Технологічне проектування автотранспортних підприємств

Вступ

Вантажний автомобільний транспорт здійснює перевезення вантажів у всіх галузях народного господарства і таким чином безпосередньо бере участь у виробництві матеріальних благ, необхідних для задоволення потреб суспільства.

Основним завданням організації і планування виробництва в кожному автотранспортному підприємстві є раціональне поєднання і використання всіх ресурсів виробництва з метою виконання максимальної транспортної роботи під час перевезення вантажів та кращого обслуговування населення пасажирськими перевезеннями.

Підприємства автомобільного транспорту за своїм призначенням поділяються на автотранспортні, автообслуговуючі й авторемонтні.

Автотранспортні підприємства є підприємствами комплексного типу, що здійснюють перевезення вантажів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, а також постачання необхідними експлуатаційними, ремонтними матеріалами та запасними частинами.

Автотранспортні підприємства за характером виконуваної транспортної роботи поділяються на:

1) вантажні

2) пасажирські (автобусні, таксомоторні, легкові з обслуговування окремих організацій)

3) змішані (вантажні і пасажирські)

4) спеціальні (швидкої медичної допомоги тощо).

За позавідомчої приналежності й характером виробничої діяльності розрізняють АТП:

а) загального користування, що входять в систему міністерств автомобільного транспорту союзних республік б) відомчі АТП, що належать окремим міністерствам і відомствам.

АТП загального користування здійснюють перевезення вантажів для всіх підприємств і організацій незалежно від відомчої приналежності, перевезення пасажирів в автобусах і автомобілях-таксі на міських, приміських і міжнародних маршрутах.

Відомчі АТП створюються на промислових, будівельних і сільськогосподарських підприємствах і організаціях, здійснюють, як правило, перевезення вантажів, пов’язану з технологічним процесом виробництва.

Трудові та матеріальні витрати на підтримку рухомого складу в технічно справному стані значні і в кілька разів перевищують витрати на його виготовлення.

Так за нормативний термін служби вантажних автомобілів середньої вантажопідйомності, структура трудових витрат у відсотках від загальних витрат становить:

— ТО і ТР — 91%;

— Капітальний ремонт автомобіля і агрегатів — 7%;

— Виготовлення автомобіля — 2%.

Настільки високі витрати на ТО і ТР пов’язані з відставанням виробничо-технічної бази автомобільного транспорту за темпами зростання від парку рухомого складу.

Технічне обслуговування та ремонт рухомого складу слід розглядати як один з головних напрямків технічного процесу при створенні і реконструкції ПТБ підприємств автомобільного транспорту. Механізація робіт при ТО та ремонті служить матеріальною основою умов праці, підвищення його безпеки, а саме головне, сприяє вирішенню задачі підвищення продуктивності праці, що особливо важливо в умовах дефіциту робочої сили.

Основним засобом зменшення інтенсивного зношування деталей і механізмів і запобігання відмов агрегатів або вузлів автомобіля, тобто підтримання його в технічно справному стані, є своєчасне і високоякісне виконання ТО.

Під ТО розуміють сукупність операцій (збирально-мийних, кріпильних, регулювальних, мастильних) мета яких попередити виникнення несправностей, підвищити надійність і зменшити зношуваність деталей. ТО-2 на відміну від ТО-1 більш поглиблене і трудомістке. Якщо при ТО-1 технічний стан автомобіля визначають візуально і виконується невеликий спектр робіт спрямованих на своєчасне виявлення несправностей, то при ТО-2 виконуються роботи охоплюють весь автомобіль, при цьому не тільки визначається технічний стан автомобіля, але і проводяться роботи різного роду: заміна масла / мастила / у вузлах тертя, очищення або заміна фільтруючих елементів, регулювальні роботи. Пов’язано це з тим, що ТО-2 виконується через значний проміжок часу на відміну від ТО-1, за який автомобіль отримує значні несправності та пошкодження. Тому якісне виконання ТО-2 здатне підвищити термін служби автомобіля.

Однак, технічна думка не стоїть на місці і постійно створює все більш складні, за своїм устроєм, автомобілі, обслуговування, яких вимагає величезних зусиль. Тому перспективним і є впровадження в сферу ТО і Р сучасного обладнання, в тому числі і діагностичне, а так само підвищення кваліфікації обслуговуючого персоналу, що в свою чергу позначиться на якості виконуваного обслуговування.

