Інтегровані типи д-р 1-го порядку, розвязаних відносно похідної (реферат)
ДР (2.5) називається узагальнено-однорідним, якщо існує таке число k, при якому ліва частина цього ДР (2.5) стає однорідною функцією від велечин x, y, dx, dy в припущенні, що __ мають віжповідно виміри: перший, k -ий, нульвий, (k — 1) -ий. При k = 1 має просто однорідне рівняння. Формула dy dx + p (x) = 0 (2.63). Так як ліва частина ліній на і однорідна відносно y і dy dx. Р-ня (2.62… Читати ще >
Інтегровані типи д-р 1-го порядку, розвязаних відносно похідної (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Реферат на тему:
Інтегровані типи д-р 1-го порядку, розв’язаних відносно похідної.
а). Неповні р-ня. ДР, яке не містить шуканої функції.
Має вигляд.
, (2.33).
Припустимо, що f (x) являється неперервною на функцією.
Тоді ф-я.
(2.34).
являэться загальним розв`язком д-р (1) в області a < x < b, — < y < + .(2.35).
Особливих розвязків ДР (2.33) немає.
Разом з ДР (2.33) розглянемо початкові умови (2.36).
Проінтегруємо ДР (2.34) від до x.
.
Знаходимо с з умови (2.36).
(2.37) — загальний розвязок ДР (2.33) в формі Коші.
Якщо f (x) — неперервна на за виключенням точки , в якій приймає нескінченне значення, то замість ДР (2.34) будемо розглядати р-ня.
(2.331).
Пряма являється розвязком ДР (2.331) і ми цей розвязок повинні приєднати до розвязку ДР (2.33). Цей розвязок може бути частинним або особливим в залежності від того зберігається чи порушується в будь-якій його точці єдність. Якщо — частинний розвязок, то його часто можна отримати з загального при нескінченних заначеннях с, якщо ж він являється особливим, то його отримують з загального при .
Р-ня, яке не містить незалежної змінної має вигляд.
(2.38).
Припускаємо, що ф-я визначена і неперевна на інтервалі . Замість (2.38) розглянемо ДР.
(2.39).
.ДР (2.39) не містить шуканої функції і воно розвязується аналогічно ДР (2.33).
Якщо , y є (c, d), то.
(2.40) — загальний рохвязок ДР (2.39) в області.
.c < y < d, — < x < + .
Аналогічно (2.41) — загальний інтеграл в формі Коші.
Якщо неперервна на (c, d) і приймає нульове значення при , то ми повинні розглядаті ДР (2.38). Розвязок буде частинним, якщо в кожній його точці зберігається єдиність, і осоюливим, якщо в кожній його точці порушується єдиність. Якщо частинний розвязок, то ми його отримуємо при нескінченних значеннях , якщо особливий, то при .
Якщо в тоцчі перетворюється в нескінченність , то розглянемо ДР (2.39), яке має неперервну праву частину на (c, d). При цьому ДР на має єдиний розвязок .
Пр. 2.5.
Розглянемо ДР .
Область визначення: .
Поскільки в т. дотичні паралельні осі OY, то розвязок в єдиний , .
б) Рівняння з відокремлюванними змінними.
Розглянемо р-ня в диференціалах виду.
(2.42),.
.де — неперервні ф-ї своїх аргументів.
Деференціальне р-ня (2.42) називається р-ням з відокремленими змінними. Його можна переписати данним чином . Звідки маємо загальний розвязок в квадратурах. (2.43).
Якщо треба записати розвязок задачі Коші, то записують так . З умови (2.36) визначають . Отже (2.44) — розвязок задачі Коші (2.36), (2.42). При данних припущеннях особливих розвязків ДР (4.42) не має.
Рівняння вигляду.
(2.45) ;
називають р-ням з відокремлюваними змінними.
Припустимо, що , тоді розділемо обидві частини рівняння (2.45) на , отримуємо.
(2.46).
.Аналогічно записуємо.
(2.47) ;
.загальний розвязок ДР (2.45) і.
(2.48) ;
.розвязок задачі Коші (2.36), (2.45). При діленні на ми можемо загубити розвязки, які визначаються рівняннями , . Дійсно, нехай , то.
отже — розвязок ДР (2.45).
Аналогічно .
Якщо ці розвязки не входять в (2,47) при деяких , то вони представляють собою особливі розвязки ДР (2.45).
З розвязку ми повинні викинути точку , так як в точці ДР (2.45) не визначає нахил поля . По тій же причині з розвязку викидають точку .
Таким чином розвязки і примикають до точки і можуть бути особливими. Других особливих розвязків не має.
Пр. 2.6.
Знайти загальний розвязок ДР:
.
.Розвязок:
. .
.
..
..
..
.в). Однорідні і узагальнено-однорідні ДР.
Розглянемо р-ня в диференціалах.
(2.5),.
.в якому ф-ії і являються однорідними функціями одніеї і тієї ж степені однорідності.
Означення 2.4: ф-я називаеться однорідною степеню ,.
якщо (2.49).
Якщо (2.49) виконуються при , то ф-я називаеться додатню-однорідною.
Однорідне р-ня завжди можна звести до рівняння вигляду.
(2.50),.
