Вивчення німецького молодіжного сленгу 2001-2011 років на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молоді

ВСТУП Мова є матеріалом, за допомогою якого ми спілкуємося, мислимо та відчуваємо. Вона не є нейтральною, адже саме мова формує наші думки та почуття. В той час, як думки слугують для отримання нових знань, то мова закріплює здобуті знання і дозволяє передати отриманий досвід майбутнім поколінням. Саме тому мовна система забезпечує прогрес як окремої людини, так і суспільства загалом.

Німецька мова на сучасному етапі свого розвитку визначається як цілісна система, яку утворює велика кількість взаємопов'язаних підсистем. До її структури належать різноманітні діалекти, арго, жаргони, сленги представників різних професій, соціальних і вікових груп. Однак вони усі мають більш або менш інтенсивний вплив на процеси, що відбуваються у загальнонаціональній німецькій мові, визначаючи її особливості та тенденції розвитку. Тому цілком закономірно, що однією з важливих складових сучасної загальнонаціональної німецької мови є молодіжний сленг (надалі МС). Він є досить неординарним явищем, що являє собою окрему мовну підсистему, яка проте взаємозалежна з іншими мовними підсистемами.

Дослідження німецьких соціологів (Ральф Дарендорф, Ульріх Бек) показали, що в 90-ті роки ХХ століття у Німеччині особливого значення набув молодіжний спосіб життя, який знайшов своє мовне вираження саме у молодіжному сленгові. Наслідком посилення ролі молоді в житті німецького суспільства є зміцнення позиції молодіжного сленгу у мовній системі загалом.

Особливості мовної поведінки німецької молоді вивчаються вже досить тривалий час. Доведено, що молодіжний сленг існував на території Німеччини ще 5 століть тому, причому в основному у вигляді різноманітних студентських жаргонів (Studentenj argons), які дали поштовх розвитку німецьго МС. Студентський сленг описаний у працях Р. Зальмасіуса, К. Ф. Б. Августина, Д. Мейєр, Ф. Клюге. У ХХ столітті в центрі уваги лінгвістів (Р. Айленбергер, Ф. Мельцер, Г. Хенне) знаходиться сленг школярів (Pennalersprache). У 50−60-ті роки ХХ ст. інтерес до молодіжного сленгу супроводжувався негативними оцінками цього мовного явища, тому кількість наукових робіт у цей період незначна. Лише з початку 60-х років починається хвиля науково-популярних публікацій на тему молодіжного сленгу. У 1970 році Х. Кюппер уклав 6-ий том свого словника розмовної мови «Wцrterbuch der deutschen Umgangssprache: Jugenddeutsch von A bis Z». Це була одна з перших наукових спроб зафіксування лексичних елементів МС.

Віднедавна молодіжний сленг став популярним об'єктом лінгвістичних досліджень на матеріалі різних мов (Я. Андроутсополос, Ю. Бенеке, Г. Генне, В. Д. Дєвкін, П. Шлобінський, Г. Еманн — на матеріалі німецької мови, У. Лабов, С. Ромейн, Е. Партрідж — англійської, В. М. Мокієнко, В. В. Хімік, О. Ю. Романов — російської, Л. О. Ставицька, С. Пиркало — української). Мовознавці також досліджують особливості сленгової лексики окремих соціальних, соціально-вікових і соціально-професійних груп молоді, наприклад соціолекту підлітків (Р. В. Боднар), сленгу студентів та школярів (Т. С. Бакіна, Т. Г. Бірюкова, К. Н. Дубровіна, К. Кнопп, П. Поленц, Г. Вебер, Г. Генне, С. О. Шмачков), соціолекту футбольних фанатів (Л. О. Кудрявцева, І. Г. Приходько), жаргону наркозалежних (Г. Гарфст), сленгу музикантів (Б. Гросеггер, Фр. Фабс), Internet-сленгу та соціолекту програмістів (O. Розенбаум, Л. Ю. Корольова), сленгу малярів графіті (М. Нековський, К. Форстер, М. Шмідель), сленгу військових (В. В. Балабін, Г. О. Судзиловский, П. Вендлінг).

Головними цілісними дослідженнями сучасного німецького молодіжного сленгу в Німеччині на думку провідних мовознавців є монографія Я. Андроутсополоса на тему «Німецький молодіжний сленг. Дослідження його структури та функцій» (Androtsopoulos J. K. «Deutsche Jugendsprache. Untersuchungen zu ihren Strukturen und Funktionen», 1998) та праця П. Шлобінського, Г. Коля та Я. Людевігта «Німецький молодіжний сленг. Фікція та дійсність» (Schlobinski P., Kohl G., Ludewigt J. «Jugendsprache: Fiktion und Wirklichkeit», 1993). Проте, на українську мову ці роботи не перекладені, тому не доступні для загального використання.

Актуальність обраної для дослідження теми полягає у створенні комплексної характеристики молодіжного сленгу останніх років, а саме 2010 — 2011 років, у з’ясуванні суті його розвитку, нових тенденцій та закономірностей.

Новизна нашої роботи полягає в тому, що німецький молодіжний сленг останнього десятиліття, а саме його соціолінгвістичні та стилістичні особливості й основні тенденції розвитку не є достатньо дослідженими, а також німецький молодіжний сленг у романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл», що вийшов у 2010 році та набув значної популярності серед носіїв німецької мови, не є дослідженим, хоча сам роман вражає читача кількістю одиниць молодіжного сленгу, потребою та бажанням молоді у його використанні.

Метою дослідження є вивчення німецького молодіжного сленгу 2001 — 2011 років на прикладі німецькомовних лексикографічних джерел і одного з найновіших літературних проявів молодіжного сленгу — у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Згідно з метою дослідження перед нами поставлено такі завдання:

визначити поняття МС та його особливості;

· дослідити джерела поповнення сленгу та вплив на нього іноземних мов;

· визначити структуру молодіжного сленгу;

· встановити сфери функціонування німецького молодіжного сленгу;

· з’ясувати причини вживання молоддю стилістично заниженої лексики;

дослідити особливості використання сленгу представниками окремих соціальних груп молоді;

· встановити зміни у динаміці розвитку німецького молодіжного сленгу;

· проаналізувати німецький молодіжний сленг, що представлений у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Об'єктом дослідження є лексикографічно зафіксовані лексичні одиниці німецького молодіжного сленгу та німецький молодіжний сленг у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Предмет дослідження становить соціолінгвістичний і стилістичний аспекти німецького молодіжного сленгу із застосуванням прагматичного аспекту.