1. Загальний розділ

1.1 Вихідні дані

Дане АТП являється типовим підприємством по перевезенню вантажів на замовлення підприємств міста. На проектуємому підрозділі планується проведення ремонту трансмісії автомобіля ГАЗ-3308. Рухомий склад АТП складає 115 автомобілів даної моделі, їх середньодобовий пробіг 230 км. Автомобілі працюють в помірному кліматичному районі по ІІІ категорії умов експлуатації. Автомобілі працюють в 1 зміну, останнє ТО яке проводилось це ТО-1 № 2, пробіг від останнього ТО-700км.

На даному підрозділі планується виконання таких робіт:

· Розбирання та складання КПП, роздавальних коробок, головних передач, щеплень.

· Мийка деталей цих агрегатів

· Дефектування деталей

· Зборка агрегатів

· Фарбування відремонтованих агрегатів

· Випробовування

1.2 Характеристика автомобіля ГАЗ-3308

" САДКО" є новою моделлю вантажного автомобіля підвищеної прохідності, що прийшов на зміну ГАЗ-66. Добре зарекомендував себе українським транспортникам, що працюють в умовах бездоріжжя. Автомобіль ГАЗ 3308 має відмінні динамічні характеристики та високу прохідність. Завдяки наявності міжколісних диференціалів підвищеного тертя автомобіль ГАЗ-3308 може переборювати значні перешкоди. На ГАЗ «САДКО» установлена сучасна кабіна з великою площею скла і зручно розміщеними важелями керування. Новий автомобіль розроблений на основі модульного принципу проектування виробництва. Це дозволило значною мірою вирішити питання технічного обслуговування та забезпечення запасними частинами. Новий автомобіль ГАЗ-3308 «САДКО» вдало сполучає у собі надійність, відмінні ходові якості, невибагливість в експлуатації. Піднявшись на новий рівень безпеки і комфортабельності, він задовольнить високі запити споживачів Рисунок 1. Автомобіль ГАЗ-3308

Таблиця 1. Технічна характеристика автомобіля

2. Технологічний розділ

2.1 Режим роботи АТП

Задля скорочення простоїв рухомого складу в технічному обслуговуванні и поточному ремонті в робочий час, для підвищення продуктивності АТП, і з метою підготовки рухомого складу до своєчасного виходу на лінію. Режим зон ТО і ПР співпадає з режимом роботи рухомого складу на лінії. І звісно ж за таким режимом працює склад, щоб забезпечити нормальне функціонування зон ТО і ПР. Цього вдається досягти завдяки високій оснащеності матеріально-технічної бази підприємства.

Ремонтні підрозділі АТП працюють в одну зміну з 8.00 до 17.00, перерва на обід з 12.00 до 13.00, ділянка ЩО працює з 7.00 до 16.00, перерва на обід з 11.00 до 12.00,а адміністрація працює також з 8.00 до17.00, перерва на обід з 12.00 до 13.00. Робочі дні з понеділка по п’ятницю, загальна кількість днів роботи на рік становить 251

2.2 Вибір і коректування нормативів періодичності технічних впливів

Для розрахунку програми спочатку необхідно вибрати нормативні значення пробігу рухомого складу до КР і періодичності ТО, які встановленні Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу. Тому в конкретному випадку нормативи періодичності коректуються за допомогою коефіцієнтів вказаних в положенні.

L_к = L^н_к х К1 х К2 х К3

L _{ТО -2} = L^н _{ТО - 2} х К1 х К3

L _ТО-1 = L^н _{ТО - 1} х К1 х К3

де: L^н_к; L^н _ТО-2; L^н _ТО-1 — норми періодичності відповідно до КР; ТО-2; ТО-1

L_к; L _{ТО - 2}; L _{ТО -1} — скоректовані періодичності технічних впливів.

К1 — коефіцієнт, що враховує категорію умов експлуатації

К2 — коефіцієнт, що враховує модифікацію рухомого складу і організацію його роботи К3 — коефіцієнт, що враховує кліматичні умови (для помірного клімату України К3=1,0).

Таблиця 2. Коефіцієнти коректування нормативів

L_{к =} 300 000×0,8×1,0×1,0 = 240 000 км

L _{ТО -2 =} 16 000×0,8×1,0 = 12 800 км

L _{ТО-1 =} 4 000×0,8×1,0 = 3200 км

2.2.1 Цикловий метод розрахунку кількості ТО і ПР на один автомобіль за цикл

Кількість КР і ТО на один автомобіль за цикл визначаємо відношенням циклового пробігу по пробігу до даного виливу.

