Ветеринарне обстеження тварин на фермі

Вступ Виробничу практику проходив у СФГ «Каміла», с. Рудка, Гребінківського району, Полтавської області.

Спеціалізація господарства — молочне скотарство та відгодівля свиней.

Господарство знаходиться в зоні помірно-континентального клімату, в лісо-степовій зоні.

Земельні ресурси господарства відображені в таблиці 1.

Таблиця 1. Земельні ресурси господарства

Для годівлі свиноматок та поросят використовують відходи промислової переробки молока. Також свинарству підпорядковується виробництво кормів на орних землях.

Продуктивність свиней господарства коливається в залежності від пори року і віку тварин, складає 450−700 г середньодобових приростів.

Поголів'я утримується в трьох свинарниках. В першому — свиноматки і кнурі (групове утримання свиноматок, індевідуальне — для продуктивних кнурів і свиноматок за 7−10 днів до опоросу), в другому — відгодівля (групове утримання), в третьому — підсисні свиноматки (індевідуальне утримання).

В господарстві практикується безвигульна система утримання свиней як в зимовий так і в літній період. В теплий період року свиноматок виганяють під навіси біля свинарника.

Організація годівлі, напування тварин та гноєвидалення в першому і другому свинарникахавтоматизована, в третьому — проводиться вручну.

Для годівлі свиней та маточного поголів'я заготовляють концентратні корми, а також буряк, картоплю, влітку — свіжоскошену зелену масу. Склад і структура раціону залежить від наявних кормових ресурсів господарства.

ВРХ утримують в типових приміщеннях, де умови мікроклімату не повністю відповідають ветеринарно-санітарним нормам. Всі приміщення знаходяться в задовільному стані, забезпечені дизковриками.

В господарстві утримують корів прив’язним методом. Середній надій на 1 голову становить 12.2 л молока. Середньодобовий приріст молодняку — 450 г на добу. Вихід телят на 100 голів корів — 87.

В господарстві утримують корів. Запліднення — штучне. Дане господарство два фахівці ветеринарної медицини: головний ветлікар і фельдшер. В господарстві розроблено та затверджено план профілактичних та протиепізоотичних заходів; фахівцями районної державної лікарні ветеринарної медицини проводять діагностичні дослідження на туберкульоз, відбираються проби крові для дослідження на лейкоз, бруцельоз, лептоспіроз.

Територія ферми повністю огорожена.

При в'їзді на територію господарства є шлакбауми, санпропускники та дизбар'єри.

2. Внутрішні незаразні хвороби За період проходження практики в СФГ «Каміла» Гребінківського району Полтавської області серед незаразних хвороб реєстрував:

· Диспепсія телят

· Атонія передшлунків

· Травматичний ретикулоперикардит

· Бронхопневмонія Диспепсія телят — це захворювання, яким найчастіше хворіє молодняк ВРХ. Це досить гострий розлад травлення, які призводить до порушення обміну речовин, харчування, зневоднення організму і отруєння. Протягом перших 3−4 днів життя теляти, переважно, і виникає це захворювання, а дуже часто це трапляється після 1-ої - 2-ий випоювання молозива.

Основна причина захворювання — годування тільних корів раціонами, які не забезпечують поповнення витрат речовин харчування на розвиток плоду і молоко, крім того зміст теляти в дуже холодному, сиром і брудному приміщенні, годування холодним несвіжим молозивом, запізніла перша дача молозива.

Диспепсія телят характеризується такими першими ознаками, як млявість (більшу частину часу теля лежить), втрата апетиту. Дуже часто прослуховуються переливання рідини в кишечнику або шуми-бурчання. Час від часу теля здригається, переступає задніми кінцівками, обнюхує живіт. Дихання і пульс у нього сильно прискорені, температура тіла незначно знижується або залишається нормальной. Слізістие оболонки, які видно спочатку бліднуть, після чого стають синюшними. До початку другого або до кінця першого дня хвороби проявляється пронос. Кал набуває водянисту консистенцію, стає смердючим, часто виділяється так, що напруга м’язів живота не видно і містить багато слизу. Теля сильно стогне при натиснення на живіт, це викликає високу хворобливість. За дуже швидкий проміжок часу, теля сильно худне і через деякий час гине.