Матеріалом дослідження слугують зафіксовані лексичні одиниці німецького молодіжного сленгу, вибрані із сучасних словників німецького молодіжного сленгу Hermann Ehmann «Oberaffengeil: Neues Lexikon der Jugendsprache», Nдser W. «Sex, Crime und Action: Amerikanismen und Anglizismen im Deutschen. Eine Brainstorming-Liste», «PONS: Wцrterbuch der Jugendsprache: Deutsch — Englisch / Franzцsisch / Spanisch», Claus Peter Mьller-Thurau «Lexikon der Jugendsprache», Margot Heinemann «Kleines Wцrterbuch der Jugendsprache» та із роману Helene Hegemann «Axolotl Roadkill».

Вирішення поставлених завдань зумовило вибір методів дослідження. У роботі застосовувались: метод аналізу словникових дефініцій для визначення поняття «сленг»; семантичний метод для означення семантики одиниць молодіжного сленгу; метод кореляції мовних і позамовних явищ при встановленні взаємозв'язку та змін у соціальній сфері життя німецької молоді; метод суцільної вибірки для вибору лексичних одиниць при опрацюванні словників німецького молодіжного сленгу та роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл»; індуктивний метод при формулюванні особливостей письмового стилю молоді на прикладі E-mail-повідомлень роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл»; квантитативний метод при аналізі використання лайливих слів у романі Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

Теоретична значимість роботи полягає у дослідженні важливих проблем таких наук, як соціолінгвістика та стилістика, оскільки проводиться аналіз взаємозв'язку мови, суспільства та культури німецької молоді, а також експресивних засобів мови, якими користується молодь, на прикладі словникових одиниць і в художньому творі.

Практична цінність магістерської роботи визначається тим, що її матеріал може бути використаний у курсах по лексикології та стилістиці, на практичних заняттях з німецької мови, на практиці перекладу, а також для написання курсових, дипломних і магістерських робіт.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і результати дослідження доповідалися й обговорювалися на конференціях «Фестиваль науки на РГФ» в рамках Днів науки у Волинському національному університеті імені Лесі Українки (11 травня 2010 р., Луцьк; 12 травня 2011 р., Луцьк), на ІV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (12 — 13 травня 2010 р., Луцьк), на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (10 — 11 травня 2011 р., Луцьк), а також на круглих столах «Актуальні питання концептології та мовних інновацій» (8 квітня 2010 р., Луцьк), «Сучасні засади концептології та неології» (13 травня 2010 р., Луцьк), «Актуальні питання германістики» (12 травня 2011 р., Луцьк).

Публікації. Основні положення магістерської робити викладені в тезах доповідей на ІV Міжнародній науково-практичній конференції аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (2010 р.) та на V Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Молода наука Волині: пріоритети та перспективи досліджень» (2011 р.).

Структура роботи визначається цілями та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який включає 80 найменувань, списку джерел ілюстративного матеріалу з 23 найменувань та 5 додатків. Робота викладена на 100 сторінках друкованого тексту.

німецький молодіжний сленг

АНОТАЦІЯ Німецький молодіжний сленг і тенденції його розвитку (на прикладі сучасних німецьких джерел). — Рукопис. Робота на здобуття кваліфікаційного рівня магістр. Спеціальність 8.20 303 — мова та література (німецька). Волинський національний університет імені Лесі Українки. — Луцьк, 2011.

Дослідження присвячене вивченню сучасного німецького молодіжного сленгу та тенденцій його розвитку.

У роботі визначено поняття молодіжного сленгу та його особливості. Досліджено джерела поповнення сленгу та вплив на нього іноземних мов. Встановлено структуру та сфери функціонування німецького молодіжного сленгу. Розглянуто причини вживання молоддю стилістично заниженої лексики.

Визначено особливості використання сленгу представниками різних соціальних груп молоді. Найчисельнішими з них є студентський, шкільний, комп’ютерний сленги, інтернет-сленг, а також сленги автолюбителів, меломанів і спортсменів.

Встановлено зміни у динаміці розвитку німецького молодіжного сленгу за 2001 — 2008 роки на прикладі шести лексичних одиниць.

Досліджено особливості німецького молодіжного сленгу в романі Хелени Хегеманн «Збитий аксолотл». Розкрито роль у ньому англіцизмів, оказіоналізмів і пейоративної лексики. Виявлено світогляд сучасної німецької молоді.

В результаті проведеного аналізу виявлено особливості сучасного німецького молодіжного сленгу.

Ключові слова: молодіжний сленг, стилістично занижена лексика, лексична одиниця, запозичення, англіцизм, оказіоналізм, пейоративна лексика, вульгаризм, соціолект, «Kanikisch», Хелена Хегеманн «Збитий аксолотл».

RESЬMEE

Deutsche Jugendsprache und die Tendenzen in ihrer Entwicklung (am Beispiel der modernen deutschen Quellen). — Manuskript. Die Arbeit zur Erhaltung des Magistergrades im Fach 8.20 303 — Sprache und Literatur (Deutsch). Wolyner Lessja Ukrainka Nationaluniversitдt. — Lutsk, 2011.

Die Forschung ist dem Erlernen der deutschen Jugendsprache und der Tendenzen in ihrer Entwicklung gewidmet.

In der Arbeit ist der Begriff «Jugendsprache» und seine Besonderheiten bestimmt. Die Quellen der Ergдnzung des Slangs und der Einfluss der Fremdsprachen darauf sind erforscht. Die Struktur und die Sphдren der Funktionierung der deutschen Jugendsprache sind festgelegt. Die Grьnde des Gebrauchs von den Jugendlichen der stilistisch unterbewerteten Lexik sind angefьhrt.

Die Besonderheiten des Gebrauchs des Slangs von den Vertretern der verschiedenen sozialen Gruppen der Jugendlichen sind bestimmt. Die grцЯten sind der Studentenslang, der Schьlerslang, der Computerslang, der Internetslang, und die Slangs der Autolaie, der Musikfreunde und der Sportler.

Die Дnderungen in der Dynamik der Entwicklung von der Jugendsprache in den Jahren 2001 — 2008 am Beispiel von sechs lexikalischen Einheiten sind bestimmt.

