Сленг в німецьких молодіжних журналах

Міністерство освіти і науки України Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова Факультет романо-германської філології

Кафедра німецької філології

Напрям підготовки / спеціальність 6.20 303 Іноземна мова (німецька) та література Освітньо-кваліфікаційний рівень бакалавр Кваліфікаційна робота Сленг в німецьких молодіжних журналах Студента ІV курсу німецького відділення денної форми навчання Воробця О.О.

Науковий керівник:

к. філол. н., доцент Діденко М.О.

Рецензент:

к. філол. н., доцент Тупикова Т.В.

Одеса 2013

Зміст Вступ Розділ І. Лінгвістична сутність поняття «сленг»

1.1 Поняття «сленг», його характерні риси та місце в системі мови

1.2 Проблема дефініції сленгу: сленг і діалекти, сленг та жаргон

1.3 Історія дослідження та шляхи формування німецького молодіжного сленгу Розділ ІІ. Семантико-концептуальна організація слегінізмів

2.1 Специфіка німецьких молодіжних сленгових одиниць

2.2 Використання скорочених форм сленгової лексики в молодіжних журналах Розділ ІІІ. Особливості функціонування сленгінізмів у молодіжних журналах

3.1 Мовні особливості

3.2 Стилістичні особливості використання англіцизмів

3.3 Значення англіцизмів в німецьких молодіжних журналах Висоновки

Zusammenfassung

Список використаної літератури Список ілюстрованих джерел Вступ Протягом останніх десятиліть бурхливий інтерес до молодіжного сленгу набирає все більше обертів та цікавить багатьох науковців з області стилістики та лексикології німецької мови. Засоби масової інформації активно використовують у своїх публікаціях елементи сленгової лексики, що викликає неоднозначну реакцію з боку соціуму. Відношення людей до подібних нововведень варіюється: негативним є те, що люди сприймають сленгову лексику, як фактор, який порушує первозданність національної мови. Позитивна риса полягає у пишанні креативними здібностями молоді, що збагачує в певній мірі літературну мову. Дослідження сленгу давно проводяться вітчизняними та зарубіжними лінгвістами. Передумовою до вивчення сленгу в І половині ХХ століття стали фундаментальні дослідження вчених таких явищ як: просторіччя (В.В. Виноградов), соціальні діалекти (В.М. Жирмунський, Л. П. Якубинський, Є.Д. Поливанов), міське просторіччя (Б.О. Ларін), сленгізми в німецькій мові (Th. Schippan), соціолінгвістика (N. Dittmar), тенденції молодіжної мови (P.Braun, J. Beneke). Увага філологів до нелітературних форм мови з новою силою проявилася в 90-х р. ХХ століття, що було зумовлено змінами в мові на тлі політичних, економічних і соціальних перетворень. У цей час відзначається найсильніший вплив жаргонної й сленгової лексики на літературну мову, спричинений входженням у публічне життя представників різних соціальних груп — носіїв специфічних жаргонів й інших форм нелітературного мовлення. Водночас змінюється й психологічне ставлення людей до мови-норми (насамперед, на лексичному, стилістичному рівні) демократизується, стає більш вразливою щодо нелітературних засобів. Еталонне мовне середовище більшою мірою в цей період формують ЗМІ, вони ж виступають джерелом популяризації сленгової й іншої ненормативної лексики. На такому фоні, а також внаслідок названих екстралінгвістичних причин у мові кінця ХХ — початку XXI століття формується якісно нове явище — загальний сленг, особливий лексико-фразеологічний шар, що становить основу сучасного просторіччя, одиниці якого, втративши зв’язок зі своїм джерелом (корпоративним або професійним сленгом), стали поширюватися в усному розмовному мовленні, стаючи, таким чином, загальновідомими й уживаними широкими колами носіїв мови незалежно від віку, рівня освіти, професії й інших соціальних характеристик. Зв’язок формування загального сленгу зі змінами, що відбуваються в суспільстві, дозволяє розглядати це явище в контексті найважливіших проблем сучасної соціолінгвістики. «Сленг древній, як світ» [5, 336]. Це відзначає відомий мовознавець, фахівець у області сленгу і укладач словника сленгу Эрік Партрідж. Сленг був ще в грецькій та в латинській мовах — адже люди завжди прагнули пожвавити мову, окрасити її образними слівцями і фразами, переінакшуючи на свій лад незрозумілі «учені» і офіційні слова. У всіх мовах можна відзначити цю тенденцію. Суттєві зміни у структурі суспільства, форм власності та суспільно — політичного упорядження привели до соціальних змін, що ведуть за собою розлад традиційних літературних норм. Це виражається перш за все у збільшенні ненормативних варіантних елементів, що виникають під впливом мови, яка не являється літературною, мається на увазі - під впливом сленгізмів, діалектів, у стилістичному зниженні письмового та усного мовлення і нарешті у явній вульгаризації повсякденної сфери спілкування. На фоні негативного відношення суспільства, зростає прагнення до звільнення від встановлених мовних норм, розвивається та знаходить своє місце у суспільстві відсторонення від регламентованого побудування національної мови, в тому числі від мовних та лексичних установок. Таким чином формується антагоністична позиція — прагнення до самовираження, шляхом зміни певних правил вживання літературної мови. Однією з головних особливостей являє собою використання у молодіжній лексиці великої кількості сленгізмів в молодіжних журналах.

В.Д. Девкін, видатний російський лінгвіст, вважав, що без знання розмовної лексики, вивчення іноземної мови не буде повноцінним. Дана лексика складає невід'ємну та невідокремлену роль лексикону. Знайомство з розмовною лексикою молоді необхідно, щоб розуміти мову молоді, оволодівати певними знаннями лінгвокраїнознавства, вміти розшифровувати підтекст та асоціативний план виразів.

Актуальність даної роботи полягає в зростанні мовознавчого інтересу до лінгвістичних субстандартів молодіжного сленгу, а також в швидкій змінюваності лексичного складу молодіжного сленгу на кожному етапі свого розвитку, у вивченні сучасних номінативних процесів німецької мови, що були обумовлені задачами комунікації.

Об'єктом вивчення даної роботи є лексичні особливості німецького молодіжного сленгу у молодіжних журналах: Vitamin. de, Juma. Мета дослідження становить комплексне вивчення функціонування та особливостей використання сленгізмів у молодіжній комунікації.

Досягнення мети потребує вирішення ряду наступних задач:

1. Дослідити лінгвістичну сутність поняття «cленг» ;

2. Виявити особливості використання сленгізмів в молодіжних виданнях;

3. Визначити основні функції німецьких сленгізмів;

4. Дізнатись про властивості сленгу та його місця у системі мови.

