Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі за основними критеріями

Курсова робота

Обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі за основними критеріями

Вступ

капітал беззбитковість рентабельність Вступивши на шлях ринкової економіки, Україна надала можливість розвиватися вільному бізнесу. Сьогодні професіоналізм став цінуватися вище, прагнення витратити як можна більше змінилося прагненням до економії скороченню витрат в цілому.

Кожен підприємець, починаючи свою діяльність, повинен ясно уявляти потреба на перспективу у фінансових, матеріальних, трудових і інтелектуальних ресурсах, джерелах їх отримання, а також уміти чітко розрахувати ефективність використання ресурсів в процесі роботи фірми. Це пояснюється тим, що в сучасній економіці саме фірми роблять основну масу товарів і послуг, які задовольняють потреби людини.

Як відомо, головною метою підприємця є отримання прибутку шляхом задоволення потреб при найбільш ефективному використанні ресурсів.

Однією з найбільш прибуткових на сьогоднішній день визнано коньячну галузь. Коньяк вважається благородним напоєм і ціниться так само високо, як і хороше вино. Французький тлумачний словник «Petit Larousse» називає коньяк «Живою водою». Народження коньяку — це складний процес, що триває роками і десятиліттями.

Невелика кількість коньяку має благотворний вплив на самопочуття людини: піднімається настрій, покращується апетит і виділення шлункового соку. Коньячні напої підвищують тиск, розширюючи судини і приводячи організм в тонус. Загалом спостерігається зростання попиту на коньячні напої в Україні та закордоном. Все це зумовлює актуальність обраної теми.

Тому метою даної роботи є відкриття, обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі за основними критеріями.

Досягнення даної мети зумовлює виникнення наступних задач:

— дослідження ринку коньячної продукції;

— характеристика продукції за видами;

— характеристика філіалу ВАТ «Одеський коньячний завод» з виробництва коньячної продукції у місті Севастополі;

— обґрунтування виробничої програми;

— визначення потреби в основних виробничих фондах;

— визначення чисельності персоналу і витрат на оплату праці;

— визначення витрат на сировину і матеріали;

— розрахунок показників ефективності використання фондів підприємства;

— визначення показників рентабельності і точки беззбитковості;

— розрахунок резервів підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства.

Об'єктом дослідження є сукупність відносин, що виникає між підприємством та іншими господарськими суб'єктами внаслідок проведення ними господарської діяльності.

Предметом виступає обґрунтування виробництва і оцінка ефективності діяльності філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі за основними критеріями.

При написанні роботи була використана література, присвячена діяльності підприємства та її аналізу, ряд нормативно-правових актів. Методами служили економічне моделювання та найпростіші статистичні методи.

Робота складається з трьох розділів. У першому викладене положення ринку коньяку в Україні, описана продукція заводу та філії, що належить відкриттю.

У другій частині обґрунтована кількість необхідних ресурсів, визначена їх вартість та собівартість окремого виду.

У третьому розділі розрахована ефективність підприємства та резерви її підвищення.

1. Аналіз доцільності виробництва продукції та її конкурентоспроможності

1.1 Дослідження ринку коньячної продукції

Маючи за мету утворення філії одеського заводу з виробництва коньяку в Севастополі, передусім необхідно визначити доцільність цього проекту та вивчити умови, за яких він буде створений.

Коньячний ринок України є одним з найдинамічніших та прибуткових. Безумовним феноменом та особливістю алкогольного ринку в цілому є зростанні попиту на алкогольну продукцію у часи кризи, однак це не завадило їй дещо негативно вплинути на обсяги виробництва підприємств.

За даними Державного комітету статистики України за підсумками минулого 2010 року виробництво коньяку в порівнянні з 2009 р. збільшилося на 9,7%, чи на 296,6 тис. дал, і склало 3 354,3 тис. дал. Однак посткризові результати галузі були невтішні. Роком раніше, у 2009 р., випуск коньяку зменшився в порівнянні з 2008 р. на 21%, або на 808,8 тис. дал. Поточний же 2011 р. виробники обіцяють закінчити оптимістичніше. Так, уже в січні 2011 року обсяг випуску коньяку і бренді склав 0,3 млн. дал.

Отож як висновок — зростання ринку коньяку. Однак слід відмітити, що коньячний ринок України є дещо концентрованим і являє собою олігополію, адже на основних виробників коньяку припадає більше 70% від загальної ємкості ринку. «Розглядаючи детальніше, слід зазначити, що основними підприємствами-виробниками коньячної продукції в Україні є:

— Одеський коньячний завод, 716,4 тис. дал, що на 17,1%, або 104,6 тис. дал більше, ніж в 2009 р. Одеський коньячний завод зберіг першу позицію по обсягах виробництва в Україні з долею 21,4% (у 2009 р. — 20,1%). Більш того, за словами керівника заводу, у подальший час планується щорічне зростання обсягів виробництва на 10% за рахунок розширення ринків збуту.

— Агропромислове підприємство «Таврія» обсяги виробництва компанії у 2010 р. склали 590,6 тис. дал, що на 14,1%, чи 73,1 тис. дал більше, ніж у 2009 р., частка ринку складає 17%;

— ПТК «Шабо» (м. Одеса), це підприємство в 2008;2009 рр. значно наростило обсяги виробництва. За підсумками минулого 2010 року обсяги виробництва склали 356 тис. дал, таким чином доля компанії на ринку збільшилася практично до 12%;

— Завод марочних вин і коньяків «Коктебель», обсяги виробництва в 2010 році склали 330 тис. дал коньяку, частка ринку складає 11%.

— Коньячний завод «Тиса» з долею близько 10%".

Таким чином, лідерам ринку вдалося наростити виробництво. Проте до показників докризового 2008 р. ще далеко.