Die Besonderheiten der deutschen Jugendsprache im Roman von Helena Hegemann «Axolotl Roadkill» sind erforscht. Die Rolle darin der Anglizismen, der Okkasionalismen und der pejorativen Lexik ist bestimmt. Die Weltanschauung der modernen deutschen Jugendlichen ist angefьhrt.

Infolge der durchgefьhrten Analyse sind die Besonderheiten der modernen deutschen Jugendsprache festgestellt.

Schlьsselwцrter: Jugendsprache, stilistisch unterbewertete Lexik, lexische Einheit, Entlehnung, Anglizismus, Okkasionalismus, pejorative Lexik, Vulgarismus, Soziolekt, «Kanikisch», Helena Hegemann «Axolotl Roadkill».

Розділ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ Вся лексика тієї чи іншої мови поділяється на літературну та нелітературну. До літературної належить книжна та нейтральна лексика, а до нелітературної - професіоналізми, вульгаризми та жаргонізми (сленг). Нелітературна частина лексичного регістру мови відзначається свої розмовним і неофіційним характером, однак часто такі слова стають не лише звичними у розмовній мові людей різних професій і соціального статусу, але й переходять у розряд літературної лексики, заносяться до словників [3, c. 196].

Професіоналізми — це слова, що використовуються невеликими групами людей, об'єднаних певною професією. Вульгаризми — це грубі слова, які зазвичай не використовуються освіченими людьми в суспільстві, це спеціальний лексикон, яким послуговуються люди нижчого соціального статусу: ув’язнені, торговці наркотиками, бездомні тощо. Жаргонізми — це слова, які використовуються певними соціальними або об'єднаними певними інтересами групами, які несуть прихований, незрозумілий для загалу зміст (3). А сленг є тим шаром лексики, який не співпадає з нормами літературної мови та використовується певною соціальною групою.

Сленг є невід'ємною частиною соціального виміру мови. Серед багатьох різновидів соціально маркованих стилів мови особливе місце посідає молодіжний сленг, інтерес до якого не зменшується вже протягом кількох десятиліть. Судячи по публікаціях у засобах масової інформації, відношення до сленгу варіює від повного неприйняття цього явища, як фактора, що загрожує чистоті національної мови, до захоплення креативними можливостями молоді, слововикористання якої певною мірою збагачує літературну мову. Стосовно визначення цього лінгвістичного феномену в сучасному мовознавстві також існує низка суперечливих думок. У своїй науковій розвідці ми спробуємо проаналізувати та співставити вже наявні дефініції та вивести свою.

1.1 Загальна характеристика молодіжного слегну як мовленнєвого явища Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину.

Едгар Лапп виділяє 5 періодів у дослідженні молодіжного сленгу:

1) до 50-тих років: мова студентів і школярів у історичному аспекті дослідження (Historische Studentenund Schьlersprache);

2) 50-ті роки: «золота молодь по-китайськи» («Halbstarken-Chinesisch»);

3) 60-ті роки: «німецька мова підлітків» («Teenagerdeutsch»);

4) 70-ті роки: «мова організацій», «мова сцен» та «німецька серед школярів» («APO-Sprache», «Szene-Sprache» und «Schьlerdeutsch»);

5) 80-ті роки: «велике різноманіття» («Die groЯe Vielfalt») [58, с. 62].

П. Шлобінський продовжує цю хронологію і визначає шостий період, який припадає на 90-ті роки: «міфи про молодіжний сленг», «мовний регістр і мовні стилі молоді» («Der Mythos von der Jugendsprache», «Jugendliche Sprachregister und Sprachstile») [74, с. 10].

Єдиної і всеосяжної дефініції сленгу немає і до сьогодні. Численні спроби розмежувати сленг і літературну та розмовну мови або сленг і ненормативну лексику (вульгаризми) не дали бажаних результатів. Визначення сленгу, які створюються нашвидкуруч у ході наукових дебатів, часто виявляються неточними або й помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини». А. М. Науменко у своїй праці «Філологічний аналіз тексту» визначає сленг як мовлення, яке є навмисно зневажливим фонетично, лексично, морфологічно та синтаксично і переповненим евфемізмами, скороченнями, неологізмами тощо, а також швидкоплинним явищем, що визначає необхідність перебування у постійному контакті з відповідними джерелами [14, с. 37]. Саме тому ми обрали для аналізу молодіжного сленгу найновіші лексичні одиниці німецького молодіжного сленгу, зафіксовані лексикографічно, та роман Х. Хегеманн («Збитий аксолотл», 2010р.), яка, будучи 17-літньою творчою особистістю, зуміла зібрати у своїй книзі найактуальніший німецький МС, піднімаючи при цьому важливі проблеми як для молоді, так і для цілого суспільства.

У різних лінгвістичних традиціях мовознавці використовують різноманітні терміни на позначення соціолекту молоді (молодіжний сленг/жаргон, молодіжна мова, молодіжне арго). У даному дослідженні ми зупиняємось на терміні «молодіжний сленг», оскільки вважаємо його найточнішим для позначення цього мовного явища.

Сленг (англ. slang) — сукупність жаргонізмів, що складають пласт розмовної лексики, яка відображає грубо-фамільярне, іноді гумористичне відношення до предмету мови та вживається переважно в умовах невимушеного спілкування. Сленг складається із слів та фразеологізмів, які виникли і спершу використовувались у окремих соціальних групах. Ставши загальновживаними, ці слова все ж зберігають емоційно-оцінний характер, хоча «знак» оцінки може змінитися. Сленгізми або швидко зникають із вжитку, або входять в літературну мову, що призводить до виникнення стилістичних і семантичних відмінностей. На думку В. Ярцева, лише етимологічний аналіз встановлює зв’язок деяких слів літературної мови зі сленгом і виявляє типовий для сленгу в першому значенні характер метафори, що лежить в основі його номінації (4, с. 461). Сленг розглядають також як варіант професійної мови, слова та вирази, що використовуються у спілкуванні людей різних вікових груп, професій, соціальних прошарків (3, с. 160). З погляду лінгвіста, сленг — це стиль мови, що посідає місце, протилежне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами.

