Організація технічного сервісу автомобіля КрАЗ-65032

— 2 ;

— 2 ;

Зміст

Зміст

Вступ

1. Основні чинники, що визначають організацію технічного обслуговування автомобілів

Економічно-географічна характеристика м. Києва

Режим роботи виробничих підрозділів підприємства

Загальне проектне рішення

Вибір і коригування нормативів для проектування АТП

2. Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю

технічних діянь

Розрахунок виробничої програми РОВ в одиницях праці

Розрахунок виробничої програми РОВ у грошовому виразі

Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт

Розрахунок програми виробничих підрозділів РОВ

3. Розрахунок чисельності виконавців робіт

Визначення чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу

Організація праці у виробничих підрозділах

4. Організація технологічного процесу технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів

Обґрунтування і вибір методу технічного обслуговування автомобілів

Розрахунок потокових ліній для ТО автомобілів

Визначення необхідної кількості робочих постів для ТО і ПР автомобілів

Обґрунтування і вибір методу ПР автомобілів

Обґрунтування організаційних форм побудови

технологічного процесу обслуговування і ПР автомобілів

Визначення площ виробничих приміщень підприємств

5. Організація зберігання автомобілів

6. Організація зберігання технічного майна

7. Організація заправлення автомобілів

8. Планування робот з ТО і ПР автомобілів

9. Техніко-економічне оцінювання прийнятих рішень

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Суспільно-економічні зміни, що відбуваються в народному господарстві України знаходять всій відбиток і на автомобільному транспорті. За останні роки досягнута збалансованість між попитом і пропозицією транспортних послуг таке положення обумовлене удосконаленням правових відносин, а саме, надання підприємствам повної свободи при укладанні договорів з замовниками. Застосування договірних цін забезпечила транспортникам рентабельність, що сприяло пожвавленню перевозок і покращенню матеріально-технічного оснащення транспортників.

Транспорт є найважливішим чинником ефективного розвитку економіки. Становлення ринкових економічних відносин підсилює цю роль транспорту, тому що при його особистій участі формуються регіональні товарні ринки. Стає більш актуальної головна задача транспорту — прискорення обороту матеріальних цінностей, доставки готової продукції, перевезення людей. Тому що це прямо торкається економічних інтересів як виробників, так і споживачів.

Автомобільний транспорт займає значне місце в пасажирських і вантажних перевезеннях. Так, по обсязі перевезень вантажів він стабільно перевершує залізничний транспорт у 4,5−5 разів, а по обсязі перевезень пасаж-рів — у 5−6 разів. Автобусним транспортом перевозиться практично стільки ж пасажирів, скільки всіма іншими видами транспорту (тролейбусним, залізничним, таксомоторним легкової, морським, річковим, авіаційним) разом узятими. Загальна довжина доріг і вулиць із твердим покриттям, включаючи довжину вулиць-набережних у містах і селищах міського типу, перевищує чверть мільйона кілометрів. Автомобільний транспорт домінує у вантажних перевезеннях на короткі відстані (середня відстань перевезення 1 т вантажів -* близько 20 км), від дверей — до дверей, забезпечуючи при цьому практично повну гарантію схоронності вантажу, терміновість і надійність перевезень. Численні автотранспортні підприємства мають досить повно укомплектовану виробничу базу і розгалужену мережу інфраструктурних об'єктів: автовокзалів, автостанцій, транспортно-експедиційних підприємств, терміналів і т.п.

Разом з тим, автомобільні дороги України не відповідають європейським стандартам за багатьма показниками, зокрема таким як: швидкість пересування, навантаження на вісь, забезпеченість сучасними дорожніми знаками і разом-міткою, необхідною кількістю пунктів технічної і медичної допомоги, харчування і відпочинку, заправлення паливом і мастилом, телефонного зв’язку й ін. Практично відсутні дороги 1 категорії з багаторядним рухом на високих швидкостях. Значного поліпшення вимагає матеріально-технічна база організацій, що здійснюють розвиток і обслуговування автомобільної транспортної мережі.

Територія України, особливо в її західній частині, знаходиться на перехресті транспортних коридорів, що з'єднують країни Південно-Східної і Північно-Західної Європи, тому з подальшим розвитком ринкових відносин, зі становленням численних підприємницьких структур варто очікувати значного підвищення ролі автотранспорту в оперативних, гарантованих очікувати і безпечних у відношенні схоронності вантажів перевезеннях. Шляхово-транспортний комплекс України — одне з найбільших ланків її економіки. У ньому зайнято 8% загальної чисельності робітників і службовців, 13,6% основних виробничих фондів. Вантажообіг транспорту загального користування склав у 1998 році 3146 млрд. грн в рік. Непродуктивні транспортні витрати України від недосконалості транспортної галузі дуже великі. Тільки від ДТП загальний збиток у 1997 році за рахунок загибелі і поранення людей склав 5% валового національного продукту. Алі в жорстко централізованій економіці ці втрати були малопомітні для платника податків, оскільки розплачувалися усі. Якщо стара економіка мирилася з недосконалістю транспортної галузі, те нову економіку такий її стан задовольнити не може. Нові економічні структури не довіряють існуючої транспортної галузі, оскільки державний транспорт об'єктивно не може працювати так, як це потрібно новим клієнтам.

