Труднощі перекладу засобів мовної економії з німецької на російську мову

Зміст Вступ Розділ 1. Мовна економія в різних сферах життя

1.1 Особливості перекладу з німецької мови на російську

1.2 Мовна економія в газетно-публіцистичному стилі

1.3 Мовна економія в комп’ютерно-опосередкованому спілкуванні

1.4 Мовна економія в німецькій науково-технічній літературі

Розділ 2. Засоби мовної економії

2.1 Рівні мовної економії

2.1.1 Фонетико-графічний рівень

2.1.2 Лексичний рівень

2.1.3 Синтаксичний рівень

2.2 Система Т9 як засіб мовної економії

2.3 Англіцизми як сучасний засіб мовної економії

Розділ 3. Особливості перекладу синтаксичних засобів мовної економії з німецької на російську мову

3.1 Апосіопеза

3.2 Еліпсис

3.3 Номіналізація або субстантивація Загальні висновки Список використаної літератури

Вступ Нерідко мова порівнюється з живим організмом, адже вона постійно перебуває у процесі розвитку. У кожній мові діють певні закони лінгвістики — тенденції розвитку. В німецькій мові серед них виділяється тенденція мовної економії, як така, що найбільш відповідає сучасному ритму життя і набирає все більшого поширення. Проблеми мовної економії викликають останнім часом великий інтерес у дослідників.

Дослідники зацікавились явищем мовної економії ще здавна, проте і сьогодні інтерес до нього не зникає. Мовну економію та її способи досліджували багато лінгвістів (Пауль Г., Алексеев Д. И., Борисов В. В., Зборовский И. К., Лопатникова Н., Шаповалова А., Гебхард К., Берлизон С. Б., Волошин Е. П., Потапова И. А, Ретунская М. С, Веллс P., Степанова М. Д., Розен Е. В., Гяч Н. В., Павлов Г. В., Фляйшер В., Лангнер Г., Шредер М., Фирегге В., Шайкевич А. Я., Гяч Н. В., Бельман Г., Гаверс В., Дєвкін В.Д., Гроссе Р., Маслова Н. А., Загнітко А.П., Мёллер Г., Вендлер З., Богданов В. В., Бацевич Ф. С. та ін.). З`явилося багато праць, присвячених цій темі (Д. Коблер-Триль 2002 та ін.).

Актуальність даної роботи обумовлена невивченістю багатьох питань, пов’язаних з мовною економією. Вивчення способів мовної економії потребує глибшого розглядання, класифікування та охарактеризування, так як в наш час вони набувають все більшого поширення як в науковій сфері, так і в сфері повсякденного спілкування.

Об`єктом дослідження є синтаксичні засоби мовної економії та особливості їх перекладу як невід'ємний компонент в науковій сфері, сфері повсякденного спілкування, засобах масової інформації та в комп’ютерній комунікації.

Предметом дослідження є синтаксичні засоби мовної економії при перекладі з німецької мови на російську. За основу були взяті німецькі тексти різних стилів: науково-технічна, художня літератури, газетно-публіцистичний стиль і сучасна сфера комп’ютерного спілкування.

Метою дослідження є вивчення особливостей перекладу засобів мовної економії на синтаксичному рівні.

Завдання даної роботи:

1) дослідити роль мовної економії в невимушено-розмовному спілкуванні;

2) розробити класифікацію засобів мовної економії;

3) розглянути сучасні засоби мовної економії;

4) дослідити особливості перекладу синтаксичних засобів мовної економії.

Матеріалом дослідження стало 100 прикладів засобів мовної економії. За основу беруться статті із газет, художня література, науково-технічна література та повідомлення комп’ютерних форумів.

Дана робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків та зі списку використаної літератури.

Розділ 1. Мовна економія с різних сферах життя

1.1 Особливості перекладу з німецької мови на російську Переклад — це засіб міжмовної комунікації. Перекладач робить можливим обмін інформацією між людьми, що говорять на різних мовах, створюючи на мові перекладу комунікативно рівноцінний оригіналу текст. Цей текст (тобто переклад) не повністю тотожний оригіналу. Можуть спостерігатися незначні розбіжності у формі викладу або в змісті, що викликано обмеженнями, що накладаються формальними і семантичними (тобто смисловими) відмінностями між двома мовами. [2]

Виконуючи переклад з німецької на російську і навпаки, необхідно враховувати деякі специфічні особливості німецької мови.

Як і в будь-якій іншій мові, перші труднощі для перекладача становить вибір правильного значення багатозначного слова. Навіть основа слова в німецькій мові може мати самі різні значення в залежності від тематики, в якій вживається. Так, німецьке der Zug — це і поїзд, і процесія, і сам процес руху, а в технічному словнику — повітряна тяга, струмінь, витяжний штамп, сила натягу і т.д. Всі ці значення об'єднані досить великою загальною схемою, яку перекладач повинен розуміти швидше інтуїтивно, ніж на рівні завчених словникових значень. При цьому необхідність знайти більш конкретну російську відповідність вимагає від перекладача обов’язкове знання тематики, особливо при виконанні технічного перекладу. [9]

До складнощів, які властиві як усному, так і письмовому перекладу на німецьку мову, можна віднести, наприклад, необхідність вибору правильної форми минулого часу при перекладі на німецьку. Для передачі відносини передування в німецькій мові необхідно певне поєднання часових форм, аналогічне погодженням часів в англійській і невластивий російській мові, що іноді може представляти трудність для перекладача. При перекладі ж з німецької мови на російську проблемою може стати, наприклад, складна система передачі непрямої мови в німецькій мові з використанням як умовного способу, так і особливих конструкцій з модальними дієсловами (наприклад: Er will es nicht getan haben — Він стверджує, що він цього не робив; Er soll es nicht getan haben — Кажуть, що він цього не робив). Труднощі для перекладача можуть скласти і інші інфінітивні конструкції, що не мають аналогів у російській мові.

Ці та багато інших особливостей німецької мови створюють перекладачам додаткові труднощі і вимагають від них не тільки спеціальних знань, а й багатого досвіду перекладацької діяльності.

1.2 Мовна економія в газетно-публіцистичному стилі

Принцип мовної економії знаходить віддзеркалення у всіх частинах системи мови, у тому числі і в газетно-публіцистичному стилі. Мовна економія — сукупність способів і типів економії засобів вираження, що характеризуються певними ознаками і діапазоном дії, і направлена на вдосконалення процесів комунікації. Мовна економія — це не лише зменшення відрізка повідомлення, але і використання об`ємних, експресивних засобів, сприяючих комунікативному насиченню тексту.

На наш погляд, мовна економія виконує в публіцистиці одну з найважливіших функцій. Вона має не лише стилістичні ознаки, але і залежність від необхідності економити час і простір. Під поняттям «Мовна економія» приховані два аспекти, а саме стислість вираження, з одного боку, і точність — з іншого.

Можливості стилістичного способу в передачі інформації залежать, з одного боку, від гнучкості національної мови, її здібності до вживання у всіляких умовах суспільної комунікації, а з іншої - від індивідуального уміння користуватися мовою.

Стилістичний спосіб є прояв мовної економії, оскільки він завжди поєднується з основним, використовуючи його вербальну базу. Тенденція до економії мовних засобів є універсальною і обумовлена потребами людського мислення і спілкування: уміння найекономніше виражати різноманіття об'єктивного світу з його складними зв’язками і стосунками між предметами і явищами. Мовна економія включає в себе якісно різноманітні явища і процеси. Вони ведуть в результаті до стискування, компресії способів вираження задуму вислову, внаслідок чого відбувається усунення інформаційно надлишкових елементів, наприклад: doc — doctor (доктор), Aids — acquire immunity deficiency syndrome (СНІД). Економія мовних засобів тісно пов’язана з підвищенням інформаційної щільності вислову. Кількість коротких слів в англійській мові більша, ніж в німецькій, тому перевага віддається мовному вживанню англіцизмів, особливо в журналістиці. Слід вказати, що в самій англійській мові існує порівняно невелика кількість морфологічних показників, необхідних для оформлення самостійного слова, і відносно велика кількість нульових морфем, що привело до особливої функціональної ролі кореня і постійної омонімії кореня, основи слова і самого слова.