В основному диспепсія телят триває 2−3 дні, зустрічаються досить рідкісні випадки, коли вона триває 5−8 днів. Без кваліфікованої та своєчасної допомоги видужування настає дуже рідко. Якщо лікування запізніле, то воно не допомагає, або ж може призвести до того, що зникають тільки видимі ознаки хвороби. Якщо почати лікування з появою перших ознак захворювання і проводиться кваліфіковано й послідовно, то вдається зберегти життя теляти.

Лікування проводив внутрішньовенним введенням 0,9 відсоткового розчином натрію хлориду в дозі 200мл, 1 раз на добу протягом 3 днів до повного видужання.

Атонія передшлунків — припинення скорочень камер шлунка у жуйних тварин. Атонія передшлунків найчастіше виникає у великої рогатої худоби від згодовування недоброякісних кормів, одноманітної годівлі, малорухливості тварин, внаслідок запалення сичуга, кишечника, печінки тощо. Перебіг — гострий і хронічний. Ознаки: припиняється ремигання і скорочення рубця, зменшується апетит.

Заходи боротьби: Вилучення недоброякісних кормів, масаж рубця, застосування лікувальних засобів, які поліпшують травлення, згодовування соковитих кормів, щоденний моціон.

Лікування проводив за допомогою внутрішнього введення настойки чемериці в дозі 10 мл, яку попередньо розчинив у 0,5 л води.

Травматичний ретикулоперикардит характеризується запаленням вісцерального і парієтального листків перикарда, нагромадженням у серцевій сумці серозного, серозно-фібринозного, геморагічного, гнійного чи гнильного ексудату з наступним порушенням скоротливої функції міокарда, кровотоку, застоєм крові, розвитком набряків та порушенням функціонального стану інших органів.

Травматичний ретикулоперикардит у великої рогатої худоби, як правило, є продовженням травматичного ретикулоперитоніту. Біль у ділянці серця супроводжується пригніченням, послабленням рефлексів і обмеженням рухів. При ляганні, вставанні та дефекації тварини стогнуть, уникають різких рухів, часто стоять із широко розставленими грудни. ми кінцівками, намагаються поставити їх вище, неохоче спускаються з гори. Травматичний перикардит розвивається в дві стадії. Перша стадія — стадія фібринозного перикардиту. Характеризується пропасницею, пригніченням, погіршенням апетиту. Рухи обережні, нерідко спостерігають кіфоз. Серцевий поштовх посилений, пальпація і особливо перкусія ділянки серця спричиняють больову реакцію тварини, тони серця посилені й супроводжуються перикардіальними шумами тертя, пульс прискорений.

Друга стадія характеризується нагромадженням серозно-фібринозного, а пізніше гнійно-гнильного ексудату. Температура тіла підвищена, пригнічення посилюється, тварини стоять із витягнутою вперед шиєю і опущеною головою, часто стогнуть, уникають різких рухів, поворотів, обережно лягають, а при вставанні намагаються піднятися на грудні кінцівки.

Для лікування використовував ротостравохідний зонд, але лікування не дало результатів.

Бронхопневмонія — захворювання поліетіологічне і зазвичай виникає в результаті комбінованого впливу на організм несприятливих факторів (стресорів), що послаблюють резистентність. Найбільш часто зовнішніми (екзогенними) факторами бронхопневмонії є простудні та інші, пов’язані з роздратуванням дихальних шляхів. Це підвищена вологість повітря в приміщенні, сирі підлога і стіни, утримання без підстилки на цементних підлогах, протяги, надмірне накопичення аміаку, сірководню та ін У ранньовесняний період і восени внаслідок нестійкої погоди та різкої зміни температури повітря протягом доби захворюваність значно зростає.

Для лікування використовував препарат «Флорон» по 5 мл в/м, на 1-й, 3-й і 5-й день.

3. Хірургія За період проходження практики проводив наступні хірургічні втручання:

Несвоєчасне або недостатнє розчищення ратиць призводить до їх деформації, запалення основи шкіри, внаслідок чого тварина кульгає, у дійних корів знижуються надої, бугаї не можуть робити садки, у молодняка виникають вади постави кінцівок.

В СФГ «Каміла» розчистку копит проводять два рази на рік, влітку і восени.

