Процес навчання майбутнього закрійника за темою «Проектування деталей крою жіночої сукні з ушивними рукавами»

КурсоваДопомога в написанніДізнатися вартістьмоєї роботи

Процес навчання майбутнього закрійника за темою «Проектування деталей крою жіночої сукні з ушивними рукавами» (реферат, курсова, диплом, контрольна)

ЗМІСТ ВСТУП

1 РОЗДІЛ. ПРОБЛЕМИ КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ТВОРЧОСТІ

3 РОЗДІЛ. МЕТОДИ, ЗАСОБИ, ФОРМИ КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ

4 РОЗДІЛ. ЕВРЕСТИЧНІ ПИТАННЯ ВИСНОВОК СПИСИК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП Сучасний стан легкої промисловості вимагає від фахівців максимальної продуктивності це зумовлено рядом факторів ХХІ століття. Легка промисловість безпосередньо направлена на задоволення потреб населення, які з кожним роком зростають в зв’язку з технічним прогресом. Також слід зазначити що технічне устаткування та обладнання теж змінюються, вони модернізуються, автоматизуються, тобто удосконалюються. Тому дуже важливо спеціалісту творчо підходити до вирішення поставлених проблем, адаптуватися до всіх змін, продиктованих сучасним часом.

Перед системою освіти стоїть завдання не лише традиційно підготувати майбутніх спеціалістів швейного профілю, сформувати в них стандартні знання, вміння та навички, але й, в наш час особливо актуально, розвивати творчі здібності майбутніх спеціалістів. Розвиток творчих здібностей надасть учням більш широке розуміння теми, поставлених задач і проблем бо це не лише розгляд підготовленого матеріалу, але й саморозвиток, власне аналізування, прогнозування при вирішенні поставлених задач.

Майбутньому спеціалісту професії «Закрійник» важливо творчо підходити до поставлених перед ним задач. На сьогоднішній день, як вже було сказано, потреби людей зростають в тому числі і зростаю потреби на одяг, він повинен бути модним, функціональним та якісним. Закрійник повинний врахувати всі представлені перед ним побажання і паралельно передбачити технічні рішення на майбутнє. Творчі здібності неабияк допоможуть в побудові деталей креслень виробів, тому що необмежений простір для мислення та фантазії, надасть змогу не тільки зробити щось нове, але спростити задані стандарти при виконані певних дій.

Креативність дасть змогу майбутньому спеціалісту бути конкуренто здатним на ринку праці та бути затребуваним у роботодавців.

Об'єктом дослідження даної курсової роботи — процес навчання майбутнього закрійника за темою «Проектування деталей крою жіночої сукні з ушивними рукавами»

Предмет дослідження — методична система креативного навчання майбутнього закрійника.

Мета — підвищення якості навчання майбутніх закрійників з теми «Проектування деталей крою жіночої сукні з ушивними рукавами» на творчому рівні.

Завдання:

1. Розглянути проблеми креативного навчання майбутнього закрійника;

2. Описати сучасні підходи до навчання творчості;

3. Розкрити ціль та зміст креативного навчання закрійника 5 розряду .

4. Побудувати дерево рішень як змісту креативного навчання;

5. Розглянути методи, засоби, форми креативного навчання закрійника 5 розряду;

6. Розробити евристичні питання.

1 РОЗДІЛ. ПРОБЛЕМИ КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ТВОРЧОСТІ

У психології під творчістю розуміється «діяльність, результатом якої є створення нових матеріальних і духовних цінностей». Воно передбачає наявність у особистості здібностей, мотивів, знань і умінь, завдяки яким створюється продукт, що відрізняється новизною, оригінальністю, унікальністю. Велику роль у творчості відіграють уява, інтуїція, потреба особистості в самоактуалізації, в розкритті і розширенні своїх творчих можливостей. Об'єктивною стороною творчості є креативність — творчі стан, винахідливість, продуктивна оригінальність мислення. [ 1 ]

Творчість-це самодіяльність суб'єкта з постановкою або вибором завдання, пошуком умов і способу її вирішення і створенням нового.

Творчість, зокрема винахідництво, — це форма втілення наукових ідей у?? технічні рішення. Винахідще незакінчена машина, матеріал або технологічний процес. Але це вже ідея, втілена в конкретну фізичну форму (опис, креслення, модель і т. п.), яка показує її здійсненність.

Креативні підходи до організації сучасного творчого навчання.

Для вирішення проблеми навчання творчості необхідно враховувати психофізіологічні передумови розвитку творчого потенціалу учнів. Для вирішення проблем навчання творчості існують певні підходи до процесу навчання.

Більшість дослідників вважає, що підхід включає три основні компоненти:

· Основні поняття, використовувані в процесі пізнання і перетворень ;

· Принципи як вихідні положення або головні правила здійснюваної діяльності ;

· Прийоми і методи побудови процесу пізнання або перетворення .

