Інтернаціоналізми та їх різновиди в англійській та українській мовах

Міністерство освіти і науки України Запорізький національний технічний університет Кафедра теорії та практики перекладу Курсова робота на тему: «Інтернаціоналізми та їх різновиди в англійській та українській

мовах"

Виконавець студентка групи ГФ-316

Бурковська М.М.

Зміст

• Вступ
• 1. Словниковий склад мови
• 1.1 Характеристика словникового складу мови
• 1.2 Запозичення як джерело збагачення словникового складу
• 2. Сутність та визначення інтернаціоналізмів
• 2.1 Міжнародні морфеми та основи
• 2.2 Визначення інтернаціоналізмів
• 2.3 Класифікація інтернаціоналізмів
• 2.4 Взаємодія англійської та української мов
• 2.4.1 Інтернаціональна лексика англійського походження у сучасній українській мові
• 2.4.2 Інтернаціоналізми в українській термінології
• 3. Складнощі перекладу інтернаціоналізмів
• 3.1 Проблеми перекладу міжнародних слів
• 3.2 Інтернаціоналізми і псевдоінтернаціональні слова у науково-технічних текстах та текстах офіційно-ділового стилю
• Висновки
• Список літератури

Вступ

Курсова робота присвячена актуальній темі в області порівняльної лексикології: інтернаціоналізми та їх різновиди в українській та англійській мовах. Дослідження в області зіставлення мов є дуже важливими, тому що допомагають глибше проникнути в суть лексичних явищ досліджуваної мови, систематизувати знання лексики рідної мови, подолати проблеми перекладу інтернаціональних слів.

Опис інтернаціональної лексики неможливий без характеристики соціально-культурного і мовного тла, на якому виникає потреба в інтернаціоналізмах. Інтернаціоналізація лексики пов’язана з інтернаціоналізацією суспільного життя, з глобалізацією. Інтернаціоналізми розповсюдились на великих географічних територіях внаслідок мовного втілення спільних понять сучасної науки, культури, техніки, політики. Саме інтернаціоналізація суспільного життя, що отримала прискорений розвиток під впливом науково-технічної революції, збільшує суспільні потреби у вивченні іноземних мов, у перекладі наукової та художньої літератури. Неухильно прискорюється збільшення потоку інформації, у кожній галузі науки з’являються нові поняття, що потребують номінації. У наш час швидкими темпами розвивається тенденція до уніфікації мов.

Дослідження міжмовних відносин і породжуваних ними явищ та процесів має давню історію і є традиційним для науки про мову. В різні часи проблемами мовних контактів і двомовності займалися Л. В. Щерба, Ю. А. Жлуктенко, А.Е. Карлінській, М.М. Міхайлов В. Ю. Розенцвейг, У. Вайнрайх, Е. Хауген, аспекти інтернаціональної лексики привертали увагу В. В. Акуленко, Е. М. Солодухо, В. М. Жирмунського. Маючи рівнозначну актуальність для мовознавства вище перелічені питання мають різний ступінь розробленості.

інтернаціоналізм англійська українська мова Мета роботи — проаналізувати інтернаціональну лексику та виявити складнощі при її перекладі на прикладі англійської та української мов. Мета обумовила наступні завдання:

1) розглянути принципи класифікації інтернаціональних елементів;

2) проаналізувати складнощі перекладу інтернаціоналізмів;

3) виявити загальне й різне у використанні одиниць міжнародної лексики;

4) прослідкувати за розвитком міжнародної лексики та її перспективами;

5) виявити переваги та недоліки зростання кількості інтернаціоналізмів у лексиках обох мов.

Основним методом дослідження в даній роботі є порівняльний метод. Наявність семантично ідентичних або близьких за змістом лексичних одиниць встановлюється за допомогою зіставно-історичного і синхронно-зіставного методів.

Об'єктом дослідження є інтернаціональна лексика англійської й української мов. Переважна більшість сучасних інтернаціональних слів належать до міжнародних. Вони зустрічаються зараз не тільки в межах європейського культурно-історичного ареалу, але й за його межами. Особливо це стосується науково-технічних термінів. Українська мова належить до європейської мовної зони, основу інтернаціоналізмів якої становлять грецькі або латинські корені, хоч інтернаціоналізмом у цьому ареалі може стати й назва, утворена на ґрунті будь-якої іншої європейської мови, що проникла в неблизькоспоріднені мови.

Предметом дослідження курсової роботи є функції й значення інтернаціональних елементів у лексиці англійської й української мов. Інтернаціоналізми поки що відіграють незначну роль у подоланні мовних бар'єрів, проте їх поширення полегшує процес міжнародного використання інформації, активний обмін якою у новітній час сприяє зростанню кількості міжмовних слів. За останні роки роль інтернаціональної лексики в процесі міжнародного обміну інформацією стрімко зросла.

Практичне значення курсової роботи полягає у можливості використання її результатів у подальших дослідженнях основних характеристик міжнародної лексики, при аналізі змін, які відбуваються в лексиці української мови на сучасному етапі її розвитку, при написанні дипломної роботи.

Структура роботи: вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел.

1. Словниковий склад мови

1.1 Характеристика словникового складу мови

Словниковий склад мови і його властивості (словотвір і значення) вивчає лексикологія. До компетенції лексикології належить загальне вивчення словника мови, всебічне вивчення лексичних значень слів, уживаних у ній, розкриття всієї складності й багатогранності цих значень. До її завдань належить також вивчення словникового складу мови з погляду його походження, загальна експресивно-стилістична характеристика лексики, можливостей її вживання в різних мовних ситуаціях і в різному словесному оточенні, визначення її активних і пасивних компонентів, а також найважливіших процесів, що відбуваються в ній на сучасному етапі.

Вихідною передумовою тут є положення про те, що лексика не становить механічної сукупності слів, а являє собою певну систему, елементи якої співвідносні і взаємозв'язані, підпорядковані внутрішнім закономірностям цієї системи.

Лексичні явища певним чином об'єднуються за спільними ознаками і вивчаються у сукупності - у їх морфологічному складі, за значенням, сталими властивостями, лексико-естетичними ознаками походженням, діалектними розбіжностями.