Матеріалом дослідження даної роботи являється молодіжні ЗМІ, так як саме ЗМІ є найбільшим мобільним «ображчиком» стану мови на даний момент. З одного боку, в текстах ЗМІ відбиваються всі останні мовні зміни, з іншого боку, часто ЗМІ впливають на мовні зміни та розвиток. Ці чинники зумовлюють вибір нами матеріалу дослідження.

Практична значущість виражається в тому, що отриманий матеріал може бути використаний у процесі подальшого вивчення молодіжного сленга, як самостійного різновида мови.

Структура роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел.

Розділ І. Лінгвістична сутність поняття «сленг»

1.1 Поняття «сленг», його характерні риси та місце в системі мови Загальновідомо, що мова — потужний засіб регуляції діяльності людей в різних сферах. Вивчення молодіжної мови набуває зростаючу актуальність в умовах розширення міжнародних контактів (стажування, турпоїздки, викладання ряду предметів німецькими фахівцями, перегляд відеофільмів, прослуховування сучасних пісень німецькою мовою і т.д.). П'єр Моріс Рішар вказує на те, що німецькі студенти, що вивчають французьку мову, під час стажувань у Франції стикаються з труднощами в спілкуванні через нерозуміння ряду термінів, з якими їм не вдавалося познайомитися на уроці. Автор вказує на те, що необхідно заповнити цю лагуну, допомогти викладачам бути в гущі подій, знайомити їх з мовою «вулиці» преси та сучасної літератури [31,68].

Е.В. Розен у своїй статті «Підлітково-молодіжний словесний репертуар (на матеріалі сучасної німецької мови)» пише, що викладачеві в школі і ВУЗі більш ніж будь-кому відомо, що словесний репертуар учнів має своєрідність, особливо помітну завдяки багатьом типовим словами і виразами. Це лексика, пов’язана з процесом навчання або професійного навчання, з навчанням і дозвіллям, а також та особлива, суто «молодіжна» лексика, яку часто називають «жаргонною», «сленговою» [18,41].

Сленг (англ. slang) — 1) те саме, що і жаргон, переважно в англомовних країнах, 2) За визначенням Розенталь Д. Е., Теленковой М. А. «Сленг — це слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків «[19,196].

Берегівська Е.М. вважає, що молодіжний сленг являє собою найцікавіший лінгвістичний феномен, вживання якого обмежене як певними віковими рамками, як це зрозуміло з самої його номінації, так і соціальними, тимчасовими і просторовими рамками. Він існує в середовищі міської учнівської молоді - в окремих більш або менш замкнутих референтних групах [4,153].

Найважливішою особливістю молодіжної мовної культури є широке поширення сленгу, який виникає часто як протест проти словесних штампів, одноманітності тьмянної повсякденної мови, і, врешті-решт, просто як прагнення до елітарності в тексті [13,57], бажання сказати гостре слівце, відзначитися, зоригінальничати, що так властиво молоді у всі часи.

Використовуючи у своїй мові сленг, молоді люди хочуть висловити своє критичне, іронічне ставлення до цінностей світу старших, проявити свою незалежність, самоствердитися, завоювати популярність у молодіжному середовищі, а також намагаються виділитися з маси, особливо по відношенню до груп дорослих носіїв мови, особливою мовою, так званою модною мовою. Загальновідомо, що молодь прагне до самовираження за допомогою зовнішнього вигляду, формою проведінки, дозвілля, прихильністю до графіті (graffiti), хіп-хоп (Hip-Hop) і т. д. Сленг — це також один із способів самовираження молодих людей, а також спосіб приховати сенс вимовного від оточуючих їх «чужих» людей, інакше кажучи, це їх прихована, зашифрована, «таємна» мову. Молодіжний сленг — це пароль всіх членів референтної групи [4,154]. Їх словесний репертуар відрізняється від загальноприйнятого наявністю типових слів і виразів, регулярно уживаних молоддю, навчального закладу, кварталу, міста, і які стали свого роду «візитними картками» молодіжної культури.

З метою самоствердження, бажаючи виглядати сучасними, «просунутими» молоді люди починають вживати слова і вирази підвищеної емоційності, за словами Е. В. Розен, «сильні», «неспокійні» і навіть шокуючі слова і вирази, оцінюїчі слова мови відрізняються від загальноприйнятої мовної норми, і їх ніяк не можна визнати прикрасами розмови. У хід йдуть елементи різнопланової лексики, іноземні слова, професіоналізми, вульгаризми.

Jakob К. називає це «аспект протесту» (der Protestaspekt) [28, 230], оскільки сама молодь розуміє свою мову, як зброю проти мовних норм дорослого світу, де грубість і цинізм найчастіше адресовані не товаришам, а людям похилого віку. Особливо пишно «розцвіли» вирази, які є за змістом синонімами слів «дуже добре», «відмінно», «чудово», «добре» , — «Super» (hoch besser als sehr schцn, sehr gut), «Prima», «Klasse», «Toll», «Schau», «Geil» (sehr gut), «Megageil» (sehr sehr gut), «Cool» (besonders gut), «Fett» (sehr gut), «Funky» (sehr gut), «Krass» (sehr gut), «Tierisch», «Teufisch», «Hцllisch» (sehr gut), «Irre» (besonders gut). Вживання цих слів сприяє сепаратизаціі, самовідокремлення представників цієї групи суспільства від інших і одночасно об'єднує їх в деяку «свою» групу. Іншими словами, молоді люди прагнуть до нестандартного словесного вираження (міжгрупповий конформізм), з іншого боку, він переймає особливі експресивні слова і вирази в партнерів по мовним контактам зі своєї вікової групи, щоб говорити «як усі» в групі (внутрішньогруповий конформізм) [18,49].

1.2 Проблема дефініції сленгу: сленг і діалекти, сленг та жаргон Окремі види мовних розбіжностей мають назву діалекта. За визначенням Береговської Є.М.: «Діалект - різновид мови, характерний для специфічної групи носіїв мови, що визначається не лише територіальною структурою але й іншими факторами, як, наприклад, соціальний клас» [4,72]. Отже, діалект, який відноситься до окремого соціального класу, називається соціолект.

За визначенням Карпенка Ю. О. «Діалект — це територіальний, часовий або соціальний різновид мови. Діалектом користується певна спільність людей, а тому він відрізняється своїми рівнями — семантичним, фонетичним і граматичним» [21,84]. Діалект відрізняється від мовного стандарту — зразкової унормованої мови, яка протиставлена просторіччю і є обов’язковою для формального спілкування — у навчальних закладах, державних установах тощо. Кожний діалект вживається у відповідному мовному колективі. Утворенню діалекту нерідко сприяють історичні обставини. Діалекти діляться на соціальні та територіальні. Соціальні діалекти — це діалекти, якими користуються окремі соціальні угрупування людей. Соціальні діалекти охоплюють низку суспільно, генетично, функціонально і структурно різних явищ, що розподіляються на професіоналізми, жаргони або арго.

