Особливості перекладу англійських комп'ютерних термінів засобами української мови

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського Факультет іноземної філології

Кафедра германських мов і перекладознавства

Курсова робота

на тему: «Особливості перекладу англійських комп’ютерних термінів засобами української мови»

Виконала: студентка IІІ курсу, групи 326

Сергієнко Аліса Василівна Керівник: доктор філол. наук, професор Майстренко М.І.

Миколаїв — 2015

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Теоретичне обґрунтування поняття «термін» у перекладознавстві
• 1.1 Визначення поняття терміну у сучасній лінгвістиці
• Розділ 2. Особливості відтворення комп’ютерної термінології українською мовою
• 2.1 Основні засоби відтворення термінологічних одиниць
• 2.2 Кількісний аналіз засобів перекладу англійських скорочень з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування
• Висновки
• Список використаних джерел
• Додаток

Вступ

В останні роки, у зв’язку з розширенням політичних, економічних та наукових зв’язків України з іншими країнами світу, потік нової англомовної інформації швидко зростає. Про досягнення науки, техніки та економіки, новини культури та політики у світі, ми дізнаємось за допомогою англомовних публікацій, радіо, телебачення, мережі Інтернет, які у більшості випадків надходять у вигляді англомовної інформації. Тому не дивно, що до проблем англомовної термінології інтерес лінгвістів, а також спеціалістів різних областей науки та техніки непомірно зростає. Це пояснюється постійно зростаючим потоком англомовної інформації з найрізноманітніших галузей знань, а також процесами міжнародної інтеграції та комунікації. Важливою особливістю сучасного етапу науково-технічного прогресу є взаємне проникнення спеціальної термінології з одних галузей в інші, а також більш активне використання спеціальних термінів у текстах, які адресовані не лише спеціалістам, але й широкому колу читачів. Таким чином, проблема перекладу науково-технічних термінів українською мовою дуже актуальна.

Особливості термінологічних одиниць, а також їх перекладу українською мовою вивчалися багатьма лінгвістами, серед них Г.І. Беженарь, І.К. Белодед, І.Н. Волкова, М.Н. Володіна, Б.Н. Головін, В.П. Даніленко, А.С. Д’яков, Т. Р. Кияк, Р.Ю. Коробін, Д. С. Лотте, А. М. Науменко, О. Д. Огуй, Є.Г. Пиріков та інші. Але в той же час, багато питань, пов’язаних з терміносистемами окремих галузей, а також проблема укладання спеціальних, галузевих словників лишаються невирішеними.

Актуальність даного дослідження зумовила вибір його теми «Особливості перекладу англійських комп’ютерних термінів засобами української мови» .

Об'єкт дослідження — комп’ютерні терміни англійської та української мов.

Предмет дослідження — засоби перекладу комп’ютерних термінів з англійської мови на українську.

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей перекладу комп’ютерних термінів з англійської мови на українську.

Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань дослідження:

1) проаналізувати підходи вітчизняних та зарубіжних науковців до визначення поняття «термін» ;

2) вивчити класифікації англійських термінів;

3) визначити основні засоби і труднощі перекладу термінологічних одиниць;

4) зробити кількісний аналіз засобів перекладу англійських комп’ютерних термінів.

Відповідно до мети і завдань дослідження використано наступні методи:

1) аналіз, синтез, порівняння, узагальнення наукової літератури з досліджуваної проблеми;

2) метод суцільної вибірки для створення корпусу фактичного матеріалу;

3) метод кількісного аналізу отриманих результатів.

Практичне дослідження зроблене на матеріалі англо-українського тлумачного словника з обчислюваної техніки, Інтернету і програмування (Англо-український тлумачний словник з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування. — Вид.1 — К.: Видавничій дім «СофтПрес», 2005. — 552 с.).

Теоретична значущість дослідження полягає у визначенні місця комп’ютерної термінології у системі лексичних одиниць будь-якої мови, у систематизації наукових знань про термін як одиницю перекладу мови у вітчизняному та зарубіжному перекладознавстві.

Практична цінність роботи полягає у дослідженні особливостей перекладу комп’ютерних термінів. Результати такого дослідження можуть виявитися корисними у перекладацькій діяльності та на заняттях з практики перекладу.

У першому розділі роботи досліджено поняття «термін» у перекладознавстві: зроблено аналіз підходів вітчизняних та зарубіжних науковців до визначення поняття терміну; вивчено класифікації англійських термінів.