Слово вважається головною одиницею лексикологічного дослідження з тієї причини, що в ньому прославляються закони розвитку і зміни словникового складу мови. Провідна риса розвитку слова у новітній час — це перерозподіл значень.

У своїй сукупності слова складають лексичні підвалини мови, слова змінюються у мовленні за граматичними законами. Визначають слова, як одиниці мови, багато в залежності від критеріїв, підходу, точок зору. У лексичному розумінні воно визначається як одиниця називання, що має лексико-семантичне наповнення і може виражати сформульоване поняття.

Лексичний склад мови неоднорідний. У ньому виділяють категорії лексичних одиниць на різних підставах: за сферою вживання — лексика загальновживана й стилістично забарвлена, використовувана в певних умовах і сферах спілкування (поетичного, розмовна, просторіччя, діалектизми), за історичною перспективою (неологізми, архаїзми); за походженням (запозичення), активна й пасивна лексика. Важливим аспектом лексикології є вивчення слів у їхньому відношенні до дійсності, оскільки саме в словах, у їх значеннях найбезпосереднішим чином закріплюється життєвий досвід колективу в певну епоху. У зв’язку з цим розглядаються такі проблеми, як лексика й культура.

Лексика української мови складалася і розвивалася впродовж багатьох віків. У лексиці знаходять відображення зміни, що відбуваються в житті нашого суспільства, багата і славна історія українського народу, величезні досягнення в економіці і культурному житті сучасної України. Розвиток лексики визначається, з одного боку, дією внутрішньомовних факторів, а з іншого — він залежить безпосередньо і від позамовної дійсності.

1.2 Запозичення як джерело збагачення словникового складу

Одне з джерел збагачення лексики будь-якої мови є запозичення. Термін «запозичення» означає процес надходження і засвоєння іншoмовних слів внаслідок різних соціальних причин — війни, торгівлі, подорожей, технічного співробітництва, культурних зв’язків тощо. Запозичуються, як правило, окремі слова; рідше це можуть бути словосполучення (у тому числі сталі) і навіть граматичні структури. При цьому запозичення можуть бути перекладні (кальки, translation loans) і семантичні. Запозичення відбивають історичний стан мови. Власне долею запозичень займаються у дослідженнях з історичної лексикології. Для сучасного лексичного складу мови важливим є той стан, який вона має тепер, та у яких стосунках знаходяться мовні елементи на даному етапі розвитку.

Знання історії розвитку окремих мовних явищ дозволяє краще розуміти відмінні риси сучасної нам мови, її фонетичний, граматичний і лексичний склад. В історичній лексикології розрізняються джерела запозичення і шляхи надходження запозичених слів [10, с. 193].

Запозичення пристосовуються до системи мови-позичальниці, а іноді настільки нею засвоюються, що іншомовне походження таких слів не відчувається носіями мови та виявляється лише за допомогою етимологічного аналізу. Оскільки запозичення є результатом тривалої історичної взаємодії мов та їхнього змішування, то запозичення займають значне місце у лексиці багатьох мов. Підсилена взаємодія мов при зростаючій ролі культурних та економічних зв’язків між народами та країнами, а також при глобалізації, призводить до виникнення особого шару запозичень, що йменуються інтернаціональними словами (інтернаціоналізмами).

Інтернаціоналізми — це не обов’язково прямі запозичення, і не кожне запозичення — це інтернаціоналізм. Інтернаціональними можуть бути не лише зовнішня форма, написання та вимова, але й внутрішня форма, вмотивованість.

Однак, слід зазначити, що у різних дослідженнях співвідношення інтернаціоналізмів та запозичень трактується по-різному. Здебільшого інтернаціональні лексеми вважають складовою частиною запозичень. Проте деякі науковці заперечують таке ототожнення. На думку В. В. Акуленка, між запозиченнями та інтернаціоналізмами існує принципова різниця: «інтерна-ціоналізми є об'єктивно існуючою міжмовною категорією синхронії із своїми специфічними характеристиками, а запозичення — це діахронічна категорія, яка є умовною для певного синхронного зрізу існування мови». Така методологічна різниця має принциповий характер.

Щодо того, чи слід віднести інтернаціоналізми до запозичень чи до окремо існуючої групи слів, А.Д. Олійник вважає, що інтернаціоналізм — це дуже широке поняття, яке не завжди збігається з поняттям «інтернаціональної лексеми» (з огляду на існування так званих «семантичних інтернаціоналізмів» зовнішня форма яких у кількох неспоріднених мовах не завжди буває подібною). Інтернаціоналізми є особливою категорією термінів, яка онтологічно пов’язана із запозиченнями, які, однак, слід розглядати не в діахронічному, а в синхронічному аспекті.

Таким чином, очевидним стає той факт, що через глобалізацію та підсилену взаємодію мов виникає особий шар запозичень, що йменуються інтернаціональними словами. Безперечним є те, що інтернаціоналізми є невід'ємною частиною словникового складу мови при зростаючій ролі культурних та економічних зв’язків між народами та країнами.

2. Сутність та визначення інтернаціоналізмів

2.1 Міжнародні морфеми та основи

Перш ніж починати досліджувати інтернаціональні слова, слід зупинитися на міжнародних морфемах і основах, від яких вже згодом й утворюється велика кількість інтернаціоналізмів. В основному це стосується інтернаціональних термінів класичного походження.

У європейських мовах, розрізняються міжнародні непохідні і похідні основи, суфікси і префікси. Вони не існують в нашій свідомості як самостійні елементи, а сприймаються у складі слів. Переходячи з однієї мови в іншу у складі інтернаціональних слів, дані елементи здатні, крім того, поєднуватися з національними елементами, утворюючи «гібриди» Тобто класичні основи, сполучаючись з корінними, утворюють композити гібридного типу. Наприклад: radioset, microwave, telescreen, autoroad.