Наступна перевага англіцизмів — це їх точність. Точність англіцизмів (саме її не дістає відповідному німецькому слову) сприяє семантичній диференціації. При цьому йдеться в більшості випадків про англійські запозичення разом з вираженням, предметом, явищем або змістом. Наведемо лише деякі приклади англіцизмів словарної економії порівняно з німецькими еквівалентами, їх парафразами, що зустрічаються в публіцистичних журналах: Disaster — Schweres Miвgeschick (стихійне лихо), Clinch — Umklammerung des Gegners im Boxkampf (тупикова ситуация), Feeling — Einfьhlsvermцgen, Gefьhl (враження), Story — Kurzgeschichte (істория) та ін. Таким чином, більшість німецьких лексичних одиниць у порівнянні з англійською мовою виявляються громіздкими і незручними у вживанні. Англіцизми дозволяють дати новим назвам коротшу, компресійну форму при повному збереженні значення даних лексичних одиниць. При цьому економиться надходження інформації адресатові, підвищується інформаційна щільність вислову, а, отже, підвищується комунікативна функція мови в процесі міжкультурної комунікації.

Адекватний переклад будь-якого тексту ЗМІ (як у вузькому, так і в широкому тлумаченні цього поняття) має на увазі вірну передачу засобами іншої мови не тільки фактичного і суть інформативного змісту тексту, але і його комунікативного змісту тексту, але і його комунікативної / функціональної спрямованості.

Особливу трудність при перекладі публіцистичних текстів представляють заголовки, оскільки структура заголовка німецької газети чи журналу істотно відрізняється від структури російськомовних видань. Найбільш важкі випадки — використання каламбурів. Як правило, каламбури вихідної мови повинні перекладатися відповідним каламбуром переказної мови. Однак часто подібного рішення знайти не вдається, і доводиться повністю переробляти заголовок, робити його нейтральним, зберігаючи при цьому максимум сенсу. [18]

1.3 Мовна економія в комп’ютерно-опосередкованому спілкуванні

Далі ми розглянемо мовну економію як економію зусиль в повсякденно-побутовому спілкуванні — в застосуванні до текстів Інтернету.

Дослідження показали, що автори різних інтернет-текстів незалежно від тематики більшою чи меншою мірою користуються комп’ютерною термінологією, у тому числі, спеціальними скороченнями, що обумовлене безпосередньою діяльністю авторів по створенню і обміну текстами в Інтернеті, а також з вирішенням різних проблем відповідного програмного забезпечення.

Спеціальні скорочення використовуються тим частіше, чим ближче дана тема або сам автор до науково-технічної сфери. В результаті відбувається варіювання від одиничного використання технічних скорочень, які, до того ж, можуть супроводитися розшифровкою (ср.:…ip скорочення від «internet protocol»), до багаточисельного включення абревіатур, що позначають елементи устаткування, програмне забезпечення і конкретні моделі устаткування і програм, що незрідка є поєднаннями букв і цифр. Окремо необхідно вказати на те, що комп’ютерна термінологія базується, в основному, на англійських запозиченнях і відповідних скороченнях (HTML, 3ds Max, CSS, PHP). Економія мовного вираження є невід'ємною частиною повсякденно-побутового спілкування, в буденному житті, що частіше всього реалізовується в усному неформальному спілкуванні в сім'ї, з друзями або колегами. Усне спілкування є спонтанним, непідготовленим, невимушеним, найчастіше діалогічним, передбачаючим досить часту зміну реплік, що в мовному плані виражається в не дуже чіткій звуковій артикуляції і недбалості у виборі лексики, а крім того, вимагає недовгих синтаксичних структур [30: 101−108]

Технічні особливості комп’ютера і Інтернету в принципі дозволяють вести усне спілкування (Інтернет-телефонія і відеоконференції), але набагато поширенішою є письмова реалізація комп’ютерно-опосередкованого спілкування, яке за ступенем синхронності більш менш наближається до обмеженого в часі усного діалогічного спілкування. Найбільш наближене до усного спілкування синхронне комп’ютерно-опосередковане спілкування в чатах, на протилежному полюсі шкали синхронності можна розташувати націлені на інформування читача веб-сторінки, які автор може створювати скільки завгодно довго і до яких читач може звернутися через роки після їх створення. Останні жанри Інтернету можна розташувати на даній шкалі залежно від частоти їх оновлення.

Аналіз частоти оновлення комп’ютерних форумів показує, що при активному обговоренні теми коментарі можуть поступати з різницею в декілька секунд один за одним, що свідчить про досить обмежений час на підготовку таких повідомлень, а це безпосередньо пов’язано з необхідністю використання засобів економії мови. Але в цілому коментування певної теми у форумі є випадком асинхронного спілкування, тобто можна обдумувати і оформляти свою відповідь скільки завгодно довго і лише тоді відправляти коментар. Тому важливішою характеристикою комп’ютерно-опосередкованого спілкування в ракурсі економії мовного вираження в застосуванні до різних жанрів Інтернету є не обмеженість в часі, а невимушеність і діалоговий характер вислову. Розглянемо далі конкретні мовні засоби різних мовних рівнів, використовувані в російськомовних і німецькомовних комп’ютерних форумах з метою економії вираження.

Ще одним параметром, що сигналізує про невимушеність спілкування і про заощадження часу автора на те, щоб перечитати і виправити написане, є досить високий рівень помилок в комп’ютерно-опосередкованому спілкуванні. Помилки частенько є друкарськими помилками (зміна букв місцями, випадання або поява зайвих букв: рос. тя замість тебя, англ. u замість you), нерідкі помилки в пунктуації (деякі автори практично не вживають ком), в злитому і роздільному написанні слів. При цьому є очевидним, що помилки часто допущені не по незнанню правил, а саме у зв’язку з невимушеністю спілкування і з метою заощадження часу і зусиль на відповідь (напр. аналогічне виведення У. Квастхофф про причини помилок в німецьких електронних листах [29: 41]). Таким чином, наявність помилок в компьютерноопосередкованої комунікації хоча і не є засобом мовної економії, але сигналізує про економію мовного вислову, що дозволяє включити цей параметр в предмет нашого аналізу.

1.4 Мовна економія в німецькій науково-технічній літературі

Синтаксичні проблеми перекладу німецької науково-технічної літератури пов’язані насамперед із тяжінням німецького писемного літературного мовлення до стислості висловлювання та економії мовленнєвих зусиль. Таким чином утворюються еліптичні речення з вилученими членами речення, речення з неповною рамкою та без рамки, речення з винесеними членами за межі рамки, вилучаються не тільки службові, а й самостійні частини мови тощо. У німецькій мові особливо часто спостерігається скупчення службових слів та прийменників, розпізнати та перекласти які іноді досить нелегко, особливо у разі їх розміщення не за правилами граматики. Коли після дієслів-присудків головного речення «sehen, hцren, fьhlen» сполучники «das, wie» можуть не вживатися, підмет підрядного речення при цьому може бути у знахідному відмінку, а дієслово представлено інфінітивом без «zu», тоді у перекладі варто сформувати підрядне речення додатку, адже прямого відповідника німецької конструкції в українській мові не існує:

Man sieht Dampf aus dem Ьberhitzer ausstrцmen [Brohm W.]. Видно, что из перегривника выходит пар.

За умови ідентичності підметів у головному та підрядному реченнях, що може вводитися за допомогою сполучників «als, wenn, wдhrend, indem, nachdem, kaum», зміст підрядного речення може передаватися українською мовою дієприслівниковим зворотом шляхом вилучення сполучника і підмета, вираженого особовим займенником та заміни особової форми дієслова дієприкметником, який перекладається дієприслівником, іноді дієприкметником. З метою економії в українській мові іноді вдається застосовувати конструкцію «прийменник+іменник», наприклад:

Mit Kupferrohrformteilen (Fittings), Armaturen, Pumpen und Apparaten miteinander verbunden, kцnnen nichtlцsbare Verbindungen durch Weichlцten, Hartlцten, SchweiЯen oder Pressen hergestellt werden [Buss H.]. Щоб було зрозуміліше, яке це підрядне речення, спочатку з’ясовуються елементи, що їх було вилучено. Після підстановки отримуємо:

Nachdem sie mit Kupferrohrformteilen (Fittings), Armaturen, Pumpen und Apparaten miteinander verbunden sind, kцnnen nichtlцsbare Verbindungen durch Weichlцten, Hartlцten, SchweiЯen oder Pressen hergestellt werden.

Отже, речення перекладається так: После соединения с помощью медных фасонных деталей (фитингов), арматуры, насосов и аппаратов, можно выполнять неразъемные соединения путем пайки твердым, мягким припоем, сварки или прессования.

З перекладу видно, що у цьому випадку німецький дієприкметниковий зворот перекладається українською мовою лише за допомогою прислівника з іменником.

