Боротьба добра й зла на сторінках роману У. Самчука «Марія»

Боротьба добра й зла на сторінках роману У. Самчука «Марія»

З давніх-давен боротьба добра й зла займала найважливіше місце в житті всіх народів й часів. Традиційним закінченням кожної казки був перемога добрих й відважних героїв над злими й підступними. Крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в всіх жанрах літератури, й досягла ХХ століття. Однією із головних проблем роману У. Самчука «Марія» є протистояння добра й зла.

Тисяча вісімсот шістдесят перший… рік скасування кріпацтва. Саме це, здавалося, було б перемогою білого над чорним. Селяни отримали свободу, проте життя Герасимчука легше. Наступного року народилася Марія — біла цяточка на тлі чорного жорстокого світу людини. Ще в дитинстві вон відчула цей морок, втративши батьків й пішовши в найми. Бо змушена був й хотіла жити. А як ж ми хотіти, коли лише з’явилася на світло, лише розплющила очі, й сонце уже засліпило й зігріло своїм яскравим теплим промінням. Воно аби освітило темряву, в якій було б до цого немовля. Пізніше, працюючи наймичкою, дівчинка зазнала кривди від злих сусідських дітей, проте, поплакавши, знову поверталася перед тим. Отже, добро знову отримало маленьку перемогу. Сповнена сонячним сяйвом Марія стала прекрасною дівчиною й зустріла перше кохання. Алі і тут втрутилось зло в образі царського режиму й змусило коханих розлучитися.

Кажуть, що наше життя — це зебра, вкрита чорними й білими смугами. Тож Маріїне життя минало то темною, то світлою смугою. І скоро з’явилася людина, котра принесла світло, тримаючи до рук білу стрічку життя. Дівчина довго не хотіла приймати щастя, бо старе кохання засліпило очі. Втративши надію на світле майбутнє із Корнієм, Марія вийшла заміж за Гната. І тут її спіткало хвацько: зла частка забрала дітей. Проте повернула коханого Корнія. Згодом колишня любов повернулася, народилися Корнієві діти. Та щастя недовго тривало. Замість одного лиха з’явилося інше. Царський режим змінила радянська влада, а життя Марії знову торкнулася темрява. Сін Максим ставши лютим ворогом своїм батькам. Їх протиріччя настільки загострилися, що Корній був змушений вбити власне дитя. З одного боці, померла зла людина, але й із іншого, вбивство — це злочин (корінь слова — зло).

…Тане Марія, як свічка. Доживає свої останні дні без єдиної крихти хліба. Вона помирає под промінням сонця із посмішкою на вустах, бо ані ким не тримає зла: ані на Гната свої, що підпалив хату, ані на Корнія свої, що зрадив юному коханню, ані на Максима свої, що відмовився від батьків. Адже Марія — це вічне добро.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із російського сайту internet.