Необхідно відзначити, що приріст внутрішнього виробництва склав 12%, але імпорт залишився на тому ж рівні, а експорт скоротився аж на 28%. Експерти відмічають, що доля продажів імпортного коньяку на території України складає 4,9% в літрах і 15,7% в гривні.

В цілому згідно ритейл-аудиту MEMRB у 2010 р. місткість ринку коньяку в Україні залишилася на рівні минулого 2009 р. і склала близько 62 млн. пляшок (3,5 млрд. грн.).

На сьогодні у галузі існує проблема з виноматеріалами, спостерігається їх дефіцит. Але це в меншій степені стосується заводів, що використовують власну сировину для виготовлення коньяку, в тому числі й ВАТ «Одеський коньячний завод».

У структурі продажів минулого року на коньяки витримкою від 3 до 5 років припадало близько 90% від загальних об'ємів продажів. Основними каналами збуту коньячної продукції в Україні залишаються великі торгові мережі, сегмент HoReCa, а також роздрібні продажі.

Основними імпортерами в Україну сировини для виробництва коньяку являються Франція Вірменія, Молдова, Італія. Таким чином, при формуванні собівартості і відпускних цін продукції підприємства великою мірою схильні до валютного ризику.

Крім того, значний вплив на галузь робить фіскальне регулювання з боку держави, а саме використання податків (акцизний збір). Президентом України був підписаний Закон про внесення змін до основного нормативного документу, що регулює адміністрування акцизного збору в Україні.

Зокрема, Законом передбачається дія ставки акцизного збору у розмірі 14 грн. до 31.12.2010 р., з 01.01.2011 р. ставка зросла до 20 грн., з 01.01.2012 р. — до 27 грн. за 1 літр 100% спирту. Підвищення ставок акцизного збору безпосередньо спричиняє зростання цін на готову продукцію. При цьому виробники роблять акцент на тому, що для збереження колишнього рівня рентабельності виробництва необхідно пропорційно збільшувати мінімально допустимі відпускні ціни на коньячну продукцію.

Досліджуючи сегменти ринку коньяку, необхідно зауважити, що найвища динаміка продажів була відмічена в найбільш улюбленому продавцями середньому сегменті. Хоча дешевий коньяк (близько 20 грн. за пляшку 0,5 л) займає близько 50% ринку, його перспективи виглядають усе песимістичніше. Зараз більшість компаній намагаються привчити українців до споживання напоїв ціною до 30 грн. за пляшку, припускаючи, що з кожним роком вартісна складова збільшуватиметься. Розширюється також сегмент дорогих коньяків (понад 50 грн. за пляшку), проте його доля в загальному об'ємі продажів доки залишається украй низькою і не перевищує 3,5−4%.

Після того, як виробникам коньяку з Молдови і Грузії перекрили російські кордони, вони спробували компенсувати частину втрат в українському роздробі. За рік постачання молдавських коньяків в нашу країну виросли майже на 40%, грузинських — на 20%. І хоча вітчизняні компанії продовжують твердити про високу лояльність українців до рідних торгових марок і безрезультатності зусиль конкурентів, експерти припускають, що найближчими роками доля імпорту продовжить рости.

Найбільш гостра конкуренція спостерігатиметься в середньому ціновому сегменті (до 30 грн. за пляшку), на який наші виробники роблять основну ставку. Експерти чекають також активізації компаній в сегменті HoReCa. Наскільки вдалою вона буде залежить від ефективності розробленою кожним дилером системи співпраці з мережами.

Таким чином, у зв’язку з ростом попиту на коньяк в Україні, у тому числі й у місті Севастополі, розширенням мереж оптової та роздрібної торгівлі (зростання кількості супермаркетів, у тому числі, що реалізують лише алкогольну продукцію), позицією міста щодо моря, сприятливим кліматом для вирощення винограду та посиленням позиції ВАТ «Одеський коньячний завод» було вирішено відкрити філію даного підприємства у м. Севастополі. Але перш ніж приймати остаточне рішення, необхідно розглянути продукцію, яку необхідно реалізувати у місті, та її особливості.

1.2 Характеристика продукції за видами

Сьогодні Одеський коньячний завод виробляє двадцять найменувань коньяків.

Асортимент підприємства складають:

1) Традиційні коньяки Одеського коньячного заводу:

а) Витримані (від 3-х до 5-ти років) традиційні коньяки:

— Коньяк України ординарний «3 зірочки. Одеський». Виготовляється з коньячних спиртів, витриманих не менше 3 років. Міцність — 40%

— Коньяк «Три зірочки». Цей коньяк за традицією готується з коньячних спиртів, витриманих не менше 3 років. Міцність — 40%

— Коньяк «Десна». Готується зі спиртів середнього віку не менш 4-х років. Міцність — 40%.

б) Марочні традиційні коньяки:

— Коньяк витриманий (КВ) «Чайка». Готується з коньячних спиртів середнього віку 6−7 років. До складу купажу входять коньячні спирти 8−10 літньої витримки. Має м’який, злагоджений смак і тонкий квітково-кремовий букет. Міцність — 40%.

— Коньяк витриманий вищої якості «Аркадія». Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 8 років. До складу купажу входять коньячні спирти 10−12 літньої витримки. Міцність — 41%.

— Коньяк старий (КС) «Ювілейний». Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 10 років. У купаж входять відбірні коньячні спирти 9−15 літньої витримки. Міцність — 43%.

— Бренді плодовий марочний «Кальвадос Чорноморський»

Виготовляється з молодого яблучного вина, що пройшло подвійну дистиляцію і витриманого в дубовій бочці не менше 5-ти років. Рекомендовано вживати при температурі близько 20 градусів як дижестив — з фруктами, кавою, шоколадом. Міцність — 42%

2) Коньяки ТМ «Шустов»:

а) Витримані (від 3-х до 5 років) коньяки «Шустов»:

— Коньяк «Шустов 3 зірочки». Готується з коньячних спиртів, витриманих не менше трьох років. Оновлена схема виробництва і витримки коньячних спиртів поліпшили його смакові якості. Міцність — 40%.