Фахівці вважають, що на даному етапі державного будівництва нової України будь-які удосконалення в сфері виробництва, розподілу, реалізації, споживання, у фінансово — кредитній системі й ін. до реальних успіхів не приведуть, якщо з випередженням не буде удосконалена транспортна галузь економіки. Підвищення ефективності автомобільних перевезень вантажів зв’язано з технічним удосконаленням рухливого складу автомобільного транспорту і вантажно-розвантажувальних засобів, упровадженням прогресивної технології удосконалюванням організації пера-візки вантажів. Технічні удосконалення дозволяють збільшити швидкість Рухові рухливого складу, скоротити простої під погрузочно-розвантажувальними операціями, збільшити обсяг партії перевози-мого вантажу і т.д.

Мабуть, сьогодні в світі не знайдеться жодного фахівця в галузі експлуатації, який би стверджував, що ремонт машин є економічно невигідним і недоцільним

Основні чинники, що визначають

організацію технічного обслуговування автомобілів

Ефективність і якість роботи технічних служб АТП залежить від декількох груп чинників:

— зумовлених зовнішніми причинами (вік рухомого складу, забезпеченість запасними частинами і матеріалами, задоволення потреби в КР автомобілів та їхніх агрегатів)

— залежних від якості матеріалів, що використовуються при виготовлення деталей

— залежних від працівників автотранспорту (стан виробничої бази підприємства, рівень кваліфікації виконавців робіт, досконалість технологічних процесів, системи управління підприємством).

— умов експлуатації автомобілів (дорожні, транспортні і кліматичні умови)

Економічно-географічна характеристика

АТП розташовується в м. Києві у зоні помірного клімату з помірною агресивністю навколишнього середовища — автомобіль працює в 1 категорії умов експлуатації. Тривалість зими — 4 місяці, середня температура січня -6,2⁰С, літа — 8 місяців, середня температура липня +19,3⁰С. Домінуючий напрям вітру — північно-східний, середньорічна кількість опадів — 50 мм. Клімат середньоконтинентальний, рельєф місцевості - слабогорбистий.

Київ — це великий транспортний вузол, через нього проходять річний шлях, повітряні магістралі, автомобільні дороги Львів — Ростов-на-Дону та Гомель — Кишинів, залізнодорожні шляхи прокладені в усі напрями — на Москву, Прагу, Кишинів, Брест, Санкт-Петербург.

Парк вантажного АТП складається з 300 автомобілів марки КрАЗ-65 032

АТП працює по перерваному шестиденному робочому тижні. Середній пробіг з вантажем за їздку складає 39 км., середньодобовий пробіг автомобіля складає 0,16 тис. км. із середнім пробігом по відношенню до ресурсу з початку експлуатації - 30−35Lp до першого КР Вантажно-розвантажувальні роботи виробляються механізованим способом. Середній коефіцієнт використання пробігу дорівнює 0,68. Коефіцієнт випуску автомобілів на лінію складає 0,73.

Автомобіль експлуатується в міській та заміській зоні на дорогах з удосконаленим покриттям: асфальт, цементобетон, асфальтобетон. Середня технічна швидкість дорівнює 60 км/год, але тому що автомобіль працює у заміській зоні, те середня технічна швидкість знижується на 15% і складає 51 км/ч.

Збереження автомобілів здійснюється на відкритій площадці без підігріву. АТП виконує вантажні централізовані заміські перевезення будівельних вантажів. Номенклатура вантажів, перевезених АТП, дана в таблиці 1.

Номенклатура перевезених вантажів.

Таблиця 1.

Режим роботи виробничих підрозділів підприємства

Високоякісне та вчасне виконання технічних дій в багато чому залежить від раціонального режиму роботи підрозділів технічної служби АТП.

Режим роботи рухомого складу приймають виходячи з призначення автомобілів і місця розміщення підприємства, враховуючи законодавство і фактичне використання рухомого складу загального користування. Він визначає режим роботи всіх зон і підрозділів підприємства. Якщо автомобілі працюють на лінії в денний час, то зона ЩО має працювати в 1,5−2 зміни, починаючи з моменту повернення рухомого складу в парк ТО організовують в між змінний час, в 1−2 зміни, залежно від пропускної здатності автомобілів. У зоні ТО-2 та ПР організовують 2−3 зміни, причому в денну і вечірню зміни, ПР здійснюють майже цілодобово. У нічний час виконують роботи з ПР автомобілів тільки малої трудомісткості, замінюючи несправні деталі, механізми, системи і агрегати з метою підготовки рухомого складу до вчасного виходу на лінію.

