Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Інтегровані типи д-р 1-го порядку, розвязаних відносно похідної (реферат)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

ДР (2.5) називається узагальнено-однорідним, якщо існує таке число k, при якому ліва частина цього ДР (2.5) стає однорідною функцією від велечин x, y, dx, dy в припущенні, що __ мають віжповідно виміри: перший, k -ий, нульвий, (k — 1) -ий. При k = 1 має просто однорідне рівняння. Формула dy dx + p (x) = 0 (2.63). Так як ліва частина ліній на і однорідна відносно y і dy dx. Р-ня (2.62… Читати ще >

Інтегровані типи д-р 1-го порядку, розвязаних відносно похідної (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

Реферат на тему:

Інтегровані типи д-р 1-го порядку, розв’язаних відносно похідної.

а). Неповні р-ня. ДР, яке не містить шуканої функції.

Має вигляд.

dy dx = f ( x ) , x ( a , b ) (2.33).

Припустимо, що f (x) являється неперервною на ( a , b ) функцією.

Тоді ф-я.

y = f ( x ) dx + c (2.34).

являэться загальним розв`язком д-р (1) в області a < x < b, — < y < + .(2.35).

Особливих розвязків ДР (2.33) немає.

Разом з ДР (2.33) розглянемо початкові умови y ( x 0 ) = y 0 (2.36).

Проінтегруємо ДР (2.34) від x 0 ( a , b ) до x.

y = x 0 x f ( ) d + c .

Знаходимо с з умови (2.36).

y = x 0 x f ( ) d + y 0 (2.37) — загальний розвязок ДР (2.33) в формі Коші.

Якщо f (x) — неперервна на x ( a , b ) за виключенням точки ( a , b ) , в якій f ( ) приймає нескінченне значення, то замість ДР (2.34) будемо розглядати р-ня.

dx dy = 1 f ( x ) (2.331).

Пряма x = являється розвязком ДР (2.331) і ми цей розвязок повинні приєднати до розвязку ДР (2.33). Цей розвязок може бути частинним або особливим в залежності від того зберігається чи порушується в будь-якій його точці єдність. Якщо x =  — частинний розвязок, то його часто можна отримати з загального при нескінченних заначеннях с, якщо ж він являється особливим, то його отримують з загального при c = c ( y ) .

Р-ня, яке не містить незалежної змінної має вигляд.

y = b (2.38).

Припускаємо, що ф-я f ( y ) визначена і неперевна на інтервалі ( c , d ) . Замість (2.38) розглянемо ДР.

dx dy = 1 f ( y )

(2.39).

.

ДР (2.39) не містить шуканої функції і воно розвязується аналогічно ДР (2.33).

Якщо f ( y ) /= 0 , y є (c, d), то.

x = 1 f ( y ) dy + c

(2.40) — загальний рохвязок ДР (2.39) в області.

.

c < y < d, — < x < + .

Аналогічно x = y 0 y 1 f ( ) d + x 0 (2.41) — загальний інтеграл в формі Коші.

Якщо f ( y ) неперервна на (c, d) і приймає нульове значення при y = , y ( c , d ) , то ми повинні розглядаті ДР (2.38). Розвязок y = буде частинним, якщо в кожній його точці зберігається єдиність, і осоюливим, якщо в кожній його точці порушується єдиність. Якщо y = частинний розвязок, то ми його отримуємо при нескінченних значеннях c ( ± ) , якщо особливий, то при c = c ( x ) .

Якщо f ( y ) в тоцчі t >= 0 перетворюється в нескінченність ( ( c , d ) ) , то розглянемо ДР (2.39), яке має неперервну праву частину на (c, d). При цьому ДР на ( c , d ) має єдиний розвязок ( мал . 2 . 5 ) .

Пр. 2.5.

Розглянемо ДР dy dx = 1 2 y .

Область визначення: y ( - , + ) , y /= 0 .

Поскільки в т. y = 0 дотичні паралельні осі OY, то розвязок в т . ( x , y ) єдиний 2 ydy = dx , y 2 = x + c ( мал . 2 . 6 ) .

б) Рівняння з відокремлюванними змінними.

Розглянемо р-ня в диференціалах виду.

dy dx = ( y x )

(2.42),.

.

де X ( x ) , Y ( y )  — неперервні ф-ї своїх аргументів.

Деференціальне р-ня (2.42) називається р-ням з відокремленими змінними. Його можна переписати данним чином d ( X ( x ) dx + Y ( y ) dy ) = 0 . Звідки маємо загальний розвязок в квадратурах. X ( x ) dx + Y ( y ) dy = c (2.43).