За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення. Цей сленг використовують люди відповідного віку, у невимушеному спілкуванні з однолітками. Молодіжний сленг характеризується як особливим набором лексичних одиниць, так і специфікою їх значення. Носії - це соціально-демографічна група людей у складі народу, яку об'єднує насамперед вік» [21, с. 189]. Оксана Сергіївна Христенко визначає молодіжний сленг як нормативно знижений, емоційно забарвлений, функціонально обмежений мовний субкод соціально — вікової групи молоді, що відображає її світогляд та ціннісні орієнтири, та виконує функції ідентифікації, консолідації, прихованого престижу, відмежування. МС сам по собі є складною структурною організацією, що включає до свого складу ще кілька вужчих підсистем, залежно від приналежності представників молоді до певної соціальної чи соціально-професійної групи, має регіональні та гендерні відмінності у використанні. МС визначають також як слова та вирази, які сигналізують групову вікову солідарність, особливо стосовно дорослих носіїв мови, інтеграцію підліткових груп, об'єднаних іронічним, критичним, опозиційним ставленням до деяких цінностей світу дорослих, юнацьким ізоляціонізмом та висуванням своїх ціннісних критеріїв, протилежністю себе дорослим та старшим поколінням. Ця лексика носить модний характер і підтримується мовно-престижними спрямуваннями та властивим юнацтву прагенням до самоствердження, незалежності, нігілізму та максималізму, швидко завойовує популярність у молодіжному середовищі, де встановлюється молодіжний конформізм [31, с. 424].

Г. Бушманн визначає молодіжний сленг як «die Gesamtheit hochgradig inhomogener Stile einer Generationspopulation mit spezifischen / typischen sprachlichen Abweichungen vom vorausgesetzten Standard, denen bestimmte Mitivationen (besonders Selbstprofilierung) zugrunde liegen und deren Merkmale beschreibar sind. Zur Sprechergruppe gehцren Menschen, die die biologische Reife erreicht haben, aber nicht die soziale» «Cукупність неоднорідних стилів певної генерації зі специфічними / типовими відхиленнями від стандарту, в основі яких лежать певні мотивації (особливо самопрофілювання) та чиї ознаки піддаються описанню. До мовної групи належать ті люди, які досягли біологічної, а не соціальної зрілості» [пер. тут і далі наш — К. Б.]. [33, c. 33]. Г. Генне наводить соціолінгвістичну дефініцію: «Jugendsprache bezeichnet spezifische Sprechund Schreibweisen, mit denen Jugendliche ihre Sprachprofilierung und damit ein Stьck Identitдtsfindung betreiben» «Молодіжний сленг позначає особливі способи говоріння і письма, за допомогою яких молодь здійснює її мовне мовне профілювання та частково самоідентифікацію». [33, c. 33]. Р. Наве-Герц подає таке визначення: «Soziologisch gesehen ist die Jugendsprache nicht allein ein Instrument der Informationsvermittlung. Sie ist gleichzeitig ein Rollensymbol mit deren Gebrauch der Sprecher oder die Sprecherin sich von der Kinderund Erwachsenenrolle abgrenzen und die Mitgliedschaft in der Jugendkultur demonstrieren mцchte. Umgekehrt kann auch die Jugendgruppe ьber die Sprachform kontrollieren, wer sich ihr noch zugehцrig fьhlt. Damit hat die Jugendsprache sowohl eine gesellschaftliche Differenzierungsals auch eine soziale Kontrollfunktion» «Із соціолінгвістичної точки зору молодіжний сленг не є лише інструментом передачі інформації. Він є одночасно і рольовим символом, використанням якого мовець відмежовується від ролі дитини або дорослого та намагається продемонструвати свою приналежність до молодіжної культури. Молодіжна група може також і контролювати мовну норму. Тому молодіжний сленг виконує як суспільну функцію диференціювання, так і соціальну функцію контролю». [33, c. 35].

Нові молодіжні сленгізми швидко досягають піку інтенсивності використання не тільки у внутрішньогрупових мовленнєвих контактах, але, частково, у комунікації за межами групи, потім ця інтенсивність скорочується і багато сленгізмів залишаються лише у спеціальних словниках, а їм на заміну з’являються нові, не менш яскраві та привабливі.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично нейтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв'язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично нейтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично заниженими. Саме через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

При виборі лексем головними критеріями Германн Еманн вважає:

1. фактичну частотність вживання у мовленні молоді (кількісний критерій);

2. рівень креативності та застосування фантазії при утворенні «нових» понять, так званих «неологізмів» або «оказіоналізмів» (якісний критерій);

3. оригінальність у зміні значень (9, с. 12).

Тому велику роль відіграють мовні засоби, до яких власне і звертається молодь. На думку П. Шлобінські, найголовнішими з них є:

· переосмислення (Hirsch = мотоцикл);

· полісемія (Asche = 1. залишок спаленої матерії; 2. гроші);

· змінені значення слів у сталих словоформах і текстових формах (einen im Tee haben);

· утворення по аналогії (auf den Docht / den Keks gehen);

· особливий лексичний склад мови (jem. Einen Scheitel ziehen);

· регіоналізми;

· архаїзми (Klampfe);

· запозичення, особливо англіцизми (Freak);

· певні моделі словотвору та граматичні переосмислення (rummotzen, `ne sahne Gruppe) [75, с. 28].

1.2 Джерела поповнення сленгу та вплив на нього іноземних мов Регістр стилістично заниженої лексики німецького МС вирізняється своєю всеохоплюючою сприйнятністю щодо використовуваного лексичного фонду, яскравістю створюваних тут неологізмів і оказіоналізмів, оригінальним переосмисленням існуючих лексем, але, на думку більшості дослідників сьогодення, у сучасному молодіжному сленгові спостерігається тенденція до «примітивізації мовного матеріалу». Г. Еманн пов’язує цей процес зі зниженням якості молодіжної поп-культури, що є одним із головних чинників впливу на підростаюче покоління.

Лексеми загалом утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких особливо виділяються: літературна мова, запозичення кримінальних і комп’ютерних жаргонізмів, термінологічна лексика та іншомовні запозичення [21, с. 209].