У другому розділі роботи визначено основні засоби та труднощі перекладу термінологічних одиниць; розглянуто засоби відтворення термінів українською мовою та зроблено кількісний аналіз засобів перекладу англійських комп’ютерних термінів.

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування поняття «термін» у перекладознавстві

1.1 Визначення поняття терміну у сучасній лінгвістиці

Відомо, що, кажучи про термінологію, лінгвісти розрізняють: а) науку про терміни; б) фахову лексику в складі всіх слів мови або в) спеціальну лексику, яка обслуговує певну галузь науки чи техніки.

Немає в лінгвістиці також і загально визнаної дефініції поняття «термін». Це зумовлено багатьма факторами. Термін є невід'ємним елементом певної системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов’язковий та міцний зв’язок. Таким чином, системність є одною з найважливіших умов існування терміна. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміти впорядковану сукупність термінів, які адекватно висловлюють систему понять теорії, що описують певну спеціальну сферу людських знань чи діяльності.

Виробнича діяльність потребує безпосереднього спілкування людей, зайнятих у ній. Засобом цього спілкування, обміну думками, засобом, що сприяє розвитку тих чи інших галузей виробництва, є єдина національна мова з її граматичною будовою, основним словниковим фондом та спеціальною, фаховою лексикою.

Виникнення і розвиток фахової лексики пов’язується зі спеціалізацією виробничої діяльності людей. Чим більше розвинена та чи інша галузь виробництва, науки і техніки, тим більше вона має спеціальних термінів, і тим багатша її термінологія.

Термінологічна лексика, яка є частиною словникового складу мови, все ж істотно відрізняється від загальновживаної. Більш того, деякі лінгвісти розрізняють також наукову й технічну термінологію. Так, Ж. Віньє та А. Мартен підкреслюють, що ця різниця зумовлена самими обставинами виникнення науки й техніки, оскільки техніка виникла як результат довгої низки проб, які часто проводилися навмання, шляхом емпіричних пошуків ремісників та помилок; наука ж розвивалася своїм власним шляхом і, звільняючись від первинних містичних та релігійних уявлень, лише на початку 19-го століття завдяки своїм новим досягненням змогла надати нового імпульсу поширенню технічних знань. Тому «не можна вважати само собою зрозумілим, що наука і техніка належать до однієї і тієї ж галузі мислення та у вони мові можуть бути висловлені одними й тими самими лінгвістичними засобами… У кожному випадку мова використовує різні поняття і власні синтаксичні засоби» [18, 11].

Разом з тим, слід визнати, що в епоху бурхливого розвитку науки і техніки ці дві сфери людської діяльності розвиваються паралельно, взаємодоповнюють, взаємозбагачують одна одну, що виявляється також у взаємопроникненні особливостей їх мов. Сьогодні вже є більш логічним стверджувати існування мови науки, в межах якої міститься мова техніки.

М. Зубков зазначає, що наукові поняття визначаються спеціальними словами — термінами, які складають основу наукової мови. Термін — це слово, або усталене словосполучення, що чітко й однозначно позначає наукове чи спеціальне поняття. Термін не називає поняття як звичайне слово, а навпаки, поняття приписується терміну, додається до нього. У цій різниці вбачається відома конвенційність терміна, яка полягає в тому, що вчені чи фахівці тієї чи іншої галузі домовляються, що розуміти і яке поняття вкладати в той або інший термін. Отже, конкретний зміст поняття, визначеного терміном, буде зрозумілим лише завдяки його дефініції - лаконічному, логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета, або зазначення поняття, тобто його зміст і межі.

переклад термінологія комп’ютерна англійська

Розділ 2. Особливості відтворення комп’ютерної термінології українською мовою

2.1 Основні засоби відтворення термінологічних одиниць

У силу своїх специфічних особливостей, термінологічна лексика викликає об'єктивні труднощі у процесі перекладу. Звертаючись до терміну як до об'єкта перекладу, доводиться зачіпати такі області знань як теорія та практика перекладу, теорія інформації, лінгвістика та ін.

Як зазначає І.С. Алексєєва, терміни — це «…саморегулируемый лексический аппарат, специально выработанный для передачи когнитивной информации» [1, 167]. Терміни однозначні, не мають емоційного окрасу та незалежні від контексту. Ці три важливі ознаки термінів призводять до висновків, що є вирішальними для перекладача: для відтворення термінів у науковому тексті повинні використовуватися однозначні, незалежні від контексту відповідності - еквіваленти. Значна частина еквівалентів міститься у двомовних спеціальних словниках. Заміна термінів близькими за значенням словами неприпустима.

