Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Теорема про диференціювання функції (реферат)

РефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Формула Тейлора дає змогу розробити простий аналітичний апа­рат для обчислення значень функції у = f (x), які відповідають заданим значенням незалежної змінної х. Зрозуміло, що в тих випадках, коли функція задається формулою виду y = x 2 2 — 3 x + 5, значення обчислюється лише за допомогою чотирьох арифметичних дій. Але як знайти, наприклад, значення функції y = sin x? Очевидно, цю задачу… Читати ще >

Теорема про диференціювання функції (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)

РЕФЕРАТ

Теорема про

диференціювання функції.

Розділ: Диференціальне числення функцій змінної.

Тема: Теорема про диференціювання функцій.

І. Навчальна мета: засвоїти студентам геометричне застосування визначених інтегралів.

ІІ. Між предметна інтеграція: математика.

ІІІ. Зміст:

  1. 1.Опрацювати навчальний матеріал.

  2. 2.Дати відповіді на питання.

  3. 3.Опрацювати приклади.

ІV. План.

1. Формула Тейлора.

V. Контрольні питання:

  1. 1.Вивести формулу Тейлора. Способом інтегральних сум вивести формулу для обчислення площі поверхні обертання.

  2. 2.Вивести формулу Тейлора для функції f ( x ) = x при х0=1, n=3.

VI. Використана література:

1. Барковський В. В., Барковська Н. В. «Математика для Економістів» Вища математика. К.: Наукова Академія Управління, 1997. — 397 с. cт. 238−244.

Формула Тейлора Розглянемо одну з основних формул математичного аналізу, так звану формулу Тейлора, яка широко застосовується як в самому ана­лізі, так і в суміжних дисциплінах. Зупинимося лише на трьох засто­суваннях.

В п. 3.3 ми бачили, що заміна приросту функції ЇЇ диференціалом дає змогу утворювати різні наближені формули. Виявляється, що ці формули можна уточнити, якщо застосувати диференціали вищих порядків: про це і йдеться у формулі Тейлора.

Формула Тейлора дає змогу розробити простий аналітичний апа­рат для обчислення значень функції у = f (x), які відповідають заданим значенням незалежної змінної х. Зрозуміло, що в тих випадках, коли функція задається формулою виду y = x 2 2 - 3 x + 5 , значення обчислюється лише за допомогою чотирьох арифметичних дій. Але як знайти, наприклад, значення функції y = sin x ? Очевидно, цю задачу найпростіше можна «розв'язати» за допомогою калькулятора. Але ж калькулятор дає лише відповідь. А питання проте, які він при цьому виконує дії, залишається відкритим. Формула Тейлора і вказує, які арифметичні дії потрібно виконати над х, щоб одержати sin x.

Іншими словами, формула Тейлора дає змогу зобразити дану функ­цію многочленом, що зручно для складання програм і обчислень цієї функції на ЕОМ.

Ще одне практичне застосування цієї формули пов’язане з об­робкою числових експериментальних даних. Якщо в результаті екс­перименту одержано масив значень (xіуі), то спочатку будують графік залежності у = f (х), а потім цю залежність описують аналі­тичне, причому, як правило, у вигляді многочлена.

Обгрунтування можливості представляти функцію многочленом дає формула Тейлора.

Теорема. Нехай функція f (х) має в точці х0 і в деякому її околі похідні до (n + 1)-го порядку включно, і нехай х — довільне значення аргументу із вказаного околу (х х0). Тоді між точками х0 і х зна­йдеться така точка с, що справедлива формула.

f ( x ) = f ( x 0 ) + f ' ( x 0 ) 11 ( x - x 0 ) + f ' ' ( x 0 ) 21 ( x - x 0 ) 2 + . . . + .

+ ( n ) ( x 0 ) n ! ( x - x 0 ) n + f ( n + 1 ) ( c ) ( n + 1 ) ! ( x - x 0 ) n + 1 .

( c = x 0 + ( x - x 0 ) , 0 < < 1 ) . .

О Позначимо многочлен, то стоїть у правій частині формули (1) через (х, х0):

( x , x 0 ) = f ( x 0 ) + f ' ( x 0 ) 11 ( x - x 0 ) + . . . + f ( n ) ( x 0 ) n ! ( x - x 0 ) n . (2).

Його називають многочленом Тейлора степеня n для функції f

(х). Різницю між функціями.

f

(х) і.