.в якому функція однорідна функція нулбового виміру.
Однорідні рівняння завжди інтегруються в квадратурах заміною (2.51). При цьому р-ня (2.5) приводиться до рівняння з відокремлюваними змінними. Дійсно.
.
..
.,.
.
..
..
.(2.52), де .
При діленні ми могли загубити розвязок , де — корені рівняння (2.53).
Отже півпрямі примикають до початку координат. Ці розвязки можуть міститися в формулі загального розвязку, але можуть бути і особливими. Особливими можуть бути також півосі осі . Других особливих розвязків ДР (2.5) не має.
Рівняння вигляду (2.54) зводиться до однорідного. Якщо , то це однорідне рівняння.
Припустимо, що хоч одне з чисел не дорівнюють 0. Можливі два випадки:
Перший) Проводимо заміну (2.55), де — нові змінні, — параметри. Тоді (2.56).
Параметри вибираємо згідно системи (2.57). Так як то система (2.57) має єдиний розвязок. Таким чином, ми прийшли до однорідного ДР (2.58).
Другий) . В цьому випадку , тобто . Тому (2.59).
Заміною ДР (2.59) приводимо до рівняння з відокремленими змінними (2.60).
Пр 2.7 Знайти загальний розвязок ДР .
Це однорідне рівняння, . Зробимо заміну ,.
, .
Отже — загальний розвзок нашого рівняння.
ДР (2.5) називається узагальнено-однорідним, якщо існує таке число , при якому ліва частина цього ДР (2.5) стає однорідною функцією від велечин в припущенні, що __ мають віжповідно виміри: перший, -ий, нульвий, -ий. При має просто однорідне рівняння.
В цьому випадку ДР (2.5) заміною (2.61) зводитьчя до р-ня з відоктремлюванними змінними. При р-ня (2.5) являється р-ням з розділеними зміними. Особліви розвязки досліджуються аналогічно.
Пр 2.8 Розвязати ДР: .
Знайдемо чило для данного випадку . Отже , , формула .
Звідки загальний розвязок.
г) Лінійні р-ня порядку.
ДР вигляду (2.62) називаються лінійними ДР порядку.
При воно називається однорідним.
Формула (2.63). Так як ліва частина ліній на і однорідна відносно і . Р-ня (2.62) при називається неоднорідним. ДР (2.63) інтирується в квадратурах, так як воно являється ДР з відокремлюваними змінними. . Звідки (2.64).
Якщо то (2.65).
Загальні властивості ОДР :
-.Якщо та неперервні, то згідно теореми Пікара розвязок задачі Коші для ДР (2.63) існує і являється єдиним;
-.ЛДР (2.63) не має особливих розвязків;
-.ІК ОДР (2.63) не можуть пееретинати вісь , так як в противному випадку нарушалися б умови єдиності розвязку задачі Коші;
-.ДР (2.63) інваріантно відносно перетворення ;
Дійсно: формула , .
-.ДР (2.63) іваріантно відносно заміни (2.66) де -новазмінна, та — неперервні ф-ї, на . Тоді . Якщо — частинний розвязок ДР (2.63), то (2.67), де — константа, являється загальним його розвязком. Справедлива теорема.
Теорема (2.3) (про структуру розвязку лінійного неоднорідного ДР): Якщо — частинний розвязок неоднорідного ДР (2.62), а ДР (2.64) — загальний розвязок ОДР (2.63) то сума (2.68) являється загальним розвязком неоднорідного ДР (2.62).
Теорема доводиться безпосередньою подстановкою (2.68) в р-ня (2.62).
Якщо відомо два частинних розвязки ДР (2.62), то загальний його розвязок записується без квадратур (2.69).
Розглянемо два методи интигрування неоднорідного ДР (2.67).
Метод Лагранжа (варіації довільної сталої).
Розвязок шукаємо у вигдяді (2.70). Підставимо (2.70) в (2.62). . Звідки ,.
. Остаточно маємо (2.71).
загальний розв’язок ДР (2.62), який записаний через дві квадратури. Довільна стала входить завжди в загальний розв’язок лінійно.
Метод Ейлера заключається в тому, що ліва частина ДР (2.62) представляється у вигляді точної похідної шляхом домноження на деяку функцію Визначимо звідки тобто (ф-я) називається інтерувальним множником). Тому (2.72) звідки . З останнього співвідношення отримуємо ф-лу (2.71).
Загальний розв’язок при умові можна записати в Формі Коші .
Пр. 2.9 Знайти загальний розв’язок ДР .
Це лінійне однорідне ДР .
Пр. 2.10 Розв’язати ДР .
За формулою (2.71) .
д) Рівняння Бернуллі Це рівняння має вигляд (2.74).
Рівняння (2.74) завжди інтегрується в квадратурах шляхом підстановки (2.75). Так як , то домножимо (2.74) на , маємо (2.76) яке вже являється лінійним.
При рівняння Бернуллі має особливий розв’язок . При розв’язок міститься в загальному розв’язку при . При не являється розв’язком ДР (2.74).
Пр. 2.11 Розв’язати ДР , , , . Отже — загальний розвязок нашого р-ня.
Відомо, що деференц. — ліннійне р-ня.
Р-ня зводиться до лінійного заміною .