А.О. Іванов вважає, що безеквівалентними можуть бути лише ті терміни, які є новими для мови, на яку перекладають, і відображають нові для неї поняття. Цілком зрозуміло, що «по мірі розвитку тих самих областей знань чи матеріальної культури у суспільстві, на мову якого здійснюється переклад, ця безеквівалентність поступово зникає» [11, 88].

Переклад за допомогою словника незнайомих термінів не буде важким. Інша справа, коли одному англійському терміну відповідає декілька українських, наприклад switch — вимикач; перемикач. У цьому випадку вибір аналога може диктуватися лише гарними знаннями даного предмета. Для того, щоб правильно зрозуміти спеціальний текст, який містить термінологічну лексику, необхідно добре знати предмет та зв’язану з ним англійську термінологію. Крім того, для правильної передачі змісту тексту українською мовою необхідно знати відповідну українську термінологію та добре володіти українською літературною мовою.

Безеквівалентна лексика визначається як «одиниці вихідної мови, що не мають регулярних відповідностей у мові перекладу» [14, 148]. Не зважаючи на відмінності перекладу безеквівалентних одиниць, для них також встановлюються відповідності в залежності від способу перекладу. Для перекладу безеквівалентних термінів можуть бути використані такі способи як: запозичення (шляхом транслітерації або транскрипції), калькування, описовий переклад, приблизний переклад, аналоговий переклад. Беручи до уваги, що термін — це, перш за все, слово, але, зважаючи на особливості його відмінностей від останнього, для перекладу виділяють три категорії відповідностей:

1) еквіваленти;

2) варіативні та контекстуальні відповідності;

3) усі види перекладацьких трансформацій.

Найбільш оптимальними для перекладу термінів на лексичному рівні виявляються відповідності-еквіваленти, запозичені шляхом транскрипції та транслітерації, калькування, лексичні заміни (генералізація, конкретизація).

Найбільша ступінь еквівалентності відмічається у тих випадках, коли слово при перекладі відповідає перекладеному слову за іншими компонентами змісту, має однакову стилістичну характеристику. Часто це досягається при перекладі термінів, які мають термінологічні відповідності у мові перекладу.

Найбільш часто використовуваними засобами перекладу термінів, що не мають еквівалентів у мові перекладу, є запозичення, калькування та описовий переклад.

Використання запозичення (наприклад, motor — мотор, diesel — дизель, radar — радар) забезпечує збереження головних характеристик терміна, і, крім того, запозичення термінів з мови оригіналу забезпечує уніфікацію метамови даної науки на інтернаціональному рівні. Однак, при перекладі англійських термінів українською мовою необхідно за можливості уникати непотрібного запозичення

2.2 Кількісний аналіз засобів перекладу англійських скорочень з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування

Дослідивши підходи різних вчених-перекладознавців щодо класифікації абревіатур і скорочень та засобів їх перекладу, ми зробили власне дослідження. Для нашого дослідження ми виокремили 446 абревіатур і скорочень з англо-українського тлумачного словнику з обчислювальної техніки, Інтернету і програмування [39], визначили їх приналежність до певного типу, подали їх переклад українською мовою та представили засоби, які були використані при перекладі (див. додаток).

Отже, нами було проаналізовано 446 абревіатур і скорочень, що становлять 100%. Згідно з класифікацією, яку ми виокремили, ми виявили 31 усічене скорочення, 4 напівскорочення, тобто ініціальні скорочення, 398 абревіатур та 13 скорочень, які мають у своєму складі цифру. Таким чином, ми з’ясували, що найбільш вживаним типом скорочень є саме абревіатури. Кількісний аналіз чотирьох типів скорочень представлений у наступній таблиці.

Таблиця 2.2.1.

Результати кількісного аналізу використання абревіатур і скорочень

Нами було виокремлено 31 усічене скорочення, що становлять 100%. Серед лексичних одиниць цього типу було виявлено 3 скорочення, що становлять 10%, які були перекладені описовим способом. Наприклад:

1) ABS — функція, що повертає абсолютне значення числа;

2) AMP — одиниця виміру сили електричного струму;

3) H — одиниця виміру магнітної індуктивності.