З метою зниження травматизму, переломів ріг та виключення ризику їх неправильного росту, проводили декорнуацію.

Декорнуацію у телят проводили безкровним методом: випалювали роговий зачаток термокаутером. Після цього утворюється струп, який відпадає через 2−3 тижні.

Також в період проходження практики проводив биркування ВРХ, з метою подальшої ідентифікації тварин. Бирка містить інвентарний номер тварини, і являє собою двосторонні пластикові пластини, що закріплюються у вухах тварин.

Кастрація тварин — припинення статевої діяльності тварин шляхом видалення їх статевих залоз хірургічними методами або порушення їх функції іншими способами. Після кастрації в організмі тварини проходять глибокі біохімічні зміни, змінюється обмін речовин. Після кастрації тварини краще відгодовуються, м’ясо має кращі смакові якості, містить більше жирових прошарків.

Кастрацію хрячків проводять з економічною метою, так як м’ясо некастрованих хряків має низькі смакові якості, специфічний запах.

Для кастрації хрячків фіксувавали в спинному положенні. Кастрацію проводили відкритим способом. Шкіру мошонки розрізали паралельно шву, на таку довжину, щоб сім'яник можна було вивезти за його межі. Розсікали всі шари мошонки та загальну піхвову оболонку. Потім пальцямивідокремлювали перехідну зв’язку. Після цього накладали лігатуру на сім'яник, і відступивши від неї на 1,5 см видаляли сімяник. У післякастраційну рану застосовували присипку для ран.

Також проводив лікування абсцесу у корови. Абсцес — наповнена гноєм порожнина в тканинах тіла, що відокремлюється більш-менш розвиненою капсулою; виникає внаслідок обмеженого гнійного розплавлення тканин при гнійному запаленні. Найчастіше абсцес викликається мікробами. Виникненню абсцесу сприяє зниження захисних властивостей організму.

Для ліування спочатку вистригаєм шерсть в ділянці операційного поля, яке після цього обробляєм 5% розчином йоду. Після цього розрізаєм його у найнижчій ділянці. Після цього видаляєм гнійний ексудат. Промиваємо новоутворену рану перекисом водню 2% до повного очищення, і обробляєм препаратом «Чемі-спрей» .

Також проводив лікування ран у свиней і ВРХ. Спочатку промивав розчином перекису водню 2%, а потім обробляв препаратом «Чемі-спрей» .

За період практики відпрацював способи фіксації тварин, ознайомився з правилами техніки безпеки при роботі з ними, засвоїв прийоми підготовки тварин до проведення хірургічних маніпуляцій.

4. Акушерство, гінекологія і біотехніка розмноження с. г. тварин Під час проходження практики в СФГ «Каміла» реєструвались слідуючі акушерсько-гінекологічні захворювання:

· Післяродовий ендометрит

· Серозний мастит ВРХ

· Мастит у свині

· Післяродовий парез Післяродовий ендометрит — запалення слизової оболонки матки, яке спостерігається у тварин усіх видів.

Виникає внаслідок травмування ендометрію та проникнення різних мікроорганізмів через родові шляхи у матку при патологічних родах, затримці посліду, субінволюції матки, інколи як ускладнення гнійного вагініту.

Сприяє захворюванню зниження загальної резистентності організму, неповноцінна годівля, відсутність моціону, в період вагітності та антисанітарні умови утримання.

Для лікування використовував окситоцин 50 ОД в/м, Окситетрациклін 200 — 40 мл в/м, і Іхглюковіт 40 мл.

Мастит — запалення молочної залози, що розвивається як наслідок впливу механічних, термічних, хімічних і біологічних факторів. Неправильний догляд та утримання може призвести до виникнення маститів, наслідком цього зниження продуктивності тварини як під час лікування, так і після нього, а також витрати на лікування та медикаменти, що призводить до економічних втрат в господарстві.

Серозний мастит характеризується випотом серозного ексудату в підшкірну клітковину, міжчасточкову тканину вимені. Змінюється загальний стан тварини, знижується апетит, спостерігається слабке пригнічення, незначне підвищення температури тіла.

Чверть вимені збільшена в обсязі, щільної консистенції. Шкіра чверті вимені набрякла, напружена, почервоніла. Місцева температура підвищена, болючість слабка.