Кількість змін, час початку і кінця роботи зон узгоджується з графіком роботи автомобілів

Режим роботи виробничих підрозділів АТП

Таблиця 2

Загальне проектне рішення

У зв’язку з тим, що технічні характеристики автомобілів впливають на цілий ряд рішень під час організації технічного обслуговування і поточного ремонту, необхідно скласти коротку експлуатаційно-технічну характеристику автомобіля, яка наведена в таблиці 3

Коротка експлуатаційно-технічна характеристика

Таблиця 3

Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві — пропорційність, безперервність і ритмічність.

Пропорційність — передумова рівномірної роботи підприємства. Вона забезпечує безперебійний хід виробництва, виключає перевантаження одних дільниць і недовикористання потужностей інших.

Безперервність виробництва передбачає скорочення всіх перерв як у використанні трудових і технічних ресурсів, так і у просування предметів праці в процесі виробництва.

Ритмічність (рівномірність випуску продукції) має важливе значення для забезпечення повного інтенсивного і екстенсивного використання обладнання та раціонального використання робочого часу.

Технологічний процес ТО і ремонту автомобілів — частина виробничого процесу технічної підготовки автомобілів — становить суму діянь щодо зміни розміру, форми, стану і взаємного розміщення предметів праці. Технологічний процес технічної підготовки автомобілів полягає в наступному .

Автомобілі, що прибувають, проходять КПП, де їх оглядає черговий механік. При цьому перевіряють комплектність і зовнішній вигляд автомобіля, аналізують технічний стан.

Після огляду справні автомобілі направляють на ЩО, а потім на зберігання. Щоденне технічне обслуговування включає в себе:

а). Контрольно-оглядові операції що їх виконують візуально. Виконують на КПП, так як не потребують діагностичного обладнання.

б). Контрольно-діагностичні операції щодо перевірки вузлів, які впливають на безпеку руху. Виконують у спеціалізованих підрозділів експрес-діагностики, роль яких мають виконувати дільниці Д-1, під якою розуміють діагностування прискореним методом обмеженої кількості параметрів основних механізмів і систем, відмовлення яких може спричинити аварійну ситуацію.

в).Санітарна обробка кузова. Здійснюється відповідно до вимог та інструкцій на перевезення даного виду вантажу.

г).Заправляння паливом, маслом і охолодною рідиною. Виконуються за потребою.

У разі потреби деякі автомобілі після ЩО надходять у зону ТО (за направленням чергового механіка або згідно графіка). Технічні обслуговування ТО-1 і ТО-2 — це проведення робіт, спрямованих на попередження та виявлення несправностей, зниження інтенсивності погіршення параметрів технічного стану, економія палива та мастил, зменшення негативного впливу на навколишнє середовище.

А після цього на Д-1 для діагностування прискореним методом обмеженої кількості параметрів основних механізмів і систем, відмовлення яких може спричинити аварійну ситуацію. На АТП Д-1розглядають як прикінцевий вид діяння після виконання ТО-1, ТО-2 і ПР автомобілів.

Справні автомобілі направляють на стоянку. І разі виявлення на Д-1 несправностей автомобіль направляють на ПР. Поточний ремонт призначений для забезпечення роботоздатності рухомого складу з відновленням або заміною окремих агрегатів (крім базових), виконується за потребою, згідно з результатами діагностування. До поточного ремонту належить заміна не більше двох агрегатів, крім кузова і рами.

Після ПР, якщо потрібно, повторюють діагностування, устаткування для якого знаходиться на дільниці ПР. залежно від місця виконання, всі роботи поділені на чотири групи:

1. зверху — над оглядовою канавою

2. знизу — із оглядової канави

3. у кабіні

4. біля пульта ТО-1 виконується на потоковій лінії з несучим конвеєром. На лінії чотири робочих місця:

1-й підготовчий пост — пост підпори, на яких виконуються підготовчі роботи, він відокремлений підйомними воротами, щоб зменшити загазованість в робочій зоні.

2-й пост — ТО двигуна і коробки передач

3-й пост — ТО решти агрегатів і вузлів

4-й пост — мастильно-заправні роботи Перед ТО-2 автомобілі піддаються попередньому діагностуванню Д-2. у разі потреби Д-2 можна виконувати і перед ПР. Мета попереднього діагностування — дістати характеристики щодо потужності і економічності автомобіля, виявити несправності, визначити способи і місце усунення їх. На дільницю Д-2 автомобілі надходять після діагностування за графіком. Після діагностування справні автомобілі надходять на ТО-2. на дільниці То-2 провадяться ремонті операції з трудомісткістю не більше 30−40 люд.-год. автомобілі з трудомісткішим ремонтом направляються на ПР. Після чого автомобілі направляються на стоянку. Усі автомобілі після ТО-2 проходять Д-1, і якщо претензій немає, дозволяється експлуатація.