— Коньяк «Шустов 4 зірочки». Готується з коньячних спиртів середнього віку не менш 4-х років. Міцність — 40%.

— Коньяк «Шустов 5 зірочок». Коньяк готується з коньячних спиртів середнього віку не менше п’яти років. Підбір витриманих коньячних спиртів, обробка холодом за новітньою схемою значно перетворили органолептичні якості цього коньяку. Міцність — 40%.

— Коньяк України марочний старий групи «КС» «Шустов Гран-прі Париж». Створений на честь 110-річчя отримання торговою маркою «Шустов» Гран-прі Парижу в 1900 році що надало Одеському коньячному заводу право іменувати свою продукцію коньяком. Виготовляється з коньячних спиртів середнього віку не менше 10 років. Міцність — 40%

б) Коньяки Шустов Гран-прі Париж V.S., V.S.O.P., V.V.S.O.P.:

— Шустов Гран-прі Париж V. S". Міцність 40%. «Шустов Гран-прі Париж V. S». готується з коньячних спиртів, витриманих не менше трьох років, також в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки не менше 5 років.

— «Шустов Гран-прі Париж V.S.O.P». Міцність 40%. Шустов Гран-прі Париж V.S.O.P". — в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 4 до 20 років.

— «Шустов Гран-прі Париж V.V.S.O.P». Міцність 40%. «Шустов Гран-прі Париж V.V.S.O.P». — в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 5 до 20 років.

в) Коньяки марочні (старі):

— Коньяк старий колекційний (КС) ЗОЛОТИЙ ДЮК. Найвитриманіший в лінійці марочних коньяків Одеського коньячного заводу. Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 20 років з додатковою витримкою купажу в дубовій тарі в колекції не менш 3-х років, придбаваючи ні з чим не порівнянну гармонію смаку і букета. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л. Міцність — 40%.

— Коньяк старий (КС) РУСЬ. Готується з коньячних спиртів середнього віку 18−20 років. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л Міцність — 42%.

— Коньяк старий (КС) КИЇВ. Готується з коньячних спиртів середнього віку не менше 15 років. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л. Міцність — 42%.

— Коньяк старий (КС) Україна. Одна з найстаріших позицій в лінійці марочних коньяків Одеського коньячного заводу. Готується з витриманих коньячних спиртів середнього віку не менше 12 років. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л. Міцність — 43%.

— Коньяк старий (КС) ОДЕСА. Готується з коньячних спиртів середнього віку понад 11 років. У купаж коньяку входять ретельно підібрані коньячні спирти 9−20-річної витримки. Розлитий в сувенірну пляшку місткістю 0,7 л.

г) Коньяки Шустов ЕСТЕ:

— «ESTE V.S.O.P», міцність 40%. В купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 4 до 12 років. У основі створення цих коньяків унікальне поєднання українських і французьких коньячних спиртів.

— «ESTE V.V.S.O.P». — в купаж входять коньячні спирти з терміном витримки від 5 до 20 років. Букет — тонкий з цілою гаммою квіткових тонів і тонами витримки.

— «ESTE X. O». В купаж коньяку входять коньячні спирти з терміном витримки від 6 до 25 років.

Ілюстрації до даних асортиментних ліній представлені в додатку Б.

Необхідно відмітити, що найбільш значущою конкурентною перевагою коньячного заводу є виробництво продукції з власної сировини за класичною французькою технологією, яка полягає у наступному:

— Перший етап — це перетворення винограду на вино. З відбірних сортів білого винограду, (переважно такі сорти як Ркацителі, Аліготе, Совіньйон, Піно Блан, Шардоне) зібраного в жовтні, вичавлюється сік, який зброджується на чистих культурних дріжджах. У результаті виходить білий сухий з квітковим ароматом і легким фруктовим присмаком виноматеріал міцністю 8−10%.

— Другий етап перетворення полягає в тому що отриманий виноматеріал піддається двократній перегонці в спеціальних мідних «шарантских» апаратах — аламбіках, внаслідок чого після першої фази дистиляції отримують спирт-сирець міцністю до 27°, і тільки після другої - молодий коньячний спирт міцністю від 69 до 72 градусів.

— Наступний важливий етап — витримка коньячного спирту. Вважається, що процес витримки є вирішальним чинником для досягнення напоєм вищої міри якості. Коньячний спирт витримують від 3 до 25 і більше років в дубових бочках. Чим старіше бочка, тим вона цінніша причому найстаріші цінуються буквально на вагу золота. Коли коньячний спирт знаходиться в дубових бочках, він постійно контактує з повітрям через пори в дереві і вбирає дубильні речовини, що надають йому особливий коньячний, золотий колір, неповторний аромат і смак. В процесі витримки доля напою випаровується із швидкістю 1−2% в рік, через ті ж пори деревини поступово втрачаючи міцність.

— Одним з найбільш відповідальних етапів, залежного від професіоналізму майстра, є процес купажування, тобто підбір і змішування коньячних спиртів різних років витримки, різних урожаїв оскільки одна партія спирту не може надати коньяку таке різноманіття смакових і ароматичних якостей. Старі тривало витримані коньячні спирти пом’якшують смак молодших і надають йому особливого смаку і аромату.

— Міцність коньячного спирту в купажі знижують в середньому до 40% об. шляхом додавання високоочищеної води. Далі коньяк проходить спеціальну обробку на спеціальній установці зворотного осмосу, потім до нього додають дуже маленьку долю карамелі щоб надати напою красивіший золотистий колір.