Найбільш відомі міжнародні суфікси греко-латинського походження, що розповсюдилися у складі європеїзмів і отримали в багатьох мовах статус суфіксів, які активно використовуються для створення нових слів. Найбільш поширені суфікси інтернаціональних слів: — tion, — ics, — ant, — ent, — ive, — ar, — al, — ture, — ism, — ment (international, political, multiplication, ultraviolet, argument, cybernetics, consultant, student, collective, seminar, hospital).

Інтернаціональні префікси греко-латинського походження нечисленні порівняно з суфіксами, а можливості їх розповсюдження більш обмежені в типологічному плані внаслідок відсутності префіксації у ряді мовних сімей. При утворенні похідних термінів-інтернаціоналізмів вживаються такі префікси: inter-, poly-, co-, pre-, anti-, de- (di-), meta-, multi-, bi-, super-, ultra — (interphase, polytron, cohesion, precipitator, detector, ultrasensitive).

Значно поширеніші в різних мовах міжнародні непохідні основи (корені). У великому ряді випадків вони зустрічаються у складі інтернаціональних слів у поєднанні з національно-специфічними словотворчими морфемами. Міжнародні корені, якщо вони не тільки виокремлюються, але і беруть участь у словотворенні, нерідко лягають в основу похідних інтернаціональних слів. Найбільш універсальні греко-латинські основи, що вживаються в інтернаціональних складних термінах: аеро-, біо-, гео-, гідро-, мікро-, морфо-, теле-, фото-, електро-, — грама-, граф-, графія-, — лог, — логія, — навт, — скоп, — скопія тощо). Ці основи, утворюють інтернаціональні складні слова, які визнані інтернаціоналізмами європейських мов. Наприклад: авто-, агро-, ангіо-, антропо-, архео-, істро-, баро-, бібліо-, вібро-, відео-, гальвані-, гастро-, гекто-, гео-, гетеро-, гігро-, гідро-, гіпо-, гомо-, граві-, графо-, демо-, зоо-, ізо-, іконо-, іоно-, карбо-, кардіо-, карто-, катодо-, кіло-, лакто-, літо-, макро-, мезо-, метро — нітро-, — пат, — патія, — патолог, — план, — скоп, — скопія, — стат-, тіпія-, — тон, — фаг, — філ, — філія, — фіт, — фор, — фобія, — цид, — цит та ін.

Таким чином ми бачимо, що вивчаючи інтернаціоналізми, слід звертати увагу на наявність одних і тих самих словотворчих елементів. Знання морфем та основ класичного походження дає можливість зрозуміти інші утворення, до складу яких входять ці компоненти. У багатьох випадках це допомагає визначити значення цих слів.

2.2 Визначення інтернаціоналізмів

З давніх часів частина лексики вживається у мовах кількох народів, між якими існували мовні контакти; білінгвізм був постійним явищем серед населення прикордонних територій. Останніми десятиріччями явищами двомовності та інтернаціоналізації лексики приділяється значна увага, завдяки чому дещо змінився традиційний погляд на цей вид лексики.

Традиційно інтернаціоналізми вважалися мовними одиницями, що властиві головним чином, європейським мовам; в окремих роботах вони звужувались взагалі до греко-латинської термінології. Не завжди враховувались суттєві ознаки утворення і властивості вживання інтернаціоналізмів. Тому їх опис у лексикологіях сучасних мов носив до певної міри формальний характер, бо в одній мові це явище неможливо ні встановити, ні повністю зрозуміти.В. Акуленко першим звернув увагу на присутність інтернаціональних елементів в інших ареалах, що склалися навколо міжнародних мов епохи феодалізму. Інтернаціоналізми — це, як правило, не всі прояви багатомовних залежностей, а лише особливі форми міжмовної спільності. Такі слова, як television, telephone, football, окремі афікси типу — ism є атрибутом не лише англійської, а і багатьох інших мов.Р.А. Будаґов також стверджував, що інтернаціоналізмами можуть бути не тільки прямі запозичення, але й «слова, що формуються на зразок структури відповідних іншомовних слів, але не запозичують їх матеріальної основи» .

Для визначення одиниць міжнародної лексики існує кілька назв — інтернаціоналізми, інтероніми, аналогізми. Часом вживається термін регіонізм, проте він не зовсім вдалий, оскільки відбиває поняття географічного або територіального характеру.

Поштовх до визначення поняття інтернаціональності дав англійський прикметник international, появу якого у писемних пам’ятках датовано 1780 p. Протягом XIX ст. термін розповсюдився у європейських мовах, а у XX ст. він проник до мов усіх континентів. Міжнародність лексики за своєю суттю відносна, бо ця лексика вживається не усіма народами однаково. Загальні мовні риси називають універсаліями, проте вони стосуються значно ширших явищ у ділянках загального мовознавства, як, наприклад, синонімії, граматичних категорій, поділу звуків на голосні і приголосні тощо. Міжнародність лексики грунтується на вживанні одних слів з тими ж значеннями у широкому колі мов.

Чіткі критерії визначення поняття інтернаціоналізму, на жаль, відсутні і тому різні науковці тлумачать дане поняття по-різному. Наукове визначення поняття лексичного інтернаціоналізму намагаються дати, стверджуючи, що інтернаціоналізмами в мовознавстві слід називати особливо важливі форми лексичної спільності, які є міжмовною синхронічною категорією, що має прояв лише при зіткненні або зіставленні мов.

В наш час більшість дослідників дають максимально розширені визначення, намагаючись врахувати всі можливі характеристики даного мовного феномена.

Порівняємо визначення, взяті з різних джерел.В. В. Хайрулин зауважує, що інтернаціоналізмами є загальні елементи декількох світових мов, засвоєних ними в силу генетичної спільності або взаємних культурних впливів. Інтернаціоналізми мають у результаті взаємовпливів або випадкових збігів зовні подібну форму й деякі однакові значення в різних мовах.

Подібне з цим визначення зустрічаємо у дослідника В. В. Михайленко, який стверджує, що «інтернаціоналізми, інтернаціональна лексика — слова, які виражають поняття міжнародного значення і існують у багатьох мовах світу (споріднених і неспоріднених), зберігаючи близьке або спільне значення й фонетико-морфологічну будову» [9, с.38−39].