При активній взаємодії культур, що спостерігається в наш час, одним з основних джерел поповнення мнімецького МС є іншомовні запозичення. Наприклад, англійська мова все більше й більше входить у повсякденне життя і тому не може оминути таке явище, як МС, впливаючи на формування нових лексем. Проблема англізації німецької розмовної мови пов’язана з прискореними темпами розвитку інформаційних технологій (більшість комп’ютерних програм написані англійською). Це призвело навіть до появи жартівливих термінів «Denglish» («deutsch» + «english») і «Germeng» («german» + «english»). За останніми даними, у німецьку мову перейшло приблизно 4000 слів, запозичених з англійської мови та його американського варіанту. Англійська мова, ставши мовою Інтернет-спілкування, активно використовується і у інших засобах масової комунікації, наприклад у телебаченні, у пресі тощо. Процес запозичень посилився настільки, що словники не встигають фіксувати зміни у мові. У цьому полягає складність зібрання фактичного матеріалу.

Проте, це стрімке поширення англіцизмів зумовлено не тільки швидким розповсюдженням англомовної комп’ютерної продукції, а й розвитком web-комунікацій: konnдckten (з'єднуватися за допомогою електронного зв’язку), Handy (стільниковий телефон), Mopping (принижувати, зневажати людей на робочому місці), Cartoon (сатирична історія, комікс), Sopping-Center (сучасний торговий центр), Crash (автокатастрофа), Mc-Job (непристижна, низькооплачувана робота), Mega-Deal (великий бізнес, хороша річ). Існує ціла низка німецьких неологізмів, утворених від англійських слів, причому утворені слова набувають морфологічних властивостей тієї частини мови, якою вони виступають у німецькому варіанті, наприклад: Look — neuer Look, der Kreativ-Look, die Looks von Marilyn Monroe, der Vintage-Look, der Jet-Set-Look, ein bisschen Charleston-Look, Retro-Look, New-Look, feminine Look, Couture-Look, glamourцser Look; Party — die Luderpark-Party, Partyreihe, Party-Ableger, Partywelt, Partypeople, Technoparty, Outdoor-Party; Star — Star-Model, Star-Fotograf, Star-Visagistin, Star-Architekt, Cabaret-Star, die Aromastars, Pultstar; Star-Frьhstьck; cool — «Cool!», coole Ideen, coole Stil-Ikone, coole Jeans. Таке поширення англійської мови зумовлено тим, що молодь вважає її більш привабливою та престижною для спілкування у своєму середовищі.

Важливим є і той факт, що чимало запозичень, наприклад Raising, Dative shift, Intensifier або ж Split ergativity належать до стандартного лексичного запасу науковців, тому не кваліфікуються виключно як частина німецького молодіжного сленгу. Вирішальним фактором тут є те, з якої сфери запозичені слова та яка їхня семантика. Адже англіцизми легко інтегруються у німецьку граматичну систему: дієслова утворюється як від дієслів, так і від іменників за допомогою додавання інфінітивного суфікса, а також можуть бути розширені за допомогою афіксів (ab+power+en, rein+move+n, los+cut (t)+en); прикметники наig утворюються від англійських відповідників наy або від іменників (speedig, poppig), причому у функції атрибута новоутворені прикметники узгоджуються з іменником (eine coole Sache, die coolen Sachen, eine geswitchte ДuЯerung, die geswitchten ДuЯerungen), а утворення партиципу відбувається також за загальними правилами (`n total abgefuckter Typ, eine geraiste NP). При утворенні форми множини обирається як німецька парадигма, наприклад Pank-er, так і англійська наs, наприклад Millionenseller-s, Punk-s. Утворення роду не є таким точним і залежить від граматичних і семантичних факторів. Розмежування die Power і der Power пов’язано, наприклад, з тим, що у жіночому роді це слово вживається у значенні сили, влади (der hat echt die Power), в той час як у чоловічому роді воно означає звук (er brachte den vollen Power) [75, c. 28].

На запозичення англіцизмів молоддю найбільший вплив все ж таки має англомовна музика на німецькому ринку [51, c. 54], що знаходить своє відображення вже у назвах музичних інструментів (Drums, Hi-Hat, Percussion, Woodwinds). Велика частина англіцизмів у німецькому молодіжному сленгові походить від семантичних полів таких сфер, як розваги, музика, мода, вільний час і спорт (Touch, Leggins, Show, Fashion, Styling, Look, Sound, Freak, Feeling, Fun, Body, Power), які є основою для утворення складних слів (Shirt-Styling, Seventies-Look, Styling-Accessoire). Особливе місце тут займають рок-тексти, причому не лише англійських груп (Udo Lindenberg «Fliesenlied», «I love me selber»). Але специфічним для молодіжного сленгу є не просто факт вживання англіцизмів, а властивості та функції, яких вони при цьому набувають.

Майже повністю втратили свою актуальність запозичення із багатьох інших мов, оскільки практично всі ці лексеми, що використовують по сьогодні в спілкуванні молоді, були запозичені в кінці ХІХ — на початку ХХ століття. Ці сленгізми запозичені із:

Ш французької мови: das Bistro (маленький ресторанчик), der Clou (апогей, кульмінаційний пункт), das Dessous (нижня білизна жінок), die Clique (круг друзів молодих людей);

Ш італійської мови: Paparazzi (скандальний репортер), prestissito, presto, rapido, subito (дуже швидко), der Tifoso (футбольний фанат), zero problemo (все зрозуміло, нема проблем);

Ш іспанської мови: der Macho (дужий, міцний хлопець/чоловік, який пишається своєю змужнілістю), der Gaucho (дуже міцний хлопець/чоловік, який пишається своєю змужнілістю), der Amigo (друг), die Savanne (глушина, усамітнений населений пункт);

Ш японської мови: der Karoshi (інфаркт, інсульт).

Ще одним джерелом поповнення регістру німецького МС залишається ідиш. Відомо, що мова ідиш багато в чому сформувалася з урахуванням німецької й інших європейських мов. У німецьку ж мову деякі терміни увійшли до вживання дуже рано. Проте поруч із зафіксованими в словниках лексичними одиницями зустрічаються і нові та досить цікаві випадки, наприклад Schickskerl (дурна жінка), де Schickse — слово єврейського походження.

Загалом німецький МС великою мірою становлять неологізми, які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям» [21, с. 188].

Другим за значенням джерелом поповнення є словотвір, причому високо цінується «творча словогра» (kreatives Wortspiel): labundig (lebendig — живий), hoppeldihopp (hoppel і hopp — швидко стрибати), doppeldidoch (doppel і doch — так, дійсно).

