкращих, зокрема у тваринництві - це 4 місце, а у рослинництві - 11 місце.

Протягом 2009;2014 років сільськогосподарські підприємства Київської області отримували найбільший прибуток від реалізації сільськогосподарської продукції, який у 2014 році склав 15,87 млрд. гривень.

Рослинництво у валовому виробництві займає частку 62,4 відсотка. Основними культурами, що вирощуються на Київщині, є зернові культури, картопля та овочі.

У 2013 році валовий збір зернових і зернобобових культур склав понад 3,3 млн. т, що є найбільшим показником за всю історію Київської області, починаючи з 1913 року.

Область є одним із лідерів у виробництві продукції тваринництва в Україні, займаючи другі місця з виробництва свинини та м’яса птиці, 9 місце з виробництва молока, перші місця з середньорічного удою молока та з виробництва яєць.

У цілому виробництво валової продукції сільського господарства протягом останніх років зростає в більшій частині за рахунок сільськогосподарських підприємств (на 18,6% за три роки), господарств населення (на 14,2%), [1, 2].

Структура сільськогосподарського виробництва області значною мірою є орієнтованою на зернове виробництво та птахівництво, як найбільш рентабельні галузі. Проте, така структура виробництва не є оптимальною для збереження земель та створення і збереження робочих місць у сільських територіях.

Київщина може нарощувати сільськогосподарське виробництво, тим самим забезпечувати зростаючу власну потребу та м. Києва у сільськогосподарській продукції.

2.3 Характеристика зовнішньоторговельних зв’язків та транскордонного співробітництва

В Київській області здійснюється послідовна політика у сфері зовнішньоекономічної діяльності та зовнішніх зносин, спрямована на інтенсифікацію міжнародних економічних зв’язків та розширення взаємовигідного торговельно-економічного, інвестиційного та транскордонного співробітництва з країнами світу.

Протягом першого півріччя 2015 року робота щодо активізації міжнародного економічного співробітництва набула динамічного розвитку. З метою представлення експортного та інвестиційного потенціалу Київської області та активізації транскордонного співробітництва із зарубіжними регіонами облдержадміністрацією було здійснено:

· офіційна зустріч керівництва області з дипломатичним корпусом іноземної держави (Держава Ізраїль);

· 9 переговорів з представниками зарубіжних компаній з 8 країн світу (Латвійська Республіка, Республіка Корея, Швейцарія, Об'єднані Арабські Емірати, Сполучені Штати Америки, Республіка Польща, Канада, Французька Республіка);

· 3 закордонних візити делегацій Київської області;

· підписано міжнародний документ про співробітництво.

Здійснені заходи вплинули на активізацію зовнішньої торгівлі товарами підприємств та організацій Київської області із зарубіжними партнерами із 132 країнами світу.

Обсяг експорту товарів та послуг Київської області за І квартал 2015 р. становив 412,5 млн. дол. США, імпорту — 612,2 млн. дол. Порівняно з І кварталом 2014 р. експорт зменшився на 24,7%, імпорт — на 41,7%. Від'ємне сальдо зовнішньоторговельного балансу області склало 199,7 млн. дол. (за І квартал 2014 р. також від'ємне — 502,5 млн. дол.).

Обсяг експорту товарів становив 361,2 млн. дол., імпорту — 587,7 млн. дол. США. Порівняно з І кварталом 2014р. експорт зменшився на 17,3%, імпорт — на 41,1%. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,61 (за І квартал 2014р. — 0,44).

Обсяг експорту товарів до країн Європейського Союзу становив 102,4 млн. дол., або 28,3% від загального обсягу експорту області (у І кварталі 2014 р. — 30,7%) та зменшився порівняно з відповідним періодом 2014 р. на 23,6%.

Найвагоміші експортні поставки товарів серед країн ЄС здійснювалися до: Німеччини, Іспанії, Польщі та Нідерландів; серед інших країн до: Індії, Китаю, Єгипту, Казахстану, Ірану, Судану та Туреччини.