Однак, наведені вище визначення не можна вважати такими, що повністю розкривають наукове поняття та сутність інтернаціоналізмів.

На нашу думку найбільш повним насьогодні є визначення інтернаціоналізмів Рицарєвой А. Е.: «під інтернаціоналізмами розуміються лексичні одиниці, що функціонують у декількох (не менш ніж у трьох) світових мовах, близькі по звуковій, графічній і семантичній формі, що є наслідком мовного контакту, що й виражають загальні для багатьох культур поняття з галузей науки, техніки, бізнесу, політики, мистецтва, засобів комунікації». У своєму визначенні вона розкриває саму суть явища інтернаціоналізмів, причини їх виникнення та функції у лексиках мов.

На підставі цих тлумачень можна зробити висновок про те, що основною ознакою при визначенні інтернаціоналізмів вважається його функціонування у декількох мовах та спільність зовнішньої форми й семантики.

2.3 Класифікація інтернаціоналізмів

Є три принципи класифікації інтернаціоналізмів:

1. Принцип вмотивованості.

2. Класифікація інтернаціоналізмів за способом та джерелом запозичення.

3. Класифікація інтернаціоналізмів з точки зору перекладача.

За способом запозичення інтернаціоналізми можна поділити на інтернаціоналізми зі спільною зовнішньою та внутрішньою формою та інтернаціоналізми зі спільною лише внутрішньою формою.

За вибором джерела запозичення інтернаціоналізми діляться залежно від етимології - на інтернаціоналізми класичного походження (взяті з мертвих класичних мов — латинської, давньогрецької, класичної арабської, санскриту тощо) та інтернаціоналізми національного походження (слова з живих мов, що стали інтернаціоналізмами).

В.В. Акуленко, кажучи про схожість форм інтернаціональних знаків, звертає увагу не лише на вимову чи написання, але й на вмотивованість, або «внутрішню форму» знаків, включаючи їх синхронічну характеристику, «буквальне значення», що враховується носіями даної мови. При цьому роль можуть грати всі три принципіально можливі типи вмотивованості:

1 — фонетична, тобто прямий зв’язок вимови зі значенням;

2 — морфологічна, тобто словотворча структура складних й похідних слів;

3 — семантична, тобто синхронічно відчуване непряме значення у межах семантичної структури багатозначного слова.

З морфологічною вмотивованістю слів можна зіставити також вмотивованість усталених словосполучень (в тому числі й термінологічних), котра визначається значеннями складових слів, їх морфологічною формою й синтаксичними відносинами.

Таким чином основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, чи «внутрішня форма». Три типи вмотивованості зображено на Рис. 2.1:

Рис. 2.1 Типи вмотивованості.

В.В. Акуленко пропонує свій принцип класифікації інтернаціоналізмів за способом запозичення, розрізнюючи сім типів міжнародних лексичних знаків:

1. Слова, об'єднані схожістю значення, вимови, написання та вмотивованості, тобто інтернаціоналізми з однаковою словотворчою або змістовою структурою;

2. Слова, основи, морфеми, об'єднані схожістю значення, вимови та написання (атом);

3. Слова, об'єднані схожістю значення, вимови та вмотивованості, але не написання — спостерігається в мовах з різними системами письма та принципами написання (наприклад, інтернаціональні слова європейського походження в мовах Близького Сходу з консонантним письмом або в мовах Південної Азії зі складовим письмом);

4. Слова, морфеми та словосполучення, об'єднані спільністю значення, написання та вмотивованості при різній вимові, мають місце насамперед у мовах з загальною ієроґліфічною писемністю (наприклад, китайські елементи у японській та (частково) у корейській мові;

5. Слова, основи, морфеми, що об'єднуються схожістю лише значення та вимови при різниці у написанні та мотивації, насамперед у мовах з різними системами письма;

6. Слова, об'єднані спільністю значення й схожістю написання при різній вимові та вмотивованості - у мовах зі спільною ієроґліфічною базою;

7. Слова та форми, що об'єднані схожістю значення та вмотивованості (але не вимови та написання): укр. хмарочос, рос. небоскрёб, анґл. sky-scraper, фр. racleur de ciel, іт. grattacielo, ісп. rascacielos, рум. zgоrie-nori, латиськ. debesskrapis, індонез. pentjakar langit; або укр. крокодилові сльози, болг. крокодилски сълзи, анґл. crocodile tears, нім. Krokodilstrдne, іт. lacrime de crocodillo, рум. lacrimi de crocodil.

За вибором джерела виділяєтьлся чотири типи інтернаціональних форм:

1) чисто латинські або грецькі слова (omnibus);

2) національні латинізми та еллінізми, які мають греко-латинські корені та національні закінчення (лат. industria, англ. industry, нім. Industrie);

3) національні слова, що стали інтернаціоналізмами (рос. спутник);

4) народно-латинські (романські) варіанти латинських коренів (іт. flusso, icn. flujo — від лат. fluxus).

З точки зору перекладача інтернаціоналізми можна умовно розділити на дві групи:

Рис. 2.2 Класифікація з точки зору перекладача

Виходячи з цього, можна дійти висновку, що переважна більшість інтернаціоналізмів є частковими інтернаціоналізмами, а повні інтернаціоналізми — це також окремий випадок часткових інтернаціоналізмів.

Отже, є три принципи класифікації інтернаціоналізмів. Основними критеріями класифікації інтернаціоналізмів є вмотивованість, від якої залежить функціонування міжнародних слів у лексиці.

2.4 Взаємодія англійської та української мов

2.4.1 Інтернаціональна лексика англійського походження у сучасній українській мові

У цей час спостерігається поява особливого шару інтернаціональної лексики англійського походження, що пояснюється престижністю англійської мови і його глобальним статусом у світі. Документальним підтвердженням цього феномена служить зафіксоване в «Dictionary of European Anglicisms» за редакцією М. Горлача функціонування лексичних одиниць англійського походження в 16 європейських мовах. Основну масу інтернаціональних елементів англійського походження становлять кореневі морфеми, що проникають в світові мови, що й володіють здатністю комбінуватися з національними афіксами. Серед тих, що зустрічаються досить часто — слова bank, business, consult, design, disk, drive, hit, man, market, media, net, style, test.