Якщо треба записати розвязок задачі Коші, то записують так x 0 x X ( x ) dx + y 0 y Y ( y ) = c . З умови (2.36) визначають c . Отже x 0 x X ( x ) dx + y 0 y Y ( y ) dy = 0 (2.44) — розвязок задачі Коші (2.36), (2.42). При данних припущеннях особливих розвязків ДР (4.42) не має.

Рівняння вигляду.

m ( x ) n ( y ) dx + m 1 ( x ) n 1 ( y ) dy = 0 (2.45) ;

називають р-ням з відокремлюваними змінними.

Припустимо, що m 1 ( x ) n ( y ) /= 0 , тоді розділемо обидві частини рівняння (2.45) на m 1 ( x ) n ( y ) , отримуємо.

m ( x ) m 1 ( x ) dx + n 1 ( y ) n ( y ) dy = 0

(2.46).

.

Аналогічно записуємо.

m ( x ) m 1 ( x ) dx + n 1 ( y ) n ( y ) dy = c

(2.47) ;

.

загальний розвязок ДР (2.45) і.

x 0 x m ( x ) m 1 ( x ) dx + y 0 y n 1 ( y ) n ( y ) dy = c

(2.48) ;

.

розвязок задачі Коші (2.36), (2.45). При діленні на n ( y ) m 1 ( x ) ми можемо загубити розвязки, які визначаються рівняннями n ( y ) = 0 , m 1 ( x ) = 0 . Дійсно, нехай n ( b ) = 0 , то.

m ( x ) n ( b ) dx + m 1 ( x ) n 1 ( b ) dy = 0 отже y = b  — розвязок ДР (2.45).

Аналогічно x = a ( m 1 ( a ) = 0 ) .

Якщо ці розвязки не входять в (2,47) при деяких c , то вони представляють собою особливі розвязки ДР (2.45).

З розвязку y = b ми повинні викинути точку x = a , так як в точці ( a , b ) ДР (2.45) не визначає нахил поля y 1 . По тій же причині з розвязку x = a викидають точку y = b .

Таким чином розвязки x = a ( y /= b ) і y = b ( x /= a ) примикають до точки ( a , b ) і можуть бути особливими. Других особливих розвязків не має.

Пр. 2.6.

Знайти загальний розвязок ДР:

xy ( 1 + x 2 ) dy - ( 1 + y 2 ) dx = 0

.

.

Розвязок:

y 1 + y 2 dy - 1 x ( 1 + x 2 ) dx = 0 . [ 1 x ( 1 + x 2 ) = 1 x - x 1 + x 2 ] .

y 1 + y 2 dy - ( 1 x - x 1 + x 2 ) dx = 0

.

.

y 1 + y 2 dy - dx x + xdx 1 + x 2 = c

.

.

1 2 ln [ ( 1 + x 2 ) ( 1 + y 2 ) ] - ln x = c

.

.

( 1 + x 2 ) ( 1 + y 2 ) = c 1 x 2

.

.

в). Однорідні і узагальнено-однорідні ДР.

Розглянемо р-ня в диференціалах.

M ( x , y ) dx + N ( x , y ) dy = 0

(2.5),.

.

в якому ф-ії M ( x , y ) і N ( x , y ) являються однорідними функціями одніеї і тієї ж степені однорідності.

Означення 2.4: ф-я f ( x , y ) називаеться однорідною степеню m ,.

якщо f ( tx , ty ) = t m f ( x , y ) (2.49).

Якщо (2.49) виконуються при t >= 0 , то ф-я f ( x , y ) називаеться додатню-однорідною.

Однорідне р-ня завжди можна звести до рівняння вигляду.

dy dx = ( y x )

(2.50),.

.

в якому функція однорідна функція нулбового виміру.

Однорідні рівняння завжди інтегруються в квадратурах заміною y = zx (2.51). При цьому р-ня (2.5) приводиться до рівняння з відокремлюваними змінними. Дійсно.

M ( x , zx ) dx + N ( x , zx ) ( zdx + xdz ) = 0

.

.

x m M ( 1, z ) dx + x m N ( 1, z ) ( zdx + xdz ) = 0

.

.

( M ( 1, z ) + zN ( 1, z ) ) dx + xN ( 1, z ) dz = 0 ,.

dx x + N ( 1, z ) M ( 1, z ) + zN ( 1, z ) dz = 0

.

.

ln x + N ( 1, z ) M ( 1, z ) + zN ( 1, z ) dz = ln c

.

.

x = ce ( z )

.

.

x = ce ( y x ) (2.52), де ( z ) = N ( 1, z ) M ( 1, z ) + zN ( 1, z ) .

При діленні ми могли загубити розвязок z = z i , де z i  — корені рівняння M ( 1, z ) + N ( 1, z ) z = 0 (2.53).