Цикловий пробіг L_ц приймаємо рівним пробігу L_к автомобіля до КР, тобто L_ц = L_к =240 000 км.

В розрахунках приймається, що при пробігу, рівному L_к, чергове остатнє ТО-2 не виконується і автомобіль поступає в КР.

До ТО-2 входить і обслуговування ТО-1, що виконується одночасно з ТО-2. Тому в даних розрахунках кількість ТО-1 за цикл не вміщує обслуговування ТО-2.

Періодичність виконання, що прийнята рівною середньодобового пробігу L_сс = 230 км.

Періодичність вбирально-мийних робіт призначається в залежності від типу рухомого складу і умов його роботи (1 х L_сс = L_м ;1×230 =230).

Періодичність сезонного обслуговування (L_со) автомобіля — 2 рази на рік.

До ТО-2 входить і обслуговування ТО-1,що виконується одночасно з ТО-2. Тому в даних розрахунках кількість ТО-1 за цикл не вміщує обслуговування ТО-2

Періодичність виконання ЩО і вбирально-мийних робіт прийнята рівною середньодобовому пробігу L_cc і їх кількість залежить від кількості змін роботи автомобіля

2.2.2 Розрахунок коефіцієнту переходу від циклу до року

Для визначення коефіцієнта переходу від циклу до року проводимо розрахунки за формулою:

де: D_ep — кількість днів експлуатації автомобіля за рік;

D_eц — кількість днів експлуатації автомобіля за цикл;

де: L_ц — цикловий пробіг L_ц = L_к

L_сс — добовий пробіг автомобіля.

2.2.3 Розрахунок коефіцієнту технічної готовності

Для визначення коефіцієнта технічної готовності проводяться розрахунки за формулою:

де: D_пр — сумарна кількість днів простою автомобіля в ТО-2; ПР і КР за цикл де: D_н — норматив простою в ТО-2 і ПР в днях на 1000 км пробігу

2.2.4 Розрахунок кількості технічних впливів за рік на один автомобіль

На даному АТП для визначення кількості технічних впливів за рік на один авто автомобіль проводимо розрахунки за формулами:

2.2.5 Розрахунок кількості технічних впливів за рік по парку

Для визначення на АТП кількості технічних впливів за рік по парку проводимо розрахунки за формулами:

де: Аі - списочна кількість автомобілів в парку;

п — кількість змін роботи автомобілів.

2.2.6 Розрахунок коефіцієнту використання парка

Щоб визначити коефіцієнт використання парка для даного АТП ми проводимо розрахунки за формулою:

де: D_p — кількість робочих днів парка на рік

2.2.7 Річний пробіг по парку

Для визначення річного пробігу по парку проводимо розрахунки за формулою:

2.2.8 Добова програма технічних впливів

Для визначення добової програми технічних впливів на АТП проводимо розрахунки за формулами:

2.3 Визначення річної виробничої програми по діагностиці

На АТП працюють відособлені ділянки діагностики D1 i D2, то їх програма визначається на основі річних програм ТО. Так як діагностування автомобілів Д-1 проводиться перед кожним ТО-1, після ТО-2 і при ПР, то програма Д-1 за рік складає:

Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР (У N^р_пр) дорівнює 10% від програми ТО-1 за рік.

Діагностування Д-2 проводиться з періодичністю ТО-2. Кількість автомобілів, діагностуємих при ПР, приймається рівним 20% від річної програми ТО-2, тому програма Д-2 складає:

Для визначення

2.3.1 Добова програма по діагностиці

добової програми по діагностиці треба скористатись формулами:

[3

2.4 Розрахунок виробничої програми РОП в трудових показниках

Для розрахунку річного об'єму робіт для рухомого складу визначається нормативна трудоємкість ТО і ПР, після чого їх коректують з урахуванням конкретних умов експлуатації.