Якщо порушується головне правило дієприкметникового звороту, коли дієприкметник стоїть на початку або у кінці речення, тоді відповідник цього дієприкметника в українському перекладі стоятиме якомога ближче до сполучника, з якого й починається підрядне речення, тобто займає друге або третє місце, і лише після нього розташовуються усі залежні слова, наприклад:

Gegen die beiden Rдnder zu zeigt die Scholle einen langsamen, aber beharrlichen Bruchschollenabstrom, andauernd von unten ersetzt durch neue Basaltschmelzen [Athen H.]. В направлении обоих концов глубь наблюдается медленное, но постоянное сползание массива разлома, который постепенно заменяют снизу новые базальтовые плиты.

Якщо порушене головне правило інфінітивного звороту, коли інфінітив стоїть у кінці, то у перекладі він ставиться одразу після присудка, наприклад:

Es gibt wenige Vцlker, die nicht in Form von Sagen oder Schцpfungsgeschichten versucht hдtten sich eine Vorstellung zu ersinnen von der Entstehung der Erde und damit auch von der Bildung der Kontinente und Ozeane [Attenborough D.]. — Существует несколько народов, которые не пытались представить себе в виде преданий и легенд создания мира, возникновение Земли и тем самым также создание континентов и океанов.

Якщо пояснювальні слова у німецькому реченні стоять після незмінюваної частини присудка, то змінювана і незмінювана частини можуть розташовуватися досить далеко одна від одної. До речі, у цьому випадку виникає навіть своєрідна рамка — «рамка навпаки». У такому разі спочатку перекладається член речення, що несе на собі найбільший наголос, у даному випадку — це прикметник у порівняльному ступені «набагато складніший», і тільки потім усі пояснювальні слова. Підмет і присудок стоятимуть у кінці речення, наприклад:

Weit komplizierter als Beobachtungen auf dem Festland sind die magnetischen Messungen auf See [Athen H.]. Гораздо сложнее, чем наблюдение на суше, являются магнитные измерения на море.

Речення в науково-технічному тексті, як відомо, характеризуються досить великою кількістю слів. Саме такі занадто довгі речення, що містять прийменниково-прийменникові або прийменниково-сполучникові сполучення, є складними для розуміння та перекладу, адже мовна економія відіграє не останню роль у підмові науки і техніки, наприклад:

Wдhrend noch Tamman vorzugsweise eine Diffusion von Sauerstoff durch die Oxydschicht zum Metall hin fьr wahrscheinlich ansieht, kann man jedoch heute sowohl experimentell als auch theoretisch den Beweis fьhren, dass in den meisten Fдllen das betreffende Metall durch die Zunderschicht hindurch an die Oberflдche wandert und sich dort mit dem Sauerstoff vereinigt [Mьller-Erlwein E.]. — В то время, когда Тамман еще считает возможным диффузию кислорода в результате окисленного слоя металла, уже сегодня можно как экспериментально, так и теоретически доказать, что в большинстве случаев металл проходит через слой окалины на поверхность, где и вступает в действие с кислородом.

Після виділення конструкцій «zum Metall hin» та «durch die Zunderschicht hindurch» стає зрозумілим, що перекласти одну з них окремо не вдається. Тому для перекладу використовується ширший контекст: «durch die Oxydschicht zum Metall hin» (внаслідок окисленого прошарку металу). Отже, після вибору прийомів перекладу обох конструкцій видно, що мовна економія досягнута в обох випадках: у першому — прямий відповідник «zum…hin» у цільовій мові взагалі було вилучено, а в другому прийменниково-прислівникове сполученні «durch…hindurch» перекладено за допомогою лише одного українського прийменника «через».

У німецькій мові частіше, ніж в російькій, можливе вилучення іменника. Складнощі під час перекладу пов’язані із правильним відновленням його за допомогою контексту. Під час розпізнавання іменник віднаходиться за допомогою артиклів, займенників, прикметників, роду та числа.

Якщо вилучено іменник, який мав би стояти у тексті без артиклів та граматичних означуваних слів, тобто фактично лише за наявності прикметника (дієприкметника, порядкового числівника) у відмінюваній формі, то під час перекладу він може відновлюватися за допомогою контексту або взагалі вилучатися, наприклад:

Am leichtesten geraten hдngende Gegеnstдnde bei Beben ins Pendeln, stehende verrutschen auf ihrer Unterlage und wenig standhafte fallen um [Attenborough D.]. Быстрее во время землетрясений начинают колебаться висячие предметы, стоящие — скользят на том месте, где они размещены, а неустойчивые — опрокидываются.

У цьому випадку показником вилученого іменника є лише відмінювана форма прикметника «standhafte» та дієприкметника «stehende». Якщо число вилученого іменника та іменника, згаданого у попередньому чи подальшому контекстах, не відповідають одне одному, то слід перевірити форми однини і множини іменника, встановленого за контекстом, та зіставити їх з означуваними словами у реченні і, якщо хоча б одна із них з ними збігається, можна стверджувати, що вилучений іменник встановлено.

Переклад будь-якого іноземного тексту завжди пов’язаний з масою труднощів, що постають на шляху перекладача. Одним з найскладніших видів перекладу, безумовно, є технічний переклад, адже для адекватного інтерпретування матеріалу на іншу мову потрібні не тільки лінгвістичні, а й технічні знання.

Основне завдання технічного перекладача — достовірне доведення інформації, логічно осмислене, витримане в стилі документа, з урахуванням усієї специфіки термінології.

Основні особливості перекладу науково-технічних текстів, в першу чергу, проявляються саме в обов’язковому знанні перекладачем всіх термінів, що стосуються конкретної технічної галузі перекладу, він повинен розуміти не тільки зміст слів, а й враховувати всі нюанси їх застосування. [9]

Значні труднощі при перекладі технічної документації або наукових робіт виникають, коли слово має кілька значень. Вибрати те, що не спотворює не тільки зміст перекладу, але і дає правильне трактування терміна для конкретного випадку — це майстерність перекладача.

Ще одна важлива проблема — це наявність в текстах абревіатур або скорочень, які не завжди зрозумілі навіть технічним фахівцям. В деяких галузях існують міжнародні скорочення, зрозумілі у всьому світі, які не вимагають перекладу, але так як часто необхідно приводити їх розшифровку, потрібно добре розібратися в призначенні пристрою. [8]

Таким чином, слід зазначити, що головними особливостями перекладу науково-технічних текстів є застосування всієї сукупності засобів перекладу, для забезпечення максимальної еквівалентності та адекватності, що є головною вимогою до перекладу науково-технічних текстів.

Мовна економія, що є характерною властивістю людського спілкування, є можливістю передачі максимуму інформації при мінімальній витраті зусиль і часу.

Мовна економія виконує одну з найважливіших функцій в газетно-публіцистичному стилі. Вона має не лише стилістичні ознаки, але й залежність від необхідності економити час і простір. В журналістиці перевага віддається мовному вживанню англіцизмів, оскільки більшість німецьких лексичних одиниць громіздкі.

Аналіз повідомлень в російських і німецьких комп’ютерних форумах дозволяє прийти до висновку, що виявлені засоби мовної економії можна розподілити на наступні групи:

— скорочення професійного характеру (абревіатури і терміни-англіцизми);

— скорочення, обумовлені розмовним характером спілкування (фонетико-графічні скорочення, еліпси, високий рівень друкарських помилок);

— скорочення професійно-невимушеного характеру (професійні жаргонізми, використання якої-небудь комплектуючої характеристики замість її повної назви);

— скорочення, пов’язані з каналом повідомлення (акроніми і скорочення для типових фраз комп’ютерної комунікації, використання рядкових букв замість заголовних при друці).

Відбір граматичних відповідників у перекладі науково-технічних текстів здійснюється за протиставлення двох тенденцій: 1) пошук оптимального варіанту вираження, що вдало відповідає завданням форми викладу і змісту стилю науково-технічної підмови та 2) прагнення авторів до досягнення «краси» і повноти стилю, різноманітності форми вираження завдяки залученню граматичних синонімів тощо.

Якісна своєрідність науково-технічної літератури виражається у тому, що у різних мовах для передачі одних і тих же відносин або характеристик вживаються неідентичні засоби мовного вираження, іноді лексичні засоби передаються граматичними і навпаки, а кількісна оригінальність втілюється у різній частотності вживання тих чи інших лексичних, граматичних і стилістичних засобів.