Отже півпрямі y = z i x , ( x /= 0 ) примикають до початку координат. Ці розвязки можуть міститися в формулі загального розвязку, але можуть бути і особливими. Особливими можуть бути також півосі осі OY : x = 0 ( y /= 0 ) . Других особливих розвязків ДР (2.5) не має.

Рівняння вигляду dy dx = f ( a 1 x + b 1 y + c 1 ax + by + c ) (2.54) зводиться до однорідного. Якщо c 1 = c = 0 , то це однорідне рівняння.

Припустимо, що хоч одне з чисел c 1 , c не дорівнюють 0. Можливі два випадки:

Перший) = | a 1 b 1 ab | /= 0 . Проводимо заміну x = + , y = + (2.55), де ,  — нові змінні, ,  — параметри. Тоді d d = f ( a 1 + b 1 + a 1 + b 1 + c 1 a + b + a + b + c ) (2.56).

Параметри , вибираємо згідно системи { a 1 + b 1 + c 1 = 0 a + b + c = 0 (2.57). Так як /= 0 то система (2.57) має єдиний розвязок. Таким чином, ми прийшли до однорідного ДР d d = f ( a 1 + b 1 a + b ) (2.58).

Другий) = 0 . В цьому випадку a 1 a = b 1 b = k , тобто a 1 = ka , b 1 = kb . Тому dy dx = f ( k ( ax + by ) + c 1 ax + by + c ) = f 1 ( ax + by ) (2.59).

Заміною t = ax + by ДР (2.59) приводимо до рівняння з відокремленими змінними dt dx = a + bf 1 ( t ) (2.60).

Пр 2.7 Знайти загальний розвязок ДР ( x 2 + xy + y 2 ) dx + x 2 dy = 0 .

Це однорідне рівняння, m = 2 . Зробимо заміну y = zx , dy = zdx + xdz , ( 1 + z + z 2 ) dx - ( xdz + zdx ) = 0 ,.

( 1 + z 2 ) dx - xdz = 0, dx x - dz ( 1 + z 2 0 = 0 , ln x - arctgz = c .

Отже ln x - arctgz = c  — загальний розвзок нашого рівняння.

ДР (2.5) називається узагальнено-однорідним, якщо існує таке число k , при якому ліва частина цього ДР (2.5) стає однорідною функцією від велечин x , y , dx , dy в припущенні, що __ мають віжповідно виміри: перший, k -ий, нульвий, ( k - 1 ) -ий. При k = 1 має просто однорідне рівняння.

В цьому випадку ДР (2.5) заміною y = zx k (2.61) зводитьчя до р-ня з відоктремлюванними змінними. При k = 0 р-ня (2.5) являється р-ням з розділеними зміними. Особліви розвязки досліджуються аналогічно.

Пр 2.8 Розвязати ДР: ( Ax 2 y 2 + Bxy + c ) dx - x 2 dy = 0 .

Знайдемо чило k для данного випадку 2 + 2 k = 1 + k = 0 = 2 + k - 1, k = - 1 . Отже y = z x , dy = xdz - zdx x 2 , формула ( Az 2 + Bz + c ) dx - ( xdz - zdx ) = 0, [ Az 2 + ( B + 1 ) z + c ] dx - xdz = 0 . .

Звідки dx x - dz Az 2 + ( B + 1 ) z + c = C , - загальний розвязок.

г) Лінійні р-ня 1 го порядку.

ДР вигляду dy dx + p ( x ) y = g ( x ) (2.62) називаються лінійними ДР 1 го порядку.

При g ( x ) = 0 воно називається однорідним.

Формула dy dx + p ( x ) = 0 (2.63). Так як ліва частина ліній на і однорідна відносно y і dy dx . Р-ня (2.62) при g ( x ) /= 0 називається неоднорідним. ДР (2.63) інтирується в квадратурах, так як воно являється ДР з відокремлюваними змінними. dy y + p ( x ) dx = 0 . Звідки y = ce - p ( x ) dx (2.64).

Якщо y ( x 0 ) = y 0 , то y = y 0 e - x 0 x p ( ) d (2.65).

Загальні властивості ОДР :

  • -.Якщо p ( x ) та g ( x ) неперервні, то згідно теореми Пікара розвязок задачі Коші для ДР (2.63) існує і являється єдиним;

  • -.ЛДР (2.63) не має особливих розвязків;

  • -.ІК ОДР (2.63) не можуть пееретинати вісь OX , так як в противному випадку нарушалися б умови єдиності розвязку задачі Коші;

  • -.ДР (2.63) інваріантно відносно перетворення x = ( t ) , ( I ( t ) /= 0 ) ;

Дійсно: формула dy dx = dy dt dt dx = dy dt 1 dx dt = dy dt 1 I ( t ) , dy dt + P ( ( t ) ) I ( t ) y - g ( ( t ) ) I ( t ) .