Серед основних країн-партнерів порівняно з І кварталом 2014 р. експорт товарів до Російської Федерації скоротився у 3,3 рази, Об'єднаних Арабських Еміратів — у 2,4 рази, Італії - у 2,2 рази, Індії - на 21,3%, Іспанії - на 19,5% та Нідерландів — на 15,9%. При цьому експортні поставки до Судану збільшилися у 89,8 рази, Ісламської Республіки — у 84,8 рази, Китаю — у 3,3 рази, Єгипту — у 2,2 рази, Польщі - на 32,4%. Основу товарної структури експорту області складали жири та олії тваринного або рослинного походження — 29,5%, найменшу частку склала маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів — 5,9% (рис. 2.2).

Рис. 2.2. Товарна структура експорту Київської області у першому кварталі 2015 року, [5]

Імпорт товарів з країн Європейського Союзу становив 274,2 млн. дол., або 46,7% від загального обсягу імпортую Поставки виробів з чорних металів скоротилися у 4,3 рази, фармацевтичної продукції - у 2,7 рази, зернових культур — у 2,3 рази, засобів наземного транспорту, крім залізничного — у 2,2 рази, пластмас, полімерних матеріалів — на 35,8%, механічних машин — на 34,1%.

Серед країн ЄС найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини — 12,3% від загального обсягу імпорту, Польщі - 7,3% та Франції - 4,3%; серед інших країн — з Китаю — 13,1%, Білорусі - 9% та США — 5,5%.

У структурі товарного імпорту найбільше місце займає продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості складала 17,2% обсягу імпорту товарів та найменшу — текстильні матеріали та текстильні вироби — 3,1% (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Товарна структура імпорту Київської області у першому кварталі 2015 року, [5]

З рис. 2.3 видно, що товарна структура імпорту Київської області досить диверсифікована на відміну від тованої структури експорту.

Основними країнами-партнерами в імпорті послуг був Кіпр — 31,9% від загального обсягу імпорту послуг, США — 10%, Швейцарія — 9,9%, Німеччина — 8,2%, Польща — 7,2% та Данія — 3,6%.

Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг складали послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю — 38,2% (у тому числі інші послуги фінансового посередництва — 37,9%), транспортні послуги — 28,8% (у т.ч. послуги повітряного транспорту — 9%, автомобільного та морського — 7,4%), ділові послуги — 13,3%. Зовнішньоторговельні операції послугами проводилися з партнерами із 109 країн світу.

Протягом І кварталу 2015р. найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції з послугами підприємства Миронівського, Києво-Святошинського, Бориспільського, Переяслав-Хмельницького, Вишгородського районів та міст Бориспіль, Ірпінь, Бровари.

У 2015 році у Київській області планується і надалі зосереджувати основні акценти на таких напрямках, як просування власної продукції суб'єктів господарювання Київщини на ринки країн світу, розширення контактів між Київською областю та зарубіжними країнами з метою активізації транскордонного співробітництва

2.4 Розвиток сфери транспортних та телекомунікаційних послуг

Транспортний комплекс області включає всі види транспорту: залізничний, автомобільний, трубопровідний, річковий та авіаційний.

Формування залізничної мережі області розпочалося ще в 60−90-х роках XIX століття. На сьогодні залізничному транспорту в області належить провідне місце за обсягами вантажета пасажироперевезень, в розвитку якого особливу роль відіграє столичний фактор. Залізниці з усіх напрямів сходяться до найбільшого залізничного вузла — м. Києва і з'єднують територію Київської області майже з усіма областями України та країнами близького і далекого зарубіжжя. Експлуатаційна довжина залізниць загального користування складає 824 км, переважна більшість яких електрифікована. Щільність залізничних колій загального користування становить 29 км на 1000 км² території. Найголовнішими залізничними лініями в межах України є: Київ — Коростень, Конотоп — КиївЖмеринка, Київ — Гребінка — Полтава — Харків, Київ — ім. Т. Г. Шевченка, найбільші залізничні вузли — Київ, Фастів, Миронівна, Яготин.