— Після приготування купажу необхідної марки коньяку він переливається на відпочинок. Ординарні коньяки відпочивають не менше трьох місяців, а марочні коньяки відпочивають не менше року в дубових бутах. Після відпочинку коньяки обробляються холодом в процесі обробки перепад температури від +19 градусів З до — 16 градусів З; при такій температурі коньяк витримується в холодильній камері не менше 5 днів. Потім коньяк фільтруеться через фільтрпрес при цьому температура фільтрації має бути не вища -7 градусів С.

— Пройшовши такий складний шлях, готовий коньяк фільтрується в мірник для передачі його в цех розливу, де і розливається в пляшки. Усі технологічні процеси, що відбуваються, з коньячним спиртом і коньяком постійно контролюються співробітниками лабораторії.

— Кожна марка коньяку готується по певному рецепту, який розробляє головний технолог, а стверджує дегустаційна комісія, що складається з головних фахівців, професіоналів коньячного виробництва.

Витримані коньяки — 3 зірочки, 4 зірочки та 5 зірочок готуються зі спиртів, витриманих в дубовій бочці не менше три, чотири і п’яти років. Для них затверджені єдині для усіх коньячних підприємств стандарти за вмістом спирту — 40% - 42% об. і цукру — 15г/дм³.

Марочні коньяки готуються з коньячних спиртів, витриманих в дубовій бочці не менше 6 років в композиції з коньячними спиртами, вік яких може досягати до 40 років і вище залежно від марки коньяку. Зміст спирту і цукру для марочних коньяків затверджується в технологічній інструкції для кожної окремої марки. Міцність марочних коньяків коливається в межах 40−45% об.

Особливо важливо, що за підсумками проведення досліджень в незалежній лабораторії коньяки Одеського коньячного заводу є практично єдиними, витриманими у бочках визначений термін без використання тирси і великої кількості барвників, що підтверджує якість і оригінальність справжнього коньяку і переваги справжньої французької технології його виготовлення.

Отже, з цього слідує, що сировина надзвичайно важлива для виготовлення високоякісної продукції обраного заводу.

Таким чином, виходячи за наведеного асортименту та вивчивши попит на окремі види продукції згідно з підрозділом 1.1 та 1.2, при відкритті філії коньячного заводу в Севастополі було вирішено почати випуск серії ординарних коньяків ТМ Шустов трирічної витримки, коньяк України ординарний «3 зірочки. Одеський», коньяк «Три зірочки» ємністю 0,33 л. Такий літраж є новим для підприємства, і його випуск вирішено налагодити після отримання результатів маркетингового дослідження, за яким 78% респондентів-прихильників коньяку ТМ «Шустов» висловили зацікавленість у випуску коньяку такого об'єму. Далі, у підрозділі 1.3 автор більш детальніше викладе діяльність філії, рішення про її розташування та обсяги виробництва.

1.3 Характеристика філіалу ВАТ «Одеський коньячний завод» з виробництва коньячної продукції у місті Севастополі

Вивчаючи можливі місця розташування філіалу підприємства, автор прийшов до висновку, що найбільш ефективно організувати діяльність підприємства можливо виходячи зі знаходження найближчої сировинної бази.

Згідно з дослідженнями автора та експертів міста Севастополя, найбільш відповідними місцями для розташування є:

— Приміщення ВАТ «Севастопольський пиво безалкогольний завод». Згідно з даними Севастопольського порталу новин, основні засоби заводу, а саме приміщення, якщо бути більш точним, використовуються лише на 54% []. Однак завод розміщений (м. Севастополь, вул. Делегатська 2) досить далеко від виноградників, тож цей варіант є неприйнятним.

— Приміщення цеху ВАТ «Совхоз-завод ім. Поліни Осипенко», що розташований на Північній стороні у селі Орловка. Однак даний завод вже почав співробітництво з ООО «Інкерманський завод марочних вин».

— Приміщення цеху та погріб ЗАТ «Совхоз-завод ім. Софії Перовської». Завод має власне виноградне господарство та вільний цех для розміщення високоякісного обладнання. Частина территорії у поганому стані, погано охороняється та не використовується з належною ефективністю. Тож було вирішено орендувати приміщення цеху, частину складу та підвалу данного совхозу, організувати належно його діяльність.

Отже потужності нової філії Одеського коньячного заводу розміщені за адресою (фізична та юридична адреса): Україна, АР Крим, м. Севастополь, смт. Любимівка, вул. Софії Перовської 1, 99 026.

Вебсайт філії той самий, що й у головного підприємства: http://www.shustov.com

Телефон гарячої лінії: 0−800−501−80−90.

Виконавчим директором даної філії призначено Акчуріна Олексія Романовича, оскільки він був зміщений з посади директора Державного підприємства «Севастопольский завод шампанських вин». Він має величезний досвід щодо виготовлення виноматеріалів та керівництва крупним підприємством. Він має зв’язки з виробниками тари та етикеток, був одним з засновників популярної ТМ «Glamour» Сев.винзаводу. Для досягнення високої ефективності філіалу важливо мати досвідчені кадри, тож як голову було обрано саме Акчуріна О.Р.

В цілому, виходячи з виробництва лише однієї серії коньяків та організаційної структури головного підприємства, оргструктура філії ВАТ «Одеський коньячний завод» представлена на рисунку 1.1.

Філія, як і завод, належно обладнана (детальніше у розділі 2), а посадочний матеріал, як і на головному заводі, закуповувався в Німеччині за ціною в середньому 50 грн. за саджанець. Причому, це не просто саджанці, а клоновий сертифікований матеріал. Ці саджанці створюються роками.

Виноградарі говорять що лозу необхідно саджати виключно в твердий ґрунт. Тільки «страждаючи», лоза може дати народити якісну ягоду для виноробства.