Професійні діалекти, як різновид діалектів соціальних, охоплюють лексику, що їй надають перевагу мовці одного фаху або виду занять. Жаргон складається із навмисне утворених (морфологічно або семантично) елементів, вживаних з метою відокремлення від решти мовців даної спільності. Інколи це буває потаємна мова грабіжників, волоцюг, членів релігійних каст. «Територіальні діалекти — це слова, які використовуються як засіб спілкування між людьми, зв’язаними між собою однією територією» [8,54] за словами Гальперіна І.Р.

" Сленг — це лексика розмовного типу, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст" [9,111] - таке твердження подається в «Словнику лінгвістичних термінів». Важливо те, що слово «сленг» з’явилося на початку 19 ст., а жаргон — значно раніше. Спочатку це слово означало «щебетання птахів» .

За визначенням Христенко О. С. «Сленг — це квінтесенція розмовної мови, що пов’язана з життєвими зручностями, а не з науковими законами, граматичними правилами чи філософськими ідеями. Слова і фрази перетворюються у сленг тоді, коли починають вживатись у межах професійних груп, змінюючи свої значенні в мові» [21,67]. Вживання сленгу переслідує певну мету: відбиває настрої молодшого покоління мовців, служить засобом дотепів і гумору, подає явище описово, допомагає заволодіти чужою увагою, уникнути кліше, підкреслити додаткову рису явища, полегшити спілкування. «У 20−21 ст. сленг — це лексика, що притаманна окремим суспільним колам — школам і університетам, політичним і професійним угрупуванням, військовим» [1,21]. У сленгу знаходять відбиття куховарство, мода, торгівля, особисті зацікавлення (хобі). Тож можна зробити висновок, що сленг в системі мови — це лексика розмовного типу, що вживається для полегшення спілкування окремих соціальних або професійних груп, лексика, яку вважають нижчою від загальновживаного стандарту. В той час як на відміну від сленгу — діалекти мають навіть свої власні словники та вживаються в більш розширених колах носіїв мови. Більш невизначеною залишається різниця між сленгом та жаргоном.

Поняття сленгу все більше починає завойовувати увагу сучасної філології. В даний час існує достатньо велика кількість визначень сленгу, що нерідко суперечать один одному. Суперечності ці торкаються перш за все об'єму поняття «сленг»: суперечка йде, зокрема, про те, чи включати в сленг одні лише виразні, іронічні слова, які є синонімами літературних еквівалентів, чи ж ще і всю нестандартну лексику, використання якої засуджується в громадянстві освічених. Звертає на себе увагу те, що термін «сленг» частіше уживається в німецькій лінгвістиці, хоча останнім часом він активно використовується і відносно української мови. Нерідко слово «сленг» використовуються просто як синонім слову «жаргон». Тому мало б сенс, нарешті, спробувати, по-перше, дати чіткіше визначення сленгу, а по-друге, з’ясувати відмінність або тотожність понять сленгу і жаргону. Доцільно почати з етимології. Як відомо, дотепер в сучасній лінгвістиці існують сумніви щодо походження слова «сленг». За однією з версій, цей термін походить з англійської мови «sling», що перекладається як — метати, кидати. У таких випадках згадують архаїчне to sling one’s jaw — говорити щось буйне і образливе.

В Німеччині сленг виник в середині 14-го століття. Це була мова грабіжників та жебраків. Тоді сленг мав назву «Rotwelsch» і назва утворена з двох німецьких корнів: Rot — червоний і Welsch — романський, іноземний, це слово вживалося відносно французької мови, що була незрозумілою німцям.Перший словник «Rotwelsch» зявився ще в 16 ст., передмову до якого написав видатний німецький лінгвіст Мартін Лютер, ним було написано: «Cледы экзотичного наречия немецких воров, нищих, бродячих торговцев и романтиков „большой дороги“ присутствуют в словарях современного литературного немецкого языка и в разговорной речи, редко кто догадывается» [12,123]. Приблизно з 14 ст. цей термін став використовуватися ширше, як позначення «незаконної» просторічної лексики." або, як зазначив D. Herberg: «Сленг — це мова, яка закочує рукави, плює на долоні і приступає до роботи» [27,56]. З таких визначень зрозуміло, що сленг вважається мовою простолюддя і основою для виробництва національного словника. Розглядаються ще деякі з численних наукових визначень сленгу. У російському мовознавстві найчастіше приводиться визначення В. А. Хомякова: «Сленг — це відносно стійкий для певного періоду, широко споживаний, стилістично маркірований (понижений) лексичний пласт іменники, прикметники і дієслова, що позначають побутові явища, предмети, процеси і ознаки, компонент експресивного просторіччя, що входить в літературну мову, вельми неоднорідну по своїх витоках, ступені наближення до літературного стандарту, що володіє експресією». У цьому визначенні звертають на себе увагу наступні ознаки сленгу: сленг, на думку В. А. Хомякова, хоч і відноситься до «експресивного просторіччя» і входить в літературну мову, його ступінь наближення до літературного стандарту вельми неоднорідний, тобто можна знайти приклади «майже стандартні» і «зовсім не стандартні». І, зрозуміло, сленгу властива пейоративність як найхарактерніша межа: важко уявити собі сленгізм з яскравою меліоративною конотацією, хоча, ймовірно, певний ступінь «стандартності» все ж таки має місце.

Зовсім інше трактування пропонується в «Словнику лінгвістичних термінів» О.С. Ахманової: «Сленг — 1. Розмовний варіант професійної мови. 2. Елементи розмовного варіанту тієї або іншої професійної або соціальної групи, які, проникаючи в літературну мову або взагалі в мову людей, що не мають прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих мовах особливого емоційно-експресивного забарвлення» [1,89]. Як бачимо, в першій дефініції сленг — це просто ряд слів, що не являються термінами, що використовуються в термінологічному значенні, ніби «двірник» або «запаска» у автомобілістів. Такі слова не годяться для офіційної інструкції, але зручні для ділової розмови професіоналів. У другому випадку це вже щось абсолютно інше: перед нами слова, що вже покинули професійну сферу і що вийшли «в світ» .