(х, x0) позначимо через Rn (х):

.

R n ( x ) = f ( x ) - ( x , x 0 ) . .

Теорема буде доведена, якщо встановимо, що.

R n ( x ) = f ( n + 1 ) ( c ) ( n + 1 ) ! ( x - x 0 ) n + 1 , (3).

де точка С лежить між точками х0 і x-.

Зафіксуємо довільне значення х > x0 із вказаного околу. Позначимо через t величину, що змінюється на відрізку [х0-х], тобто х0 t х, і розглянемо функцію.

F ( t ) = f ( x ) - ( x , t ) - ( x - t ) n + 1 R n ( x ) ( x - x 0 ) n + 1 . (4).

Ця функція задовольняє всі умови теореми Ролля, тому знайдеть­ся точка с (х0- х) для якої.

F'© = 0. (5).

Якщо в функцію (4) підставити значення функції (х, t) з форму­ли (3) і результат продиференціювати по t, то знайдемо.

F ' ( t ) = f ( n + 1 ) ( t ) n ! ( x - t ) n + ( n + 1 ) ( x - t ) n R n ( x ) ( x - x 0 ) n + 1 = 0 . (6).

Покладемо у формулі (6) t = с, тоді з рівності (5) дістанемо.

- f ( n + 1 ) ( c ) n ! ( x - c ) n + ( n + 1 ) ( x - c ) n R n ( x ) ( x - x 0 ) n + 1 = 0 . .

Розв’язуючи це рівняння відносно Rn (x), дістанемо формулу (3).

Формула (1) називається формулою Тейлора для функції f (х) в околі точки х0, а вираз (3) для Rn (х) — залишковим членом у формі Лагранжа. Величина Rn (х) показує, яку помилку ми робимо, замінюючи функцію f (х) її многочленом Тейлора (2).

При цьому формулу (3) можна використати для того, щоб оцінити величину Rn (х) при х -> х0 і фіксованому n, а також при n -> .

Формулою Маклорена називають формулу Тейлора (1) при х0 = 0:

f ( x ) = f ( 0 ) + f ' ( 0 ) 11 x + f ' ( 0 ) 21 x 2 + . . . + f ( n ) ( 0 ) n ! x n + f ( n + 1 ) ( c ) ( n + 1 ) ! x n + 1 (7).

де точка с знаходиться між 0 i x (с = х, 0 < 0 < 1).

Подамо формулу (1) через диференціали вищих порядків. Для цього покладемо в ній х — х0 = х, х = х0 + х:

f ( x ) = f ( x 0 + ) = f ( x 0 ) + f ' ( x 0 ) 11 + .

+ f ' ' ( x 0 ) 21 2 + . . . + f ( n ) ( x 0 ) n ! n + R n ( x ) . (8).

Оскільки f ( x 0 + ) - f ( x 0 ) = , f ( n ) ( x 0 ) n = d n y , , то фор­мулу (8) можна записати у вигляді.

= dy + d 2 y 2 ! + d 3 y 3 ! + . . . + d n y n ! + R n ( x ) . (9).

Покажемо, що коли функція (х) в околі точки х0 обмежена, то залишковий член Rn (x) при х -> x0 є нескінченно малою вищого порядку, ніж (хx0)n:

lim x -> x 0 R n ( x ) ( x - x 0 ) n = lim x -> x 0 f ( n + 1 ) ( c ) ( x - x 0 ) n + 1 ( x - x 0 ) n ( n + 1 ) ! = .

= 1 ( n + 1 ) ! lim x -> x 0 f ( n + 1 ) ( c ) ( x - x 0 ) = 0, .

тому що добуток обмеженої величини на нескінченно малу є величи­на нескінченно мала.

Таким чином, обриваючи формулу (8) або (9) все далі і далі, дістаємо все точніші наближені формули: з точністю до величини 2 f ( x 0 + ) f ( x 0 ) + f ' ( x 0 ) + або dy з точністю до величини | | 3 .

f ( x + ) f ( x 0 ) + f ' ( x 0 ) + f ' ' ( x 0 ) 2 ! 2 або dy + d 2 y 2 ! - .

з точністю до величини 4 .

f ( x + ) f ( x 0 ) + f ' ( x 0 ) + f ' ' ( x 0 ) 2 ! 2 + .

+ f ' ' ' ( x 0 ) 3 ! 3 або dy + d 2 y 2 ! + d 3 y 3 ! . .