На виноградниках була встановлена найсучасніша система краплинного зрошування з комп’ютерним управлінням, як і на головному заводі. Під кожен кущ підведена трубочка з водою та мінеральними добривами. Комп’ютер розраховує, скільки куди треба води. За якістю винограду на плантаціях будуть «стежити» троянди. Біля кожного куща винограду плановано посадити трояндовий кущ. Доведено, що він хворіє на те ж, що і лоза, але симптоми проявляються на 7 днів раніше. Значить, у виноградарів буде час, щоб врятувати саджанці і дорослі кущі.

Таким чином, існують усі сприятливі умови для утворення нової філії ВАТ «Одеський коньячний завод» у м. Севастополі, однак далі необхідно більш детальніше обґрунтувати необхідність того чи іншого обладнання та влаштувати відбір необхідних кадрів та відстежити ефективність новоутвореного підприємства.

2. Обґрунтування виробничої програми і потреби в основному та оборотному капіталі підприємства

2.1 Обґрунтування виробничої програми

Перш ніж почати обґрунтування виробничої програми підприємства, необхідно визначити, що саме являє собою виробнича програма та які її складові.

«Виробнича програма підприємства — (об'єднання) є системою планових завдань з випуску продукції, встановленої номенклатури, асортименту та якості, призначеної для задоволення потреби народного господарства» [5, с. 223].

Розробка виробничої програми розпочинається зазвичай з визначення найменувань і кількості продукції, які потрібні народному господарству та індивідуальним споживачам. Це передрішає необхідність розпочинати складання виробничої програми з розрахунку номенклатури і асортименту, кількості і об'єму продукції, що реалізовується.

«Номенклатура — це укрупнений перелік видів продукції (устаткування, запасні частини, меблі і тому подібне)» [5, с. 223].

«Асортимент продукції - це розгорнутий перелік номенклатури продукції залежно від призначення, типу, артикулу, якості і інших ознак продукції» [5, с. 223].

Виходячи з викладеного в першому розділі, а саме про збільшення об'ємів виробництва в середньому на 10%, було вирішено збільшити їх за рахунок випуску трьох видів коньяку, а саме коньяку трирічної витримки ТМ «Шустов», коньяку ординарного «Одеський. 3 зірочки» та коньяку «Три зірочки» з ванільним присмаком ємністю 0,33 л. кожен. Більш того, виходячи з наведених вище маркетингових досліджень, згідно з якими об'єми реалізації витриманого коньяку 3−5-ти років у ціновому сегменті вище 20 гривень складає приблизно 40−50% (в залежності від марки), від 18 до 20 гривень — 30−40% (в залежності від марки), від 16 до 18 гривень — 20−30% було вирішено підтримати таку ж структуру і серед обраних для виробництва видів коньяків.

Коньяк трирічної витримки вирізняється більш злагоджених смаком.

Серед жінок середнього віку та молоді (18−35 років) найбільшою прихильністю користується Шустов 3*.

Серед жінок старше 50 років найбільшою популярністю користується коньяк «Три зірочки» трьох років витримки.

Серед чоловіків похилого віку — «Одеський. 3*». Це пояснюється тим, що він має більш виражені ноти витримки та не проходить витримки у холодовій камері, що робить його смак дещо грубішим. Однак поскільки підприємство лише починає свою діяльність, перші три роки коньячні спирти постачатимуться з головного підприємства і розливатимуться на філії.

Виходячи з об'ємів виробництва заводу у 2010 році (716,4 тис. дал), був розрахований об'єм виробництва на новоутвореному підприємстві:

7 164 000* 10% = 716 400 або 71,64 тис. дал.

З урахуванням ємкості 0,33 л. була вирахована необхідна кількість пляшок:

716 400/0,33 = 2 170 909 пляшок.

В таблиці 2.1 наведені плановий обсяг виробництва та реалізації продукції в асортиментному розрізі.

Таблиця 2.1 — Визначення виробничої програми на рік

Як видно з вищенаведеної таблиці, запланований обсяг реалізації продукції складає 32 834 934,93 грн., або 32 834,935 тис. грн. За рахунок виробленої продукції планується забезпечення місцевих крупних супермаркетів, супермаркетів південної частини України.

Збут продукції планується проводити класичними шляхами: через систему HoReCa (поняття, що використовується операторами та учасниками ринку, тобто представлення продукції через систему готелів, ресторанів з подальшим просуванням її завдяки продавцям-консультантам), роздрібну систему за активної часті торгових представників та продавців-консультантів денної форми роботи.

Структура виробничої програми наведена у таблиці 2.2. Структура допомагає оперувати об'ємом виробництва на основі співставлення попиту на окремий вид продукції та його питомої ваги у загальному об'ємі виробництва.

Таблиця 2.2 — Структура виробничої програми за рік

Таким чином, найбільшу долю у структурі виробництва та реалізації займає коньяк ТМ «Шустов» 3*, з долею 46,69% у грошовому еквіваленті.

Це спричинено найбільшим попитом на даний товар, адже коньяк ТМ «Шустов» відрізняється більш злагодженим та м’яким смаком порівняно з іншими, але має досить невисоку відпускну ціну 14,76 грн. за 0,33 л.

2.2 Визначення потреби в основних виробничих фондах

«Виробничі основні фонди — це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі (будівлі та споруди виробничого призначення, передавальне обладнання, силові та робочі машини й устаткування, транспортні засоби тощо)» [7, с. 87].

«Згідно зі стандартом бухгалтерського обліку № 7 основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік)» [3, с. 9].

Виходячи зі слів виробника, технологія приготування та розливу коньяку без урахування витримки його у бочках та дубових бутах складає приблизно годину. Слід урахувати, що процеси на підприємстві відбуваються цілодобово протягом 365 днів, тож середня кількість випущених пляшок вираховується як співвідношення обсягу виробництва за період до тривалості періоду у годинах і дорівнює 2 170 909/(365*24) = 248 пляшок.