Декілька інше рішення пропонується в Енциклопедичному словнику 1980 року. Тут теж два визначення. «1. Сленг тут — мова професійно відособленої групи у протилежність літературній мові. 2. Це варіант розмовної мови, не співпадаючий з нормою літературної мови» [4,96]. Це визначення представляється вельми неадекватним. Як бачимо, в (1) — це просто синонім професійної мови, що чітко протиставив мові літературній.

Відрізняється від цих визначень дефініція Великого енциклопедичного словника 1998 року: 1. «Сленг — те ж, що й жаргон» [4, 65]. Як бачимо, тут сленг просто оголошується синонімом жаргону. 2. «Сленг — це сукупність жаргонізмів, що складають частину розмовної лексики, що відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови, уживається переважно в умовах невимушеного спілкування» [3,43]. «Словник-довідник лінгвістичних термінів» 1985 р. просто ставить знак рівності між сленгом, жаргоном і арго: «Сленг — слова і вирази, що вживаються особами певних професій або соціальних прошарків: cленг моряків, художників» [7,156]. До вже приведених різноманітних трактувань сленгу можна додати такі ж різноманітні дефініції німецьких філологів.

Відомий німецький лінгвіст Hermann Ehmann відзначає: «Сленг настільки розширив своє значення і застосовується для позначення такої кількості різних понять, що украй скрутно провести розмежувальну лінію, що є сленгом, а що ні» [24,45]. Цілий ряд німецьких дослідників використовують слово «Slang» просто як синонім жаргону, арго або кента. Найдетальніше висловився з приводу дефініції терміну «сленг» H. Ehmann. Він відзначає: «Cленг спочатку використовувався для позначення жаргону злодюг» [23,68].

З роками «сленг» розширює своє значення і в даний час включає різні види нелітературної лексики: жаргон, просторіччя, діалекти і вульгарні слова. Kessel K. пише: «Die Slangtrдger bilden innerhalb der Gesselschaft eine sozialabgrenzbare Gruppe, was sie von den Vertretern anderer Soziolekte unterscheidet» [29,12]. Таким чином, можна констатувати, що, при всій своїй популярності, сленг в даний час термінологічною точністю не володіє. за межами літературного німецького (Standard Deutsch) — з погляду вимог сучасної літературної норми.

Проте якщо при обговоренні дефініції «сленгу» ще не існує єдиної думки, що це таке, то термін «жаргон» має достатньо чітке тлумачення. Жаргон трактується як якийсь різновид мови, соціальний діалект, який відрізняється від загальнонаціональної мови особливим лексичним складом, фразеологією тощо. Істотною особливістю жаргону є те, що він використовується певними соціальними, професійними або іншими групами, об'єднаними загальними інтересами. Деякі лінгвісти, наприклад В. А. Хомяков, виділяють таку функцію жаргону, як «функція конспіративної комунікації», особливо якщо йдеться про кримінальний жаргон. Цієї ж думки дотримується і А. Д. Швейцер, що вважає: «Жаргон — це зашифрована мова, незрозуміла для необізнаних» [5,43]. Подібна точка зору заперечується Л.І. Скворцовим, він відзначає «Засвоєння багатьох жаргонізмів просторіччям і їх перехід в експресивну базу розмовної мови, що навряд чи було б можливим, жаргон володіє таємним характером» [ 21,117]. Сленг теж характеризується деякою соціальною обмеженістю, але не певною груповою, а інтегрованою: він не має чіткої соціально-професійної орієнтації, їм можуть користуватися представники різного соціального і освітнього статусу, різних професій тощо. Тому можна відзначити таку межу сленгу, як загальновідомість і широку вживаність. Інша відмінна риса сленгу — його вторинне утворення в порівнянні з жаргоном, оскільки він черпає свій матеріал перш за все з соціально-групових і соціально-професійних жаргонів. Але крім жаргонізмів, сленг включає окремі просторіччя, вульгарні слова. Проте при подібному запозиченні відбувається метафоричне переосмислення і розширення значення запозичених одиниць. Сленговим словам властива завищена експресія, мовна гра, модна неологія. Оскільки сленг являється характерною рисою мови будь якого професійного або соціального класу, визначимо чи існує таке поняття.

1.3 Історія дослідження та шляхи формування німецького молодіжного сленгу

" Мова — явище соціальне, тому для неї звичним і зрозумілим є відображення диференціації соціальних ролей і соціально-групових симпатій та антипатій" [21,21]. Суб'єктивний аспект міжособистісних стосунків у німецькому соціумі відображається у мові, особливо на її субстандартному рівні, акумулюючись у досить великий пласт побутово-розмовної мови.

З позицій соціолінгвістики необхідно з’ясувати, яку «соціальну роль» відіграє молодіжний жаргон у мовному середовищі, що є характерним для молодіжного жаргону як окремого соціолекта у німецькій мові, а також окреслити шляхи його формування. Але насамперед потрібно визначитися з термінологією досліждення У. Ю. Бенеке, П. Брауна, Н. Діттмара молодіжні мовленнєві форми у своїй сукупності називаються «молодіжна мова» (Jugendsprache), при цьому молодіжна мова розуміється як варіант молодіжного мовлення, який створюється, як правило, у великих містах (Jugendspezifische Ausprugungen der Stadtsprache).

А.І. Домашнєв вважає доцільним визначати молодіжні мовленнєві форми як «молодіжний сленг». По-різному названі, молодіжні мовленнєві форми тим не менш зараховуються соціолінгвістами до різновидів побутово-розмовної мови, відомих під збірною назвою «спеціальні мови» (Sondersprachen). Під жаргоном ми розуміємо певний різновид мовлення, яким користується переважно в усному мовленні окрема, досить стала соціальна група, що об'єднує людей за ознакою професії, становища в суспільстві, інтересів або віку.

Таким чином, розглядаємо різні мовні утворення, що виникають у спільнотах людей, об'єднаних професійними або іншими спільними інтересами, а також належністю до певного соціального кола) або до спільної вікової групи. Відомо, що будь-яка історично сформована, функціонально розвинута мова не є монолітною і являє собою досить складну, ієрархічно організовану багатоступеневу систему — сукупність форм, у яких вона існує і проявляється. Говорячи про це, можна вийти з того, що кожному носію мови, який належить до даної мовної спільноти, природно відомо, що одна й та ж мова може бути по-різному використана, залежно від того, хто говорить і хто слухає комунікантів, а також від обставин, часу й місця, одним словом, залежно від соціальних та комунікативних умов спілкування. Якщо справедливі слова про те, що у мові взагалі все соціально, то найбільш соціально детермінованими структурами німецької національної мови слід вважати формації побутово-розмовної мови. Ці різновиди побутово-розмовної мови, будучи невід'ємними елементами соціо-функціональної структури національної мови, є соціальними варіантами — соціолектами сучасної німецької мови.

