Функціонування банківської системи України в період політичної кризи
Але з початку 2014 року основними подразниками банківської системи стали не тільки політична криза, загроза зовнішньої інтервенції та анексія Криму, а й суспільні настрої. Вони викликали паніку серед населення, що призвело до різкого вилучення депозитів з банківської системи в першу чергу фізичними особами. Від початку року обсяг депозитів у національній валюті скоротився на 10,3%. Позитивний… Читати ще >
Функціонування банківської системи України в період політичної кризи (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Функціонування банківської системи України в період політичної кризи Гризунова М.О.
Відомо, що на економічну ситуацію в країні впливає спектр причин, які напряму пов’язані з банківською діяльністю, адже банки відображають прямий зв’язок між державою та необхідними секторами економіки через залучення фінансових ресурсів в ті галузі, де вони є необхідними. Довіра до банківської системи повинна реалізуватися в тій країні, де стійка політична, економічна система, гнучка соціальна забезпеченість. Несвоєчасне реагування на причини виникнення банківської нестабільності може привести до банківської паніки, що підвищує можливість банківської кризи. Функціонування сектору банківських послуг є одним з небагатьох фінансових інститутів, який працює напряму з «людським» фактором клієнта, що дуже швидко реагує на будь-яку зміну в середовищі країни і тим самим може самостійно впливати на будь-які процеси в її економічному або політичному секторі.
Основний фактор, який сьогодні впливає на банківську систему, — ситуація в політиці. Банківська система показала свою стійкість у перші дні політичної кризи, коли відбувався ажіотаж навколо банків. Адже зараз банківський сектор є більш стійким до негативних макроекономічних змін, ніж у 2008? році. Це ґрунтується на рекапіталізації сектору за останні п’ять років, більш зрілих кредитних портфелях банків і нижчому зовнішньому борзі[2].
Але з початку 2014 року основними подразниками банківської системи стали не тільки політична криза, загроза зовнішньої інтервенції та анексія Криму, а й суспільні настрої. Вони викликали паніку серед населення, що призвело до різкого вилучення депозитів з банківської системи в першу чергу фізичними особами. Від початку року обсяг депозитів у національній валюті скоротився на 10,3%. Позитивний нюанс, що ця тенденція призупинилась: відтік у квітні склав лише 0,3%, і без поганих політичних новин ця тенденція взагалі зупиниться. Обсяг депозитів в іноземній валюті скоротився на 17%. Якщо говорити про квітень, то тут динаміка трохи більша — скорочення склало близько 4%, але все одно спостерігається тенденція по скороченню відтоку. Основним джерелом банківської системи України на сьогоднішній день залишаються фізичні особи. Корпоративний сегмент з кожним днем усе зменшується. І бізнес також звужується, а разом з ним — і рештки юридичних осіб. Також спостерігалась тенденція по скороченню обсягів загальних активів банківської системи. В номінальному гривневому вираженні з початку року вони виросли приблизно на 500 млрд., якщо цей показник порахувати в валюті, то вийде, що активи скоротилися приблизно на третину, на 45−44 млрд. дол. Сумарний збиток комерційних банків станом на 1.04 склав майже 2 млрд. грн. У наслідок політичних подій в Україні було зафіксовано, що люди масово вилучали кошти з банків, які вони поклали на депозит. Цьому значну роль відіграв високий ризик неплатоспроможності, а також банківська паніка. Відомим фактом також залишається те, що в багатьох банкоматах неможливо було зняти готівку, а тому і збільшувався ризик до неотримання грошей узагалі, що призводило до занепокоєності населення[5]. банківський криза паніка комерційний Відтік вкладів із банків накладається також і на зростання обсягів неповернення кредитів клієнтами банків. Особливо це стосується валютних позик, які із девальвацією гривні стали для багатьох позичальників непосильно дорогими, оскільки більшість населення отримує все ж таки дохід в національній валюті[3]. Довіра до гривні, як засобу заощадження, підірвана попередньою кредитно-грошовою політикою ЦБ, яка провокувала хаотичні девальвації, що завдають шкоди національній економіці та іміджу національної валюти. Левова частка депозитів (51% за даними НАБУ) все ще номінована у гривні. Однак, для того, щоб населення провело зворотню конвертацію своїх валютних заощаджень, необхідна стабілізація ситуації на південному сході і безумовна підтримка міжнародних кредиторів. Очевидно, що це питання знаходиться швидше в політичній, ніж економічній площині[6].
Найвигіднішу позицію на сьогодняшний день займають великі державні банки. Маючи традиційно високий рівень власного капіталу, ці установи здатні встояти, незважаючи на потенційні втрати в Автономній Республіці Крим та на погіршення якості кредитного портфелю в цілому. Адже ці банки де-факто виступають агентами держави, і вона є найбільш зацікавленою в їх стабільній роботі[4].
Звідси висновок, що фізичні особи в період погіршення макроекономічних показників і зростання геополітичної невизначеності активно переводять свої заощадження з національної валюти в більш стійкі євро і долар, крім цього спостерігається тенденція переказу коштів у великі банки. Саме неспроможність надання кредитних позик фізичним особам через відтік депозитів та відсутність іноземного капіталу, призвело до ліквідації вже 11 банківських установ України за 2014 рік. Політичний чинник пагубно впливає на «суспільні настрої», через що виникає брак довіри населення до більшості банків та зменшення мобілізації рeсурсів банкaми пoрівняно з потенційними можливoстями. Близько 50% українських банків можуть не пройти тест на виживання та хоча б мінімально стабільне функціонування в період політичної кризи, затяжність якої не лише значно зменшить темпи розвитку банківського сектору України, а й погіршить інвестиційний клімат країни.
Література
1. В банківській системі України розпочнеться гостра криза. //OSP-UA Info- 2013. [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://osp-ua.info/lastnews/24 939.html
2. Маргарита Ормоцадзе. Як банки і гривня реагують на конфлікт. / Ормоцадзе М.// Forbes Україна- 2014. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://forbes.ua/ua/business/1 364 183-yak-banki-i-grivnya-reaguyut-na-konflikt
3. МВФ та НБУ обговорили проблеми банків. // ВВС Україна — 2014. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/business/2014/05/140 530_ukraine_banks_az
4. Михайло Демків. Невирішені питання банківського сектору. / Демків М.// Forbes Україна- 2014. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://forbes.ua/ua/opinions/1 375 925-nevirisheni-pitannya-bankivskogo-sektoru
5. Чи переживе кризу банківський сектор України? //Finance.ua- 2014. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news/~/326 501
6. Як банківська система України розплачується за ілюзію стабільного курсу? //Finance.ua- 2014. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://news.finance.ua/ua/news/~/328 314