Говорячи про поширення англійської мови у світі мається на увазі широке вживання світовими мовами не тільки слів англійського походження, але й словотворчих елементів, таких як морфеми cyber-, mega-, super-, — er, — gate, — (a) holic, — ing і т.д. Незважаючи на те, що деякі з них були запозичені в англійську мову, статус інтернаціональних вони здобувають у цей час саме завдяки явищу глобалізації. Для виявлення ступеня поширення інтернаціоналізмів англійського походження в українській мові потрібно проаналізувати побутовий, художній, масово-інформаційний, науковий, офіційно-діловий і комп’ютерний дискурси, які належать до індивідуально-орієнтованого й до статусно-орієнтованого типам.

Масово-інформаційний дискурс у значній мірі насичений інтернаціоналізмами, що пояснюється традиційною сприйнятливістю ЗМІ до нових тенденцій у мові. Друковані видання, теле — і радіопрограми є не тільки сферами функціонування інтернаціональної лексики, але і її провідником в усі інші дискурси. У масово-інформаційному дискурсі можливо виділити наступні тематичні групи інтернаціоналізмів: «економіка», «політика», «комп'ютерні технології», «спорт», «громадське життя», «нові технічні поняття». У якості прикладів можна привести такі інтернаціоналізми, як імпічмент, кілер, консалтинг, лейбл, маркетинг, піар, плеймейкер, провайдер, промоушн, рекет, унісекс, хітмейкер, чат, юзер, футбол, гандбол, ватерполо, бізнес, рекет, маркетинг, бюджет, чек, банкнот, менеджер.

У комп’ютерному дискурсі факт наявності великого числа інтернаціоналізмів англійського походження пояснюється тим, що в теперішній час англійська мова є в усьому світі основною мовою спілкування в Інтернеті й мовою комп’ютерних технологій, лексичні одиниці, які належать саме їй запозичуються багатьма мовами. В якості прикладів лексичних одиниць даної групи приведемо наступні: геймер, мейло, плагін, принтавати, сайт, hotmail, e-mail.

Науково-технічна термінологія традиційно вважалася пріоритетною для інтернаціональної лексики, оскільки основна кількість термінів утворювалася за допомогою інтернаціональних морфем греко-латинського походження. У результаті зсуву акценту на англійську мову як джерело даної лексики й під впливом інтенсивного розвитку комп’ютерних технологій науково-технічна термінологія насичується одиницями англійського походження. Прикладами сучасних інтернаціональних термінів служать такі слова, як інтерфейс, конектор, процесор, рейтинг, сіді - чейнджер, трек тюнер.

Офіційно-діловий дискурс, представлений офіційно-документальним і побутово-діловим форматами, незважаючи на замкнутість і ізольованість, відкритий для нової лексики, особливо англійського походження. Це пояснюється, по-перше, переважним положенням англійської мови при здійсненні міжнародних дипломатичних і ділових контактів, і, по-друге, глобалізацією економіки, що веде до використання глобального англійського в якості єдиної мови спілкування й, як наслідок, появи загального фонду інтернаціональної лексики англійського походження. Характерними прикладами є віце-спікер, мерчендайзер, саміт, самплинг, топ-менеджмент.

У побутовому дискурсі, проаналізованому на прикладі молодіжного жаргону, представлені інтернаціоналізми, що зберігають оригінальне значення, і гібриди, утворені приєднанням до іноземного кореня російського суфікса, приставки або закінчення, що впливають на зміну значення слова-джерела. Аналіз проводився на матеріалі словників молодіжного жаргону й сленгу, а також публікацій у ЗМІ, орієнтованих на молодь. У даній сфері інтернаціоналізми утворюють тематичні групи «спорт», «музика», «дозвілля», «хіпі-культура», «комп'ютерні ігри» і т.д. У якості прикладів можна привести такі лексичні одиниці, як гамити, дринчати, клаббер, мен, піпл, окей, меседж, бойфренд, комфорт, джемпер, френч, смокінг, біфштекс, кекс. Особливої уваги заслуговує відстеження й систематизація вокабуляра молодіжного жаргону, що інтенсивно поповнюється інтернаціональної лексикою англійського походження.

Таким чином, всі ці приклади підтверджують факт появи великої кількості інтернаціональної лексики англійського походження внаслідок приоритетної позиції в якості глобальної мови. Також можна відзначити проникнення інтернаціоналізмів у всі сфери людської мовної діяльності. Англійська мова, що поширюється й функціонує в теперішній час, забезпечує міжнародне спілкування й сприяє об'єднанню світового співтовариства, особливо у сферах науки й техніки.

2.4.2 Інтернаціоналізми в українській термінології

Українська мова належить до європейської мовної зони, основу інтернаціоналізмів якої становлять грецькі або латинські корені, хоч інтернаціоналізмом у цьому ареалі може стати й назва, утворена на ґрунті будь-якої іншої європейської мови, що проникла в неблизькоспоріднені мови.

Протягом ХХ століття в різні терміносистеми нової української мови увійшла величезна кількість поширених у західноєвропейських мовах термінів. На українському мовному ґрунті вони нерідко ставали єдиними назвами спеціальних наукових понять, що забезпечувало одну з найважли-віших властивостей терміна — однозначну відповідність наукового поняття і його найменування.