Німецький молодіжний сленг як зазначає А.І. Домашнєв: «Це своєрідний результат впливу, принаймні, двох головних стихій: субсистемних різновидів національної мови й субкультурних імпульсів соціального життя суспільства» [11,89]. Згідно з цими двома головними лініями, будуються всі відношення зі стилістичною сферою мовних засобів, оскільки мовний матеріал побутово-розмовних варіантів за своїми емотивними властивостями тяжіє до нейтральних або слабо експресивних оцінок, що дає підстави зараховувати побутову мову освічених людей до нейтральної лексики (normalsprachlich), тоді як для сленгу — характерна стилістична зниженість: зневажливість (salopp), грубість (derb), вульгарність (vulgдr), наприклад: Heule (Radio), Hirsch (Moped, Auto), Schaufenster (groЯe Brille), Scheinwerfer (Augen), Keller (Lokal), Drahtkasten (Klavier), Bock (Fahrrad), Scheune (Kind). «У молодіжному слензі головною є справа не з нейтральними нормативними мовленнєвими формами, а зі словами та висловлюваннями, характерними для певного соціального середовища» [6,61]. Вживання молодіжного сленгу обмежене уснопобутовою сферою, у мові художньої літератури він використовується з яскравою стилістичною мотивацією. Початки специфічного молодіжного мовлення в німецькій національній мові сягають часу заснування перших університетів; Відень 1365, Гейдельберг 1368, Кельн 1388, коли поступово почав створюватися особливий мовленнєвий запас німецької студентської молоді.

На думку Г. Еманна, найважливішим джерелом натхнення для оновлення студентського сленгу слугували у XVII, XVIII та XIX ст. французька, давньоєврейська й класичні античні мови. Про це свідчать деривати, зібрані в «Studenten-Lexikon» К. Кіндлебена: Kneipier (Wirt), Pumpier (Geldverleiher), Suitier (Witzbold), illuminiert (betrunken) та ін. Зі студентського жаргону XVII й XVIII ст. у сучасному молодіжному мовленні збереглися й продовжують досить активно вживатися такі сленгізми, як: abbrechen (sich anstrengen; ьberrascht sein), abfahren (jmdn. besonders anziehend finden; faszinierend, interessant sein; sterben), abschnallen (fassungslos, ьberrascht sein; vor Staunen sprachlos sein), abschwirren (schnell verschwinden; weggehen), Biene (tolles Mдdchen; leichtlebiges, reizvolles, hьbsches, fьr Flirt leicht zugдngliches Mдdchen), labern (langweiliges Zeug daherreden; Unsinn von sich geben), NuЯ (Kopf; Mдdchen, es muЯ erst «geknackt» werden), Penne (Schule; Schlafstдtte), poofen (schlafen; Geschlechtsverkehr ausьben), Puppe (Mдdchen), Randale (Prьgelei; Lдrm, Aufstand), rotieren (voll im StreЯ sein, besonders aufgeregt sein, viel Arbeit haben), subito (plцtzlich, augenblicklich, schnell).

Молодіжний сленг сучасної німецької мови характеризується відсутністю кастової обмеженості, відкритістю своєї лексичної системи. Ці особливості знаходять своє відображення в тематичній специфіці молодіжної сленгової лексики. На розвиток сленгу молоді значною мірою впливають такі екстралінгвістичні фактори, як високий рівень розвитку суспільства, різноманітні соціальні відносини, високий розвиток науки, техніки, мистецтва, загальнолюдський прогрес загалом. Важливі джерела нових молодіжних слів можна спостерігати в культурі створення пісень і рок-музики. Тут домінують групи, які пишуть їх тексти на діалектах (Reinhard Fendrich, Konstantin Wecker, Georg Danzer або на молодіжному слензі - Udo Lindenberg. Ставка робиться на схильність молоді до вживання найбільш яскравих слів і слів із пісень, які добре запам’яталися, наприклад: Bingo (alles in Ordnung, alles bestens), heizen (rasch, schnell fahren), Johny (Junge, Bursche, harter Kerl, lustiger Knabe). Активними постачальниками молодіжного сленгу є спортивний, комп’ютерний, солдатський сленги.

Наприклад, із сленгу військових — abziehen (jmdn. ьbers Ohr hauen, ausnehmen, betrьgen), із сленгу хіміків — дtzend (schlecht, unangenehm, seit 1990 — gut, angenehm), зі спортивного сленгу — Bock, bockstark (Lust, sexbegierige mдnnliche Person), із сленгу робітників — anbaggern (ein Mдdchen ansprechen), Muffe (Angst, Befьrchtung), із сленгу наркоманів — drauf sein/haben (unter DrogeneinfluЯ stehen; gute/schlechte Stimmungslage, Laune), Hose (tote) (Langweile, «Es ist nichts los», «Es spielt sich nichts ab»), Trip (Reise, Ausflug, Fehler), з комп’ютерного жаргону — Basic (Klartext, Eindeutigkeit, Genauigkeit), Schaltfehler (Programmabsturz, Systemabsturz), Speicher (leer, «fertig», kaputt sein, Aufnahmevermцgen, Kapazitдt), chatten (im Internet plaudern) .Молодіжний сленг активно запозичує іноземні слова. Наприклад, запозичення з латинської: absolut (sehr, besonders, vor allem), depri (Einzelgдnger; Leute, die zu Depressionen neigen oder sich an keiner Gruppenaktionen beteiligen), Fakt (Tatsache, wirklich, in der Tat), Frust (Дrger, Enttдuschung, schlechte Laune), Horror (unangenehmes Erlebnis, Abneigung, Unangenehmlichkeit), korrekt (alles klar, richtig, stimmt ganz genau, genau so), logo (ganz klar, richtig), normalo (Normalbьrger, stinknormaler Durchschnittsmensch), radikalo (besonders, ganz, stark), Sponti (spontaner Mensch, aufgeschlossener Typ), super (hervorragend, besonders schцn), Terror (Unruhe, Stunk, Дrgernis, Streit, schlechte Stimmung), total (echt, tierisch, toll, voll), turbo (schnell, besonders, ьbermдЯig, Schnellgang, hohe Geschwindigkeit). У результаті постійного спілкування в молодіжних угрупованнях виникають різні слова та звороти, якими в такому середовищі нерідко замінюються звичні назви речей і явищ. Для багатьох із них характерним є стале емоційно-експресивне забарвлення або оцінка: іронічність, зневажливість, жартівливість, схвальність, негативізм та ін.