Розділ 2. Засоби мовної економії

2.1 Рівні мовної економії

2.1.1 Фонетико-графічний рівень Невимушеність в усній розмові виражається в недбалості вимови. Цікаво відзначити, що редукція звуків, злиття слів і інші випадки скорочень на фонетичному рівні знаходять своє віддзеркалення в письмовій фіксації компьютерноопосередкованого спілкування. І якщо в усному спілкуванні випадання звуків сприяє прискоренню темпа мови, то необхідність набирати меншу кількість букв на клавіатурі також вабить заощадженням часу для друку тексту і одночасно є імітацією невимушеного усного діалогового спілкування. Серед фонетичних скорочень, які передаються на листі в комп’ютерних форумах, можна відзначити:

— редукцію звуків/букв (Tilgung): тока (только), brauch (brauche), nen Sockel (einen), is (ist);

— редукцію, що супроводжується скороченням слів (Klitisierung): чет (что-то), gibts (gibt es), wasn (was denn), hassu (hast du), mitm (mit dem);

— асиміляцію: щазз (сейчас), nix (nichts), ham (haben).

У німецьких текстах письмова фіксація фонетичної редукції різного роду представлена набагато частіше, ніж в російських прикладах. Специфічний засіб економії зусиль, обумовлений особливостями каналу спілкування (необхідністю друкувати текст повідомлення на клавіатурі), пов’язаний з тим, що під час набору тексту автор відмовляється від використання заголовних букв. Рядкова буква замість заголовної на початку речення і при написанні імен власних (зокрема, в назвах марок певних комп’ютерних комплектуючих) зустрічається досить активно в комп’ютерних форумах обох мов. У німецькій мові, крім того, часто ігнорується правило написання із заголовної букви всіх іменників, що виражається в послідовному використанні лише рядкових букв, напр.: hast du das write combining deaktiviert?

2.1.2 Лексичний рівень Лексичні скорочення можуть бути обумовлені прагненням до ущільнення інформації за допомогою технічних скорочень і абревіатур або розмовними скороченнями. Крім того, існує вже виділена група загальноприйнятих скорочень (і т. д., та ін., крб., PS, usw., ca., bzw., mm), а також скорочення, обумовлені темою (к-жі = картріджи) або каналом спілкування (plz = please, thx = thanks). До групи останнього типа близькі акроніми, тобто типові для чату-спілкування буквені скорочення (найчастіше фраз мовного етикету).

За типом утворення лексичних скорочень ми виділяємо:

1) професійні абревіатури, що позначають найменування предметів/понять і одиниці виміру, — БФП (= багатофункціональні пристрої), MB (Megabyte), Mhz (Megaherz), BS (= Betriebssystem),

2) усічені слова — саб (= сабвуфер), Нет (= Інтернет), Proz (= Prozessor),

3) складові скорочення — ЧаВо (= питання, що часто ставляться, відповідність англійському FAQ), Graka (= Graphische Karte),

4) зрощення (або телескопічні утворення) — нетікет (от англ. netiquette = net + etiquette).

З даних типів найпоширенішими є перші два, останні відмічені лише одиничними прикладами. З унікальних способів лексичних скорочень, характерних лише для російської або лише для німецької мови, слід зазначити універбацію і використання інфлективних форм.

Універбація (скорочення словосполуки до одного слова, наприклад, операционка (= операційна система), що найчастіше супроводиться приєднанням суфікса іменника) характерна лише для російської мови, що цілком можна пояснити особливостями відповідних мовних буд (у російській мові суфіксальне словотворення використовується набагато активнішим, ніж в німецькій).

Лише у німецькій мові представлено використання т.з. інфлективних форм, що беруть початок в мові коміксів. Інфлективной формой є, наприклад, позначення freu, що є основою дієслова sich freuen = радіти. Інфлективні форми дозволяють авторам передати емоції і зв’язані з ними стани, при цьому сенс цілої предикативної конструкції виражений лише дієслівною основою німецької або англійської мови, що інколи скорочується до однієї букви.

Економічним можна вважати також використання англійського слова (часто в латинському написанні) замість того, щоб згадувати його переведення (принцип економії зусиль) або наводити його відповідність на рідній мові, навіть відоме авторові вислову, якщо це російська відповідність є довшою по складу слів і букв (кількісна економія), напр.: кулер (= вентилятор). Цікаво відзначити, що серед використовуваних англіцизмов відмічені не лише комп’ютерні терміни, які, як відомо, в дуже значній мірі є запозиченнями з англійської мови, але також слова ширшої тематики, напр. юзал (= використовував), пост (= повідомлення у форумі), help (= допоможіть/hilfe), Guide (der Fьhrer), results (die Ergebnisse), installed (installiert). Неформально-професійний характер вказаних прикладів дозволяє охарактеризувати їх як професійний жаргон. Професійний комп’ютерний жаргон може бути висловлений і рідною мовою, наприклад: мама (= материнська плата), дрова (= драйвери, тобто спеціальні програми для управління периферійними пристроями).

«Складноскорочені слова — абревіатури — ніколи не давали такої великої кількості нових слів і типів слів, як в сучасний період, коли до них додалися інтернаціонально відомі позначення» [13: 51].

Створення складноскорочених слів — порівняно новий спосіб словотворення, що набув поширення в німецькій мові в 19-ом, 20-ом століттях і особливо в останні десятиліття. Кількість нових скорочень і абревіатур в німецькій мові постійно зростає, вони стають буденним явищем.

«Утворення складноскорочених слів тісно пов’язане з вживанням складних слів і стійких словосполучень, умовним сполученням яких вони є. По своїй структурі вони виділяються як особливий тип одноморфемних слів.

Абрівіатури утворюються:

1. з назв початкових букв або з початковий звуків частин словосполучень і складних слів, наприклад: FDJ (Freie Deutsche Jugend), FD (Fern-Durchgangzug), BSG (Betriebssportgemeinschaft), ATG (Autotransportgemeinschaft), VEB (Volkseigener Betrieb), StVO (StraЯenverkehrordnung), Feba (Feldbahn) DIN (Deutsche Industrie-Norm) та інші.

2. з початкових складів або довільно виділених частин складних слів і словосполучень, наприклад: Nirosta (nicht rostender Stahl), Reg-Rat (Regierungsrat), Reg-To (Registertonne) і так далі.

Поряд з вказаними вище так званими повними абревіатурами, є неповні абревіатури, в яких скорочена лише одна частина, наприклад die U-Bahn (Untergrundbahn), die U-Boot (Unterseebot) та інші.

З абревіатурами стикаються усічені слова (Wortkьrzungen, Klapp-, Stьmmelwцrter), які предсталяють собою більш менш довільні скорочення слів з різною словотворчою структурою, наприклад der Ober (Oberkellner), das Auto (Automobil), das Labor (Laboratorium), das Photo (Photographie), der Zoo (Zoologischer Garten), die Lok (Lokomotive), das Krad (Kraftrad), der Bus (Autobus) та інші.

Абревіатури відносяться, головним чином, до сучасної суспільно-політичної і технічної лексики і поширені в діловій мові. В протилежність складноскороченим словам, усічені слова відносяться не до офіційної, а до розмовної мови." [15: 152−153]

Окрім абревіатур на цьому рівні мовної економії можна назвати також спрощення слів.

«Багатоскладові слова (особливо іменники) часто громіздкі і складні: їх інколи важко прочитати і вимовити. Одним із способів їх спрощення служить опущення тієї або іншої частини складного компонента, наприклад: Althдndler (замість Altwarenhдndler), Bahnhof (замість Eisenbahnhof), Bдrenmьtze (замість Bдrenfellmьtze), та ряд інших еліптичних складних слів (Schrumpfnamen, Klammerformen). Не дивлячись на те, що семантична мотивованість таких слів затемнена, вони зрозумілі завдяки тому, що є стійкими варіантами багатоскладових слів із закріпленим за ним значенням.» [15: 152].

2.1.3 Синтаксичний рівень Конверсія вважається одним із основних та найбільш ефективних засобів мовної економії. Взагалі статус конверсії визначається по-різному. конверсію можна визначити як граматичне явище. Деякі мовознавці розглядають конверсію як синтаксичне явище, тому що кожна лексична єдність може змінити свій граматичний статус. Але є особливості, які виправдовують визначення конверсії як словотвору. Наприклад, майже кожний інфінітив можна субстантивувати (das Rufen, das Sitzen, das Schwitzen), але не кожний лексико-семантичний варіант (Наприклад, не можна говорити das Liegen Dresdens an der Elbe, правильно буде Dresden liegt an der Elbe).

В багатьох випадках виникнення нового складного слова або словосполучення означає, що незабаром з’явиться і відповідне дієслово, конвертоване від цього неологізму: nach Hause gehen — das Nachhausegehen.

У німецькій мові все частіше зустрічаються прояви конверсії на синтаксичному рівні. Графічно це часто позначається за допомогою дефіса: Er muss von der Hand in den Mund leben — sein stдndiges Von-der-Hand-in-den-Mund-Leben.

