Допомога у написанні освітніх робіт...
Допоможемо швидко та з гарантією якості!

Виховання гуманстично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час

АвторефератДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток творчої особистості: досвід, проблеми, пошуки, перспективи» (2000 р., м. Рівне); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Інноваційні виховні технології в системі діяльності навчальних закладів освіти: проблеми, перспективи» (2002 р., м. Рівне), «Громадянське… Читати ще >

Виховання гуманстично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час (реферат, курсова, диплом, контрольна)

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ВИХОВАННЯ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ ЛИСЕНКО ОКСАНА МИКОЛАЇВНА

УДК 37.034."3752″

ВИХОВАННЯ ГУМАНІСТИЧНО СПРЯМОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ ПІДЛІТКА У ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС

13.00.07 - теорія і методика виховання

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Рівненському державному гуманітарному університеті

Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, професор

Дем'янюк Тамара Дмитрівна,

Рівненський державний гуманітарний університет,

завідувач кафедри теорії і методики виховання

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Хомич Лідія Олексіївна,

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України;

завідувач відділу виховних систем у педагогічній освіті

кандидат педагогічних наук, доцент

Трибулькевич Катерина Георгіївна,

Миколаївський державний університет імені Василя Сухомлинського,

доцент кафедри педагогіки.

Захист дисертації відбудеться 03 липня 2008 року о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.454.01 в Інституті проблем виховання АПН України за адресою: 4 060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9; 8-ий поверх, зал засідань З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту проблем виховання АПН України (4 060, м. Київ, вул. М. Берлинського, 9)

Автореферат розісланий 02 червня 2008 року Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.М. Масол

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап становлення громадянського суспільства в Україні передбачає докорінну трансформацію світоглядних пріоритетів та ціннісних орієнтирів особистості. Йдеться про зміну ставлення людини до інших людей та до самої себе, про підвищення власної відповідальності за майбутнє держави, суспільства, цивілізації.

У цьому зв’язку Національна доктрина розвитку освіти першочерговим завданням освітньої галузі визначає виховання гуманістично спрямованої особистості, а освіта визначена головним чинником гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості. Практичне вирішення цих завдань тісно пов’язане із розвитком гуманістичної самосвідомості, творчої ініціативи особистості, її здатності вільно орієнтуватися у світі духовних цінностей; з формуванням уміння проявляти творчість при прийнятті суспільно значущих рішень, нести відповідальність за наслідки власних дій і вчинків.

Отже, проблема гуманістичного виховання підростаючого покоління громадян України має важливе соціально-педагогічне значення, оскільки, з одного боку, при визначенні цілей виховання враховуються інтереси і запити суспільства загалом і кожної особистості зокрема, а, з іншого, — важливим є розуміння сутності самого процесу виховання.

У сучасних умовах проблему виховання гуманістично спрямованої особистості, її морально-етичні аспекти розробляють І.Бех, А. Бойко, О. Вишневський, Т. Дем'янюк, Л. Макарова, В. Оржеховська, С. Рудаківська, О. Сухомлинська, О. Столяренко, К. Чорна, Н. Миропольська та інші. У них предметом дослідження є гуманістичні цінності, їх сутність, специфіка та місце у духовному світі особистості.

В основу концепцій Б. Ананьєва, О. Киричука, І.Кона, інших дослідників покладено різні психологічні аспекти гуманістичного виховання особистості, зокрема ідеї суб'єкт-суб'єктної взаємодії та саморозвитку особистості.

У дослідженнях О. Виговської, С. Рудаківської, І.Якиманської стверджується, що в основі процесу гуманізації лежить особистісно зорієнтоване навчання та виховання. У спеціальних дослідженнях Б. Ананьєва, Н. Анікєєвої, О. Леонтьєва, Ю. Шарова розглядаються шляхи розвитку мотивації гуманної поведінки особистості.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що переважна більшість аспектів гуманістичного виховання підлітків не залишилася поза увагою дослідників. Однак, ще недостатньо розкрито оптимізацію процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час.

