Методи навчання на уроках французької мови

В процесі навчання метод виступає як засіб взаємопов'язаної діяльності вчителя та учнів для досягнення навчально-виховної мети. Метод навчання органічно включає навчальну роботу вчителя: виклад, пояснення нового матеріалу та організацію активної навчально-пізнавальної діяльності учнів. Тобто, вчитель сам пояснює матеріал та стимулює їх до роздуму, самостійного формулювання висновків. Іноді, сам вчитель не пояснює новиматеріал, а лише визначає його тему, проводить вступну бесіду, інструктує учнів до майбутньої навчальної діяльності, а потім пропонує самим осмислити і засвоїти матеріал. Під методами навчання слід розуміти способи навчальної роботи вчителя і організацію навчально-пізнавальної діяльності учнів з вирішення дидактичних задач, направлених на оволодіння матеріалом, що вивчається.

Не менш складним та дискусійним є питання про класифікацію методів навчання.

Дидактичні дослідження показують, що найменування та класифікація методів навчання характеризується великою різноманітністю залежно від того, який підхід обирається при їх розробці. Розглянемо деякі з них: [15, с 345].

Є.І. Перовський, Є.Я. Голант, вважали, що при класифікації методів навчання необхідно враховувати ті джерела, з яких учні здобувають знання. На цій основі вони виділяли три групи методів: словесні, наочні і практичні. І дійсно, слово, наочні посібники і практичні роботи широко використовується в навчальному процесі.

І.Я. Лернер і М.М. Скаткін розробляли методи навчання, виходячи з характеру навчально-пізнавальної діяльності учнів по оволодінню матеріалом, що вивчається. З цієї точки зору вони виділяли наступні методи:[16, с 127].

• а) пояснювально-ілюстративний, або інформаційно-рецептивний: розповідь, лекція, пояснення, робота з підручником, демонстрація картин, кіноі діафільмів;
• б) репродуктивний: відтворення дій щодо застосування знань на практиці, діяльність по алгоритму, програмування;
• в) проблемний виклад матеріалу, що вивчається;
• г) частково-пошуковий, або евристичний метод;
• д) дослідницький метод, коли учням дається пізнавальна задача, яку вони вирішують самостійно, підбираючи для цього необхідні методи і користуючись допомогою вчителя.

Ю.К. Бабанський все різноманіття методів навчання підрозділив на три основні групи:[18, с 67].

• а) методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
• б) методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності;
• в) методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.

Також були зроблені чисельні спроби створення бінарних та полінарних класифікацій методів навчання, у яких останні групуються на основі двох або більше загальних ознак. Наприклад, бінарна класифікація методів навчання М.І. Махмутова побудована на сполученні:

• 1) методів викладання;
• 2) методів учіння.

Кожна з цих класифікацій має певну підставу і дозволяє з різних сторін осмислювати сутність методів навчання. Проте в дидактичному відношенні найпрактичнішою представлена все ж таки класифікація М. О. Данилова і Б.П. Єсипова. Вони виходили з того, що якщо методи навчання виступають як способи організації впорядкованої навчальної діяльності учнів щодо досягнення дидактичних цілей, і вирішенню пізнавальних задач, то, отже, їх можна підрозділити на наступні групи:[19, с 375].

• а) методи одержання нових знань;
• б) методи формування вмінь і навичок щодо засвоєння знань на практиці;
• в) методи перевірки і оцінки знань, умінь і навичок.