У результаті конверсії на синтаксичному рівні зміст нових лексичних одиниць часто набуває об'ємнішого характеру. Особливу групу слів із переосмисленням складають означальні складні іменники, які за своєю смисловою структурою є означеннями належності або властивості людини, тварини чи рослини, але в результаті метонімічного переносу з частини на ціле стають назвою самої людини, тварини чи рослини, напр.: Graukopf (не «сива голова», а «людина з сивою головою») «сива людина»; Nashorn («тварина з рогом на носі») «носоріг»; Vierblatt («рослина з чотирма листками») «чотирилисник» .

До інших випадків конверсії на синтаксичному рівні можна віднести можливість перетворити майже будь-який відрізок контексту в слово, що широко використовується як у художній літературі, так і в повсякденному житті. Особливо легко номіналізуються словосполучення з опорним інфінітивом: das Achtgeben, das Achthaben, das Kopfzerbrechen, das Schautanzen, das Butterbrotschmieren, das Unterwasserschwimmen, das Autofahren.

Vom vielen In-die-Kirche-Rennen bin ich kein Freund… [28: 122]

Еліпси є ще одним способом мовної економії. Часто їх можна зустріти в комп’ютерно-опосередкованому спілкуванні, і тут визначаючою є діалогічна або монологічна орієнтація жанру. Понад усе діалогічна орієнтація характерна для синхронного чат-спілкування, в асинхронних формах, монологічна або діалогічна орієнтація тексту залежить від задуму автора і більшою чи меншою мірою підтримується жанром тексту. Так, комп’ютерні форуми передбачають коментування обговорюваної теми, тобто орієнтовані на діалогічне спілкування. Підтвердженням цьому слугують приклади опущення самих різних членів речення, у тому числі, в повідомленні, що ініціює:

— опущення підмета (особливо, вираженої займенником першої особи і безособовим займенником): Тестіл по роботі проц, Ist wichtig!!;

— опущення предиката so, hier mal meine ergebnisse; jetzt kurze frage!;

— опущення головних членів речення: Wenn ja, updaten und suchen…; Warum nicht?

— опущення інших членів речення, відтворних з попередніх повідомлень: є причини, wie gehabt.

Отже, типовим засобом економії вислову на синтаксичному рівні є використання еліптичних пропозицій. В усному спілкуванні, що носить діалогічний характер, опускаються ті члени пропозиції у відповідь репліці, які можна відтворити з питання.

В цілому можна констатувати, що використання еліптичних конструкцій представлене в корпусі прикладів російської і німецької мов, але значення подібних пропозицій не така велика. Поясненням цьому, мабуть, є відсутність в комп’ютерно-опосередкованої комунікації ситуативної отнесенності (тобто можливості спостерігати предмет розмови) і необхідність представити повну інформацію, щоб отримати точну відповідь на поставлене питання.

2.2 Система Т9 як засіб мовної економії

Так як мовна економія забезпечує читачеві максимум точної інформації, та при цьому витрачається мінімум часу та розумових зусиль, можна стверджувати, що технологія Т9 також є способом мовної економії. Розроблена компанією Tegic технологія Т9 дозволяє прискорити і спростити набір тексту там, де кількість кнопок менша, ніж кількість букв в алфавіті, наприклад, в мобільних телефонах і інших мобільних пристроях.

Використовуючи систему Т9, ми натискуємо на клавішу, де знаходиться необхідна буква всього один раз. Набравши таким чином декілька букв, ми чекаємо, доки Т9 сама спробує створити з них слово. Якщо воно збіглося з тим, що ми набирали, то натискуємо пробіл і переходимо до наступного слова. А якщо немає, то Т9 запропонує на вибір декілька варіантів слів, складених з введених букв. Щоб вибрати потрібне слово, ми кілька разів натискуємо на клавішу «0» і потім вводимо його натисненням пробілу або будь-якого розділового знаку.

Розглянемо принцип дії Т9 на прикладі системи iTAP, яка використовується в деяких моделях телефонів фірми Моторола. Після натиснення клавіші з потрібною буквою телефон виведе її з трьох-чотирьох букв (написаних на кнопці), яка зустрічається, на його думку, частіше, а внизу екрану запропонує інші варіанти. Якщо букву він не «вгадав», то доведеться скористатися «<*» і «#>» клавішами (замість «0» в класичному Т9), щоб в нижньому списку вибрати варіант, який нам потрібен. Спочатку така система набору здається дуже незвичною. Наприклад, ми звикли набирати букву «с», натискуючи кнопку 2- abc три рази, тут же вона набирається так: натискується 2- abc, потім двічі «#>». Якщо ж ми як завжди натискуватимемо 2- abc три рази, то отримаємо три букви, тому що «перебирання» відбувається за допомогою стрілок, а кожне натиснення клавіші, навіть однієї і тієї ж — це введення нової букви. Наприклад: нам потрібно ввести слово «abandon». Натиснемо 2-abc, висвітиться «а», внизу екрану з’явиться «а» «b» «с»; натиснемо ще раз кнопку 2-abc, висвітиться «ас», внизу екрану з’являться «ас» «са» «аа» «аb» «bс» «bа» «сс» «bb» «сb» «а2», тепер стрілкою «>» обираємо потрібний варіант; натиснемо знову 2-abc, висвітиться «аbс», знизу будуть варіанти «аbс» «аbа» «аbb» «аb2», сдвинемо стрілку на одну позицію вправо, на «аbа»; натискуємо 6-mno, висвітиться «аbаn», знизу будуть варіанти «aban» «abam» «abao» «aba6» — нічого робити не треба: iTAP вгадав букву; натискуємо 3-def, висвічується «аbаnd», внизу з’являються «аbаnd» «аbаne» «abanf» «aban3» — знову успіх; натискуємо 6-mno, висвічується «abando», варіанти: «abando» «abandm» «abandn» «aband6» — знову пощастило; натискуємо 6-mno, висвічується «abandon», варіанти: «abandon» «abandom» «abandoo» «abando6» — все, слово набране. Натискуємо «Ок». Набираючи це слово звичайним способом, ми натискували б на кнопки 15 разів, а так — всього 11, що вже трохи швидше. Якщо набирати це слово удруге, то третю його букву iTAP підставила відразу, значить, є і система самонавчання.

За допомогою таких систем як iTAP та T9 ми економимо час при введенні тексту в мобільному телефоні. Деякі слова вводяться в три рази швидше, ніж звичайним способом. Отже, такі системи сьогодні є дуже продуктивним способом мовної економії.

2.3 Англіцизми як сучасний засіб мовної економії

Англійська мова, що стала на сьогоднішній день загальновизнаною провідною мовою міжнародного спілкування, все інтенсивніше використовується народами світу в найрізноманітніших сферах людської діяльності. Починаючи з 90-х років, вплив американської культури і лінгвістичне відображення цього факту стало помітніше в зв’язку з розвитком Інтернету, глобалізацією національних економік, становленням комерційного телебачення з рекламними і музичними відеокліпами, інтернаціоналізацією молодіжної культури.

Відповідно до словника Duden, англіцизм означає «перенесення мовного явища, характерного для британської англійської мови на неанглійську мову». Д. Шютте визначає англіцизм як мовний знак, який повністю або частково складається з англійських морфем, незалежно від того, чи пов’язаний він чи ні з одним із значень, наявних в англійській мові. [33]

У німецькій мові присутність англіцизмів спостерігається практично у всіх областях сучасного суспільного життя: політика, фільми, спорт, телебачення, економіка і соціальні питання, послуги, культура, реклама, мода, що підтверджується даними досліджень Б. Карстенсен, Х. Фінка, К. Фірек, Н. С. Шавкуна. [23]

Є декілька причин проникнення англійських слів і виразів в німецьку мову і їх благополучної адаптації. Однією з таких причин є прагнення до мовної економії. Телеграмний стиль використовується не тільки в E-mail повідомленнях, а й у повсякденній мові. Багато англійських слів коротше і зручніше у вимові, ніж німецькі. Наприклад, порівняємо такі слова як Trucker (2 склади і 7 літер) і Lastwagenfahrer (5 складів та 15 літер). Ще приклади: Jointventure — Gemeinschaftsunternehmen; Management — Unternehmensleitungen. Отже, видно, що англіцизми мають більш коротку форму в порівнянні з аналогічними за значенням німецькими словами.

Статистика використання англійської мови показує, що у вживанні англійських пропозицій спостерігається тенденція до спрощення. Зазвичай довжина пропозицій не перевищує 4−5 слів. Перевага віддається наказовому способу. При цьому довжина використовуваних англійських слів, навпаки, в середньому перевищує середню довжину слів, що вживаються самими носіями мови (англійцями та американцями).