ТО-2 виконується на паралельних проїзних постах, що дає можливість скоротити втрати часу і повніше завантаження обладнання, так як робітники можуть перейти через тунелі з поста на пост.

Робочий пост — це ділянка виробничої площі, призначена для розміщення автомобіля, яка включає в себе декілька робочих місць для проведення ТО і ремонту автомобілів. За конструкцією і технологічною оснащеністю робочі пости поділяють на чотири групи, в нашому випадку робочі пости знаходяться на оглядових канавах, оснащених підйомниками, в цьому випадку забезпечується повний доступ до автомобіля зверху і знизу; а також оснащені спеціалізованими стендовими обладнаннями (використовуються для перевірки і регулювання світла фар, кутів установлення керованих коліс, гальмівної системи, балансування коліс, відновлення герметичних параметрів. Монтажу-демонтажу шин). Робочі пости проїзні. А по організації виробництва — спеціалізовані (на кожному з них виконується частина всього комплексу робіт даного виду ТО, що потребує відповідної спеціалізації робітників). По взаємному розміщенням — паралельні.

На АТП знайшла застосування така організаційна форма побудови технологічного процесу ТО і ремонту автомобілів як агрегатно-зональна. При ній обсяг робіт при ТО-2 виконують частинами в 5−6 прийомів на спеціалізованих постах і між змінний час. Заїзди збігаються з днями проведення ТО-1. виконавці робіт спеціалізуються на певних агрегатах. Виконання робіт ТО-1 налагоджено потоковим методом. Спеціалізація робіт при цій формі підвищує продуктивність праці, скорочує простої автомобілів, усуває безвідповідальне ставлення до виконання робіт

Вибір і коригування нормативів для проектування АТП

Автотранспортним підприємствам надане право коректувати нормативи ТО і ремонту зміною кількісного значення їх при роботі автомобілів в умовах, що відрізняються від прийнятих для вихідних нормативів, з урахуванням конкретних умов експлуатації

При розробці методів ТО та ремонту автомобілів основну увагу приділяють плановим профілактичним роботам. Правильно організована профілактика сприяє потоку зменшення відмов і несправностей, збільшує термін служби автомобілів. Тому питанням правильної організації та виконання профілактичних та ремонтних робіт на автотранспорті має приділятись якомога більше уваги. Система технічного обслуговування та ремонту техніки — сукупність взаємопов'язаних засобів, документації технічного обслуговування і ремонту та виконавців, які потрібні для підтримування і відновлення якості виробів, що входять в систему.

При формуванні системи ТО та ремонту головну увагу звертають на режими ТО та ремонту. При цьому керуються наступним:

ь Кількість видів ТО має бути мінімальною ь Вищі номери обслуговування повинні охоплювати номенклатуру робіт нижчих.

ь Уникати непотрібних розбором і регулювань спряжених пар ь Передбачати можливість механізації та автоматизації профілактичних робіт.

Вихідні нормативи, що використовуються для технологічного розрахунку, передбачають данні про періодичність та трудомісткість ТО та ПР автомобілів. Нормативи значення приймаються згідно з діючим Положенням про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, сервісних книжок, заводських інструкцій, інших нормативних документів.

Вихідні нормативи наведені для першої категорії умов експлуатації, їх корегують з метою врахування особливостей АТП: умов експлуатації К₁, модифікації рухомого складу К₂, природнокліматичних умов К₃, пробігу від початку експлуатації К₄, розмірів АТП К₅. коригування здійснюється шляхом множення вихідного нормативу на добуток коефіцієнтів при визначенні:

ь Періодичності ТО К₁* К₃,

ь Трудомісткості ТО К₂ *К₅,

ь Трудомісткості ПР К₁* К₂* К₃* К₄* К₅,

Вихідні нормативи ТО і ПР

Таблиця 4

Вихідні нормативи для автомобіля КрАЗ-65 032

Режими ТО та ПР автомобілів корректують у період державних та експлуатаційних випробувань (перший етап), у перші два роки підконтрольної експлуатації виділеної групи автомобілів — в умовах ВАТ АТП (другий етап) і в процесі експлуатації автомобілів (третій етап).

v Перший етап — це початок практичної перевірки й уточнення початкових режимів ТО автомобілів. Протягом усього періоду збирають і аналізують інформація про відмови та несправності автомобіля, уточнюють показники їх надійності, визначають доцільність і необхідність виконання нетипових робіт, уточнюють обсяг і періодичність виконання типових робіт і структуру форм ТО автомобілів.

v Другий етап — обслуговування автомобілів із збільшеною періодичністю і скороченим обсягом виконання профілактичних робіт. Статистичну інформацію на другому етапі збирають так само як і на першому.

v Третій етап — систематичне коректування режимів ТО автомобілів у процесі їхньої експлуатації. Основою для коректування режимів ТО е досвід експлуатації автомобілів і дані про відмови і несправності, виявлені в процесі ТО.