Для кожного окремого виду обсяг виробництва в годину становить:

1) «Три зірочки» 3*, 0,33 л.: 734 087/(365*24)= 84 пляшки

2) Шустов 3*, 0,33 л.: 868 700/(365*24) = 99 пляшок

3) Одеський 3*, 0,33 л.: 568 122/(365*24) = 65 пляшок Основні технологічні процеси на виробництві для виготовлення трьох видів коньяку представлені в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 — Основні технологічні процеси на виробництві коньяку

Виходячи з визначеного об'єму випуску в годину та тривалості повного циклу операцій була вирахувана норма штучного часу (Тшт) для кожного виду продукції:

1) «Три зірочки» 3*, 0,33 л.: 60/84= 0,71 хв.

2) Шустов 3*, 0,33 л.: 60/99 = 0,61 хв.

3) Одеський 3*, 0,33 л.: 60/65= 0,93 хв.

Далі необхідно вирахувати річний фонд робочого часу обладнання згідно з наступною формулою:

Ф=(365-В-С)*k*n, (2.1)

де В — кількість вихідних днів, днів;

С — кількість святкових днів, днів;

k — кількість змін на виробництві;

n — тривалість зміни, год.

Ф = (365−0-0)*3*8 = 8760 годин.

Для того, щоб раціонально розмістити обладнання у орендованому приміщені та визначити необхідну площу оренди приміщення, потрібно визначити площу необхідного обладнання (таблиця 2.4)

Таблиця 2.4 — Площі одиниць обладнання

Тепер необхідно більш детальніше розглянути обладнання, що представлене у таблиці, та його властивості.

Цистерни для тимчасового зберігання спирту (фірма KRUP) — цистерни з високоякісної сталі, що призначені для спеціального зберігання спирматеріалу. Після зберігання спирту в цистернах цієї фірми спирт не губить своїх властивостей, не обтяжується важкими металами. Це обладнання визнане найкращим в світі для зберігання спирту. Схожими цистернами обладнаний ЛВЗ «Хортиця» (а саме хортицький завод входить в ТОП-3 найтехнологічніших та найтехнічніших заводів світу) [19], що входить в один промисловий холдинг з ЗАО «Одеський коньячний завод».

Контрольний снаряд для визначення кількості спирту фірми РІМ, циліндровий мірник для визначення міцності фірми РІМ, конічний мірник для визначення міцності фірми РІМ — спеціальні вимірювальні пристрої болгарської фірми РІМ, що з високою точністю дозволяють визначити необхідну норму міцності та об'єму коньячного спирту.

Рефрактометр ИРФ-470 — використовується на підприємствах харчової, хімічної, фармацевтичної, нафтохімічної промисловості, сільському господарстві, в органах контролю якості (сан-эпідемстанції, служби екологічного контролю і ін.), в майстернях по ремонту і обслуговуванню техніки на базах ГСМ і аеродромах. Призначений для виміру показника заломлення рідких середовищ, рефрактометр ИРФ-470 може використовуватися для визначення:

— вміст цукру у винограді та інших ягодах і фруктах;

— об'ємну або масову долю алкоголю в горілці, провині, пиві;

— концентрацію сухих речовин в напоях, сиропах.

Установка зворотнього осмосу — призначена для фільтрації та очищення води, її пом’якшення та дезінфекції.

Про фрізери, холодильні камери, бути та ін. йшлося вище.

Виходячи з площі необхідного обладнання та їх розміщення була сформована таблиця необхідних типів приміщення для розміщення обладнання та персоналу (таблиця 2.5)

Для визначення необхідної суми для придбання обладнання та обчислення амортизації була сформована таблиця вартості обладнання, його ліквідаційної вартості та річної суми амортизації (таблиця Б.1, Б.2 та Б.3 додатку Б).

Таблиця 2.5 — Потреба у приміщеннях та земельних ділянках

Було вирішено проводити обчислення амортизації за прямолінійним методом, де норма амортизації обчислюється як співвідношення терміну корисного використання обладнання (первісна вартість обладнання — ліквідаційна вартість обладнання) та первісної вартості помноженої на термін корисного використання.

Згідно з таблицями, загальна сума вартості транспорту, обладнання, обчислювальних машин склала 2 126 820 грн. Вартість інших виробничих фондів склала 5% від загальної суми, тобто 108 851 грн. До даної групи включають меблі, інвентар, багаторічні насадження непромислового значення та ін. Передбачається термін корисного використання 5 років, ліквідаційна вартість — 10 000 і нарахування амортизації за прямолінійним методом, тобто щорічна норма амортизаційних відрахувань становлять (108 851−10 000)/(108 851*5) = 0,18 (18%), а самі щорічні відрахування становлять (108 851−10 000)*0,18 = 17 793,18 грн.

Таким чином, загальна сума амортизації за рік становить 76 578,05 (сума відрахувань обладнання) +5500 (сума відрахувань обчислювальних машин) + 86 000 (сума відрахувань транспортних засобів) + 17 793,18 (сума відрахувань інших виробничих фондів) = 185 871,23 грн.

2.3 Чисельність персоналу і витрат на оплату праці

Для початку необхідно визначити чисельність виробничого персоналу. Основний виробничий персонал являє собою робітників що безпосередньо займаються виробництвом продукції.

Чисельність основних робітників (Чор) обчислюється за формулою:

Чор = (Тштх Впр)/Д, (2.2)

де Впр — річна виробнича програма, шт.;

Д — дійсний річний фонд робочого часу, годин.

Норма штучного часу (Тшт) для кожного виду продукції обчислена у підрозділі 2.2 даної роботи і становить:

1) «Три зірочки» 3*= 0,71 хв.