Проте прагматичний підхід до терміна як такого, що вказує тільки на поняття, вступає в суперечність із фундаментальними засадами набування знань, основу яких становить думка про те, що найлегше й найприродніше людина формує знання й пізнає світ засобами рідної мови. Тому перед упорядниками різноманітних терміносистем української мови після національно-визвольних змагань 1918;20-их років постало нелегке завдання органічно вписати міжнародну термінолексику в систему тогочасної української літературної мови, щоб українська наукова мова ставала не тільки засобом спілкування між ученими певної галузі, а й виконувала роль найприроднішого розповсюджувача й популяризатора наукових знань серед широких кіл українців, що неможливо було здійснити без добору національних відповідників до низки міжнародних термінів. У зв’язку з цим протягом 20-их років XX ст. терміни-інтернаціоналізми засвоювали п’ятьма способами:

1) позичання без перекладу (найбільш поширений спосіб): автоколіматор, аґреґат, адіябата, адсорбція, блок, болометр, поляризація;

2) заміна міжнародного терміна національним відповідником (рідко): двочлен (замість біном), куля (сфера), сустав (шарнір), стояк (штатив);

3) розташування національного відповідника перед інтернаціоналізмом, що, очевидно, свідчило про надавання переваги першому: чинник, аґент; кружало, диск; мірило, масштаб; чоло хвилі, фронт хвилі;

4) розташування новоствореного національного відповідника після міжнародного терміна: абсорбція, вбирання; абсорбціометр, вбиромір; адгезія, прилипність; біфіляр, двонитник; вібратор, коливальник; дисперсія, світлорозсів; монохорд, однострун; телеметрія, далекоміряння;

5) узгодження правопису ряду термінів (маґнет, хемія) і їх роду (атмоліза, аналіза, анода еліпса, катода, фотоліза) із західноєвропейськими мовними взірцями, а не поширеними на той час формами російської мови (рос. магнит, химия; атмолиз, анализ, анод, элипсис, катод, фотолиз) [14, С.26−30].

Довгий час українська наукова мова засвоювала нові інтернаціоналізми тільки через посередництво російської мови. Дискусій про національні відповідники міжнародних термінів наразі не ведуть.

Досить часто сперечаються про способи засвоєння прикметників-інтернаціоналізмів [7, с.224−227]. У низці похідників позичені суфікси семантично порожні, тому без них можна обійтися і додавати український суфікс — н — не до прикметникового суфікса, а до кореня: функція — функційний, але функціонал — функціональний; диференціювати — диференційний, але диференціал — диференціальний, гармонійий і гармонічний (з різними значеннями).

Відновлено деякі прикметники, утворені від термінів-інтернаціоналізмів за допомогою українського суфікса — ов-: процесовий, тритомовий. Однак такий засуджений у 30-ті роки XX ст. національний замінник іншомовних суфіксів реабілітовано не до кінця: давно відомі утвори від інтернаціоналізмів атомовий, спортовий, призмовий та інші прикметники такого типу й до сьогодні старанно замінюють ближчими до російської атомний, спортивний, призматичний тощо.

Ще один цікавий приклад усування міжнародного суфікса — це додавання українського дієслівного суфікса — ува — безпосередньо до кореня, усуваючи міжнародний терміноелемент — суфікс — из-/-із-: каналувати (а не каналізувати), стандартувати (а не стандартизувати) або інший суфікс кондиціювати (а не кондиціонувати).

Деякі українські вчені притримуються думки, що інтернаціоналізми можуть засмічувати лексику нашої мови. На думку професора Б. Степанишина, лексика мовця характеризується найперше її чистотою, синонімічним багатством, нормативністю вимови і, зрештою, співвідношенням рідних (українських) і чужомовних слів. Професор і митрополит Іван Огієнко застерігав інтелігенцію від засмічення української мови зайвими іншомовними словами. Засвоєння таких слів, на його думку, свідчить про захоплення іноземщиною та про те, що люди охоплені почуттям своєї меншовартості перед іноземцями. Можна спостерігати, як уже навіть не десятками, а сотнями викидаємо в забуття рідні, ясні, милозвучні слова природного українського мовлення. Це насамперед робиться у сфері журна-лістики та вищих колах науки. Справжній патріот рідної мови не скаже «акомпанемент», «інтенсифікація», «адекватний», «акцент», оскільки є споконвічні наші слова супровід, посилення, тотожний, наголос.

Проте є, звичайно, чимало інтернаціональних слів, без яких у мовному спілкуванні обійтися важко, а то й взагалі неможливо (особливо коли йдеться про наукові та технічні поняття).

Отже, протягом ХХ століття й у теперішній час в різні терміносистеми нової української мови увійшла величезна кількість поширених у західноєвропейських мовах термінів. У підсумку виходить, що зроблено тільки деякі кроки на шляху до повернення зовнішній форми інтернаціоналізмів питомих українських рис.

3. Складнощі перекладу інтернаціоналізмів

3.1 Проблеми перекладу міжнародних слів

Проблема перекладу інтернаціональної лексики на сьогоднішній день одна з найактуальніших, але, на жаль, вона не так багато вивчалася. Перекладачеві доводиться остерігатися не тільки численних псевдоінтернаціоналізмів, які можуть збити з пантелику навіть досвідченого професіонала, і повністю перекрутити зміст вислову, але і складнощів, які можуть виникнути при виборі між збереженням інтернаціональної форми і підбором однокореневого еквівалента рідної або іноземної мови. Також, складнощі перекладу інтернаціональної лексики полягають в тому, що перекладач, особливо початківець, часто забуває про таке поняття, як «вживаність слова» (usage), і, знаходячись під враженням знайомої графічної форми слова, припускає у перекладі буквалізми і порушує норми рідної мови (мови перекладу), особливо в області сполучуваності слів. Наприклад:

Маніфестація пройшла без інцидентів. — The demonstration passed off without incident.

У цьому реченні було би помилкою переклад слова маніфестація англійським manifestation, тому що у значенні «маніфестація» це слово вживається дуже рідко, але є відповідник demonstration. Слово manifestation вживається в англійській мові у значенні «прояв» .

Тим часом «слова, що асоціюються і ототожнюються (завдяки схожості в плані вираження) в двох мовах, в плані змісту не повністю відповідають або навіть повністю не відповідають один одному. Саме тому слова такого типа отримали у французькому мовознавстві назву faux amis du traducteur — «фальшивих друзів перекладача. Схожість графічної форми цих слів часто буває причиною помилок. Наприклад:

Театр Глоуб ставить спектаклі по Шекспіру. — Globe theatre puts on plays by Shakespeare.

У даному випадку ми використовуємо англійський відповідник play, а не графічно схоже слово spectacles, яке означає «окуляри» .