В самому молодіжному слензі розвиваються синонімічні відношення й варіанти, заміщуючи різні старі слова та звороти. Найчастіше сленг виступає своєрідною вторинною назвою існуючих речей і явищ. Якщо студент часто говорить Uni (Universitдt), учень називає школу Penne (Schule), вчителя — Pauker (замість Lehrer), учня першого класу жартівливо називають Griffelfresser, а в солдатському середовищі напівпрезирливо кажуть про військового лікаря (Militдrarzt) — Aspirinhengst, або солдатського кухаря замість Koch називають Kochenbullen — тож у такий спосіб мовці виражають своє ставлення до цих явищ, використовуючи їх у своєму звичному мовленнєвому середовищі. У цьому випадку ми маємо справу з використанням людьми запозиченої термінологічної лексики, різних спеціальних слів і мовних зворотів у своєму переважно молодіжному середовищі. Характерною рисою такої лексики є її рухливість, відносно швидка змінність актуальних варіантів, зникнення тих чи інших жаргонізмів, що найчастіше спостерігається в різних підліткових і молодіжних лексиконах як у німецькій, так і у будь-якій іншій мові.

Поряд зі зміною мовної моди, причиною таких явищ слід вважати соціальні процеси в самому суспільстві. Так, разом зі згасанням у молодіжному середовищі руху хіпі зникає і їх лексика, а нові смакові орієнтири у підлітковому середовищі змінюють слівця типу застарілого «залізно» й більш пізнього слова «кльово» з іншим значенням на модне у молодіжному середовищі й семантично всеїдне слівце «прикольно». Використання подібних слів підкреслює намагання мовців бути схожими на інших у своєму колі, а також, можливо, покликане солідарно дистанціюватися від тих, які не належать до такого угруповання. Але в цьому немає прагнення відмежувати своє коло від решти суспільства. мають дуже розмиту семантику, хоча робиться це, найвірогідніше, у пошуках незвичних порівнянь, альтернативних номінацій, а не через прагнення «закритися» від оточуючих за допомогою «кодованих» слів та виразів — «таємної мови». Так, ще в 70-ті роки в середовищі німецької молоді були популярні такі вирази, як steiler Zahn, дослівно — «крутий зуб», зі значенням «attraktives Mдdchen» — «симпатична дівчина». Тепер ці вирази майже зовсім забуті.

Узагальнюючи сказане щодо проблеми ідентифікації та опису німецького молодіжного сленгу, слід підкреслити, що, на наш погляд, потрібно розглядати його сьогодні як окремий соціолект, варіацію побутово-розмовної мови у множинній структурі німецької мови. Неоднорідність носіїв молодіжного сленгу сучасної німецької мови пояснюється насамперед збільшенням фази «молодість» у житті сучасної людини. Так само, як сьогодні зміщені вікові межі, зміщені й межі між окремими соціальними групами — учнями, студентами, солдатами, молодими працівниками й ін. Згідно з віковими інтересами, багато молодих людей належать до різних угруповань Spontis, Skinheads, Punks й до великої кількості менших груп за місцем проживання й навчання. Німецький молодіжний сленг як окремий елемент культури досліджено у статті в межах культури окресленого історичного періоду та в зіставленні з іншими, таким чином виявлено історичну динаміку явища. Специфіка німецького молодіжного сленгу визначається альтернативним способом пізнання світу, формою мислення, в якому постійно відбуваються метафорично-метонімічні трансформації.

Розділ ІІ. Семантико-концептуальна організація слегінізмів

2.1 Специфіка німецьких молодіжних сленгових одиниць Говорячи про особливості німецьких молодіжних сленгових одиниць, слід зазначити, що вони в одних випадках можуть бути дуже об'ємним, в інших — змістовно спустошеними. Це, пояснюється такими особливостями.

1. Образність, тобто сленгова одиниця може за допомогою наочності репрезентувати таке поняття, яке відповідає цілим словосполученням нейтральних слів, розгорнутим перифразам: наприклад, Radfahrer дослівно перекладається як велосипедист, людина, що принижує тих, хто нижче його за посадою, а також плазуни перед начальством. Tapetenwechsel зміна шпалер розуміється як зміна обстановки, випадок, щоб розвіятися, відпочити. Kurschatten лікувальна тінь, «курортна коханка» .

2. Включеність значення скорочуваної частини, тобто сленгова одиниця включає в себе семантику цілого словосполучення. Наприклад, Zoo (zoologischer Garten) «зоопарк», Alex (Alexanderplatz) «Александрплац, головна площа в Берліні» .

3. Використання елементів ситуації. Залежно від ситуацій фраза Vor Mьnchen war alles anders «До Мюнхена все було інакше» може припускати відвідування, переговори, конференцію, зустріч, гастролі, навчання, лікування, неприємності, рекомендації, пов’язані з цим містом.

4. Жаргонну лексику також можуть представляти слова, позбавлені семантичного ускладнення, вони дуже близькі нейтральним, але все ж маркуються словниками як характерні для неофіційного спілкування. Це, в першу чергу, скорочення різних типів: grade (gerade) «прямо», dran (daran) «про це, до цього», was (etwas) «небудь», wer (irgendwer) «хто-небудь», Abi (Abitur) «іспит на атестат зрілості», Abo (Abonnement) «абонемент», Limo (Limonade) «лимонад, напій», Mathe (Mathematik) «математика», Uni (Universitдt) «університет» і т.д.

5. Компрессивні словотворні: Linkser (Linkshдnder) «лівша», Rasierer (Rasierapparat) «бритва», Kopierer (Kopierapparat) «ксерокс», Kleber (Klebstoff) «клей», Sauger (Staubsauger) «пилосос», Fernseher (Fernsehzuschauer, Fernsehgerдt) «телеглядач», «телевізор», Zweiteiler (zweiteiliger Badeanzug) «роздільний купальник», ЬberbiЯ (das Ьberstehen der oberen Schneidezдhne ьber die unteren) «прикус», Umgegend (die Gegend um etwas herum) «оточення» .

6. Деякі словосполучення, що з’явилися за допомогою метонімії: warme / kalte Miete (mit / ohne Heizungskosten) «тепла / холодна оренда; з / без плати за опалення, kurzer / langer Samstag (wenn die Geschдfte bis 14/18 Uhr geцffnet sind)» коротка / довга суботу, коли магазини працюють до 14/18 годин", zumFilm / zur See gehen (Schauspieler / Seemann werden)' піти у фільм / в море; стати актором / моряком", auf Arbeit gehen (berufstдtig sein)' піти на роботу; бути працюючим за спеціальністю", es im Hals haben (Halsschmдrzen haben) мати в горлі; мати болю в горлі, es auf der Brust haben, es mit der Lunge haben (lungenkrank sein)' мати на грудях, мати в легкому; мати захворювання легенів" .