Секреція молока різко знижена. Органолептично молоко не змінено, але при діагностиці 2%-им мастідіном виявляємо дану патологію.

Для лікування використовував препарат Окситетрациклін 200 — 40 мл в/м, плюс внутрішньоцистеральне введення комплексного препарату «Містієт-форте» .

Післяродовий парез викликається різким зниженням концентрації кальцію в крові. Хвороба розвивається напротязі перших 72 годин після отелу. Найчастіше хворіють старі і високопродуктивні корови.

У хворої тварини зникає апетит, відмічається хитка хода, температура тіла знижується.

Для ліування використовував суміш розчинів кальцію хлориду 10% 200 мл і натрію хлориду 0,9% -200 мл, яку потім внутрішньовенно вводи за допомогою шприца Жане. Дану маніпуляцію потрібно продовжувати 2 рази на день до повного видужання тварини.

Також за період практики проводив синхронізацію охоти в корів. Цей біотехнологічний метод використовують для регулювання темпів відтворення ВРХ, рівномірного осіменіння, лактації, родів і ефективного використання тваринницьких приміщень.

До синхронізації охоти не допускаються тварини:

· з гострими чи хронічними захворюваннями ШКТ чи дихальних шляхів

· з ациклічними чи атрофованими яєчниками

· хворі на інфекційні хвороби

· не досягші фізіологічної зрілості, згідно до стандартів породи

· черезмірно виснажені чи ожирівші

· хворі на будь яку форму ендометрита

· зі зрілими фолікулярними чи лютеїновими кістами До синхронізації статевої охоти допускаються тварини:

· З кістами, які знаходяться на початковій стадії розвитку

· з персистентним жовтим тілом

· з гіпофункцією яєчників Синхронізацію проводив за схемою:

Штучне осіменіння корів проводив ректо-цервікальним способом. Використовував сперму заморожену в паєтах.

5. Епізоотологія та інфекційні хвороби Під час проходження практики в господарстві був зареєстрований випадок бешихи свиней.

Бешимха свинемй — епізоотична заразна хвороба свиней, спричинювана дуже стійким мікробом Bac. rhusiopathiac suis.

Здебільшого хворіють тварини віком від 3 до 12 місяців Поросята-сисуни і свині старіші від 1 року хворіють рідко. Масові захворювання свиней на бешиху спостерігаються головним чином в жарку пору року, але бувають випадки захворювання і взимку.

Період інкубації 1—8 днів.

Розрізняють гостру (септичну), шкірну (кропивниця) і хронічну форми бешихи свиней. Найнебезпечніша гостра форма. Вона характеризується високою температурою (42—43°), пригніченим станом, спрагою, відмовлянням від корму; на шкіріпоявляються спочатку червоні, а потім червонофіолетові плями. Без лікування тварини гинуть на 3—4-й день. При кропивниці підвищується температура і спостерігається тверде припухання шкіри на спині, крижах і боках. Якщо немає ускладнень, захворювання триває 8—12 днів. Хронічна форма — продовження гострої форми або кропивниці.

Боротьба: специфічні профілактич. і лікувальні заходи, карантин, забій хронічно хворих тварин. На бешиху свиней хворіють також вівці, кури, качки, сірі хатні миші. Людина теж сприйнятлива до цієї хвороби.

З протиепізоотичних заходів в господарстві проводили:

Профілактичне щеплення полівалентною вакциною ВРНКІ проти лептоспірозу свиней. Вакцину вводили в дозі 1 мл. на голову. Ревакцинація через 15 днів.

Також проводили профілактичне щеплення проти колібактеріозу і неонатальної ентероксимії поросят. Використовували вакцину «Порколи Дилювак форте» в розрахунку 2 мл на голову. Ревакцинацію проводити через 6 місяців.

Проводили профілактичне щеплення проти анерофічного реніту, вакциною «Порциліс». Вакцину вводили вв в дозі 2 мл на голову.

Також з метою профілактики в господарстві регулярно проводиться дезінфекція тваринницьких приміщень за допомогою розпилення порошкового препарату «Індез» в розрахунку 10 г на метр квадратний.