Прикладом є слово routine, яке має щонайменше чотири значення («сталий порядок дій, розпорядок; консервативний метод роботи; математична програма; поточний, заведений»), а подібне за формою українське слово «рутина» має щонайбільше два значення (зазначені перше і друге). Таким чином, зауваження про встановлений режим, порядок роботи (routine), зроблене героєм розповіді Р. Бредбері, космонавтом по професії, з метою погасити інтерес сина до космічних польотів, перетворюється в переведенні в приписування цим польотам консерватизму: — Скажи, як там, в космосі?. Півхвилини батько стояв мовчки, підшукуючи відповідь, потім знизав плечима. — Там. це краще всього самого кращого в житті. — Він осікся. — Та ні, нічого особливого. Рутина. Тобі б не сподобалося". [Фантастика Рея Бредбері, видавництво «Знання», М., 1964, с.183].

It was agony not knowing if she would live. She was in agony of tears. Українське слово агонія має вузьке значення: останні, переважно рухові, прояви життєвих функцій, що передують смерті. В англійській мові, крім значення very severe pain, воно має значення a very sad, difficult, or unpleasant situation.

У деяких випадках власне інтернаціоналізм не може бути вжитим при перекладі у зв’язку з різною сполучуваністю слів у різних мовах або через причини стилістичного характеру:

. he was strongly built, with curly hair that seemed to show all the vitality of a fine constitution.

Слово constitution у цьому прикладі вжито у значенні the ability of your body to fight disease and illness. В українській мові слово конституція також має це значення (комплекс функціональних та анатомічних особливостей організму людини, що визначає його реакцію на різні (в т. ч. й хвороботворні) впливи зовнішнього середовища). Однак у такому значенні це слово є спеціальним медичним терміном. І тому неможливо у наведеному художньому тексті вжити:

. він був міцної статури, а його кучеряве волосся, здавалося, говорило про життєздатність і здорову конституцію. Правильним буде: про життєздатність здорового організму.

" Фальшиві друзі перекладача" вводять в оману не тільки перекладачів-початківців, але і досвідчених майстрів. При перекладі з рідної мови на іноземний ця проблема має особливу специфіку. Отже, не треба забувати про те, що у схожого за формою англійського слова може бути не одне, а декілька значень (причому в останніх воно може використовуватися в мові навіть частіше, ніж в першому), а також, не можна ігнорувати другорядні значення таких слів.

3.2 Інтернаціоналізми і псевдоінтернаціональні слова у науково-технічних текстах та текстах офіційно-ділового стилю

Англійські загальнонаукові інтернаціоналізми набувають в науково-технічних текстах певну якісну специфіку. Вони збагачуються зв’язками, створюють нові словосполучення і часто потребують нових еквівалентів перекладу, яких немає у словнику. Це спричиняє труднощі при перекладі. Необхідно враховувати таку специфіку і уникати помилок перекладу. Таким чином, для адекватного перекладу необхідно знати закономірності і способи перекладу інтернаціональних слів. Інколи вживання інтернаціональних значень при перекладі англійських інтернаціоналізмів на українську мову приводить до порушення стилістичних норм мови і стилю української науково-технічної літератури.

Переклад інтернаціональних слів ускладнюється тим, що в сполученні з іншим словом воно набуває в науково-технічних текстах певну специфіку. Наприклад: revolutionary changes in tube design — значні зміни в конструкції труби; massive tube failures — сильні пошкодження труби, а не масивні пош-кодження труби.

Інтернаціональні слова-прикметники optimistic, pessimistic перекладаються в науково-технічних текстах як «завищений» і «занижений» відповідно: optimistic percent — завищений процент; theory is pessimistic — розрахунок дає занижені результати.

Зустрічаються і «псевдо друзі у квадраті», наприклад: instrument air. Ми вже знаємо, що instrument означає «прибор, прилад», але повітря у приборах не використовується, тому термін «приладне повітря» не підходить — впоравшись з одним «псевдо другом», ми зіштовхнулися з іншим. І дійсно, у виробничих умовах зжате повітря використовується у пневматичних інструментах, але назвати його «інструментальним» було б некоректно, тому що він використовується у пневматичних регуляторах. Пневматичні регулятори відносяться до пневматичної системи автоматики. На підприємствах об'єднану службу, яка займається автоматикою і приборами, називають службою контрольно-вимірювальних приборів і автоматики (КВПіА). Тому точніше перекласти instrument air як «повітря КВПіА» .

У багатьох випадках відповідне англійське слово має більше значень, з яких тільки одне-два значення є тотожними. Той факт, що часто подібні англійські слова характеризуються більш розгалуженою семантичною структурою, ніж відповідні українські слова, має важливі наслідки для перекладацької практики: переклад міжмовних омонімів з англійської мови на українську приховує у собі більше можливостей помилок, ніж переклад таких слів з української на англійську мову, тому що англійське слово може бути вжитим не у тому значенні, що омонімічне йому українське слово.

All examples are taken from actual texts. — Всі приклади беруться з даних текстів.

Прикметник actual в англійській мові має щонайменше 3 значення: «фактичний, реальний, дійсний; теперішній, сучасний; актуальний, той, що має значення»), а подібне за формою українське слово актуальний має тільки два значення («важливий; нагальний, насущний»). Тому це слово можна вважати частковим інтернаціоналізмом.

The manuscript was apparently completed in 1990. — Рукопис було напевно завершено у 1990 році.

Слово manuscript в англійській мові має як іменник тільки одне значення «рукопис», а схоже за зовнішнім ознакам українське слово «манускрипт» означає «стародавній рукопис». Цей інтернаціоналізм є повним псевдо інтернаціоналізмом. Тобто, якщо у реченні йде мова про 1990 рік, а не про стародавні часи, то відповідник «манускрипт» тут недоречний, а тому перекладаємо словом рукопис.

This is dramatically illustrated by Ecrics. — Це ефектно ілюструється Еріксом.

Прислівник dramatically в англійській мові означає «яскраво, ефектно, вражаюче; сильно). Якщо перекладати це слово українською калькою «драматично», це буде означати «те, що характеризується драматизмом, напругою обставин». Але dramatically у сполученні з дієсловом to illustrate має перекладатися не як «драматично», а як «ефектно» .