Наступним джерелом є Інтернет-сленг, лексеми якого нерідко переосмислюються в молодіжному сленгу. Кожен носій того чи іншого сленгу неусвідомлено переносить сленгову лексику на сферу спілкування, яка пов’язана з територією побутування цього сленгізму. Новизна звучання, а відповідно і експресивна привабливість закріплюють слово в молодіжний сленг, де він може змінити своє значення через вживання носіями, незнайомими з початковим значенням або ж мають про неї опосредованное/невірне уявлення.

Солдатський і кримінальний сленги вносять свій внесок у формування молодіжного сленгу, поповнюючи його словник. Це зумовлено військовою повинністю і процесами криміналізації сучасного німецького суспільства. Лексичні одиниці, запозичені із цих сленгів, виділяються ступенем своєї експресії: Kanone (воєн. шишка, начальник), einen Marsch machen (воєн. дати комусь прочухана), j-m den Marsch blasen (воєн. поставити кого-н. на місце, присадити), der alte Marschierer (воєн. вояка); Knasti (крим. зек), knasten (крим. запроторити, посадити).

Отже, основними джерелами поповнення німецького молодіжного сленгу є іншомовні запозичення, запозичення кримінальних і комп’ютерних жаргонізмів, запозичення із загальнолітературної мови з переосмисленням значення та словотвір.

1.3 Структура молодіжного сленгу Молодіжний сленг від сленгів інших вікових груп відрізняє відсутність у ньому соціальних обмежень. Він розповсюджений серед молоді заможного класу, працюючої молоді, а також серед молодих людей — службовців, студентів та учнів. Варто зауважити, що визначення «молодіжний» об'єднує різні вікові групи: від 14 до 30 років. У соціальному плані молодіжні групи також неоднорідні - це учні шкіл, профтехучилищ, молоді робітники та працівники, солдати, студенти університетів.

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів і хобі осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. Кожне комунікативне середовище формує свої власні сленгізми, пов’язані із вузькогруповими віковими зацікавленнями й оцінками, проте поряд із ними існують і такі, які використовуються всіма молодіжними групами [31, с. 425].

Як зазначає у своїй праці «Арго, жаргон, сленг» Леся Ставицька, «молодіжна субмова не є гомогенною мовною субстанцією і включає в себе загальномолодіжний жаргон та спеціяльні молодіжні жаргони» [21, с. 195]. Тому в МС виділяється дві основні структурні одиниці:

· загальномолодіжний сленг — ті слова та вирази, що є зрозумілими кожному носію мови і часто переходять у розмовну мову: cool, bazen, pennen, pippen, bombig. Загальномолодіжний сленг є динамічною лексичною системою. Ця динаміка зумовлюється постійними змінами суспільних явищ, предметного світу речей, реалій, з якими ідентифікує себе молодь, а також зі змінами смаків та вподобань, що особливо характерно для цього прошарку суспільства;

· маловідомі сленги, що є характерними для певного кола молодих людей, пов’язаних за родом занять: сленг у середовищі людей, що мають справу з комп’ютерами або захоплюються музикою, сленг книголюбів, газетярів, спортсменів тощо. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців тощо.

Загальномолодіжний та маловідомі сленги утворюють лексико-фразеологічне ядро молодіжного сленгу, куди частково входять також професійні жаргонізми, пристосовані до загальномолодіжної комунікації [21, с. 196].

Отже, існує два основних структурні елементи німецького МС: загальномолодіжний сленг і спеціальні молодіжні сленги, що базуються на об'єднані представників молоді за спільними інтересами, зацікавленнями, хобі, оскільки практично кожна така група людей має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише певній групі. Кожне з таких середовищ має свої особливості, а сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Найвідоміше дослідження Г. Генне, яке було засноване на емпіричній основі, розкриває феномен молодіжного сленгу з різних точок зору та доходить до висновку, що молодіжний сленг є не однорідним варіантом німецької мови, а «жартівливою вторинною структурою», що користується такими структурними формами:

· привітання, звернення, позначення партнера (Tussi);

· зручні в користуванні та легкі для запам’ятовування ім'я, афоризми, сентенції (Mach`n Abgang);

· веселі мовленнєві звороти та стереотипні пусті фрази (Ganz cool bleiben);

· метафорична, переважно гіперболізована манера говоріння (Obermacker = директор);

· репліки зі словами захвату та засудження (saugeil);

· прозодичні мовні ігри, скорочення і послаблення звука та графостилістичних засобів (wAhnsinnig);

· звуко-словесна комунікація (bдh, wьrg);

· утворення слів: неологізми, нове значення слова (дtzend, Macke); розширення слова: за допомогою префікса та суфікса, скорочення слова (abfahren, Schleimi) [50, с. 208].

Сукупність цих «мовленнєвих форм» утворює мовний стиль, який Г. Генне називає «sprachlicher Jugendton», тобто мовленнєвим тоном молоді [50, с. 211].

1.4 Дискурсні сфери функціонування німецького молодіжного сленгу Процес спілкування є складним явищем, що вимагає взаємодію багатьох чинників — когнітивних, мовних та позамовних. Міждисциплінарний підхід у дослідженні спілкування спричинив можливість розгляду дискурсу як складного комунікативного явища. Відповідно розрізняють також дискурсні сфери функціонування німецького МС. У цілому останнім часом позначається тенденція до активізації вживання молодіжного сленгу у різних типах дискурсів. Зокрема, використання МС у художній літературі створює ефект мовного реалізму. «Це відбиває прагнення автора озвучувати своїх героїв тією мовою, якою вони спілкуються у реальному житті, і навіть більше того — самому творити тією мовою, яку він чує навколо себе» [24, с. 34].

У межах літературного дискурсу в творах молодіжних авторів представлені різні типи мовленнєвих жанрів, але найчастіше трапляються: а) інтимно-дружня бесіда як обмін новинами, а також думками і даними про враження, інтереси кожного з учасників розмови, для якої характерним є вживання лексики як позитивно-оцінного, так і негативного забарвлення, та б) різні типи розмов, у межах яких може реалізуватись як кооперативна, так і некооперативна стратегія спілкування [26, с. 111]. У художніх творах, що розраховані на молодіжну аудиторію, мають місце найчастіше такі види розмов, як сварки, вимоги, переконання, а також інформативні розмови, що часто перериваються авторськими ремарками. Індивідуальність авторської розповіді у художньому дискурсі робить звичайну оповідь близькою до щоденника. У молодіжних творах переважає насамперед емоційне «я» автора, що збігається з думками більшої частини молоді, для якої, власне, і написано твір. У тематичному плані надається перевага висвітленню актуальних проблем для молодого покоління, що дозволяє автору наблизити твір до пересічного читача та досягти перлокутивного ефекту.