2) Шустов 3* = 0,61 хв.

3) Одеський 3* = 0,93 хв.

Річна виробнича программа кожного виду становить:

1) «Три зірочки» 3*= 734 087 пляшок

2) Шустов 3* = 868 700 пляшок

3) Ординарний 3* = 568 122 пляшок Дійсний фонд робочого часу робітників слід вирахувати з урахуванням кількості змін, їх тривалості та кількості робочих днів у році: 365*3*8 = 8760 годин.

Таким чином, чисельність основних робітників для кожного виду складає:

1) «Три зірочки» 3*= (0,71*734 087)/8760= 60 чол.

2) Шустов 3* = (0,61*868 700)/ 8760 = 61 чол.

3) Одеський 3* = (0,93*568 122)/8760 = 60 чол.

Загальна кільсть робітників склала 181 чоловік.

Оскільки лінія для виробництва, що пропонується у даній роботі та в дійсності використовується на головному підприємстві, є практично повністю автоматизованою, то слід визначати кількість основних робітників, виходячи з необхідної кількості персоналу, що мають обслуговувати лінії та розміщуватися на кожному з етапів. В додатку В в таблиці В.1 представлений перелік обладнання та персоналу, необхідного для його обслуговування, а також фонд заробітної плати, виходячи з фонду робочого часу, що приходиться на одного робітника в рік (оскільки на підприємстві три зміни, але робітникам необхідні вихідні дні, то до трьох чоловік, працюючих на день був доданий ще один четвертий, що дозволяє кожному з робітників мати один вихідний на тиждень).

Системою оплати для основних робітників була обрана погодинна, виходячи з того, що підприємство не має за мету збільшення об'єму виробництва, а підтримання якості продукції. Виходячи з розрахунків, наведених у таблиці, річний фонд заробітної основних робітників становить 2 288 550 грн.

Кількість робітників адміністративно-управлінського апарату вираховувалась виходячи з кількості основних робітників і склала 21% від їх кількості, тобто 14 чоловік. Слід зауважити, що адміністративно-управлінський персонал працює 40 годинний робочий тиждень і не позмінно. Фонд заробітної плати складається з окладів даних працівників. Більш детальніше адміністративно-управлінський апарат та оклади його працівників представлений у таблиці В.2. Таким чином, річний фонд заробітної плати адміністративно-управлінського апарату становить 857 122,2 грн.

Кількість допоміжного персоналу, а саме сторожів та садівників вираховувалася виходячи з площі виноградників. На 10 га приходиться один садівник, тобто їх загальна кількість дорівнює 300 га (загальна площа винограднику)/10 = 30 чоловік. Кількість сторожів вираховувалася виходячи з того, що 4 сторожі мають знаходитися по периметру виноградника, тобто робоче місце кожного знаходиться у куті винограднику. Це надає змогу кожному з них час від часу проходитися по периметру і перевіряти стан виноградників. Мають працювати у три зміни, тож на кожну зміну приходитиметься 3 робітника + 1 (четвертий необхідний для того, щоб у інших були вихідні дні). Таким чином загальна кількість сторожів для виноградників складає 4 (чотири чоловіки для загального огляду виноградників у кожному куті його площі) * 4 (кількість, необхідна для нормальної роботи) = 16. Ще 2 охоронці потрібно для охорони самого об'єкту. Загальна кількість допоміжних робітників та річного фонду заробітної плати наведені у таблиці 2.6:

Таблиця 2.6 — Кількість допоміжних робітників та фонд заробітної плати

Отже, ФЗП допоміжного персоналу склав 1 098 900 грн.

Таким чином, виходячи з вищенаведених розрахунків, загальна кількість персоналу складає 126 чоловік, а загальний ФЗП = 1 927 200+857122,2+1 098 900= 3 883 222,2 грн.

2.4 Витрати на сировину і матеріали

«Собівартість продукції підприємства — це витрати підприємства на виготовлення продукції у грошовому еквіваленті» [6, с. 12].

Собівартість продукції підприємства може бути представлена у вигляді кошторису витрат чи калькуляції продукції.

«Згідно з Методичними рекомендаціями з формування собівартості продукції (робіт, послуг) в промисловості від 09.07.2007 кошторис витрат включає наступні елементи:

— матеріальні витрати (за вирахуванням вартості поворотних відходів);

— витрати на оплату праці;

— відрахування на соціальні потреби;

— амортизація основних засобів;

— інші витрати" [2, c. 18].

«Калькуляція — визначення витрат у вартісній (грошовій) формі на виробництво одиниці або групи одиниць виробів, або на окремі види виробництв» [6, с. 23].

Для визначення собівартості одиниці продукції для початку необхідно розрахувати річну потребу необхідної сировини всього і у асортиментному розрізі (таблиця 2.7, 2.8, 2.9, 2.10).

Таблиця 2.7 — Розрахунок необхідної маси вихідної сировини

Таким чином, маса необхідної сировини для виробництва склала 1 107 163,5 кг. Кількість упаковок враховувалася виходячи з закладених 2% бракованої (битої) тари як сума кількості пляшок, які заплановано випустити, та бракованих пляшок.

Маса необхідної сировини визначалася як добуток кількості плішок та середньої маси, необхідної для виготовлення продукції, закладеної головним заводом (0,5 кг на пляшку 0,033 дал).

Виходячи з таблиці, загальна потреба в оборотних засобах за рік на виготовлення коньяку «Три зірочки» становить 361 280,83 грн.

Усі ціни представлені виходячи з тарифів на воду, що затверджені на 2011 рік та ринкових цін на продукцію.

Таблиця 2.8 — Розрахунок потреби в оборотних засобах на рік для виготовлення коньку «Три зірочки»

Таблиця 2.9 — Розрахунок потреби в оборотних засобах на рік для виготовлення коньку «Шустов 3*»

Виходячи з таблиці, загальна потреба в оборотних засобах за рік на виготовлення коньяку «Шустов 3*» становить 427 530,28 грн.