Наше дослідження зумовлено, по-перше, необхідністю оновлення процесів виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час на основі вивчення і засвоєння вітчизняної і світової духовної спадщини. По-друге, існуючими суперечностями: між об'єктивною потребою суспільства у гуманістично спрямованій особистості, готовій до життя в умовах демократичного суспільства, та недостатнім використанням теоретичних надбань, прогресивного педагогічного досвіду у вирішенні цього завдання; між значним потенціалом системи гуманістичного виховання підлітків та епізодичним використанням його у практичній діяльності загальноосвітніх навчальних закладів.

Під час організації виховного процесу на противагу суттєвим змінам у його змісті, наповнення благородними ідеями йде орієнтація на часткове оновлення та зовнішні прояви результатів діяльності вихованців; повільно впроваджуються активні форми позаурочної діяльності. Виховні заходи не мають глибокої розвивальної основи; не сприяють формуванню у підлітків почуттів доброти, чуйності, милосердя, терпимості, безкорисливості, взаємоповаги, співпереживання, толерантності тощо.

Таким чином, недостатня розробленість проблеми, її актуальність, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема наукової роботи є частиною наукової теми лабораторії морально-етичного виховання Інституту проблем виховання АПН України «Патріотичне та морально-естетичне виховання підростаючого покоління», державний реєстраційний номер 0102U000390. Обраний напрям педагогічного дослідження є також складовою Держбюджетної теми, яка виконується науково-дослідною лабораторією інноваційних виховних технологій Рівненського державного гуманітарного університету «Громадянське виховання учнівської та студентської молоді в умовах суверенної України», державний реєстраційний номер 0102U005600.

Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні Вченої ради Рівненського державного гуманітарного університету (протокол № 8 від

28 березня 2003 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень

у галузі педагогіки та психології АПН України (протокол № 6 від 17 червня

2003 року).

Об'єкт дослідження - процес виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка.

Предмет дослідження - модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час.

Мета дослідження - науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час.

Гіпотеза дослідження: виховання гуманістичної спрямованості підлітків у позаурочний час здійснюватиметься більш ефективно за умови застосування особистісно орієнтованої концепції, яка ґрунтується на суб'єкт-суб'єктній взаємодії вчителя і вихованців, на особистісному підході до них; на ціннісно-орієнтаційній діяльності підлітків у контексті вітчизняної і світової духовної спадщини.

Відповідно до мети і гіпотези визначено коло завдань дослідження:

- з’ясувати стан розробленості проблеми у теорії та виховній практиці;

— уточнити поняття «гуманістична спрямованість особистості» та «гуманістично спрямована особистість»;

— розробити структуру, критерії та показники гуманістичної спрямованості особистості та визначити рівні її сформованості у підлітків;

- науково обґрунтувати та експериментально перевірити функціонально-прогностичну модель гуманістично спрямованої особистості;

- розробити програму та методичні рекомендації з підготовки вчителів до здійснення виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час.

Для розв’язання поставлених завдань і перевірки гіпотези використовувалися такі загальнонаукові методи:

- теоретичні: аналіз науково-методичної літератури з питань гуманістичного виховання; статистичний аналіз результатів педагогічного експерименту та узагальнення результатів дослідної роботи, що дало змогу зібрати теоретичний матеріал з проблеми дослідження, виділити тему й завдання експериментальної діяльності, отримати об'єктивні відомості про стан сформованості гуманістичної спрямованості підлітків на констатуючому та формуючому етапах дослідження; за допомогою методів порівняння, класифікації, систематизації, узагальнення теоретичних даних, теоретичного моделювання визначено зміст та умови ефективного здійснення процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час;

— емпіричні: педагогічне спостереження, анкетування (опитування), інтерв'ю, бесіди, індивідуальні та групові обговорення моральних ситуацій, тестування - для визначення рівнів виховання гуманістичної спрямованості підлітків; констатувальний педагогічний експеримент - для визначення знань і виявлення шляхів формування гуманістичної спрямованості підлітків у позаурочний час; формувальний педагогічний експеримент - для перевірки ефективності педагогічної технології виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час; математичні методи - у процесі збору, обробки, аналізу результатів дослідження.