Thus, the issue that this addresses is far from trivial. — Таким чином, проблема, що досліджується, достатньо суттєва.

В англійській мові «trivial» має значення «звичайний, тривіальний; несуттєвий, незначний; обмежений; ненауковий, народний», а схожий прикметник «тривіальний» в українській мові означає «той, що втратив оригінальність, свіжість; вульгарний, банальний». Інтернаціоналізм trivial відноситься до часткових псевдоінтернаціоналізмів.

У всіх наведених вище прикладів ілюструється переклад псевдоінтернаціоналізмів. Багато з англійських слів мають семантичні відповідники майже однакового зовнішнього вигляду. «Якщо перекладач стикається у тексті оригіналу із словом, подібним за формою певному українському слову, це повинно бути попередженням йому уважніше поставитися до аналізу конкретного значення англійського слова з тим, аби не припуститися помилки через неврахування всіх значень англійського слова» .

З наведених вище прикладів перекладу інтернаціональної лексики аж ніяк не випливає висновок про те, що переклад такої лексики взагалі не припускає використання дослівного перекладу. Виключення подібної можливості з ресурсів перекладача було б рівнозначно збіднінню творчих прийомів його роботи. У ряді випадків перекладач має повне право передавати кореневе значення слова буквально, але лише тоді, коли відчуття мови й досвід підказують йому, що пропонований їм переклад для даної конкретної ситуації саме і являє собою адекватну передачу думки оригіналу. Наведемо ряд прикладів:

The last summit of 25 European Union leaders (the next will have 27) on December 14th-15th may mark a turning-point: the moment the EU changed its main topic of discussion from its own expansion to the attempt to revive its failed constitution.

У цьому реченні нараховується 6 інтернаціоналізмів: summit, leaders, moment, discussion, expansion, constitution. Усі вони мають дуже близькі за формою слова в українській мові: самміт, лідер, момент, дискусія, експансія, конституція. Слово summit в англійській мові має 2 значення («вершина, найвища ступінь, межа; зустріч або рада глав урядів»), в українську мову це слово запозичено з англійської і має лише одне значення (зазначене друге), тому при перекладі речення, слід використовувати саме саміт. У свою чергу, leader теж має багато значень в англійській мові, але у контексті цього речення мається на увазі значення «лідери держав Європейського Союзу» .

Отже, це приклади справжніх інтернаціоналізмів, в яких значення повністю збігаються у двох мовах.

Що стосується слів moment, discussion, expansion, constitution, то вони вважаються частковими псевдоінтернаціоналізмами, тому що в англійській мові вони мають набагато більше значень, ніж в українській. Але всі вони будуть перекладатися подібними за формою українськими відповідниками:

Нещодавній саміт 25-ти лідерів країн-членів ЄС, який відбувся з 14 по 15 грудня (наступний відбудеться 27 грудня), можна вважати поворотним пунктом: моментом, коли ЄС змінив головну тему дискусій стосовно своєї експансії на спробу відновити запровадження конституції, що раніше зробити не вдалося.

Інтернаціональні слова, які повністю співпадають за значенням, зустрічаються доволі рідко. Але інколи у текстах офіційно-ділового стилю наявні речення зі справжніми інтернаціоналізмами.

Angela Merkel, the German chancellor, has declared that she will use her six-month presidency of the EU, which starts on January 1st, to restart the stalled process of getting a European Union constitution approved [19, c.41].

У цьому реченні такі інтернаціоналізми, як presidency і process мають певні особливості. Presidency в англійській мові має два значення («президентство; головування»), але адекватним перекладом на українську мову буде слово головування, тому що посади президента ЄС, як такої, не існує. Іменник process перекладаємо графічно однаковим українським відповідником процес. Даний аналіз підтверджує той факт, що обидва слова відносяться до справжніх інтернаціоналізмів. Отже, переклад буде таким:

Ангела Меркель, канцлер Німеччини, проголосила, що вона використає своє шестимісячне головування у ЄС, яке розпочнеться 1 січня, з метою відновити призупинений процес затвердження Європейським Союзом конституції.

Таким чином, коли текст містить справжні інтернаціоналізми, то це суттєво полегшує процес перекладу. Наведемо приклади:

The plan is that, armed with this agreement, European leaders will gather for another «intergovernmental conference» in the second half of the year, to do whatever deals are needed to make the treaty acceptable to all. — План полягає у тому, щоб лідери Європейських країн, маючи договір, зібралися на іншу «міжурядову конференцію» у другій половині року для підписання усіх необхідних угод, щоб розробити прийнятний для всіх договір.

The Germans hope that Gordon Brown, like Nicolas Sarkozy, will be ready to push a new treaty through parliament, without a referendum. — Німці сподіваються, що Гордон Браун, подібно до Ніколя Саркозі, буде готовий провести новий договір через парламент без референдуму.

Victory may enable him to claim a mandate, and have such a mini-treaty ratified by the National Assembly, avoiding the need for a second referendum. — Перемога може дати йому можливість, уникаючи потреби в повторному референдумі, затвердити свій мандат і мати, так би мовити, міні-угоду, ратифіковану Національною Асамблеєю.

Yet it is not clear how seriously any promises to Turkey (or other countries) should be taken. — І дотепер невідомо наскільки серйозно повинні сприйматися будь-які обіцянки щодо Туреччини (або ін. країн).

British delegates to the inaugural conference of the United Nations Convention against Corruption, in Jordan, were piously denouncing sleaze and promising to tackle corruption «wherever we find it — whether here or abroad». — Британські делегати на конференції в Йорданії, що знаменує собою початок конвенції Організацій Об'єднаних Націй проти корупції, благочестиво звинувачували аморальність і обіцяли стримати корупцію, «де б ми не знаходили її - тут або за кордоном» .

На відміну від справжніх інтернаціоналізмів, псевдоінтернаціоналізми викликають певні труднощі при перекладі, тому що треба переглядати у словниках усі можливі значення англійських слів. Наводемо приклади.