Таблиця 2.10 — Розрахунок потреби в оборотних засобах на рік для виготовлення коньку «Одеський 3*»

Загальна потреба в оборотних засобах за рік на виготовлення коньяку «Шустов 3*» 279 601,88 становить грн.

Іноді у діяльності підприємства трапляються такі обставини, коли затримуються поставки тієї чи іншої сировини. Для усунення негативних наслідків недопоставок та підтримання безперебійного виробництва необхідно формувати певний запас оборотних матеріалів на підприємстві.

У таблицях Г. 1, Г. 2, Г. 3 були розраховані необхідні розміри транспортного, поточного та страхового запасів оборотних засобів для коньяку відповідно. Необхідно відмітити, що оскільки на виробництво цих трьох видів коньяку необхідна однакова сировина (це підтверджується технологією) але у різній кількості, то запаси сировини та матеріалів вираховуються складають загальну величину, яка потім розподіляється на кожку продукцію в залежності від її питомої ваги (долі) у загальному об'ємі виробництва. Таким чином була сформована таблиця розподілення запасів згідно з питомою вагою кожного виду та загальною сумою запасів кожного виду матеріалу та сировини (таблиця 2.11).

Таблиця 2.11 — Таблиця розподілення суми запасів кожного виду

Виходячи з розрахунків таблиць 2. 8,2. 9,2.10 та Г. 1, Г. 2, Г. 3 було сформовано таблицю витрат сировини за видами продукції (таблиця 2.11)

Таблиця 2.11 — Витрати сировини за видами продукції

Таким чином, загальні витрати на сировину та матеріали складають 2 363 180,21 кг.

Для подальшого визначення витрат необхідно розрахувати потребу в пальних матеріалах (таблиця 2.12)

Таблиця 2.12 — Розрахунок потреби в пальних матеріалах

Виходячи з розрахунків, витрати на паливо в рік становлять 35 320 грн.

Далі необхідно розрахувати електроенергію, що необхідна для роботи обладнання на підприємстві та освітлення приміщень (таблиця Г. 4 та Г.5). Загальна вартість електроенергії на рік становить 79 307,2 грн.

Витрати на рекламу становлять на місяць 2000 грн. а на рік 2000*12= 24 000 грн.

Інші витрати задані у% відношенні і дорівнюють 5% від загальної суми всіх вище обчислених витрат, тобто 3 127 841,57*0,05 = 156 392,08 грн. Обчислені витрати на паливо, електроенергію та інше також були розподілені згідно з часткою кожного виду продукції в загальному обсязі виробництва.

Собівартість однієї одиниці кожного продукту становить:

1) «Три зірочки» 3*= 4,44 грн.

2) Шустов 3* = 4,46 грн.

3) Одеський 3* = 4,03 грн.

Собівартість одного дал дорівнює:

1) «Три зірочки» 3*= 134,52 грн.

2) Шустов 3* = 132,07 грн.

3) Одеський 3* = 122,10 грн.

Загальна сума витрат на весь обсяг виробленої продукції становить 9 333 764,24 грн.

Виходячи з отриманих даних необхідно розрахувати окремо постінні та змінні витрати. Постійні витрати це ті, що прямо не залежать від обсягу виробництва, а змінні - ті, що прямо залежать від нього. У таблиці 2.13 наведене розподілення витрат в залежності від обсягів виробництва.

Таблиця 2.13 — Розподіл витрат на змінні та постійні

Далі необхідно розрахувати норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві, який можна визначити, користуючись формулою:

(2.2)

де Vд — середньодобовий випуск товарної продукції за її виробничою собівартістю;

Тц — середня тривалість виробничого циклу у днях;

КнВ — коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).

Коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за наступною спрощеною формулою:

КнВ = Спц + 0,5 Срц/СВ, (2.3)

де Спц — первісні витрати на початку (у перший день) виробничого циклу;

Срц — решта витрат на виготовлення виробу;

Св — виробнича собівартість виробу.

Для кожного виду коньяку первісні витрати складатимуть:

1) «Три зірочки» 3*= 4,44/365 = 0,012 грн.

2) Шустов 3* = 4,46/365 = 0,012 грн.

3) Одеський 3* = 4,03/ 365 = 0,011 грн.

Таким чином, коефіцієнт наростання витрат складатиме:

1) «Три зірочки» 3*= 0,012+0,5*(4,44−0,012)/4,44=0,51

2) Шустов 3* = 0,012+0,5*(4,46−0,012)/4,46=0,51

3) Одеський 3* =0,011+0,5*(4,03−0,011)/4,03= 0,51

Виходячи з цього, норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві складатиме:

1) «Три зірочки» 3*= (2 289 041,99/365)*(1/24)*0,51 = 133,27 грн.

2) Шустов 3* = (3 258 764,22/365)*(1/24)*0,51 = 189,72 грн.

3) Одеський 3* = (2 289 041,99/365)*(1/24)*0,51= 133,27 грн.

Загальна сума складає 456, 25 грн.

Далі необхідно визначити норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів, що розраховується виходячи з залишку коштів на початок періоду та суми витрат протягом розрахункового (планового) періоду з відрахунком величини наступного погашення витрат за рахунок собівартості продукції. Розрахунок нормативу представлений в таблиці 2.14.

Таблиця 2.14 — Розрахунок нормативу оборотних коштів у витратах майбутніх періодів

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції визначається як добуток вартості одноденного випуску готових виробів на норму їхнього запасу на складі у днях. Його розрахунок представлений у таблиці 2.15.

Таблиця 2.15 — Розрахунок нормативу оборотних коштів у залишках готової продукції