Теоретичною основою дослідження є філософське вчення про гуманізм; теорія про соціальну зумовленість виховання особистості (О.Киричук, К. Платонов); психолого-педагогічні положення про соціальну сутність людини (І.Кон, О. Леонтьєв), про особистість як суб'єкт життєдіяльності та розвитку (Н.Анциферова, О.Ільїн, О. Мудрик, Н. Щуркова); про розвиток як основний спосіб існування людини у різних формах взаємодії (Л.Виготський, Г. Костюк, С. Рубінштейн); особистість як суб'єкт життєдіяльності (І.Бех, А. Бойко, О. Савченко); про особистісно гуманістичний підхід у вихованні підлітків (Ш.Амонашвілі, В. Білоусова, О. Кононко, О. Сухомлинська, К. Чорна).

Організовуючи дослідження з визначеної теми, ми спиралися на положення Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти, Конвенції ООН про права дитини та інші.

База дослідження: дослідно-експериментальна робота здійснювалася у загальноосвітніх навчальних закладах Рівненської (Деражненське та Березьке НВО, Постійненська, Костопільська, Студянська ЗОШ Дубенського району, Рівненська державна гуманітарна гімназія, Корецький ліцей, Соснівська гімназія Березнівського району) та Черкаської (Великобурімська ЗОШ, ЗОШ № 10 м. Умані) областей.

На різних етапах дослідження в експериментальній роботі брали участь

738 учнів та 170 учителів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у тому, що вперше науково обґрунтовано функціонально-прогностичну модель виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка, яка транслює соціокультурний досвід та продукує систему гуманних зв’язків і відносин особистості; розроблено методику діагностування проявів та рівнів гуманістичної спрямованості підлітків за критеріями: ставлення до інших людей, до себе, до ціннісно-орієнтаційної діяльності, до практичної діяльності. Уточнено поняття «гуманістична спрямованість особистості» та «гуманістично спрямована особистість», розкрито їх сутність та особливості в сучасних умовах; розроблено структуру гуманістичної спрямованості особистості її ознак та проявів. Набула подальшого розвитку теорія особистісно орієнтованого виховання.

Практичне значення здобутих у ході проведення дослідження результатів полягає в узагальненні практичного досвіду загальноосвітніх навчальних закладів з виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час;

у розробці й апробації функціонально-прогностичної моделі процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка; у розробці програмно-методичних матеріалів (програма «Самовиховання особистості», програм курсової перепідготовки класних керівників до здійснення процесу виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка).

Висновки і результати дослідження можуть бути використані класними керівниками при організації процесу виховання підлітків у позаурочний час, при підготовці студентів вищих навчальних закладів, перепідготовці педагогічних кадрів до виховної діяльності.

Матеріали дослідження впроваджено в практику роботи Деражненського НВО «Загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ст. — дитячий садок», Постійненського ЗНЗ І-ІІІ ст., Костопільського, Студянського ЗНЗ І-ІІІ ст., Березького НВО «Загальноосвітній навчальний заклад — дитячий садок», Рівненської державної гуманітарної гімназії, Корецького ліцею, Соснівської гімназії Березнівського району (довідка № 01−05/02−115 від 13.01.2005 р.), Загальноосвітніх навчальних закладах м. Черкаси та с. Велика Бурімка Чорнобаївського району (довідка № 13/330 від 08.06.2005 р.) та Загальноосвітньому навчальному закладі № 10 м. Умані Черкаської області (довідка № 121 від 07.06.2005 р.).