Сучасна педагогіка стає все більш гнучкою і дозволяє вчителям використовувати величезну кількість різноманітних методик навчання. Вибрати можна будь-яку — лише б вона була ефективна і не шкодила учню. Найпоширеніші методики навчання — це евристичний, особистісно-орієнтований, проблемний .

Одна з популярних інноваційних методик навчання — це евристичне навчання. Евристичне навчання — метод, за яким учні самі, за сприяння навідних питань вчителя, доходять до істини, наближаючись до вирішення заданого питання, теореми, завдання і т. п.

Евристичне навчання ставить своєю метою конструювання учнем власного сенсу, цілей і змісту освіти, а також процесу його організації, діагностики та усвідомлення. Особистий досвід учня стає компонентом його освіти, а зміст навчання створюється в процесі діяльності .

Недоліком евристичного навчання є збільшення затрат сил та часу у порівнянні з традиційними методами викладання матеріалу. Пояснити це можна зростанням частки самостійної роботи учнів.

Особистісно-орієнтований підхід — це концентрація уваги педагога на цілісній особистості людини, турбота про розвиток не тільки його інтелекту, громадянського почуття відповідальності, а й духовної особистості з емоційними, естетичними, творчими задатками і можливостями розвитку .

Мета особистісно-орієнтованої освіти — розвиток індивідуальних здібностей і створення умов для повноцінного розвитку наступних функцій індивідуума:

— здатність людини до вибору;

— вміння рефлексувати, оцінювати своє життя;

— пошук сенсу життя, творчість;

— формування образу особистості;

— відповідальність .

Недоліком цього підходу є те що в великій групі учнів вчителю дуже важко знайти до кожного свій підхід та розвивати індивідуальні здібності кожного учня, тому особистісно-орієнтований підхід ефективніше застосовувати у невеликих групах.

Проблемне навчання — організований викладачем спосіб активної взаємодії суб'єкта з проблемно-представленим змістом навчання, в ході якого він долучається до об'єктивних суперечностей наукового знання і способів їх вирішення. Вчиться мислити, творчо засвоювати знання.

Схема проблемного навчання, представляється як послідовність процедур, що включають: постановку викладачем навчально-проблемної задачі, створення для учнів проблемної ситуації; усвідомлення, прийняття і дозвіл виниклої проблеми, в процесі якого вони опановують узагальненими способами придбання нових знань; застосування даних способів для вирішення конкретних систем завдань. З використанням проблемного навчання в учнів формується висока самостійність вирішення поставлених завдань і проблем, формується пізнавальний інтерес чи особистісна мотивація, а також розвиваються здібності мислення.

Проблемне навчання має і певні недоліки. Його не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, непідготовленість суб'єктів навчального процесу.

У цій роботі буде використаний евристичний підхід. Для закрійників 5 розряду цей метод підходить якнайкраще, оскільки використовуючи його учні, майбутні закрійники, зможуть навчитися самостійно мислити, аналізувати, робити власні висновки і знаходити раціональні рішення перед поставленими проблеми. Також вони будуть мати змогу використовувати свої практичні знання для відповідей на теоретичні питання, це допоможе їм не тільки закріпити матеріал але й надасть перспективу самовираження.

2 РОЗДІЛ. ЦІЛИ І ЗМІСТ КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ЗАКРІЙНИКІВ ЗА ТЕМОЮ «ПРОЕКТУВАННЯ СУЧАСНОГО ЖІНОЧОЇ СУКНІ З УШИВНИМИ РУКАВАМИ». ПОБУДОВА ДЕРЕВА РІШЕНЬ ЯК ЗМІСТ КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ На сьогоднішній день підприємства працюють в жорстких умовах конкуренції. На ринку країни лідерами є ті підприємства, які своєчасно зуміли визначити напрями розвитку галузі, оснастили виробництво новим високотехнологічним обладнанням та постійно відстежують зміни та виявляють перспективи подальшого розвитку. Саме тому важливо виховувати спеціалістів не тільки за традиційною системою навчання, але й використовувати креативне навчання. Порівняльна характеристика традиційного та креативного навчання представлена у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2. 1