Коректування режимів охоплює такі роботи:

1. збирання статистичної інформації про відмови та несправності

2. якісний аналіз виявлених відмов і несправностей

3. розрахунок надійності агрегатів, що впливають на безпеку руху автомобіля

4. оцінка показників надійності

5. розробка переліку змін у діючих режимах ТО і рекомендацій для удосконалення їх

6. перевірка нових режимів ТО на ообмеженій кількості їх за допомогою проведення підконтрольної експлуатації за спеціальними программами

7. остаточне доопрацювання режимів ТО і впровадження їх на всьому парку експлуатованих автомобілів цієї моделі.

Далі скорегуємо нормативи:

ь Періодичності ТО-1

Періодичності ТО-2

Трудомісткості ЩО Трудомісткості ТО-1

Трудомісткості ТО-2

Трудомісткості ПР

К₁* К₃,

К₁* К₃,

К₂ *К₅,

К₂ *К₅,

К₂ *К₅,

К₁* К₂* К₃* К₄* К₅

4,0*0,8*1,0=3,2

16,0*0,8*1,0=12,8

0,55*1,15*0,85=0,54

4,04*1,15*0,85=3,95

16,91*1,15*0,85=16,53

7,13*1,2*1,15*1,0*0,7*0,85=5,8Данні нормативів та обчислень занесемо в таблицю 5

Вихідні данні для коригування нормативів

Таблиця 5

Для підприємств з кількістю автомобілів більше, ніж 250 одиниць, мийні роботи слід механізувати, трудомісткість ЩО необхідно знизити на 60%. Якщо прийняти потоковий метод виконання ЩО, трудомісткість ЩО потрібно знизити ще на 20%, тому формула для визначення t_ЩО буде такою:

t_ЩО= t*К_м*К_п (1)

де К_м для вантажних автомобілів = 0,4

t_{ЩО= t*Км*Кп=0,54*0,4*0,8=0,17 люд.-год}

сумарний річний пробіг автомобілів АТП:

L_р=Д_кал*?*А_обл*L_доб (2)

Де Д_кал - кількість днів у році

? — коефіцієнт випуску парку

А_обл — кількість автомобілів на підприємстві

L_доб — середньодобовий пробіг автомобіля

L_{р=Дкал*?*Аобл*Lдоб=365*0,5*300*0,16=8760 тис. км,}

Розрахунок виробничої програми РОВ підприємства

Виробнича програма РОВ — це обсяг робіт з ТО і ремонту автомобілів, який виконує АТП за певний час. АТП виконують різні роботи з технічної підготовки рухомого складу. У зв’язку з цим продукція РОВ АТП характеризується різноманітністю і широкою номенклатурою. Для розрахунку виробничої програми застосовують умовно0натуральні показники (виконані ремонти, кількість обслуговуваних автомобілів, кількість дій за видами), трудові (людино-години) і грошові показники виконуваної роботи (гривні).

Виробничу програму розраховують на одиницю рухомого складу окремо для кожної моделі з наступним перерахунком на весь парк. Відомо кілька методів розрахунку виробничої програми (статистичний, табличний, графічний, аналітичний та ін.) найбільше поширення отримав аналітичний метод, на якому ґрунтуються наступні розрахунки

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю

технічних діянь.

Режими ТО розробляють для кількох типових умов експлуатації за критеріями, що дають змогу встановити відповідність вибраних режимів ТО справді необхідним.

Основними критеріями оцінки служать:

ь Експлуатаційна надійність — визначають за середнім значенням коефіцієнта технічної готовності.

ь Трудомісткість ТО і ПР — визначають за середнім значенням хронометражу.

ь Витрати на виконання то і ПР на 1000 км. пробігу — визначають за експериментальними даними в реальних умовах експлуатації.

ь Ефективність ТО — це відношення кількості відмов, виявлених в процесі профілактики до кількості зареєстрованих відмов в процесі експлуатації.