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток творчої особистості: досвід, проблеми, пошуки, перспективи» (2000 р., м. Рівне); Всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Інноваційні виховні технології в системі діяльності навчальних закладів освіти: проблеми, перспективи» (2002 р., м. Рівне), «Громадянське виховання учнівської молоді: інноваційні технології» (2003 р., м. Рівне), обласній науково-практичній конференції «Соціально-педагогічні основи гуманістичного виховання учнів: досвід, пошуки, перспективи» (2007р., м. Рівне); на Всеукраїнській нараді-семінарі заступників начальників управлінь освіти і науки обласних державних адміністрацій (2003 р., м. Рівне), перших Всеукраїнських педагогічних читаннях, присвячених пам’яті М. Стельмаховича (2004 р., м. Івано-Франківськ), у ході засідання круглого столу «Виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час» (2006 р., м. Володимирецький Рівненської області) та засідання Міжрегіонального круглого столу «Гуманістичне виховання учнівської молоді: досвід, проблеми, пошуки і перспективи» (2008р., м. Рівне); під час проведення проблемно-цільового семінару «Соціально-педагогічні основи гуманістичного виховання учнівської молоді в умовах суверенної України» (2006р., м. Рівне), на методологічних семінарах кафедри теорії і методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету.

Публікації. Результати дослідженні висвітлені у 10 наукових працях, з яких 6 одноосібних надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також 1 одноосібному навчально-методичному посібнику.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 201 найменування, і додатків. Основний зміст дисертації викладено на 163 сторінках, проілюстровано 17 таблицями, 5 схемами, 4 гістограмами. Повний обсяг роботи - 210 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, теоретичну основу дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість отриманих результатів, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів.

У першому розділі «Гуманістична спрямованість особистості підлітка у виховному контексті» охарактеризовано стан розробки проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості та ідей щодо розуміння його, бачення напрямів розв’язання проблеми. Розкрито підходи до вирішення проблеми виховання гуманістичної спрямованості особистості в історії педагогічної думки та практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів; визначено зміст, форми і методи виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка у позаурочний час.

Аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури засвідчив наявність різних підходів до проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості. Гуманістичні засади є найбільш оптимальними для виховання, враховуючи потреби особистісного розвитку підлітків та умови життєдіяльності сучасного українського суспільства.

Ознаки становлення нової освітньої філософії прослідковуються у філософських та психолого-педагогічних дослідженнях Б. Ананьєва, І.Зязюна, П. Симонова, А. Радіна, Р. Апресяна, І.Фролова, які відносять ціннісне ставлення до людини, реалізацію принципів гуманізму до важливих передумов активності особистості, її повноцінного функціонування.

Особливості становлення і розвитку гуманної особистості досліджували В. Андреєв, І.Єрмаков, З. Карпенко, С. Рубінштейн, О. Савченко, А. Сущенко, Н. Щуркова та інші. Так, О. Леонтьєв стверджував, що однією із найважливіших характеристик зрілої особистості є ціннісні орієнтації. Вони, як одне із центральних особистісних утворень, виражають свідоме ставлення людини до дійсності і в цій своїй якості визначають широку мотивацію її поведінки та суттєво впливають на всі сторони діяльності особистості. Гуманістичні цінності освіти, як стверджує О. Савченко, зумовлюють зміну авторитарно-дисциплінарної моделі виховання на особистісно зорієнтовану, сутнісними ознаками якої є виховання з максимальною індивідуалізацією, створення умов для саморозвитку та самовдосконалення, осмисленого визначення своїх можливостей та життєвих цілей.

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується як період становлення нової гуманістичної парадигми освіти - перехід до особистісно орієнтованого навчання і виховання, який вимагає створення максимально сприятливих умов для розвитку і саморозвитку особистості підлітка, виявлення й активного використання його індивідуальних особливостей у освітній діяльності, про що стверджують у своїх дослідженнях О. Столяренко, О. Сухомлинська, А. Мудрик, С. Рудаківська, І.Якиманська, К. Чорна та інші.

Теоретичний аналіз та узагальнення різних підходів до проблеми виховання гуманістично спрямованої особистості дало змогу зробити висновок, що процес виховання такої особистості має здійснюватися на основі особистісно орієнтованої концепції, на засадах взаємодії всіх учасників педагогічного процесу.