Було виділено 26 усічених скорочень, що складають 84%, для яких був застосований переклад розгорнутою формою. Наприклад:

1) app — застосування;

2) arg — аргумент;

3) asynch — асинхронний;

4) ADR — адреса;

5) ALG — алгоритм;

6) ANS — відповідь;

7) AUX — допоміжний;

8) AVG — середнє (арифметичне);

9) h — час;

10) HDR — верхній колонтитул.

Ми виявили 2 скорочення, що становить 6%, яке було перекладено з додаванням означального слова:

1) Wintel — платформа Wintel;

2) Wi-Fi — сертифікат Wi-Fi.

Серед проаналізованих нами усічених скорочень жодна лексична одиниця не була перекладена транскодуванням та за допомогою скорочення.

Використання кожного із засобів перекладу усічених скорочень можна представити у наступній таблиці.

Таблиця 2.2.2. Результати кількісного аналізу засобів перекладу усічених скорочень

Отже, найбільш уживаним засобом перекладу усічених скорочень є переклад розгорнутою формою.

Нами було виявлено 4 напівскорочення, що становлять 100%. Серед лексичних одиниць цього типу було виокремлено 3 одиниці, що становлять 75%, які були перекладені розгорнутою формою. Наприклад:

1) abend — аварійне завершення;

2) A-life — штучне життя;

3) H-media — гіперсередовище.

Одне усічене скорочення, що становить 25%, було перекладене з додаванням означального слова: AD/Cycle — комплект AD/Cycle.

Серед напівскорочень, тобто ініціальних скорочень, які ми виокремили, жодне не було перекладене транскодуванням, скороченням або описовим способом.

Використання кожного із засобів перекладу напівскорочень можна представити у наступній таблиці.

Таблиця 2.2.3.

Результати кількісного аналізу засобів перекладу напівскорочень

Отже, найбільш уживаним засобом перекладу напівскорочень є також переклад розгорнутою формою.

Для аналізу було виокремлено 398 абревіатур, що становлять 100%. Серед них було виявлено 13 одиниць, що становлять 3,3%, які були перекладені описовим способом. Наприклад:

1) ADT — атлантичний денний час;

2) AP — приймач-передавач безпровідної мережі;

3) AS — один із вихідних керівних сигналів мікросхеми пам’яті, який генерує процесор чи контролер пам’яті;

4) AVI — формат для зберігання відеофільмів, синхронізованих зі звуком; формат AVI;

5) HCL — список, якій містить перелік комп’ютерів і периферійного устаткування, для якого виробником перевірено правильність функціонування даного продукту;

6) HDI — технологія високої щільності з'єднань для монтажу багато кристальних модулів.

Було виділено 314 абревіатур, що складають 78,9%, для яких був застосований переклад розгорнутою формою. Наприклад:

1) а. k. a. — також відомий як;

2) AAT — середній час доступу;

3) ABT — автоматичне лабораторне дослідне устаткування;

4) AWT — середній час роботи;

5) AVL — система автоматичного визначення місця розташування транспортних засобів;

6) HA — висока готовність;

7) HAND — гарного вам дня;

8) HTH — сподіваюся, це допоможе;

9) WANA — ви не самі;

10) ZIF — рознім з нульовим зусиллям зчленування.

Серед проаналізованих абревіатур було виокремлено 70 одиниць, відповідно 17,6%, які були перекладені з додаванням означального слова. Наприклад:

1) AAC — формат AAC;

2) ABCD — мова ABCD;

3) ADO — механізм ADO;

4) AMPS — стандарт AMPS;

5) HAVi — специфікація HAVi;

6) Yahoo! — розвідник Yahoo!;

7) YMCK — формат YMCK;

8) ZV — специфікація ZV.

Також нами було виділено 1 абревіатуру, що становить 0,2%, для якої був використаний переклад транскодуванням: ALGOL — Алгол.

Треба зазначити, що серед досліджених абревіатур жодна не була перекладена скороченням.

Використання кожного із засобів перекладу абревіатур можна представити у наступній таблиці.

Таблиця 2.2.4.

Результати кількісного аналізу засобів перекладу абревіатур

Отже, найбільш уживаним засобом перекладу абревіатур є також переклад розгорнутою формою.