Молодіжний сленг представлений також і у театральному дискурсі, що, як і художній, «використовує стилістично занижену лексику та інші елементи субстандартної мови як засіб вираження авторської розкутості та прагнення до епатажу» [25, с. 30].

Вживання молодіжного сленгу у кінодискурсі розпочалось з фільму «Підлітки» (1956 р.), після чого його використання набуло популярності у висвітленні проблем нового покоління.

У рекламному дискурсі, дискурсах друкованих засобів масової інформації враховуються особливості мовленнєвої поведінки, вікові, соціальні, психологічні характеристики молоді. Наприклад, для дискурсу друкованих засобів масової інформації, серед яких розраховані на молодь до 16 років газети та журнали «Girls», «Mдdchen», «Bravo», «Schekker» та інші, характерним є надмірне вживанням американізмів, розмовної мови з її спрощеною структурою речень та сленгу. Побудова аргументації здійснюється переважно у вигляді непрямих оцінок, за допомогою ремарок, використання ілюстрацій і графічних засобів.

Останнім часом завдяки розвитку інформаційних технологій посилюється значення Інтернету — дискурсу у спілкуванні молоді, що утворюється у віртуальному просторі. Він є різновидом комунікації як системи повідомлень, що матеріалізується в електронному тексті за допомогою комп’ютера. У цьому типі дискурсу вживається як спеціальний, так і загальновідомий молодіжний сленг. У межах нової комунікації для вираження суб'єктивного ставлення та емоцій використовуються численні графічні зображення (у вигляді смайликів, розтягнутих букв, повторюваних розділових знаків), спрощена граматична структура речень. Використання сленгу учасниками Інтернет-комунікації сприяє досягненню статусної рівноправності та скороченню дистанції при спілкуванні.

Отже, теперішня молодь на відміну від своїх попередників широко використовує у своєму спілкуванні засоби сучасного зв’язку, що й зумовило виникнення спеціального терміну на її позначення — «генерація мультимедіа». Молодіжний сленг, зокрема, вживається у різних типах дискурсу. Основними дискурсними сферами його функціонування є художній, рекламний дискурси, дискурс ЗМІ й Інтернет-дискурс. Таке масове поширення молодіжного сленгу підтверджує те, що сленг є виявом молодіжної культури, яка має значний вплив на людей різного віку.

У нашій науковій розвідці ми будемо досліджувати Інтернет-дискурс в межах художнього дискурсу, оскільки він представлений численними E-mail-повідомленнями героїв роману Х. Хегеманн «Збитий аксолотл».

1.5 Причини вживання молоддю стилістично заниженої лексики Молодіжний сленг, як один із найбільш сприйнятливих до технологічних нововведень і до змін у суспільній та мовній свідомості, дає досліднику найбільш «гарячий матеріал», дає змогу виявити найбільш актуальні мовні процеси, що відбуваються в наш час.

Сленг, будучи більшою мірою соціолектом, ніж професійною мовою, виконує диференціюючу (захисну, розмежувальну) функцію лише у тому випадку, коли саме йому надають перевагу при спілкуванні, адже для сленгу дана функція є основною.

Існує думка, що підлітковий сленг змінюється приблизно щоп’ять років. Цілком природно, що для людей, котрі не спілкуються з підлітками постійно, а лише час від часу чують їхні діалоги, досить важко встежити за розвитком молодіжної мовної моди. З іншого боку, далеко не кожна людина знайома із закономірностями лінгвістики навіть на найбільш загальному рівні. Це є дві головні причини, що змушують пересічну людину вважати молодіжний сленг більш кодованим мовою, аніж він є насправді.

В усіх підліткових групах існує свій незалежний сленг, причому зі словами, відмінними від тих, що є у лексиконі дорослих, але ці слова підлітки використовують недовго, тобто до переходу в наступну вікову групу. Адже сленг є лексикою стилістично заниженою (у ньому є досить багато вульгаризмів, пейоративної лексики та інших лексем, які містять негативну оцінку явища чи особи), а у старшому віці, коли виникає потреба спілкуватися не стільки на побутовому рівні, як на діловому, збільшуються вимоги суспільства і до етикету спілкування. Відповідно емоції відступають на другий план, а разом з ними і більшість експресивної лексики, особливо сленгові одиниці. Так, сленг студента значною мірою буде відрізнятися від сленгу школяра, але близькість комунікативних середовищ буде відображено у загальному для обох груп соціолекті - у молодіжному сленгові.

Існує ціла низка причин використання членами комунікативних груп молодіжного сленгу: по-перше, спілкуватися один з одним у присутності чужих, залишаючись їм незрозумілими, тобто своєрідне кодування, шифрування мовлення, по-друге, бажання приховати секрети свого ремесла, по-третє, молодь відчуває потребу в ізоляції від вороже налаштованих сил (кримінальний сленг).

Ще однією причиною вимушеної мовної диференціації між поколіннями, на думку психологів і лінгвістів, стає зростаючий темп життя, за яким представники старшого покоління, як завжди, не встигають. Поява мобільних телефонів із сервісом SMS і MMS, електронної пошти, ICQ й Інтернет-чатів сприяє тому, що у мові підлітків дедалі частіше зустрічаються прості конструкції, за допомогою яких можна якомога швидше виразити свою думку. Це означає, що у мовленні дедалі більше використовується так званий «телеграфний стиль», який нерідко дратує людей старшого покоління, котрі звикли до глибшого й повільнішого осмислення інформації.

Наступною важливою причиною вживання молоддю власного сленгу є прагнення комунікантів до мовної виразності, що найчастіше є неможливим під час використання виключно літературної чи просто розмовної, побутової лексики. А сленг вирізняється своїм яскравим і самобутнім стилістичним забарвленням, причому зазвичай із негативним відтінком. Загалом молодіжне середовище демонструє значну волю і демократизм у спілкуванні. Якщо для людей старшого покоління людина, яка поводиться неформально, вважається несерйозною, то молодь майже завжди поводиться неформально, аби підкреслити ступінь довіри до співрозмовника, симпатії щодо нього. Оскільки довіра в цей віковий період відіграє надзвичайно велику роль, представники молоді використовують просту мову, вдягаються відповідно до традицій своєї групи. Уміння веселитися і веселити інших цінується тут досить високо.

Однією з найважливіших причин використання молодіжного сленгу як стилістично заниженої лексики видатний німецький мовознавець та педагог Герман Еманн вважає «аспект протесту» (der Protestaspekt), оскільки саме молодь розуміє свою мову переважно як зброю проти мовних норм дорослого світу й у першу чергу проти самих дорослих, де грубість і цинізм найчастіше адресовані не товаришам, а родичам (8). Цей протест направлений не лише проти мовних, але й проти соціально-суспільних норм. Проте поряд із цією причиною він виділяє ще декілька, серед яких:

· бажання окремої групи, в даному випадку молоді, відмежуватися, дистанціюватися, замкнутися від оточуючого світу;

· намір створити просту, вільну, неофіційну, розкуту атмосферу спілкування, якої бракує молоді в сучасному світі ділових відносин і, отже, ділового спілкування;

· прагнення висловитися оригінально, модно та кумедно, тим самим ламаючи дійсні у суспільстві стереотипи щодо самовираження за допомогою мови;

· слідуючи мовним зразкам власного середовища й пануючої моди, бажання бути таким, як всі, відчувати свою приналежність до певного колективу людей, бути частинкою єдиного цілого;

· прагнення створити щось нове, власне та внести свій вклад у розвиток як молодіжного сленгу, так і загальної системи мови;

· бажання виговоритися, зробити емоційну «розрядку» під час агресії чи стресових ситуацій, чого не дозволяє офіційна мова;

· МС, на думку людей, які його використовують, є економічнішим та зручнішим, аніж літературна мова, оскільки в ньому широко використовуються різноманітні скорочення і лаконічні структури. Тому МС може яскравіше, глибше й конкретніше виразити думку мовця як представника молодого покоління (10).

Найбільш експресивне забарвлення у мові має табуйована лексика, яка вживається у молодіжних колах частіше, ніж у будь-яких інших вікових групах. Адже в ній присутня тематика, яку прийнято не торкатися. Ця лексика є загадкою для багатьох, а особливо для іноземців, які не можуть зустрітися з нецензурною лексикою ані при спілкуванні з малознайомими людьми з іншої країни, ані при читанні літератури й отриманні відомостей із засобів масової інформації. Останнім часом спостерігається помітне збільшення частоти вживання лайливих висловів серед загальної кількості вживаних молоддю лексичних одиниць, що викликає значне занепокоєння європейської громадськості.

Нині ж відбувається легалізація даної лексики, що у результаті збільшення частоти вживання і сфер використання йде паралельно із загальною демократизацією мови. Як зауважує О. Кондратюк [8], те, що було дуже зниженим, стає фамільярним, фамільярне перетворюється на розмовне, а розмовне у свою чергу на нейтральну, стилістично немарковану частину словника.

Привабливість даної лексики для молодого покоління полягає у її зручності, доступності, простоті та гнучкості. Ступінь етико-естетичної заниженості сприяє інтенсифікації ознаки, що закладена у значенні слова. З нагнітанням грубості підвищується і сам ступінь вираженого словом значення. Ця лексика може слугувати і для послаблення або зникнення емоційної напруженості.

Нецензурна лексика, на думку В. Д. Девкина, багато в чому абсурдна, натуралістична, сюрреалістична. Світ абсурду — це своєрідний виклик обридлим стереотипам норми, логіки й порядку, а натуралістичність цієї лексики перебільшує дійсний інтерес до фізіології людини. Аморальність її відверта, щира, хоч і провокуюча.

Що стосується лайливої лексики німецького МС, то тут варто назвати два найяскравіших діалекти: берлінський і кельнський. Берлінці з давніх-давен знамениті своєю нецензурною лексикою. Жодне інше місто щорічно не поповнює свій лексикон такою кількістю лайки, як Берлін. Характерними для берлінського діалекту лайками є слова, які наповнені іронією і глузуванням, але означають швидше вміння володіння мовою, ніж бажання образити опонента. Берлінський діалект посідає чільне місце в німецькомовному просторі, зокрема й у забороненій лексиці. Використовуючи у своєму мовленні лайку, берлінська молодь виражає як гіркоту й озлоблення, так і самоіронію та сатиру. Для менталітету кельнців характерним є часте вживання лайок, але їх пояснюють емоційністю характеру.

Прагнучи з одного боку до диференціації, ізоляції та кодування інформації (використання різних жаргонів), молодіжний сленг з іншого боку калькує мовні поведінкові моделі старшого покоління (лайка, діалекти), видозмінюючи їх на власний манер.

Отже, серед головних причин вживання молоддю молодіжного сленгу як стилістично заниженої лексики ми виділяємо наступні: прагнення залишатись незрозумілим для оточуючих інших вікових груп, оригінально висловитись і створити розкуту та неофіційну атмосферу для комунікаційного акту.

Розділ 2. ОСОБЛИВОСТІ РІЗНОВИДІВ СУЧАСНОГО НІМЕЦЬКОГО МОЛОДІЖНОГО СЛЕНГУ Молодь є великою за обсягом соціально-віковою групою. Вона складається із менших за обсягом соціальних і соціально-професійних угрупувань. Ці групи утворюються під впливом різних факторів, наприклад: спільності інтересів, соціального статусу, стилю життя, етнічного походження, віку тощо. Проте, чи не найголовнішим фактором, що об'єднує молодь навколо певних соціальних груп, є субкультура, особливі форми якої виявляються також і у мові. Існує ціла низка популярних серед молоді тем, про що свідчить наявність великої кількості лексичних одиниць на позначення понять, що підпорядковані цим темам. У нашій науковій розвідці ми класифікували за типами МС та проаналізували за значенням і походженням лексичні одиниці із таких найновіших словників німецького молодіжного сленгу: Hermann Ehmann «Oberaffengeil: Neues Lexikon der Jugendsprache», Nдser W. «Sex, Crime und Action: Amerikanismen und Anglizismen im Deutschen. Eine Brainstorming-Liste», «PONS: Wцrterbuch der Jugendsprache: Deutsch — Englisch / Franzцsisch / Spanisch», Claus Peter Mьller-Thurau «Lexikon der Jugendsprache» та Margot Heinemann «Kleines Wцrterbuch der Jugendsprache».