Особистісно орієнтована концепція — це нова виховна стратегія, сутність якої визначається сукупністю відповідних соціальних вимог щодо ставлення педагога до підлітка як до суб'єкта власного розвитку і як суб'єкта виховної взаємодії. Цей теоретичний конструкт проявляється у єдності уявлень, ставлень і психолого-педагогічних засобів антропоцентричного виміру; передбачає синтез індивідуального, соціального, діяльнісного й системного підходів. Саме особистісно орієнтована методологія виховання створює умови для творчого пошуку та моделювання гуманних відносин учителя й учня; вона виступає альтернативою авторитаризму й диктату; відкриває нові можливості самовдосконалення та реалізації здібностей вихованців.

На основі аналізу психолого-педагогічної літератури охарактеризовано сутність поняття «гуманістична спрямованість особистості» - це складне структурно-особистісне утворення, яке відображає схильність індивіда до активної гуманістичної діяльності на основі домінуючих суспільних інтересів, вищих соціальних та високих загальнолюдських потреб; характеризує особистість під кутом зору способу і характеру взаємовідносин із суспільством, іншими людьми, з навколишньою дійсністю, і передбачає позитивне ставлення до них.

Нами розроблено структура гуманістичної спрямованості особистості, де відображено її ознаки та прояви (рис. 1).

Оскільки виразником гуманістичної спрямованості особистості є її усвідомлене позитивне й об'єктивне ставлення до людей, до самого себе, до різних видів діяльності, то ядром ставлень, які утворюють гуманістичну позицію, є моральні відносини, а сама людина у суспільстві постає як найвища цінність.

Проявом гуманістичної спрямованості особистості є її ставлення до оточуючих людей і до самої себе на основі ідеалів та цінностей гуманізму - добра, справедливості, честі, відповідальності, совісті, добродіянні, які інтегруються в активній особистісній позиції.

У структурі відображено компоненти гуманістичної спрямованості особистості - інтелектуальний, емоційно-мотиваційний, регулятивний, діяльнісно-практичний. Встановлені компоненти та критерії (ставлення до людей, ставлення до себе, до ціннісно-орієнтаційної та практичної діяльності) дали змогу визначити рівні сформованості гуманістичної спрямованості підлітків (низький, середній, високий), кожен із яких характеризується певними показниками або їх відсутністю. В основу такого поділу ми поклали характеристики ціннісного ставлення людей до близького і далекого оточення, до себе, до різних видів діяльності, а саме: активно-діяльнісне; недостатньо послідовно діяльне та пасивне.

До критеріальних показників віднесено: характер спрямованості ставлення (особистісний, соціально значущий, гуманний); наявність переходу ціннісних орієнтацій у стійкі особистісно значущі мотиви ставлення до людей; потреба у постійному вдосконаленні засобів і способів реалізації гуманних взаємовідносин; відповідність особистих мотивів ставлення соціально значущим, гуманним, таким, що виключають споживацькі; повага до людської гідності, прав і свобод кожної людини, здатність до співчуття і співпереживання.

Враховуючи визначені критерії та показники, нами розроблено діагностичну програму вивчення рівня вихованості гуманістично спрямованої особистості підлітка та шляхів її практичної реалізації.

Як підтверджують результати дослідження, у практиці виховання гуманістично спрямованої особистості підлітка в позаурочний час спостерігається ряд негативних тенденцій. Встановлено, що лише 25,1% учнів 5−8 класів мають певні знання про сутність гуманізму; кожний четвертий респондент проявляє доброзичливість, їхня поведінка відповідає гуманістичним уявленням, носить стійкий характер.

Виявлено, що 76,8% учнів експериментальних класів не готові до здійснення гуманних учинків, до активної протидії злу, насиллю, жорстокості. Дослідження засвідчили наявність значних морально-психологічних проблем у класних колективах: чітко прослідковується наявність позитивних і негативних лідерів; учням бракує толерантності у взаємостосунках, нерідкими є конфліктні ситуації.

У ході констатувального етапу експерименту проаналізовано й узагальнено досвід педагогічних колективів з виховання гуманістично спрямованої особистості, скоректовано експериментальні методики, випробувано різні варіанти залучення підлітків до гуманістично спрямованої діяльності, надано методичну допомогу класним керівникам.

Показати весь текст
Заповнити форму поточною роботою