Методы соціально-економічного прогнозування як навчальної та наукової дисципліни

Методы соціально-економічного прогнозування як навчальної та наукової дисциплины.

Под методами прогнозування слід розуміти сукупність прийомів та способів мислення, дозволяють з урахуванням ретроспективних даних зовнішніх й наявність внутрішніх зв’язків об'єкта прогнозування, і навіть їх до рамках аналізованого явища чи процесу вивести судження певного і достовірного щодо майбутнього гніву й розвитку объекта.

В справжнє час налічується понад 150 різних методів прогнозування, із яких практиці використовується 15−20.

В процесі економічного прогнозування використовують як загальні наукові методи лікування й підходи до дослідження, і специфічні методи, властиві соціально-економічному прогнозуванню. Серед загальних методів можна назвати следующие:

исторический метод залежить від розгляді кожного явища у взаємозв'язку його історичних форм, комплексный метод залежить від розгляді явищ у тому взаємозалежності, використовуючи при цьому методи дослідження як даної, а й інших наук, вивчаючих ці явления, системный метод передбачає дослідження кількісних і якісних закономірностей перебігу ймовірнісних процесів у непростих економічних системах, структурный метод дозволяє визначити причини досліджуваного явища, пояснити його структуру, системно-структурный метод передбачає, з одного боку, розгляд системи як динамічно що розвивається цілого, з другого — розчленовування системи на складові структурні елементи і розгляд їх у взаимодействии.

Специфические методи економічного прогнозування цілком і повністю пов’язані з економічної прогностикой. Серед інструментів економічної прогностики важливу роль грають економіко-математичні методи, методи экономико-математического моделювання, статистичної екстраполяції і др.

Важное значення для прогнозування має питання про його об'єктивної істинності, під якої розуміється відповідність форм і параметрів передбачення об'єктивним можливостям і тенденціям, які буде реалізовано у майбутньому й те водночас є у теперішньому як паростків цього майбутнього. Питання істинності прогнозування тісно пов’язані з проблемою критеріїв істинності, які діляться на дві групи: практичні критерії (практика, як критерій істини усім стадіях прогнозування) і логічні чи непрямі критерії (перевірюваність прогнозів, їх адекватність, логічна непротиворечивость).

Типология прогнозов.

Типология прогнозів будується залежно від різних критеріїв і ознак. У тому числі можна назвати следующие:

1) масштаб прогнозирования,.

2) час попередження або тимчасовою обрій прогноза,.

3) характер объекта,.

4) функціональний признак,.

5) ступінь детерминированности (визначеності) об'єктів прогнозирования,.

6) характер розвитку об'єктів прогнозування у времени,.

7) ступінь інформаційної забезпеченості об'єктів прогнозирования.

По масштабу прогнозування выделяют:

макроэкономический прогноз, структурный (міжгалузевий і міжрегіональний) прогноз, прогнозы розвитку народногосподарських комплексів (енергетичного, інвестиційного, аграрно-промислового і др.),.

прогнозы галузеві і региональные, прогнозы розвитку окремих підприємств, АТ, і навіть окремих виробництв і продуктов.

По часу попередження чи тимчасовому обрію усі сподівання поділяються на:

оперативные (до 1 месяца),.

краткосрочные (від 1 місяці до 1 года),.

среднесрочные (від 1 року по 5 лет),.

долгосрочные (від 5 років до 15−20 лет),.

дальнесрочные (понад двадцять лет).

Временный обрій прогнозу можна з’ясувати, як час, у якого зміни обсягу прогнозованого об'єкта видаються сумірними з його початковій (з тч. зр. прогнозу) величиною, як і період, протягом якого на об'єкт прогнозування впливають рішення, які сьогодні, тобто. в момент розробки прогноза.

Применительно до комплексним національним економічним прогнозам прийнята наступна класифікація: короткострокові прогнози до 2−3 років, середньострокові до 5−7 років, довгострокові до 15−20 років. Кожен із зазначених видів прогнозів спирається тих стійкі цикли і процеси у розвитку економіки, тривалість яких входить у відповідний тимчасової горизонт.

Разрабатываемые прогнози спираються визначені заділи: короткострокові - на наявні види продукції і на фінансові ресурси, середньострокові - на накопичений інвестиційний потенціал, довгострокові - тих чи інші напрями ентеепу та нові технологии.

По характеру досліджуваних об'єктів розрізняють такі прогнозы:

развития виробничих отношений, развития ентеепу та його последствий, динамики народного хозяйства, воспроизводства основних фондів і капітальних вложений, экономического використання природних ресурсов, воспроизводства населення Криму і трудових ресурсов, уровня життя населения, внешних економічних зв’язків і др.

По функціональному ознакою прогнози поділяються на два типа:

поисковый прогноз, який грунтується на умовному продовженні у майбутнє тенденції розвитку досліджуваного об'єкта у минулому і теперішньому, і відволіканні та умовами, здатних змінити ці тенденции, нормативный прогноз, що є визначення колій та термінів досягнення можливих станів об'єкта прогнозування, прийнятих у ролі цели.

По ступеня детерминированности варто виокремити такі об'єкти прогнозирования:

детерминированные (певні чи передбачувані), опис яких то, можливо представлено в детермінованою формі без істотних для завдання прогнозування втрат информации, стохастические (імовірнісні), під час аналізу і прогнозуванні яких облік випадкових складових необхідний задоволення вимог точності й діють достовірності прогноза, смешанные, опис яких, можливо частково в детерминированном, частково в стохастическом виде.

По характеру розвитку в часу об'єкти прогнозування можна підрозділити на:

дискретные (прерывные) об'єкти, регулярна складова (тренд) змінюється стрибками в фіксовані моменти времени, апериодические об'єкти, мають опис регулярної складової як безупинної функції времени, циклические об'єкти, мають регулярну складову як періодичної функції времени.

По ступеня інформаційної забезпеченості об'єкти прогнозування можна підрозділити на:

объекты з повним забезпеченням кількісної інформацією, котрим є ретроспективна кількісна інформація обсягом достатньому для реалізації методу екстраполяції, або статистичного метода, объекты з неповним забезпеченням кількісної информацией, объекты з наявністю якісної ретроспективної информацией, объекты з в повній відсутності ретроспективної інформації (зазвичай, це проектовані і споруджувані объекты).

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet narod.ru/.