  • -.ДР (2.63) іваріантно відносно заміни y = ( x ) Z + ( x ) (2.66) де Z -новазмінна, ( x ) та ( x )  — неперервні ф-ї, ( x ) /= 0 на ( a , b ) . Тоді Z I + I ( x ) + p ( x ) ( x ) ( x ) Z = g ( x ) - I ( x ) - p ( x ) ( x ) ( x ) . Якщо y 1 ( x )  — частинний розвязок ДР (2.63), то y ( x ) = Cy 1 ( x ) (2.67), де C  — константа, являється загальним його розвязком. Справедлива теорема.

Теорема (2.3) (про структуру розвязку лінійного неоднорідного ДР): Якщо y 1 ( x )  — частинний розвязок неоднорідного ДР (2.62), а ДР (2.64) — загальний розвязок ОДР (2.63) то сума y = y 1 ( x ) + ce - p ( x ) dx (2.68) являється загальним розвязком неоднорідного ДР (2.62).

Теорема доводиться безпосередньою подстановкою (2.68) в р-ня (2.62).

Якщо відомо два частинних розвязки ДР (2.62), то загальний його розвязок записується без квадратур y = y 1 ( x ) + c ( y 2 ( x ) - y 1 ( x ) ) (2.69).

Розглянемо два методи интигрування неоднорідного ДР (2.67).

Метод Лагранжа (варіації довільної сталої).

Розвязок шукаємо у вигдяді y = c ( x ) e - p ( x ) dx (2.70). Підставимо (2.70) в (2.62). c I e - p ( x ) dx = g ( x ) . Звідки c I ( x ) = q ( x ) e p ( x ) dx ,.

c ( x ) = q ( x ) e p ( x ) dx dx + c . Остаточно маємо y = e - p ( x ) dx [ q ( x ) e p ( x ) dx dx + c ] (2.71).

загальний розв’язок ДР (2.62), який записаний через дві квадратури. Довільна стала входить завжди в загальний розв’язок лінійно.

Метод Ейлера заключається в тому, що ліва частина ДР (2.62) представляється у вигляді точної похідної шляхом домноження на деяку функцію - ( x ) Визначимо ( x ) . ( ) I = I y + I = ( y I + p ( x ) y ) . звідки I = ( x ) , тобто ( x ) = e p ( x ) dx (ф-я) ( x ) називається інтерувальним множником). Тому [ e p ( x ) dx y ] I = q ( x ) e p ( x ) dx (2.72) звідки e p ( x ) dx y = q ( x ) e p ( x ) dx dx + c . З останнього співвідношення отримуємо ф-лу (2.71).

Загальний розв’язок при умові y ( x 0 ) = y 0 можна записати в Формі Коші y = e - x 0 x p ( x ) dx [ x 0 x q ( x ) e x 0 x p ( x ) dx dx + y 0 ] .

Пр. 2.9 Знайти загальний розв’язок ДР y I + xy = 0 .

Це лінійне однорідне ДР y = ce - xdx = ce - x 2 2 .

Пр. 2.10 Розв’язати ДР y I + xy = x .

За формулою (2.71) y = e - x 2 2 [ xe x 2 2 dx + c ] = 1 + ce - x 2 2 .

д) Рівняння Бернуллі Це рівняння має вигляд y I + p ( x ) y = q ( x ) y n (2.74).

Рівняння (2.74) завжди інтегрується в квадратурах шляхом підстановки y 1 - n = z (2.75). Так як dz dx = ( 1 - n ) y - n dy dx , то домножимо (2.74) на ( 1 - n ) y - n ( 1 - n ) y - n dy dx + ( 1 - n ) p ( x ) y 1 - n = q ( x ) , маємо dz dx + ( 1 - n ) p ( x ) z = ( 1 - n ) q ( x ) (2.76) яке вже являється лінійним.

При 0 < n < 1 рівняння Бернуллі має особливий розв’язок y = 0 . При n > 1 розв’язок y = 0 міститься в загальному розв’язку при c = . При n < 0 y 0 не являється розв’язком ДР (2.74).

Пр. 2.11 Розв’язати ДР y I - y = ( 1 + x ) y 2 , - y - 2 y I + 1 y = - ( 1 + x ) , 1 y = z , dz dx + z = - ( 1 + x ) . Отже 1 y = z = e - x [ ( - 1 - x ) e x dx + c ] = ce - x - x  — загальний розвязок нашого р-ня.

Відомо, що деференц. — ліннійне р-ня.

Р-ня m I ( y ) y I + p ( x ) m ( y ) = q ( x ) зводиться до лінійного заміною z = m ( y ) .

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою