Принципы формування та попередньої підготовки інвестиційних проектів

Принципы формування та попередньої підготовки інвестиційних проектов

Этапы підготовки інвестиційної документации

Подготовка інвестиційного проекту — тривалий, а де й дуже дорогий процес, що з низки етапів і стадий.

В міжнародній практиці прийнято розрізняти три основні етапи цього процесса:

— предынвестиционный этап,.

— етап инвестирования,.

— етап експлуатації новостворених об'єктів. У даний книзі ми займатися проблемами, пов’язаними тільки з предынвестиционным етапом, оскільки проблеми етапу інвестування — предмет зовсім інший дисципліни, званої зазвичай «Управління проектами (Project management)», a етап експлуатації — турбота фахівців по менеджменту.

Это означає, що у центрі уваги далі на методи вирішення проблем, виникаючих на послідовних стадіях предынвестиционного етапу. Наприклад, в довіднику ЮНИДО1 виділяються чотири такі стадии:

— пошук інвестиційних концепцій (opportunity studies),.

— попередня як готувався проект (pre-feasibility studies),.

— остаточна формулювання проекту й оцінка його техніко-економічній і втратити фінансове прийнятності (feasibility studies),.

— етап фінального розгляду проекту й прийняття у ній рішення (final evaluation).

Логика такого членування проста: спочатку треба знайти можливість поліпшення показників фірми з допомогою інвестування, інакше кажучи — у які можна укласти гроші. Затем. надо старанно пропрацювати всіх аспектів реалізації інвестиційної ідеї, й створити адекватний їй бізнес-план. Якщо такий план вдається розробити зважену та він становить інтерес, то дослідження стоїть продовжувати. Це вимагає більш поглиблену опрацювання бізнес-плану і провів ретельну оцінку економічних пріоритетів і фінансових аспектів планованого інвестування. Нарешті, якщо результати і такий оцінки виявляються сприятливими, настає стадія прийняття своє рішення про реалізацію проекту й виборі найкращою із можливих схем його финансирования.

а) наявність з корисними копалинами чи інших природних ресурсів, придатних на переробку і виробничого використання. Коло таких ресурсів може дуже широкий: від нафти і є до леса-топляка і змій, отрута яких придатний для фармацевтичних целей, б) можливості і започаткував традицію існуючого сільськогосподарського виробництва, що визначають потенціал його розвитку та коло проектів, які можна реалізовані на підприємствах агропромислового комплекса, в) оцінки можливих, у майбутньому зрушень на величині і структурі попиту під впливом демографічних чи соціально-економічних чинників або у результаті появи над ринком нових типів товарів (наприклад, підприємствам із виробництва грамплатівок найважливішим поштовхом до створення інвестиційних концепцій повинна бути розвиток виробництва звуковідтворюючої апаратури, оскільки поява програвачів компакт-дисків змінює саму потреба меломанів на носії звуковий інформації та пристроях на її воспроизведения, г) структура та обсяги імпорту, які можуть бути поштовхом до народження проектів, вкладених у створення імпортозамісних виробництв (особливо якщо заохочується урядом в рамках зовнішньоторговельної политики),.

д) досвід минулого і тенденції розвитку структури виробництва, у інших країнах, особливо з подібними рівнями соціально-економічного розвитку та аналогічними ресурсами, е) потреби, у яких виникли чи виникатимуть в отраслях-потребителях у межах вітчизняної чи світової економіки (наприклад, прийняття у ряді країн світу гуманнішого законодавства щодо правил полювання на хутрових звірів потребував електронних капканів, здатних умертвлять тварина кілька десятків секунд саме його затримання. Вочевидь, що з країн — виробників електроніки це може бути імпульсом до розробки проектів створення виробництва таких капканов),.

ж) інформацію про планах збільшення виробництва, у отраслях-потребителях чи дедалі вищому попиті на світовому ринку на вже вироблену продукцию, з) відомі або знову виявлені можливості диверсифікації виробництва на єдиної сировинної базі (наприклад, поглиблення переробки деревини з допомогою опоряджувальних матеріалів з відходів виробництва та неякісного леса),.

и) раціональність збільшення масштабів виробництва для досягнення економії витрат при масового випуску изделий, к) загальноекономічні умови (наприклад, створення урядом особливо сприятливого інвестиційного клімату, поліпшення можливостей для експорту до результаті змін обмінних курсів національної валюти тощо. д.).

Очевидно, что з урахуванням таких вихідних посилок можна сформулювати тільки дуже укрупнену ідею інвестиційного проекту, лише ту сферу, то напрям, у якому проект слід розробляти. Це особливо так, адже цьому етапі для аналізу часто може бути використані тільки дуже приблизні, укрупнені дані, отримані на основі державної статистики чи іншого загальнодоступною інформації. І на тих пір поки та чи іншу концепцію інвестиційного проекту не отримає хоча б принципового схвалення осіб, відповідальних за прийняття рішень про інвестиції, недоцільно витрачати додаткові кошти збір чи підготовку більш детальної й достовірної информации.

Предварительная підготовка проекта

Задачей стадії робіт є створення бізнес-плану проекту, т. е. вирішення завдання, спільної будь-якій новій комерційної діяльності. Але якщо для звичайного комерційного проекту, не що вимагає додаткового інвестиційного циклу, або що з щодо невеликими сумами капітальних видатків, бізнес-план може бути основним які обгрунтовують документом, то, при підготовці великих проектів інвестицій у реальні активи бізнес-план перетворюється лише проміжний документ, що ні робить її менш важливим. Завдання такого бізнес-плану полягає у пошуку відповіді дві основні вопроса:

— чи є концепція інвестиційного проекту настільки цікавою й що обіцяє такі вигоди, що є сенс продовжити з неї працювати, готуючи детальні матеріали з оцінки техніко-економічній і фінансової привабливості проекта?

— чи є даної концепції якісь аспекти, які мають вирішальне значення майбутньої успіху проекту й дослідженню яких слід тому приділити особливу увагу (наприклад, шляхом організації «пробних ринків» тощо. п.)?

Что собою взагалі не складна бізнес-план? Бізнес-план — це документ, який описує все основні аспекти майбутнього комерційне підприємство, аналізує всі проблеми, із якими воно може зіштовхнутися, і навіть визначає шляхи вирішення них. Тому правильно складений бізнес-план зрештою відповідає питанням: стоїть взагалі вкладати гроші у це і чи принесе воно доходи, які окуплять всі витрати на зусиль і коштів? Звісно, кожен предприниматель-новичок намагається продумати опікується цими питаннями, але йому дуже важливо скласти бізнес-план на папері в .відповідність до певними вимогами і започаткувати спеціальні розрахунки — це допомагає заздалегідь побачити майбутні проблеми освіти й зрозуміти, переборні вони і треба заздалегідь «підстелити соломки».

Личное участь керівника складанні бізнес-плану настільки важливо, що чимало зарубіжні банки і інвестиційні фірми взагалі відмовляються розглядати заявки виділення коштів, якщо стає відомо, що бізнес-план від початку остаточно підготували консультантом із боку, а керівником лише підписано. Не отже, звісно, чого слід користуватися послугами консультантів. Зовсім навпаки, залучення експертів дуже вітається інвесторами. Йдеться про інше: складання бізнес-плану вимагає особистої участі керівника фірми чи людини, збирається відкрити свою справу. Включаючись до цієї роботи, він би моделює свою майбутню діяльність, перевіряючи на міцність і сам задум, і себе: чи стане в нього сил забезпечити успіх проекту і вирушити дальше?

Овладение мистецтвом складання бізнес-планів сьогодні стає вкрай актуальним з трьох причин:

— по-перше, наша економіку йде нове покоління підприємців, чимало їх будь-коли керували хоч якимось комерційним підприємством, і тому дуже погано уявляють весь коло що їхні проблем, особливо у ринкової экономике,.

— по-друге, змінюється господарська середовище ставить досвідчених керівників підприємств перед необхідністю інакше прораховувати свої майбутні кроки і готуватися до незвичного справі — боротьби з конкурентами, у буває мелочей,.

— по-третє, розраховуючи отримати іноземні інвестиції на підйом нашої економіки, треба вміти обгрунтовувати свої заявки й доводити інвесторам, що можемо прорахувати всіх аспектів використання таких інвестицій буде не гірший бізнесменів з деяких інших стран.

Решению всіх цих негараздів і покликаний допомогти бізнес-план— документ, який незабаром, найімовірніше, замінить настільки звичне нам техніко-економічне обоснование.

Назначение бізнес-плану у тому, аби допомогти підприємці можуть і економістам вирішити чотири основних задачи:

— вивчити ємність і розвитку майбутнього ринку сбыта,.

— оцінити ті витрати, які необхідні виготовлення й збуту потрібної цього ринку продукції, і соизмерить його з тими цінами, якими можна буде потрапити продавати свої товари, щоб визначити потенційну прибутковість задуманого дела,.

—обнаружить різноманітні «підводні каміння», які чигають на нову справу у перші роки його реализации,.

— визначити ті сигнали, ті показники, на основі яких можна буде потрапити регулярно оцінювати, йде річ на піднесення чи котиться до развалу.

Стоит особливо сказати у тому, що бізнес-план — документ перспективний і складати його (навіть найпростішого проекту) рекомендується втричі — п’ять років наперед. У цьому на першому року основні показники рекомендується робити в помісячною розбивці, на другому — в поквартальною і лише починаючи з третього роки можна обмежуватися річними показниками. Якщо ж ви здатні хоча б наближено визначити перспективу вашого проекту на такий термін, то подумайте, то, можливо, вам рано для неї братися, але це означає, що ще дуже туманно уявляєте і свій майбутній ринок збуту, і перспективи розвитку власної комерційної деятельности.

Бизнес-план повинен мати цілком певну структуру, аналогічну тій, яка необхідна потім для детального проекту (якщо, звісно, справа сягне його розробки). Наприклад, довідник ЮНІДО рекомендує виділити у цій структурі розділи, присвячені аналізу можливих рішень на части:

1) обсягів продажів і структури виробництва товарів. Основою цього ^ є оцінка потенціалу ринку виробництва і виробничих потужностей, необхідні забезпечення бажаних обсягів випуску товаров,.

2) асортименту та обсягів ресурсів, які використовуватимуться в організацію производства,.

3) бажаного і навіть можливого розміщення нових виробничих объектов,.

4) технічних основ організації виробництва: характеристики майбутньої технологій і парку устаткування, який буде необхідний її реализации,.

5) ж розмірів та структури накладних витрат, що стосуються забезпечення роботи виробничого, управлінського і торгового персонала,.

6) організації праці производст^&иного-и управлінського персоналу, включаючи питання оплаты^руда^-. «.

7) організаційно-правового забезпечення реализации/проекта, • включаючи юридичні форми функціонування вновьу со^д^д^е-мого об'єкта,:^Про.- «^ «.

8) фінансового забезпечення проекту, т. е. оцінки необхідних сум інвестицій, можливих виробничих витрат, і навіть способів отримання інвестиційних ресурсів немає і досяжною прибутковості їх использования.

В наступних розділах ми зупинимося на проблемах, що з підготовкою цих розділів бізнес-плану, більш подробно.

4. Остаточна формулювання проекту й оцінка його техніко-економічній і легальною фінансовою приемлемости Подготовка детального техніко-економічного і фінансового обгрунтування проекту мають забезпечувати альтернативне розгляд проблем, пов’язаних із усіма аспектами готуються інвестицій: технічними, фінансовими і комерційними. Вочевидь, що ухвалено рішення такого завдання під силу лише економістам, тому бажано, щоб цьому етапі над проектом трудилася стала група фахівців різного профілю, включающая:

1) економіста із роботи у цій галузі (краще, коли саме він призначений керівником групи, позаяк у центрі уваги мають бути саме економічні проблеми, виникаючі з кожного з аспектів проекта),.

2) фахівця з аналізу ринків збуту майбутньої продукции,.

3) однієї чи кількох інженерів-технологів, добре знайомих із запланованій технологією виробництва майбутньої продукции,.

4) інженера-конструктора, який знає особливості майбутньої продукції і на можливі проблеми під час продажу та молодіжні організації сервиса,.

5) інженера-будівельника, котра має досвід створення аналогічних виробництв в прошлом,.

6) фахівця з обліку витрат у виробництвах такого типу. Поруч із постійними фахівцями у роботі групи можуть періодично брати участь експерти за окремим проблемам (наприклад, екологи). Це особливо важливо, що у даної стадії роботи вони можуть і має придбати вже ітеративний характер. Інакше кажучи, якщо з’ясовується, що прийнятність проекту стає сумнівною через якісь причин, то проектна група повинна спробувати знайти альтернативне рішення, що дозволить усунути це • перешкода шляху до вигідному інвестуванню. Природно, не про «припасуванню під поставлене результат», йдеться про тому, що завжди є кілька можливостей рішення одному й тому ж проблеми, і завдання проектної групи якраз і у пошуках тієї комбінації всіх доступних способів вирішення окремих проблем, що зробить проект прийнятним, т. е. дозволить виробляти конкретний продукт для відомого ринку із саудівським фінансовим результатами, задовольняючими инвестора.