Оскільки на даному АТП використовуються механізовані мийні установки, то трудомісткість ВМР звісно ж зменшена за рахунок виключення загальної трудомісткості мийних робіт, пов’язаних з використання ручної праці. Тому вводимо коефіцієнт коректування що враховує використання засобів механізації км, який визначається за формулою :

де: М — доля ВМР, що виконуються механізованим способом Нормативи трудомісткості СО складають від трудомісткості ТО-2:

для холодного і жаркого районів — 30%

2.4.1 Розрахункова нормативна скоректована трудомісткість технічних впливів

[3]2.34

[3]2.35

[3]2.36

[3]2.37

[3]2.38

де: t^н_со; t^н _ТО-1; t^н _ТО-2; t ^н_пр — нормативи трудомісткості технічних виливів відповідно ВМР; ТО-1; ТО-2; ПР; К1, К2, К3, К4, К5 — коефіцієнти, що враховують відповідно категорію умов експлуатації, модифікації рухомого складу, кліматичний район, пробіг від початку експлуатації, кількість автомобілів на АТП

2.4.2 Річний обсяг робіт на ТО і ПР

Щоб визначити річний обсяг робіт по ТО і ПР рухомого складу на АТП необхідно визначити річну трудомісткість робіт по ТО і ПР за формулами:

[3]2.39

[3]2.40

[3]2.41

[3]2.42

[3]2.43

Крім основних робіт по ТО і ПР рухомого складу, на АТП виконується ще деякий об'єм допоміжних робіт Т_доп, що складається із робіт по самообслуговуванню Т_сам підприємства (поточний ремонт будинків і споруд, ремонт обладнання, інженерних мереж, інветаря і т.п.) і робіт загально — виробничого характеру Т_заг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запчастинами, прибирання приміщень і т.п.).

[3]2.44

де: УТ — сумарна річна трудомісткість робіт по ТО і ПР в — коефіцієнт допоміжних робіт, відповідно Положення по технічному обслуговуванню, дорівнює: 0,3 оскільки, на АТП 115автомобілів Загальна виробнича програма робіт, що виконуються на АТП:

[3]2.45

2.5 Розрахунок річної програми виробничих підрозділів

Річна програма спеціалізованих виробничих підрозділів визначається в трудових показниках (люд-год) і розраховується із річної виробничої програми по ПР і долі дільничих робіт на даному виробничому підрозділі:

де: В — доля дільничих робіт на дільниці по ремонту агрегатів Для проектуємої дільниці по ремонту трансмісії: загальна трудомісткість складатиме: роботи по ремонту КПП — 8%, роздавальної коробки -8%, зчеплення -4%, карданної передачі -4%, заднього моста -8%, переднього моста -12% від трудомісткості ремонту усіх агрегатів

2.6 Побудова річного ТО і ремонту рухомого складу

В використовуємій на виробництві системи контролю на кожний автомобіль ведеться картка, в яку записується щоденний пробіг автомобіля, прийнятий пробіг між ТО і відмічається день проведення кожного ТО. Ці дані дають змогу планувати обслуговування по фактичному пробігу автомобілів, технічному стану і умовами експлуатації і дає змогу контролювати фактичне виконання обслуговування.

Графік ТО рухомого складу АТП дає змогу чіткого планування проведення ТО і рівномірного завантаження виробничих зон і ліній.

2.7 Розрахунок кількості виробничих працівників

На АТП необхідно розрахувати кількість виробничих працівників. До них відосяться робітники зон і дільниць, що безпосередньо виконують роботи по ТО і ПР рухомого складу. Розрізняються технологічно необхідна (явочно) і штатно (списочна) кількість робітників Технологічно необхідна кількість робітників забезпечує виконання добової, а штатна — річної виробничої програми по ТО і ПР.

Технологічно необхідна (явочна) кількість робітників:

де:Т^р — річний об'єм робіт по зоні або дільниці, люд. год; враховуючи, що саме на ділянці ТО-2 буде проводитись і СО автомобілів, то для розрахунку беремо трудомісткість обох видів впливів.

Ф_я — річний фонд часу технологічно необхідного робітника при однозмінній роботі, год Штатна (списочна) кількість робітників:

де: Ф _шт — річний фонд часу, штатного робітника, год Приймаємо, що на проектуємій дільниці по ремонту коробок передач працюватиме один робітник: слюсар 5-го розряду

2.7 Вибір технологічного обладнання

Враховуючи характер робіт з ремонту трансмісії, вибір технологічного обладнання, приймається з урахуванням робіт, що виконуватимуться в виробничих зонах і дільницях, у відповідності до табелю технологічного обладнання. Номенклатура і кількість одиниць обладнання визначається в залежності від типу і розмірів автотранспортного підприємства.