	Традиційне навчання	Креативне навчання
Цілі навчання	Це знання з конкретної області діяльності, вчить, як правильно їх застосовувати. При традиційному навчанні учню надаються конкретні завдання, на які він має дати конкретну відповідь, його навчають основним умінням і навичкам при розгляді стандартних ситуацій, які можуть зустрітися на шляху майбутнього фахівця. Від учня вимагається чітке знання предмета, термінології.	Спрямоване на самостійне добування знань учням. Студенту надаються завдання, на які немає конкретної відповіді і він повинен вирішити виниклу проблему використовуючи творче мислення. Студент повинен вміти оперувати вже отриманими знаннями для створення нових ідей. І головною особливістю креативного навчання є постійний розвиток, вміння мобілізуватися, адаптуватися до нових вимог і нових проблем, з якими він ще не стикався, вміти адекватно реагувати на такі ситуації та знаходити вихід.
Зміст навчання	Досвід людства, який передається наступним поколінням для засвоєння. Основним елементом традиційного змісту навчання є спеціально відібраний для засвоєння навчальний матеріал, який включає в себе інформацію, необхідну для формування репродуктивних знань і відповідних умінь та навичок, що формуються.	Система знань, умінь та навичок, які повинні бути засвоєні студентами, а також досвід творчої діяльності і емоційно-вольового відношення до миру. Зміст методик креативного навчання майбутніх інженерів технічних дисциплін повинен реалізовувати особистісний підхід, бути засобом розвитку здібностей студентів з одержання нових знань на основі врахування великої кількості фактів. Бути реконструйованим досвідом, що дозволить розвивати особистість майбутнього інженера, формувати досвід самостійної творчої діяльності інженера з врахуванням зв’язків пізнання з діяльністю, що дозволить відбирати об'єкти і процеси, які відповідають професійній діяльності інженера, також враховувати положення про оперативний перехід на інші види діяльності.

Тобто цілю традиційного навчання є отримання знань, умінь, навичок в конкретній галузі діяльності, вміння їх застосовувати, що включає підготовку до майбутньої спеціальності, тоді як креативного навчання — розвиток творчих здібностей людини, закріплення в його професійній свідомості установки на інновації, аналіз проблем і варіантів діяльності.

Зміст креативного навчання звичайно складається з 2 -х частин:

1. Базова (інваріантна) — матеріал дається викладачем за допомогою традиційних методів і форм.

2. Креативна (варіативна) — студенти самостійно створюють матеріал під керівництвом викладача. Кінцевий результат не знає навіть викладач.

Змісту традиційного та креативного навчання відрізняються різними підходами до навчання студентів. Традиційне має певні рамки і конкретні результати, а креативне передбачає конкретних вимог і результатів, зміст такого навчання передбачає постійний розвиток творчого мислення, а не повторення всім відомих істин і «правильних» відповідей .

У цій роботі вмістом креативного навчання є дерево рішень. Його базова частина складається з об'єкта, його уявлення, опису, постановки проблеми, причин її виникнення та сформульованої задачі .

Креативна частина дерева рішень містить технічні рішення, які спрямовані на вирішення поставленого завдання.

Базова частина змісту навчання майбутніх закрійників з теми «Побудова деталей креслень сучасної жіночої сукні з ушивними рукавами»


Об'єкт:	Проблема:	Завдання:
Літній трикотажна жіноча сукня з ушивними рукавами 1 — пілочка 2 — спинка 3 — Рукав 4 — Комір 5 — полотнище спідниці сукні	У даній моделі жіночого трикотажної сукні з ушивними рукавами жарко.	Знайти технічні рішення удосконалення та зміни моделі трикотажного жіночого плаття з ушивними рукавами що б у ньому не було жарко.
	Причини виникнення проблеми: — Крій, занадто прилеглий; — Тканина перешкоджає циркуляції повітря; — пілочка, спинка і комір сорочкового типу; — Велике скупчення товщинних швів таких як, виточки, бортик з ґудзиками, шов ушивання коміра і поперечний переріз в області талії. — Занадто вузька пройма і сам рукав; — Що не підходить довга вироби

Креативна частина змісту навчання майбутніх закрійників з теми «Побудова деталей креслень сучасної жіночої сукні з ушивними рукавами»


Тип вирішення проблеми	Технічні рішення вирішення проблеми	Плюси вирішення проблеми	Мінуси вирішення проблеми	Ілюстрація
1.Зміна конструкції	1.1.Видалити виточки в області талії	1.1.1.Зниження прилягання матеріалу до тіла	1.1.5.Зміна фасону	Мал. 1
		1.1.2.Підвищення циркуляції повітря під сукнею	1.1.6.Зменшення естетичного підкреслення жіночої фігури в області талії
		1.1.3.Підвищення зручності при динаміці руху
		1.1.4.Спрощення в розкрої та пошиті сукні
	1.2.Видалити комір з конструкції і змінивши величину та глибину горловини (варіанти а, б, в. мал.2)	1.2.1.Зменшення затрат та трудомісткості при розкрої та пошиті сукні	1.2.4.Сукня стане більш відкритою	Мал. 2 а б в
		1.2.2.Вільний доступ повітря до шкіри в області шиї та декольте	1.2.5.Зміниться призначення сукні з повсякденної на коктейльну сукню
		1.2.3.Свобода в русі шиї
	1.3.Збільшити радіус пройми та полотнище рукава	1.3.1.Зниження прилягання тканини в області пахв	1.3.4.Можливе провисання тканини в області пахв	Мал.3 До після
		1.3.2.Збільшення циркуляції повітря в області пахв	1.3.5.Збільшення небажаного об'єму рукава
		1.3.3.Надасть більше свободу при русі плечових суглобів	1.3.6.Об'ємний рукав підходить не всім типам жіночих фігур
	1.4.Видалити поперечний переріз, зробивши пілочку та спинку цільновикроїною з полотнищами юбки сукні	1.4.1.Зменшення трудомісткості в пошитті та розкрою	1.4.5.Естетична зміна в силуеті, не підкреслює грацію талії жінки	Мал.4
		1.4.2.Видалення потовщюючого шву в області талії
		1.4.3.Підвищення зручності при динаміці руху
		1.4.4.Підвищення циркуляції повітря під сукнею
	1.5.Зменшити довжину виробу	1.5.1Зменшення затрат на матеріал	1.5.3.Модель здебільш підходить молоді	Мал. 5
		1.5.2.Збільшення контакту з повітрям тіла в нижній частині тіла	1.5.4.Зміниться призначення сукні з повсякденної на коктейльну сукню
	1.6.Зміна силуету сукні (варіанти а, б, в мал.6)	1.6.1Зменшення прилягання тканини до тіла	1.6.4.Об'ємні форми силуету підходять не всім типам жіночих фігур	Мал. 6 а б в
		1.6.2.Збільшення свободи руху	1.6.5.Не підкреслює жіночі форми.
		1.6.3.Зменшення трудомісткості в конструюванні, розкрою та пошитті виробу
2.Зміна матеріалу	2.1.Замість трикотажу використати шифон	2.1.1.Сукня стане значно легшою	2.1.3.Використання підкладки, яке є обов’язковим в зв’язку з просвічуванням матеріалу
		2.1.2.Матеріал більше пропускає повітря	2.1.4Підвищення затрат на матеріал
			2.1.5Використання двох видів матеріалу може не вирішити проблему
			2.1.6.Ускладнення в обробці деталей в зв’язку з сипучість матеріла
	2.2.Замість трикотажу використати шовк	2.2.1.Сукня стане легшою	2.2.4.Значне збільшення затрат	;
		2.2.2.Матеріал більше пропускає повітря и майже не піддасться впливу кислот (людського поту)
		2.2.3.Зовнішній вигляд виробу стане більш розкішним	2.2.5.Ускладнення в обробці деталей в зв’язку з сипучість матеріла
	2.3.Замість трикотажу використати лляне полотно	2.3.1.Матеріал більше пропускає повітря и майже не піддасться впливу кислот (людського поту)	2.3.4.Збільшення затрат	;
			2.3.5.Зміна естетичного вигляду сукні, тканини виглядає більш грубою.
			2.3.6.Ускладнення в обробці деталей в зв’язку з сипучість матеріла.
	2.4.Замість трикотажу використати бавовну	2.3.2.Сукня стане легшою	2.3.7.Збільшення затрат.	;
		2.3.3.Матеріал більше пропускає повітря и майже не піддасться впливу кислот (людського поту)
3.Часткова заміна матеріалу	3.1.Деталі - пілочка, спинка та рукава зробити з більш легких матеріалів. Наприклад, шовк, сатин тощо	3.1.1.Більша циркуляція повітря в верхній частині виробу	3.1.2Додаткові затрати.	Мал. 7
			3.1.3Ускладнення в обробці деталей.
	3.2.Полотнище юбки сукні та рукава зробити з більш легких матеріалів. Наприклад, шовк, сатин тощо	3.2.1Модель більш відповідає сучасному напрямку моди	3.2.3.Додаткові затрати	Мал. 8
		3.2.2.Більша циркуляція повітря в верхній частині виробу	3.2.3.Ускладнення в обробці деталей

3 РОЗДІЛ. МЕТОДИ, ЗАСОБИ, ФОРМИ КРЕАТИВНОГО НАВЧАННЯ Розробка загально дидактичних методів навчання здійснювалася у поєднанні з активним розвитком теорії змісту освіти, кожний структурний компонент якого, відображаючи культуру суспільства (знання, вміння, навички; досвід творчої діяльності; досвід ставлень особистості), мас, як відомо, різні функції та різні рівні засвоєння: усвідомлене сприймання, осмислення, запам’ятовування і відтворення; застосування за зразком або у подібній ситуації, творче застосування знань і способів діяльності.

Метод навчання — це спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності. Класифікація методів навчання — це впорядкована за певною ознакою їх система. Дидактами розроблено десятки класифікацій методів навчання. Метод навчання є досить складним утворенням, має багато сторін, за кожною з яких методи можна групувати в системи. Відповідно до цього була створена класифікація методів навчання за рівнем включеності у продуктивну (творчу) діяльність — М.М.Скаткін, І.ЯЛернер. Залежно від рівня включеності учнів у продуктивну творчу діяльність, зростання ступеня самостійності учнів до класифікації віднесені такі методи: пояснювально-ілюстративний (інформаційно-рецептивний) — учитель пропонує готову інформацію, учні її сприймають і запам’ятовують.;, репродуктивний — учень виконує дії за зразком учителя; проблемного викладу — навчання через постановку проблеми; частково-пошуковий (евристичний); дослідницький. Ці методи відповідають різним рівням самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Серед існуючих методів найкраще розкриває творчий потенціал частково-пошуковий метод, тобто евристичний. Евристичне навчання — навчання, яке ставить метою конструювання учнем власного сенсу, цілей і змісту освіти, а також процесу його організації, діагностики та усвідомлення. Евристичне навчання для учня — безперервне відкриття нового.

Слід відзначити що евристичний метод має свої групи, тобто методи креативного навчання — це евристичні (ірраціональні) та логічні (раціональні).

Евристичний метод спираються на розвиток творчих здібностей на основі інтуїтивних процедур діяльності, фантазія, уява тощо. До них відноситься: метод мозкового штурму (оперативний метод вирішення проблеми на основі стимулювання творчої активності);метод евристичних запитань (учня шляхом ряду питань наводять на вирішення проблеми);метод аналогії (встановлює відношення еквівалентності (відповідності, схожості)між двома системами, що розглядаються, за деякими ознаками);метод інверсії(орієнтований на пошук ідей рішення творчої задачі в нових, несподіваних напрямках, найчастіше протилежних традиційним поглядам); метод емпатії (означає втілення людини в стан іншого об'єкта);асоціативні методи ;метод синектики (суміщення різнорідних елементів); метод букета проблем; метод порівняльних стратегій. Логічні методи основуються на логічних правилах класифікації аналізу та синтезу, узагальнення індукції та дедукції. До логічного методу відносяться: метод морфологічного аналізу; багатовимірних матриць; алгоритм рішення винахідських задач; функціонально-фізична методика конструювання.

В даній курсовій роботі буде використаній метод евристичних запитань, тому що цей метод доцільно застосовувати для збору додаткової інформації в умовах проблемної ситуації або впорядкування вже наявної інформації в самому процесі рішення творчої задачі. Евристичні питання служать додатковим стимулом, формують нові стратегії і тактики рішення творчої задачі .

Метод евристичних питань базується на наступних закономірностях і відповідних їм принципах:

1. Проблемності і оптимальності. Шляхом мистецьки поставлених питань проблемність задачі знижується до оптимального рівня.

2. Дроблення інформації (евристичні питання дозволяють здійснити розбивку задачі на підзадачі) .

3. Визначення мети (кожен новий евристичний питання формує нову стратегію — мета діяльності) .

Гідність методу евристичних питань полягає в його простоті й ефективності для вирішення будь-яких завдань. Евристичні питання особливо розвивають інтуїцію мислення, таку логічну схему рішення творчих завдань. Недоліки та обмеження цього методу полягають в тому, що він не дає особливо оригінальних ідей і рішень і, як інші евристичні методи, не гарантує абсолютного успіху у вирішенні творчих завдань.

Засоби навчання — це різноманітні матеріали і знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно і за коротший час досягаються визначені цілі навчання. До засобів навчання належать: підручники, навчальні посібники, дидактичні матеріали, технічні засоби (ТЗН), обладнання, станки, навчальні кабінети, лабораторії, ЕОМ, ТБ та інші засоби масової комунікації. Засобами навчання можуть також слугувати реальні об'єкти, виробництво, споруди. Для творчого розвитку студентів необхідні засоби які спонукали до мислення, надихали на створення чогось нового. Саме тому в даній курсовій роботі був використаний плакат з конструкцією сукні та власне сам виріб, як засіб навчання.

Форма навчання — характер орієнтації діяльності. В основі форми лежить провідний метод. Форми навчання бувають конкретними (урок, домашня робота, факультативні заняття, курсові, консультації, додоткові заняття, тощо) та загальними.

Форма організації навчання — це зовнішній вияв узгодженої діяльності учителя та учнів, яка здійснюється в певному порядку і режимі. Форми організації навчання класифікуються за різними критеріями: за кількістю учнів — індивідуальні форми навчання, мікрогрупові, групові, колективні, масові форми навчання; за місцем навчання — шкільні форми: урок, робота в майстерні, на пришкільній дослідній ділянці, в лабораторії тощо; позашкільні форми: екскурсія, домашня самостійна робота, заняття на підприємстві; 3) за часом навчання — урочні і позаурочні: факультативні, предметні гуртки, олімпіади, предметні вечори та інші; за дидактичною метою — форми теоретичного навчання (лекція, факультатив, гурток), комбінованого, або змішаного навчання (урок, семінар, домашня робота, консультація), практичного (практикуми) і трудового навчання (праця в майстернях, у спеціальних класах, тощо);за тривалістю часу навчання — класичний урок (45 хв.), спарені заняття (90 хв.), спарені скорочені заняття (70 хв.), а також уроки «без дзвінків».

В курсовій роботі використана форма навчання — урок, тому що він дає можливість провести колективно обмін творчими думками при вирішенні поставленої задачі.

4 РОЗДІЛ. ЕВРЕСТИЧНІ ПИТАННЯ


№	№ за креативною частиною дерева рішень	Евристичні питання	Очікувана відповідь
		Що можна змінити в сукні для його полегшення не змінюючи матеріал?	конструкцію крою сукні.
	1.1	Де в даній моделі найбільше скупчення вузлів швів?	найбільше скупчення вузлів швів в області талиї та в верхній частині виробу (комір) .
		На вашу думку скупчення вузлів швів впливає на циркуляцію повітря під сукнею? якщо так то обґрунтуйте відповідь	Так, тому що в даній моделі скупчення вузлів швів прилягають до тіла, за рахунок накладення матеріалу та його фізичних властивостей циркуляція повітря значно зменшиться.
		Що можна змінити щоб підвищити циркуляцію в області талії?	Прибрати талеві виточки.
	1.1.1	Що трапиться з прилягання матеріалу до тіла якщо видалити талієві виточки?	Зниження прилягання матеріалу до тіла.
	1.1.2	Як зміниться циркуляція повітря по відношенню до тіла ?	Підвищиться циркуляції повітря під сукнею.
	1.1.3	Як зміниться динаміка руху тіла ?	Підвищиться зручності при динаміці руху.
	1.1.4	Видалення талієвих виточок зміє об'єм роботи? Якщо так то чому?	Так, бо це спрощення в розкрої та пошиті сукні.
	1.1.5	Що тягне за собою видалення талієвих виточок?	Зміну фасону, силуету.
	1.1.6	Як видалення талієвих виточок вплине на естетичний вид виробу?	Зменшення естетичного підкреслення жіночої фігури в області талії.
	1.2	Як можна змінити конструкцію, щоб підвищити циркуляцію в області горловини?	Видалити комір з конструкції, змінити величину та глибину горловини.
		Які основні види декольте горловин ви знаєте?	V-образний, округлий, прямий.
	1.2.1	Що тягне за собою зменшення обсягу матеріалу та розкрою деталей?	Зменшення затрат та трудомісткості при розкрої та пошиті сукні.
	1.2.2	Що нам дасть відкрита зона декольте?	Вільний доступ повітря до шкіри в області шиї та декольте.
	1.2.3	Які будуть зміни в динаміці руху при вдалині коміра з конструкції та зміни величини та глибини горловини?	Свобода в русі шиї.
	1.2.4	Якою стане сукня за відсутності коміра і поглибленням декольте?	Сукня стане більш відкритою.
	1.2.5	Як зміниться призначення сукні за відсутності коміра і поглибленням декольте?	з повсякденної зміниться на коктейльну сукню.
	1.3	Яка область тіла людини найбільше потерпає в спекотну погоду?	Область паху.
		Як можна змінити конструкцію сукні в області паху?	Збільшити радіус пройми та полотнище рукава.
	1.3.1	Що трапиться з приляганням якщо збільшити радіус пройми та полотнище рукава?	Зниження прилягання тканини в області пахв.
	1.3.2	Які зміни в циркуляції повітря якщо збільшити радіус пройми та полотнище рукава?	Збільшення циркуляції повітря в області пахв.
	1.3.3	Як зміниться динаміка руху тіла якщо збільшити радіус пройми та полотнище рукава?	Підвищення циркуляції повітря під сукнею.
	1.3.4	Враховуючі фізичні властивості трикотажу що тягне за собою збільшення радіусу пройми та полотнище рукава?	Можливе провисання тканини в області пахв.
	1.3.5	Що може бути небажаним при збільшенні радіусу пройми та полотнище рукава?	Збільшення об'єму рукава.
	1.3.6	Об'ємний рукав підходить всім типам фігур жінок?	Об'ємний рукав підходить не всім типам жіночих фігур.
	1.4	Як ще можна спростити конструкцію даної сукні?	Видалити поперечний переріз, зробивши пілочку та спинку цільновикроїною з полотнищами юбки сукні.
	1.4.1	Що стане з трудомісткістю при видалені поперечного перерізу?	Зменшиться трудомісткості в пошитті та розкрою сукні.
	1.4.2	Що означає видалення поперечного перерізу в даній моделі сукні?	Видалення потовщюючого шву в області талії.
	1.4.3	К вплине видалення поперечного перерізу в даній моделі сукні на динаміку руху?	Підвищення зручності при динаміці руху.
	1.4.4	Що стане з циркуляцією повітря при видаленні потовщюючого шву в області талії?	Підвищення циркуляції повітря під сукнею.
	1.4.5	Яка буде естетична зміна в силуеті при видалення поперечного перерізу?	Не буду підкреслювати грацію талії жінки.
	1.5	Як можна спростити низ конструкції сукні?	Зменшити довжину виробу.
	1.5.1	Що тягне за собою скорочення матеріалу, якщо зменшити довжину виробу?	Зменшення затрат на матеріал
	1.5.2	Що стане з циркуляцією повітря при зменшені довжини сукні?	Збільшення контакту з повітрям тіла в нижній частині тіла
	1.5.3	При зменшені довжини, сукня буде підходити всім жінкам?	Модель здебільш підходить молоді
	1.5.4	Як зміниться призначення сукні з зменшенням її довжини?	Зміниться призначення сукні з повсякденної на коктейльну сукню
	1.6	Як ще можна змінити конструкцію прилягаючої сукні??	Змінити силует.
		Які види силуетів вам відомі?	трапецієподібний, овальний, прямий.
	1.6.1	Зі зміною силуету як зміниться прилягання сукні?	Зменшиться прилягання тканини до тіла.
	1.6.2	Що стане з динамікою руху людини зі зміною силуету сукні?	Збільшення свободи руху.
	1.6.3	Що тягне за собою спрощення конструкції сукні?	Зменшення трудомісткості в конструюванні, розкрою та пошитті виробу.
	1.6.4	Всім типом жіночої фігури підходять трапецієподібний, овальний та прямий вид силуетів?	Об'ємні форми силуету підходять не всім типам жіночих фігур.
	1.6.5	Чому трапецієподібний, овальний та прямий вид силуетів менше затребуваний у жінок?	Тому що не підкреслють жіночі форми.
		Які зміни окрім конструкції можна змінити для полегшення сукню?	Замінити матеріал на більш легкий.
		Якийм легким матеріалом можна замінити трикотаж	Шифон, льон, бавовна, шовк.
	2.1	Який матеріал буде найлегшим та не відрізнятись за ціною — Шифон, льон, бавовна, шовк?	Замість трикотажу використати шифон.
	2.1.1	Що стане з сукнею якщо замінити трикотаж на шифон?	Сукня стане значно легшою.
	2.1.2	Яка характерна риса матеріалу шифону ?	Прозорість
		Використання чого є обов’язковим при використані шифону?	Використання підкладки, яке є обов’язковим в зв’язку з просвічуванням матеріалу.
	2.1.3	Що тягне за собою використання двох видів матеріалів?	Додаткові затрати, та не вирішення поставленої проблеми
	2.1.4	Як зміна матеріалу вплине на обробку деталей?	Ускладнення в обробці деталей в зв’язку з сипучість матеріла.
	2.2	Яким природнім матеріалом тваринного походження можна замінити трикотаж?	Замість трикотажу використати шовк.
	2.2.1	Що стане з сукнею якщо замінити трикотаж на шовк?	Сукня стане легшою.
	2.2.2	Які найголовніші фізичні властивості шовку?	Матеріал більше пропускає повітря и майже не піддасться впливу кислот (людського поту)
	2.2.3	Як зміниться зовнішній вид сукні?	Зовнішній вигляд виробу стане більш розкішним, дорожчім .
	2.2.4	Що стане з затратами на матеріал якщо замінити трикотаж на шовк?	Значне збільшення затрат
	2.2.5	Як зміна матеріалу на шовк вплине на обробку деталей?	Ускладнене обробку деталей в зв’язку з сипучість матеріла.
	2.3	Яким природнім матеріалом рослинного походження можна замінити трикотаж?	Замість трикотажу використати лляне полотно.
	2.3.1	Які найголовніші фізичні властивості лляного полотна?	Матеріал більше пропускає повітря и майже не піддасться впливу кислот (людського поту).
	2.3.2	Що стане з затратами на матеріал якщо замінити трикотаж на лляне полотно?	Затрати на матеріал збільшаться.
	2.3.3	Як зміниться естетичний вид сукні?	Тканина сукні на вигляд більш груба
	2.3.4	Як зміна матеріалу на лляне полотно вплине на обробку деталей?	Ускладнення в обробці деталей в зв’язку з сипучість матеріла.
	2.4	Яким найчастіше природнім матеріалом заміняють трикотаж?	Замість трикотажу використовують бавовну.
	2.4.1	Що стане з сукнею якщо замінити трикотаж на бавовну?	Сукня стане легшою.
	2.4.2	Які найголовніші фізичні властивості бавовни?	Матеріал більше пропускає повітря и майже не піддасться впливу кислот (людського поту)
	2.4.3	Що стане з затратами на матеріал якщо замінити трикотаж на бавовну?	Затрати на матеріал збільшаться.
		Як ще можна полегшити сукню не міняючи матеріал на всіх деталях крою сукні?	Частково замінити матеріал.
	3.1	В яких основних деталях можна замінити матеріал?	Деталі - пілочка, спинка та рукава.
	3.1.1	Що дасть нам зміна матеріалу в деталях пілочка, спинка та рукава	Більшу циркуляцію повітря в верхній частині виробу.
	3.1.2	Що тягне за собою використання двох видів матеріалу?	Додаткові затрати, ускладнення в обробці деталей.
	3.2	В яких деталі крою можна замінити матеріал з урахуванням сучасного напряму моди?	Полотнище юбки сукні та рукава.
	3.2.1	Що дасть нам зміна матеріалу в деталях полотнища юбки сукні та рукав?	Більша циркуляція повітря в верхній частині виробу
	3.2.2	Що тягне за собою використання двох видів матеріалу?	Додаткові затрати
	3.2.3	Як вплине використання двох видів матеріалу на обробку?	Ускладнене обробку деталей

ВИСНОВОК Ця курсова робота розроблена з метою — підвищення якості навчання майбутніх закрійників 5 розряду з дисципліни «Конструювання одягу» на творчому рівні. У результаті дослідження було визначено зміст, форми, методи і засоби креативного навчання.

Елементи творчості в закрійників 5 розряду проявляються при вирішенні життєвих завдань, тому нестандартний підхід при проектуванні виробів сприятиме якісному засвоєнню навчального матеріалу, а внаслідок чого і оволодінні предмета в цілому.

У даному курсовому проекті змістом навчання є «древо рішень». Дерево рішень — один з методів аналізу даних (зокрема, вирішення завдань класифікації) та побудови моделей прийняття рішень. Викладач будує його сам для себе для проведення заняття. Всі знання сформувати в учнів неможливо, тому зміст креативного навчання звичайно складається з інваріативної (базової) частини і варіативної (креативної частини).

Найбільш раціональним методом формування творчих здібностей у майбутніх спеціалістів є евристичний метод, так як він спирається на інтуїцію, досвід суб'єкта і дозволяє вирішити сформульовану проблему або завдання завдяки логічному мисленню учнів Таким чином, розвиток творчих здібностей у майбутніх фахівців сприяє досягненню ними професійного успіху у проектуванні одягу. Оскільки вони здатні самостійно засвоювати матеріал і запам’ятовувати більший обсяг інформації, так як учні проговорюють і створюють гілки «дерева рішення» вони здатні запам’ятовувати до 90% інформації отриманої на уроці .

В ході виконання курсової роботи зроблено висновок, що традиційного навчання не достатньо для максимальної підготовки майбутніх спеціалістів. Важливо пам’ятати, що в сучасному світі найбільше цінуються прогресивні та ініціативні робітники здатні швидко адаптуватися до різних умом, фахівці які можуть створити щось нове. Креативна освіта дає змогу сформувати навички у майбутнього фахівця, які допоможуть йому в майбутньому не боятися мислити нестандартно, проявляти та реалізовувати свої ідеї в життя.

СПИСИК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ креативний навчання творчість закрійник

1. Чус А. В., Данченко В. Н. Основы технического творчества Электронный ресурс: http://www.twirpx.com/file/46 405/

2. Григорьянц С. В. Формирование профессионального самоопределения подростков в процессе технического творчества Ставрополь: СГУ, 2005. — 147 с. Диссертация на соискание ученой степени кандидата

педагогических наук. Специальность — 13.00.01 — общая педагогика, история педагогики и образования. (На правах рукописи). Научный руководитель — доктор педагогических наук, профессор В. И. Горовая.

3. Методы технического творчества Г. Я. Буш Издательство «Лиесма», г. Рига, 1972

4. Федорова Т. С. Творчество в образовании: Учебное пособие для студентов инженерно-педагогической специальности АлтГТУ. — Барнаул: Изд-во ЦД иИО, 2006. — 134 с.

5. Коваленко О. Е. Методика профессионального обучения: Учеб. для студ. высш. учеб. зав. / Нар. укр. акад. — Х.: Изд — во НУА, 2005.

6. http://www.physicam.ru/pedtech/3/69.htm

7. http://psihotesti.ru/gloss/tag/tsel/

8. Хуторской А. В. Эвристическое обучение: Теория, методология, практика. М., 1998.

9. Голубчикова М. Г. От творчества учителя к творчеству ученика: путеводитель по продуктивному обучению. — Иркутск: изд-во ГОУ ВПО «ИГПУ», 2004. — 91 с.

10. Хуторской, А. В. Дидактическая эвристика: Теория и техноло-гия креативного обучения / А. В. Хуторской. — М.: Изд-во МГУ, 2003. — 416.

11. http://ru.wikipedia.org

Показати весь текст

Заповнити форму поточною роботою