На думку В. Д. Девкина, розмовна специфіка жаргонних одиниць простежується по кожному параметру [10,15]. Наприклад, у граматиці це ущербність, неповнота парадигм; в словотворенні розмовна спеціалізація — в наявності деяких засобів і прийомів; по лінії обсягу значення сленг частіше конкретний, ніж абстрактний; аксиологічно жаргон, як правило, виявляє зацікавленість, неіндиферентність; на відміну від нейтрального слова, сленг здатний стилізувати і фарбувати мову; в комунікативно-прагматичному ставленні жаргонна одиниця несе друк ситуації, етично ж вона сигналізує тип міжособистісних відносин; естетично сленг пов’язаний з виразністю; по частині імпліцитності сленгова структура часто пов’язана з недомовленістю, тим, що мається на увазі; діахронічна специфіка полягає в тому, що сленгові одиниці майже не бувають архаїчними і, навпаки, найчастіше виявляються новими. За всіма цимм основнимм вимірамм жаргонне слово виявляє з літературним велику принципову схожість, хоча одночасно демонструє і свою неповторність.

Як правило, сленг — не дубль, чи не повтор літературній номінації, а такий засіб, який має відмінні властивості, виправдані для певних умов спілкування.

Особливі форми вітання («Hey!», «Hau rein!», «Take care!», «Hi, Alter!») Служать для того, щоб зміцнити приналежність до молодіжної групи. При цьому традиційні форми вітання приймають інше значення. Дружне вітання, яке використовувалося раніше, «Tag, altes Haus» дослівно Привіт, старий будинок! 'Привіт, старий!' Тепер має іншу форму «Hey, Du alte Sau» Привіт, ти, стара свиня. «Такі висловлювання звучать провокуючи, але насправді вони виконують комунікативну функцію. Вони вказують на близькі стосунки між співрозмовниками і на відміну комунікації молоді від літературної мови. Таким чином, молодь обмежується не обов’язково від дорослих, а, в першу чергу, від „сухої“ мови-стандарту» , — каже M. Reinke [31,105].

Різноманітність сленгової мови проявляється на рівні соціальних і регіональних відмінностей. Те, що позначає «Taunusanlagerei», можуть зрозуміти тільки юні жителі Франкфурта; псевдо-суфікс «-owski» можна частіше почути у Бранденбурзі («bis baldinowski»), ніж у Баварії. Сленгові одиниці найчастіше поширюються з півночі на південь, як Андроутсопоулос показує на прикладі слова «kultig»: навесні 1992 цей вираз вживалося лише в Бремені, тоді, як восени того ж року воно злітало з вуст юних мешканців Відня, а до кінця цього року його вже можна було зустріти в Констанці і Пфальці. На думку Андроутсопоулоса, більш швидке поширення отримують рекламні слогани («Schmeckt echt spitze»), фрази з текстів пісень («VerpiЯ dich!») Та інтерв'ю молодіжних телеканалів «VIVA», «MTV». Таким чином через засоби масової інформації жителі, наприклад, Нижньої Баварії можуть дізнатися наймодніші вирази «тусовщиків» із Кельна.

Виходячи з досліджень Андроутсопоулоса, синтаксичний феномен розмовної мови молоді полягає в тому, що при невизначеному артиклі збігаються форми називного і знахідного відмінків: «Das ist ja doch neu neurotisches Armutszeugnis». Займенникові прислівники, як, наприклад, «damit», які обов’язкові в діалектах німецької мови переважно на Північній частині Німеччини і які в літературній мові є ознакою поганого тону, у мові молоді поділяються: «Da kann ich nix mit anfangen». Замість того, щоб використовувати прийменники «wegen» і «wдhrend» з родовим відмінком, підростаюче покоління воліє давальний відмінок: «Ich bin viel unterwegs wegen dem Praktikum». Синтаксичний феномен простежується також на рівні заперечень. Як приклад можна навести рекламний слоган однієї з телевізійних лотерей: «Ohne Los nix Moos» .

Молодіжна мова дуже яскрава, на це вказують те, що багато слів набувають інші значення. Так, наприклад, дієслово німецької літературної мови «blicken» дивитися має декілька видів прийменникових управлінь («zur Seite blicken») і адвербіальний додаток («freundlich blicken»). У промові ж підростаючого покоління це дієслово набуває нового значення розуміти («Ich blick’s schon lange nicht mehr») і стає перехідним, тобто може мати додаток у знахідному відмінку, як в даному випадку частка «s '» — скорочення від «das». Ми спостерігаємо присвоєння нового не тільки лексичного, а й граматичного значення.

Також таким дієсловам, як «abdrehen», «abstьrzen», «knacken», «ticken», «ausrasten», «aufreiЯen», тінейджери надали нові значення. Ці приклади доводять те, що молодь здатна думати креативно і метафорично. Замість дієслів «essen» або «trinken», що не несуть емоційне забарвлення, молодь охочіше використовує зворотні дієслова «sich etwas reinziehen, reindrьcken, reintun, reinhauen, reindrцhnen, reinknallen, reinpfeifen». У своїх наукових працях Андроутсопоулос говорить про продуктивне словотворення, яке вже давно вважається само собою зрозумілим.

Коли щось називається принизливо, конкретизація заперечності може бути відсутньою: Rьbe «башка», Flossen «руки, граблі, п’ятірня», Quanten «ноги, копита», Mau l «рот» і т.п. Яка саме ознака цих частин тіла піддається тут критиці і чому, залишається неясним. Чим різняться Visage, Fratze, Fresse «особа, морда», визначити важко. Тут на передній план виходить ситуація, і в зв’язку з цим змінюється значення слів, наприклад, latschen залежно від контексту позначає йти в недозволеному місці, по газону, свіжевикладеному асфальту, натертому паркету, в брудному взутті, тягтися надто далеко, довго, пішки, в пізню годину, недоречно, у втомленому стані, в негоду, з неприємним дорученням і т.д. і т.п. Дієслово fressen може бути пов’язане з невмінням поводитися за столом, з обжерливістю, всеїдністю, неприязню до обличчя, зайнятому їжею та ін.

Жаргонні забарвлення відчувається без коливань, поки слово ново і не почало вживатися усіма. Як тільки воно стає загальновідомим і широкозастосовуваним, до нього змінюється ставлення, і воно починає вважатися нейтральним. Поки воно вживається обмежено, воно не приймається багатьма носіями мови; коли ж воно знаходить достатню популярність, розмовність його нерідко перестає відчуватися, тобто з його узуалізацією воно «олітературюється», стає невід'ємною частиною нейтральної номінації. При цьому слід зробити зауваження, що якась частина знижених слів продовжує залишатися за межами літературної мови.

2.2 Використання у сленгінізмах скорочених форм Молодь активно використовує у своїй мові скорочення, що відбивають не лише тенденцію економії мовних засобів, а також бажання, що Вас не зрозуміють. Для розмовної мови характерніші усікання. Як раніше, так і зараз найбільш використовуваний тип усікання, усікання кінцевих складів, — апокопa (Apokope f): Alf — Alfred; Hannelore — Hanne; Alexander — Alex; Maximilian — Max. Усі типи усікання слова прийнято називати контрактурами. Е. В. Розен вказує, що инициальні контрактури мають ряд переваг перед повними найменуваннями — вони коротші, зручніші для поєднання з іншими основами в єдиний комплекс складного слова. Тому ми зустрічаємо їх в значному числі в лексиконі молоді: Stip — Stipendium; Proff Proffessor; Mathe — Mathematik; Tri — Trigonometrie; Litte — Literatur; Diss — Dissertation; Soli — Solidaritдt; Demo — Demonstration; Bund — Bundeswehr; Disko — Diskothek; Info — Information; Poli — Polizei [3,117].

У апокопів шов усікання зазвичай проходить після фонем [o] і [i], якщо вони є в початковому слові: Kompli — Kompliment; Schoko — Schokolade; Limo — Limonade; Disko — Diskothek, Steno — Stenografie; Kroko — Krokodil; Combo — Combination (kleine Besetzung in der Jazzmusik mit 5 oder 6 Instrumenten); Alko — Alkohol; Deko — Dekoration; Stino — Stinknormalo; Deo — Deodorant; Klo — Klosett; Profi — Professionelle; Uni — Universitдt, fundi — fundamental; Multikulti — Multikulturalitдt. Далі ці слова включені в утворення наступних найменувань: Schoko — Fьllung, Deko — Industrie, Alko — Test usw.

Треба відмітити, що останнім часом, раніше менш активний тип усікання, — це усікання початкових складів, афереза (die Aphдresis) мало-помалу набирає силу. І це невипадково. Молоді люди хочуть говорити на мові незрозумілій для оточення. А оскільки велика частина інформації на початку слова, то апокопы зрозуміліші і вони все частіше і частіше удаються до аферезам. Наприклад: der Pott — der Ruhrpott (das Ruhrgebiet); Birne — Glьhbirne; kanisch — amerikanisch; s’geht — es geht. Фінальний спосіб усікання зустрічається і у назв власних: Bert — Albert; Achim — Joachim; Guste — Auguste.

Скорочення словосполучень набуло широкого поширення в XX столітті. Иниціальні скорочення підрозділяються на альфабетизми і акроними.

Альфабетизми (буквені абревіатури, де кожна буква читається як в алфавіті) часто зустрічаються в мові не дивлячись на труднощі у вимові: OK — o’key (модне вираження згоди); TV [tivi:] - Television; DVD [de: fao de:] - (digital versatile disc) цифровий відеодиск; DJ — Diskjockey. Остання абревіатура дуже часто зустрічається в молодіжних виданнях: DJ — Tour, DJ — Urgesteinen, DJ — Weltstar, DJ — Kanzel, Techno — DJ, namenhafte DJs usw.; k. K. (kalter Kaffee) — der Unsinn;

Акроніми, ініціальні скорочення, у складі яких є голосна фонема, характерніші для молодіжного лексикону: VIP [vi: ai pi:] - (very important person) sehr wichtige Persцnlichkeit; ARGE — Arbeitsgemeinschaft (Arbeitsamt, die Verwaltung, die eigentlich eine neue Arbeit besorgen soll); ASAP — (as soon as possible) so schnell wie mцglich; MOF — Menschen ohne Freunde.

Розділ ІІІ. Особливості функціонування сленгінізмів у молодіжних журналах

3.1 Мовні особливості

Сучасна молодіжна преса, безумовно, має мовно-стилістичну специфіку, що відрізняє її від художньої або наукової літератури, від усних висловлювань в повсякденному житті. Ця своєрідність — наслідок тривалого відбору мовно-виразних засобів, найбільш відповідних тому соціальному завданню, яке виконує преса як певний вид масової інформації. Істотним стилеформуючим універсальну властивість преси є прагнення до стислості, до економії журнально-газетної площі, супроводжуване своєрідним мовним процесом [3,117]. Універсальною рисою німецькомовної молодіжної преси є також експресивний акцент, тобто пошук нових, свіжих, непобитих засобів вираження — слів, образів, стилістичних прийомів. В той же час, як вже вказувалося, мова преси рясніє величезним числом стандартних виразів, образів, що стерлися, кліше. «Нове» в газеті дуже швидко стає усім відомим і перетворюється на старе і побите. Аналізуючи німецькомовну молодіжну пресу, не можна не помітити очевидного зниження мовного стандарту, що супроводжується активним вторгненням елементів розмовної мови [16,88].

Поява великої кількості експресивних слів і виразів пов’язана з прагненням молоді яскравіше, емоційніше виразити своє відношення до предмета, явища. На перший план при відборі мовних засобів в газетній інформації виступають чинники пошуку оптимального способу передачі інформації, стимулювання до неї інтересу читача. Виникає необхідність вигідним чином представити повідомлення. І одним із засобів створення експресивності є стійкі словесні комплекси.

3.2 Стилістичні особливості використання англіцизмів Особливістю нинішнього складу німецького вокабуляра є як стрімке збільшення числа слів, що функціонують в мові, так і запозичення нових слів з європейських мов, що означають актуальні поняття економіки, політики, науки, мистецтва, спорту, моди, сфери споживання і обслуговування.

Найпримітнішими лексичними нововведеннями стають запозичені слова, що не мають в німецькій мові етимологічних опор у вигляді інших слів того ж кореня. Прикладами таких слів можуть послужити слова і вирази з англійського варіанту, які найчастіше зустрічаються нині в молодіжних німецьких журналах. Аналіз використання слів англійського походження в журналах Vitamin. de, Juma приведе до розуміння їх стилістичної ролі в німецьких статтях.

Розглянемо визначення, функції, мовні і стилістичні особливості стилю преси і публіцистики, а саме газетно-журнальної публіцистики, запропоновані Брандесом М. П., Наєром Н.М.

Так, каналами комунікації газетно-журнальної публіцистики виступають газети і суспільно-політичні журнали, які складаються з різних типів тексту і мовних жанрів:

· «статті, які підрозділяються на директивні, проблемні, узагальнюючі досвід;

· кореспонденції, що аналізують факт, явище з політичного, економічного, культурного життя;

· замітки, освітлюючі вужчу, ніж кореспонденції, тему;