6. Паразитологія та інвазійні хвороби За період проходження практики в СФГ «Каміла» проводив профілактичну дегельмінтизацію тварин препаратом «Альбендазол 10%» в розрахунку 1 г на 10 кг живої маси тварини.

Альбендазол — речовина з групи бензімідазолу. Володіє широким спектром проти паразитарної дії, активний по відношенню до нематод, трематод та цестод. Механізм дії альбендазолу полягає у впливі на енергетичний метаболізм паразитів (інгібування ензиму фумаратредуктази). Це в свою чергу призводить до виснаження і загибелі гельмінтів.

Також трапився випадок трихурозу у свиней. Трихуроз (трихоцефальоз) — хвороба свиней, що спричиняється збудником Trichuris (Trichocephalus) suis. Це — волосоголовці до 5 см завдовжки. Тонким головним кінцем вони прошивають стінку товстого кишечнику. Розмножуються прямим шляхом, без міграції личинок які перебувають у стінці кишечнику, де розвиваються до статевозрілої стадії і паразитують протягом 2,5−4 міс. Свині заражаються при заковтуванні з кормом або водою інвазійних яєць, які добре зберігаються у навколишньому середовищі.

Клінічні ознаки. Хворіють частіше відлучені поросята. Вони відстають у рості та розвитку, мають поганий апетит, порушений процес травлення, з калом виділяється кров.

Лікування проводив за допомогою Бровалемізолу 8% - 2,5 мл вм, Альбенвет — 50 г і Бровермектин — 10 г всередину попередньо розмішавши з кормом.

7. Патологічна анатомія, розтин і судова ветеринарія Розтин проводив в господарстві СФГ «Каміла» гребінківського району Полтавської області. Проводив розтин трупа свині. Встановлений діагноз — бешиха свиней. Протокол розтину трупа поданий в додатках.

Розтин проводив в захисному санітарному одязі. В комплект входять: халат, полотняна шапочка, поліетиленовий фартух і нарукавники, гумові рукавички, захисна маска на обличча. Після розтину трупа, прибирання і дезинфекції секційного приміщення, фартух і нарукавники були вимиті щіткою у теплій воді з милом та продензифіковані дезрозчином згідно настанови. Рукавички, не знімаючи з рук були вимиті теплою водою з милом, продезинфіковані, а потім зняті.

Руки вимиті теплою водою з милом і оброблені 70% етанолом.

Інструменти після закінчення розтину були вимиті в теплій воді з милом, простерилізовані шляхом занурення на 1 годину в розчин дезинфектанту «Септодор» .

Труп був поміщений у поліетиленовий пакет, після чого його вивезли і утилізували в біотермічній ямі.

На практиці ознайомився із правилами техніки безпеки при роботі з трупами, освоїв методику розтину, навчився відбирати патматеріал, і складати протокол патолого-анатомічного розтину.

8. Ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва Під час практики проводив дослідження молока. Органолептично досліджував на чистоту; на масову частку жиру, білку, сухого обезжиреного залишку досліджували за допомогою приладу АКМ-98.

Для перевірки чистоти молока від кожної групи корів відбирали по 200 мл. молока. Потім його проціджували через фільтрувальний папір. Після цього проводим візуальний огляд фільтрувального паперу і оцінюєм чистоту.

Аналізатор молока АКМ-98 призначений для вимірювання масової частки жиру, білка, сухого обезжиреного залишку. Даний аналізатор використовують для експресного визначення показників якості молока, продуктів його переробки і контролю параметрів технологічних молочних сумішей в вимірювальних лабораторіях підприємст харчової промисловості, при проведенні науково-дослідницьких робіт, при прийомі і переробці молока.

Основні технічні характеристики:

Підсумки сільськогосподарчий тварина ветеринарний За період практики набув навичок клінічного обстеження тварин, повторив методики лабораторних досліджень, ознайомився зі структурою СФГ «Каміла». Також закріпив практичні навички фіксації тварин, проведення їх обстеження та лікування, а також ведення відповідної документації.

Пропозиції

1. Адміністрації академії забезпечувати студентів місцем проходження практики в державних установах ветеринарної медицини.

2. Дозволяти студентам ознайомлюватись із документацією, що ведеться в цих установах.

3. Давати дозвіл практикантам здійснювати ті чи інші лікувальні заходи.