У використанні дієслів також спостерігається тенденція до мовного спрощення. Найчастіше зустрічаються односкладові дієслова з загальновідомим і загальновживаним значенням. Це такі дієслова, як is, do, get, go, are, come, make, take, try, feel, find, think, open.

З точки зору форми виділяються три типи змішань:

1) Зовнішні змішання.

Цілі пропозиції наводяться на англійській мові. Тут не відбувається ніяких граматичних змін. Цей тип простий для розуміння і не вимагає від реципієнта особливих знань в області іноземної мови.

2) Внутрішні змішання.

Мовна заміна відбувається вже всередині пропозиції. Наприклад реклама авіакомпанії «Lufthansa» — Fliegen made in Germany. Часто відбуваються перетворення форм англійських слів, як у рекламі напою «Blaupunkt» — Soundcoctail. Geshaked. Nicht gerьhrt.

1) Das Hearing, das sich zuerst anschickte hierzulande anzuwurzeln, lieв sich dann etwas widerborstig in die deutsche Anhцrung verwandeln, eine Lehnьbersetzung, die sich durchzusetzen scheint, weil sie die Unterstьtzung der Massenmedien hat.

2) Ein Mдrchen von Haus, eine Kindergeschichte aus alten Zeiten, kann uns als Understanding fьr den Vorwurf einer Lьge dienen.

3) Reader zur Geschichte der sowjetischen Sprachwissenschaft.

4) Das Volkssportzentrum im Schillerpark wird noch weitere Attraktionen bieten: eine Fitneвstrecke mit Kraftsportgerдten und Laufbдndern… einen Fitneвtest per Computer fьr jedermann… In 14monatiger Bauzeit entstanden… stehen 14 Bowlingsbahnen, stehen Fitneвplдtze und Billiardtische zur Verfьgung.

3) Найпоширеніший різновид code-switching — змішання англійської та німецької на рівні слова. При цьому найчастіше зустрічаються складні слова з іноземним корінням, ніж з іноземними афіксами. Можливо одночасне вживання англійських і німецьких морфем, наприклад, таке новоутворення, як «re-engineer-en».

Мовна економія забезпечує читачеві максимум точної інформації з мінімальною витратою часу і розумових зусиль. Розрізняють кількісну (ущільнення інформації може відбуватися за рахунок зменшення кількості мовних одиниць (звуків/букв, слів, речень) для вираження певного вислову) і якісну (економляться зусилля на відбір мовних засобів) мовну економію. Мовна економія проявляється на різних рівнях (фонетичному, лексичному, синтаксичному).

Англіцизми дозволяють дати новим назвам коротшу форму при повному збереженні значення даних лексичних одиниць. При цьому підвищується комунікативна функція мови в процесі міжкультурної комунікації.

Технологія Т9 дозволяє прискорити і спростити набір тексту в мобільних телефонах і інших мобільних пристроях. За допомогою таких систем як іТАР та Т9 при введенні тексту ми економимо час. Деякі слова вводяться в три рази швидше, ніж звичайним способом. Отже, такі системи сьогодні є дуже продуктивним способом мовної економії.

Розділ 3. Особливості перекладу синтаксичних засобів мовної економії з німецької на російську мову

3.1 Апосіопеза Апосіопеза — своєрідна когнітивна структура, яка актуалізується в процесі комунікативного акту [4: 104]. Апосіопеза — синтез і вербальної, і невербальної комунікації, причому основний акцент фокусується на інформації, яка міститься у підтексті, тобто імплікації.

Імплікація як глибинний підтекст не має поверхневих екстеріоризаторів, на відміну від мовчання, яке на письмі має графічні позначення та вербальні номінації. Імплікація, підтекст, як і мовчання, декодуються в дискурсивному просторі [7: 84−85].

Комунікативне мовчання є перериванням мовленнєвого комунікативного акту й виконує відповідні комунікативні функції. Комунікативне мовчання створюється прагматично ситуацією та мовленнєвим фоном.

Мовчання замість мовлення розцінюється як нульовий замінювач вербальної реакції й інтерпретується залежно від конкретної ситуації, змісту попереднього висловлювання.

Вітчизняні лінгвісти висловлюють різні думки щодо природи комунікативного мовчання. Так, визнаючи наявність комунікативного мовчання, В. В. Богданов поділяє його на декілька типів, не даючи спільного критерію поділу. Дослідник виділяє такі типи: мовчання адресата, мовчання в процесі спілкування; мовчання комуніканта, мовчання замість мовлення; еліпсис як мовчання-пропуск синтагматично надлишкового компонента, своєрідне умовчання чогось, що не є можливим сказати [6: 21−23].

Критерієм виділення третього типу мовчання є синтактико-конструктивна модель речення, у той час як при виділенні першого типу мовчання критерієм є зміна комунікативних ролей, а другий тип мовчання виділяється на основі апозиції між вербальною й невербальною комунікацією.

У випадку апосіопезу комунікативне мовчання є запланованим і виступає як вираження своєрідного тиску на адресата.

Апосіопеза як умовчування має релевантні графічні позначення, а саме:

а) три крапки:

1) Ein Atemzug noch: dann wьrden die Fremden, die Sommergдste kommen — die Lehrerinnen, die mutagen Sachsen, die Kinderreichen, die Alpinisten, aber vor allem die Autobesitzer in ihren groЯen Wagen… (11)

2) Der Pfosten, kerzengerade, trug das Schild mit der weithin sichtbaren Inschrift, die Nachmittagssonne glitt wie ein Finger ьber die zollgroЯen Buchstaben hin und fuhr jeden einzelnen langsam nach wie den Richtspruch auf der Tafel… (11)

3) Der Zug fuhr schneller. Margot blieb zurьck…

4) Der Bьrgermeister hatte zwar seinen Pass gesehen … und in einer Kaffeegesellschaft bei Doktor geдuЯert, der Pass sei zwar ganz richtig visiert in Berlin bis Grьnwiesel, aber er stecke doch etwas dahinter. (12)

5) Ich war ein Knabe von zehn Jahren, als der Mann in meiner Heimatstadt einzog, und ich kann mir noch heute, als wдre es gestern geschehen, die Unruhe denken, die dieser Mann im Stдdtchen verursachte… (12)

б) тире:

1) Zwei oder drei Abendkleider — (5)

2) Unter dem tue ich es jetzt nicht mehr — (5)

3) Na ja, wenn du hierbleiben muЯt — (7)

Якщо розглядати ці речення в контексті, то стане зрозумілим, що автор використовує апосіопезу для того, щоб акцентувати увагу читача на важливості подій. Використовуючи цей прийом мовної економії, автор без слів дає читачеві можливість зрозуміти, що далі буде відбуватися щось ще більш важливе або ж буде прийнято якесь особливе рішення, або головний герой зробить якісь висновки для себе. Однак, для нашого аналізу не важливо, що саме хоче сказати автор за допомогою такого «синтаксичного мовчання». Важливо, що при перекладі необхідно зрозуміти на чому слід акцентувати увагу. За допомогою цих прикладів, ми довели, що при перекладі структура речення не зміниться, тому що апосіопеза німецької мови та російської не має синтактичних відмінностей.

Залежно від інтенції мовця, виділяють такі комунікативно-прагматичні функції апозіопезу: загрози; сумніву, невпевненості; підозри; побоювання, страху; збудження, переповнення почуттями.

Апосіопеза як стилістичний прийом — різновид еліпсису, проміжного явища між вербальною й невербальною комунікацією. Апосіопеза є комунікативним умовчуванням.

3.2 Еліпсис Одним із засобів реалізації синтаксичної компресії є еліпсис. Під еліпсом розуміють конструкції, у структурі яких опущено один (або кілька) елементів, і які можуть бути «відновлені» синтагматично та (або) парадигматично. До того ж, потреба у такому «відновленні» може виникнути лише з суто дослідницькою метою.

Основною сферою використання еліптичних речень є діалогічне мовлення. Будучи частиною загальної комунікативної системи, якою є мова, діалогічне мовлення характеризується спонтанністю, невимушеністю, ситуативною обумовленістю. Однією з головних ознак розмовної мови є, з одного боку, прагнення того, хто говорить, стисло передати інформацію, а з іншого, прагнення до максимальної концентрації цієї інформації у висловлюванні, при цьому опускається все те, що є надлишковим, повторюваним або несуттєвим. Отже, для діалогічного мовлення характерним є використання таких компресивних одиниць, які в лаконічній формі передають об'ємний зміст. Комунікативні цілі еліптичних реакцій можуть варіювати в залежності від типу діалогічної єдності (тобто діалогічного утворення, яке складається щонайменше з двох контактуючих реплік-комунікантів, що тісно прилягають до єдиного смислового центру). Це може бути:

— запит про уточнення усієї репліки-стимула або її частини:

1) Sie lдchelte."Welchen den?" - «Den da». (5)

2) «Wohin denn?» fragte ich. «Nach Дgypten? Oder noch weiter? Nach Indien und China?» (5)

3) «Und heute?» (5)

4) «Warum?» fragte der Fischer. «Was sol dich den damit?»