Те саме можна сказати про формулу (1): для тих значень х, для яких залишковий член Rn (х) достатньо малий, многочлен Тейлора (2) дає наближене зображення функції f (х).

Рис. 1 Рис. 2.

Многочлени Тейлора дають найкраще наближення функції f (х) у вигляді многочлена даного степеня поблизу точки х0. Це треба ро­зуміти так (рис. 1): серед усіх многочленів цього степеня, які збі­гаються з функцією при х = х0, лише для многочлена Тейлора вели­чина |Rn (х)| виявляється найменшою.

Із формули (3) видно, що залишковий член Rn (x) може бути малим навіть при великому відхиленні х від х0, якщо взяти достатньо вели­ким порядок n многочлена Тейлора, тому що факторіал при збіль­шенні n росте швидше степеня.

Приклади.

1. Знайти многочлен Тейлора для функції f (х) = еx, який зображав би цю функ­цію на відрізку [-1−1] з точністю до 0,001. Обчислити наближене значення е. О 3 попереднього прикладу маємо.

e x = 1 + x + x 2 2 ! + . . . + x n n ! + e 0 x n + 1 ( n + 1 ) ! . .

Підберемо таке n, при якому модуль залишкового члена був би меншим від числа 0,001, маючи на увазі, що | к | 1, число с лежить між 0 і х та e c < e | x | < e : ;

| R n ( x ) | = e 0 x n + 1 ( n + 1 ) ! <= e | x | n + 1 ( n + 1 ) ! <= e ( n + 1 ) ! < 3 ( n + 1 ) ! - .

| R 1 ( x ) | < 3 ( 1 + 1 ) ! = 3 2 > 0, 001 - | R 4 ( x ) | < 3 51 = 1 40 > 0, 001 - .

| R 2 ( x ) | < 3 ( 1 + 2 ) ! = 1 2 > 0, 001 - | R 5 ( x ) | < 3 61 = 1 240 > 0, 001 - .

| R 3 ( x ) | < 3 ( 3 + 1 ) ! = 1 2 > 0, 001 - | R 6 ( x ) | < 3 71 = 1 1680 < 0, 001 - .

Отже, n = 6, тому з точністю до 0,001 справедлива наближена формула.

e 1 + x + x 2 2 ! + x 3 3 ! + x 4 4 ! + x 5 5 ! + x 6 6 ! , x [ - 1 - 1 ] . .

Якщо в цій формулі покласти, наприклад, х = 1, то матимемо наближене значення числа е:

e 1 + 1 + 1 2 + 1 6 + 1 24 + 1 120 + 1 720 2, 718 . .

2. Знайти многочлен Тейлора Р3(х-1) третього степеня відносно двочлена х — 1 для функції f ( x ) = x 3 . .

О Маємо.

f ( 1 ) = x 3 | x = 1 = 1 - f ' ' ( 1 ) = 10 27 x - 8 3 | x = 1 = 10 27 .

f ' ( 1 ) = 1 3 x - 2 3 | x = 1 = 1 3 - f IV ( 1 ) = - 80 81 x - 11 3 | x = 1 = - 80 81 . .

f ' ' ( 1 ) = - 2 9 x - 5 / 3 | x = 1 = - 2 9 - .

Поклавши у формулі Тейлора (1) х0 = 1 і n = 3, дістанемо.

x 3 = 1 + 1 3 ( x - 1 ) - 2 9 2 ! ( x - 1 ) 2 + 10 27 3 ! ( x - 1 ) 3 - 80 81 4 ! c 3 ( x - 1 ) 4 , .

де с лежить між 1 і х, тому.

P 3 ( x - 1 ) = 1 + 1 3 ( x - 1 ) - 1 9 ( x - 1 ) 2 + 5 81 ( z - 1 ) 3 . .

Формулу (1) можна записати у вигляді.

f ( x ) = i = 0 n f ( i ) ( x 0 ) i ! ( x - x 0 ) i + f ( n + 1 ) ( c ) ( n + 1 ) ! ( x - x 0 ) n + 1 . (10).

Коли функція f (х) є многочленом Рn (х) степеня n, то похідна P n ( n + 1 ) ( x ) 0, тому формула (10) матиме вигляд.

P n ( x ) = i = 0 n P n ( i ) ( x 0 ) i ! ( x - x 0 ) i . (11).

Ця формула називається формулою Тейлора для многочлена.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою