Поняття самопрезентації. 
Нікнейми користувачів соціальної мережі "ВКонтакті" як елемент вербальної самореалізації

Самопрезентація — відносно нове поняття в соціальній психології, хоча й досліджується з кінця минулого століття.

Більшість дослідників самопрезентації в соціології дотримуються визначення, запропонованого Ж. Тедеші, що самопрезентація — це зумисна й усвідомлювана поведінка особистості, спрямована на створення в оточуючих певного враження [25]. Соціально-психологічний словник М. Чапки подає найбільш повне визначення самопрезентації: це «вміння людини подати з найкращого боку себе, свої знання та вміння таким чином, щоб сконцентрувати увагу оточуючих, партнерів по спілкуванню на таких своїх рисах, які найбільше їм імпонують. Займаючись самопрезентацією, людина повинна в умовах конкуренції виділитися серед тих людей, яких вона оцінює як рівних собі, представити себе людиною рівною за статусом тим, хто досяг якогось успіху і є законодавцем якоїсь моди: подати себе в найбільш вигідному світлі, створити гідний образ, який сподобався б оточуючим, іноді дещо перебільшуючи свої можливості й досягнення» [24:386].

Розглянемо поняття самопрезентації в сучасній лінгвістиці.

Х. Турецька з? ясувала, що віртуальна самопрезентація створюється для реалізації та вираження тих граней особистості, які не можуть бути реалізовані в реальному житті. Дослідниця визначає віртуальну самопрезентацію як створення бажаного Я-образу, який може суттєво відрізнятися від Я-реального. Можливо це завдяки унікальним властивостям Інтернету: анонімності, неможливості фізичної ідентифікації тощо [26:6].

О. Лутовінова відзначає, що самопрезентація є одним з основних комунікативних виявів Інтернет-користувача. Це сукупність вербальних і невербальних компонентів, спрямованих віртуальною особистістю на формування певного враження про себе в співрозмовника. Мережевий нік є аналогом імені, за яким людину знають у реальності [18:66].

Обираючи собі найменування, користувач вкладає певне значення у свій нік. Під час вибору нікнейму (віртуального псевдоніма) завжди наявна спроба що-небудь виразити, представити себе певним чином. Позиціонують себе користувачі по-різному: одні вибирають природну самопрезентацію, інші - штучну.

Природна самопрензентація — це неконтрольована презентація, яка зумовлена психофізіологічними особливостями людини, її соціальним становищем.

Штучна презентація — акцентує увагу на вигаданому іміджі користувача, який не збігається з дійсністю. Причому користувач презентує себе з вигідної для себе позиції за допомогою створених ним текстів. Таким чином, текст і людина, яка створила його, стають тотожними, адже немає нічого, окрім тексту [5:63−67].

О. Жичкіна та Є. Бєлінська у зв’язку з цим зазначають: «Окрім нових можливостей належності до соціальних категорій, мережева комунікація, завдяки таким особливостям, як анонімність, невидимість і безпечність, породжує такий наслідок — вона дає користувачам можливість створювати мережеву ідентичність повністю за своїм вибором. Невидимість надає можливість змінювати зовнішній облік, повністю редукувати невербальні прояви і, врешті, майже абсолютно керувати враженням про себе» [10: 21].

Основним засобом самопрезентації є віртуальне ім?я — нікнейм (нік, ніконім).

Отже, нині феномен самопрезентації в сучасній лінгвістиці вивчається достатньо активно. В проаналізованій літературі вживаються терміни: самопрезентація, самопред’явлення, саморозкриття, самовираження, управління враженнями, самоподача. Важливою, але малодослідженою є проблема справжності - штучності образу «Я» в самопрезентації. Презетнація може бути природною, яка створює Я-образ, що відповідає дійсності, та штучною, яка створює Я-образ, що суттєво відрізняється від реального. Малодослідженими, але дуже цікавими та перспективними напрями вивчення самопрезентації є особливості самопрезентації за допомогою нікнейму.