ь Контрольно-діагностичні роботи, що входять до складу ПР автомобілів, ураховують при розрахунку виробничої програми з ПР Для цього використаємо данні, з таблиці 5

Розрахунок виробничої програми РОВ за кількістю технічних діянь

Таблиця 6

Розрахунок виробничої програми РОВ в одиницях праці

Виробничу програму в трудових показниках розраховують на рік для всього АТП. Спочатку встановлюється трудомісткість виконуваних робіт з усіх видів діянь з урахуванням місцевих умов експлуатації автомобілів. Далі розраховують додаткові роботи, пов’язані з сезонним обслуговуванням. Річну виробничу програму з ПР автомобілів визначають, виходячи з нормативів питомої трудомісткості ПР автомобіля на 1000 км. пробігу і річного пробігу автомобілів.

Річна програма технічного обслуговування в одиницях праці розрахована в таблиці 7, використовуючи данні таблиць 5 та 6 за формулою:

Т_ТО= N* t_ТО люд.-год. (3)

Де N — річна кількість технічних обслуговувань

t_ТО — скоригована трудомісткість одиниці технічного обслуговування, люд.-год.

К_ДР — коефіцієнт трудомісткості додаткових робіт при сезонному обслуговуванні, який для помірного клімату дорівнює 0,2

Виробнича програма поточного ремонту автомобілів знаходиться з розрахунку на 1 тис. км. пробігу

Т_ПР=L_Р*t_ПР люд.-год. (4)

Загальна трудомісткість виробничих робіт з ТО і ПР

Т_ВР =Т_ЩО +Т_ТО-1 +Т_ТО-2 +Т_СО +Т_ПР (5)

Розрахунок виробничої програми РОВ в одиницях праці

Таблиця 7

Розрахунок виробничої програми РОВ у грошовому виразі

Виробничу програму РОВ АТП в грошових показниках розраховують окремо для кожного виду технічних діянь по даній моделі автомобіля. Для цього використовуються данні з табл. 6

Річна виробнича програма в грошових показниках

П_ТО =N* З_ТО (6)

Де N — річна програма з ТО даного виду

З_ТО — нормативи питомих затрат на виконання одиниці даного виду ТО автомобіля, грн.

Розрахунок виробничої програми РОВ у вартісних одиницях виміру

Таблиця 8

Розрахунок виробничої програми допоміжних робіт

В АТП виконують ще деякий обсяг допоміжних робіт, шо складається з робіт щодо самообслуговування підприємства (поточний догляд за будинками й спорудами, ремонт обладнання й інвентарю тощо) і робіт загально виробничого характеру (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом та ін.).

. Виробнича програма з допоміжних робіт

Т_ДОП= Т_ВР* b (7)

Дане підприємство має 300 автомобілів, отже коефіцієнт допоміжних робіт b= 0,25

Т_ДОП= Т_ВР* b= 89 887,4*0,25=22 471,9 люд.-год.

Загальний обсяг робіт АТП з технічного обслуговування і поточного ремонту рухомого складу протягом року

Т_АТП= Т_ДОП+Т_ВР .(8)

Т_АТП= Т_ДОП+Т_ВР= 89 887,4+22 471,9=112 359,3 люд.-год.

Результати розрахунків розподілу допоміжних робіт за видами подано в таблицях 9 та 10

Розподіл трудомісткості допоміжних робіт на АТП

Таблиця 9

Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля й в цехах, де обслуговують і відновлюють окремі вузли і деталі, зняті з автомобіля. Постові й цехові виробничі роботи поділяють на обсяги робіт для окремих спеціальностей (слюсарі, зварювальники, мідники. токарі).

Розподіл трудомісткості робіт з самообслуговування підприємства

Таблиця 10

Розрахунок програми виробничих підрозділів РОВ

Обсяг робіт з ТО і ПР розподіляють за місцем їх виконання, враховуючі технологічні і організаційні ознаки, ТО і ПР виконують на постах і виробничих дільницях. До виконання на постах належать роботи, які здійснюються безпосередньо на автомобілі, роботи по ремонту і регулюванню агрегатів, вузлів і механізмів, знятих з автомобіля, виконуються в майстернях, які складаються з дільниць Розподіл трудомісткості ТО-1, ТО-2 і ПР за видами робіт наведений в таблицях 11 та 12

Розподіл трудомісткості робіт ТО-1 і ТО-2

Таблиця 11

Оскільки, для нашого підрозділу трудомісткість робіт з самообслуговування підприємства становить 8988,7 люд.-год., виконання цих робіт передбачено виробничими дільницями

Розподіл трудомісткості робіт ПР

Таблиця 12

Розрахунок чисельності виконавців робіт

ТО і ремонт автомобілів виконують робітники різної кваліфікації й спеціалізації. На профілактичних роботах зайняті діагности, акумуляторники, прибиральники, мийники, мастильники, слюсарі-авторемонтники, авто-електрики, карбюраторники та ін.

У міру вдосконалення конструкції автомобілів обслуговуючому персоналу доводиться працювати дедалі напруженіше, приймати рішення в коротший час, збитки від його помилок стають дедалі відчутнішими. Тому потрібна враховувати й прогнозувати не тільки надійність автомобіля, а й технічну надійність робітників, під якою розуміють об'єктивну впевненість в тому, що закріплені за людиною функції будуть виконані вчасно і без помилок.