Очевидно, що пошуку таких комбінацій, роблять проект прийнятним і більше, вигідним, має знайти свій відбиток у остаточному документі, оскільки опис його етапів і результатів саме собою несе важливу інформацію на підкріплення достовірності остаточних висновків щодо доцільність чи небажаності реалізації аналізованого інвестиційного проекта.

На цьому етапі аналітичних робіт особливо важливо точно визначити масштаби майбутнього проекту, т. е. величину планованого випуску чи кількісні параметри діяльність у сфері послуг. Без такого уточнення безглуздо вести подальший збирати інформацію. Причина очевидна: від масштабу майбутньої діяльності на знову утворюваному виробничому об'єкті будуть залежати як потреби у інвестиціях, а й величина витрат за виробництво продукції (надання послуг), оскільки, як ми покажемо нижче, деяких видів витрат змінюються суворо пропорційно обсяги виробництва, а інші залежить від них хоч й у меншою мірою, проте так, щоб цим можна було знехтувати без небезпеки отримати зрадливий результат оцінки прийнятності інвестицій. З іншого боку, без точної фіксації бажаних масштабів майбутньою виробничою діяльності неможливо достовірне порівняння різних варіантів інвестиційних проектів — таке порівняння правомірно лише тому випадку, коли ми ведемо його стосовно сопоставимому масштабу майбутньої деятельности.

Не менш важливе завдання в цій стадії робіт — максимально точне тимчасове хитання всіх видів основних та допоміжних робіт, без яких даний інвестиційний проект може бути реалізований. Таке хитання особливо важливо задля аналізу, у подальшому ліквідності проекту основі зіставлення дисконтированных грошових приток і оттоков.

Подготовка всіх типів даних до ухвалення своє рішення становить основне зміст етапу остаточної формулювання проекту й ретельної оцінки його техніко-економічній і легальною фінансовою приемлемости.

Что стосується наступного, останнього етапу — прийняття своє рішення доцільність реалізації проекту, його здійснення передбачає врахування комплексу чинників, зокрема і позаекономічних (наприклад, політичних вимог і соціальних), тому не будемо його розглядати, обмеживши коло наших цим не тільки економічними аспектами інвестиційного процесса.

Достоинство такого постадійного підходу у тому, що він забезпечує можливість поступового наростання зусиль і витрат, вкладених у підготовку проекту. Справді, невід'ємним елементом кожної з стадій є оцінка отриманих результатів і відбір найбільш багатообіцяючих проектів. Тільки ці відібрані нові проекти та стають об'єктом досліджень наступного стадії, робота лише з них отримує фінансування. Проекти ж, не підтвердили свою перспективність, відразу ж потрапити відкидаються, і це дозволяє уникнути тієї великої зайвих витрат, яка відбувалася б, аби всі інвестиційні концепції сягали дорогої стадії остаточної формулювання і скрупульозної оцінки (feasibility studies). Важливість такий фільтрації проектів буде більш зрозуміла, якщо взяти до уваги, що, за оцінками, вартість робіт з остаточної формулюванні й оцінки проекту може становити для малих проектів 1 — 3%, а великих — 0,2 — 1% загального обсягу инвестиций.

Имея це у виду, розглянемо тепер більш докладно коло проблем, виникаючих на у перших двох стадіях етапу предынвес-тиционных исследований.

Организация пошуку інвестиційних возможностей

Поиск і вибір ідей, у яких стоїть укласти гроші, — завдання настільки важливі, що ми вивчати двічі: в цієї й наступній розділах. Спочатку спробуємо окреслити рамки, у яких варто такий пошук, та був докладно розберемо можливі у своїй підходи та його зв’язок із стратегією фирмы.

Что може бути відправною точкою при формулюванні інвестиційної концепції?. Відповідь це питання залежить від цього, хто її зацікавлений. Якщо йдеться про вже існуючому підприємстві, то коло його інвестиційних концепцій значною мірою визначений галузевим профілем, нагромадженим досвідом завоювання ринку, кваліфікацією персоналові та т. д.

Куда вільніші у пошуках інвестиційних концепцій органи регіонального та галузевого управління. Їх відправною точкою можуть бути невдоволені потреби чи галузі пріоритети державної структурної політики, якщо вона существует.

Список литературы

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із сайту internet.