Таблиця 3. Технологічне обладнання проектує мого підрозділу

2.8 Розрахунок площі виробничої дільниці

Площу виробничої дільниці розраховуємо за формулою:

де: f_об — загальна площа горизонтальної проекції по габаритним розмірам обладнання, М²

К_щ — коефіцієнт щільності розташування обладнання В значенні F_d допускається розбіжність між розрахунками і графічною площею ділянки ± 10%

Отже, приймаємо площу проектуємої дільниці 54 м² а її розміри будуть рівними 6×9 метрів

2.9 Вибір та описання технологічного процесу на проектуємому підрозділі

Методи організаціі ПР автомобілів зводиться до організації усунення відказів і несправностей індивідуальним і агрегатно-вузловим методами. На даному підрозділі по ремонту трансмісії автомобіля ГАЗ-3308 доцільніше буде використовувати агрегатний метод ремонту. Цей метод полягає в тому, що агрегати і вузли автомобілів не ремонтуються, а заміняється на справний із оборотного фонду. Час протікання ремонтних впливів при індивідуальному і агрегатному методах відрізняється. Деталі вузлів і агрегатів в комплектах потрапляють з ділянки комплектування на пости складання, де виконують підскладання вузлі і складання агрегатів. Вузли збирають на верстатах. Агрегати збирають на стендах чи конвеєрах. Складені агрегати перевіряють та випробовують, фарбують, а потім, подають на лінію складання автомобіля чи на склад готової продукції

Рисунок 2. Схема технологічного процесу ремонту агрегатів

2.10 Побудова технологічної операційної карти

Для найбільш раціональної організації робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів, їх деталей, вузлів, агрегатів і систем, складаються технологічні карти операцій. На основі технологічних карт визначаються обсяги робіт з технічних впливів, а також розподіл робіт між виконавцями. Складаються технологічні карти, карти на робоче місце кожному виконавцю і карти на окремі операцій. В технологічних картах вказують перелік операцій, місце їх виконання (знизу, зверху чи збоку автомобіля), обладнання і інструменти, які застосовуються, норму часу на операцію, стислі технічні умови на виконання робіт, розряд робіт і фах виконавців.

Таблиця. Технологічна карта. Фах Слюсар-агрегатник розряд 4-ий

3. Конструкторський розділ

3.1 Призначення і місце застосування розробки

В процесі ремонту і обслуговування автомобілів виникає необхідність у проведенні супутніх ремонтів і заміни деяких деталей.

Також при ремонті коробок передач та роздавальних коробок часто доводиться виконувати знімання підшипників. Це досить трудомісткий і з точки зору техніки безпеки небезпечний процес. Також при збиванні підшипників і шестерень молотками їх можна пошкодити. Тому для виконання цих операцій застосовуються різних видів і типів зйомники. Зйомник, який я пропоную, нескладний, не потребує великих затрат у виготовленні, і може бути виготовлений в умовах кожного підприємства.

Рис.

3.2 Принцип дії пристосування

Для знімання підшипника або шестерні її захватують захватами і, встановивши упор або конус гвинта у центр вала, на який знімаємо деталь надіта, вкручуємо в корпус гвинт до тих пір, поки деталь не буде знято.

3.3 Техніка безпеки при роботі з пристосуванням

При використанні даного пристосування слід дотримуватися таких основних правил:

1. Перед початком роботи уважно і ретельно оглянути пристосування для виявлення можливих пошкоджень і впевнитись в їх справності.

2. При встановленні зйомника на підшипник чи шестерню, впевнитись, що він встановлений без перекосів і захвати рівномірно охоплюють знімаємо деталь.

3. Перед зніманням деталі, її слід змастити спеціальними рідинами, що забезпечують зменшення зусилля знімання.

4. Обертати гвинт повільно і рівномірно, не робити різких ривків.

5. Забороняється використання різного типу насадок на рукоятку

6. Наприкінці процесу знімання слід бути уважним, щоб знімаєма деталь не впала на підлогу.

7. Не класти пристосування на край стола чи верстака, щоб запобігти їх падінню.

8. Після виконання роботи оглянути пристосування, впевнитись у справності, змастити упорні гвинти Літол-24.