Підвищити ефективність профілактики й ремонту автомобілів можна за допомогою впровадження наукової організації праці, оволодіння методами трудових процесів. При цьому важливо зважати на експлуатаційні характеристики автомобілів і психофізіологічні особливості ремонтно-обслуговуючих робітників.

Визначення чисельності ремонтно-обслуговуючого

персоналу

Чисельність виконавців робіт розраховують, враховуючи певну виробничу програму і режими роботи функціональних підрозділів підприємства за видами робіт.

Розрізняють технологічно необхідну Р_Я та штатну Р_Ш кількість робітників.

В дільницях кількість явочних робітників можна визначити за формулою

Р_Я=Т_Ц/Ф_М чол., (9)

Де Т_Ц — річний обсяг робіт цеху чи дільниці, люд.-год

Ф_М — річний фонд часу робочого часу чи технологічно необхідного

працюючого = 2070 год., а для малярної дільниці = 1830 год.

Штатна чисельність ремонтно-обслуговуючих робітників

Р_Ш=Т_Ц/Ф_Р чол., (10)

Де Ф_Р — річний фонд часу робітника

= 1840 год. Для дільниць з нормальними умовами праці

= 1610 год. Для малярної дільниці

= 1820 год. Для дільниць зі шкідливими умовами праці

= 1860 год. Для прибиральників і мийників.

Виробничі підрозділи організовують, враховуючи види і трудомісткість робіт. При незначному річному обсязі робіт можна організувати об'єднаний підрозділ для робітників споріднених спеціальностей: Шиномонтажні і вулканізаційні роботи виконують в шиноремонтній дільниці, електротехнічні і акумуляторні — і електротехнічній, ковальсько-ресорні і мідницькі — в ковальсько-мідницькій, зварювальні, жерстяницькі, арматурні та оббивні — в кузовній дільниці. Виконання сезонного обслуговування суміщається з черговим ТО-2, тому затрати праці на ТО-2 та СО підсумовуються

Розрахунок чисельності робітників виробничих підрозділів

Таблиця 13

Організація праці у виробничих підрозділах

Відомо, що технічна служба покликана утримувати автомобілі в справному стані при мінімальних трудових і матеріальних затратах. А можливо це тільки при впровадженні бригадної форми організації і стимулювання праці. За характером роботи і виробничим принципом ремонтно-обслуговуючи робітники об'єднуються в групи, що утворюють бригади. Бригадну форму організації праці ремонтно-обслуговуючого персоналу давно застосовують на АТП. Кінцеві результати роботи бригад оцінюється за величинами затрат і простоїв автомобілів у ТО і ремонті.

Нині на АТП організовано спеціалізовані бригади. Спеціалізовані бригади формують із робітників різних професій і кваліфікацій. Кожній бригаді потрібно доручати такі роботи, виконання яких можна оцінити за величиною затрат і простоїв автомобілів Кожен робітник виконує певні операції, вони спеціалізуються :

Ш За видами діянь, тобто одна бригада проводить ТО-1, друга —

ТО-2, третя — ПР, четверта — ремонт агрегатів і деталей, знятих з автомобіля.

Ш За групами робіт — контрольно-діагностичні, трипільні, регулювальні, мастильні, заправні, електротехнічні та ін.

Робітники, спеціалізовані з окремих груп робіт, з агрегатів автомобіля і об'єднані в одну бригаду, мають вищу продуктивність праці й в основному не мають недоліків в роботі. При такій організації від якості роботи бригад вирішальною мірою залежать затрати і простої автомобілів через несправність агрегатів. Роботу таких бригад можна оцінювати за величиною затрат і простоїв автомобіля, тобто за кінцевими результатами роботи. Результати роботи допоміжних робітників оцінюють залежно від досягнутих показників основних бригад, тому робітники прямо заінтересовані і вчасному виконанні вимог і замовлень, підвищенні якості ТО і ремонту. При зменшенні якості відмовлень і несправностей агрегатів знижуються витрати та загальні простої автомобілів, значить, збільшується розмір премії. Колектив вишукує й ефективно використовує наявні резерви зниження затрат і простоїв. А трудова активність робітників спрямована на поліпшення техніко-економічних умов праці робітників.

Залежно від обсягу виконуваних робіт на кожну бригаду сформовано свій штат і фонд заробітної плати.