«Verkaufen!» sagte der Mann.

«Wozu?» fragte der Fischer. (6)

— повідомлення нової інформації;

1) Auf ganz etwas anderes. […] Was anderes eben. Na, denn nicht. […] Wie alt bist du denn? Neun. […] Vor allem die Jungen. […] Von Menschen. […] Auf die doch nicht! […] Und er auch. […] Erst vier. […] Lauter kleine Kaninchen. WeiЯe, graue, weiЯgraue. (7)

2) Die rote Wandbespannung und die Truhe davor, der gang zur Kьche, jedes Bild an der Wand, die alten Klubsessel und die Bьcherregale — jedes Buch darinnen. DrauЯen die Brotdose und die Vorhдnge an den Fenstern. (8)

3) Kein Wort mehr darьber. (5)

4) Nacht, der Regen rieselte, schwarzer Regen. (13)

5) Riesenbuchstaben, kalt, bleich, Leichen. (13)

6) Ein Soldat! (13)

— підтвердження та (або) уточнення змісту;

1) Keine leere Bank, kein Gestrдuch ohne Gekicher. (9)

2) Sonst nichts. (10)

3) Rцhr und Mercedes, Fiat und Opel, blitzend von Chrom und Glas. (11)

4) Zwei Minuten zum Cafй Alpenrose. (11)

5) In der Mitte ein kleiner Marktplatz mit einem Brunnen, an der Seite ein kleines, altes Rathaus, umher auf dem Markt die Hдuser der angesehenen Kaufleute, und in ein paar engen StraЯen wohnen die ьbrigen Menschen. (12)

Еліптичні речення часто вживаються і поза діалогом. Найчастіше еліпсис використовується для того, щоб уникнути повторюваності. Опущені компоненти в еліптичному реченні можуть бути відновлені завдяки контексту, що передує цьому реченню або ж слідує за ним, а в усному мовленні завдяки інтонації.

В еліптичних реченнях можуть опускатися:

— підмет;

— присудок та частини складного присудка;

— кілька частин речень (особливо часто у відповідях на питання та у живій розмовній мові).

3.3 Номіналізація або субстантивація У сучасній німецькій мові процеси номіналізації або субстантивації (від лат. substantivum — іменник) — перехід в розряд іменників слів з інших частин мови, — надзвичайно активні. Цьому сприяє розвиток таких провідних способів словотворення як словотвір (деривації) і словоскладання (композиція), а також яскраво виражені синтаксичні здатності похідних і складних слів «стягувати» зміст пропозиції і словосполучення в одне щільнооформленне слово. Стрижневий елемент словникової номіналізаціі найчастіше виражається девербатівнимі і деад’ектівнимі іменниками, які виступають у різних синтаксичних позиціях у реченні, за винятком финитної форми присудка.

Одним з найбільш яскравих, надзвичайно активних, продуктивних і частотних явищ, службово стрижневим компонентом номіналізованної (субстантивованої) конструкції і несе основне семантико-синтаксичне і комунікативно смислове навантаження, є словотворча модель «дієслівна / предикативне основа + суфікс-ung», що здійснює «субстантивацію» дієслівного (предикативного) змісту на лексичному рівні і позначається на комунікативно-синтаксичному рівні терміном «номіналізація» (термін З. Вендлера). Субстантивації дієслівної лексеми за участю словотворчих формантів або без них (у випадку з субстантівірованним інфінітивом і безаффіксним словопроізводство), здійснюючи на ономасіологіческом рівні, відображає процеси номінації, найменування денотатів: Ср.: Aufforderung — требование, Bearbeitung — обработка, Einteilung — разделение, распределение, классификация; Euroisierung — евроизация (введение евро); Finanzfцrderung — финансовая поддержка, финансирование; Gleitung — скольжение, Wechselwirkung — взаимодействие и т. д. (14)

Субстантивації (субстантиви, похідні слова, девербатіви), з’являючись спочатку як окказіональні освіти, в силу легкості освіти, знаходять своє місце в лексиконі конкретної мови, закріплюються в словнику і мають тенденцію до лексикалізації і, таким чином, можуть ставати узуальними лексичними одиницями. Однак далеко не всі номіналізації відображені в лексикографічних джерелах, що вже само по собі становить труднощі при перекладі на іншу мову.

Германістська традиція пояснює явище номіналізації, характерною для сучасної німецької мови, тенденцією до «понятійного способу вираження» змісту висловлювання в рамках «номінального стилю». Скорочення числа придаткових пропозицій за рахунок номіналізації їх дієслівних предикатів з усіма супутними характеристиками — членами даної пропозиції - відбиває позитивні закономірності в розвитку відносин між пропозицією, словосполученням і похідним або складним словом. Інтерпретація і, відповідно, переклад похідних іменників на іншу мову не представляє таких проблем, як у випадку з номіналізаціями-композитами [11: 244−248].

Розглянемо приклад:

Und wenn die Verдnderungen im Medium der Wahrnehmung, deren Zeitgenossen wir sind, sich als Verfall der Aura begreifen lassen, so kann man dessen gesellschaftliche Bedingungen aufzeigen. — И если изменения в среде восприятия, современниками которых мы являемся, понимаются как распад ауры, то можно вскрыть его общественные предпосылки. (15)

Виділені жирним курсивом іменники тут є дериватами з виключно інтегрованою формою подання дієслівного змісту. Цій формі протиставляється пропозіціональне розгортання дериватів в тематичну передумову і рематіческі висловлювання, що і перетворює цей дериват, тобто субстантивацію, в номіналізацію [10: 89−91].

Ср.: die Verдnderungen im Medium der Wahrnehmung — изменения в среде восприятия — jemand nimmt etwas wahr — кто-то что-то воспринимает, das bildet ein Medium der Wahrnehmung — это создает среду восприятия, in diesem Medium der Wahrnehmung gehen einige Verдnderungen von sich — в этой среде восприятия происходят некоторые изменения, die (se) Wahrnehmung verдndert sich im Medium — восприятия изменяются в среде; Verдnderungen sind Verfall — изменения = распад; als Verfall der Aura — как распад ауры; dessen gesellschaftliche Bedingungen — его общественные предпосылки (условия); der Verfall ist gesellschaftlich bedingt — распад обусловлен общественными явлениями (обществом).

Наведені трансформації демонструють модифікації засобів вираження дієслівних змістів в рамках дієслівних і номіналізованних пропозицій. Тут необхідно враховувати семантичну структуру номіналізації даного типу при виявленні їх синтаксичних зв’язків, які значно відрізняються за своїм набором і якістью від валентностей звичайних іменників. При цьому номіналізація як ядро іменній групи обумовлює певні модифікації у приєднанні другорядних членів речення (членів словосполучення), прийменників і залежного постпозитивного генитива.

Своєрідну картину з точки зору щільнооформленності (однослівні) номіналізації в плані розгортання їх структури представляють варіанти перекладу німецьких номіналізацій-композитів на російську мову, ср.:

1. Німецький — російський композит або дериват:

Neuorientierung — переориентация; Stellvertretung — заместительство (замена); Wechselwirkung — взаимодействие. (14)

2. Німецький композит відповідає російському

постпозитивному генитиву або падежному словосполученю, ср.: Erbewдhlung — избрание наследника; Kopfschьtteln — качание головы (головой), (кивок); Rьckzahlung — возмещение (выплата) денег. (14)

3. Німецький композит — російсько атрибутивне словосполучення, ср.: Massenwanderung — массовое переселение; Weltverbrechen — мировое преступление (преступление против мирового сообщества); Wertvorstellung — нравственные ценности.(15)

4. Німецький композит відповідає російській предложний

конструкції, напр., Ausstellungsbeteiligung — участие в выставке; Ausdrucksvorstellung — представления (о) выразительности; Liebeserklдrung — объяснение в любви; Schreckenbetдubungоцепенение от ужаса; Steuerhinterziehung — уклонение от уплаты налогов. (15)

5. Німецький композит відповідає російському постпозитивному генитиву, ср.: Krisenbewдltigung — преодоление кризиса; Schlafstellung — состояние сна; Raumbezwingung — покорение космоса; Unrechtbewusstmachung — осознание неправоты. (14)

Аналіз прикладів перекладацьких еквівалентів німецьких композитів дає нам наступну картину формально-структурних аналогів: з п’яти наведених вище груп лише одна (перша) група представляє повну ідентичність морфолого-словотворчих засобів вираження дієслівного змісту в німецькій та російській мовах — через композит. У другій групі російський варіант пропонує відмінкові словосполучення (постпозітивний генитив або датив). У третій і четвертій групі німецькому композиту відповідають російські еквіваленти — атрибутивні словосполучення (3) і прийменниково-відмінкові словосполучення (4). П’ята група демонструє повну відмінність формальної структури: німецький композит — російський безприйменниковий постпозітивний генитив.