4. Техніка безпеки та протипожежний захист

Перед тим, як працівник має приступити до виконання своїх посадових обов’язків, він повинен прослухати ввідний інструктаж і розписатися в спеціальному журналі про ознайомлення з правилами техніки безпеки. В вищезгаданому журналі працівник розписується в тому, що він ознайомлений з ввідним інструктажем з:

· Правил внутрішнього трудового розпорядку на автотранспортному підприємстві

· Правил поведінки на території АТП та у виробничих приміщеннях

· Особливостей вимог роботи на відповідній ділянці

· Вимог пожежної безпеки на АТП та ін.

До програм ввідного інструктажу входять:

· Загальне знайомство з технологічним процесом на даній ділянці, виробничій лінії, підприємстві

· Знайомство з обладнанням, приладами, пристроями тощо, які використовуються в технологічному процесі та індивідуальними вимогами щодо їх безпечного використання

· Порядок підготовки до роботи (перевірка справності обладнання, заземлення приладів, що використовують в роботі електричний струм)

· Вимоги, щодо правильної організації і утримування в порядку робочого місця

· Основні правила безпеки при виконанні робіт, що повинен виконувати даний робітник індивідуально, або з іншими працівниками.

Правила техніки безпеки на ділянці по ремонту трансмісії

1. Не допускати завантаження проходів в приміщеннях.

2. Заземлити технологічне обладнання, що працює від електричного струму.

3. Рухомі частини технологічного обладнання тримати закритими від можливого контакту з частинами тіла.

4. При роботі обов’язково використовувати спеціальний одяг та передбачені інструкціями з техніки безпеки захисні пристрої.

5. Транспортування вузлів і агрегатів, знятих з автомобіля проводити в спеціально призначених візках

6. Монтажно-демонтажні роботи виконувати виключно справним інструментом, що має пряме призначення для даних робіт.

7. Гайкові ключі повинні точно відповідати розмірам гайок та гвинтів і не повинні мати відпрацьованих робочих поверхонь, тріщин тощо. Для запобігання травм здвоювання гайкових ключів, чи використання важеля для збільшення зусилля плеча недопустиме.

8. Важкі роботи зі зняття агрегатів трансмісії чи їх встановлення слід виконувати лише з використанням спеціальних підйомних приладів, захватів і з'ємників; при цьому обв’язувати агрегати не можна.

9. При роботі на верстатах, встановлених один проти одного, між працюючими повинна бути встановлена захисна металева стіна.

10. При роботі на свердлильному деталі необхідно закріплювати в затискачах. Тримати деталі в руках категорично заборонено.

11. При роботі на шліфувальних, заточувальних верстатах необхідно мати захисні окуляри та захисний щит. Зупиняти патрон, або закріплені в ньому деталі руками категорично забороняється.

Протипожежний захист Пожежі на підприємстві можуть виникнути з таких причин:

Ш Порушення правил використання відкритого вогню, електричної енергії.

Ш Виконання зварювальних робіт у приміщеннях і на територіях захаращених пальними матеріалами.

Ш Використання непідготовленої техніки в пожежонебезпечних місцях.

Ш Експлуатація несправних систем опалення, електродвигунів, електронагрівальних приладів.

Ш Порушення норм зберігання пожежонебезпечних несумісних матеріалів, вибухонебезпечних речовин.

До організаційних протипожежних заходів належать:

Ш Розроблення правил та інструкцій з протипожежної безпеки.

Ш Організація вивчення цих правил та інструкцій.

Ш Визначення терміну, місця і порядку проведення протипожежного інструктажу.

Ш Організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

За здійснення всіх протипожежних заходів на АТП відповідає особа з числа керівного складу.

Кожне автопідприємство повинне мати первинні засоби пожежогасіння, до яких належать:

· Внутрішні крани з пожежними рукавами і стволами.

· Вогнегасники пінні, порошкові, вуглекислотні.

· Ящики й бочки з піском і водою.

· В усіх приміщеннях повинні знаходитись протипожежні щити з первинними засобами пожежогасіння.

Правила застосування пожежного інструменту й вогнегасників вивчають на вступному та наступних (на робочому місці) інструктажах. Забороняється захаращувати проходи, проїзди й іншу територію. Кількість автомобілів на стоянці не повинна перевищувати допустимої. На території стоянки автомобілів забороняється виконувати будь-які роботи із застосуванням відкритого вогню, заряджати акумуляторні батареї, палити, зберігати використаний обтирний матеріал. Розлите паливо або оливу треба негайно прибрати. Якщо виникла пожежа, слід викликати пожежну команду. Усі виробничі приміщення повинні мати інструкції на дії і плани евакуації у випадку виникнення пожежі.

5. Заходи з охорони навколишнього середовища

Автотранспортне підприємство, з точки зору екологів, є досить небезпечним об'єктом. З огляду на виробничу діяльність АТП екологічні небезпеки, що можуть утворюватися в результаті її здійснення, розділяють на забруднення стічних вод, забруднення грунту, забруднення повітряного середовища та проблеми, пов’язані з утилізацією відходів.

Для запобігання забрудненню стічних вод, на автотранспортному підприємстві повинно бути впроваджене якнайширше вторинне використання водних ресурсів. Воно полягає в тому, що використана вода, не зливається в каналізацію, а збирається в ємності-водовідстійники, і після очищення, знову використовується для забезпечення виробничого процесу.

Очищення води може проводитися різними методами. Якнайширше розповсюджені фільтрація і коагуляція.

Фільтрація води здійснюється за допомогою механічних, хімічно активних чи комбінованих фільтрів.

Коагуляція — це процес звертання у хлоп’я речовин, які знаходяться у воді в колоїдальному стані з випадінням їх в осад. В якості коагулянту, тобто речовину що ініціює і прискорює процес коагуляції використовують, наприклад, сірчанокислий алюміній, який, вступаючи і з'єднання з солями магнію і кальцію, дає хлоп’я, що при осадженні вбирають в себе різні домішки в воді.

Також зараз розроблені перспективні методи очищення води з використанням іонообмінних смол, метод зворотного осмосу і т.д.

Проблема забруднення повітряного середовища на АТП пов’язані, перш за все з викидами продуктів згоряння палива. Для мінімізації впливу на атмосферу потрібне використання якісного палива, зробленого без домішок сполук свинцю, а також широкий перехід від бензину до дизельного палива та газу, як більш екологічно чистих. Але навіть виключення двигуна, на час коли автомобіль стоїть без роботи, дає змогу не тільки зменшити викиди в атмосферу, а й суттєво знижує витрати палива Забруднення грунту в роботі автотранспортного підприємства може відбуватися в наслідок недбалого ставлення до роботи, з паливно-мастильними матеріалами. Попадання бензину чи оливи до грунту може відбуватися також при вбирально-мийних роботах, якщо не відпрацьовано процесс вторинного використання води.

Дуже важливим з точки зору охорони навколишнього середовища є рішення проблем утилізації відходів. На АТП це по-перше за все відпрацьована олива. ЇЇ потрібно ретельно збирати в спеціальному призначені ємності та утилізовувати шляхом передачі на підприємства з переробки, чи до котелень для спалювання.

Висновок

При розрахунках курсового проекту, спроектував дільницю АТП з ремонту та технічного обслуговування коробок трансмісії автомобілів ГАЗ-3308. Розроблено режим роботи АТП. За допомогою збудованого графіка визначені часові відстані між технічними впливами, перелік робіт пов’язаних з ними. Розглянуті заходи з дотримання техніки безпеки на виробництві, а також основні екологічні небезпеки діяльності АТП та можливі шляхи їх усунення.

автотранспортний технічний трансмісія

Література

1. Карташов В. А. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий. -М: Транспорт, 1981

2. Клейнер Б. С., Тарасов В. В. Техническое обслуживание и ремонт автомобилей. Организация и управление. — М: Транспорт, 1986

3. Кравченко С. Ю. Методичний посібник до виконання курсового проекту з предмету ТЕА, студентів спеціальності 5.90 240, ЧРМТ, 2004

4. Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів. Організація і управління.- К.: Знання-Прес, 2004

5. Напольский Г. М. Технологическое проектирование автотранспортных предприятий и станций технического обслуживания. — М: Транспорт, 1985

6. Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту. — К., 1998

7. Руководящий документ. Нормы пробега (ресурсы) автомобилей и их основных агрегатов до и после капитального и восстановительного ремонтов для 1,2 и 3 категории условий эксплуатации. Нормативы по техническому обслуживанию и текущему ремонту автомобилей: РД 200 УссР 84 001−86−88 Минавтотранс УССР. — К.: 1988

8. Табель технического оборудования автотранспортных предприятий. Минавтотранс УССР. — К., 1984

9. http://uaz-upi.com/tovarnyi-katalog/avtomobili/gaz/gaz-3308-sadko.

10.