Для проведення ПР створено самостійні спеціалізовані бригади. Кількість робітників в бригаді варіюється від двох до десятка чоловік. У зоні ПР зайнята найбільша кількість робітників — близько 50%, у зоні ЩО — близько 20%, у зоні ТО-1 та ТО-2 — біля 30% всіх ремонтно-обслуговуючих робітників підприємства. Кількість автомобілів, що припадає на одного робітника залежить від типу і технічного стану рухомого складу, умов та інтенсивності експлуатації, культури та якості технічної підготовки автомобіля і коливається в межах 2,5 — 4,5 автомобіля на ремонтно-обслуговуючого робітника.

Розподіл виконавців за змінами, чол.

Таблиця 14

Організація технологічного процесу технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів

Обґрунтування і вибір методу технічного обслуговування

автомобілів

Розрізняють два види ТО автомобілів: одиничний і потоковий. Під одиничним розуміють виконання всіх робіт щодо догляду за автомобілем на одному посту. При потоковому — всі роботи виконуються на кількох постах.

Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві — пропорційність, безперервність і ритмічність.

Пропорційність — передумова рівномірної роботи підприємства. Вона забезпечує безперебійний хід виробництва, виключає перевантаження одних дільниць і недовикористання потужностей інших.

Безперервність виробництва передбачає скорочення всіх перерв як у використанні трудових і технічних ресурсів, так і у просування предметів праці в процесі виробництва.

Ритмічність (рівномірність випуску продукції) має важливе значення для забезпечення повного інтенсивного і екстенсивного використання обладнання та раціонального використання робочого часу.

Принципи і показники організації виробництва

Таблиця 15

Потоковий метод перспективніший, дає змогу реалізувати всі принципи раціональної організації виробництва. Всі роботи виконуються на кількох, розміщених в технологічній послідовності спеціалізованих постах, сукупність яких утворює потокову лінію. Переміщення автомобілів з поста на пост буває примусовим і своїм ходом. Пости розміщуються прямолінійно, що дає змогу застосовувати механічну тягу й забезпечує найкоротші шляхи переміщення автомобіля з поста на пост. На постах автомобілі розміщуються поперечно — вісь автомобіля перпендикулярна до осі потокової лінії. При цьому скорочується довжина потокової лінії і полегшується з'їзд автомобіля. Потокові лінії організовані окремо для кожного виду обслуговування через різний обсяг і характер роботи. Така організація обслуговування дуже зручна при однотипності автомобілів.

Технічне обслуговування здійснюється при добовій програмі не менше як 12−15 для ТО-1 і не менше 5−6 для ТО-2 обслуговувань технологічно сумісних автомобілів. Раціональний метод ТО автомобілів визначають у конкретних умовах експлуатації по відношенню такту поста _П до ритму виробництва R.

Ритм виробництва і такт поста визначають окремо для ЩО, ТО-1, ТО-2. величина Р залежить від виду та організації робіт, моделі обслуговування, застосовуваного обладнання. В нашому випадку для ЩО=1 чоловіку, для ТО=2 чоловікам, для ТО-2=3 чоловікам.

Такт поста (_П) чи лінії (_Л) — це фактичний час виконання технічного обслуговування на посту чи потоковій лінії

=(60*t_ТО*С_ТО/Р)+t_П хв., (11)

де t_ТО — трудоємкість певного виду ТО, люд.-год.

С_ТО — доля постових робіт в ТО (С_ЩО, С_ТО-1 =1,С_ТО-2, С_ПО=0,8)

Р — кількість одночасно працюючих робітників на посту, чол. (1−3)

t_П — час додаткових робіт, хв.(2−3).

Ритм виробництва це частина робочого часу, яка припадає на одне із запланованих на зміну технічних обслуговувань

R_ТО=60*t* n/ N хв., (12)

Де t — тривалість зміни роботи зон ТО, год.

n - кількість робочих змін на добу.

N — добова кількість технічних обслуговувань певного виду.

До вибору методу ТО автомобілів

Таблиця 16

За величиною відношення /R визначають метод ТО. Потоковий метод ТО доцільно застосовувати при додержанні умови /R3 тобто постів на лінії має бути не менше як три.

Згідно з одержаними результатами розрахунків приймаємо такі методи технічного обслуговування:

1. ЩО передбачається проводити на 3-х постовій потоковій лінії, (Z_ЩО=3).

2. ТО-1 проводити у третю зміну на 3-х постовій потоковій лінії, (Z_ТО-1=3).

3. ТО-2 здійснюється на потоковій лінії, що має чотири пости, (Z_ТО-2=4).

Спеціалізація потокової лінії

Таблиця 17

Розрахунок потокових ліній для ТО автомобілів

Розраховуючи потокові лінії для ТО автомобілів, визначають такт лінії, необхідну кількість потокових ліній, пропускну здатність, довжину і крок потокової лінії, швидкість руху лінії. Вихідною інформацією для розрахунку потокових ліній є виробнича програма з технічного обслуговування автомобілів.

Такт лінії — час виконання робіт на посту

_Л=+t_П (13)