Таким чином, порівняльний аналіз перекладацьких варіантів семантико-синтаксичної структури похідних і складних номіналізацій німецької та російської мов дає можливість більш чітко простежити розвиток феномена «номіналізації» або субстантивації в словотворенні відповідних мов.

Останнім часом великий інтерес у дослідників викликають проблеми мовної економії як прагнення звести до мінімуму розумову та фізичну діяльність мовця, та особливості відтворення її функціональних засобів російською мовою. Для перекладу використовуються певні синтаксичні виражальні засоби. Було виділено такі засоби мовної економії: апосіопеза, еліпсис, номіналізація або субстантивація.

Засоби мовної економії німецької мови мають певні особливості перекладу російською мовою. Апосіопеза, еліпсис перекладаються відповідно до німецького еквіваленту, тобто ці мовленнєві засоби зберігають свою конструкцію. Ці явища є типовими для російської мови, тому і відтворюються в перекладі відповідними засобами. Порівняльний аналіз перекладацьких варіантів семантико-синтаксичної структури похідних і складних номіналізацій німецької та російської мов дав можливість більш чітко простежити розвиток феномена «номіналізації» в словотворенні відповідних мов.

Використання засобів мовної економії зробило надзвичайно великий внесок у розвиток мови, адже подальше дослідження та вивчення особливостей відтворення синтаксичних засобів допоможе мовознавцям та перекладачам найточніше передати значення оригіналу рідною мовою.

Загальні висновки німецький мова лексичний еліпсис Таким чином, ми можемо зробити наступні висновки, що мовна економія надає можливість передати інформацію, витрачаючи якомога менше часу та розумових зусиль. Розрізняють кількісну та якісну економію. Мовна економія проявляється на різних рівнях:

— фонетичному (редукція звуків/букв, редукція, що супроводжується скороченням слів, асиміляція);

— лексичному (складноскороченні слова (професійні абревіатури, усічені слова, складові скорочення, зрощення), англіцизми, розмовні скорочення, акроніми, універбація (російська мова), інфлективні форми (німецька мова));

— синтаксичному (конверсія, еліптичні конструкції (опущення підмета, опущення предиката, опущення головних членів речення, опущення інших членів речення, відтворенних з попередніх повідомлень)).

Проаналізувавши німецькі та російські форуми, ми можемо дійти висновку, що найпоширенішими засобами мовної економії є засоби лексичного рівня, які є професійними жаргонізмами. За різноманітністю мовних рівнів і по кількості прикладів переважну більшість представляють засоби невимушено-розмовного спілкування. Засоби мовної економії в наш час відіграють дуже важливу роль в повсякденному спілкуванні.

Важливо під час перекладу обирати саме ту структуру цільової мови, що найточніше їй відповідає, враховуючи при цьому вимоги функціонального стилю та інші норми мови перекладу. У випадку нерозуміння перекладачем глибинної і поверхневої структури повідомлення можливі помилки подвійного характеру: неадекватність поверхневої структури може призвести до перекручення глибинної структури і смислу вихідного тексту або ж, не перекручуючи зміст повідомлення, спричинити порушення норм цільової мови.

Список використаної літератури

1. Адмони В. Н. Пути развития грамматического строя в немецком языке / В. Н. Адмони. — Москва: Высшая школа, 1973. — 89−102с.

2. Алексеева И. С.

Введение

в переводоведение / И. С. Алексеева. — Академия 2006.

3. Архипов А. Ф. Самоучитель перевода с немецкого языка на русский / А. Ф. Архипов. — Москва: Высшая школа, 1991. — 83−85с.

4. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф. С. Бецевич: Вид. центр «Академія», 2004. — 344с.

5. Бельчиков Ю. А. Как уст румяных без улыбки / Ю.А. Бельчиков

6. Богданов В. В. Функции вербальных и невербальных компонентов в речевом общении / В. В. Богданов // Языковое общение: Единицы и регулятивы: межвуз. сб. науч. тр. — Калинин: Изд-во Калинин. гос. ун-та, 1987. — с. 18−25.

7. Загнітко А.П. Імплікація як тип мовленнєвої комунікації / А.П. Загнітко // Функциональная лингвистика. Язык. Человек. Власть — Ялта: 2001. — с. 84−85.

8. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода / В.Н. Комиссаров

9. Латышев Л. К. Технология перевода / Л. К. Латышев.- Акадаемия 2005.

10. Маслова Н. А. Семантика и синтаксис производных имен существительных в современном немецком языке / Н. А. Маслова. — Казань: Изд-во КГУ. — 1985. — с. 170.

11. Маслова Н. А. Словообразование и контрастивная лингвистика: отглагольное именное словообразование // Beitrдge zur Slavistik. Band XVI. Die Beziehungen der Wortbildung zu bestimmten Sprachebenen und sprachwissenschaftlichen Richtungen — Frankfurt-am-Main, Berlin: Peter Lang Verlag. — 1991. s. 241−251.

12. Прищепа В.Є. Явище компресії в німецькій мові (мовно-історичний аспект проблеми) / В.Э. Прищепа

13. Розен Е. В. На пороге XXI века. Новые слова и словосочетания в немецком языке / Е. В. Розен. — Москва, 2000. — 51с.

14. Сиротинина О. Б. Современная разговорная речь и ее особенности / О. Б. Сиротинина. — Москва: Высшая школа, 1974. — 101−108с.

15. Степанова М. Д. Лексикология современного немецкого языка / М. Д. Степанова, И. И. Чернышева. — М.: Высшая школа, 1962. — 152−153с.

16. Тигран А. T9 или предикативный ввод текста в мобильных телефонах / А. Тигран

17. Троянская Е. С. Лингвостилистическое исследование немецкой научной литературы / Е. С. Троянская. — Москва: Наука, 1982 — 76с.

18. Федоров А. В. Основы общей теории перевода / А. В. Федоров — М., Филология, 2002.

19. Хант Г. О. Конверсія на синтаксичному рівні як один із проявів мовної економії в сучасній німецькій мові / Г. О. Хант

20. Щипицина Л. Ю. Cредства языковой экономии в русских и немецких компьютерных форумах / Л. Ю. Щипицина, А.Н. Некрасова

21. Языковая экономия как стилистический эффект.

22. Brьndl M.E. Lexikalische Dynamik: kognitiv-linguistische Untersuchungen am englischen Computerwortschatz / M.E. Brьndl. — Tьbingen: Niemeyer, 2001. — 59S.

23. Carstensen, Broder / Galinsky, Hans. Amerikanismen der deutschen Gegenwartsprache. Entlehnungsvorgange und ihre stilistischen Aspekte. — Heidelberg, Carl Winter Universitatsverlag, 1975.

24. Fleischer W. Entwicklungstendenzen in der deutschen sprache der Gegenwart. / W. Fleischer // Sprachwissenschaft — Leipzig, 1991. — s.450−475.

25. Herring S. Bridging the Gap: A Genre Analysis of Weblogs / S. Herring, L.A. Schneidt, S. Bonus, E. Wright

26. Mцller G. Guter Still im Alltag / G. Mцller. — Leipzig: VEB Enzyklopдdie. — 1970.

27. Oguy O.D. Lexikologie der gegenwдrtigen deutschen Sprache / O.D. Oguy. — Winnyts'a Nowa Knyha, 2003. — s.320−370.

28. Prisiera V.E. Zur Struktur und Funktion einiger Kompressiva im Deutschen // Питання германської філології та методики викладення іноземних мов. — Житомир, 1983. — с.118−122.

29. Quasthoff U. Kommunikative Normen im Entstehen: Beobachtungen zu Kontextualisierungsprozessen in elektronischer Kommunikation / U. Quasthoff // Sprachwandel durch Computer. — Opladen: 1997. — 41S.

30. Riesel E. Stilistik der deutschen Sprache / E. Riesel. — Moskau: Wysschaja Schkola, 1963. — 475−477S.