Для аналізу ми також виокремили 13 скорочень, які мають у своєму складі цифру, що становлять 100%. Серед них було виявлено 5 одиниць, що становлять 38%, які були перекладені розгорнутою формою:

1) A2B — взаємодія влади з бізнесом;

2) A2C — взаємодія влади з населенням;

3) W3 — всесвітня мереж;.

4) W8 — чекай;

5) W84M — почекай на мене.

Було виділено 7 скорочень, які мають у своєму складі цифру, що складають 54%, для яких був застосований переклад з додаванням означального слова. Наприклад:

1) A4 — формат A4;

2) AAL2 — протокол AAL2;

3) AC-3 — формат AC-3;

4) AC'97 — стандарт;

5) Win32 — інтерфейс.

Ми виокремили лише 1 скорочення, яке має у своєму складі цифру, що становить 8%, для якого було застосовано описовий спосіб перекладу: W4W — текстовий процесор компанії Micrоsоft.

Серед проаналізованих нами скорочень, які мають у своєму складі цифру, жодне не було перекладене транскодуванням чи скороченням.

Використання кожного із засобів перекладу таких скорочень можна представити у наступній таблиці.

Таблиця 2.2.5.

Результати кількісного аналізу засобів перекладу скорочень, які мають у своєму складі цифру

Отже, найбільш уживаним засобом перекладу скорочень, які мають у своєму складі цифру, є переклад з додаванням означального слова.

Проаналізувавши отримані результати засобів перекладу абревіатур і скорочень, ми зробили наступний кількісний аналіз. Якщо прийняти 446 вивчених абревіатур і скорочень за 100%, то використання кожного із засобів перекладу цих лексичних одиниць можна представити у загальній таблиці.

Таблиця 2.2.6.

Результати кількісного аналізу засобів перекладу абревіатур і скорочень

Таким чином, можна зробити загальний висновок нашого дослідження, який полягає у наступному: найбільш уживаним засобом відтворення англійських абревіатур і скорочень з обчислювальної техніки, Інтернету та програмування українською мовою є переклад розгорнутою формою, тобто переклад і розшифрування повної лексичної одиниці вихідної мови або калькування.

Висновки

Дослідивши теоретично та практично тему відтворення технічних термінів в українському перекладі, ми дійшли наступних висновків:

1. Терміном ми називаємо слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття з певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя тощо. Сукупність термінів як лексичних засобів найменування складає термінологію.

2. Передача англійських термінів українською мовою вимагає знання тієї галузі, якої стосується переклад, розуміння змісту термінів англійською мовою і знання термінології рідною мовою. При перекладі науково-технічної літератури з англійської мови на українську важливе значення має взаємодія терміну з контекстом, завдяки чому виявляється значення слова.

3. Основною метою нашого дослідження було вивчення шляхів перекладу англійської технічної термінології українською мовою. Ми виявили, що в технічній термінології зустрічаються переважно складні терміни та терміни-словосполучення.

4. Основні засоби перекладу термінів-словосполучень: описовий спосіб, транскрибування та калькування.

5. Найбільш складними для перекладу є терміни, які мають різні значення не тільки у різних галузях науки і техніки, а й навіть в одній галузі.

6. Таке слово, яке має кілька словникових відповідностей, варіантів, аналогічних йому за значенням, перекладається шляхом відбору варіанта-аналога, який найточніше передавав би значення терміну у залежності від слів, які знаходяться у тісному зв’язку з ним.

7. Загалом технічні терміни мають такі самі шляхи передачі з англійської мови на українську, як і всі інші терміни. Головною проблемою перекладу технічних термінів та термінів-словосполучень є їх багатозначність не тільки серед різних галузей науки, але й всередині самої технічної галузі.

8. Відмінності в лексичному складі і морфо-синтаксичній структурі термінів мають об'єктивні лінгвістичні причини: англійські терміни, в структуру яких входить субстантивний визначальний компонент (іменник або іменна група), не можуть бути перекладені на українську мову без розбіжностей в морфо-синтаксичній структурі, обумовлених відмінностями в граматичній будові мов.

9. В результаті нашого практичного дослідження ми виявили, що для перекладу термінів галузі автомобілебудування найбільш характерним є застосування таких засобів перекладу, як калькування та переклад лексичним еквівалентом. Поряд з цими прийомами використовуються також конкретизація, експлікація, генералізація, транслітерація та транскрипція.

Список використаних джерел

1. Алексеева И. С.