Довжина автомобільних шляхів загального користування в межах Київської області становить 8,4 тис. кілометрів, у тому числі 8,3 тис. з твердим покриттям. Щільність автошляхів загального користування з твердим покриттям складає 289 км на 1000 км² території. Обсяги перевезень автомобільним транспортом за останнє десятиріччя значно скоротилися. В 1990 році було перевезено 171,7 млн. тонн вантажів, а в 2009 — лише 39,6 млн. тонн. Вантажооборот автотранспортних підприємств склав 164,5 млн. тонно-кілометрів. Актуальною проблемою в розвитку автотранспорту залишається якість доріг, їх технічне оснащення, яке далеке від світових стандартів.

Головною воднотранспортною магістраллю в межах області є р. Дніпро, яка перетинає всю область з півночі на південь. Значно менше значення мають р. Десна і Прип’ять. Обсяги вантажота пасажироперевезень річковим транспортом останнім часом різко скоротилися. На території області проходять газопровід Дашава — Київ — Москва і Шебелинка — Полтава — Київ.

Значення авіаційного транспорту у внутрішньодержавних перевезеннях за останнє десятиріччя значно зменшилось. Найбільшими аеропортами є Бориспіль та Жуляни, яким належить основна роль у міждержавному авіаційному сполученні.

На сьогодні прискорений економічний розвиток неможливий без застосування сучасних інформаційних систем, що надають високоякісні інформаційні послуги. Звідси закономірно зростає значення зв’язку й інформаційного забезпечення в Київській області.

Стрімко зменшується частка поштових (відправлення телеграм, посилок, листів, газет і журналів) та телеграфних послуг, в той час, як значення телефонних послуг збільшується. Це стосується насамперед таких видів зв’язку, як мобільний, пейджинговий, телекс, факсимільний зв’язок, електронна пошта, доступ до інформаційно-довідкових служб та мережі Інтернет.

Кількість провайдерів і користувачів цих видів зв’язку в області невпинно зростає.

Нині забезпеченість населення домашніми телефонами в області складає 37 апаратів на 100 сімей, а кількість незадоволених заяв — 120 тисяч. У 2009 році введено в дію міських автоматичних телефонних станцій на 14,5 тисяч номерів. Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами становить 39 одиниць на 100 сімей.

Значно зросла кількість сучасних телефонних мереж та абонентів, які ними користуються. Загалом відбувається зростання телефонної щільності, але досить повільними темпами. Надалі пріоритетне значення буде надаватись впровадженню цифрових АТС.

Розвиток радіотелефонного зв’язку відбувається більш прискореними темпами. Найбільше значення серед різних видів мобільного зв’язку в Київській області мають такі стандарти, як 08М-900 і 1800 та НМТ-450. Покриття мобільним зв’язком області досягло 85% від загальної території.

Серед інших сфер послуг набуває свого розвитку банківська, туристична, медична, освітня. У 2010 році була збережена тенденція щодо збільшення обсягів банківського кредитування підприємств, в тому числі, агропромислового комплексу. Зокрема, сума пільгових кредитів склала 369,8 млн. грн., що на 105,4 млн. грн. (40,0%) більше ніж у 2009 році. Найбільшими кредиторами аграрної сфери залишаються АППБ «Аваль», АБ «Укргазбанк» та АТ «ІндексБанк».

Підприємствам агропромислового комплексу області у 2011 році було надано кредитування 27 банками. Із загальної суми нарахованих відсотків за користування кредитами — 26,7 млн. грн., за рахунок державного бюджету сплачено 15,5 млн. гривень.

РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ОБЛАСТІ

3.1 Основні проблеми, що гальмують розвиток області

Київська область має певні проблеми щодо свого розвитку. Так, екологічні проблеми Київщини (як і всіх регіонів України) належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення. Починаючи ще з часів Радянського Союзу, екологічна ситуація в Україні, і Київській області зокрема, продовжує загострюватись.

Область характеризується значним техногенним та демографічним навантаженням на територію, значною розораністю земельного фонду, наявністю великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження. За останні роки у зв’язку із значним зменшенням обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва відбулося певне зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

Однак повітряний басейн промислових міст області залишається забрудненим. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами, так і пересувними засобами в 2009 р. в області становили 167,5 тис. тонн, що складає 32,9% від рівня 1990 р. Значне забруднення атмосфери здійснюється також автотранспортом. До екологічно небезпечних підприємств Київської області відносяться підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики, значний екологічний тиск справляють підприємства харчової промисловості.

Серйозна проблема виникла у зв’язку з незадовільним станом знешкодження та переробки промислових і побутових відходів, які становлять реальну загрозу для навколишнього середовища і здоров’я людей. Тому ця проблема набуває більшої актуальності і її неможливо розв’язати без запровадження сучасних безвідходних та маловідходних ресурсозберігаючих технологій. Необхідна реконструкція і модернізація комунальних та промислових підприємств, обладнання їх сучасними природоохоронними установками.

Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. У 1999 р. було скинуто 20 млн. м³ забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об'єкти області, в тому числі 9 млн. м³ без очищення і 11 — недостатньо очищених.

Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й тваринницькими відходами, нераціональним використанням мінеральних добрив тощо.

Ліси є основними екологічними «легенями» області, тому їх охорона, раціональне використання і відновлення набувають першочергового значення. У 2009 році лісовому фонду Київської області в результаті пожеж було заподіяно збитків на суму 48,0 тис. гривень.

В області знаходиться найбільший радіаційне небезпечний об'єкт — Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів.

3.2 Стратегічні орієнтири розвитку

Аналіз сучасного стану соціально-економічного розвитку Київської області дає підстави стверджувати, що він дещо вищий, ніж у більшості регіонів України.

Основними напрямами соціально-економічного розвитку області в контексті загальнодержавного розвитку мають стати наступні: забезпечення стійкого економічного зростання, підвищення рівня життя населення, поліпшення демографічної ситуації та розвиток соціальної сфери.

Головною метою промислової політики на сучасному етапі реформ повинно бути підвищення ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції промисловості області на зовнішньому і внутрішньому ринках, які є факторами її загального зростання. Основою й досягнення виступає фінансова стабілізація, яка не може бути досягнута без підвищення ефективності використання бюджетних важелів.

Важливим є розвиток, раціональне розміщення та ефективне використання науково-технічного потенціалу області, збільшення вкладу науки і техніки в її розвиток, реалізацію найважливіших соціальних завдань, у тому числі збільшення робочих місць та підвищення зайнятості населення.

Забезпечення прогресивних структурних перетворень в галузі матеріального виробництва, підвищення його ефективності та конкурентоспроможності продукції, покращення екологічної ситуації, зміцнення взаємозв'язку освіти, науки і виробництва. Особливого значення набувають інформаційно-телекомунікаційні системи, що забезпечують ефективне впровадження інноваційної діяльності.

Важливим аспектом подальшого розвитку продуктивних сил є державне регіональне планування, яке полягає у забезпеченні оптимального розвитку області в єдиному народногосподарському комплексі держави, вдосконалення спеціалізації територій, установленні оптимальних пропорцій, ефективному використанні трудових і природних ресурсів та виробничих потужностей, раціоналізації розміщення продуктивних сил.

