Теорема про диференціювання функції (реферат)
Формула Тейлора дає змогу розробити простий аналітичний апарат для обчислення значень функції у = f (x), які відповідають заданим значенням незалежної змінної х. Зрозуміло, що в тих випадках, коли функція задається формулою виду y = x 2 2 — 3 x + 5, значення обчислюється лише за допомогою чотирьох арифметичних дій. Але як знайти, наприклад, значення функції y = sin x? Очевидно, цю задачу… Читати ще >
Теорема про диференціювання функції (реферат) (реферат, курсова, диплом, контрольна)
РЕФЕРАТ
Теорема про
диференціювання функції.
Розділ: Диференціальне числення функцій змінної.
Тема: Теорема про диференціювання функцій.
І. Навчальна мета: засвоїти студентам геометричне застосування визначених інтегралів.
ІІ. Між предметна інтеграція: математика.
ІІІ. Зміст:
1.Опрацювати навчальний матеріал.
2.Дати відповіді на питання.
3.Опрацювати приклади.
ІV. План.
1. Формула Тейлора.
V. Контрольні питання:
1.Вивести формулу Тейлора. Способом інтегральних сум вивести формулу для обчислення площі поверхні обертання.
2.Вивести формулу Тейлора для функції при х0=1, n=3.
VI. Використана література:
1. Барковський В. В., Барковська Н. В. «Математика для Економістів» Вища математика. К.: Наукова Академія Управління, 1997. — 397 с. cт. 238−244.
Формула Тейлора Розглянемо одну з основних формул математичного аналізу, так звану формулу Тейлора, яка широко застосовується як в самому аналізі, так і в суміжних дисциплінах. Зупинимося лише на трьох застосуваннях.
В п. 3.3 ми бачили, що заміна приросту функції ЇЇ диференціалом дає змогу утворювати різні наближені формули. Виявляється, що ці формули можна уточнити, якщо застосувати диференціали вищих порядків: про це і йдеться у формулі Тейлора.
Формула Тейлора дає змогу розробити простий аналітичний апарат для обчислення значень функції у = f (x), які відповідають заданим значенням незалежної змінної х. Зрозуміло, що в тих випадках, коли функція задається формулою виду , значення обчислюється лише за допомогою чотирьох арифметичних дій. Але як знайти, наприклад, значення функції Очевидно, цю задачу найпростіше можна «розв'язати» за допомогою калькулятора. Але ж калькулятор дає лише відповідь. А питання проте, які він при цьому виконує дії, залишається відкритим. Формула Тейлора і вказує, які арифметичні дії потрібно виконати над х, щоб одержати sin x.
Іншими словами, формула Тейлора дає змогу зобразити дану функцію многочленом, що зручно для складання програм і обчислень цієї функції на ЕОМ.
Ще одне практичне застосування цієї формули пов’язане з обробкою числових експериментальних даних. Якщо в результаті експерименту одержано масив значень (xіуі), то спочатку будують графік залежності у = (х), а потім цю залежність описують аналітичне, причому, як правило, у вигляді многочлена.
Обгрунтування можливості представляти функцію многочленом дає формула Тейлора.
Теорема. Нехай функція f (х) має в точці х0 і в деякому її околі похідні до (n + 1)-го порядку включно, і нехай х — довільне значення аргументу із вказаного околу (х х0). Тоді між точками х0 і х знайдеться така точка с, що справедлива формула.
.
.
.
О Позначимо многочлен, то стоїть у правій частині формули (1) через (х, х0):
(2).
Його називають многочленом Тейлора степеня n для функції
(х). Різницю між функціями.
(х) і.
(х, x0) позначимо через Rn (х):
..
Теорема буде доведена, якщо встановимо, що.
(3).
де точка С лежить між точками х0 і x-.
Зафіксуємо довільне значення х > x0 із вказаного околу. Позначимо через t величину, що змінюється на відрізку [х0-х], тобто х0 t х, і розглянемо функцію.
(4).
Ця функція задовольняє всі умови теореми Ролля, тому знайдеться точка с (х0- х) для якої.
F'© = 0. (5).
Якщо в функцію (4) підставити значення функції (х, t) з формули (3) і результат продиференціювати по t, то знайдемо.
(6).
Покладемо у формулі (6) t = с, тоді з рівності (5) дістанемо.
.
Розв’язуючи це рівняння відносно Rn (x), дістанемо формулу (3).
Формула (1) називається формулою Тейлора для функції f (х) в околі точки х0, а вираз (3) для Rn (х) — залишковим членом у формі Лагранжа. Величина Rn (х) показує, яку помилку ми робимо, замінюючи функцію (х) її многочленом Тейлора (2).
При цьому формулу (3) можна використати для того, щоб оцінити величину Rn (х) при х х0 і фіксованому n, а також при n .
Формулою Маклорена називають формулу Тейлора (1) при х0 = 0:
(7).
де точка с знаходиться між 0 i x (с = х, 0 < 0 < 1).
Подамо формулу (1) через диференціали вищих порядків. Для цього покладемо в ній х — х0 = х, х = х0 + х:
.
(8).
Оскільки , то формулу (8) можна записати у вигляді.
(9).
Покажемо, що коли функція (х) в околі точки х0 обмежена, то залишковий член Rn (x) при х x0 є нескінченно малою вищого порядку, ніж (хx0)n:
.
.
тому що добуток обмеженої величини на нескінченно малу є величина нескінченно мала.
Таким чином, обриваючи формулу (8) або (9) все далі і далі, дістаємо все точніші наближені формули: з точністю до величини або з точністю до величини .
або .
з точністю до величини .
.
або .
Те саме можна сказати про формулу (1): для тих значень х, для яких залишковий член Rn (х) достатньо малий, многочлен Тейлора (2) дає наближене зображення функції (х).
Рис. 1 Рис. 2.
Многочлени Тейлора дають найкраще наближення функції (х) у вигляді многочлена даного степеня поблизу точки х0. Це треба розуміти так (рис. 1): серед усіх многочленів цього степеня, які збігаються з функцією при х = х0, лише для многочлена Тейлора величина |Rn (х)| виявляється найменшою.
Із формули (3) видно, що залишковий член Rn (x) може бути малим навіть при великому відхиленні х від х0, якщо взяти достатньо великим порядок n многочлена Тейлора, тому що факторіал при збільшенні n росте швидше степеня.
Приклади.
1. Знайти многочлен Тейлора для функції (х) = еx, який зображав би цю функцію на відрізку [-1−1] з точністю до 0,001. Обчислити наближене значення е. О 3 попереднього прикладу маємо.
.
Підберемо таке n, при якому модуль залишкового члена був би меншим від числа 0,001, маючи на увазі, що | к | 1, число с лежить між 0 і х та ;
.
.
.
.
Отже, n = 6, тому з точністю до 0,001 справедлива наближена формула.
.
Якщо в цій формулі покласти, наприклад, х = 1, то матимемо наближене значення числа е:
.
2. Знайти многочлен Тейлора Р3(х-1) третього степеня відносно двочлена х — 1 для функції .
О Маємо.
.
.
.
Поклавши у формулі Тейлора (1) х0 = 1 і n = 3, дістанемо.
.
де с лежить між 1 і х, тому.
.
Формулу (1) можна записати у вигляді.
(10).
Коли функція (х) є многочленом Рn (х) степеня n, то похідна тому формула (10) матиме вигляд.
(11).
Ця формула називається формулою Тейлора для многочлена.