Введение

в переводоведение: Учеб. пособие для студ. филол. и лингв фак. высш. учеб. заведений. — СПб.: Филологический факультет СПбГУ; М.: Издательский центр «Академия», 2004. — 352 с.

2. Алексеева И. С. Профессиональный тренинг переводчика. — СПб: Союз, 2001. — 288 с.

3. Антрушина Г. Б., Афанасьева О. В., Морозова Н. Н. Лексикология английского языка. — М.: Дрофа, 1999. — 288 с.

4. Баранцев К. Т. Курс лексикології сучасної англійської мови. — К.: Радянська школа, 1985. — 255 с.

5. Бархударов Л. С. Язык и перевод. Вопросы общей и частной теории перевода. — М.: Международные отношения, 1975. — 240 с.

6. Гарбовский Н. К. Теория перевода. — М.: Изд-во МГУ, 2002. — 544 с.

7. Головин Б. Н.

Введение

в языкознание. — М.: Высшая школа, 1983. — 230 с.

8. Д’яков А.С. Механізм термінологічного планування // Науковий вісник Чернігівського університету. Випуск 15. Германська філологія: Збірник наукових праць. — Чернівці: ЧДУ, 1997. — С.157.

9. Елисеева В. В. Лексикология английского языка. — СПб: СПбГУ, 2003.

10. Зубков М. Сучасна українська ділова мова.2-ге вид., доп. — Х.: Торгін, 2002. — 448 с.

11. Иванов О. А. Безэквивалентная лексика. — СПб.: Изд-во С. — Петерб. университета, 2006. — 192 с.

12. Казакова Т. А. Практические основы перевода. — СПб: Союз, 2001. — 320 с.

13. Карабан В.І. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 576 с.

14. Кияк Т. Р., Огуй О. Д., Науменко А. М. Теорія та практика перекладу (німецька мова). Підручник для студентів вищих навчальних закладів. — Вінниця: Нова книга, 2006. — 592 с.

15. Комиссаров В. Н. Теория перевода. — М.: Высшая школа, 1990. — 253 с.

16. Латышев Л. К. Курс перевода. (Эквивалентность перевода и способы её достижения). — М.: Международные отношения, 1981.

17. Михайлова В. И. Структура многокомпонентных терминов химии и их перевод с английского языка на русский. — Л.: Изд-во РГПУ им. А. И. Герцена, 1991. — 55 с.

18. Назаров В. Ф. Курс экономического перевода. — М.: МГУ, 2000. — 97 с.

19. Нелюбин Л. Л., Хухуни Г. Т. Наука о переводе (история и теория с древнейших времен до наших дней). — М.: Флинта, 2006. — 416 с.

20. Пумпянский А. Л.

Введение

в практику перевода научной и технической литературы на английский язык. — М.: Наука, 1981.

21. Пыриков Е. Г. Коммуникативные аспекты перевода и терминологии. Методическое пособие. — М.: ВГЩ — Всероссийский центр переводов, 1992. — 23 с.

22. Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Вопросы теории. — М.: Изд-во ЛКИ, 2007. — 248 с.

23. Терехова Г. В. Теория и практика перевода. — Оренбург: ГОУ ОГУ, 2004. — 103 с.

24. Фёдоров А. В. Основы общей теории перевода. — СПб.: СПбГУ, 2002. — 416 с.

25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред.В. Т. Бусел. — К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2001. — 1440 с.

26. Лингвистический энциклопедический словарь / Гл. ред.В. Н. Ярцева. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — 685 с.

27. Трофимова З. С. Словарь новых слов и значений в английском языке. — М.: Павлин, 1993. — 304 с.

28. Щукин А. Н. Лингводидактический энциклопедический словарь. — М.: Астрель: ACT: Хранитель, 2007. — 746 с.

29. Dictionary of New English / Composed by C. L. Barnhart, S. Steinmetz, R. K. Barnhart. — London.: Longman, 2004. — 512 p.

30. Hornby A. S. Oxford Student’s Dictionary of Current English. — Essex — England: Longman Group Ltd, 1983. — 770 с.

31. http://www.russian. slavica.org/article3639.html

32. http://iatp. festu.ru/pub/old/projects/guzel/2. htm

33. http://www.perevod4ik.com/aticles/article3−2. php

34. http://kateosia. by.ru/texty/rudenko_vj. pdf

35. http://www.tmnlib.ru/resources/books/authors/? w=%F2

Додаток

Англійські скорочення і абревіатури, засоби їх перекладу та класифікація