київський демографічний транскордонний промисловість ВИСНОВОК

Київська область має вигідне географічне положення. Перевагою є наявність в межах області Києва, столиці України, найбільшого ділового, наукового, культурного центру України, найбільшого регіонального ринку. Через область проходять усі головні транспортні шляхи України — автомобільні, залізничні, повітряні. Тут присутня висококваліфікована робоча сила, кількість якої зростає через міграцію в область з інших регіонів країни та виїзд на проживання у при київські райони кваліфікованих кадрів з Києва. Структура сільськогосподарських угідь сприятлива для розвитку с/г виробництва, а наявність Києва створює умови для збуту продукції. Структура економіки області не має домінування якоїсь однієї галузі, є досить диверсифікованою і є менш залежною від зовнішніх ринків, ніж економіка України. Присутні наукові школи сільського господарства, добра сортова база, активне впровадження високих технологій у с/г виробництво. Область достатньо забезпечена поверхневими та підземними водами.

Тому проаналізувавши господарство та основні сфери діяльності Київської області і розглянувши основні аспекти її розвитку, можна зробити висновок, що темпи розвитку області, залежні як від внутрішніх, так і від зовнішніх факторів, досить нормальні.

Розглянута структура населення і вікової структури населення дає можливість реально оцінити потенціал Київської області, прогнозувати стабільний розвиток сфер діяльності області завдяки присутності багато працездатного населення. Хоч історично Київщина формувалася як регіон з переважаючим розвитком сільськогосподарського виробництва, нині вона є однією з найрозвинутіших індустріальних. Основу промислового потенціалу області становлять 369 великих і середніх підприємств, на яких працюють 180 тис. осіб. У 2014 р. вироблено продукції на суму 4,5 млрд. грн., товарів народного споживання — на 2,1 млрд. грн. Станом на 2014 рік валова продукція сільського господарства Київська область отримала 15 874,3 млн. грн. Київщина має безцінне природне багатство — землі, значна частина яких — родючі чорноземи. Сприятливі кліматичні умови забезпечують вирощування переважної більшості с/г культур Європи.

Область є одним із лідерів у виробництві продукції тваринництва в Україні, займаючи другі місця з виробництва свинини та м’яса птиці, 9 місце з виробництва молока, перші місця з середньорічного удою молока та з виробництва яєць. Загальний обсяг експорту товарів становив 361,2 млн. дол., імпорту — 587,7 млн. дол. США. Найвагоміші експортні поставки товарів здійснювалися до: Німеччини, Іспанії, Польщі та Нідерландів; серед інших країн до: Індії, Китаю, Єгипту, Казахстану, Ірану, Судану та Туреччини. Лідерами товарної структури експорту області складали жири та олії тваринного або рослинного походження — 29,5%, найменшу частку склала маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів — 5,9% Найвагоміші імпортні надходження товарів здійснювалися з Німеччини — 12,3% від загального обсягу імпорту, Польщі - 7,3% та Франції - 4,3%; серед інших країн — з Китаю — 13,1%, Білорусі - 9% та США — 5,5%.

У структурі товарного імпорту вагоме місце займає продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей — 17,2% та найменшу — текстильні матеріали та текстильні вироби — 3,1%

Найбільшу частку в загальному обсязі імпорту послуг складали послуги, пов’язані з фінансовою діяльністю — 38,2%, а найменшу — ділові послуги — 13,3%.

В цілому, область досить розвинута, задовольняє потреби свого населення, при цьому, імпортуючи і експортуючи продукцію. І за для досягнення максимальної ефективності такого розвитку потрібно максимально ефективне розміщення продуктивних сил.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Київська обласна державна адміністрація — Стратегія розвитку Київської області на період до 2020 року — [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: http://www.kyiv-obl.gov.ua/proekt_strategiji_strategiji_regionalnogo_rozvitku_kijivskoji_oblasti_na_period_do_2020_roku

2. Україна сьогодні - Потенціал регіонів — Київська область — [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: http://www.rada.com.ua

3. Київська обласна державна адміністрація [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: http://www.kyiv-obl.gov.ua

4. CENTRAL INTELLIGENCE AGENCY [Електронний ресурс] - Режим доступу. — https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/up.html.

5. Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. — [Режим доступу]: http://www.ukrstat.gov.ua/